Xreferat.com » Рефераты по психологии » Особливості уяви у дітей дошкільного віку

Особливості уяви у дітей дошкільного віку

переваги та недоліки що приміняються до вже вивченої сфери уявлень, вміти комбінувати різноманітні методи, перевіряючи їх за допомогою отримуємих висновків та даних, знати межі переносу експериментальних результатів на поведінку людини в звичайній ситуації. Успішне проведення психологічного дослідження можливе лише у випадку хорошого знання теорії та методології вікової, загальної психології. [17]

Психологи стверджують, що на сьогоднішній день із всіх існуючих методик найпоширенішими є тести, котрі визначаються, як короткі стандартизовані проби, випробування, які дозволяють в обмежений період часу отримати характеристики індивідуально-психологічних особливостей людини за певними параметрами. Важливо зазначити, що різні дослідники виділяють різноманітні типи тестів. Зокрема Л.Д. Столяренко за змістом виділяє декілька груп тестів: тести інтелекту, тести здібностей, тести досягнень і особистісні тести. Сучасні тести частіше за все створюються у вигляді бланкових методик. [7]

Варто пам’ятати, що психолог несе всю відповідальність за моральні збитки, в тому числі за збитки для соматичного і нервово-психічного здоров’я, які можуть бути завдані досліджуваному при неправильному проведенні психодіагностичного обстеження. Тому проводити обстеження має право тільки кваліфікований і підготовлений спеціаліст, який має дотримуватись професійно-етичних принципів психодіагностики. Зокрема, Р.С. Нємов звертає увагу на такі етичні принципи психодіагностики:

1. Принцип дотримання таємниці психодіагностики передбачає нерозголошення її результатів без персональної згоди на це тієї особи, на якій проводилась психодіагностика. Якщо мова йде про неповнолітніх, то на розголошення результатів їх психодіагностики обов’язково вимагається згода батьків або осіб, що їх заміняють і несуть моральну і юридичну відповідальність за дітей.

2. Принцип наукової обґрунтованості психодіагностичної методики вимагає того, щоб вона була валідної і надійною, тобто давала такі результати, яким можна довіряти.

3. Принцип не нанесення збитків передбачає, що результати психодіагностики ні в якому разі неможна використовувати на шкоду тій людині, яка підлягає психодіагностиці.

4. Принцип об’єктивності висновків із результатів тестування вимагає, щоб вони були науково обґрунтованими, тобто витікали із результатів тестування, проведеного за допомогою валідних і надійних методик, а не визначались і ніяк не залежали від суб’єктивних установок тих, хто проводить тестування і користується його результатами.

5. Принцип ефективності запропонованих рекомендацій передбачає, що такі рекомендації обов’язково повинні бути корисними для тієї людини, якій вони даються.

За Р.С. Нємовим, до людей, що займаються психодіагностикою висуваються кваліфікаційні вимоги: гарна теоретична підготовка, доскональне знання психодіагностичних методик і правил їх застосування, наявність достатнього досвіду практичного використання відповідних методик. Доскональне володіння методикою передбачає уміння і навики, які стосуються процедури пред’явлення методики досліджуваним, аналізу і інтерпретації даних. Дуже важливо також знання правил застосування психодіагностичної методики, дотримання яких дозволяє отримувати достовірні результати. При застосуванні методик обов’язково необхідно враховувати ситуацію, індивідуальні особливості піддослідних, їх наявний стан і багато інших релевантних психодіагностичних факторів. [19]

При проведенні психодіагностики обов’язковим є дотримання морально-етичних норм:

1) Людину не можна залучати до обстеження проти її волі, за виключенням особливих випадків або судової, або медичної практики, що визначені законом.

2) Перед проведенням психологічного тестування людину необхідно попереджати про те, що в процесі дослідження вона мимовільно може видати таку інформацію про себе, свої думки і почуття, яку сама не усвідомлює.

3) Будь-яка людина, якщо це не визначено законом, має право знати результати свого тестування, а також те, де, ким і як вони можуть бути використані.

4) Результати психологічного тестування пропонуються піддослідному в доступній для правильного розуміння формі.

5) При тестуванні неповнолітніх дітей їх батьки або особи, що їх заміняють мають право знати результати тестування дитини.

6) Якщо тестування проводиться з метою визначення рівня психологічного розвитку людини, в конкурсному відборі або при оформленні на роботу, то людина також має право знати не тільки цілі тестування, але і те, ким і на якій основі про неї будуть робитись висновки за результатами тестування.

7) Основна відповідальність за застосування на практиці психологічних тестів лежить на психологах, особах і організаціях, які ними користуються [20].

Отже, при використанні будь-яких методів та методик у психологічному дослідженні потрібно брати до уваги певні вимоги, що до них висуваються. Методика повинна бути валідною, надійною, точною і однозначною. Також при проведенні дослідження потрібно враховувати саму ситуацію дослідження, індивідуальні особливості досліджуваного, розуміння ним інструкції, вимог завдання, ставлення до дослідження. На результати впливає особистість дослідника. При організації дослідження варто спиратися на різновиди методик, які класифікуються в залежності від змісту дослідження. Зокрема виділяються тести інтелекту, тести здібностей, тести досягнень, особистісні тести. Важливо у дослідженні дотримуватись професійно-етичних норм і правил психодіагностики та соціально-етичних принципів, оскільки дослідник несе повну відповідальність за наслідки впливу дослідження на психічне здоров’я людини. [20]


2.2 Експериментальне дослідження особливостей розвитку уяви у дітей дошкільного віку


Одним із завдань дослідно-експериментальної частини роботи було вивчення впливу образотворчої діяльності на розвиток уяви. У експерименті брали участь діти підготовчої групи в кількості 15 учасників, у віці від 6 до 7 років.

Констатуючі досліди мали мету виявити рівень розвитку уяви випробовуваних. З цією метою використовувалася методика Е. Торренса "Неповні фігури", методика Роршаха, вправа „Три кольори”. Тест призначений для діагностики креативних (творчих) здібностей дітей.

На основі, проведеного формуючого експерименту, який тривав протягом навчального року (його основи висвітлені у підпункті 1.3 нашого теоретичного дослідження, що являє собою залучення дітей дошкільного віку до активної образотворчої діяльності, ручної праці та малювання) можна виявити рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за допомогою методик випробовування (тести випробування ті ж).

Таким чином, проведене діагностичне дослідження і його аналіз виявили, що після виконання різних розвиваючих ігор та вправ протягом року, які давалися дітям дошкільного віку, були виявлені більш високі показники, оригінальних зображень серед дітей, на відміну від тих, які не мали подібних образотворчих занять.

Ці дані свідчать про невикористані можливості у розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку. Якщо не приділити відповідної уваги збагаченню образів уяви, розвитку її механізмів у дошкільному віці, це може призвести до її поступового згасання, що негативно позначиться на результатах шкільного навчання.

Для підведення підсумку можна зробити висновок, що необхідною умовою розвитку творчої уяви дітей є включення суб'єкта в активні форми діяльності і, перш за все, предметно-творчі. Образотворча діяльність може бути успішно використана в розвитку творчої уяви у дітей.

Можливими шляхами для його розвитку на заняттях малювання можуть бути: застосування художньо-дидактичних ігор; малювання на теми; виразні засоби живопису. Але особливо велику роль грає застосування ігор на заняттях по образотворчій діяльності.

Виходячи з результатів проведеної експериментальної роботи видно, що наша гіпотеза підтвердилася. У дітей підвищився рівень творчої уяви. Діти дуже охоче включилися в ігрові ситуації, у них підвищився інтерес до малювання.

Взаємозв'язок образотворчої діяльності з грою створює у дітей особисто значущий для кожної дитини мотив діяльності, а це у свою чергу забезпечує її ефективність. І результат діяльності виходить більш високий, оскільки дитина не просто малює, а передає в зображеннях образи гри, що сприяє розвитку творчої уяви.


2.2.1 Методика Е. Торренса „Неповні фігури"

Дана методика, будучи, по суті "мініатюрною моделлю творчого акту" (Е. Торренс) дозволяє достатньо повно вивчити особливості творчої уяви і прослідкувати специфіку цього процесу. Ця методика активізує діяльність уяви, виявляючи одну з основних його властивостей - бачення цілого раніше частин. Дитина сприймає пропоновані тест - фігури як частини, деталей яких-небудь цілостей і добудовує реконструює їх. Дітям було запропоновано завдання. На папері зображені геометричні фігури: квадрат, трикутник, коло. Домальовуйте їх так, щоб вийшло осмислене зображення якого-небудь предмету. Причому домальовування може проводитися, як усередині контура фігури, так і за її межами при будь-якому зручному, для дитини, повороті листа і зображенні фігури, тобто використовувати кожну фігуру в різних ракурсах.

Якість малюнків з погляду їх художності, дотримання пропорцій і т.д. при аналізі не враховується, оскільки в першу чергу нас цікавить сам задум композиції, різноманіття виникаючих асоціацій, принципи втілення ідей. Всі роботи дітей можна поділити на 4 групи.

1 група - оригінальні зображення у всіх 3-х випадках, дитина малює сюжет, в який включає кілька об'єктів, що мають задану фігуру (хлопчик малює космос, усі планети та сонце круглі: (задана фігура - коло).

2 група - оригінальні зображення в 2-х випадках, дитина малює сюжет, в який включає об'єкт із деталями (дівчинка збирає квіти).

3 група - оригінальні зображення в одному випадку, до зображеного об'єкта додаються різні деталі (обличчя дівчинки з бантом).

4 група - немає оригінальних зображень, дитина домальовує заданий елемент, створює малюнок окремого об'єкта, але без деталей, зображення схематичне (наприклад, кулька з ниткою, морозиво на паличці).

Підраховувалася також загальна кількість оригінальних зображень по всій групі. При підрахунку оригінальних зображень по групі враховувалася не тільки індивідуальність образного рішення, але і варіативність втілення зображення різними дітьми.

Дані заносилися в таблицю:


1 група 2 група 3 група 4 група
5 33% 4 27% 2 13% 4 27%

Графічно можна побачити отримані результати на графіку:

Особливості уяви у дітей дошкільного віку


Висновок: представлені результати показали, що в роботах в основному 3, 4 групи оригінальні зображення виконані мало. Найчастіше зустрічаються в створених дітьми зображеннях образи:

Круг - сонце, кулька;

Квадрат - телевізор, портфель, будинок;

Трикутник - ялинка, будинок, людина.

Далі з дітьми проводили експеримент, мета якого була в розвитку творчої уяви і фантазії, оскільки з'ясували, що рівень розвитку уяви у дітей не високий.

Дані повторного дослідження заносимо до таблиці:


Методика Торренса
Групи 1 2 3 4
Кількість дітей 8 5 2 0
% 54 27 13 0

Особливості уяви у дітей дошкільного віку

2.2.2 Методика "Три кольори"

Дана вправа добре розвиває фантазію, образне мислення, художнє сприйняття, уяву.

Пропонували дитині узяти три фарби, на її думку, найбільш відповідні один одному, і заповнити ними весь листочок. На що схожий малюнок? Придумати назву своїй картині.

Отримані дані заносилися в таблицю:

1 людина - 4 назви 7%

3 людини - по 3 назви 20%

5 чоловік - по 2 назви 33%

6 чоловік - по 1 назві 40%

Графічно отримані результати можна побачити на діаграмі:


Особливості уяви у дітей дошкільного віку


Результати повторного дослідження заносимо до таблиці:


„Три кольори”
Групи 1 2 3 4
Кількість дітей 1 3 5 6
% 7 20 33 40

Графічно можна побачити результати на діаграмі:


Особливості уяви у дітей дошкільного віку

2.2.3 Модифікований тест Роршаха

Дана методика активно розвиває у дітей творчу уяву; учить знаходити схожість зображення неясних контурів з реальними об'єктами, образами.

Устаткування: 10 карток з плямами різної конфігурації.

Хід заняття. Діти повинні вказати на схожість чорнильної плями, з яким або об'єктом, образом. В результаті проведеного заняття виділяються три типи відповідей у дітей:

одні не можуть знайти схожості чорнильної плями з яким-небудь об'єктом.7 чоловік - 46%

інші вказують на схожість з одним об'єктом. 5 дітей - 33%

треті можуть встановити схожість з декількома об'єктами.3 дітей - 20%

Отримані результати дослідження можна побачити на діаграмі:


Особливості уяви у дітей дошкільного віку

Потрібно начити дітей виділяти ціле, частину з плями.


Тест Роршаха
Групи 1 2 3
Кількість дітей 3 3 9
% 25 25 50

Особливості уяви у дітей дошкільного віку


Висновок до Розділу ІІ


Якщо ми хочемо, щоб розвиток дитини був творчим, потрібно розвивати уяву дошкільнят. Будь-який образ, створений уявою, будується з елементів, узятих із дійсності й утримуваних в попередньому досвіді людини.

Отже, необхідно збагачувати досвід дитини, якщо ми хочемо створити досить міцну основу для її творчої діяльності. Що більше дитина бачила, чула, що більше вона знає і засвоїла, що більшою кількістю елементів навколишньої дійсності вона оперує, то значимішою й продуктивнішою буде діяльність її творчої уяви.

На основі, проведеного експерименту, який тривав протягом навчального року можна зробити певні висновки про закономірності та особливості розвитку дитячої уяви у дошкільників.

Таким чином, проведене діагностичне дослідження і його аналіз виявили, що після виконання різних розвиваючих ігор та вправ протягом року, які давалися дітям дошкільного віку, були виявлені більш високі показники, оригінальних зображень серед дітей, на відміну від тих, які не мали подібних образотворчих занять.

Ці дані свідчать про невикористані можливості у розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку. Якщо не приділити відповідної уваги збагаченню образів уяви, розвитку її механізмів у дошкільному віці, це може призвести до її поступового згасання, що негативно позначиться на результатах шкільного навчання.

Для підведення підсумку можна зробити висновок, що необхідною умовою розвитку творчої уяви дітей є включення суб'єкта в активні форми діяльності і, перш за все, предметно-творчі. Образотворча діяльність може бути успішно використана в розвитку творчої уяви у дітей.

Можливими шляхами для його розвитку на заняттях малювання можуть бути: застосування художньо-дидактичних ігор; малювання на теми; виразні засоби живопису. Але особливо велику роль грає застосування ігор на заняттях по образотворчій діяльності.

Взаємозв'язок образотворчої діяльності з грою створює у дітей особисто значущий для кожної дитини мотив діяльності, а це у свою чергу забезпечує її ефективність. І результат діяльності виходить більш високий, оскільки дитина не просто малює, а передає в зображеннях образи гри, що сприяє розвитку творчої уяви.

Висновок


Отже, ми познайомилися з найзагальнішими аспектами розвитку уяви дітей. Ми побачили, яка важлива ця функція для загального розвитку дитини, для становлення її особи, для формування життєвого досвіду. Через важливість і значущість уяви для дитини необхідно всіляко допомагати його розвитку і, одночасно, використовувати його оптимізації учбової діяльності.

Формування уяви в ранньому та дошкільному віці відбувається як зміна природженій активності дитини в активність що перетворює. Важливим фактором при цьому є потреба в нових враженнях і спілкування з|із| дорослим, що відкривають способи отримання вражень.

Розвиток уяви не є результатом прямого навчання. Воно обумовлено перетворюючою активністю дитини, що росте, і механізмами саморозвитку уяви: протилежною спрямованістю варіювання і моделювання елементів досвіду, схематизації і деталізації образів.

Виходячи з результатів проведеної експериментальної роботи видно, що наша гіпотеза підтвердилася. У дітей підвищився рівень творчої уяви. Діти дуже охоче включилися в ігрові ситуації, у них підвищився інтерес до малювання.

Отже, розвиваючи уяву з раннього дитинства, ми не тільки удосконалюємо пізнавальні процеси і здібність до творчості, але і формуємо особу дитини.

Розвиток творчої уяви відбувається в процесі діяльності. Оптимальним засобом для його розвитку у шестирічних дітей на заняттях образотворчої діяльності є художньо-дидактична гра.

Нами було виконано головні завдання дослідження:

1. Проаналізовано основні підходи до вивчення феномену уяви в психології.

Досліджено особливості розвитку уяви в дошкільному віці.

Визначено психологічні умови розвитку дитячої уяви.

Обгрунтувано методичну можливість емпіричного дослідження особливостей розвитку уяви в дошкільному віці.

Література


1. Брунер Д.С. Психология познания. За пределами непосредственной информации. - М. 1977. /Представление. Воображение у детей: 304 – 319.

2. Боровик О.В. Развитие воображения. Методические рекомендации. - М.: ООО "ЦГЛ "Рон"" 2000. - 112с.

3. Веккер Л.М. Психические процессы. - Т.1 - л., 1974. /Воображение ипсихологическое время: 262 - 271. Представление / воображение/: 278- 295.

4. Выгодский Л.С. Собрание сочинений: В 6т. - Т.2 - М., 1982 Воображение и егоразвитие в детском возрасте: 436 - 455/.

5. Выгодский Л.С. Проблемы возрастной периодизации детского развития. // Вопросыпсихологии. 1972. № 2. с.114 - 123.

6. Дьяченко О.М. Об основных направлениях развития воображения у детей. // Вопросыпсихологии. 1988. № 6. с.52 - 59.

7. Дьяченко О.М., Кириллова А.И. О некоторых особенностях развития воображения детей дошкольноговозраста. // Вопросы психологии. 1987.1. с.44 - 51.

8. Игнатьев Е.И. О некоторых особенностях изучения представлений и воображения. Вып.76.М., 1956.

9. Коршунова Л.С. Воображение и его роль в познании. - М., 1979. /Трудности вопределении воображения: 3 - 7. Воображение и практическаядеятельность: 8 - 30. Воображение как отражение действительности: 31- 85. Воображение и научное познание мира: 86 - 131/.

10. Кириллова Г.Д. Начальные формы творческого воображения у детей. // Дошкольноевоспитание. 1971. - № 2. с.41 - 46.

11. Карандашов Ю.Н. Развитие представления у детей. Учебное пособие. - Минск, 1987. Возрастная динамика развития представлений: 74 - 87/.

12. Коршунова Л.С., Пружинин Б.И. Воображение и рациональность. Опыт методологического анализапознавательной функции воображения. - М. 1989. /Психологическийподход к воображению. Перспектива и границы: 18 - 39. Воображение иигровая деятельность: 83 - 97. Чувственное отображение ивоображение: 113 - 122. Воображение и мышление: 122 - 138/.

13. Лейтес Н.С. Ранние представления одаренности. // Вопросы психологии. 1988. №4. с.98 - 108.

14. Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения. Экспериментальное исследование. -Тбилиси, 1972.

15. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебныхзаведений: В 3кн. - 4е. издание - М.: Гуманитарный издательскийцентр Владос, 2001. - Кн.1: Общие основы психологии / Воображение: 260 - 271.

16. Найссер У. Познание и реальность. - М. 1981. /Воображение и память: 141 - 165/.

17. Никифорова О.Н. Познавательные процессы и способности в обучении. - М. 1990. /Представление и воображение: 80 - 100/.

18. Рубинштейн С.А. Основы общей психологии. В 2 т. - Т.1 - М., 1989. /Воображение 344- 360/.

19. Розетт И.М. Психология фантазии. Эксперементально-теоретическое исследованиевнутренних закономерностей умственной деятельности. - Минск, 1977. / понятие фантазии: 13 - 24. Теоретические концепции фантазии: 25-78. Психологические механизмы фантазии: 169 - 228. Условияпротекания процесса фантазии: 229 - 270/.

20. Субботина Л.Ю. Развитие воображения детей. Популярное пособие для родителей и педагогов / Художник Куров В.Н. - Ярославль: "Академия развития", 1997. - 240с., ил. - / Серия: "Вместе учимся, играем"/.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: