Xreferat.com » Рефераты по психологии » Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків

і особливістю побудови психокорекції є диференційоване поєднання при її проведенні методів симптоматичною, особово-орієнтованою і социоцентрированої психокорекції [44]. Вибір психотерапевтичних методів в першу чергу визначається їх спрямованістю і ефективністю, можливостями і професіоналізмом психолога, а також особливостями підлітка [19] .

Заходами психологічної корекції є: психологічне консультування, методи індивідуальної і групової психотерапії, психоаналіз, психосинтез [2].

В даній роботі було виділено три основних психогенних фактора, які ми досліджували, а саме: тривожність, рівень невротизації та стрес. Тому діагностика та корекція були направленні саме на ці чинники.


МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ НА СОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ У ПІДЛІТКІВ


Діагностика стресовідчуття

(Фетіскін Н.П.)

Опитувальник містить 6 пунктів: підвищена реакція на обставини, на які ми не можемо вплинути; схильність все ускладнювати; схильність до психосоматичних захворювань; деструктивні способи подолання стресів; конструктивні способи подолання стресів; зміна рівня постійного стресу

У кожному пункті по 5 питань на які треба відповісти по 10-ти бальній шкалі.

Фактично, даний тест оцінює рівень стресовідчуття — показник, зворотний стресоустойчивості. Отже, чим вище показники даного тесту, тим нижче за стресовідчуття людину [41]. (ДОДАТОК № 1)

Шкала явної тривоги CMAS

(Дж. Тейлор, адаптація А.М. Прихожан)

Шкала явної тривожності для дітей та підлітків (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale – CMAS) призначена для виявлення тривожності як відносно стійкого утворення у дітей 7-14 років.

Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.r.mccandless, D.s.palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор (J.A.Taylor, 1953), призначеною для дорослих.

Для дитячого варіанту шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з точки зору прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанту також в тому, що про наявність симптому свідчать лише ствердні варіанти відповідей.

Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію випробовуваного давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.

У Росії адаптація дитячого варіанту шкали проведена і опублікована А.М.Прихожан. Поданим авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідность і продуктивність її вживання для широкого круга професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, в якій брали участь близько 1600 школярів 7-14 років з різних регіонів країни [1]. (ДОДАТОК № 2)

Оцінка нервово-психічної напруги

(Немчін Т.А.)

Опитувальник представляє собою перелік ознак нервово-психічної напруги, складений за даними клінико-психологічного спостереження, і містить 30 основних характеристик цього стану, розділених на три міри вираженості [32]. (ДОДАТОК № 3)

Інтерпритация здійснюється по 3 критеріям: нервово-психічна напруга; астенія; настрій.


МЕТОДИКИ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ У ПІДЛІТКІВ


Релаксаційна вправа «Бійка»

(Чистякова М.І.)

Мета: ця гра допоможе підлітку розслабити м'язи нижньої частини лиця і грон рук, а також зняти емоційну напругу і частково зняти агресію.

"Ви з другом посварилися. Ось-ось почнеться бійка. Глибоко вдихніть, якнайміцніше стискуйте щелепи. Пальці рук зафіксуйте в кулаках, до болю втиснете пальці в долоні. Затамуєте подих на декілька секунд. Задумайтеся: може, не варто битися? Видихніть і розслабтеся! Неприємності позаду!" [29].


Заспокійлива вправа «Повітряна кулька»

(Чистякова М.І.)

Мета: зняти напругу, розслабити м’язи живота, нормалізувати дихання. Ця вправа використовується також для того, щоб заспокоїти підлітків.

Всі гравці стоять або сидять в крузі. Ведучий дає інструкцію: "Уявіть собі, що зараз ми з вами надуватимемо кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, повільно, через прочинені губи надувайте його. Стежите очима за тим, як ваша кулька стає все більше і більше, як збільшуються, зростають узори на нім. Представили? Я теж представила ваші величезні кулі. Дміть обережно, щоб кулька не лопнула. Вправу можна повторити 3 рази [29].


Гра «Фотосесія»

(О. Лютова, Г.Моніна)

Мета: зняти м'язову напругу, втому. Також ця вправа настроює підлітків на довіру один до одного та до психолога, піднімає настрій.

Ми з вами відвідаємо фотостудію. Ви всі будете моделями, а я - фотографом. Я проситиму вас змалювати вираз обличчя різних героїв. Наприклад: покажіть, як виглядає зла Баба Яга". Діти за допомогою міміки і нескладних жестів або лише за допомогою міміки змальовують Бабу Ягу. "Добре! Здорово! А тепер замріть, фотографую. Молодці! Деяким навіть смішно стало. Сміятися можна, але лише після того, як кадр знятий.

А тепер змалюєте Ворону (з байки "Ворона і Лисиця") в той момент, коли вона стискує в дзьобі сир". Діти щільно стискують щелепи, одночасно витягуючи губи, змальовують дзьоб. "Увага! Замріть! Знімаю! Спасибі! Молодці! А тепер покажіть, як злякалася бабуся з казки "Червона шапочка", коли зрозуміла, що розмовляє не з внучкою, а з Сірим Вовком". Діти можуть широко розкрити очі, підняти брови, прочинити рот. "Замріть! Спасибі!

А як хитро посміхалася Ліса, коли хотіла сподобатися колобку? Замріть! Знімаю! Молодці! Чудово! Добре попрацювали!" Далі вчитель або вихователь, на свій розсуд, можуть похвалити особливо тривожних дітей, наприклад так: "Всі працювали добре, особливо страшною була маска Віті, коли я поглянула на Сашу, то сама злякалася, а Машенька була дуже схожа на хитру лисицю. Всі постаралися, молодці!" "Робочий день моделі закінчено. Дякую всім!" [29].

Антистресова вправа «Лист»

(Наєнко Н.І.)

Мета: зняти стресову напругу, яка накопичилася за тиждень (рекомендовано проводити в кінці робочого тижня).

Напишіть на аркуші усі неприємні ситуації, які були у вас на протязі цього тижня (отримана двійка, сварка с батьками, бійка з однокласником тощо) у формі листа другу, якій живе у іншій країні.

Усі написали? Нічого не забули? Молодці!

Цей лист мі відправляти не будемо! Навіщо акцентувати увагу на поганому? Тепер давайте цей лист порвемо на дрібні шматочки! Він нам більше не потрібен! Рвемо і забуваємо усе неприємне, що з нами трапилося!

А тепер давайте напишемо інший лист! Розповімо другу тільки хороше, що було на цьому тижні! Давайте пригадаємо приємні моменти!

Цей лист ви збережіть і коли з вами станеться щось цікаве та добре – допишіть сюди! А коли щось вас засмутить – причитайте цього листа та пригадайте приємні моменти свого життя і у вас зразу підніметься настрій [35].


Фізична вправа «Візьміть себе у руки»

(Хасай Алієв)

Мета: зняти стресову напругу, зібратися з думками.

Цей метод розробив лікарка-психіатр Хасай Алієв. Метод складається з трьох етапів.

Підготовчий. Спочатку робимо налаштування (із закритими очима): спокійні рухи головою, плечима, тазом, колінами — дуже повільно, з мінімальним зусиллям і максимальним задоволенням. Тепер обійміть себе двома руками, голову ледве схилите набік. Розгойдуйтесь вперед-назад.

Основний. Підніміть руки вперед. І, нічого спеціально не роблячи, накажіть рукам розійтися. Уявіть, як простір, розширюючись, розштовхує руки в різні боки, а за зап'ястя, як за ниточки, хтось тягне. Скиньте руки і повторите ще. (Цей метод психорегуляції давно використовують в своїй роботі лікарки, психологи, спортсмени, артисти і інші творчі працівники.)

Релаксаційно-стабілізуючий. На останньому етапі поважно просто сісти і хвилин десять мовчки посидіти із закритими очима. У цей момент ви можете нарешті відчути ефект «порожньої голови» — коли немає думок і постійного діалогу [25].


Гра «Швидкі відповіді»

(Наєнко Н.І.)

Мета: ця гра підіймає упевненість у собі та допомагає підліткам виробити модель поведінки у стресовій ситуації [35].

Ведучий задає по черзі кожному питання і чекає відповіді протягом вимовного вголос рахунку: 1-2-3. Обмеження часу створює стресову ситуацію, оскільки після рахунку 3 відповідь визнається недійсною. Питання носять жартівливий характер, часто з "підколупуванням", і на них можна відповідати "по-дитячому". Питання можуть бути на різноманітні теми.

При правильній відповіді учасник стає вперед на один крок. Ведучий повинен непомітно направляти гру так, щоб не допускати надмірного випередження або відставання інших. Це підсилює інтерес до гри, оскільки ніхто не може бути заздалегідь упевнений, що саме він отримає перемогу.

Ми задавали підліткам наступні питання:

Коли у Буратіно день народження? Чому жаби скачуть? О котрій годині дзвонить твій будильник? Чому крокодил зелений? Скільки часу в тебе уходить на домашнє завдання? Чому морозиво холодне? Чому мі ходимо на ногах, а не на руках? Чому земля кругла? Чому лампочка світить? Чому земля всередині гаряча? Чому слон великий? Чому павук маленький? Що можливо побачити с заплющеними очами? Скільки років Бібі Язі? Яка відстань від Марса до Землі? Навіщо ти ходиш до школи? Що перше ти робиш, коли прокинешся вранці? Де знаходиться Мексика? Як звуть Петра Першого? Де живуть зебри?

Релаксаційна вправа «Корабель і вітер»

(Чистякова М.І.)

Мета: настроїти групу на робочий лад, насищає організм дитини повітрям, стабілізує тиск.

Гра підійде, особливо якщо підлітки втомилися під кінець уроків та стали неуважними.

"Уявіть собі, що наш парусник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і запросимо на допомогу вітер. Вдихніть в себе повітря, сильно втягніть щоки... А тепер шумно видихніть через рот повітря, і хай вітер, що вирвався на волю, підганяє кораблик. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер!" [29].


Вправа «Корона»

(Чистякова М.І.)

Мета: Зняти напругу з позвоночника, підсилити відчуття упевненості у собі.

Ця вправа виконується перед тим, як діти підуть додому.

Станьте прямо-прямо, випрямите спину, заплющте очі, глибоко вдихніть повітря, підійміть руки догори. А тепер потягніться угору! Ще! Ще! І ще трошки! Відкрийте очі, подивіться угру! Бачите корону? Дотягніться до неї, візьміть її у руки та надіньте на себе! Ось так, з прямою спиною та короною на голові, гордо йдемо додому [25].

Висновки до другого розділу:

Для нашого дослідження було обрана однорідна вибірка підлітків, що забезпечує чистоту експерименту.

У нашому дослідженні було проведено 3 діагностичні методики на виявлення рівня тривоги, стресовідчуття та нервово-психічної напруги. Також 8 корекційних вправ, які на нашу думку підвисять показники першого діагностування.


РОЗДІЛ 3. Експериментальне дослідження психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків


ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ


Експериментальна база: діагностика психогенних факторів, впливаючих на соматичній стан підлітків проводилася на вибірці, в яку входили школярі 7-9 класу ЗОШ I - III ступеню с профільним навчанням №10. Вік досліджених нами школярів становить від 12 до 14 років. Студентів ми розбили на дві групи: контрольну (20 чоловік) та експериментальну (20 чоловік). Дослідження проводилися з вересня 2010 року по листопад 2010 року.


№ Захід Термін Відповідальний Група
1.

Констатуючий експеримент:

Діагностика стресовідчуття (Фетіскін Н.П.)

Шкала явної тривоги CMAS (Дж. Тейлор, адаптація А.М.Прихожан)

Оцінка нервово-психічної напруги (Т.А. Немчін)

Вересень 2010 р.


Психолог

Контрольна та експериментальна

група

2.

Формуючий експеримент:

Релаксаційна вправа «Бійка» (Чистякова М.І.)

Заспокійлива вправа «Повітряна кулька» (Чистякова М.І.)

Гра «Фотосесія» (Лютова О., Моніна Г.)

Антистресова вправа «Лист» (Наєнко Н.І.)

Фізична вправа «Візьміть себе у руки» (Хасай Алієв)

Гра «Швидкі відповіді» (Наєнко Н.І.)

Релаксаційна вправа «Корабель і вітер» (Чистякова М.І.)

Вправа «Корона» (Чистякова М.І.)

Жовтень 2010 р. Психолог Експериментальна група
3.

Контрольний зріз:

Діагностика стресовідчуття (Фетіскін Н.П.)

Шкала явної тривоги CMAS (Дж. Тейлор, адаптація А.М.Прихожан)

Оцінка нервово-психічної напруги (Т.А. Немчін)

Листопад 2010 р. Психолог

Контрольна та експериментальна

групи


Експериментальне дослідження


КОНСТАТУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

У відповідності до розробленої нами програми дослідження, на першому етапі ми проводили констатуючий експеримент для вияву психогенів, які впливають на соматичній стан підлітків. А саме: стрес, тривожність та нервово-психічну напругу З цією метою проводили такі методик: «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.), «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж. Тейлор, адаптація А.М. Прихожан), «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчін). Дослідження було проведено у контрольній (20 чоловік) та експериментальній (20 чоловік) групах серед школярів 7-9 класу (12-14 років).


Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.)


Таблиця № 3.2.1

Рівень Високий Середній Низький
Контрольна група

20%


70%


10%


Експериментальна група

15%


80%


5%



Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі


Діаграма № 3.2.1

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі


Діаграма № 3.2.2

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж. Тейлор, адаптація А.М Прихожан)


Таблиця № 3.2.2

Рівень Високий Середній Низький
Контрольна група

45%


30%


25%


Експериментальна група

40%


35%


25%



Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж. Тейлора, адаптація А.М. Прихожан) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі


Діаграма № 3.2.3

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (L;/ Тейлора, адаптація А.М Прихожан ) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі


Діаграма № 3.2.4

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А. Немчін)


Таблиця № 3.2. 3

Рівень Високий Середній Низький
Контрольна група

35%


50%


15%


Експериментальна група

30%


50%


20%



Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічного напруження» (Т.А. Немчін) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі


Діаграма № 3.2.5

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.Ф. Немчін) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі


Діаграма № 3.2.6

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Формуючий експеримент ми проводили у експериментальній групі. Для початку ми провели бесіду з усіма школярами для налаштовування довіри, потім був проведеній психологічний тренінг в який входили таки розвиваюче-коректуючі ігри :

«Бійка» (Чистякова М.І.))

Це релаксаційна гра, яка допомога розслабити підліткам усі м’язи та знати стресову напругу.

До цієї гри усі діти спочатку віднеслися з деякою обережністю та довго не могли зуредитися. Але згодом дітям сподобалася гра, а деякі хлопці навіть зізналися, що роблять цю вправу, коли у класі зростає напруга та ось-ось може початися справжня бійка.

«Повітряна кулька» (Чистякова М.І.)

Це вправа нормалізує дихання, розслабляє та зусерджує.

На початку гри діти тривалий час сміялися та не могли виконати просту вправу. Коли вправа була зроблена вже 3 рази, дітям вона дуже сподобалася та вони просили зробити її ще декілька разів.

«Фотосесія» (Лютова О., Моніна Г.)

Гра «фотосесія» з самого початку сподобалася дітям, вона дуже підіймала їм настрій та допомагала позбутися скованості та невпевненості. Усі активно приймали участь, особливо дівчата. Діти просили пограти в цю гру кожен раз, коли я до них приходила.

«Лист» (Наєнко Н.І.)

На початку гри діти були сковані, проявляли деяку недовіру. Підлітки боялися, що їхні листи буде хтось читати окрім них, ховали їх друг від друга та від мене. Але коли вони зрозуміли всю суть цієї вправи, то сприйняли її з великим ентузіазмом.

«Візьміть себе у руки» (Хасай Алієв)

Спочатку діти були незібрані, балувалися та бігали по класу. Їх було важко заспокоїти та вмовити виконати цю вправу. Але потроху діти заспокоїлися та виконали усі умови вправи з задоволенням.

«Швидкі відповіді» (Наєнко Н.І.)

Ця гра призвела справжній фурор серед підлітків. Діти продемонстрували гарну фантазію та на задані питання відповідали дуже несподівано. Грали з задоволенням навіть сором’язливі діти, тому що в них випал справжній шанс проявити себе.

«Корабель і вітер» (Чистякова М.І.)

До цієї гри діти були підготовлені, бо ми виконували з ними вже подібну вправу. Перед грою підлітки заспокоїлися та виконували все зі старанням.

«Корона» (Чистякова М.І.)

На початку вправи діти навіть і не здогадувалися, що вони будуть робити далі. А коли вони виконали завдання, то почали посміхатися та хизуватися один перед іншим, уявляючи, що у них на голові корона. У всіх учасників тренінгу помітно піднявся настрій та вони сталі більш впевненими у собі.


КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ

Проводимо контрольний зріз для перевірки ефективності формуючого експерименту. Для цього ми продіагностували експериментальну та контрольну групи за допомогою тих самих методик, які ми застосували у констатуючому експерименті.


Процентне відношення

Контрольний зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі


Таблиця № 3.2.4

Рівень Високий Середній Низький
Контрольна група

10%


75%


15%


Експериментальна група

5%


70%


25%



Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі


Діаграма № 3.2.7

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків

Результати дослідження за методикою «Діагностика стресовідчуття» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту


Діаграма № 3.2.8

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі


Таблиця № 3.2.5

Рівень Високий Середній Низький
Контрольна група

40%


30%


30%


Експериментальна група

20%


40%


40%



Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі


Діаграма № 3.2.9

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Результати дослідження за методикою «Шкала явної тривоги CMAS» (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту


Діаграма № 3.2.10

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Оцінка нервово психічної напруги» (Т.А.Немчін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі


Таблиця № 3.2.6

Рівень Високий Середній Низький
Контрольна група

30%


45%


25%


Експериментальна група

15%


40%


45%



Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі


Діаграма № 3.2.11

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Результати дослідження за методикою «Оцінка нервово-психічної напруги» (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту


Діаграма № 3.2.12

Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ


Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень психогенних факторів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно зменшився.

Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зменшення рівня психогенних факторів у підлітків експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.

У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н0 про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.

Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r xy= 1, і чим більше розбіжність між розподілами, тим менше величина емпіричного значення r xy.


Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пірсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:


Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


де х - значення, першого розподілу вибірки,

y - значення, другого розподілу вибірки,

n - кількість випробуваних.

Проведемо розрахунок r xy за результатами рівня психогенних факторів у підлітків на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.

Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.


Таблиця № 3.3.1

№ п/п

Х

Y

Х*Y

Х2

Y2


Середні результати рівня психогенних факторів контрольної групи на етапі контрольного зрізу Середні результати рівня психогенних факторів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу


1 39 24 936 1521 576
2 38 38 1444 1444 1444
3 38 25 950 1444 625
4 28 15 420 784 225
5 41 39 1599 1681 1521
6 37 37 1369 1369 1369
7 38 38 1444 1444 1444
8 43 32 1376 1849 1024
9 38 25 950 1444 625
10 39 38 1482 1521 1444
11 18 18 324 324 324
12 34 32 1088 1156 1024
13 37 27 864 1024 729
14 42 34 1428 1764 1156
15 37 37 1369 1369 1369
16 30 17 510 900 289
17 45 20 900 2025 400
18 35 14 490 1225 196
19 36 20 720 1296 400
20 37 32 1184 1369 1369
Сума 730 318 117660 532900 101124

Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:


Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків


Висновки до третього розділу

У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня психогенних факторів у підлітків в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольного експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на зменшення рівня психогенних факторів, ефективні. Отже, корекційно-розвивюча робота, що проведена з підлітками експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, стресу та нервово-психічної напруги ефективна.

Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без корекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.


Висновки


На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:

У цій роботі ми розглянули актуальну проблему взаємозв’язку несприятливих психогенних факторів та соматичного стану підлітків. Актуальність проблеми викликана потребою психологів та викладачів у досконалих методах психолого-педагогічного впливу на особистість підлітка з метою зменшення психогенних факторів, наслідком яких являються соматичні захворювання.

Вибранні нами методики дослідження психогенних факторів валідні та зручні у використанні в умовах школи.

На етапі констатуючого експерименту були проведені діагностичні методики з контрольною та експериментальною групами. Рівень досліджених нами психогенних факторів у більшості випадків на високому та середньому рівні, що несприятливо впливає на фізичне здоров’я підлітків

Формуючий експеримент, у задачі якого входило складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на зниження рівня несприятливих психогенних факторів у підлітків , був проведений в умовах, спеціально змодельованих колективних занять, що також входило в задачі даного етапу експериментальної роботи. На протязі формуючого експерименту були помітні позитивні зміни показників психосоматичного стану підлітків. Контрольний зріз, аналіз якого був зроблений через математичну статистику, дозволив простежити динаміку зниження рівня досліджених нами психогенних факторів в експериментальній групі. На даному етапі підтвердилася ефективність пропонованої складеної корекційно-розвиваючої програми, тобто корекційно-розвиваюча робота, спрямована на зниження рівня стресу, тривожності та нервово-психічної напруги, сприяла покращенню психосоматичного стану підлітків.

Виконане експериментальне дослідження має виражену загальну практичну (прикладну) спрямованість. Розроблені в програмі принципи зниження несприятливих психогенних факторів можуть бути використані в масовій практиці роботи зі школярами. Дана програма не являє собою єдиний закінчений варіант, вона може бути розширеною. Таким чином, отримані дані є основою для подальших досліджень по даній проблемі, у тому числі переконують, що застосування цілеспрямованих корекційно-розвиваючих занять реально впливають на зниження несприятливих психогенних факторів. Покращення психосоматичного стану підлітків повинно носити не вузько функціональний, а загальний, індивідуально-орієнтований характер.


Рекомендації

Профілактика неврозів у дітей і підлітків перш за все заснована на психогігієнічних заходах, направлених на нормалізацію внутрісімейних стосунків і корекцію неправильного виховання. Враховуючи важливу роль в етіології неврозів особливостей характеру дитяти, доцільні виховні заходи щодо психічного гартування дітей з тормозящіми і тривожно-недовірливими рисами характеру, а також з невропатичними станами .

До таких заходів відносяться формування активності, ініціативи, вчення подоланню труднощів, дезактуалізація лякаючих обставин (темнота, розлука з батьками, зустріч з незнайомими людьми, з тваринами і тому подібне) [45].

Важливу роль грає виховання в колективі з певною індивідуалізацією підходу, підбором товарищів певного складу характеру. Певна профілактична роль належить також заходам по зміцненню фізичного здоров'я, перш за все заняттям фізкультурою і спортом. Чимала роль належить психогігієні розумової праці школярів, запобіганню їх інтелектуальним і інформаційним перевантаженням [26].

Для профілактики неврозів в першу чергу повинно бути усунено все, що заважає нормальному формуванню вищої нервової діяльності [20].

Профілактика неврозів у підлітків, окрім загального оздоровлення режиму, полягає в тому, щоб навчити підлітка уникати дії тих психогенних чинників, відносно яких при його типовій акцентуації характеру уразливість найбільш висока [24].

Батьки повинні завжди пам’ятати основні правила виховання підлітків, щоб оберегти їх від негативних психогенних факторів які сприяють виникненню різноманітних психосоматичних розладів у тому числі і неврозів:

Дитина повинна постійно відчувати вашу віру в неї, особливо в неблагополучні для неї періоди.

Не судіть підлітка, якщо його погляди і цінності розходяться з вашими.

Уникайте допитів, підтримуйте довірчі стосунки з підлітком.

Не нав'язуйте своєї думки, домовляйтеся з підлітком.

Що б не робило ваше дитя, намагайтеся зрозуміти причину та викоренити її.

Контроль за підлітком повинен бути ненав’язливим. Не робить заборонений плід солодким.

Цінуєте їх відвертість, щиро цікавтеся проблемами.

Говоріть на рівних, тон наказу спрацює не на вашу користь. Дайте зрозуміти, що ви розумієте їх.

Неможна жартувати над ними, висміювати відчуття, зменшуючи їх значення. Постарайтеся віднестися до ваших дітей з повагою, пам'ятаєте про їх ранимість і уразливість.

Не дратуйтеся і не проявляйте агресивності, будьте спокійні, стримані. Пам'ятаєте, що ваша грубість викличе їх у відповідь реакцію.

Не говоріть про об'єкт захоплення вашого дитяти зверхнім, образливим тоном, тим самим ви принизите його самого.

Дозвольте підліткові самостійно розібратися в об'єкті своєї прихильності, і якщо у нього настане розчарування в своїх відчуттях, хай воно виходить не від вас, а від нього самого. Він відчує, що здатний самостійно знатися на ситуації і приймати рішення.

Особистий приклад батьків: здатність подати хороший приклад для наслідування; слідувати тим же принципам, яким учать дітей. Оскільки процес ідентифікації у підлітків частково протікає в сім'ї, ті з них, хто гордиться своїми батьками, як правило, відчувають себе досить комфортний на навколишньому світ.

Стосунки між подружжям в сім'ї (що навіть колишнім) не повинні відбиватися на психічному здоров'ї дитяти.

Менше зауважень і дратівливих інтонацій, більше прийомів, спонукаючих до самоаналізу і самооцінки [29].

Рекомендації педагогам:

Стимулювання самопізнання учнем своїх позитивних меж, постійна увага до позитивних вчинків учнів

Прояв довіри до учнів

Формування у підлітків віри в свої сили і в можливість досягнення поставленої мети

Оптимістична стратегія у визначенні виховних і коректувальних завдань

Облік інтересів підлітків, їх індивідуальних особливостей, смаків, переваг, на основі цього пробудження нових інтересів

Переважання позитивних оцінок в аналізі поведінки учня;

прояв в спілкуванні з підлітком шанобливого відношення до нього

Залучення педагогом учнів до добра

Захист педагогом інтересів підлітка і надання допомоги йому у вирішенні його актуальних проблем;

Постійний пошук педагогом варіантів вирішення виховних і коректувальних завдань, які принесуть користь кожному підліткові;

Формування педагогами в класі гуманістичних стосунків, не допускати приниження підлітків [7].


Список використаної літератури:


Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. М.: Наука, 1999.

Александров А.А. Современная психотерапия. - СПб., 1997.

Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С. Психосоматические расстройства и патологичесикие привычные действия у детей и подростков. -М., НГМА, 2000.

Березин Ф. Б. Психологическая и психофизиологическая адаптация человека. – С-Пб., 1988.

Брушлинский А.В. Деятельность подростка. М., 2000.

Брязгунов И.П. Между здоровьем и болезнью. -М., 1995

Возрастная и педагогическая психология /Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Мтюхиной, Т.С. Михальчик. М., 1998.

Гарбузов В. И., Захаров А. И., Исаев Д. Н. Неврозы у детей и их лечение.- С-Пб., 1997.

Губачев Ю. М., Стабровский Е. М. Клинико-физиологические основы психосоматических соотношений.- С-Пб., 1999.

Данилов Е.Е. Практикум по возрастной и педагогической психологии. М., 1998.

Завилянская Л.И. Психотерапия неврозоподобных состояний. - Киев, 1987.

Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка.- М., 1996.

Иогихес М. И. Неврозы в детском возрасте.- М.,2000.

Исследования механизмов и эффективности психотерапии при нервно-психических заболеваниях. – С-Пб., 1982.

Каменецкий Д.А. Неврозология и психотерапия. -М.: Гелиос АРВ, 2001

Каплан Г.И., Сэдок

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: