Взаємозв'язок самооцінки та готовності до фінансового самозабезпечення у студентів випускних курсів
Бажання віддати частину виграних грошей батькам говорить про те, що студенти прагнуть віддячити своїм батькам за їх допомогу і допомогти у свою чергу їм. Готовність вкласти виграні гроші у відкриття свого бізнесу говорить про прагнення студентів до самореалізації та прагнення працювати на себе і заробляти кошти для такого життя, яку кожен для себе хоче. Решта відповідей свідчить про прагнення студентів до хорошого життя, до життя, в якій є все необхідне.
За результатами дослідження у 2 групі також 100% випробовуваних мають досвід роботи. При цьому 60% з них працюють на даний момент, а 40% - не працюють.
Серед представників 2 групи 32% віддають перевагу самостійно заробленим грошам; 24% - отримують допомогу від батьків, 44% - розраховують на стипендію. Велика частина представників даної групи (80%) витрачають велику частину грошей на продукти харчування. 12% студентів, що входять в 2 групу, витрачають гроші на розваги і 8% витрачають гроші на дорогі товари. На запитання: "Якби Ви виграли 100 000 гривень, як би Ви розпорядилися цими грошима?" Випробовувані дали такі відповіді: 23% відповідей - "витратив би на свої потреби", відповіді "на допомогу близьким", "на відпочинок" та "поклав б в банк "отримали по14%, такі відповіді як "на благодійність "," на навчання "," відкрив би свою справу ", "купив би машину" і "витратив би на підвищення свого професіоналізму" були дані в 7%.
Дані результати говорять про те, що досвід роботи дозволяє студентам оцінити свої можливості по відношенню до фінансового самозабезпечення. Наявний досвід роботи дозволяє студентам оцінити те, як гроші заробляються, тому й представники і цієї групи прагнуть не витрачати гроші на непотрібні речі (велика частина студентів витрачає гроші на продукти харчування і на необхідні їм речі). Бажання витрачати гроші на розваги, відправитися в подорож, свідчать про те, що студенти хочуть розважатися, відпочивати і не готові повністю бути самостійними. Те, що деякі студенти поклали б виграні гроші в банк, говорить про те, що вони не знають, як ними правильно розпорядитися, що свідчить про відсутність у деякого числа випробовуваних самостійності. Бажання придбати на виграні гроші машину і відкрити свій бізнес - це свідчення прагнення до самостійності і бажання стати повністю незалежними. Отже, серед студентів, що входять до складу 2 групи, є і самостійні і несамостійні студенти. Те, що велика частина представників 2 групи (80%) виявила бажання працювати навіть у тому випадку, якщо буде можливість не працювати, свідчить про те, що робота сприймається студентами як невід'ємна частина життя, як необхідність.
2.4.3 Аналіз результатів за методикою "Ціннісні орієнтації" Рокіча
Результати проведення методики "Ціннісні орієнтації" Рокіча показали ієрархію цінностей серед представників 1 групи, тобто серед студентів, які демонструють високий рівень готовності до фінансового самозабезпечення. На 1 місці стоїть цінність "матеріально забезпечене життя" і "старанність". Це свідчить про те, що для представників 1 групи важливим є матеріально забезпечене життя і їх дії і думки спрямовані на те, щоб досягти високого рівня матеріального забезпечення, тому вони вчаться і працюють, вони ставлять перед собою цілі і прагнуть до їх досягнення. Для досягнення своїх цілей необхідна старанність, оскільки, щоб чогось досягти, треба щось робити. Тому "старанність" представники 1 групи поставили на 1 місце поруч із "матеріально забезпеченим життям".
На 2 місце студенти, що входять до складу 1 групи, поставили такі цінності як "наявність хороших і вірних друзів" і "тверда воля", оскільки студентам завжди потрібне спілкування і підтримка близьких людей, які спрямують на правильний шлях або допоможуть подолати існуючі труднощі. "Тверда воля" необхідна для досягнення своїх цілей, для подолання перешкод на шляху до їх досягнення. Тому ці цінності стоять на 2 місці. На 3 місце були поставлені такі цінності як "активне діяльне життя" і "сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів", оскільки досягнення матеріально забезпеченого життя має на увазі активність і діяльну життя. А для досягнення своїх цілей нерідко потрібно вміти відстоювати свою думку. На 4 місці опинилися такі цінності як "любов" і "ефективність у справах": любов допомагає знайти упевненість в собі і вчить бути наполегливим у деяких випадках, а коли потрібно і вміти поступатися, любов допомагає знайти в собі сили для того, щоб чогось то досягти; ефективність у справах - це і є той самий результат, точніше показник цього результату, до якого прагнуть представники даної групи, тому ефективність і займає 4 місце серед всіх інших цінностей.
На останнє місце представники 1 групи ставлять такі цінності як "творчість" і "щастя інших", а також "шляхетність" і "раціоналізм". Ці цінності є найменш важливими для представників даної групи, оскільки ні щастя інших людей, ні творчість не допоможуть їм досягти своїх цілей, а саме матеріально забезпеченого життя. Вихованість і раціоналізм також стоять на останньому місці, тому що ці цінності студенти, які входять до 1 групи, не вважають обов'язковими для досягнення своїх цілей. Ці показники свідчать про те, що студенти, які демонструють високий рівень готовності до фінансового самозабезпечення, прагнуть заробляти якомога більше грошей і досягти рівня матеріально забезпеченого життя. Для того, щоб вони могли досягти цього їм необхідна підтримка друзів і коханої людини, уміння відстоювати свою точку зору і йти до своєї мети через всі перешкоди і труднощі. Старанність та ефективність у справах представники 1 групи оцінюють як необхідні і важливі у своєму житті.
У 2 групі за результатами проведення методики "Ціннісні орієнтації" вийшла наступна ієрархія життєвих цінностей.
На 1 місце представники 2 групи ставлять "наявність хороших і вірних друзів" і "акуратність". Це свідчить про те, що для представників даної групи найбільш важливим є міжособистісне спілкування, ніж можливість заробляти гроші. Акуратність вважається суспільством необхідної для спілкування, тому представники 2 групи, також вважають її необхідною в своєму житті.
На 2 місце були поставлені такі цінності як "любов" і "освіченість", тому що крім дружнього спілкування представникам 2 групи необхідно ще й суспільство коханої людини, а також тому, що в нашому суспільстві прийнято вважати любов невід'ємною частиною щасливого людського життя. Освіченість також важлива для життя в нашому суспільстві, тому, як і любов, вважається представниками цієї групи, важливим аспектом людського життя. "Здоров'я" і "життєрадісність" займають 3 місце в ієрархії цінностей, оскільки для людини важливо відчувати себе здоровим, а життєрадісність допомагає переживати життєві труднощі з легкістю. 4 місце зайняли такі цінності, як "життєва мудрість" і "вихованість". Ці цінності необхідні представникам 2 групи, так як життєва мудрість і вихованість допомагають у вирішенні життєвих проблем і в спілкуванні з людьми, а спілкування з людьми є важливим для представників 2 групи. Останнє місце в ієрархії життєвих цінностей займають такі цінності, як "краса природи і мистецтва" і "громадське визнання", а також "чесність" і "терпимість". Це свідчить про небажання студентів бути схожими на інших людей, небажання здатися залежними від громадської думки, а так як чесність і терпимість є соціально схвалюваним якостями, вони також ставляться на останні місця в ієрархії цінностей. Ці результати говорять про те, що для представників 2 групи важливим є спілкування в будь-якому прояві, і все, що необхідно для цього спілкування: освіченість, життєрадісність, вихованість, акуратність. Але при цьому, виявляється небажання залежати від громадської думки, тому цінності терпимість і чесність були поставлені на останні місця.
Таблиця5 Середньостатистичні дані ієрархії ціннісних орієнтацій (Список А)
| Цінності | 1 група | 2 група | ||
| Сер.арифметичне | Ранги | Сер.арифметичн | Ранги | |
| Активне діяльне життя | 6,25 | 3 | 11,55 | 14 |
| Життєва мудрість | 8,3125 | 9 | 6,64 | 4 |
| Здоров'я | 8,125 | 6 | 6,36 | 3 |
| Цівава робота | 8,3125 | 10 | 10,09 | 9 |
| Краса природи та мистецтва | 13,75 | 15 | 12,64 | 17 |
| Любов | 7,5625 | 4 | 4,82 | 2 |
| Матеріально забезпечене життя | 5,4375 | 1 | 10,36 | 10 |
| Наявність гарних та вірних друзів | 5,9375 | 2 | 4,55 | 1 |
| Суспільне визнання | 9,4375 | 11 | 13,27 | 18 |
| Пізнання | 9,75 | 12 | 8,45 | 6 |
| Продуктивне життя | 7,5625 | 5 | 11,27 | 13 |
| Розвиток | 8,1875 | 7 | 7,55 | 5 |
| Розваги | 10,875 | 14 | 12,55 | 16 |
| Свобода | 10 | 13 | 10,55 | 11 |
| Щасливе сімейне життя | 13,8125 | 16 | 8,45 | 7 |
| Щастя інших | 15,1875 | 18 | 11,09 | 12 |
| Творчість | 14,3125 | 17 | 11,82 | 15 |
| Впевненість в собі | 8,1875 | 8 | 9 | 8 |
Таблиця 6 Середньостатистичні дані ієрархії ціннісних орієнтацій (Список Б)
| Цінності | 1 група | 2 група | ||
| Сер.арифмет. | Ранги | Сер.арифм. | Ранги | |
| акуратність | 9,81 | 10 | 6,27 | 1 |
| вихованість | 11,94 | 17 | 7,18 | 4 |
| Високі запити | 7,31 | 5 | 10,45 | 11 |
| життєрадісність | 9,19 | 8 | 6,45 | 3 |
| старанність | 6,69 | 1 | 11,55 | 16 |
| незалежність | 10,94 | 13 | 10,82 | 13 |
| непримиренність до недоліків | 10,00 | 11 | 11,09 | 15 |
| освіченість | 11,56 | 14 | 6,36 | 2 |
| відповідальність | 12,88 | 9 | 9,91 | 9 |
| раціоналізм | 9,31 | 18 | 10,64 | 12 |
| самоконтроль | 7,63 | 6 | 8,82 | 6 |
| сміливість у відстоюванні своїх ідей | 7,06 | 3 | 9,00 | 7 |
| тверда воля | 6,75 | 2 | 9,82 | 8 |
| терпимість | 10,44 | 12 | 12,09 | 18 |
| широта поглядів | 8,38 | 7 | 10,82 | 14 |
| честність | 11,81 | 15 | 11,73 | 17 |
| ефективність у справах | 7,06 | 4 | 7,73 | 5 |
| чуйність | 11,81 | 16 | 10,27 | 10 |
2.4.4 Аналіз результатів за проективною методикою "Казка про студента, який сам себе утримував"
Аналізуючи результати методики "казка", ми виділили 3 основних напрямки, за якими студента описували ставлення до роботи.
1 напрямок - це "робота як спосіб заробити гроші": студенти описують роботу, як спосіб досягнення чогось, або здатність ставити цілі і досягати їх: "Усі студенти хочуть добре жити і ні в чому собі не відмовляти, тому майже всі йдуть працювати","Заробляти гроші Буратіно навчився з дитинства, коли продав абетку, тому виріс неосвідченим, але багатим!", "Прийшов одного разу студент і сказав, беріть мене на роботу, все можу. І взяли його на роботу", "До закінчення навчання студент зрозумів одне: сподіватися тільки на себе, працювати, йти до своєї мети", "І тоді він вирішив, що буде добре вчитися і отримувати стипендію, потім він зрозумів, що стипендії мало і пішов на роботу. Тепер він сам заробляє собі на одяг, продукти, розваги і іноді допомагає батькам.", "Працював студент і вантажником, і охоронцем, але платили мало. Але це його влаштовувало, тому що це були його гроші, які він заробляв своєю працею", "Але потім студент вирішив, що він повинен допомагати своїм батькам. І став допомагати їм. І собі теж".
2 напрямок - це "робота як спосіб самовдосконалення і розвитку самостійності", тобто студенти описували роботу, як можливість стати самостійними, незалежними, впевненими в собі і т.д.: "Будеш працювати і тоді зможеш стати Людиною з великої букви", "Одного разу студент зрозумів, що пора випробувати свої сили і піти працювати. Пішов. І зрозумів, що краще самому заробляти гроші. І став він самостійним і впевненим у собі, що допомогло йому досягти в житті всього", "Студент-Колобок зрозумів, що від його катання туди-сюди толку мало. І вирішив він піти працювати, щоб приносити користь і собі, і людям", "Студент пішов працювати і став самостійним, незалежним. Став дорослим чоловіком".
3 напрям - це "робота як вимушений захід": студенти описували роботу, як необхідність, "життя змусило", тощо. : "Одного разу у Аркадія закінчилися гроші. Через деякий час він став розсудливим і пішов, і знайшов роботу ", "Закінчилися у студента гроші. Він узяв у борг. А віддавати нічим було. Довелося йти працювати", "Жив студент, у якого відібрали стипендію. Жити стало не на що. Змусив він себе піти і знайти роботу", "Жив студент бідний, як бомж. Голодуючий тижнями. Вирішив заробити грошей і пішов здавати книги і зошити.", "Студент - істота бідне. Тому він повинен працювати. Ось він і працює. Часто на шкоду навчанню".
У 1 групі робота розглядається як спосіб заробляння грошей, тобто студенти розглядають роботу як можливість досягти своїх цілей. Це говорить про те, що вони вважають за краще ставити перед собою цілі і йти до їх досягнення, а не чекати поки все зробиться само собою. Вони виявляють свою активність і цілеспрямованість. Вони прагнуть досягти чогось у житті, що й виявляється в казках, в яких студент іде працювати, щоб стати багатим, щоб чогось досягти, який ставить свої цілі, незважаючи на інших.
У 2 групі робота розглядається в більшості казок як вимушений захід. Це свідчення того, що студенти цієї групи йдуть працювати не тому, що їм хочеться досягти чогось, а тому що їм це вкрай необхідно, тому ставлення до роботи гірше, ніж у представників 1 групи, часті зміни місця роботи і незадоволеність результатами роботи. Робота не приносить задоволення представникам цієї групи, особливо коли вона втомлює. Вони не прагнуть пережити труднощі в роботі і тому або часто міняють її, або взагалі перестають працювати.
Такі розбіжності можуть бути пов'язані з тим, що студенти по різному ставляться до життя, по різному ставляться до відповідальності: представники 1 групи не бояться брати на себе відповідальність за своє життя і самі направляють її у бажане русло. А представники 2 групи, не хочуть самостійно відповідати за своє життя, вони вважають за краще перекладати відповідальність на когось іншого: на батьків, на бабусь і дідусів, на своїх супутників життя.
2.4.5 Аналіз результатів за методикою "Особистісний диференціал"
Проведення методики "Особистісний диференціал" дало наступні результати.
У 1 групі за шкалою "оцінка" вийшли високі результати (середнє арифметичне значення = 13,6), що свідчить про те, що всі представники 1 групи приймають себе такими, якими вони є, приймають в собі всі свої якості. Показник сили знаходиться на високому рівні (середнє арифметичне значення = 12,6), що говорить про те, що всі представники 1 групи впевнені в собі, схильні покладатися на свої сили у важких ситуаціях. Показник активності знаходиться на середньому рівні (середнє арифметичне значення = 9,4), що є свідченням того, що всі представники 1 групи є активними, енергійними, товариськими й емоційно відгукаються на ситуацію. Це показники говорять про те, що студенти, які входять до 1 групу оцінюють себе досить високо, вони вважають, що вони впевнені в собі, схильні покладатися тільки на себе у важких ситуаціях, що вони активні й енергійні. Саме ці характеристики допомагають їм працювати і прагнути до матеріально забезпеченого життя.
У 2 групі показники оцінки знаходяться на середньому рівні (середнє арифметичне значення = 10,6), що говорить про те, що представники цієї групи тільки лише частково приймають себе такими, якими вони є і лише частково визнають себе носіями позитивних, соціально прийнятних характеристик. Показники сили знаходяться на низькому рівні (середнє арифметичне значення = -0,45). Ці показники свідчать про недостатній самоконтролі, нездатності триматися прийнятої лінії поведінки і залежно від зовнішніх обставин і оцінок. Показники активності також низькі (середнє арифметичне значення = 2,8). Це є показником того, що представники другої групи інтровертірованнимі, проявляють певну пасивність і спокійні емоційні реакції.
Ці результати говорять про те, що представники 2 групи оцінюють себе нижче, ніж представники 1 групи. Вони більш спокійні, менш товариські й не впевнені у собі та своїх силах. Вони не оцінюють себе, як енергійних, активних людей, тому в житті вони також мало виявляють ці характеристики.
Таблиця 7. Середньостатистичні дані показників самооцінки.
| Шкали | Середн. Арифметич. | |
| 1 група | 2 група | |
| оцінка | 13,56 | 10,64 |
| сила | 12,63 | -0,45 |
| активність | 9,38 | 2,82 |
Таким чином можна зробити висновок, що представники 1 групи дійсно більш активні і сильні, ніж представники 2 групи, незважаючи на те, що представники обох груп в цілому оцінюють себе дуже добре: поважають, приймають, і не прагнуть себе переробити. Студенти, що входять до 1 групи проявляють набагато більше активності по відношенню до свого життя, ніж студенти, що входять в 2 групу, тому що вони не "пливуть за течією", а за допомогою своєї сили, якої вони також відрізняються, прагнуть змінити стан речей у свого життя і виправити її таким чином, щоб бути її повністю задоволеними.
2.5 Корреляційний аналіз даних, отриманих у досліджуваних групах студентів
При порівнянні методик "Ціннісні орієнтації" і "Особистісний диференціал" за допомогою критерію Спірмена були виявлені наступні кореляції:
Таблиця 8. Корелюючі показники в 1 групі за методом Спірмена
| шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| оцінка & аккуратн. | 0,582280 | 2,67986 | 0,017951 |
| оцінка & краса природи та мистецтва | -0,279226 | -1,08805 | 0,294952 |
Таблиця 9. Корелюючі показники в 2 групі за методом Спірмена
| Шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| оцінка & свобода | 0,835287 | 4,55765 | 0,001371 |
| оцінка & щастя інших | -0,617064 | -2,35248 | 0,043130 |
| оцінка & творчість | -0,657344 | -2,61685 | 0,027955 |
| оцінка & освідченість | -0,679831 | -2,78099 | 0,021366 |
| оцінка & відповідальність | -0,635746 | -2,47084 | 0,035521 |
| оцінка & сміливість у відстоюванні своїх ідей | 0,635514 | 2,46933 | 0,035609 |
| оцінка & чесність | -0,613055 | -2,32794 | 0,044898 |
| активність & здоров'я | 0,657407 | 2,61729 | 0,027935 |
| активність & наявність гарних та вірних друзів | 0,679077 | 2,77527 | 0,021567 |
| сила & наявність гарних та вірних друзів | 0,784756 | 3,79840 | 0,004228 |
| сила & акуратність | -0,743667 | -3,33707 | 0,008701 |
| сила & вихованість | -0,611137 | -2,31630 | 0,045762 |
У 1 групі взаємопов'язані такі показники як оцінка і акуратність. Це говорить про те, що якщо у представників даної групи оцінка себе знаходиться на високому рівні, то акуратність обов'язково буде знаходитися на високому рівні. Це говорить про те, що прийняття себе, висока самооцінка обов'язково має на увазі акуратність у всьому: у поведінці, у зовнішньому вигляді, у спілкуванні, але в першу чергу в зовнішньому вигляді на роботі. Чим акуратніше людина, тим вище він себе оцінює. Також акуратність може бути пов'язана з дрес кодом: людина оцінює себе вище, якщо він виглядає презентабельно. Тоді ж він може розраховувати і на більш високу зарплату. Оцінка та краса природи і мистецтва обратно пов'язані: тобто якщо висока оцінка, то цінність краси природи і мистецтва буде низькою, і навпаки. Це пов'язано з тим, що чим вище самооцінка людини, чим менше він звертає уваги на навколишній світ, для нього цінність становить тільки він сам, його бажання і можливості.
У 2 групі позитивні кореляції виявилися між такими шкалами: "оцінка" і "свобода", "сила" та "наявність хороших і вірних друзів", "активність" і "здоров'я", "оцінка" і "сміливість у відстоюванні своїх думок". Це говорить про те, що представники 2 групи вважають, що чим сильніша людина, чим більше у неї друзів, що чим вище людина оцінює сам себе, тим вільніше вона і сміливіше відстоює свої ідеї і погляди, чим активніше людина, тим вона здоровіша. Це пов'язано з тим, що впевнена у собі людина завжди і в усьому буде сильніша і активніша, а люди вважають за краще дружити з активними і сильними людьми.
Негативні кореляції виявилися між такими шкалами: "оцінка" і "щастя інших", "оцінка" і "творчість", "оцінка" і "освіченість", "оцінка" і "відповідальність", "оцінка" і "чесність", "сила" і "акуратність", "сила" і "вихованість". Це говорить про те, що студенти, які входять в 2 групу вважають, чим вище оцінюють себе, тим менше значення приділяють іншим людям, менше уваги віддають рівнем освіченості і відповідальності, вони приймають себе такими, якими вони є. Представники даної групи менше цінують акуратність і вихованість, ніж силу: чим вони сильніші, тим менше прагнуть бути акуратними і вихованими. Це пов'язано з тим, що чим більш впевненою в собі людина, тим сильніше він себе вважає, а значить приймає себе саме таким, який він є, і тому не приділяє уваги таким характеристикам, як чесність, вихованість, освіченість, відповідальність, навіть якщо в нього не будуть розвинені ці риси, він все одно буде сприймати себе як самого кращого і сильного.
При порівнянні методик "Ціннісні орієнтації" і "Казка" вийшли наступні результати:
Таблиця 10 Корелюючі показники в 1 групі
| Шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| робота-спосіб заробляння грошей & свобода | -0,819782 | -2,86299 | 0,045791 |
| робота-спосіб заробляння грошей & сміливість у відстоюванні своїх ідей | -0,861058 | -3,38662 | 0,027616 |
| робота-самовдосконалення & свобода | 0,719760 | 2,53959 | 0,044105 |
| робота-самовдоск. & раціоналізм | -0,716541 | -2,51620 | 0,045520 |
Таблиця 11 Корелюючі показники в 2 групі
| Шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| робота-самовдоск. & життєва мудрість | -0,871227 | -4,34741 | 0,004836 |
| робота-самовдоск. & впевненість в собі | 0,827827 | 3,61465 | 0,011169 |
| робота-самовдоск. & стараність | -0,726022 | -2,58610 | 0,041429 |
| робота-самовдосконалення & незалежність | 0,732937 | 2,63903 | 0,038591 |
| робота – вимушений захід & чесність | 0,722642 | 2,76602 | 0,027853 |
За отриманими результатами 1 групи можна говорити про те, що між такими шкалами як "робота як самовдосконалення" і "свобода" існує позитивна кореляція, що свідчить про те, що студентам для того, щоб проявити себе в роботі, удосконалюватися з допомогою роботи необхідно відчувати себе вільними.
Між іншими шкалами: "робота - спосіб заробляння грошей" і "свобода", "робота - спосіб заробляння грошей" і "сміливість у відстоюванні своїх ідей", "робота - самовдосконалення" і "раціоналізм" існують негативні кореляції, що говорить про те, що якщо робота для студента - це тільки мета, що він не буде високо цінувати свободу та вміння відстоювати свої ідеї і погляди; якщо робота - це спосіб самовдосконалення, то раціоналізм не вважається однією з найголовніших цінностей, що свідчить про те, що студенти не вважають вміння логічно міркувати головним критерієм самовдосконалення, для них існують інші основоположні критерії вдосконалення.
У 2 групі вийшли такі кореляції: між такими шкалами як "робота як самовдосконалення" і "впевненість у собі", "робота як самовдосконалення" і "незалежність", "робота як вимушений захід" і "чесність" існують позитивні кореляції, що свідчить про тому, що якщо студент вважає роботу способом самовдосконалюватися, він набуває впевненості в собі і незалежність, і починає цінувати ці якості. А якщо студент починає працювати тільки в тому випадку, якщо його щось змушує, змушує почати працювати, то в цьому випадку він починає цінувати чесність, оскільки вона допомагає йому в роботі.
Негативні кореляції вийшли між шкалами "робота як самовдосконалення" і "життєва мудрість", "робота як самовдосконалення" і "старанність". Ці кореляції говорять про те, що студенти не розглядають роботу як можливість придбати життєву мудрість, а старанність не допомагає їм удосконалюватися і працювати.
При порівнянні методик "Казка" та "Особистісний диференціал" методом Спірмена в 1 групі значущих кореляцій не виявилося. При порівнянні даних методик у 2 групі вийшли наступні результати:
Таблиця 12 Корелюючі показники в 2 групі
| Шкали | Spearman | t(N-2) | p-level |
| робота-вимушений захід & оцінка | -0,739054 | -2,90264 | 0,022900 |
Кореляція між "роботою як вимушеною мірою" і "оцінкою" негативна, що говорить про те, що якщо студент себе високо оцінює, то він не розглядає роботу як вимушений захід, робота для нього виступає чимось іншим, і навпаки, якщо для студента робота - це вимушений захід, то він не буде себе високо оцінювати.
2.6 Порівняння даних, отриманих у досліджуваних групах студентів
При порівнянні двох груп за допомогою статистичного методу обробки даних Манна - Уітні, вийшли наступні значущі результати:
Таблиця 13 Значущі відмінності в двох групах
| Шкали | Z | p-level |
| сила | 3,82434 | 0,000128 |
| активність | 2,68938 | 0,006958 |
| Активне діяльне життя | -2,46732 | 0,013357 |
| Матеріально забезпечене життя | -2,26993 | 0,021737 |
| Продуктивнее життя | -2,09722 | 0,035184 |
| Щасливе сімейне життя | 2,83742 | 0,004111 |
| Щастя інших | 2,88676 | 0,002932 |
| аккуратність | 2,07255 | 0,037451 |
| вихованість | 2,41797 | 0,014918 |
| старанність | -2,31928 | 0,019922 |
| освіченість | 2,56601 | 0,010034 |
Нами були виявлені відмінності за самооцінкою: за силою та активності; по життєвими цінностями: активне діяльне життя, матеріально забезпечене життя, продуктивне життя, щасливе сімейне життя, щастя інших, акуратність, вихованість, ретельність та освіченість. Представники 1 групи оцінюють себе як більш сильних і активних, а представники 2 групи вважають, що не достатньо проявляють свою силу і активність, незважаючи на те, що оцінюють вони себе, як і представники 1 групи, досить високо, вони себе поважають і приймають себе такими, якими вони є. Але дійсно, представники 2 групи менше активні по відношенню до свого життя і менше сил прикладають для того, щоб щось зробити або чогось домогтися.
Активне діяльне життя також оцінюється представниками 2 груп по-різному: студенти з 1 групи ставлять його на 3 місце, а студенти з 2 - на 14. Ці відмінності свідчать про те, що студенти, які виявляють свою силу і активність (представники 1 групи), направляють їх на своє життя, прагнуть зробити своє життя найбільш активним та діяльним. Саме коли життя стає активним та діяльним, студенти починають досягати своїх цілей, а представники 1 групи ставлять їх перед собою. Представники ж 2 групи, на відміну від представників 1 групи, не вважають, що активне та діяльне життя є запорукою успіху, тому вони і оцінюють свою силу і активність нижче. Представники 2 груп значимо відрізняються у своїй оцінці матеріально забезпеченого життя: представники 1 групи ставлять матеріально забезпечене життя на 1 місце серед всіх життєвих цінностей, а представники 2 групи - на 10. Це говорить про те, що представники цих 2 груп приділяють досягненню матеріального благополуччя різну увагу. Представники 1 групи прагнуть як тільки можна поліпшити свій матеріальний стан, і тому всю свою активність і силу вони направляють на досягнення цього результату. А представники 2 групи менше уваги приділяють цьому питанню, тому й проявляють менше активності по відношенню до свого життя і не так високо цінують матеріально забезпечене життя, більше уваги приділяють іншим питанням та сферам життя.
Продуктивне життя також оцінюється представниками двох груп значимо відмінно: воно займає 5 місце серед цінностей у представників 1 групи, і 13 - у 2 групи. Ці показники говорять про те, що представники 1