Психологічні особливості дітей з неповних сімей
Опис методики. Випробуваним пред'являється бланк із намальованим колом діаметром 110 мм. Потім дається інструкція: «На листі зображене коло. Намалюйте в ньому самого себе й членів вашої родини у формі кружків і позначте кружки іменами». Діти виконують це завдання, не радячись один з одним.
Інтерпретація результатів. Авторами запропоновані критерії, за якими виробляється оцінка результатів тестування:
1) число членів родини, що потрапили в площу кругу;
2) величина кружків;
3) розташування кружків відносно один одного;
4) дистанція між ними.
Оцінюючи результат за першим критерієм, дослідник зіставляє число членів родини, зображених випробуваним, з реальним. Можливо, що член родини, з яким випробуваний перебуває в конфліктних відносинах, не потрапить у велике коло, він буде «забутий». У той же час хтось зі сторонніх осіб, тварин, улюблених предметів може бути зображений як член родини.
Далі ми звертаємо увагу на величину кружків (другий критерій). Більший, у порівнянні з іншими, кружок «Я» говорить про достатню або завищену самооцінку, менший - про занижену. Величина кружків інших членів родини говорить про їхню значимість в очах випробуваного.
Варто звернути увагу на розташування кружків у площі тестового поля кола й по відношенню один до одного (третій критерій). Розташування випробуваним свого кружка в центрі кола може говорити про езопову спрямованість особистості, а приміщення себе внизу, осторонь від кружків, що символізують інших членів родини, може вказувати на переживання емоційної відкинутості.
Найбільш значимі члени родини зображуються випробуваним у вигляді більших по розмірі кружечків у центрі або у верхній частині тестового поля.
Нарешті, більшу інформацію можна одержати, проаналізувавши відстані між кружечками (четвертий критерій). Далекість одного кружка від інших може говорити про конфліктні відносини в родині, емоційному відкиданні випробуваного. Своєрідне «злипання», коли кружки нашаровуються один на іншій, стикаються або перебувають один в одному, говорить про недифференцийованість «Я» у членів сім’ї, наявність сімбіотичних зв'язків.
Використання тесту «Сімейна соціограма» дозволяє в лічені хвилини в ситуації «тут і тепер» візуалізувати уявлення про взаємини в сім’їі, а потім, обговорити результати.
Існують різні варіанти проведення даної методики. Так, наприклад, І. М. Никольська в процесі діагностики пропонує випробуваному послідовно намалювати кілька варіантів сімейної соціограми:
Стандартна соціограма, на якій зображені сам випробуваний і всі члени його сім’ї.
Соціограми, на яких можуть бути відсутніми певні члени родини й/або бути присутніми люди й об'єкти, які до родини номінально не належать.
Соціограми, які відносяться до різних етапів життєвого циклу сім’ї.
Це дозволяє прояснити особливості взаємин у різному сімейному контексті, а також визначити оптимальні, з погляду членів сім’ї, і реальні системи взаємин. Порівняння й спільний аналіз отриманих соціограм дозволяє психологові й членам сім’ї побачити проблему з різних сторін, що, у свою чергу, сприяє постановці більше точного діагнозу й пошуку ефективного способу виходу зі складної ситуації.
Отже, у результаті проведення тесту «Сімейна соціограма», аналізуючи «Малюнок сім’ї» ми одержали наступні дані:
18 дітей, які виховуються в неповні й сім’ї відчувають дефіцит спілкування в сім’ї;
5 дітей, які виховуються в неповній сім’ї відчувають себе відтогрнутими і не потрібними в родині;
2 дитини, які виховуються в неповній сім’ї не мають ніякого відношення до сім’ї;
4 дітей, які виховуються в неповній сім’ї виділяють одного члена сім’ї, ігноруючи інших;
6 дітей, які виховуються в неповній сім’ї, відчувають емоційний взаємозв’язок з усіма членами сім’ї.
Стосовно дітей, які виховуються в повних сім’ях дані біли наступними:
16 дітей, відчувають емоційний взаємозв’язок з усіма членами сім’ї.
3 дітей виділяють одного члена сім’ї, ігноруючи інших;
2 дитини відчувають дефіцит спілкування в сім’ї.
Отримані дані в результаті тестування дають підстави констатувати, що діти з неповних сімей відчувають менший емоційний комфорт та взаємозв’язок в своїх сім’ях, багато з них прив’язані лише до одного члена сім’ї, можна припустити, що до того родителя, з ким вони проживають. Є також категорія дітей, з неповних сімей, відповідно до нашої вибірки, які вічувають себе покинутими, відторгнутими, на що особливо варто звернути увагу при проведенні шкільними психологом консультацій з такими дітьми.
2.3 Дослідження самооцінки дітей за допомогою методики Дембо-Рубинштейн
Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відношення до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій. (Див. Додаток 2)
За результатами проведеного тестування на визначення самооцінки дітей з повних та неповних сімей, можна зробити наступні висновки:
| Діти з неповних сімей | Діти з повних сімей | |
| Висока самооцінка | 5 | 8 |
| Нормальний рівень самооцінки | 14 | 10 |
| Низька самооцінка | 16 | 3 |
За отриманими результатами робимо висновок, що гіпотеза про вплив виховання у неповній сім’ї формує у дитини занижену або низьку самооцінку, що негативно відбивається на психологічному здоров’ї дитини, її міжособистісному спілкуванні.
2.4 Особливості психологічного супроводу дітей з неповних сімей
Отримані в дослідженні результати дозволяють сформулювати рекомендації для практичних психологів. У своїй роботі з дітьми, що виховуються одним родителем, психолог повинен звернути увагу на молодших школярів і підлітків, оскільки саме в молодшому й середньому шкільному віці неповна родина впливає на індивідуальність дитини. Необхідно враховувати, що сім’я після розлучення чинить різні впливи на хлопчиків і дівчат. З огляду на виявлені в дітей з неповних родин тривожність, низьку самооцінку, коррекционная робота може бути спрямована на зниження тривожності й підвищення самооцінки й упевненості в собі. Робота з дівчатками з неповних родин може бути спрямована на розвиток абстрактних форм мислення, оскільки вони відрізняються меншим ступенем сформованості інтелектуальних функцій, перевагою конкретних форм мислення.
Відсутність одного з батьків спричиняє певну депривацію значущої для дитини соціальної інформації. Дитина у неповній сім’ї має меншу можливість ознайомлення з різними варіантами соціального досвіду і, головне, з тією стороною інтимно-емоційної сфери в сім’ї, яка створюється особливостями стосунків подружжя – ця депривація у неповній сім’ї негативно впливає на підготовку дітей до сімейного життя. Дана ситуація, яка характеризується відсутністю наочного зразка взаємин чоловіка і дружини, породжує ризик деформацій поглядів на шлюб і сім’ю, які впливатимуть на становлення їхніх власних сімей. Відтак, розроблена психологами програма психологічного супроводу неповних сімей має бути спрямована на розвиток родительської відповідальності за виховання дітей та гармонізацію взаємин у таких сім’ях.
Психологами повинна здійснюватися робота з підлітками за різними напрямами в залежності від типу сімей. Розкриємо ці напрями.
З підлітками з розлучених сімей:
допомога в адаптації до нового статусу та відчуття себе повноправним членом суспільства;
допомога в пошуку конструктивних шляхів виходу з кризових ситуацій;
налагодження зв’язків з розлученими батьками.
З підлітками з напівсирітських сімей:
допомога в пошуку конструктивних шляхів виходу з кризової ситуації;
навчання підлітка жити без померлої близької людини.
З підлітками з позашлюбних на прийомних сімей:
корекція батьківсько-дитячих відносин.
З підлітками з дистанційних сімей:
адаптація до змушеної самостійності та корекція відношення до батьків.
Методика формування соціальної компетентності має передбачати проведення тренінгів, орієнтованих як на особистість дитини, так і на її сім’ю: “Хто я такий”, “Як бути особистістю”, “Як бути з емоціями”, “Як бути з іншими”, “Як бути впевненим у собі”, “Як бути з суспільством”, “Соціальні ролі, які ми граємо у житті”, “Соціальні ролі в мікросоціумі”, “Як бути з сім’єю”, “Життя за власним вибором”.
Висновки
Протягом усього дитинства сім’я для дитини відіграє важливу роль у розвитку особистості. Як буде поводитися дитина, багато в чому залежить від того, у якому емоційному стані перебуває вона зараз, чи подобається їй те, що їй пропонують робити.
Крім того, варто пам'ятати, що емоції, стрес, випробувані в дитинстві, дуже впливають на все життя. Якщо можна дитині передати знання, розвити мову, сформувати ряд навичок і т.д., то не можна усталити все це без емоційного підкріплення.
Сучасна психологія розглядає сім’ю як систему, у якій кожна структурна одиниця (член сім’ї) перебуває у чисельних і розмаїтих взаємозв’язках каузального характеру зі всіма іншими структурними одиницями. Тому будь-які форми психологічного супроводу сім’ї мають так чи інакше охоплювати усіх її членів.
Регресивні трансформації української родини призвели до поступового зниження традиційних для неї цінностей любові, як інваріантного базису побудови гармонійних подружніх та родительських взаємин, взаємоповаги і взаємодопомоги, пошани до старших, культу матері-Берегині. Натомість спостерігається знецінення сім’ї і шлюбу як соціальних інституцій, духовне збіднення сімейних стосунків. Все це виразно виявляється у функціонально неповних сім’ях. В Україні, особливо в західних областях, зростає кількість функціонально неповних сімей, у яких один із подружжя змушений тривалий час перебувати в трудовій еміграції (майже кожна друга сім’я). Функціонально неповна сім’я – це сім’я, у якій є і чоловік, і дружина, але професійна зайнятість, трудова еміграція, хвороба, ув’язнення когось з них зумовлюють його тривалу розлуку з сім’єю.
Дітям, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей притаманний підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який перебуває за межами сім’ї, нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї, занижена особистісна самооцінка.
Основними психологічними проблемами неповних сімей є: а) брак розуміння важливості впливу на дитину розлуки з батьком/матір’ю та відсутність знань про те, як полегшити переживання дитини, зберегти її прихильність до родителя, який перебуває за межами сім’ї; б) недостатність позитивних, гнучких, довірливих взаємин у сім’ї, що призводить до емоційного відчуження між батьками і дітьми; в) відсутність єдиних поглядів батьків на виховання дітей, що утруднює достатню ефективність процесу виховання; г) поступове зростання рівня емоційної відчуженості, конфліктності між її членами; д) утруднення можливостей задоволення членами функціонально неповних сімей тих своїх потреб, які задовольняються в сім’ях.
Отримані результати відкривають нові перспективи наукових досліджень феномену неповної сім’ї та її впливу на психологічний розвиток дитини. Так, невирішеною актуальною проблемою є дослідження впливу особливостей виховання у неповній сім’ї на її подальше життя, на формування її батьківської ідентичності, системи цінностей, налаштувань щодо побудови своєї сім’ї. Невивченими залишаються і питання відновлення взаємин у сім’ї після можливого повернення до неї родителя, котрий тривалий час перебував за межами сім’ї. Необхідні дослідження основних психологічних проблем, які виникають на цьому етапі життєдіяльності сім’ї, пошук оптимальних шляхів їх розв’язання чи попередження. Ці та інші питання є перспективними подальшими дослідженнями неповних сімей.
Список використаної літератури
Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. — М., 1995;
Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1998;
Брайн Ш. Тесты для детей. — Тюмень, 1996;
Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. — М., 1990;
Бурбо Л. Отношения родитель — ребенок. — Киев, 2002;
Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. — М., 1998;
Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. — М., 2002;
Вердербер Р. Психология общения. — СПб., 2003;
Вроно Е. Пойми своего ребенка. — М., 2002;
Василюк Ф. Е. Психология переживания. — М., 1984;
Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. — Л., 1984;
Дружинин В.Н. Психология семьи. − Екатеринбург: Деловая книга, 2000;
Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. — М., 2004;
Левис Ш. Ребенок и стресс. — М., 1997;
Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. — М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. — 576с.;
Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. — Т. 3. — 1982. — № 2. — С. 147-151;
Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. — М., 1997;
Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Академия, 1998. – 160 с.;
Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. — Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. — 212с.;
Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. —М., 1970;
Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога – родителям. — Москва: Педагогика – Пресс, 1995 г. – 168 с.;
Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. — М., 1995;
Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. − С. 345–354;
Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. — СПб., 2002. — С. 60-64;
Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. − № 1, 1986. − с. 165–171;
Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сім’ях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сім’ї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». – К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. – Т. Х. – Ч. 2. – С. 506–512;
Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. – К., 2007. – Вип. 14 (38). – С. 108–111;
Юрченко І.В. Функціонально неповна сім’я: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. – Вип. 13. – Ч. 2. – С. 207–216;
Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сім’ї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». – Рівне: РДГУ, 2008. – Вип. 1. – С. 119–24;
Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сім’ях за допомогою проективної методики «Малюнок сім’ї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. – Ч. 1. – С. 460–465.
Додаток 1
Шкала явної тривожності СМAS (адаптація А.М. Прихожан)
Призначення тесту
Шкала явної тривожності для дітей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8-12 років.
Опис тесту
Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тому, що про наявність симптому свідчать тільки стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію дитини давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.
У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена й опублікована А.М.Прихожан. За даними авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідність і продуктивність її застосування для широкого кола професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, у якій брали участь близько 1600 школярів 7-12 років з різних регіонів країни.
Інструкція до тесту
На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно й невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію й виріши, чи можеш ти віднести її до себе, чи правильно вона описує тебе, твоє поводження, якості. Якщо так, постав галочку в колонку Вірно, якщо ні — у колонку Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що говориться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на всі підряд. Давай потренуємося:
| Твердження | Вірно | Невірно |
| 1. Ти хлопчик. | ||
| 2. Тобі подобається грати на вулиці, а не вдома. | ||
| 3. Твій улюблений урок — математика. |
Примітка
Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7-8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.
Зразковий час виконання тесту - 15-25 хв.
Тестовий матеріал
| № | Твердження | Вірно | Невірно |
| 1 | Тобі важко думати про щось одному. | ||
| 2 | Тобі неприємно, якщо хтось спостерігає за тобою, коли ти щось робиш. | ||
| 3 | Тобі дуже хочеться у всьому бути краще за всіх. | ||
| 4 | Ти легко червонієш. | ||
| 5 | Всі, кого ти знаєш, тобі подобаються. | ||
| 6 | Нерідко ти зауважуєш, що в тебе сильно б'ється серце. | ||
| 7 | Ти дуже сильно соромишся. | ||
| 8 | Буває, що тобі хочеться виявитися якнайдалі звідси. | ||
| 9 | Тобі здається, що в інших усе виходить краще, ніж у тебе. | ||
| 10 | В іграх ти більше любиш вигравати, ніж програвати. | ||
| 11 | У глибині душі ти багато чого боїшся. | ||
| 12 | Ти часто відчуваєш, що інші незадоволені тобою. | ||
| 13 | Ти боїшся залишитися вдома на самоті. | ||
| 14 | Тобі важко зважитися на щось. | ||
| 15 | Ти нервуєш, якщо тобі не вдається зробити те, що тобі хочеться. | ||
| 16 | Часто тебе щось мучить, а що - не можеш зрозуміти. | ||
| 17 | Ти з усіма й завжди поводишся чемно. | ||
| 18 | Тебе турбує, що тобі скажуть батьки. | ||
| 19 | Тебе легко розлютити. | ||
| 20 | Часто тобі важко дихати. | ||
| 21 | Ти завжди добре поводишся. | ||
| 22 | У тебе пітніють руки. | ||
| 23 | У туалет тобі треба ходити частіше, ніж іншим дітям. | ||
| 24 | Інші діти мають кращу вдачу аніж ти. | ||
| 25 | Для тебе важливо, що про тебе думають інші. | ||
| 26 | Часто тобі важко ковтати. | ||
| 27 | Часто хвилюєшся через те, що, як з'ясовується пізніше, не мало значення. | ||
| 28 | Тебе легко скривдити. | ||
| 29 | Тебе увесь час мучить, чи все ти робиш правильно, так, як треба. | ||
| 30 | Ти ніколи не хвастаєшся. | ||
| 31 | Ти боїшся того, що з тобою може щось трапитися. | ||
| 32 | Увечері тобі важко заснути. | ||
| 33 | Ти дуже переживаєш через оцінки. | ||
| 34 | Ти ніколи не спізнюєшся. | ||
| 35 | Часто ти почуваєш непевність у собі. | ||
| 36 | Ти завжди говориш тільки правду. | ||
| 37 | Ти почуваєш, що тебе ніхто не розуміє. | ||
| 38 | Ти боїшся, що тобі скажуть: «Ти все робиш погано». | ||
| 39 | Ти боїшся темряви. | ||
| 40 | Тобі важко зосередитися на навчанні. | ||
| 41 | Іноді ти злишся. | ||
| 42 | У тебе часто болить живіт. | ||
| 43 | Тобі буває страшно, коли ти перед сном залишаєшся один у темній кімнаті. | ||
| 44 | Ти часто робиш те, чого не варто було б робити. | ||
| 45 | У тебе часто болить голова. | ||
| 46 | Ти турбуєшся, що із твоїми батькам і щось трапиться. | ||
| 47 | Ти іноді не виконуєш свої обіцянки. | ||
| 48 | Ти часто утомлюєшся. | ||
| 49 | Ти часто грубиш батькам і іншим дорослим. | ||
| 50 | Тобі нерідко сняться страшні сни. | ||
| 51 | Тобі здається, що інші діти сміються над тобою. | ||
| 52 | Буває, що ти брешеш. | ||
| 53 | Ти боїшся, що з тобою трапиться щось погане. |
Ключ до тесту
Ключ до субшкали «соціальної бажаності» (номера пунктів CMAS)
Відповідь «Вірно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.
Відповідь «Невірно»: 10, 41, 47, 49, 52.
Критичне значення по даній субшкалі - 9. Цей і більш високий результат свідчать про те, що відповіді випробуваного можуть бути недостовірні, можуть спотворюватися під впливом фактору соціальної бажаності.
Ключ до субшкали тривожності
Відповіді «Вірно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.
Отримана сума балів являє собою первинну, або «сиру», оцінку.
Обробка й інтерпретація результатів тесту
Попередній етап
1. Переглянути бланки й відібрати ті, на яких всі відповіді однакові (тільки «вірно» або тільки «невірно»). Як ми вже відзначали, в CMAS діагностика всіх симптомів тривожності має на увазі тільки позитивна відповідь («вірно»), що створює при обробці труднощі, пов'язані з можливим змішанням показників тривожності й схильності до стереотипії, що зустрічається в молодших школярів. Для перевірки варто використовувати контрольну шкалу «соціальної бажаності», що припускає обидва варіанти відповіді. У випадку виявлення лівосторонньої (всі відповіді «вірно») або правобічної (всі відповіді «невірно») тенденції отриманий результат варто розглядати як сумнівний. Його варто ретельно проконтролювати за допомогою незалежних методів.
2. Звернути увагу на наявність помилок у заповненні бланків: подвійні відповіді (тобто підкреслення одночасно й «вірно», і «невірно»), пропуски, виправлення, коментарі й т.п. У тих випадках, коли у випробуваного помилково заповнено не більше трьох пунктів субшкали тривожності (поза залежністю від характеру помилки), його дані можуть оброблятися на загальних підставах. Якщо ж помилок більше, то обробку проводити недоцільно. Варто звернути особливу увагу на дітей, які пропускають або дають подвійну відповідь на п'ять або більше пунктів CMAS . У значній частині випадків це свідчить про утрудненість вибору, труднощах в ухваленні рішення, спробі піти від відповіді, тобто є показником схованої тривожності.
Основний етап
1. Підраховуються дані по контрольній шкалі - субшкалі «соціальної бажаності».
2. Підраховуються бали по субшкалі тривожності.
3. Первинна оцінка переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку й статі.
Тривожність. Таблиця перекладу «сирих» балів у стіни
| Стіни | Статево-вікові групи (результати в балах) | |||||||
| 7 років | 8-9 років | 10-11 років | 12 років | |||||
| д | м | д | м | д | м | д | м | |
| 1 | 0-2 | 0-3 | 0 | 0-1 | 0-3 | 0-2 | 0-6 | 0-5 |
| 2 | 3-4 | 4-6 | 1-3 | 2-4 | 4-7 | 3-6 | 7-9 | 6-8 |
| 3 | 5-7 | 7-9 | 4-7 | 5-7 | 8-10 | 7-9 | 10-13 | 9-11 |
| 4 | 8-10 | 10-12 | 8-11 | 8-11 | 11-14 | 10-13 | 14-16 | 12-14 |
| 5 | 11-14 | 13-15 | 12-15 | 12-14 | 15-18 | 14-16 | 17-20 | 15-17 |
| 6 | 15-18 | 16-18 | 16-19 | 15-17 | 19-21 | 17-20 | 21-23 | 18-20 |
| 7 | 19-21 | 19-21 | 20-22 | 18-20 | 22-25 | 21-23 | 24-27 | 21-22 |
| 8 | 22-25 | 22-24 | 23-26 | 21-23 | 26-28 | 24-27 | 28-30 | 23-25 |
| 9 | 26-29 | 24-26 | 27-30 | 24-26 | 29-32 | 28-30 | 31-33 | 26-28 |
| 10 | 29 і більше | 27 і більше | 31 і більше | 27 і більше | 33 і більше | 31 і більше | 34 і більше | 29 і більше |
Примітка до таблиці норм:
д - норми для дівчат,
м - норми для хлопчиків.
4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.
Характеристика рівнів тривожності
| Стіни | Характеристика | Примітка |
| 1-2 | Стан тривожності випробуваному не властивий | Подібний «надмірний спокій» може мати й не мати захисного характеру |
| 3-6 | Нормальний рівень тривожності | Необхідний для адаптації й продуктивної діяльності |
| 7-8 | Трохи підвищена тривожність | Часто буває пов'язана з обмеженим колом ситуацій, певною сферою життя |
| 9 | Явно підвищена тривожність | Зазвичай носить «розмитий», генералізований характер |
| 10 | Дуже висока тривожність | Група ризику |
Додаток 2
Дослідження самооцінки за методом Дембо-Рубінштейн
Призначення тесту
Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відносини до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій.
Інструкція до тесту
На прикладі шкали «Здоров'я».
«...Уявимо собі таку умовність: на верхньому полюсі перебуває сама здорова людина у світі, внизу - сама хвора людина... а між ними - всі інші люди, у тому числі й ми з вами.
Відзначте рискою на шкалі, як ви себе оцінюєте в цей момент по… (даному параметру)?
Відзначте кружком на шкалі, де б ви мріяли перебувати в ідеалі між цими полюсами?
Відзначте галочкою на шкалі, де ви можете виявитися, об'єктивно оцінюючи свої можливості? Чого ви можете домогтися, об'єктивно оцінюючи свої можливості?»
Важливо:
Полюс повинен бути представлений однією людиною (людиною в однині). Правильно: «На верхньому полюсі перебуває сама … людина» («людина» – однина). Неправильно: «На верхньому полюсі перебувають самі … люди» («люди» - множина).
На шкалі повинна бути відзначена середина, у такий спосіб виходить три полюси (триполюсна шкала): максимальне, мінімальне й середнє значення ознаки.
С. Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» й «щастя». П. В. Яньшин ввів ще дві обов'язкові шкали: «задоволеність собою» й «оптимізм».
У модифікованому варіанті А. М. Прихожан використовуються наступні шкали: здоров'я, розум (здатності), характер, авторитет в однолітків, уміння багато робити своїми руками (умілі руки), зовнішність, упевненість у собі.
Інші шкали можуть задаватися експериментатором або виявляються в ході бесіди з випробуваним.
Схема аналізу результатів тесту
Висота самооцінки (фон настрою);
надмірно висока (високий фон тло настрою) – актуальна самооцінка перебуває в третьому інтервалі.
підвищена (підвищений фон настрою) – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів і перебуває головним чином у границях двох верхніх інтервалів.
нормальна (рівний фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває в першому інтервалі.
знижена (знижений фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває на середній оцінці або в інтервалі нижче середньої оцінки.
выраженно низька (низький фон настрония) - актуальна самооцінка перебуває в нижньому інтервалі.
Стійкість самооцінки (емоційна стійкість);
емоційна стійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів.
емоційна нестійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 3 і більше інтервалів; при рівномірній самооцінці зустрічаються западіння по одній шкалі й підйом по іншійій.
Ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні);
нереалістичність самооцінки - стійке підвищення актуальної самооцінки доходить до верхнього інтервалу.
Ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки);
надмірно підвищена вимогливість до себе - більшість оцінок актуальної самооцінки стоять нижче середньої оцінки.
Ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах);
непрямий індикатор – відстань між оцінками актуальної й ідеальної самооцінки по шкалах; чим ця відстань менше, тим більше задоволеність собою.
прямий індикатор – висота актуальної самооцінки на шкалі «задоволеність собою».
Рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах);
непрямий індикатор - співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до об'єктивної оцінки власних можливостей) і інтервалу неможливого (відстань від оцінки власних можливостей до ідеальної самооцінки); чим більше інтервал можливого й менше – неможливого, тим вище рівень оптимізму.
прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «оптимізм».
Інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки;
відсутність інтегрованості – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах не збігаються.
інтегрованість – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах – збігаються.
Суперечливість/несуперечність показників самооцінки;
випробуваний дає собі різні оцінки (актуальна самооцінка) по подібних шкалах (наприклад, висока оцінка по шкалі «здоров'я» і низькі оцінки по шкалах психічне й фізичне здоров'я).
Зрілість/незрілість відносини до цінностей;
незрілість – показник ідеальної самооцінки збігається з верхнім полюсом шкали в трьох і більше випадках.
Наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції»;
парціальна компенсаторна втрата критичності - компенсація приватної проблеми (одиничного западіння самооцінки) надмірним завищенням самооцінки по окремій шкалі; стійка самооцінка на тлі якої спостерігається провал по одній шкалі й підйом по іншій шкалі.
механізм боротьби з депресією - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при зниженій у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка знижена.
незадоволеність, що витісняє, собою -