Вплив молодіжних субкультур на формування особистісного "Я" в період ранньої юності
Відповідь на тринадцяте питання передбачала визначення того, що саме опитуваним заважає бути щасливими. На це питання 36,3% відповіли, що вони повністю щасливі, і це дуже добре, оскільки вони розуміють цінність життя. 18,1% опитаних бути щасливими заважають проблеми; а 13,6% учнів самі заважають своєму щастю. Для 9% це – батьки, а ще 9% заважає суспільство. 4,5% учням бути щасливими заважає страх. У відповідях лише подекуди відчувається юнацький максималізм, в цілому ж вони справедливі та об’єктивні.
Наступне питання передбачало визначення понять, які необхідні людині для досягнення щастя. Отже, 36,3% опитаних визначили, що це – наполегливість, і це визначення є досить справедливим. Однак, 18,1% учнів необхідною умовою досягнення щастя вважають оптимізм, адже, коли людина посміхається, вона вже щаслива; а ще 18,1% стверджують, що це – сім’я. 13,6% вважають, що без грошей людина не може бути щасливою, а інші 13,6% старшокласників думають, що для досягнення щастя потрібно працювати над собою. Позитивним у цих відповідях є те, що учні розуміють складові щастя та прагнуть їх дотримувались в теперішньому та майбутньому житті.
П’ятнадцяте питання – про майбутню професію одинадцятикласників. Воно також, певним чином, визначало своєрідні орієнтири юнацтва, їхнє бачення свого подальшого життєвого шляху, соціальну адаптованість. Отож, 13,6% учнів хотіли б, щоб це була престижна професія та добре оплачувана, ще 13,6% – щоб приносила радість, але не можуть її назвати через невизначеність. Інші 13,6% хочуть бути вчителями, 9% учнів – менеджерами, ще 9% – філологами, інші 9% – лікарями та 9% – не можуть взагалі нічого сказати про свою майбутню професію. Інші учні назвали такі професії, як бухгалтер, економіст, програміст, біолог, механік, слідчий, журналіст, дизайнер, візажист, музикант, рок-музикант та веб-дизайнер.
У відповідь на шістнадцяте питання учні мали визначити свої життєві правила. Отож, серед правил, якими керуються учні, переважають такі, як оптимізм, наполегливість, рішучість, розсудливість, повага до батьків, досягнення успіху, самоповага, прощення, чесність. В загальному, ці цінності є позитивними, і учні, хоча і, можливо, не дотримуються їх у повсякденному житті, але дуже прагнуть до того, щоб саме ці цінності були головними в їхньому особистісному «Я», визначали їхню індивідуальність та відмінність від інших людей.
Отже, більшість старшокласників формує своє особистісне «Я» на основі таких факторів як дружба, прагнення до незалежності, оптимізм та наполегливість у досягненні успіху. Дружба в цьому віці має надзвичайно велике значення, оскільки дає підлітку почуття потрібності, незалежності від старших. З друзями старшокласники весело та цікаво проводять свій вільний час, від друзів чекають оцінки, яка, зазвичай, значно вища зв власну самооцінку. Іноді дружбу заміняє середовище молодіжної субкультури, проте і там, де всі – як одна сім’я, всі друзі, підліток потребує одного – найближчого друга, якому може відкритися, який його повністю зрозуміє та обов’язково щось порадить.
З метою дослідження впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності було також проведене педагогічне спостереження та вивчення шкільної документації, яке полягало в тому, щоб порівняти навчальну та громадську діяльність учнів, які належать до певної молодіжної субкультури з учнями, які не є учасниками молодіжних течій. Вивчення шкільної документації полягало в аналізі звітів психолога та соціальних педагогів по роботі з учнями-старшокласниками. Ця робота проходила в таких напрямках, як вивчення рівня тривожності дитини, самооцінки учнів, виявлення їхньої вербальної та фізичної агресії. Після проведення даних форм роботи, відмінність учнів-«неформалів» від звичайних старшокласників можна проаналізувати наступним чином. В старшокласників, які є носіями певних молодіжних течій, часто завищена самооцінка, адже вони почувають себе вищими за своїх однолітків, в дечому кращими за них. Через завищену самооцінку в цих учнів проявляється така риса характеру як негативізм. Зазвичай, негативізм призводить до девіантної поведінки, яка проявляється у фізичній та вербальній агресії. Порівнюючи навчальну діяльність учнів, не можна сказати, що представники молодіжної субкультури вчаться гірше. В них розвинені творчі здібності, проте вони не часто беруть участь у громадському та культурному житті школи. Це пояснюється тим, що в них вже є певне середовище, в якому вони можуть, не боячись осуду чи різкої критики, проявляти свої здібності – середовище субкультури. Також в учнів, які є учасниками молодіжних течій – невисокий рівень тривожності, порівняно з їхніми однолітками, адже вони більш пристосовані до самостійного, в деякій мірі, вирішення справ та впевнені в підтримці друзів із середовища субкультури.
Отже, на формування особистісного «Я» в період ранньої юності молодіжна субкультура впливає в деякій мірі позитивно, тому що вирішує для молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечує підтримку друзів, підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінює себе та свої здібності. Також молодіжна субкультура розвиває творчі здібності та нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистості в суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто, вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», соціального «Я» в період ранньої юності залежить від того, яку течію субкультури обере молода людина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищі молодіжної субкультури.
молодіжна субкультура підліток юність
Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психолого-педагогічної науки і практики – проблему впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності. У ході дослідження було з’ясовано сутність та процес розвитку сучасної молодіжної культури, визначено зміст, напрямки та характер впливу молодіжної субкультури на молодь. Також було проведене експериментальне дослідження серед старшокласників, яке виявляло характер впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» у період ранньої юності, формування соціального «Я» молоді, адаптації до життя в суспільстві, формування індивідуальності юнацтва. Вивчення та аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження та дослідження впливу молодіжної культури на старшокласників дало змогу зробити такі висновки та узагальнення:
Молодіжна субкультура, яка являється частиною загальної культури суспільства і є системою норм, цінностей, поглядів, переконань, принципів молоді, має два прояви свого впливу на юнацтво. Перший тип прояву – це прямий вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» у період ранньої юності. Він має місце у тому випадку, якщо особистість безпосередньо сама є представником чи носієм молодіжної субкультури. Другий тип прояву – це непрямий вплив субкультури, який проявляється у відношення молоді, яка не належить до течій молодіжної субкультури до своїх однолітків-неформалів чи самої молодіжної субкультури. Змістом цього впливу є судження чи ставлення цієї ж молоді до самих течій молодіжних субкультур та до їх представників, сприйняття чи неприйняття їхньої діяльності.
Про вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» та індивідуальність особистості у період ранньої юності, а також на вибір нею ціннісних орієнтацій у житті, не можна судити однозначно, оскільки він багатогранний і стосується різних аспектів життєдіяльності юнацтва. Проте, узагальнено можна визначити характер цього впливу як позитивний та негативний. Дослідивши та проаналізувавши напрями впливу молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», можна виділити такі позитивні аспекти даного впливу, як:
самоствердження та самореалізація молодої людини в середовищі молодіжної субкультури;
формування об’єктивної самооцінки та вибір ціннісних орієнтацій в житті;
розвиток творчих здібностей;
формування почуття приналежності до колективу, спілкування, метою якого є саморозкриття та самопізнання;
формування та розвиток дружніх стосунків, юнацької дружби, яка виступає як своєрідна форма «психотерапії»;
вироблення свого, суб’єктивного погляду на світ, формування світогляду, особистої думки;
активна соціалізація та адаптація до життя в суспільстві.
Проте вплив молодіжної субкультури характеризується також і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивними факторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямку діяльності та змісту молодіжної субкультури, представником чи носієм якої є молода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжної культури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності належать такі, як:
нівелювання авторитету батьків та заміна його авторитетом друзів;
емансипація від влади дорослих;
завищена самооцінка, на основі якої часто виникає така риса характеру як негативізм;
фізична та вербальна агресія, як наслідок, девіантна, асоціальна поведінка;
в деяких течіях молодіжних субкультур негативною рисою є інфантильність;
десоціалізація, невміння жити та працювати в суспільстві;
протиставлення себе суспільству;
нездоровий спосіб життя;
у деструктивних течіях молодіжної субкультури негативним наслідком діяльності є кримінальна відповідальність.
Отже, як мають вести себе дорослі, люди, які виховують молоде покоління – батьки та вчителі з феноменом молодіжної субкультури та її представниками. Перш за все, не варто відразу осуджувати та проявляти своє негативне ставлення. Це лише буде для юнацтва приводом нового протесту проти дорослих, суспільства. Але і повністю схвалювати діяльність молодіжної субкультури не варто. По-перше, не всі течії молодіжної субкультури є суспільно-прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити. А по-друге, самі представники молодіжної субкультури не схвалять та не сприймуть такого ставлення. Тому залишається лише діалог. Потрібно вчитися жити та працювати в неформальному суспільстві, серед неформальної молоді та вміти її виховувати.
Сучасний педагог, навіть якщо він є справжнім професіоналом, ні в якому разі не може чинити опір проявам молодіжної субкультури, так само, як і повністю схвалювати її діяльність. Йому потрібно добре знати, вміти розбиратись в діяльності тих чи інших течій молодіжної субкультури, щоб зрозуміти молодь, зменшити негативний вплив деяких проявів субкультури та направити культурний розвиток юнацтва у потрібне русло. Адже основне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовних людей.
Список використаної літератури
Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001.
Заїка Н. Бути собою – головний принцип неформалів. // Прес-центр. - №7 (137) від 13.02.08р.
Завгородня Т. Штрихи до портрету сучасного старшокласника. // Завуч. – 2001. - №3. – С. 3-5.
Історія культури // За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
Карп’як Вадим. Молодіжні субкультури // Спілка української молоді. – cym/ua/content/subcult1.asp.
Молодь і субкультури. Виховна бесіда. //Завуч. - № 1 (331). – С. 23-25.
Підласий І. Ідеали українського виховання. // Рідна шк. – 1999. - №3; 2000. – №2, 4.
Піча В.М. Культурологія. – Львів: Магнолія, 2003.
Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей у між статевих стосунках підлітків // Пост методика. – №5-6.- 2001. – С. 146-149.
Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. – №12. – 2000. – С.22-23.
Яременко О.О. Молодіжний рух в Україні. – К.,1996..
Базаров М. Современная молодежь – кто есть who? // Газета «Ринок» № 37 (511) від 29.09.2007р
Верная А. О субкультурах // Субкультуры subcult
Д’яконова Б., Оплат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. - №7-8. – 1999. – С.44-46.
Ерасов Б.С. Социальная культурология. Пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 1996. – 591 с.
Житомирский Д. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Исскуство и массы в современном буржуазном обществе. Науково-популярне видання. М., 1989, С. 69-107.
Ионин Л.Г. Социология культуры. Учебное пособие. – М., 1996. – 280 с.
Козерог О.В. Книга и/или компьютер // Наук. Записки Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія літературознавства. – Харків, 2001.
Кон И.С. Психология ранней юности // Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – С. 149-184.
Новейший философский словарь. Научное издание. – Минск, 1999.
Полякова А. Откуда берутся «неформалы»?// Завуч. – 2008. – №15 (345). – С. 9-10.
Додатки
Додаток 1
Складові та ознаки субкультури
![]()


![]()
![]()


| Картина світу (у вузькому сенсі) | Цінності | Стиль та способи життя | Соціальні інститути як системи норм | Процедурне знання: навички, уміння, способи здійснення, методи | Потреби та схильності |
| Соціальні ролі та статуси |
Додаток 2
Таблиця 1.
| Позиція | Стилі | Перевага, у % |
| 1. | Рок-музика | 46,42 |
| 2. | Rap | 28,57 |
| Хіп-хоп | 28,57 | |
| 3. | Поп-музика | 21,42 |
| 4. | Електро-, техно- напрям | 7,14 |
| 5. | Дискотечна музика | 3,57 |
Таблиця 2.
| Позиція | Гурти чи виконавці | Перевага, у % |
| 1. | Авріл Лавін | 57,14 |
| 2. | Tokio Hotel | 50 |
| 3. | Арія | 46,42 |
| 4. | Amatory | 14,28 |
| 5. | Slipknot | 10,71 |
| 6. | Бумбокс | 7,14 |
| 7. | Океан Ельзи | 6,25 |
| 8. | Інші (26 назв) | 3,57 |
Размещено на