Психологічний аналіз опосередкованого запам'ятовування у молодших та старших школярів
Засвоєння і забування – взаємообернені процеси, що відбуваються одночасно. Це взаємонеобхідні процеси: засвоюючи, учень одночасно забуває, забуваючи – засвоює нове. В момент засвоєння розпочинається забування і лише ціною значних інтелектуальних зусиль вдається стримати цей процес, забезпечити виживання необхідних знань, умінь, навичок.
Саме з таких міркувань ми виходимо, формулюючи гіпотезу: засвоєння і забування є дзеркальними процесами – хід засвоєння повинен повторювати хід забування і навпаки. Якщо це так, то, дослідивши в усіх деталях один з процесів, ми мали б точне уявлення про дзеркально-супутний процес, не витрачаючи додаткових зусиль на його вивчення. Якби нам пощастило точно зафіксувати криві процесів для конкретного випадку навчання, то різниця між їхніми фактичними положеннями (значеннями) виявила б “залишок” у свідомості учня – саме ту частину інформації, яка “привласнена” особистістю за час інтелектуальної праці і залишилася в свідомості для тривалого використання.
Припущення про взаємооберненість процесів засвоєння і забування висловлюється не вперше, але наступний крок робиться лише тепер. Без сумніву, таке запізнення – це наслідок розведення проблем, негативні результати диференціювання науки, коли процеси засвоєння і забування досліджувалися розрізнено, вивчати ж їх у нерозривному звўязку навіть не намагалися: дослідження могли б бути надто складними, а тлумачення їх результатів наштовхувалося б на нищівну критику. Нині, коли наука повертається до інтегрованого дослідження проблем, в умовах накопичення достатньої кількості знань як у царині засвоєння, так і в царині забування, створилися передумови для теоретичного осмислення їх єдності шляхом зіставлення вибудуваних кривих. [28, 29-30]
Розвиваючи і поглиблюючи ідеї гуманної педагогіки, В.О. Сухомлинський спирався на наукові теорії видатних психологів Ж. Піаже та Л. Виготського.
“Повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання – розвивати розум, виховувати розумну людину навіть за умови відносної незалежності розумового розвитку творчих сил розуму від обсягу знань.”
У працях вченого є чимало психологічних і дидактичних знахідок, які розкривають складний процес керівництва вчителем розумовою діяльністю дитини.
Зокрема, ці знахідки можна побачити в таких працях як “Серце віддаю дітям”, “Павлиська середня школа”, “Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості”, “100 порад учителю”, “Духовний світ школяра”, “Розмова з молодим директором школи”, “Гармонія трьох начал” та ін.
На думку В.О. Сухомлинського, одна з найгостріших проблем школи – це поглиблення інтелекту дитини, розвиток її розуму. А це – розвиток образного і логіко-аналітичного мислення, усунення його уповільненості. Тому в школі необхідні спеціальні уроки мислення – це і живе безпосереднє сприймання довкілля, і сам процес здобування знань, і розумові вправи.
Першокласник приходить до школи... І з першої ж чверті першого класу він стикається з необхідністю запамўятовувати великий обсяг інформації. Цю необхідність можна перетворити на веселу захоплюючу гру. І тут повинні допомогти дорослі – батьки, вчитель, шкільний психолог. Допомогти весело, ненавўязливо, непомітно, цікаво, щоб запамўятовування відбувалося саме по собі, а не було важкою працею. Згадаймо, як Том Сойєр перетворив нудну роботу – фарбування паркану – на захоплюючу гру для хлопчаків. Учитель певною мірою повинен стати Томом Сойєром, але при цьому й розвивати творчу ініціативу дитини, учити доводити правильність відповіді, розвўязувати завдання нестандартно, відстоювати свою точку зору. Навчати, граючись. [6, 8]
1.4 Психологічна характеристика опосередкованого запам’ятовування
Теоретичні дослідження підтвердили гіпотезу, що розвиток людської пам’яті в історичному розвитку відбувався головним чином по лінії опосередкованого запам’ятовування, тобто людина виробляла нові прийоми за допомогою яких вона могла підпорядковувати пам’ять своїм цілям, контролювати хід запам’ятовування, робити його все більше і більше вольовим, відображенням специфічних особливостей людської свідомості. Часто психологи думають, що проблема опосередкованого запам’ятовування призводить до проблеми вербальної пам’яті , яка у сучасної людини має велике значення і яка базується на запам’ятанні словесного запису подій.
Таким чином, в цих дослідженнях питання про розвиток дитячої пам’яті було зрушене з «мертвої» точки і перенесене у детальніше вивчення. Ці проблеми приводять нас до проблеми, яка в розвитку пам’яті знаходить чітке відображення. Річ у тім, що коли ми вивчаємо опосередковане запам’ятовування, тобто як людина запам’ятовує, опираючись на відомі знаки чи прийоми, то ми бачимо, що міняється місце пам’яті в системі психічних функцій. При опосередкованому запам’ятовуванні бере участь ряд психічних операцій, які можуть не мати нічого спільного з пам’яттю, тобто відбувається поступове, так би мовити заміщення одних психічних функцій іншими.
Розділ ІІ. Аналіз результатів експериментального вивчення опосередкованого запам’ятовування у молодших та старших школярів
2.1 Обґрунтування процедури та опис методики дослідження опосередкованого запам’ятовування
Дослідження опосередкованого запам’ятовування.
Мета дослідження: визначення впливу системи допоміжних засобів на запам’ятовування конкретних понять.
Матеріали та обладнання: набори слів тесту для запам’ятовування, протокол дослідження, папір, ручка, секундомір.
Процедура дослідження.
Дослідження складається з двох серій і проводиться з одним досліджуваним.
Серія №1
Завдання першої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного при запам’ятовуванні словесного матеріалу без попереднього заданої системи зв’язків.
У досліді використовується класичний метод утримування членів ряду. Експериментальний матеріал включає 20 не пов’язаних між собою простих слів, які складаються з 4-6 букв. Перед досліджуваним ставиться завдання запам’ятати запропоновані слова і за командою відтворити їх на папері для записів. Експериментатор має читати слова чітко і швидко з паузами 2с. через 10с. після закінчення читання слів досліджуваному пропонується відтворити вголос або записати на папері запам’ятовані слова з будь-якою послідовністю. Експериментатор відмічає в протоколі правильно відтворені слова. Допущені помилки у відтворені слова. Допущені помилки у відтворенні слів фіксуються в примітці.
Інструкція досліджуваному: «Я буду читати Вам ряди слів, слухайте уважно і спробуйте запам’ятати їх. Коли я закінчу читати слова і скажу: «Говоріть!(Пишіть!)», назвіть (запишіть) ті слова, які Ви запам’ятали в тій послідовності, в якій вони Вам пригадуються. Увага! Починаємо!»
Слова для запам’ятовування в першій серії:
Риба.
Гиря.
Хліб.
Нога.
Сіно.
Зуби.
Вогонь.
Цегла.
Бант.
Стіна.
Білка.
Пісок.
Влада.
Вікно.
Ручка.
Земля.
Вовк.
Завод.
Лілія.
Пиріг.
Після закінчення серії досліджуваний робить словесний звіт про те, яким способом він намагався запам’ятати слово. Цей звіт та спостереження експериментатора записують у протокол.
Серія №2
Завдання другої серії: визначення обсягу пам’яті досліджуваного під час запам’ятовування словесного матеріалу із заздалегідь заданою системою смислових зв’язків.
У досліді використовують метод утримування пар слів. Так, як і в першій серії, слова складаються із 4-6 букв. Досліджуваному дається завдання прослухати пари слів і запам’ятати друге слово кожної пари. Інтервал зачитування експериментатором пар слів – 2с. Після закінчення читання наведених далі пар слів для запам’ятовування експериментатором через 10с. знову зачитує перше слово кожної пари, а досліджуваному пропонує пригадати друге слово цих пар. У протоколі другої серії відмічають правильно виділені слова, причому фіксують у примітці.
Інструкція досліджуваному: «Я назву Вам пари слів. Слухайте мене уважно і намагайтеся запам’ятати друге слово кожної пари. Коли я закінчу читати ці пари, то буду знову читати перші слова, а Ви у відповідь на назване перше слово відповідайте другим словом пари, яке Ви запам’ятали. Увага! Приготуйтеся слухати і запам’ятовувати! ».
Слова для запам’ятовування в другої серії:
Курка – яйце.
Кава – чашка.
Стіл – стілець.
Земля – трава.
Ложка – їжа.
Ключ – замок.
Зима – сніг.
Корова – молоко.
Вино – склянка.
Піч – дрова.
Перо – папір.
Закон – декрет.
Грам – міра.
Сонце – літо.
Дерево – листок.
Голос – радіо.
Очі – книжка.
Машина – дорога.
Річка – берег.
Місяць – ракета.
Після закінчення досліду експериментатор записує в протокол словесний звіт досліджуваного та свої спостереження про особливості запам’ятовування слів.
Обробка результатів
У кожній серії підраховуються кількість правильно відтворених слів і кількість помилок. Дані заносяться у зведену таблицю:
| Слова відтворені | Серія 1 | Серія 2 |
|
Правильно Неправильно |
Аналіз результатів
Аналізуючи результати запам’ятовування у двох серіях і порівнюючи кількісні показники, важливо звернути увагу на словесні звіти досліджуваного та на спостереження експериментатора.
Якщо запам’ятовування в першій серії в досліджуваного було безпосереднім, то його обсяг буде в межах 5-9 слів, що запам’яталися. Коли ж він запам’ятав більше 9 слів, то використав певні мнемотехнічні прийоми і зумів за короткий проміжок часу придумати певну систему зв’язків, які полегшують відтворення.
Одним із моментів аналізу може стати порівняння правильності відтворення матеріалу залежно від порядку пред’явлення слів у першій та в другій серіях. Більшість досліджуваних запам’ятовують краще початок та кінець ряду, проте іноді трапляється краще запам’ятовування середини ряду. Враховуючи це, бажано скласти рекомендації до поліпшення пам’яті.
Якщо в дослідженні брали участь кілька осіб, то після попередження про правила дотримання етики можна запропонувати учасникам поділитися тими прийомами, які було використано ним для запам’ятовування, виділивши прийнятніше з них. Серед таких прийомів найбільш імовірні візуалізація відповідного предмета, уявлення ситуацій, що утворюють зв’язки між словами, наприклад: «Фунт риби, зав’язаний бантиком».
Ці прийоми якраз і можуть послужити початком складання рекомендацій для оволодіння мнемотехнікою (Див. додаток 1). [Пашукова Т.І. , Допіра А.І., Дьяконов Г.В., Практикум із загальної психології/за редакцією Т.І. Пашукової, К.: т-во «Знання», 2000р. – 204с.]
2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей молодших та старших школярів
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 1 та 11 класу
Таблиця 1
| Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів | І серія помилок при відтворенні слів | ІІ серія помилок при відтворенні слів |
| 1 клас | x | 6 | 10,1 | 14 | 9,9 |
| Sx2 | 3,1 | 16,1 | 3,1 | 16,1 | |
| 11 клас | x | 13,8 | 17,8 | 6,4 | 2,2 |
| Sx2 | 7,1 | 6,8 | 6,3 | 6,8 | |
| t – статистичне | -11,6 | -7,7 | 11,8 | 7,7 | |
| t – критичне | 2,3 | 2,03 | 2,02 | 2,3 |
Аналізуючи дану таблицю порівняння вікових особливостей молодших та старших школярів, ми дослідили, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії учнів 1 класу, значно нижче (t статистичне – 11,6) ніж середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії учнів 11 класу, це може бути пов’язано з тим, що в учнів 1 класу менший життєвий досвід, ніж в учнів 11 класу. Учні 1 класу, ще навіть не всі слова розуміють, тому їм важко їх запам’ятати.
Порівнюючи другу серію дослідження, зокрема середнє статистичне значення вірно відтворених слів, t статистичне – 7,7, ця серія значно легша, діти запам’ятовували слава, оскільки вони були пов’язані за змістом.
t – критичне у двох серіях, між учнями першого та одинадцятого класів дорівнює 2,3.
Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях 1 класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій учнів 1 класу, у дослідженні учні 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява дітей 1 класу.
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування дівчат 1 та 11 класу
Таблиця 2.
| Стать | Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів | І серія помилок при відтворенні слів | ІІ серія помилок при відтворенні слів |
| Дівчата | 1 клас | x | 6,8 | 10,6 | 13,2 | 9,4 |
| Sx2 | 4,4 | 17,4 | 4,4 | 17,4 | ||
| 11 клас | х | 14,1 | 18,9 | 5,9 | 1,1 | |
| Sx2 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | ||
| t статистичне | -7,6 | -5,6 | 7,6 | 5,6 | ||
| t критичне | 2,1 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | ||
У даній таблиці ми маємо результати дослідження вікових та гендерних особливостей опосередкованого запам’ятовування , де порівнюємо середнє статистичне значення правильно відтворених слів І-ої та ІІ-ої серій, у дівчат 1 класу, та дівчат 11 класу.
Аналізуючи дану таблицю , випливає, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії дівчат 1 класу, значно нижче ніж середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії дівчат 11 класу, це може бути пов’язано з тим, що в дівчат 1 класу менший життєвий досвід, ніж в дівчат 11 класу. Дівчата 1 класу, ще навіть не всі слова розуміють, тому їм важко їх запам’ятати.
t – критичне у двох серіях, між дівчатами першого та одинадцятого класів дорівнює 2,1.
Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях дівчат 1-го класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій дівчат 11-го класу, у дослідженні дівчата 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява дівчаток у 1 класі.
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування хлопців 1 та 11 класу
Таблиця 3.
| Стать | Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів | І серія помилок при відтворенні слів | ІІ серія помилок при відтворенні слів |
| Хлопці | 1 клас | x | 5,2 | 9,6 | 14,8 | 10,3 |
| Sx2 | 1,7 | 21,4 | 1,7 | 19,3 | ||
| 11 клас | X | 13,4 | 16,7 | 6,9 | 3,3 | |
| Sx2 | 12,3 | 8,9 | 10,1 | 8,9 | ||
| t статистичне | -6,9 | -4,1 | 7,3 | 4,3 | ||
| t критичне | 2,2 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | ||
У даній таблиці ми маємо результати дослідження опосередкованого запам’ятовування , де порівнюємо середнє статистичне значення правильно відтворених слів І-ої та ІІ-ої серій, у хлопчиків 1 класу, та хлопчиків 11 класу.
Аналізуючи дану таблицю, ми дослідили, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії хлопчиками 1 класу, значно нижче ніж середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії хлопчиків 11 класу, це може бути пов’язано з тим, що в хлопчиків 1 класу менший життєвий досвід, ніж в хлопчиків 11 класу. Хлопчики 1 класу, ще навіть не всі слова розуміють, тому їм важко їх запам’ятати. t – критичне у двох серіях, між дівчатами першого та одинадцятого класів дорівнює 2,1.
Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях хлопчиків 1-го класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій хлопчиків 11-го класу, у дослідженні хлопчики 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява хлопців у 1 класі.
Можливо поганий результат хлопців 1 класу пов’язаний з їх неуважністю, під час проведення дослідження.
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 1 класу
Таблиця 4
| Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів |
| 1 клас | х | 6 | 10,1 |
| Sx2 | 3,1 | 16,1 | |
| t статистичне | -4,5 | ||
| t критичне | 2 |
Порівнюючи правильно відтворені слова першої та другої серій, у дослідженні опосередкованого запам’ятовування молодших школярів (1 клас), ми бачимо, що аналіз дисперсії першої серії становить 3,1, а другої – 16,1, це свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
Середнє статистичне значення вірно відтворених слів у першій серії значно нижче, ніж у другій серії, що свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
За даними Таблиці 4 t статистичне -4,5, тобто від’ємне, t критичне 2 (додатне).
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 1 класу
Таблиця 5
| Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів |
| 1 клас | х | 14 | 9,9 |
| Sx2 | 3,1 | 16,1 | |
| t статистичне | 4,5 | ||
| t критичне | 2 |
Порівнюючи помилки відтворених слів першої та другої серій, у дослідженні опосередкованого запам’ятовування молодших школярів (1 клас), ми бачимо, що аналіз дисперсії першої серії становить 3,1, а другої – 16,1, це свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
Середнє статистичне значення вірно відтворених слів у першій серії значно вищий, ніж у другій серії, що свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом, та гірше відтворення слів першої серії.
За даними Таблиці 5 t статистичне 4,5, тобто додатне, t критичне 2 (додатне).
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 11 класу
Таблиця 6
| Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів |
| 11 клас | х | 13,8 | 17,8 |
| Sx2 | 7,1 | 6,8 | |
| t статистичне | -5,2 | ||
| t критичне | 2 |
Порівнюючи правильно відтворені слова першої та другої серій, у дослідженні опосередкованого запам’ятовування старших школярів (11 клас), ми бачимо, що аналіз дисперсії першої серії становить 7,1, а другої – 6,8, це свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
Середнє статистичне значення вірно відтворених слів у першій серії нижче ніж у другій серії, що свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу другої серії, це свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
За даними Таблиці 6 t статистичне -5,2, тобто від’ємне, t критичне 2 (додатне).
Порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування 11 класу
Таблиця 7
| Клас | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів |
| 11 клас | х | 6,4 | 2,2 |
| Sx2 | 6,3 | 6,8 | |
| t статистичне | 5,6 | ||
| t критичне | 2 |
Порівнюючи помилки відтворених слів першої та другої серій, у дослідженні опосередкованого запам’ятовування старших школярів (11 клас), ми бачимо, що аналіз дисперсії першої серії становить 6,3, а другої – 6,8, це свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом.
Середнє статистичне значення вірно відтворених слів у першій серії значно вищий, ніж у другій серії, що свідчить про краще запам’ятовування та відтворення матеріалу у другій серії, де експериментатор використовував слова пов’язані за змістом, та гірше відтворення слів першої серії, що вплинуло на результат помилок.
За даними Таблиці 7 t статистичне 5,6, тобто додатне, t критичне 2 (додатне).
Також аналіз даної таблиці свідчить про краще відтворення слів другої серії, яка була легшою від першої.

На даному графіку порівняння вікових особливостей опосередкованого запам’ятовування учнів1 класу та 11 класу, який ми отримали в результаті дослідження опосередкованого запам’ятовування молодших та старших школярів, ми бачимо, що рівень запам’ятовування та відтворення даних слів, в учнів 1 класу значно нижчий ніж в учнів 11 класу.
Якщо кількість учнів, що відтворили дане слово в1 класі коливається від нуля і до 18-ти, то в 11 класі від 7-ми до 20-ти.
Учні 1 класу погано запам’ятали та відтворили 2-ге слово першої серії, та 13-те слово другої серії.
Учні 11 класу погано запам’ятали та відтворили 10-те та 13-те слова першої серії, та 17-те слово другої серії.
Така велика різниця у даних графіка свідчить про те, що рівень розвитку пам’яті 1 класу нижчий ніж у 11 класу (Див. додаток 1, 2).
2.3 Характеристика гендерних особливостей молодших та старших школярів
Порівняння гендерних особливостей опосередкованого запам’ятовування дівчат та хлопців 1 класу
Таблиця 8
| Клас | Стать | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів | І серія помилок при відтворенні слів | ІІ серія помилок при відтворенні слів |
| 1 клас | Дівчата | x | 6,8 | 10,6 | 13,2 | 9,4 |
| Sx2 | 4,4 | 17,4 | 4,4 | 17,4 | ||
| Хлопці | x | 13,4 | 16,7 | 6,9 | 3,3 | |
| Sx2 | 12,3 | 8,9 | 10,1 | 8,9 | ||
| t - статистичне | -5,1 | -3,8 | 5,2 | 3,8 | ||
| t - критичне | 2,1 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | ||
Аналізуючи дані результатів дослідження опосередкованого запам’ятовування , зокрема гендерні особливості молодших школярів (1 клас), ми бачимо, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії у дівчат нижчий ніж у хлопчиків, це може бути пов’язано із неуважністю дівчат під час проведення дослідження.
t – статистичне вірно відтворених слів першої серії – 5,1, а другої серії – 3,8, це свідчить, що у першій серії дівчатам і хлопцям 1 класу було запропоновано відтворити слова які не мали парного слова і відтворювали без допомоги експериментатора, як у другій серії, де експериментатор зачитував слова пов’язані за змістом.
t – статистичне помилок у порівнянні І-ої та ІІ-ої серій також не рівнозначний, І-ої серії – 5,2, ІІ-ої серії – 3,8.
t – критичне у двох серіях, між дівчатами та хлопцями 1-го класу дорівнює 2,1.
За даними Таблиці 8, ми бачимо, що дівчата 1 класу погано відтворили слова як у першій так і другій серіях, це свідчить, що в них погано розвинуте опосередковане запам’ятовування.
Порівняння гендерних особливостей опосередкованого запам’ятовування між дівчатами та хлопцями 11 класу
Таблиця 9
| Клас | Стать | Статистичні показники | І серія всього відтворених слів | ІІ серія всього відтворених слів | І серія помилок при відтворенні слів | ІІ серія помилок при відтворенні слів |
| 11 клас | Дівчата | x | 14,1 | 18,9 | 5,9 | 1,1 |
| Sx2 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | 4,8 | ||
| Хлопці | х | 13,4 | 16,7 | 6,9 | 3,3 | |
| Sx2 | 12,3 | 8,9 | 10,1 | 8,9 | ||
| t статистичне | 0,5 | 1,9 | -0,8 | -1,9 | ||
| t критичне | 2,1 | 2,1 | 2,1 | 2,1 | ||
Аналізуючи дані результатів дослідження вікових та гендерних особливостей опосередкованого запам’ятовування молодших та старших школярів, зокрема гендерні особливості старших школярів (11 клас), ми бачимо, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії у дівчат вищий ніж у хлопців, це свідчить, що у дівчат краще розвинений рівень життєдіяльності, дівчата краще сприймають матеріал та запам’ятовують. Це свідчить також про їх кращий розвиток психічних процесів. Та можливо це пов’язано із неуважністю хлопців під час проведення дослідження.
t- статистичне вірно відтворених слів першої серії – 0,5, а другої серії – 1,9, це свідчить, що у першій серії дівчатам і хлопцям 11 класу було запропоновано відтворити слова які не мали парного слова і відтворювали без допомоги експериментатора, а у другій серії, де експериментатор зачитував слова пов’язані за змістом.
t – статистичне помилок у порівнянні І-ої та ІІ-ої серій також не рівнозначний, І-ої серії – 0,8, ІІ-ої серії – 1,9.
t – критичне у двох серіях, між дівчатами та хлопцями 11-го класу дорівнює 2,1.

На даному графіку порівняння гендерних особливостей учнів1 класу, який ми отримали в результаті дослідження опосередкованого запам’ятовування молодших та старших школярів, ми бачимо, що кількість дівчат та хлопців відтвореного першого слова однакова, на друге слово графік різко падає до нуля, відтворюючи третє слово кількість дівчат піднімається до 4, а хлопці при цьому залишаються на нижчому рівні.
Від 5 по 33 слово, яке відтворено, кількість дівчат, що відтворили дані слова коливаються від 1-го до 10-ти, і після 33 слова кількість дівчат, що відтворили дане слово різко падає до нуля, і піднімається вже тільки до 6, і коливається від 2-ох до 6-ти, і до кінця дослідження вже не знижується.
Кількість хлопців, що відтворили дані слова, після 5-го слова піднімається до 9, потім на 12-му слові різко знижується, і після 13-го слова знову піднімається до 9-ти і коливається в межах від 1-го до 9-ти, на 32-му слові знову знижується, і після 33 слова піднімається так як і у дівчат, і до кінця дослідження вже не знижується.
Такі перепади у графіку, свідчать про те, що запам’ятовування слів у першій серії хлопчиків, краще відбувається з 6-го по 11-те слово, та з 14-го по 20-те, а у другій серії з 1-го по 11-те слово, та з 14-го по 20. Ніхто не відтворив 2-ге, 5-те, 12-те,13-те, слова першої серії, та 12-те, 13-те слова другої серії. У дівчат краще відтворення слів першої серії відбувається з 6-го по 11-те слово, та з 14-го по 20-те, у другій серії з 1-го по 12-те слово, та з 14-го по 20-те. Ніхто з дівчат не відтворив 2-ге слово з першої серії, та 13-те слово з другої серії (Див. додаток 2).

На даному графіку порівняння гендерних особливостей учнів11 класу, який ми отримали в результаті дослідження опосередкованого запам’ятовування молодших та старших школярів, ми бачимо, що кількість дівчат та хлопців, які відтворили перше слово не однакова (хлопців міньше).
За даними по двох серіях з результатів дівчат, ми замітили що на 10-те слово у першій серії графік різко падає до 2-ох, відтворюючи наступні слова кількість дівчат, які відтворили дані слова піднімається до 10-ти. Погано запам’ятали та відтворили 4-те, 6-те, 10-те та 13-те слово. У другій серії кількість дівчат, які відтворили дані слова коливається від 8-ми до 10-ти. Погано запам’ятали та відтворили 6-те, та 9-те слово.
У кількість хлопців, що відтворили дане слово, порівняно з дівчатами, коливається від 3-ох до 10-ти. Графік стійкіший. У першій серії графік різко падає на 10-му слові, після чого піднімається до 10-ти. Погано запам’ятали та відтворили 10-те слово. У другій серії, на відміну від першої, спад графіка відбувається на 17-му слові, а під час дослідження коливається рівномірно від 7-ми до 10-ти. Погано запам’ятали та відтворили 17-те слово (Див. додаток 3).
2.4 Психологічні рекомендації щодо розвитку опосередкованого запам’ятовування
За бажанням, памўять будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю пам’яттю та з поганою в тому, що одні вміють нею послуговуватися, тренують її, а інші – ні.
За визначенням Е. Канта, в памўяті важливі три якості: швидкість запам’ятання, його міцність і оперативність під час її відтворення.
Важливою умовою ефективного запам’ятовування є дотримання певних правил. Запам’ятовувати треба в доброму настрої й на «свіжу голову», коли ще не настала втома. Під час запам’ятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запам’ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали («вузлики на пам’ять»). Потрібно творчо застосовувати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв’язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам’яті.
Насамперед треба запамўятати «Закони памўяті», їх усього лише сім:
Думайте. На думку німецького письменника І. Ліхтенберга, люди мало запамўятовують через те, що самі дуже мало думають. Отож обовўязково намагайтеся в усьому віднаходити зміст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватися поглядом у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не зарахуються, бо в даному разі важливим є не процес, а результат. Останній буде значно кращим, якщо ви спробуєте знайти в тексті провідну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до наступної – тобто попрацюєте в книжці з олівцем, зробите конспект.
Вчіться не лише відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при