Xreferat.com » Рефераты по психологии » Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики

Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики

інтересів і знань, дій і вчинків. І вся ця різноманітна сторона життя в сім’ї порушується при відсутності одного з батьків і ніким і нічим не відшкодується.

У тому випадку, якщо утворенню неповної сім’ї передувало розлучення чоловіка й жінки, дослідниками відзначається цілий ряд факторів, які роблять деформуючий вплив на морально-емоційний розвиток особистості дитини. Насамперед до них ставиться нездорова обстановка в сім’ї, як правило, яка передує розірванню шлюбу. Її характеризують конфліктні відносини близьких людей – батька й матері. [6]

Т.С. Збукова вважає, що шлюб, який розпадається, викликає все саме дурне в подружжі. Атмосфера взаємної ворожості, ненависті, образ і взаємних обвинувачень не може не позначитися на світовідчуванні дитини, її моральних переконаннях, поглядах, установках, відношенні до навколишнього. Позитивний вплив батьків на дитину в такій ситуації стає скрутним. Батьки виявляються не в силах контролювати вчинки дітей і направляти їх розвиток. Найбільш гострі переживання й відповідні їм наслідки розлучення викликають у дітей дошкільного віку. Вони стають більше замкнутими, агресивними, примхливими.

Найбільш уразливою є у розлученні єдина дитина. Ті, у кого є брати й сестри, набагато легше переживають розлучення: діти або підтримують один одного, або зганяють один на одному агресію й тривогу.

Не в меншій мірі, хоча й по-іншому, розлучення впливає на дітей більше старшого, у тому числі й підліткового, віку. Підвищена емоційність, неврівноваженість, хвороблива чутливість, властиві пубертатному періоду, у підлітка з неповної сім’ї носять гіпертрофований характер, роблячи його психіку особливо уразливою. Почуття болю й сорому, власної ущербності, неповноцінності, відчуття покинутости й самітності довгий час у таких випадках не залишають підлітків, роблячи їх грубими, дратівливими та не комунікативними. [30]

Таким чином, неповна сім’я стикається з проблемами у вихованні дитини, а особливо, підлітка. Відсутність одного з батьків накладають відбиток на поведінку дитини, діти дошкільного віку стають більш замкнутими, агресивними та примхливими. Психіка підлітків стає більш уразливою, почуття болю й сорому, власної ущербності, неповноцінності, відчуття покинутости й самітності довгий час у таких випадках не залишають підлітків, роблячи їх грубими, дратівливими та не комунікативними. Головний фактор, який визначає виховну неповноцінність неповної сім’ї - морально-психологічний. У неповній сім’ї значно частіше виявляються обмеженими відносини між матерями й підлітками.

1. Неповна сім’я має досить специфічні умови життєдіяльності, відрізняється своєрідними умовами виховання й соціалізації дітей. Під соціалізацією розуміється розвиток дитини у взаємодії з навколишнім середовищем у процесі її засвоєння й відтворення соціальних норм і культурних цінностей, а також розвиток і саморозвиток у тому суспільстві, до якого вона належить. Провідна роль сім’ї в процесі соціалізації дитини незаперечна, тому що родина визначає фізичний, розумовий і емоційний розвиток особистості, відіграє визначальну роль у формуванні психологічної основи дитини, має велике значення в оволодінні людиною соціальними нормами й фундаментальними ціннісними орієнтаціями, виконує функцію соціально-психологічної підтримки й захисту своїх членів від негативного впливу навколишнього світу.

2. Підлітковий період відрізняється виходом підлітка на якісно нову соціальну позицію, у якій реально формується його свідоме відношення до себе як члена суспільства. Центральний новотвір підліткового віку «почуття дорослості» – відношення підлітка до себе як до дорослого. Перехід від дитинства до дорослості протікає, як правило, гостро й часом драматично, у ньому найбільше випукло переплетені суперечливі тенденції соціального розвитку.

З одного боку, для цього складного періоду характерні негативні прояви, дисгармонійність особистості, згортання й зміна сталих інтересів дитини, яка протестує характер її поведінки стосовно дорослого.

З іншого боку, підлітковий вік відрізняється й масою позитивних факторів – зростає самостійність підлітка, більше різноманітні і змістовні стають всі відносини з іншими дітьми й дорослими, значно розширюється й істотно змінюється сфера його діяльності, розвивається відповідальне відношення до себе й до інших людей. Даний період відрізняється виходом підлітка на якісно нову соціальну позицію, у якій реально формується його свідоме відношення до себе як члену суспільства. Являючи собою соціально-психологічне явище, обумовлене конкретно-історичними обставинами розвитку суспільства, підлітковий період, з одного боку, відрізняється стабільністю глибинно-психологічною сутністю основних характеристик; з іншого боку, зміни в соціально-економічному житті обумовлюють якісні розходження соціального змісту процесів формування свідомості, самосвідомості, особистісного становлення зростаючих людей.

3. Функціональні особливості неповної сім’ї накладають серйозний відбиток на виховну ситуацію. Виховна ситуація в таких сім’ях по цілому ряду параметрів помітно відрізняється від такої в повних сім’ях і, у свою чергу, впливає на процес формування особистості в дітей, які виховують у таких сім’ях. Відповідальність за виховання та утримання дитини полягає на плечі матері, тому часто матері з неповних сімей повністю присвячують себе вихованню дитини, іноді, заважаючи своєю надмірною опікою підлітку формуватися як самосійна особистість.


Розділ 2. Виявлення відмінностей між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних та неповних сімей


2.1 План і структура дослідження, методи дослідження


Об'єкт дослідження: психологічні особливості учнів із неповних сімей.

Предмет дослідження: особливості розвитку самовідношення особистості та агресивних реакцій у учнів з неповних сімей.

Мета дослідження – виявити відмінності між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних та неповних сімей.

Гіпотеза дослідження – якщо у учнів з неповних сімей переважають докори сумління та почуття провини та саморозуміння, то у учнів з повних сімей переважає вербальна агресія та очікування позитивного відношення від інших.

Відповідно до мети та гіпотези сформульовані наступні завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз літератури з теми дослідження.

2. Виявити відмінності у проявах агресивних реакцій у учнів з повних та неповних сімей.

3. Виявити відмінності у особливостях самовідношення у учнів з повних та неповних сімей.

Дане дослідження проводилось серед 10 повних семей, 10 учнів (14-16 років), серед 10 неповних сімей, 10 учнів (14-16 років).

При дослідженні агресивності застосовувалась Методика Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1).

Методика Басса-Дарки – найбільш відома діагностична процедура вивчення агресивних проявів. Цей опитувальник спрямований на діагностику так називаної мотиваційної агресії - прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Перевагою опитувальника є високий рівень формалізації, який дозволяє проводити оперативну діагностику з кількісно вираженим результатом, але як метод діагностики агресивних проявів у дітей і підлітків.

Процедура проведення методики:

Учні одержали аркуші паперу й прослухали наступну інструкцію: «Вам будуть зачитуватися твердження, які можуть як відповідати, так і не відповідати вашій думці. Якщо ви згодні із твердженням, то під відповідним номером напишіть – «Так», якщо не згодні, те – «Ні». Після чого учням були зачитані по черзі 72 питання опитувальника.

Опитувальник досліджує наступні види реакцій:

Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особистості.

Непряма агресія - використання обхідним шляхом спрямованих проти інших особистостей пліток, жартів та прояв ненаправлених, неупорядкованих вибухів люті (тупання ногами).

Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні.

Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

Образа - заздрість і ненависть до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення чимсь або усім світом за дійсні й вигадані страждання.

Підозрілість - у діапазоні від недовіри й відстороненості стосовно людей до переконання в тому, що інші планують і приносять шкоду.

Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей.

Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта, що він є поганою людиною, від якої надходить зло.

Індекс агресивності підраховується в такий спосіб:

ІА=(1Фізична агресія+2Непряма +7Вербальна):3, тому що саме ці прояви є агресивними. Індекс ворожості (ВЕРБ)=(5Образа+6Підозрілість):2, тому що саме образа й підозрілість формують поняття ворожості.

При дослідженні самовідношення застосовувався Тест – Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2).

Опитувальник дозволяє виявити три рівні самовідносин, які відрізняються за ступенем узагальненості:

1) глобальне самовідношення;

2) самовідношення, диференційоване за самоповагою, аутосимпатією, самоцікавістю й очікуванням позитивного відношення до себе;

3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».

Процедура проведення методики:

Інструкція: «Уважно прочитайте запропоновані твердження й оціните, наскільки Вони вам відповідають. Якщо Ви згодні із твердженням поставте напроти нього знак «+», а якщо не згодні – знак «-».

Опитувальник містить наступні шкали:

Шкала S – вимірює інтегральне почуття «за» або «проти» особистого «Я» досліджуваного.

Шкала I – самоповага, шкала складається з 14 пунктів, які об'єднують твердження, які стосуються внутрішньої послідовності, самовідносин, самовпевненості. Мова йде про той аспект самовідносин, який емоційно й змістовно поєднує віру у свої сили, здатності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя й бути самопослідовним, розуміння самого себе.

Шкала ІІ – аутосимпатія. Шкала складається з 16 пунктів, які поєднують пункти, у яких відбивається дружність або ворожість до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти самоприняття, самозвинувачення. У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує, схвалення себе в цілому й в істотних частковостях, довіра до себе й позитивну самооцінку, на негативному полюсі – бачення в собі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків.

Шкала ІІІ – очікування позитивного відношення від інших, шкала складається з 13 пунктів, які відбивають очікування позитивного або негативного відношення до себе навколишніх людей. Людина, яка очікує апатичного відношення до себе, чекає його як від більшості, від сторонніх або мало з нею пов'язаних людей, так і від тих, любов яких їй важлива. Від інших людей така людина очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Вона приймає апатію інших, що проявляється в тому, що собі вона не бажає добра по-справжньому. Себе людина вважає унікальною, несхожою на інших, не ставить перед собою завдання на збільшення самоповаги.

Шкала ІY - самоцікавість, шкала складається з 8 пунктів, які відбивають міру близькості до самого себе, зокрема – інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», упевненість у своїй цікавості для інших.

Опитувальник містить 7 шкал спрямованих на вимір виразності установки на ті або інші внутрішні дії на адресу «Я» досліджуваного.

Шкала 1 - самовпевненість «У мене досить здатностей і енергії втілити в життя задумане».

Шкала 2 - відношення інших «Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих».

Шкала 3 - самоприйняття «Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім». «В цілому мене влаштовує те, який я є».

Шкала 4 - самокерівництво. Самопослідовність «На жаль, якщо я й сказав щось, це зовсім не виходить, що саме так я й буду діяти».

Шкала 5 - самозвинувачення «Якщо я ставлюся до кого-небудь із докором, те насамперед до самого себе».

Шкала 6 - самоцікавість «Якби моє друге «Я» існувало, то для мене це був би самий нудний партнер по спілкуванню».

Шкала 7 - саморозуміння «Іноді я сам себе погано розумію».


2.2 Виявлення видів агресивних реакцій у учнів з повних і неповних сімей


Дослідження проводилося за допомогою Методики Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1).

Результати дослідження представлені в таблицях 1 і 2.


Таблиця 1 Діагностика проявів агресивних реакцій у учнів (повні сім’ї)

Назва шкали Вис. Серед. Низ. Домінуючі рівні
Фізична агресія 2-20% 3-30% 5-50% Низький
Косвена агресія 5-50% 1-10% 4-40% Високий
Раздратування 1-10% 7-70% 2-20% Середній
Негативізм 4-40% 5-50% 1-10% Середній
Образа 1-10% 2-20% 7-70% Низький
Підозрілість 4-40% 3-30% 3-30% Високий
Вербальна агресія 7-70% 2-20% 1-10% Високий
Докори сумління, почуття провини 6-60% 3-30% 1-10% Високий

Дослідження проявів агресивних реакцій у учнів в повних сім’ях показало, що серед високих показників переважає вербальна агресія (70%). Це говорить про прояви негативних почуттів як через форму (крик), так и через зміст словесних відповідей.

На другому місці, докори сумління, почуття провини (60%). Це говорить про те, що почуття провини – виражає можливе переконання учня, що він являється поганою людиною, що погано вчиняє, а також відчуває докори сумління.

На третьому місці, косвена агресія (50%). Це говорить про використовування окольним шляхом спрямованих проти інших людей пліток, жартів та прояв спалахів люті (крик, тупання ногами).

На останньому місці, підозрілість (40%). Це говорить про підозрілість від недовіри і відстороненості по відношенню до людей до упередженості в тому, що інші планують та приносять шкоду.

Серед середніх показників переважає роздратування (70%). Це говорить про готовність до проявлення негативних почуттів при найменшому збудженні.

На другому місці, негативізм (50%). Це говорить про опозиційну манеру в поведінці та пасивного супротивну до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

Серед низьких показників переважає образа (70%). Це говорить про заздрість та ненависть до оточуючих, які спричинені почуттям гніву, невдоволенням чимось або усім світом за заподіяні дійсні або видумані страждання.

На останньому місці, фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.


Таблиця 2 Діагностика проявів агресивних реакцій у учнів (неповні сім’ї)

Назва шкали Вис. Серед. Низ. Домінуючі рівні
Фізична агресія 3-30% 5-50% 2-20% Середній
Косвена агресія 4-40% 3-30% 3-30% Високий
Раздратування 5-50% 4-40% 1-10% Високий
Негативізм 2-20% 7-70% 1-10% Середній
Образа 3-30% 6-60% 1-10% Середній
Підозрілість 7-70% 2-20% 1-10% Високий
Вербальна агресія 7-70% 3-30% - Високий
Докори сумління, почуття провини 8-80% 1-10% 1-10% Високий

Дослідження проявів агресивних реакцій у учнів в неповних сім’ях показало, що серед високих показників переважає докори сумління, почуття провини (80%). Це говорить про те, що почуття провини – виражає можливе переконання учня, що він являється поганою людиною, що погано вчиняє, а також відчуває докори сумління.

На другому місці, вербальна агресія, підозрілість (70%). Вербальна агресія говорить про прояви негативних почуттів як через форму (крик), так и через зміст словесних відповідей. Підозрілість говорить про підозрілість від недовіри і відстороненості по відношенню до людей до упередженості в тому, що інші планують та приносять шкоду.

На третьому місці, роздратування (50%). Це говорить про готовність до проявлення негативних почуттів при найменшому збудженні.

На останньому місці, косвена агресія (40%). Це говорить про використовування окольним шляхом спрямованих проти інших людей пліток, жартів та прояв спалахів люті (крик, тупання ногами).

Серед середніх показників переважає негативізм (70%). Це говорить про опозиційну манеру в поведінці та пасивного супротиву до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

На другому місці, образа (60%). Це говорить про заздрість та ненависть до оточуючих, які спричинені почуттям гніву, невдоволенням чимось або усім світом за заподіяні дійсні або видумані страждання.

На останньому місці, фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.

Порівняльний аналіз діагностики проявів агресивних реакцій у учнів в повних та неповних сім’ях показав, що в повних сім’ях серед високих показників переважає вербальна агресія (70%), а в неповних – докори сумління, почуття провини (80%). В повних сім’ях учні в більшому ступені, ніж в неповних – схильні до проявів негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сім’ях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорів сумління.

На другому місці, в повних сім’ях почуття провини та докорів сумління (60%), а в неповних – вербальна агресія, підозрілість (70%). В повних сім’ях учні більш схильні переживати почуття провини, а в неповних – виражати негативні почуття як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. Підозрілість – від недовіри та відстороненості по відношенню до людей до упередження в тому, що інші планують та приносять шкоду.

На третьому місці, в повних сім’ях косвена агресія (50%), а в неповних – раздратування (50%). В повних сім’ях учні в більш схильні використовування пліток, проти інших людей, жартів та проявів невпорядкованих вибухів гніву, а в неповних сім’ях – до проявів негативних почуттів при найменшому збудженні.

На останньому місці, в повних сім’ях підозрілість (40%), а в неповних – косвена агресія (40%). В меншому ступені учнів з в повних сімей схильні до проявів підозрілості, а в неповних сім’ях – до пліток та вибухів гніву. В неповних сім’ях фізична агресія (50%), що свідчить про використовування учнями фізичної агресії проти іншої особистості.

Серед середніх показників в повних сім’ях переважає раздратування (70%), а в неповних – негативізм (70%). Учні з повних сімей в більшому степені схильні до проявів негативних почуттів при найменшому збідженні, а учні з неповних сімей – до негативізму.

На другому місці, негативізм (50%), а в неповних – образа (60%). Учні з повних сім’ях більш схильні до негативізму, а учні з повних сімей – до заздрості і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву та невдоволенням чимось.

Серед низьких показників в повних сім’ях переважає образа (70%). Це говорить про заздрість і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву та невдоволенням чимось.

На останньому місці, в повних сім’ях фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.

Таким чином, в повних сім’ях переважає вербальна агресія, а в неповних – докори сумління, почуття провини. В повних сім’ях учні в більшому ступені, ніж в неповних – схильні до вираження негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сім’ях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорів сумління.


2.3 Особливості розвитку самовідношення особистості в повних і неповних сім’ях


Дослідження самовідношення проводилося за допомогою опитувальника Тест – Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2).

Результати дослідження представлені в таблицях 3 і 4.


Таблиця 3 Особливості розвитку самовідношення особистості у учнів (повні сім’ї)

Назва шкали Вис. Серед. Низ. Домінуючі рівні
Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти» 10-100% - - Високий
Шкала I – самоповага 9-90% 1-10% - Високий
Шкала II- аутосимпатія 7-70% 2-20% 1-10% Високий
Шкала III – очікування позитивного відношення від інших 10-100% - - Високий
Шкала IY – самоцікавість 8-80% 1-10% 1-10% Високий
Шкала 1 – самовпевненість 10-100% - - Високий
Шкала 2 – відношення інших 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 3 – самоприйняття 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 4 – самокерівництво 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 5 – самообвинувачення 3-30% - 7-70% Низький
Шкала 6 – самоцікавість 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 7 – саморозуміння 5-50% 4-40% 1-10% Високий

Дослідження особливості розвитку самовідношення особистості у учнів з повної сім’ї показало, що серед високих показників переважає шкала S інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 1 – самовпевненість (100%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Очікування позитивного відношення від інших, відображає очікування позитивного або негативного відношення до себе оточуючих. Особистість, очікуючи апатичного відношення до себе, очікує його як від більшості, від незнайомих або мало знайомих людей, так і від небагатьох, любов яких їй важлива, від інших людей така особистість очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Самовпевненість особистості свідчить про високу впевненість у собі, здатність свідомо відповідати за свої вчинки.

На другому місці, шкала I – самоповага, шкала 2 – відношення інших, шкала 3 – самоприйняття, шкала 4 – самокерівництво, шкала 6 – самоцікавість (90%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Учням важливо відношення до них інших людей. Вони позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є. Особистості вміють розподіляти свій час та керувати своїми діями. Учні цікавляться своїми думками та почуттями.

На третьому місці, шкала IY – самоцікавість (80%). Це говорить про те, що особистість цікавиться своїми думками та почуттями.

На четвертому місці, шкала II- аутосимпатія (70%). Це говорить про схвалення себе в цілому та в суттєвих часностях, довіру до себе та позитивну самооцінку.

На останньому місці, шкала 7 – саморозуміння (50%). Це говорить про те, що особистість розуміє свої думки та почуття.

Серед низьких показників переважає шкала 5 – самообвинувачення (30%). Це говорить про те, що для особистостей характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах.


Таблиця 4 Особливості розвитку самовідношення особистості у учнів (неповні сім’ї)

Назва шкали Вис. Серед. Низ. Домінуючі рівні
Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти» 6-60% 4-40% - Високий
Шкала I – самоповага 2-20% 7-70% 1-10% Середній
Шкала II- аутосимпатія 6-60% 4-40% - Високий
Шкала III – очікування позитивного відношення від інших 2-20% - 8-80% Низький
Шкала IY – самоцікавість 1-10% 3-30% 6-60% Низький
Шкала 1 – самовпевненість 5-50% 4-40% 2-20% Високий
Шкала 2 – відношення інших - 6-60% 4-40% Середній
Шкала 3 – самоприйняття 3-30% 7-70% - Середній
Шкала 4 – самокерівництво 2-20% - 8-80% Низький
Шкала 5 – самообвинувачення 3-30% 2-20% 5-50% Низький
Шкала 6 – самоцікавість 1-10% 2-20% 7-70% Низький
Шкала 7 – саморозуміння 7-70% 3-30% - Високий

Дослідження особливості розвитку самовідношення особистості у учнів з неповної сім’ї показало, що серед високих показників переважає шкала 7 – саморозуміння (70%). Це говорить про те, що особистість розуміє свої думки та почуття.

На другому місці, шкала S інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», Шкала II- аутосимпатія (60%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Аутосимпатія говорить про схвалення себе в цілому та в суттєвих часностях, довіру до себе та позитивну самооцінку.

На останньому місці, шкала 1 – самовпевненість (50%). Це говорить про те, що особистості впевнені у собі та відповідають за себе та свої вчинки.

Серед середніх показників переважає шкала I – самоповага, шкала 3 – самопрйняття (70%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Учні позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є.

На другому місці, шкала 2 – відношення інших (60%). Це говорить про готовність спілкуватися з собою «на рівних», впевненість в своїй цікавості для інших.

Серед низьких показників переважає шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 4 – самокерівництво (80%). Очікування позитивного відношення від інших, відображає очікування позитивного або негативного відношення до себе оточуючих. Особистість, очікуючи апатичного відношення до себе, очікує його як від більшості, від незнайомих або мало знайомих людей, так і від небагатьох, любов яких їй важлива, від інших людей така особистість очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Особистості вміють розподіляти свій час та керувати своїми діями.

На другому місці, шкала 6 – самоцікавість (70%). Це говорить про міру близькості до самого себе – цікавість до власних думок та почуттів.

На третьому місці, шкала IY – самоцікавість (60%). Це говорить про міру близькості до самого себе – цікавість до власних думок та почуттів, готовність спілкуватися з собою «на рівних», впевненість в своїй цікавості для інших.

На останньому місці, шкала 5 – самозвинувачення (50%). Це говорить про те, що для особистостей характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах.

Порівняльний аналіз особливостей розвитку самовідношення особистості у учнів в повних та неповних сім’ях показав, що в повних сім’ях серед високих показників переважає шкала S інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 1 – самовпевненість (100%), а в неповних сім’ях – шкала 7 – саморозуміння (70%). Це говорить про те, що в повних сім’ях учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Очікують позитивного відношення від інших, а в неповних – особистості позитивно відносяться до себе та приймають себе такими, якими вони є.

На другому місці, в повних сім’ях шкала I – самоповага, шкала 2 – відношення інших, шкала 3 – самоприйняття, шкала 4 – самокерівництво, шкала 6 – самоцікавість (90%), а в неповних – шкала S – інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», шкала II- аутосимпатія (60%). Це говорить про те, що в повних сім’ях учні мають почуття самоповаги до себе, очікують позитивного відношення до них інших. Учні позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є, вміють розподіляти свій час та керувати своїми діями. А в неповних сім’ях – учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Для них характерно схвалення себе, довіра до себе та позитивна самооцінка.

На третьому місці, в повних сім’ях шкала IY – само цікавість (80%), а в неповних – шкала 1 – самовпевненість (50%). Це говорить про те, що в повних сім’ях особистість цікавиться власними інтересами , почуттями та думками, а в неполных – особистості впевнені у собі та відповідають за свої вчинки.

Серед низьких показників в повних сім’ях переважає шкала 5 – самообвинувачення (30%), а в неповних – шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 4 – самокерівництво (80%). Це говорить про те, що для повних сімей характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах, а для неповних – очікування позитивного відношення від інших.

Таким чином, особливості розвитку самовідношення особистості у учнів в повних та неповних сім’ях мають відмінності. В повних сім’ях особистості мають віру в сої сили, здібності, самостійність, вміють контролювати своє життя, очікують позитивного відношення від інших, а в неповних – особистості позитивно відносяться до себе та приймають себе такими, якими вони є.

2.4 Кореляційний аналіз


Кореляційний аналіз проводиться за допомогою методу рангової кореляції Спірмена. Кореляційний аналіз проводився між Методикою Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1) та Тестом – Опитувальником самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2) в повних та неповних сім’ях.

Результати представлені в таблицях 5 і 6.


Таблиця 5 Виявлення зв’язку між самовідношенням та агресією в повних сім’ях

Тест – Опитувальник

самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв)

Методика Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії»

Фізич

на агре

сія

Косвена агресія

Раздра

тування

Нега

тивізм

Обра

за

Підо

зрілість

Вербальна агресія

Докори

сумління,

Почуття

провини

Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти»







Шкала I – самоповага







Шкала II- аутосимпатія
(p ≤ 0,01)





Шкала III – очікування позитивного відношення від інших







Шкала IY – самоцікавість







Шкала 1 – самовпевненість







Шкала 2 – відношення інших







Шкала 3 – самоприйняття



(p ≤ 0,01)


Шкала 4 – самокерівництво







Шкала 5 – самообвинувачення






(p ≤ 0,05)
Шкала 6 – самоцікавість







Шкала 7 – саморозуміння








Кореляційний аналіз показав, що існує значимий позитивний зв’язок

(p ≤ 0,05) між самообвинуваченням та докорами сумління. Це говорить

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: