Міжособистісні стосунки у підлітковому віці як психологічна проблема
Шість шкал, що входять до першої групи, вимірюють урівноваженість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних відносинах. Це шкали домінування, здатності набути соціальний статус, соціальності, товариськості, самосприйняття і відчуття благополуччя.
Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. До неї включено також 6 шкал – відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності (терпимості до інших думок, вірувань, поведінки), сприятливого враження і звичайності.
Третя група шкал вимірює потенціал досягнень і розвитку людини, її інтелектуальну ефективність. Шкали досягнення включають конформність, відстоювання своєї незалежності, інтелектуальної ефективності.
У четвертую групу входять три шкали: психологічна, гнучкість, жіночність.
Не дивлячись на слабкі місця (аналогічні MMPI), CPI є, на думку провідних психологів Заходу, на сьогоднішній день кращим опитувальником такого типу, направленим на діагностику особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні відносини. Інтерпретація результатів тесту CPI проводиться на мові здорового глузду, а не на спеціальному психологічному жаргоні, що дозволяє використовувати отримувані результати в психологічній практиці .
Його методична розробленість – одна з найвищих. Дослідження з CPI проводяться для прогнозування таких критеріїв, як: а) успішність в старших класах і коледжі; б) вірогідність відходу зі школи; в) дитяча злочинність; г) наслідки умовного дострокового звільнення. Обширне обстеження професійних груп показало високу адекватність цієї методики і для прогнозу успішності оволодіння багатьма сферами професійної діяльності, що має велике практичне значення для професійного самовизначення школярів у старших класах.
Міжособистісні відносини мають складну структуру, вони інтегрують в собі багато психологічних властивостей особистості і пронизують різні рівні організації особистості. Тому навряд чи можна повністю розкрити людські відносини, використовуючи один, навіть дуже добре розроблений тест.
Для розуміння міжособистісної поведінки індивіда недостатньо детально знати зовнішню ситуацію і мотивацію індивіда. Особистість активна, і її відношення до дійсності вимагає осмислення, перетворення, виходу за межі заданого, постановки і рішення в тій або іншій формі нових творчих завдань. На психологічну діагностику суб'єктивного відображення міжособистісних відносин і направлені методики, серед яких особливе місце займає методика тематичної апперцепції. Методики дослідження суб'єктивного відображення міжособистісних відносин виникли головним чином як відповідь на запити прикладних областей психології – індивідуальної і сімейної психологічних консультацій, в яких для досягнення практичних цілей необхідне пізнання суб'єктивного світу людини. Більшість цих методик – проектні. Прикладом такої методики є FPI – методика дослідження міжособистісних відносин у сім'ї (J. Howells, J. Lickowish, 1967), яку можна використовувати для дослідження як дорослих, так і дітей. Повний варіант тесту складає 40 сцен з сімейного життя. Вік зображених у цих сценах дітей – 7 12 років. 16 картинок підходять для дослідження сімей, у яких є хлопчик або дівчинка, 8 підходять для сімей обох категорій. Таким чином, комплект з 24 картинок може бути використаний для батьків і дітей будь-якої сім'ї. Якщо в сім'ї є і хлопчик і дівчинка, використовується комплект з 40 картинок. Дається така інструкція: "Тут у мене декілька картинок, на яких зображені люди, які щось роблять. Деякі з них – хлопчики і дівчатка, інші – дорослі. Я хочу, щоб ти подивився на ці картинки і подумав, що б ти міг про них розповісти. Розкажи, що вони роблять (на твою думку), що говорять".
Розповіді по кожній картинці аналізуються за їх синтаксичною і граматичною структурою. Відповіді розділяються на головні, додаткові речення, вигуки. Ці синтаксичні одиниці відділяються один від одного рисками. У подальшому кожна з них аналізується як одиниця інформації, що належить одній з указаних категорій: К-1 – опис картинки; К-2 – взаємодія людей; К-3 – характеристика особистості; К-4 – різне .
Після заповнення матриць на кожну картинку робиться загальна інтерпретація сімейних відносин, як вони відбиваються в психіці окремого члена сім'ї. Якщо цією методикою обстежені всі члени сім'ї, то вона дозволяє отримати складнішу й глибшу інформацію про міжособистісні відносини в сім'ї.
Розділ 2. Експериментальне вивчення особливостей міжособистісних стосунків у підлітковому віці
2.1 Опис методики дослідження
Головним завданням даного дослідження є діагностика особливостей міжособистісних стосунків у підлітковому віці. Дослідження відбувалися на базі загальноосвітньої школи №10 м. Дзержинську в 11-му класі. Вибірка становить 31 чоловік, з яких 16 дівчат й 15 хлопців, віком від 16 до 18 років. Для проведення даного експерименту були використані наступні методики:
Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета), Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, Експертна оцінка згуртованості групи.
Розглянемо в короткому змісті обрані методики:
I. Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета). Анкета складається з 27 пунктів-думок, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, відповідні трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, яка найбільшою мірою висловлює його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки, чи ж найменше відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменше" – 0, невибрана – 1 бал. Бали, набрані по всіх 27 пунктах, підсумовуються для кожного виду спрямованості окремо.
За допомогою методики виявляються наступні спрямованості:
1. Спрямованість на себе (Я) – орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.
2. Спрямованість на спілкування (О) – прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми.
3. Спрямованість на справу (Д) – зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети.
Обробка результатів проводиться за допомогою ключа.
II. Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі:
Методика створена Т. Лірі, Р. Лефоржем, Р. Сазеком у 1954 р. і призначена для дослідження представлень суб'єкта про себе й ідеальне "Я", а також для вивчення взаємостосунків у малих групах. За допомогою даної методики виявляється переважаючий тип відносин до людей у самооцінці й взаємооцінці.
При дослідженні міжособистісних відносин найчастіше виділяються два чинники: домінування-підпорядкування і дружелюбність-агресивність. Саме ці чинники визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття.
Опитувальник містить 128 оцінних думок, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що думки, направлені на виявлення якого-небудь типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу: авторитарний, егоїстичний, агресивний, підозрілий, підлеглий, залежний, доброзичливий, альтруїстичний.
III. Експертна оцінка згуртованості групи:
Методика виявляє рівень згуртованості колективу, складається з 7 пунктів, по кожному з них можливі три варіанти відповідей: а, б, в. Обробка результатів проводиться за допомогою ключа.
2.2 Аналіз результатів дослідження
Мета дослідження – встановити розподіл у зазначеній групі спрямованості особистості по відношенні до оточуючих (в даному випадку – членів класного колективу)
Дослідивши спрямованість особистості за методикою Б. Басса отримали такі результати (див. Додаток А та рис. 2.1):
"Я" (Спрямованість на себе (Я) – орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість) – серед хлопчиків 5 (31,3 %), серед дівчаток – 4 (26,7 %);
"О" (Спрямованість на спілкування (О) – прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми) – серед хлопчиків – 5 (31,3 %), серед дівчаток – 5 (33,3 %);
"Д" (Спрямованість на справу (Д) – зацікавленість у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети) – серед хлопчиків 6 (37,5 %), серед дівчаток – 6 (40 %).
В загальному підсумку:
"Я" вибирають 9 осіб (29,0 %);
"О" вибирають 10 осіб (32,3 %);
"Д" вибирають 12 осіб (38,7 %).
У графічному вигляді результати цього тесту виглядають наступним чином.

Рис.2.1. Розподіл значень згідно методики діагностики спрямованості особистості Б. Басса
психологічний конфлікт міжособистісний підлітковий
Таким чином, за результатами цього тесту видно, що спрямованість на себе "Я" більш поширена серед хлопчиків, а щодо спрямованості на справу і спрямованості на спілкування, то результати розподілились порівну у кількісному значенні і переважають дівчатка у процентному співвідношенні, оскільки серед тестованих хлопчиків більше.
Розглянемо цей висновок графічно.

Рис.2.2 Розподіл значень між дівчатками і хлопчиками згідно методики діагностики спрямованості особистості Б. Басса
Проаналізувавши результати дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі були занесені в таб.2.3 й таб. 2.4, а також в додаток А.
Таблиця 2.3 Результати дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі серед хлопчиків
| Показник | Авторитарний | Егоїстичний | Агресивний | Підозрілий | Підпорядковуваний | Залежний | Дружелюбний | Альтруїстичний |
| 0-4 бали – низька | 11 | 5 | 8 | 4 | 4 | 5 | 7 | 4 |
| 5-8 балів – помірна | 3 | 5 | 2 | 2 | 6 | 6 | 5 | 6 |
| 9-12 балів – висока | 1 | 4 | 2 | 6 | 4 | 2 | 3 | 6 |
| 13-16 балів – екстремальна | 1 | 2 | 4 | 4 | 2 | 3 | 1 | 0 |
Таблиця 2.4 Результати дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі серед дівчаток
| Показник | Авторитарний | Егоїстичний | Агресивний | Підозрілий | Підпорядковуваний | Залежний | Дружелюбний | Альтруїстичний |
| 0-4 бали – низька | 4 | 5 | 4 | 5 | 8 | 9 | 9 | 4 |
| 5-8 балів – помірна | 6 | 6 | 8 | 6 | 5 | 5 | 2 | 6 |
| 9-12 балів – висока | 4 | 2 | 2 | 4 | 1 | 1 | 2 | 4 |
| 13-16 балів – екстремальна | 1 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1 |
Таким чином, за результатами дослідження міжособистісних відносин Т. Лірі, можна сказати, що як серед хлопчиків, так і серед дівчаток у досліджуваній групі зустрічається яскраво виражені всі типи відношення.
При досліджені експертної оцінки згуртованості групи були отримані результати, котрі свідчать про те, що даний колектив має середній рівень розвитку згуртованості групи – 60 балів (див. таб. 2.5).
Таблиця 2.5 Результати дослідження за методикою експертної оцінки згуртованості групи
| Рівень | Кількість балів |
| Високий | 100-76 |
| Середній | 75-46 |
| Низький | 45-30 |
| Критичний | Нижче 30 |
Таким чином, за результатами дослідження згуртованості даної групи, були встановлені результати, які свідчать про те, що рівень розвитку згуртованості середній, тобто в колективі відсутня єдність, існують лише окремі групи, які мають свої спільні інтереси, наміри, думки. Позитивна діяльність колективу обмежена лише рамками свого класу.
Висновки
При дослідженні особливостей міжособистісних стосунків у підлітковому віці, головною метою було висунуто теоретичний та емпіричний розгляд проблеми діагностики особливостей міжособистісних стосунків в підлітковому віці, а завданням були наступні:
1. Проаналізувати психологічний зміст проблеми в науковій літературі;
2.Сформулювати гіпотезу;
3. Здійснити емпіричну перевірку сформульованої гіпотези;
4.Сформулювати відповідні висновки дослідження.
Таким чином, важливим аспектом життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між членами колективу на ґрунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складаються.
У всіх працях із проблем психології підліткового віку автори так чи інакше визнають ту роль, яку відіграють стосунки з однолітками та дорослими у формуванні соціальної ситуації розвитку підлітка. Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами. Підлітки вже, як правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, оскільки вони не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність.
Експериментальне дослідження, в якому ми використали методики, спрямовані на виявлення: особистості на себе, спілкування, діяльність й на визначення стилів відношення до людей та оцінку згуртованості в колективі, показало наступні результати:
Більшість досліджуваних спрямована на діяльність, ніж на себе й спілкування. В колективі зустрічаються всі типи відношення до оточуючих, починаючи від авторитарного до альтруїстичного. Згуртованість в колективі відсутня, є лише окремі групи, які мають спільні інтереси.
Отже, гіпотезу дослідження підтверджено.
Література
Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990. – 367 с.
Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений. – М.: Прамеб, 1992. – 384 с.
Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995. – 264 с.
Большая советская энциклопедия. – 3-е изд. – В 30 т. М.: Сов. энциклопедия, 1970-1978.
Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. – 2-е изд. – М., 1979. – 288 с.
Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти т. / Гл. ред. Запорожец. – М.: Педагогика, 1982.
Заброцький M.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 112 с.
Кон И.С. Открытие "Я". М., Политиздат, 1978. – 367 с.
Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал. – 1987. – №4. – С. 126-137.
Кон И.С. Психология ранней юности; – М., 1989.
Конанко О. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. – 255 с.
Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 992 с.
Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко. Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М., 1985. – 431 с.
Майерс Д. Социальная психология / Перев. с англ. – СПб.: ЗАО "Издательство "Питер", 1999. – 688 с.
Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Видання друге, перероблене та доповнене. – Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. – 272 с.
Насниокская Е.Е. Методы изучения мотивации личности: Опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотивации. – М., 1988.
Немов Р.С. Психология. – М.: Просвещение, 1995.
Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 2.: Психология образования. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 486 с.
Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология: Учебник. – М.: Российское педагогическое агентство. 1996. – 374 с.
Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1977.
Первин Л., Джон О. Психология личности: Теория и исследования: Пер. с англ. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – 684 с.
Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива. – М.: Просвещение, 1979.
Пиаже Ж. Избранные психологические труды // Психология интеллекта. – М., 1969. – С. 55-231.
Плюснин Ю.М., Богатырева О.А., Биченков О.Е. Пространственное поведение и социальный статус ребенка в группе // Вопр. психологии, 1993. – №2.
Пошукова Т.І. Динаміка егоцентризму в підлітковому та юнацькому віці // Психологія: Респ. наук. – метод. зб. / Редкол.: Л.М. Прокопенко (відп. ред.) та ін. – К.: Рад. шк., 1965. – Вип. 35. – 1990. – 119 с.
Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Е.М. Борисова К.М. Гуревич. Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Педагогика, 1981. – 232 с.
Психологическая теория коллектива / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Педагогика, 1979.
Психологическое самообразование: читая зарубежные учебники: Проблемы психологии личности. – М.: Знание, 1992. – 358 с.
Психология современного подростка / Под ред. Д.И. Фельдштейна. – М., 1987. – 239 с.
Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом "БАХРАХ-М", 2000 – 672 с.
Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. – СПб.
Додаток А
Зведена таблиця даних дослідження за методиками "Спрямованість особистості Б. Басса" та "Міжособистісні відносини за Т. Лірі"
| № п/п. | Ім'я | Стать | Спрямованість особистості Б. Басса | Міжособистісні відносини за Т. Лірі | |||||||||
| Я | О | Д | Авторитарний | Егоїстичний | Агресивний | Підозрілий | Підпорядковуваний | Залежний | Дружелюбний | Альтруїстичний | |||
| 2 | Олександр Б. | 1 | + | – | – | 1 | 3 | 2 | 6 | 5 | 1 | 4 | 6 |
| 5 | Олександр Г. | 1 | – | + | – | 2 | 3 | 7 | 15 | 9 | 8 | 11 | 4 |
| 8 | Роман Д. | 1 | – | + | – | 1 | 0 | 14 | 2 | 1 | 0 | 5 | 11 |
| 9 | Леонід З. | 1 | + | – | – | 2 | 14 | 1 | 1 | 7 | 14 | 4 | 6 |
| 15 | Олександр М. | 1 | – | – | + | 4 | 5 | 3 | 15 | 6 | 5 | 10 | 10 |
| 16 | Сергій М. | 1 | – | – | + | 7 | 7 | 12 | 13 | 4 | 14 | 7 | 12 |
| 17 | Олександр М. | 1 | – | + | – | 4 | 10 | 1 | 9 | 5 | 7 | 5 | 11 |
| 19 | Віктор П. | 1 | – | + | – | 5 | 10 | 2 | 13 | 9 | 10 | 5 | 10 |
| 20 | Іван С. | 1 | + | – | – | 1 | 2 | 13 | 9 | 5 | 1 | 2 | 6 |
| 21 | Богдан П. | 1 | – | – | + | 13 | 9 | 14 | 9 | 10 | 3 | 12 | 1 |
| 22 | Сергій С. | 1 | – | – | + | 4 | 12 | 14 | 11 | 10 | 12 | 4 | 8 |
| 23 | Сергій Т. | 1 | – | – | + | 10 | 4 | 0 | 11 | 1 | 5 | 2 | 9 |
| 27 | Дмитро Х. | 1 | – | + | – | 1 | 6 | 12 | 9 | 4 | 13 | 1 | 1 |
| 28 | Андрій Ш. | 1 | + | – | – | 0 | 5 | 0 | 5 | 7 | 6 | 15 | 3 |
| 30 | Максим Я. | 1 | + | – | – | 6 | 8 | 2 | 3 | 15 | 5 | 1 | 8 |
| 31 | Олег Я. | 1 | – | – | + | 3 | 13 | 5 | 3 | 14 | 2 | 7 | 6 |
| Всього хлопчики | 5 | 5 | 6 | ||||||||||
| 1 | Марина А. | 0 | – | + | – | 1 | 9 | 4 | 11 | 4 | 6 | 6 | 7 |
| 3 | Алла Б. | 0 | – | – | + | 5 | 3 | 5 | 7 | 5 | 5 | 3 | 9 |
| 4 | Тетяна Г. | 0 | + | – | – | 11 | 7 | 2 | 6 | 0 | 4 | 4 | 3 |
| 6 | Анна Г. | 0 | – | – | + | 9 | 8 | 1 | 9 | 10 | 3 | 11 | 5 |
| 7 | Анна Д. | 0 | – | + | – | 5 | 8 | 6 | 11 | 1 | 4 | 11 | 8 |
| 10 | Іванна І. | 0 | – | + | – | 10 | 3 | 11 | 4 | 8 | 6 | 2 | 12 |
| 11 | Олена К. | 0 | + | – | – | 3 | 14 | 7 | 5 | 3 | 3 | 15 | 9 |
| 12 | Ірина Л. | 0 | – | – | + | 2 | 14 | 12 | 5 | 7 | 3 | 2 | 1 |
| 13 | Людмила Л. | 0 | – | + | – | 9 | 1 | 5 | 12 | 6 | 4 | 0 | 3 |
| 14 | Катерина М. | 0 | – | + | – | 15 | 6 | 5 | 3 | 13 | 2 | 14 | 7 |
| 18 | Ірина М. | 0 | + | – | – | 7 | 5 | 13 | 0 | 0 | 4 | 3 | 3 |
| 24 | Ілона Т. | 0 | – | – | + | 6 | 1 | 1 | 5 | 4 | 5 | 4 | 8 |
| 25 | Наталія Ф. | 0 | – | – | + | 8 | 5 | 5 | 3 | 1 | 4 | 8 | 6 |
| 26 | Надія Ф. | 0 | – | – | + | 2 | 12 | 8 | 3 | 2 | 5 | 3 | 9 |
| 29 | Валентина Я. | 0 | + | – | – | 8 | 3 | 5 | 5 | 7 | 11 | 1 | 15 |
| Всього дівчатка | 4 | 5 | 6 | ||||||||||
| Разом | 9 | 10 | 12 | ||||||||||
Размещено на