Xreferat.com » Рефераты по психологии » Подолання стресових станів за допомогою кольоротерапії

Подолання стресових станів за допомогою кольоротерапії

68-72

31. Чельник К. Стресостійкість учителя

32. Шеймина Л. Що таке кольоротерапія?


Додаток № 1


ШКАЛА СТРЕСУ Д. ФОНТАНИ

Заповніть анкету швидко, не замислюючись над кожним питанням.

1. Дві людини, добре Вас знають, обговорюють Вас. Які з наступних тверджень вони найімовірніше стали б використовувати:

а) X - дуже замкнута людина. Здається, що нічого сильно його/її не турбує.

б) X - чудова людина, але Ви повинні бути обережні, коли говорите йому/їй щось час від часу.

в) Здається, що в житті X все завжди відбувається не так, як треба.

г) Я незмінно знаходжу X дуже нудним і непередбачуваним.

д) Чим менше я бачу X, тим краще.

2. Притаманні Вам у житті деякі з наступних найбільш поширених особливостей?

- Почуття, що Вам рідко вдається що-небудь зробити правильно

- Почуття, що Вас переслідують, заганяють в кут, пастку

- Погане травлення

- Поганий апетит

- Безсоння ночами

- Короткочасні запаморочення і прискорені серцебиття

- Надмірна пітливість у відсутності фізичних навантажень і спеки

- Панічні відчуття в натовпі чи закритому приміщенні

- Втома і брак енергії

- Почуття безнадії (яка користь у всьому цьому?)

- Слабкість або нудота без будь-яких зовнішніх причин

- Дуже сильне роздратування з приводу дрібних подій

- Нездатність розслабитися вечорами

- Регулярні пробудження серед ночі або рано вранці

- Труднощі у прийнятті рішень

- Неможливість перестати обдумувати або переживати події минулого дня

- Сльозливість

- Переконання, що ви ні з чим толком не можете впоратися

- Нестача ентузіазму навіть по відношенню до найбільш значимих і важливих життєвих справ

- Небажання зустрічатися з новими людьми і освоювати новий досвід

- Нездатність сказати «ні», коли тебе просять щось зробити

- Відповідальність більша, ніж та, з якою Ви можете впоратися

3. Наскільки Ви оптимістичні в даний час: більше чи менше, ніж звичайно?

а) більш оптимістичний б) те ж саме в) менш оптимістичний.

4. Чи подобається Вам дивитися спортивні змагання? - Так - ні

5. Чи можете ви дозволити собі довше поніжитися в ліжку у вихідні дні, не відчуваючи при цьому почуття провини? - Так - ні

6. Чи можете Ви в розумних межах (професійно і особистісно) говорити відверто:

а) з викладачем: так ні б) з однокласниками: так ні в) з членами сім'ї: так ні

7. Хто зазвичай несе відповідальність за найбільш важливі рішення у Вашому житті: а) Ви самі, б) хтось інший?

8. Коли Вас критикують у школі викладачі, як Ви зазвичай відчуваєте себе: а) сильно засмучені, б) помірно засмучені, в) слабо засмучені?

9. Ви закінчуєте навчальний день з почуттям задоволеності від досягнутого: а) часто; б) іноді; в) тільки зрідка?

10. Чи відчуваєте Ви більшу частину часу почуття, що у Вас є невладнані конфлікти з однокласниками? - Так - ні

11. Обсяг виконуваної Вами роботи перевищує відведений для цього час:

а) постійно; б) іноді; в) тільки зрідка?

12. Чи чітко Ви уявляєте собі, які у Вас перспективи після закінчення школи:

а) як правило, б) іноді; в) лише зрідка?

13. Могли б Ви сказати, що зазвичай у Вас достатньо часу, який Ви витрачаєте на себе? - Так - ні

14. Якщо ви хочете обговорити з ким-небудь свої проблеми, чи легко вам зазвичай знайти слухача? - Так - ні

15. Чи знаходитеся ви на шляху, який більш-менш забезпечує досягнення Ваших головних життєвих цілей? - Так - ні

16. Ви нудьгуєте на в школі на заняттях:

а) часто; б) іноді; в) дуже рідко?

17. Ви з задоволенням збираєтеся до школи:

а) у більшості випадків, б) в деякі дні; в) лише зрідка?

18. Чи відчуваєте Ви, що в школі за достоїнством цінують ваші здібності і справи? - Так - ні

19. Чи відчуваєте Ви себе гідно винагородженим в школі за ваші здібності і справи (маючи на увазі оцінки і похвала від вчителів)? - Так - ні

20. Чи є у Вас відчуття, що ваші вчителі:

а) заважають отримувати знання, б) активно допомагають Вам у навчанні?

21. Якби кілька років тому Ви мали можливість побачити себе таким, яким Ви є зараз, Ви вважали б себе:

а) перевершив власні очікування, б) відповідним власним очікуванням;

в) не досягли власних сподівань?

22. Якби Ви повинні були оцінити в балах почуття симпатії до самого себе за шкалою від 5 (максимальна) до 1 (мінімальна), який би бал ви собі поставили? - «5» балів - «4» бали - «3» бали - «2» бали - «1» бал

Ключ для шкали стресу

1.a) 0, b) l, c) 2, d) 3, e) 4.

2. Бал 1 за кожну відповідь «так».

3. Бал 0 за відповідь «більш оптимістичний», бал 1 за відповідь «те ж саме», бал 2 за відповідь «менш оптимістичний».

4.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні»

5.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».

6.Бал 0 за кожну відповідь «так», бал 1 за кожну відповідь «ні».

7.Бал 0 за відповідь «сам», бал 1 за відповідь «хтось інший».

8.Бал 2 за відповідь «дуже засмучений»; бал 1 за відповідь «помірно засмучений», бал 0 за відповідь «слабо засмучений».

9.Бал 0 за відповідь "часто", бал 1 за відповідь "іноді", бал 2 за відповідь "лише зрідка».

10.Бал 0 за відповідь «ні», бал 1 за відповідь «так».

11.Бал 2 за відповідь «звичайно», бал 1 за відповідь "іноді", бал 0 за відповідь "тільки дуже рідко».

12.Бал 0 за відповідь «у більшості випадків», бал 1 за відповідь "іноді", бал 2 за відповідь "лише зрідка».

13.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».

14.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».

15.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».

16.Бал 2 за відповідь "часто", бал 1 за відповідь "іноді", бал 0 за відповідь «дуже рідко».

17.Бал 0 за відповідь «більшість днів», бал 1 за відповідь «кілька днів», бал 2 за відповідь "лише зрідка».

18.Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».

19. Бал 0 за відповідь «так», бал 1 за відповідь «ні».

20.Бал 1 за відповідь а), бал 0 за відповідь Ь).

21.Бал 0 за відповідь «перевершили ваші очікування», бал 1 за відповідь "відповідає вашим очікуванням», бал 2 за відповідь «нижче ваших очікувань».

22.Бал 0 за відповідь «5», бал 1 за відповідь «4» і так далі по зменшенню. За відповідь «1» бал 4.

0 - 15. Стрес не є проблемою в житті учня.

16 - 30. Помірний рівень стресу для зайнятого та захопленого учня. Проте, слід проаналізувати ситуацію і подивитися, як можна розумно зменшити стрес.

31 - 45. Стрес безумовна проблема. Очевидна необхідність корекційних дій. Чим довше учень буде жити при такому рівні стресу, тим важче що-небудь зробити з ним. Це серйозний привід для ретельного аналізу навчальної діяльності та вільного часу.

46 - 60. На цьому рівні стрес являє собою головну проблему і щось повинно бути зроблено негайно. Учень може виявитися дуже близький до стадії виснаження синдрому емоційного вигорання. Напруга має бути ослаблена.


Додаток № 2


Діагностика рівня емоційного вигорання В.В. Бойко.

Інструкція: Читайте судження і відповідайте «так» чи «ні».

Організаційні недоліки в школі постійно змушують нервувати, переживати, напружуватися.

Сьогодні я задоволений навчанням не менше, ніж раніше.

Я помилився у виборі профілю навчання (займаю не своє місце).

Мене турбує те, що я став гірше вчитися (менш продуктивно, не якісно, повільніше).

Теплота взаємодії з однокласниками дуже залежить від мого настрою - хорошого або поганого.

Від мене як однокласника мало залежить благополуччя класу.

Коли я приходжу зі школи додому, то деякий час мені хочеться побути на самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.

Коли я відчуваю втому або напругу, то намагаюся скоріше вирішити проблеми однокласника («згорнути» взаємодію).

Мені здається, що емоційно я не можу дати людям того, що вони просять від мене.

Моє навчання притуплює емоції.

Я відверто втомився від проблем, з якими доводиться мати справу в школі.

Буває, я погано засинаю (сплю) через переживання, пов'язаниі з навчанням.

Взаємодія з однокласниками і вчителями вимагає від мене великої напруги.

Спілкування з людьми приносить все менше задоволення.

Я б змінив місце навчання.

Мене часто засмучує те, що я не можу належним чином підійти до вивчення матеріалу.

Мені завжди вдається запобігти впливу поганого настрою на навчання і спілкування.

Мене дуже засмучує, якщо щось не ладиться у відносинах з вчителями.

Я настільки втомлююся в школі, що вдома намагаюся спілкуватися якнайменше.

Через брак часу, втому або напругу часто приділяю увагу заняттям менше, ніж належить.

Іноді самі звичайні ситуації спілкування в школі викликають роздратування.

Я спокійно сприймаю обгрунтовані претензії вчителів.

Спілкування з однокласниками спонукало мене цуратися людей.

При згадці про деяких однокласників або вчителів у мене псується настрій.

Конфлікти або розбіжності з однокласниками забирають багато сил та емоцій.

Мені все важче встановлювати або підтримувати контакти з однокласниками і вчителями.

Обстановка в класі мені здається дуже важкою, складною.

У мене часто виникають тривожні очікування, пов'язані зі школою: щось має статися, як би не допустити помилки, чи зможу зробити все, як треба і т. п.

Якщо однокласник мені неприємний, я намагаюся обмежити час спілкування з ним або менше приділяти йому уваги.

У спілкуванні на роботі я дотримуюся принципу: «Не роби людям добра, не отримаєш зла».

Я охоче розповідаю домашнім про своє навчання.

Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах навчання.

Часом я відчуваю, що треба проявити до однокласника емоційну чуйність, але не можу.

Я дуже переживаю за своє навчання.

Учителям та однокласникам віддаєш уваги і турботи більше, ніж отримуєш від них вдячності.

При думці про школу мені зазвичай стає не по собі: починає колоти в області серця, підвищується тиск, з'являється головний біль.

У мене хороші (цілком задовільні) відносини з вчителями.

Я часто радію, бачучи, що моє навчання приносить користь.

Останнім часом (чи як завжди) мене переслідують невдачі в школі.

Деякі сторони (факти) мого шкільного життя викликають глибоке розчарування, вводять у смуток.

Бувають дні, коли контакти з однокласниками складаються гірше, ніж зазвичай.

Я розрізняю людей гірше, ніж зазвичай.

Втома від навчання призводить до того, що я намагаюся скоротити спілкування з друзями і знайомими.

Я звичайно виявляю цікавість до особистості людини крім того, що стосується справи.

Зазвичай я приходжу до школи відпочивши, зі свіжими силами, у гарному настрої.

Я іноді ловлю себе на тому, що спілкуюся з однокласниками автоматично, без душі.

У школі зустрічаються настільки неприємні люди, що мимоволі бажаєш їм чого-небудь поганого.

Після спілкування з неприємними людьми у мене буває погіршення фізичного або психічного самопочуття.

У школі я відчуваю постійні фізичні або психологічні перевантаження.

Успіхи в школі надихають мене.

Ситуація в школі, в якій я опинився, здається безвихідною (майже безвихідною).

Я втратив спокій через навчання.

Протягом останнього року була скарга (були скарги) на мою адресу з боку однокласників і вчителів.

Мені вдається берегти нерви завдяки тому, що багато чого з того, що відбувається з однокласниками я не приймаю близько до серця.

Я часто зі школи приношу додому негативні емоції.

Я часто вчуся через силу.

Раніше я був більш чуйним і уважним до однокласників, ніж тепер.

У спілкуванні з людьми керуюся принципом: «Не витрачай нерви, бережи здоров'я».

Іноді йду до школи з важким почуттям: як все набридло, нікого б не бачити і не чути.

Після напруженого навчального дня я відчуваю нездужання.

Контингент людей, з якими я повинен спілкуватися, дуже важкий.

Іноді мені здається, що результати мого навчання не варті тих зусиль, які я витрачаю.

Якби мені пощастило з вибором школи, я був би більш щасливий.

Я в розпачі через те, що в школі в мене серйозні проблеми.

Іноді я роблю зі своїми однокласниками так, як не хотів би, щоб чинили зі мною.

Я засуджую однокласників, які розраховують на особливу поблажливість, увагу з боку вчителів.

Найчастіше після навчального дня у мене немає сил займатися домашніми справами.

Зазвичай я кваплю час: скоріше б навчальний день скінчився.

Стани, прохання, потреби однокласників звичайно мене щиро хвилюють.

Спілкуючись з людьми, я зазвичай як би ставлю екран, який захищає від чужих страждань і негативних емоцій.

Спілкування з людьми дуже розчарувало мене.

Щоб відновити сили, я часто приймаю ліки.

Як правило, мій навчальний день проходить спокійно і легко.

Мої вимоги до виконуваної роботи вище, ніж те, чого я досягаю в силу обставин.

Моє навчання склалося вдало.

Я дуже нервую через усе, що пов'язане зі школою.

Деяких з своїх однокласників і вчителів я не хотів би бачити і чути.

Я схвалюю однокласників, які повністю присвячують себе навчанню, майже забуваючи про інші інтереси.

Моя втома в школі зазвичай мало позначається (ніяк не позначається) у спілкуванні з домашніми та друзями.

Якщо надається випадок, я приділяю заняттям менше уваги, але так, щоб вчитель цього не помітив.

Мене часто підводять нерви в спілкуванні з людьми.

До всього (майже до всього), що відбувається в школі, я втратив інтерес, живе почуття.

Спілкування з людьми погано вплинуло на мене - розлютило, зробило нервовим, притупило емоції.

Великі навантаження в школі явно підривають моє здоров'я.

Відповідно до «ключа» здійснюються такі підрахунки:

1) визначається сума балів роздільно для кожного з 12 симптомів «вигоряння»,

2) підраховується сума показників симптомів для кожної з 3-х фаз формування «вигорання»,

3) підбивається підсумковий показник синдрому «емоційного вигорання» - сума показників усіх 12-ти симптомів.

«НАПРУГА»

1. Переживання психотравмуючих обставин:

+1 (2), +13 (3), +25 (2), -37 (3), +49 (10). +61 (5). -73 (5)

2. Незадоволеність собою:

-2 (3), +14 (2), +26 (2), -38 (10), -50 (5), +62 (5). +74 (3)

3. «Загнаність у клітку»:

+3 (10), +15 (5), +27 (2), +39 (2), +51 (5). +63 (1), -75 (5)

4. Тривога і депресія:

+4 (2), +16 (3), +28 (5), +40 (5), +52 (10), +64 (2), +76 (3)

«РЕЗИСТЕНЦІЯ»

1. Неадекватне виборче емоційне реагування:

+5 (5), -17 (3), +29 (10), +41 (2), +53 (2), +65 (3), +77 (5)

2. Емоційно-моральна дезорієнтація:

+6 (10). -18 (3), +30 (3), +42 (5), +54 (2), +66 (2), -78 (5)

3. Розширення сфери економії емоції:

+7 (2). +19 (10), -31 (2), +43 (5). +55 (3), +67 (3), -79 (5)

4. Редукція професійних обов'язків:

+8 (5). +20 (5), +32 (2). -44 (2), +56 (3), +68 (3), +80 (10)

«ВИСНАЖЕННЯ»

1. Емоційний дефіцит:

+9 (3), +21 (2), +33 (5), -45 (5), +57 (3), -69 (10), +81 (2)

2. Емоційна відстороненість:

+10 (2), +22 (3), -34 (2). +46 (3). +58 (5), +70 (5), +82 (10)

3. Особистісна відстороненість (деперсоналізація):

+11 (5), +23 (3). +35 (3), +47 (5), +59 (5), +72 (2), +83 (10)

4. Психосоматичні і психовегетативні порушення:

+12 (3), +24 (2), +36 (5), +48 (3), +60 (2), +72 (10), +84 (5)

Інтерпретація результатів. Запропонована методика дає докладну картину синдрому «емоційного вигорання». Перш за все треба звернути увагу на окремо взяті симптоми. Показник вираженості кожного симптому коливається в межах від 0 до 30 балів:

9 і менше балів - не сформований симптом,

10-15 балів - складаний симптом,

16 і більше - сформований.

Оцінка показників фаз розвитку стресу - «напруга», «резистенция» і «виснаження». У кожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів.

36 і менше балів - фаза не сформувалася;

37 - 60 балів - фаза в стадії формування;

61 і більше балів - сформована фаза.

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: