Xreferat.com » Рефераты по психологии » Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

варіант виключається, доводиться шукати інші прийнятні форми взаємодії суперечливих інтересів. Це дозволяє знаходити компроміс і згладити напруженість Стратегія попередження конфлікту передбачає здійснення таких принципів, як своєчасність дій по попередженню можливих колізій, оперативність.


Розділ III. Дослідження впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі старшокласників


3.1 Розробка дослідження


Характерна риса справжньої школи – це позитивний соціально-психологічний клімат в класах, що визначає ставлення вчителів і дітей до всього, що відбувається, як особистісно значущого, важливого і цікавого. В шкільних колективах ми досліджували вид та головні процеси і фактори, які впливають на психологічну атмосферу в контрольній та експериментальній групі. Головним методом свого впливу ми обрали – тренінг.

На сьогоднішній день не існує загальноприйнятого визначення поняття «тренінг», що приводить до поширювального тлумачення методу і позначення цим терміном самих різних прийомів, форм, способів, що використовують для покращення того чи іншого явища.

Однією із задач СПТ є підведення його учасників до осмислення перешкод, ускладнень, характерних для ситуації міжособистісного спілкування, а також до з'ясування умов і чинників, що сприяють, що оптимізують спілкування та створюється довірливі взаємовідносини. У СПТ учасники отримують не тільки додаткову інформацію в цьому напрямі, а також інформацію про ефект у вигляді своєрідного інтелектуально-емоційного сплаву, кристалізованого в пережитому досвіді. Одна справа бути просто інформованим, і інша справа - виявитися в ситуації і пережити її. У процесі тренінгу аналізу зазнають не тільки ситуації з життя учасників, скільки ситуації, що складаються в ході розвитку самої групи. Ми розробили серію тренінгів, яка складається з 5 занять по 3.5 години на протязі двох тижнів.

Гіпотеза дослідження: соціально-психологічний тренінг є ефективним методом оптимізації соціально-психологічного клімату.

Об’єкт: учні 10- 11 класу.

Предмет : соціально-психологічний клімат даного колективу та метод оптимізації даного феномену.

Цілі дослідження:

Діагностика СПК в контрольній та експериментальній

групі.

Визначити оцінку ефективності діяльності в колективі

Розробити та провести групу тренінгів для оптимізації

соціально-психологічного клімату.

Визначити чи впливає тренінг на оптимізацію СПК.

Дослідження проводилося в 10-х А і Б класах, Олександрівської ЗОШ 1-3 ступенів. Кількість досліджуваних становить 29 чоловік, з яких 14 експериментальна група ( учні 10-А класу) віком 15-16 років, з яких 5 хлопчиків та 9 дівчаток. Та контрольна, яка складається з 15 чоловік ( учнів 10-Б класу) віком 16-17 років 8 хлопчиків та 5дівчаток.

Для того, щоб дослідити стан СПК в двох групах ми використовували методику " Оцінки психологічної атмосфери в колективі " А.Ф Фідера. Зміст методики наступний:

Шкала №1 дружелюбність - ворожість `

Шкала №2 згода - незгода

Шкала №3 задоволення - незадоволення

Шкала №4 продуктивність - непродуктивність

Шкала №5 теплота - холодність

Шкала №6 співпраця - неузгодженість

Шкала №7 взаємопідтримка - недоброзичливість

Шкала №8 захопленість - байдужість

Шкала №9 цікавість - нудьга

Шкала №10 успішність - безуспішність

В основі лежить метод семантичного диференціала. Нижче представлений бланк методики. Відповідь по кожному з 10 пунктів шкали оцінюється зліва направо від 1 до 8 балів. Чим лівіше мався в своєму розпорядженні знак *, тим нижче бал, тим сприятливіше психологічна атмосфера в колективі, на думку того, хто відповідає. Підсумковий показник коливається від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найбільш негативна).

На основі індивідуальних профілів створюється середній профіль, який і характеризує психологічну атмосферу в колективі. Методика цікава тим, що допускає анонімне обстеження, а це підвищує її надійність.

Після чого експериментальній групі був запропонований один з варіантів проведення соціально-психологічного тренінгу спілкування на розвиток комунікативних та організаторських навичок, та на зниження агресивності, конфліктності, підвищення самооцінки, розвитку довіри.

До складу цього тренінгу входили 4 заняття (див. дод. № ) На кожному із занять проводилися вправи, та міні бесіди. Наприкінці кожного заняття учасниками тренінгу заповнювалася анкета, яка давала змогу керівникові спостерігати за розвитком групо-динамічних процесів. Кожна вправа соціально-психологічного тренінгу спілкування була задана відповідною метою.

Заняття №1 «Знайомство з метою роботи та створення атмосфери довіри в групі», дане заняття складалося з 4 вправ, а саме: «Хто самий чужий для мене?»,

«побажання друга», «враження від заняття що сподобалося, що було нового.» протягом 3 годин.

Заняття №2 «Встановлення контакту та формування згуртованості в групі» заняття складалося з 6 вправ, а саме: «Ступінь включеності в групу», «Публічне інтерв’ю », «Хто мені близький», «Перетягування каната», «П’ять пропозицій», «Приклади», робота в групі тривала 3.5 години.

Заняття №3 «Ефективне спілкування в групі», заняття складалося з 4 вправ, а саме: « Предмет по колу», «Розмова через скло», «Фраза по колу», «Що було корисного та нового».

Заняття №4 складалося з 4 вправ, а саме «Час», «Зворотній зв'язок», «Важко розлучатися », «Що я придбав». Дивись додаток 4.

Таким чином ми визначили необхідні перемінні:

Залежна перемінна – ефективна дія тренінгу ( встановлення атмосфери довіри, виявлення конфліктних учнів та прогнозування конфлікту, способи ефективного спілкування в групі)

Незалежна перемінна – Соціально-психологічний тренінг.


3.2 Організація та процедура дослідження по виявленню впливу тренінгу на СПК


Всі дані по методиці " Оцінки психологічної атмосфери в колективі " А.Ф Фідера в контрольній та експериментальній групі було систематизовано та занесена в таблицю№1.1


Таблиця 1.1

Показники експериментальної групи після першого тестування

№ дослід. Ініціали Показник
1 К.Л 48
2 Б.В 48
3 М.О 44
4 П.А 42
5 Ч.Т 42
6 О.В 31
7 Б.О 42
8 П.І 51
9 К.Н 42
10 Т.І 24
11 К.В 29
12 П.Є 43
13 В.В 49
14 К.М 27

Таблиця 1.2

Показники контрольної групи після першого тестування

№

Дослід.

ініціали показник
1 К.Г 17
2 М.А 18
3 П.І 19
4 Я.О 19
5 К.Т 20
6 Б.О 25
7 З.І 31
8 П.Є 32
9 Б.С 35
10 П.А 35
11 П.Н 35
12 Н.І 36
13 К.Н 40
14 Г.Т 44

Наступним етапом нашої роботи це проведення серії тренінгів, які складаються з 5 занять:


Таблиця 2.1

Показники експериментальної групи після другого тестування

№ дослід. ініціали показник
1 К.Л 38
2 Б.В 41
3 М.О 32
4 П.А 37
5 Ч.Т 35
6 О.В 28
7 Б.О 37
8 П.І 48
9 К.Н 43
10 Т.І 20
11 К.В 29
12 П.Є 40
13 В.В 39
14 К.М 23

Таблиця 2.2

Показники контрольної групи після другого тестування

№ досл. Ініціали показник
1 К.Г 16
2 М.А 17
3 П.І 22
4 Я.О 25
5 К.Т 17
6 Б.О 24
7 З.І 30
8 П.Є 16
9 Б.С 44
10 П.А 21
11 П.Н 38
12 Н.І 41
13 К.Н 52
14 Г.Т 48

Для зіставлення показників, обмірюваних у двох різних умовах на одній і тій же вибірці випробуваних, був використаний Т-критерій Вілкоксона, що дозволяє установити не тільки спрямованість змін, але і їхню виразність. За допомогою цього критерію ми визначаємо, чи є зрушення показників у якомусь одному напрямку більш інтенсивним, чим в іншому. У нашому випадку: чи є зрушення показників соціально-психологічного клімату після проведеної роботи в кращу сторону більш інтенсивним, чим у гіршу.

Сформулюємо гіпотези.

Но : Інтенсивність зрушень у типовому напрямку не перевершує інтенсивності зрушень у нетиповому напрямку.

Н1: Зрушення убік збільшення значень перевищує зрушення убік зменшення значень і тенденцію збереження їх на колишньому рівні.

У таблицях представлені: список випробуваних, коефіцієнти до і після тренінгу, різниця між індивідуальними значеннями („після” - „до”), абсолютні величини різностей і ранги абсолютних величин різниці. Сума рангів у всіх випадках дорівнює 105, що відповідає розрахунковій:


Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації


Емпіричне значення критерію Т дорівнює сумі рангів рідких зрушень (у даному випадку це зрушення в негативну сторону і нульові зрушення) і позначається Тэмп:


Т=Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації


По таблиці критичних значень Т-критерія Вілкоксона визначаємо критичні значення Т для n = 14.


Таблиця 3.1

Розрахунок Т- критерію Вілкоксона при зрівнянні вимірів СПК в експериментальній групі

№ дослід. Код ПІБ

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізаціїСПК в колективі

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

До Після

різність Абсолютне значення різності Ранговий номер різності
1 К.Л 48 38 -10 10 12.5
2 Б.В 48 41 -7 7 10.5
3 М.О 44 32 -12 12 14
4 П.А 42 37 -5 5 8
5 Ч.Т 42 35 -7 7 10.5
6 О.В 31 28 -3 3 4
7 Б.О 42 37 -5 5 8
8 П.І 51 48 -3 3 4
9 К.Н 42 43 -1 1 2
10 Т.І 24 20 -4 4 6
11 К.В 29 29 0 0 1
12 П.Є 43 40 -3 3 4
13 В.В 49 39 -10 10 12.5
14 К.М 27 23 -5 5 8
СУМА




105

З даної таблиці ми бачимо що Т емпіричне даному випадку дорівнює нулю, що свідчить що наші зсуви типові. В нашому випадку рангових здвигів з більш рідким знаком не зустрічається, що може говорити про ефективність тренінгу на СПК в класі. Т критичне ми з’ясовуємо по таблиці VI додаток 1 Т для n= 14


Т емпіричне = 0 Т критичне =Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

p<


Ці показники свідчать, що зсув є, і потрапляє він в зону значення. Н0 відхиляється, а Н1 приймається. Це говорить що тренінг є єфективним методом оптимізації СПК


Таблиця 3.2

Розрахунок при зрівнянні вимірів в контрольній групі:

№ дослід. Код ПІБ

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізаціїСПК в колективі

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

До Після

різність Абсолютне значення різності Ранговий номер різності
1 К.Г 17 16 -1 1 1
2 М.А 18 17 -1 1 1
3 П.І 19 22 +3 3 3
4 Я.О 19 25 +6 6 6
5 К.Т 20 17 -3 3 3
6 Б.О 25 24 -1 1 1
7 З.І 31 30 -1 1 1
8 П.Є 32 16 -16 16 16
9 Б.С 35 44 +9 9 9
10 П.А 35 21 -14 14 14
11 П.Н 35 38 +3 3 3
12 Н.І 36 41 +5 5 5
13 К.Н 40 52 +12 12 12
14 Г.Т 44 48 +4 4 4
15 Ш.Г 48 33


Сума




105

Т емпіричне = 62 Т критичне =Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

p<


Таблиця 4.1

Зона значності невизначеності Зона не значності
15 62 25

З даної таблиці видно, Т емпіричне потрапляє в зону не значності, в даному випадку Н 0 підтверджується, а Н1 відхиляється.

Висновки і рекомендації:

В результаті проведеного дослідження ми вивчили напрямок і інтенсивність впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі. Це дозволяє нам вважати теоретичну задачу даного дослідження повністю виконаною.

Отримані результати дозволяють нам сказати, що дійсно соціально-психологічний клімат в колективі це дуже складне явище і тренінг виявився ефективним методом оптимізації даного феномену.

З таблиці № 3.1видно, що в експериментальній групі

Т емпіричне = 0 Т критичне =Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації, це говорить про те що зроблена нами робота була ефективною, значною.

З таблиці №3.2 видно, що в контрольній групі

Т емпіричне = 62 Т критичне =Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації, що підтверджує нашу гіпотезу

Зроблені висновки дозволяють намітити наступні можливі шляхи покращення психологічного клімату:

Рішення питань, зв'язаних з оптимізацією системи внутрішньоколективних відношень:

проведення Діагностичні програми. Виявлення рівня та якості комунікативності. Якщо низький рівень – розробити корекційну програму. Адже від уміння спілкуватись залежить, насамперед, майбутнє кожної особистості;

Психологічне консультування як учнів так і вчителів, з ціллю виявлення того, що необхідно підвищувати, щоб взаєморозуміння було продуктивнішим;

Соціально – психологічний тренінг як спосіб підвищення й розвитку психологічної атмосфери в колективі.

Роботи по згуртуванню членів колективу;

проведення роботи по оптимізації взаємин керівництва з членами колективу.

Створіть установки: у спокійному стані будь-які завдання вирішуються більш успішно, чим коли людина емоційно збуджена.

Якщо перед вами поставлена велика кількість завдань, а часу для їхнього рішення немає, намагайтеся розмістити ці завдання по ступені їхньої значущості або важливості.

Ніколи не говоріть про себе погано: особливо уникайте приписувати собі негативні риси - "дурний", "потворний", "нездатний", "невдаха", "невиправний".

Практикуйтеся в спілкуванні. Насолоджуйтеся відчуттям тієї енергії, якою обмінюються люди при спілкуванні – усі вони такі несхожі й різноманітні.

У спілкуванні з людьми, що викликають негативні емоції, намагайтеся уявити собі, що й вони можуть відчувати страх і невпевненість, і постарайтеся їм допомогти.

Якщо перед вами стоїть ціль, яку необхідно досягти, треба підготувати додаткові цілі (запасні варіанти дій), які могли б компенсувати невдачу в першому випадку.

Не залишайте без уваги кожен свій успішний крок і не забувайте підбадьорити й похвалити себе. [24]


Висновки


Соціально-психологічний клімат це якісна сторона міжособистісних відносин що виявляються у вигляді сукупності психологічних умов, сприяючих або перешкоджаючих продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.

У цей час ця проблема дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Особливо ця проблема актуальна в управлінській діяльності. Як затверджують успішні менеджери (Л.Якоха «кар'єру менеджера» для створення і процвітання фірми необхідно, щоб люди службовці в цій установі відчували себе «командою». Однією з ознак «команди» є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з най важливіших показників, що колектив «команда» є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.

Яскравим методом для оптимізації соціально-психологічного клімату є соціально-психологічний тренінг, він сприяє збільшенню неформальних зв'язків, створенню дружніх відносин; вирішенню проблемних ситуацій, обговорити і вирішити які не вистачає часу в робочій діяльності; зняттю напруження після робочого дня; проясненню для кожної людини його цінностей, мотивів, життєвої стратегії. Соціально-психологічний тренінг сприяє розкриттю людини, як індивідуальності, особистості, тобто людина знімає «маску» просто службовця і дізнається, що навіть на роботі він може залишатися самим собою.

Таким чином, соціально-психологічний тренінг може надати реальну допомогу в формуванні доброзичливого, ефективного, оптимального соціально-психологічного клімату в організації, що буде сприяти розвитку класу, що і було показано в даному дослідженні.

Література


1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М.: Педагогика, 1980.-С.85.

2. Алешина Ю.Е. и др. Спецпрактикум по социальной психологии: опрос, семейное, индивидуальное консультирование. - М.: Изд-во Московского унта, 1989,-89с.

3. Аникеева Н.В. Психологический климат в коллективе. - М.: Педагогика, 1989.-246с.

4. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). – К., 1995

5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. -М.: Прогресс, 1988.-400с.

6. Бойко В.В., Ковалев А.Г., ПанферовВ.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. - М: Мысль, 1983.-207с. Бурлачук Л., Морозов С. Словарь-справочник по психологической диагностике. -К.: Освіта, 1989.-С.58-73.

7. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: (Учебное пособие для студентов старших курсов психологических факультетов, отделений университетов К.: Укртехпрес, 1997.-216с.

8. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу. - Київ: Міжвід. наук.-практ. центр "Психодіагностика й диференційоване навчання", 1994. - 208 с.

9. Деркач А.А. Рабочая книга практического психолога. Технология эффективной профессиональной деятельности. - М.: Красная площадь, 1996.-400с.

10. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. - М.: Мысль, 1979.-С60.

11. Донцов А.И. Психология коллектива. - М.: Мысль, 1984.-4.1.

12. Дружинин В.В., Контров Д.В., Контров М.В. Введение в теорию конфликта. -М.: Наука. 1989.-С.65-67.

13.Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. -

Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. - 168с.

14. Жуков Ю.М. Проблемы измерения точности межличностного

восприятия // Вестник Моск. Ун-та. Сер. Психология, 1978,№1,

С.26-29.

15. Журавлев А.Л. диагностика межгрупповых отношений в условиях изменения форм собственности // Психологический журнал. 1992. №4. С.67-69.

16. Журавлев А.Л. Социально-психологические проблемы управления // Прикладные проблемы социальной психологии / отв.ред.Е.В.Шорохова и В.П.Левкович. - М.: Наука, 1983. -С. 173-188.

17. Журавлев А.Л. Стиль руководства для управления социально-психологическим климатом производственного коллектива / отв.ред. Е.В.Шорохова и О.И.Зотова. -М.: Наука, 1979. -С.137-139.

18. Задорожнюк И.Е., КитовА.И., Малахов С.В. Экономическая психология выходит на новые рубежи // Психологический журнал. 1993. №2.С. 137-139.

19. Зигерт В., Ланг Л, Руководить без конфликтов: сокр.пер.с нем. -М.:

20. Карамушка Л.М., «Психологічне управління»;К, Міленіум; 2003 р., -344с.

21. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: навчальний посібник. -К.: МАУП. /о. 76с.

22.. Корeкційно-розвивальна програма "Почуття власної гідності" // Шкільний психолог. 1999. №3 С.12-1557. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. -Минск, 1976 – 235 с.

23. Кричевский Р.Л. Если Вы - руководитель: Элементы психологии менеджмента в повседневной работе. -М.: Дело, 1993.-352с.

24. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы: теоретический и прикладной аспекты. - М.: Изд-во МГУ. - 207 с.

25. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых группах. - К.: Наукова думка, 1982.-352с.

26. Кузьмин Е.С., Волкв И.П., Емельянов Ю.Н. Руководитель и коллектив. -Л.: Лениздат, 1974.-167с.

27. Кузьмин Е.С., Волков И.П., Свенцицкий А.Л. Социально-психологические методы регулирования взаимоотношений в трудовом коллективе // Проблемы разработки планов социального развития на промышленных предприятиях / Под общ.ред.В.В.Блинова. -Л.: Наука, 1967.-С.60-73.

28. Кукосян О.Г. Профессиональные особенности первого впечатления // Вопросы психологии познания людьми друг друга в общении / отв.ред.О.Г.Кукосян. -Краснодар: КГУ, 1978.-С.118-135.

29. Коломийський Н.Л. Психологічна культура менеджменту та проблеми добору та навчання керівних кадрів освіти // Потенціал управлінських систем: питання формування і розвитку. - 4.1.-К., 1993.

30. Ложкин Г.В «Психологический климат трудового колектива», К; 1988г

31.Лозниця В.С., «Психологічний менежмент»;с.512 Київ, МАУП с.200.

32. Лебедев А.Н. Социально-психологические проблемы формирования коллектива производственно-комерческой фирмы // Психологический журнал - 1994.-№5.-С.22-29.

33. Людмила Анн «Психологический тренинг с подростками»- М, 2003 год.

34. Максимова В.А. Связь психологического климата в коллективе с эффективностью // Социальная психология и социальное планирование / Под ред.Е.С.Кузьмина и А.А.Бодалева. - Л.: ЛГУ, 1973.-С.28-33.

35. Марченко В.В. Социальная психология предпринимательства. -Ярославль, 1996.-214с.

36. Матюша І.К. Особистість і колектив як цілісна гармонійна система (психолого-педагогічний аспект): Навч.-метод. посібник. - К, 1997.- 188с.

37. Методология и методы социальной психологии / Под ред.Е.В.Шороховой.-М.: Наука, 1977.-246с.

38. Методики социально-психологической диагностики личности в группе, - М., 1990 г.

39. Москвичов С.Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности: учебное пособие. - К.: Дип.ин-т подг. Менеджеров.-1991.-96

40. Мясищев В.Н. Социальная психология и психология отношений. -проблемы общественной психологии. -М., 1995.-С. 146-147.

41. Новиков В.В., Забродил Ю.М. Психологическое управление производственной организацией. - М.: Ассоциация практических психологов ССС, хозрасч. коне, внедр. центр по социальным и экон. вопр., 1990.-245с.

42.Обозов. Н.Н., Щекин. Г.В, « Психология работы с людьми» (совети руководителю) - Киев, 1990г, с.66-67.

43. Петровский А.В. О некоторых феноменах межличностных взаимоотношений в коллективе // Методология и методы социальной психологии / отв.ред. Е.В.Шорохова. - М.: Наука, 1977.-С.136-147.

44. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат в коллективе Л.: ЛГУ, 1981, С. 11.

45. Платонов К.К. О формировании психологического климата в коллективе.- Среднее спец. Образов. 1977.-№2.-С.45.

46. Промышленая и социальная психология под редакцией Свинецкого А.Л, Кузьмина Е.С., - Л; издательство Ленинградского университета 1982, 204 с.

47. Программы психологической корекционно-розвивающей роботы в образовательных учереждениях., под ред.. Зиновевой. СПб 1999г.

48. Психологическая теория коллектива / Под ред. А.В. Петровского. -М.: Наука, 1979.-239с.

49. Рай Л «Розвиток навичок тренінгу» Пітер 2002 рік.

50. Райгородський Д.Я., «практическая психодиагностика» - Самара; Издат. дом. БАХРАХ-М, 2002 год-672 ст.

51. Русалинова А.А. Некоторые характеристики руководителя как субъекта управления трудовым коллективом // Трудовой коллектив как объект и субъект управления / Под ред. Пашкова. - Л.: ЛГУД980.-С.97-113.

52. Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. — Л.: ЛГУ, 1986.476с.

53. Сопиков А.П. Механизмы эмпатии // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самопознания. - С.89-95.

54. Социальная психология под редакцией Столяренко А.М; -М., 2001 год.

55. Торн К, Маккей Д, «Тренінг » Настільна книга тренера Пітер 2001 год.

56.Цигульська Т.Ф «Про типологію конфліктів» (конфлікти в суспільстві діагностика та профілактика) – К., Чернівці, 1995 рік.

57. Шепель В.М. Управленческая психология. - М.: Экономика, 1984.-246с.

58. Шмуратов А.Г., «Конфлікт і згода».- К; Чернівці, 1995 рік.


Додаток 1


Определение психологического климата в организации

В основе этой методики лежит специфический вид опроса в котором участвуют все члены того или иного подразделения Каждому из них дается оопросный лист, содержащий у номера суждений, имеющих отношение к исследуемому коллективу, обводятся в опросном листе. Причем все опрашиваемые прёдупреждаются что обводить суждения можно лишь в том случае, когда зафиксированая в суждении форма поведения соответствует всем или большинству членов колектива.

Список суждений

1. Свои слова всегда подтверждают делом.

2.Осуждают проявления индивидуализма.

З. Имеют одинаковые убеждения.

4.Радуются успехам друг друга.

5.Всегда оказывают помощь друг другу.

6.Умело взаимодействуют друг с другом в работе.

7.Знают задачи, стоящие перед коллективом.

8.Требовательны друг к другу.

9.Все вопросы решают сообща.

10.Единодушны в оценке стоящих перед коллективом проблем.

11.Доверяют друг другу.

12.Делятся опытом работы с членами коллектива.

1 3.Бесконфликтно распределяют между собой обязанности

14.Знают итоги работы коллектива.

15.Никогда и ни в чем не ошибаются,

1 6.Объективно оценивают свои успехи и неудачи.

1 7.Личньие интересы подчиняют интересам коллектива.

1 8.Занимаются на досуге одним и тем же.

19.Защищают друг друга.

20.Всегда считаются с интересами друг друга.

2 1.Заменяют друг друга в работе.

22.Знают положительные и отрицательные стороны колектива.

23.Работают с полной отдачей сил.

24.Не остаются равнодушными, если задеты интересы коллектива.

25 Одинаково оценивают распределение обязанности ).

26.Помогают друг другу.

27.Предъявляют одинаково объективные требования ко всем членам коллектива.

28.Самостоятельно выявляют и исправляют.

29.Знают правила поведения в коллективе.

30.Никогда и ни в чем не сомневаются.

31 Не бросают начатое дело на полпути.

32.Отсутствуют принятые в коллективе нормы поведения.

33 Одинаково оценивают успехи коллектива.

34.Искренне огорчаются при неудаче товарищей.

35.Одинаково объективно оценивают новых членов коллектива.

З 6.Быстро разрешают возникающие противоречия и конфлікти

37.Знают свои обязанности.

З 8.Сознательно подчиняются дисциплине.

39.Верят в свой коллектив.

40.Одинаково оценивают неудачи коллектива.

41.Тактично ведут себя в отношении друг друга.

42.Не подчеркивают своих преимуществ друг перед другом.

43.Быстро находят между собой общий язык.

44.Знают основные приемы и методы работы.

45.Всегда и во всем правы.

46.Общественвые отношения ставят выше личных.

47.Поддерживают полезные для коллектива начинания.

48 Имеют одинаковые представления о нормах нравственности.

49.доброжелательно относятся друг к другу.

50.Тактично ведут себя по отношению к членам другого коллектива.

51.Берут на себя руководство, если требуется.

52.Знают работу товарищей.

53.По-хозяйски относятся к общественному добру.

54.Поддерживают традиции, сложившиеся в коллективе.

55 Одинаково оценивают качества личности, необходимые в коллективе.

56.Уважают друг друга.

57.Тесно сотрудничают с членами другого коллектива

58.При необходимости принимают на себя обязанности других членов коллектива.

59.Знают черты характера друг друга.

6О.Умеют делать все на свете.

61 Ответственно выполняют любую работу.

62.Оказывают сопротивление силам, разобщающим коллектив.

63 Одинаково оценивают правильность распределения поощрения в коллективе.

64.Поддерживают друг друга в трудные минуты.

65.Радуются успехам членов другого коллектива.

66.Действуют слаженно и организованно в сложных ситуациях.

67.Знают привычки и склонности друг друга.

68.Активно участвуют в общественной работе.

69.Заботятся об успехах коллектива.

70.Одинаково оценивают правильность наказаний в коллективе.

71 Внимательно относятся друг к другу.

72.Искренне огорчаются при неудачах членов другого коллектива.

73 Быстро находят такое распределение обязанностей, которое устраивает всех.

74.Знают, как обстоят дела друг у друга.

Суждения характеризуют наиболее важные поведение и отношения, которые должны присутствовать в идеальном коллективе. В целом они задают эталон идеального коллектива, в котором все участники проявляют сверхнормативную активность.

Процедура опроса может проводиться и по-иному. Исследователь зачитывает все суждения по очереди, каждый участник опроса проставляет на чистом листке бумаги номера тех суждений, которые, по его мнению, соответствуют всем или большинству коллектива.

После проведения опроса данные собираются в обрабатываются исследователем. Все суждения, кроме контрольных 15, 30, 45, 60, показывают степень развития наиболее важных семи характеристик развития коллектива, а, следовательно, и социально-психологического климата в нем.

*ответственность (1, 8,, 16, 23, 31, 38, 46, 53, 68)

*коллективизм (2, 9, 17, 24, 32, 39, 47, 54, 62, 6

* сплоченость(3, 10, 18, 25, 33, 40, 48, 55, 63, 70)

* контактность (4, 11, 19, 26, 34, 41, 49, 56. 64, 71 )

*открытость ( 12, 20 27 35 42 50 7 6 Р)

*организованность (6, 13, 21, :28, 36, 43, 5 1, 58, 66, 73)

*информированность (7, 14, 22, 29, 37, 44. 52. 5 67, 74).

Приведенные выше данные суммируются (по каждому показателю) и заносятся на график, который наглядно демонстрирует социально-психологический климат избранного для изучения коллектива:

0 баллов идеальный

9 баллов

8 баллов

7 баллов оптимальный

6 баллов

5 баллов средний

4 балла

3 балла низкий

2 балла


Додаток 2


Метод «Шесть шляп»

Этот метод эффективен при проведении ситуационного анализа сложных проблем. Метод позволяет последовательно рассмотреть отдельно каждый из шести аспектов любой сложной проблемы с последующим обобщением результатов по каждому направлению. Исследователь определенного аспекта проблемы символически «надевает шляпу» своего цвета, свидетельствующую о том, что он (в данный момент) специалист именно по этому конкретному аспекту проблемы.

Функции и исследовательские задачи каждой Шляпы

Белая Шляпа. Основные качества этого члена команды — беспристрастность. Его задача — регистрировать факты, не оценивая их. Если исполняющий эту роль делает сообщение для команды, то он четко перечисляет факты, цифры, события, определяет их номера и последовательность. После его доклада команда должна ответить на вопрос: «Что мы имеем на данный момент?». Во время жаркой дискуссии он может охладить пыл спорщиков, сказан: «Если я вас правильно понял, мы имеем следующие факты: во-первых, данная ситуация вызывает сильные эмоциональные переживания; во-вторых... ». В контексте группового обсуждения проблемы Белая Шляпа выполняет следующие функции:

1. Обозначает проблему для команды;

2.Организует ее обсуждение;-

3. Координирует ее обсуждение, проясняя позицию каждого («Если я тебя правильно понял...»);

4. При необходимости «переводит» эмоциональные суждения на язык фактов;

5. Четко подводит итоги обсуждения и проговаривает общее решение. Обычно роль Белой Шляпы берет на себя лидер команды.

Черная Шляпа. Основное качество — критический настрой. Черная Шляпа оценивает риски и выявляет слабые места в работе команды. Черная Шляпа докладывает команде о негативных фактах, цифрах, событиях, рисках, негативных перспективах, просчетах в работе команды. Выслушав его доклад, команда понимает «что у нас плохого». В процессе группового обсуждения, когда команда собрала «поле идей» для решения определенной проблемы, Черная Шляпа активно участвует в оценке идей. Важно понимать, что задача Черной Шляпы не просто критиковать или

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: