Xreferat.com » Рефераты по психологии » Уява людини, її основні види та механізм

Уява людини, її основні види та механізм

не тільки конкретні образи, але і більш відвернуті уявлення і поняття. Більш того, мова дозволяє дитині перейти від виразу образів уяви в діяльності до безпосереднього їх виразу в мові.

Етап оволодіння мовою супроводжується збільшенням практичного досвіду і розвитком уваги, що дозволяє дитині легше виділяти окремі частини предмету, які він сприймає вже як самостійні і якими все частіше оперує в своїй уяві. Проте синтез відбувається із значними спотвореннями дійсності. Через відсутність достатнього досвіду і недостатньої критичності мислення дитина не може створити образ, близький до реальної дійсності. Головною особливістю даного етапу є мимовільний характер виникнення образів уяви. Частіше всього образи уяви формуються у дитини даного віку мимовільно, відповідно до ситуації, в якій він знаходиться.

Наступний етап розвитку уяви пов'язаний з появою його активних форм. На цьому етапі процес уяви стає довільним. Виникнення активних форм уяви спочатку пов'язано із спонукаючою ініціативою з боку дорослого. Наприклад, коли доросла людина просить дитини що-небудь зробити (намалювати дерево, скласти з кубиків будинок і т.д.), він активізує процес уяви. Для того, щоб виконати прохання дорослої людини, дитина спочатку повинна створити, або відтворити, в своїй уяві певний образ. Причому цей процес уяви по своїй природі вже є довільним, оскільки дитина намагається його контролювати. Пізніше дитина починає використовувати довільну уяву без жодної участі дорослого. Цей скачок в розвитку уяви знаходить своє відображення, перш за все, в характері ігор дитини. Вони стають цілеспрямованими і сюжетними. Дуже яскрава уява дошкільників в режисерській грі. Навіть 3-річні діти із задоволенням наділяють іграшки ролями і програють з ними різні сюжети.

З віком в ігрових сюжетах все більше місце відводиться мові, і весь менший час займає дію. Уява все більше відділяється від дії і переноситься в мовний план. А оскільки внутрішня мова ще не склалася, дитині необхідний партнер, який в основному виступає в ролі слухача. Цей партнер може не втручатися в гру, але він все-таки потрібен як опора образу. Дитина сама розказує зміст гри і вимовляє репліки як свого, так і чужого персонажа.

Починаючись і формуючись в грі, уява переходить і в інші види діяльності. Найбільш яскраво воно виявляється в малюванні та складанні казок і віршів. Тут, так само як в грі, діти спочатку спираються на безпосередньо сприймані предмети або виникаючі під їх рукою штрихи на папері, а потім вже самі планують свій твір. 3–4-річні діти по ходу малюнка можуть кілька разів міняти свій задум. Горб задуманого верблюда може перетворитися на крило метелика, який потім стає птахом, місяць стає сонцем, а сонце перетворюється на зірку або квітку. Всі ці перетворення активно коментуються в мові дітей і стають ясні тільки з цих коментарів, оскільки самі зображення віддалено нагадують щось визначене. Але діти не дуже вимогливі до якості малюнка, їх фантазії набагато багатше ніж зображення. Крапки і риски на папері зображають ліси, ягоди, вовків і зайців і ін.

Уява грає в житті дитини значно більшу роль, ніж в житті дорослого. Воно виявляється набагато частіше і допускає значно більш легкий «відліт» від дійсності. І головне – діти вірять в те, що, придумують. Уявний і реальний світи не відокремлені у них такою чіткою межею, як у дорослих. Переживання, які викликаються уявними подіями, для них абсолютно реальні і значно сильніше, ніж у дорослих. Діти 3–5 років можуть оплакувати долю сіренького козлика і колобка, загрожувати злому чарівнику і намагатися побити його під час спектаклю, придумувати шляхи порятунку від хитрої лисиці і ін. Те, що відбувається в уявному просторі (в казці, на словах, на сцені), викликає у нього найсильніші емоції, уявний персонаж може стати для нього реальною загрозою або порятунком. Відомо, що дорослі з виховних міркувань вводять в життя і свідомість дитини різних придуманих персонажів: Бабу Ягу або змія Горинича, які забирають неслухняних дітей, або добрих фей, які приносять чудові подарунки і творять різний чарівництва. Ці персонажі стають для дитини живими і реальними. Діти всерйоз бояться вигадану Бабу Ягу і чекають доброї феї. Жорстокі жарти старших дітей на вулиці: «баба Яга летить!» – викликають сльози і панічну втечу дошкільника. Навіть удома, в інтимній і безпечній обстановці, може виникнути страх уявних подій. Численні дитячі страхи, які нерідко зустрічаються в цьому віці, пояснюються якраз силою і жвавістю дитячої уяви.

Підвищена емоційність – важлива відмінна риса уяви дошкільника. Придумані персонажі мают для дитини особисту значущість і починають жити в його свідомості як абсолютно реальні.

Інший найважливіший зсув в уяві відбувається в шкільному віці. Необхідність розуміння учбового матеріалу обумовлює активізацію процесу відтворюючої уяви. Для того, щоб засвоїти знання, які даються в школі, дитина активно використовує свою уяву, що викликає прогресуючий розвиток здібностей переробки образів сприйняття в образи уяви.

Іншою причиною бурхливого розвитку уяви в шкільні роки є те, що в процесі навчання дитина активно одержує нові і різносторонні уявлення про об'єкти і явища реального миру. Ці уявлення служать необхідною основою для уяви і стимулюють творчу діяльність школяра.


3.2 Індивідуальні особливості уяви


У кожної людини уява розвинена по-різному, і вона по-різному виявляється в її діяльності і суспільному житті. Індивідуальні особливості уяви виражаються в тому, що, люди розрізняються по ступеню розвитку уяви і по типу образів, якими вони оперують частіше всього.

Ступінь розвитку уяви характеризується яскравістю образів і глибиною, з якою переробляються дані минулого досвіду, а також новизною і свідомістю результатів цієї переробки. Сила і жвавість уяви легко оцінюється, коли продуктом уяви є неправдоподібні і химерні образи, наприклад у авторів казок. Слабкий розвиток уяви виражається в низькому рівні переробки уявлень. Слабка уява спричиняє за собою утруднення в рішенні розумових задач, які вимагають уміння наочно уявити собі конкретну ситуацію. При недостатньому рівні розвитку уяви неможливе багате і різностороннє в емоційному плані життя.

Найбільш виразно люди розрізняються по ступеню яскравості образів уяви. Якщо припустити, що існує відповідна шкала, то на одному полюсі виявляться люди з надзвичайно високим показниками яскравості образів уяви, які переймаються ними, а на другом полюсі будуть люди з украй бідними уявленнями. Як правило, високий рівень розвитку уяви ми зустрічаємо у людей, що займаються творчою працею, – письменників, художників, музикантів, вчених.

Істотні відмінності між людьми виявляються відносно характеру домінуючого типу уяви. Частіше всього зустрічаються люди з переважанням зорових, слухових і рухових образів уяви. Але є люди, у яких високий розвиток всіх або більшості типів уяви. Ці люди можуть бути віднесені до так званого змішаного типу. Приналежність до того або іншого типу уяви дуже істотно відображається на індивідуально-психологічних особливостях людини. Наприклад, люди слухового або рухового типу дуже часто драматизують ситуацію в своїх роздумах, уявляючи собі неіснуючого опонента. Слід зазначити, що людина не народжується з розвиненою уявою. Розвиток уяви здійснюється в ході онтогенезу людини і вимагає накопичення відомого запасу уявлень, які надалі можуть служити матеріалом для створення образів уяви. Уява розвивається в тісному зв'язку з розвитком всієї особи, в процесі навчання і виховання, а також в єдності з мисленням, пам'яттю, волею і відчуттями.


3.3 Фантазіяв художній і науковій творчості


Фантазія є необхідним елементом творчої діяльності в мистецтві і літературі. Найважливіша особливість уяви, що бере участь в творчій діяльності художника або письменника, його значна емоційність. Образ, ситуація, несподіваний поворот сюжету, що виникає в голові письменника, виявляються пропущеними крізь свого роду «збагачувальний пристрій», яким служить емоційна сфера творчої особи. Переживаючи відчуття і утілюючи їх в художні образи, письменник, художник і музикант примушують читачів, глядачів, слухачів, у свою чергу, переживати, страждати і радіти. Бурхливі відчуття геніального Бетховена, музично-образно виражені в його симфоніях і сонатах, викликають у відповідь відчуття у багатьох поколінь музикантів і слухачів.

Деякі автори надзвичайно гостро і хворобливо переживали уявні ситуації. Ч. Діккенс, перш ніж зважиться закінчити роман «Лавка старовин» смертю головної героїні, довго коливався. В одному з листів він писав: «смерть Неллі була справою проведення, але поки що я сам майже мертвий від вбивства моєї дитини». Зрозуміло, така безпосередність переживання літературного процесу не є правилом, але в художній творчості фантазія і більше людські відчуття невід'ємні один від одного.

Історія наукових відкриттів має багато прикладів, коли уява виступала одним з найважливіших елементів наукової діяльності. Така, наприклад, була роль тепловода, гіпотетичної особливої теплової рідини, що виступала в якості фантастичної моделі явищ теплоти в переконаннях фізиків кінця XXIII сторіччя. Ця модель «субстанції тепла» виявилася невдалою, наївною, оскільки єство теплових явищ полягає зовсім не в переливанні рідини з одного місця в інше. Проте за допомогою цієї моделі вдавалося описувати і тлумачити деякі фізичні факти і одержувати нові результати в області термодинаміки.

Таким чином, уява грає важливу роль на різних стадіях вивчення наукової проблеми і нерідко веде до чудових припущень.


4. Практична частина


На жаль в сучасних школах не проводиться діагностика розвитку уяви.

Для вивчення уяви мною були проведені три методики з дітьми різних вікових груп (перших класів, середніх та старших класів).

Уява дитини оцінюється по ступеню розвитку у нього фантазії, яка в свою чергу може виявлятися у розповідях, малюнках, саморобках та інших продуктах творчої діяльності.

Методика «Вербальна фантазія»

Дитині пропонується придумати розповідь (історію, казку) про будь яку живу істоту (людині, тваринній) або про що-небудь інше по вибору дитини і висловити його усно за 5 хвилин. На обміркування теми або сюжету розповіді (історії, казки) відводиться до однієї хвилини, і після цього дитина приступає до розповіді.

У ході розповіді фантазія дитини оцінюється по наступним ознакам:

1. Швидкість процесів уяви.

2. Незвичність, оригінальність образів.

3. Багатство фантазії.

4. Глибина і опрацьованість (деталізованість) образів.

5. Вразливість, емоційність образів.

По кожному з цих ознак розповідь одержує від 0 до 2 балів.

0 балів ставиться тоді коли дана ознака в розповіді практично відсутня. 1 бал розповідь одержує в тому випадку, якщо дана ознака є, але виражена порівняно слабо. 2 бали розповідь заробляє тоді, коли відповідна ознака не тільки є, але і виражена достатньо сильно.

Якщо протягом 1 мін. дитина так і не придумала сюжет розповіді, то експериментатор сам підказує йому сюжет і за швидкість уяви ставить 0 балів. Якщо ж сама дитина придумала сюжет розповіді до кінця відведеної на це хвилини, то по швидкості уяви ставиться оцінка в 1 бал. Нарешті, якщо дитині вдалося придумати сюжет розповіді дуже швидко, протягом перших 30 сек. відведеного часу, або якщо протягом однієї хвилини він придумав не один, а як мінімум два різні сюжети, то по ознаці «швидкість процесів уяви» дитині ставиться 2 бали.

Незвичність, оригінальність образів оцінюється наступним способом.

Якщо дитина просто переказала те, що колись від когось чула або десь бачила, то по даній ознаці він одержує 0 балів. Якщо дитина переказала відоме, але при цьому внесла в нього від себе щось нове, то оригінальність його уяви оцінюється в 1 бал. Нарешті, в тому випадку, якщо дитина придумала щось таке, що він не міг раніше де-небудь бачити або чути, то оригінальність уяви одержує оцінку в 2 бали.

Багатство фантазії дитини виявляється також в різноманітності образів, що використовуються їм. При оцінюванні цієї якості процесів уяви фіксується загальне число різних живих істот, предметів, ситуацій і дій, різних характеристик і ознак, приписуваних всьому цьому в розповіді дитини.

Якщо загальне число названого перевищує 10, то за багатство фантазії дитина одержує 2 бали. Якщо загальна кількість деталей вказаного типу знаходиться в межах від 6 до 9, то дитина одержує 1 бал. Якщо ознак в розповіді мало, але в цілому не менше 5, то багатство фантазії дитини оцінюється в 0 балів.

Глибина і опрацьованість образів виявляється по тому, наскільки різноманітно в розповіді представлені деталі і характеристики, що відносяться до образу (людині, тваринній, фантастичній істоті, об’єкту, предмету і т.д.), що грає ключову роль або займаючому центральне місце в розповіді. Тут також даються оцінки в трибальній системі.

0 балів дитина одержує тоді, коли центральний об'єкт його розповіді зображений вельми схемно, без детального опрацьовування його аспектів. 1 бал ставиться в тому випадку, якщо при описі центрального об'єкту розповіді його деталізація помірна. 2 бали по глибині і опрацьованості образів дитина одержує в тому випадку, якщо головний образ його розповіді розписаний в ньому достатньо детально, з безліччю різноманітних характеризуючих його деталей.

Вразливість або емоційність образів оцінюється по тому, чи викликають вони інтерес і емоції у слухача.

Якщо образи, використані дитиною в його розповіді, малоцікаві, банальні, не вражають слухача, то по обговорюваній ознаці фантазія дитини оцінюється в 0 балів. Якщо образи розповіді виявляють до себе інтерес з боку слухача і деяку емоційну реакцію у відповідь, але цей інтерес разом з відповідною реакцією незабаром угасає, то вразливість уяви дитини одержує оцінку, рівну 1 балу. І, нарешті, якщо дитиною були використані яскраві, вельми цікаві образи, увага слухача до яких, раз виникнувши, вже потім не згасла і навіть посилювалася до кінця, супроводжуючись емоційними реакціями типу здивування, захоплення, страху і т.п., то вразливість розповіді дитини оцінюється по найбільшому балу – 2.

Таким чином, максимальне число балів, яке дитина в цій методиці може одержати за свою уяву, рівне 10, а мінімальне -0.

Для того, щоб в ході прослуховування розповіді дитини експериментатору було легше фіксувати і далі аналізувати продукти уяви по всіх перерахованих вище параметрах, рекомендується користуватися схемою, представленою в таблиці. По ходу розповіді дитини в потрібній графі цієї таблиці хрестиком наголошуються оцінки фантазії дитини в балах.


Схема протоколу до методики «Вербальна фантазія»

Оцінювані параметри уяви дитини Оцінка цих параметрів у балах

0

1

2

1. Швидкість процесів уяви.


2. Незвичність, оригінальність образів


3. Багатство фантазії (різноманітність образів)


4. Глибина і опрацьованість (детальність) образів


5. Вразливість, емоційність образів



Висновки про рівень розвитку

10 балів – дуже високий.

8–9 балів – високий.

4–7 балів – середній.

2–3 бали – низький.

0–1 бал – дуже низький.

Методика «Малюнок»

У цій методиці дитині пропонують стандартний лист паперу і фломастери (не менше шести різних кольорів). Дитина одержує завдання придумати і намалювати будь-яку картину. На це відводиться 5 мін.

Аналіз картини і оцінка фантазії дитини в балах проводяться таким же чином, як і аналіз усної творчості в попередній методиці, по тих же параметрах і за допомогою такого ж протоколу.

Методика «домальовування фігур» (автор О.М. Д’яченко)

Направлена на визначення рівня розвитку уяви, здібності створювати оригінальні образи.

Як матеріал використовується один (з двох запропонованих) комплектів карток, на кожній з яких намальована одна фігура невизначеної форми. Всього в наборі 10 карток.

Розроблено два рівнозначні комплекти таких фігурок.

Під час обстеження пропонується який-небудь з цих комплектів, інший може бути використаний під час повторного обстеження або через рік.

Перед обстеженням експериментатор говорить дитині: «Зараз ти домальовуєш чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домальовувати так, що вийде якась картинка. Будь-яка, яку ти схочеш».

Дитині дають простий олівець і картку з фігуркою. Після того, як дитина домальовувала фігурку, його питають: «Що у тебе вийшло?» Відповідь дитини фіксують.

Потім послідовно (по одній) дається решта карток з фігурками.

У роботі з підлітками даються комплекти цілком (на таблицях). Час роботи обмежують 10 хвилин.

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується коефіцієнт оригінальності (Кори.): кількість зображень, що не повторюються. Однаковими вважаються зображення, в яких фігура для домальовування перетворюється на один і той же елемент. Наприклад, перетворення і квадрата, і трикутника в екран телевізора вважається повторенням, і обидва ці зображення не зараховується дитині.

Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї і тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат на екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному з цих дітей.

Таким чином, Кори. рівний кількості малюнків, що не повторюються (по характеру використовування заданої фігурки) у самої дитини і ні у кого з дітей групи. Краще всього зіставляти результати 20–25 дітей.


Протокол обробки одержаних результатів.

ФІБ Фігури для домальовування











Петров









Сидоров










По горизонталі розташовані фігурки для домальовування. По вертикалі – прізвища дітей. Під кожною фігуркою записується, яке зображення дала дитина. Назви зображень, що повторюються, по горизонталі (повтори у однієї дитини) і по вертикалі (повтори у різних дітей по одній і тій же фігурці) закреслюють. Кількість незакреслюваних відповідей – Кори. кожної дитини. Потім виводять середній Кори по групі (індивідуальні величини Кори підсумовують і ділять на кількість дітей в групі).

Низький рівень виконання завдання – Кори менше середнього по групі на 2 і більш бала. Середній рівень – Кори рівний середньому по групі або на 1 бал вищий або нижче середнього. Високий рівень – Кори вище середнього по групі на 2 і більш бала.

Разом з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити наступні рівні:

При низькому рівні діти фактично не приймають задачу: вони або малюють поряд із заданою фігурою щось своє або дають безпредметне зображення («такий узор»). Іноді ці діти (для 1–2 фігурок) можуть намалювати наочний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки. В цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонні схематичні.

При середньому рівні діти домальовували більшість фігурок, проте всі малюнки схемні, без деталей. Завжди є малюнки, що повторюються самою дитиною або дітьми групи.

При високому рівні діти дають схемні, що іноді деталізуються, але, як правило, оригінальні малюнки (групи, що не повторюються самою дитиною або іншими дітьми). Запропонована для домальовування фігурка є звичайно центральним елементом малюнка.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Згідно інструкції результати обстеження занесені до протоколів (додаток 1).

Кількісний аналіз результатів представлений у зведеній таблиці (додаток 2).

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили низький,

6 класу – середній,

11 класу – високий рівень вербальної фантазії.

Аналітична довідка

за результатами психологічного обстеження.

Методика «Малюнок»

Мета: визначення рівня розвитку уяви.

Об’єкт: учні 1, 6 та 11 класів ЗОШ №15 м. Сум.

Дата: 13.10.2007 р.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Малюнки дітей приведені у (додатку 3). Згідно інструкції результати обстеження занесені до протоколів (додаток 4).

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили низький,

6 класу – середній,

11 класу – середній рівень уяви.

Аналітична довідка

за результатами психологічного обстеження.

Методика «домальовування фігур» (автор О.М. Д’яченко)

Мета: визначення рівня розвитку уяви.

Об’єкт: учні 1, 6 та 11 класів ЗОШ №15 м. Сум.

Дата: 16.10.2007 р.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Згідно інструкції результати обстеження занесені до збірної таблиці.

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили:

Кор. групи = (5+4+2): 3 = 3,6

Данила З. – Кор. = 5 високий рівень виконання

Владик З. – Кор. =4 середній рівень виконання

Аня С. – Кор = 2 середній рівень виконання

6 класу:

Кор. групи = (7+4+3): 3 = 4,6

Саша З. – Кор. = 7 високий рівень виконання

Юля П. – Кор. =4 середній рівень виконання

Аня З. – Кор = 3 середній рівень виконання

11 класу:

Кор. групи = (7+5+1): 3 = 4,3

Саша З. – Кор. = 7 високий рівень виконання

Юля П. – Кор. =5 середній рівень виконання

Аня З. – Кор = 1 низький рівень виконання.


5. Способи розвитку фантазії і уяви


Перерахуємо основні способи розвитку фантазії і уяви, а потім розглянемо прийоми розвитку уяви. Ідеально, якщо сама дитина схоче і розвиватиме свою фантазію і уяву. Як цього добитися?

1. Сформувати мотивацію!

2. Переконати, що фантазувати не соромно, а дуже престижно і корисно особисто дитині. Цього вони поки не розуміють. Потрібна гра і яскраві емоції. Логіка у дітей ще не сильна.

3. Фантазувати повинно бути цікаво. Тоді, одержуючи задоволення, дитина швидше оволодіє умінням фантазувати, а потім умінням уявляти, а потім і раціонально мислити. У дошкільників інтерес не до міркувань, а до подій.

5. Власним прикладом. В ранньому дитинстві малюки копіюють поведінку дорослих, цим гріх не скористатися. Ви ж авторитет для дитини.

6. Читати, обговорювати і аналізувати хорошу літературу по фантастиці:

у ніжному віці (2–6 років) – казки, фантастичні розповіді;

в отроцтві (7–14) – пригодницькі фантастичні романи (Жюля Вірна, Беляєва, Конан Дойля, Уеллса);

у юності і в зрілі роки – добротна науково-фантастична література (Ефремов, Стругацькі, Азімов, Роберт Шеклі, Пилип Дік, Лем, Р. Альтів). Навчіть дітей захоплюватися хорошою фантазією.

8. Ставити дітей в скрутні ситуації. Хай самі думають і знаходять вихід. Ось, наприклад, класична задача: діти потрапили на нежилий острів, як вижити?

9. «підкидати» дітям цікаві сюжети і просити їх складати по них розповіді, казки, історії.

10. Навчити прийомам розвитку уяви, що приводяться нижче, і фантазування.

Використовування приведених нижче прийомів не виключає потреби мислення. Прийоми не «замість», а в допомогу фантазії, прийоми указують напрями мислення. Знання прийомів фантазування підводить дітей до оволодіння «дорослими» прийомами вирішення протиріч і рішення задач винахідництв.

Діти знають досить багато явищ і законів природи (наприклад, що всі предмети падають вниз, що важкі предмети тонуть, рідини проливаються і не мають своєї форми, вода замерзає, дерево, папір, свічка – горять). Цих знань цілком достатньо, щоб плідно фантазувати, але діти не знають, як фантазувати, тобто не знають прийомів фантазування.

Більшість прийомів фантазування пов'язана із зміною законів або явищ природи. Міняти можна все: будь-який закон живої і неживої природи, будь-який соціальний закон, закон може діяти навпаки, можна придумувати абсолютно нові закони, можна виключати деякі діючі закони, можна примусити закони діяти або не діяти по своєму бажанню, тимчасово, періодично або непередбачувано; можна міняти будь-яку істоту живої природи: людей (всі люди сталі чесними!), тварин, рослини.

Тренінг розвитку фантазії і уяви:

1. Збільшення – зменшення.

Це найпростіший прийом, він широко використовується в казках, билинах, у фантастиці. Наприклад, Дюймовочка, Мальчик-с-пальчик, Гуллівер, ліліпути, Гаргантюа і Пантагрюель. Збільшувати і зменшувати можна практично все: геометричні розміри, вага, зростання, гучність, багатство, відстані, швидкості.

Збільшувати можна необмежено від дійсних розмірів до нескінченно великих і зменшувати можна від дійсних до нульових, тобто до повного знищення.

1.1. Дитині говорять: «ось тобі чарівна паличка, вона може збільшувати або зменшувати все, що ти схочеш. Що б ти хотів збільшити, а що зменшити?»

– Хотів би зменшити уроки по вокалу, а збільшити мій вільний час.

- Хотіла б зменшити домашні завдання.

- Хочу збільшити цукерку до розміру холодильника, щоб можна було відрізувати шматки ножем.

- Хочу збільшити краплі дощу до розмірів кавуна.

1.2. Ускладніть цю гру додатковими питаннями: «і що з цього вийде? До чого це приведе? Навіщо ти хочеш збільшувати або зменшувати?»

– Хай руки на якийсь час стануть такими довгими, що можна буде дістати з вітки яблуко, або поздороватися через кватирку, або дістати з даху м'ячик, або, не встаючи з-за столу, вимкнути телевізор.

- Якщо дерева в лісі зменшаться до розмірів трави, а трава до розмірів сірника, тоді буде легко шукати гриби.

1.3. Що буде, якщо у нас подовжиться на якийсь час ніс?

– Можна буде понюхати квіти на клумбі, не виходячи з будинку; можна буде визначити, що смачненького готують сусіди;

- Це хороше, а що в цьому поганого?

- Нікуди буде такий довгий ніс подіти, він заважатиме ходити, їздити в транспорті, навіть спати буде незручно, а взимку він мерзнутиме. Ні, не треба мені такий ніс.

Запропонуйте дитині сказати, що відбудеться хорошого, а що поганого, якщо ми щось збільшуватимемо або зменшуватимемо. Кому буде добре, а кому погано? Це вже етичний аналіз ситуації.

1.4. Скажи, що буде хорошого і що поганого тобі особисто і іншим, якщо чарівник збільшить тебе в 10 разів?

– Якого тоді ти будеш розміру?

- А скільки кілограм ти важитимеш?

І так далі. Обов'язково зробіть розрахунки, хоч найпростіші.

– А що буде, якщо твоє зростання зменшиться в 10 разів?

- Згодися, було б здорово, якщо можна було міняти своє зростання по своєму бажанню. Наприклад, ти спізнюєшся в школу: збільшив довжину ніг або частоту кроків і швидко дійшов до школи, а потім зробив ноги нормальної довжини. Або інший випадок. Треба перейти через річку, а моста поблизу немає. Немає проблем!

- Я буду заввишки 15 м! Це висота п'ятиповерхового будинку!

Щодо ваги – це каверзне питання. Звичайно відповідають: в 10 разів більше. Насправді, якщо зберегти всі пропорції організму, то вага зросте в 1000 разів! Якщо людина важила 50 кг, то важитиме 50 тонн!

– Я бігатиму швидше за автомобіль.

– Я буду сильним, і ніхто не посміє мене образити, і я зможу захистити будь-кого.

– Я зможу переносити величезну тяжкість.

Цікаво, які? Звичайно людина може підняти половину своєї ваги.

– Тоді я зможу підняти 25 тонн!

Це хороше. А що буде поганого?

– Я не поміщуся в класі.

– Доведеться шити величезний одяг і взуття.

– Буде дуже важко мене прогодувати.

Якщо вважати, що людина в день з'їдає 2% від своєї ваги, то мені буде потрібно їжі вагою в 1 тонну.

– Я не поміщуся ні в який автобус.

– Навіть по вулиці мені доведеться ходити, пригинаючись під дротами.

– Мені ніде буде жити.

2. Додавання одного або декількох фантастичних властивостей одній людині або багатьом людям (як

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: