Розвиток мовлення молодших школярів
Зауваження: Діти можуть самі читати стимульні слова, якщо уміють це робити і якщо читання не викликає у них складнощів. У всіх останніх випадках експериментатор сам читає слова.
Перш ніж дитина спробує дати визначення слову, необхідно переконатися в тому, що він розуміє його. Це можна зробити за допомогою наступного питання: “Чи знаєш ти це слово?” або “Розумієш ти сенс цього слова?”. Якщо отримана з боку дитини ствердна відповідь, то після цього експериментатор пропонує дитині самостійно дати визначення цього слова за визначений час.
Якщо запропоноване дітям визначення слова виявилося не цілком точним, то за дане визначення дитина отримує проміжну оцінку – 0,5 балу. При абсолютно неточному визначенні – 0 балів.
Оцінка результатів.
Максимальна кількість балів, яку може отримати дитина за виконання цього завдання, дорівнює 10, мінімальне – 0. У результаті проведення експерименту підраховується сума балів, отриманих дитиною за визначення всіх 10 слів з вибраного набору.
Висновки про рівень розвитку:
10 балів – дуже високий;
8-9 балів – високий;
4-7 балів – середній;
2-3 бали – низький;
0-1 бал – дуже низький.
Методика №2. З’ясування пасивного словникового запасу.
У цій методиці як стимулюючий матеріал дитині пропонуються ті ж самі п’ять наборів слів по десять слів в кожному, які були використані в попередній методиці. Процедура проведення: Дитині зачитується перше слово з першого ряду – “велосипед” і пропонується з наступних рядків вибрати слова, відповідні до нього по сенсу, що складають з даним єдину групу, визначену одним поняттям. Кожен послідуючий набір слів повільно зачитується дитині з інтервалом між кожною вимовою слова в 1 секунду. Під час прослуховування ряду дитина повинна вказати те слово з цього ряду, яке по сенсу підходить до вже почутого. Наприклад, якщо він раніше почув слово “велосипед”, то з другого ряду повинен буде вибрати слово “літак”, що становить з першим поняттям “види транспорту” або “засоби пересування”. Далі послідовно з наступних наборів він повинен буде вибрати слова “автомобіль”, “автобус” і “мотоцикл”. Якщо з першого разу, тобто після першого прочитання чергового ряду дитина не зуміла відшукати потрібно слово, то дозволяється прочитати йому цей ряд ще раз, але в швидшому. Якщо ж після першого прослуховування дитина зробила свій вибір, але цей вибір виявився неправильним, експериментатор фіксує помилку і читає наступний ряд.
Як тільки для пошуку потрібних слів дитині прочитані всі чотири ряди, дослідник переходить до другого слова першого ряду і повторює цю процедуру до тих пір, поки дитина не відшукає всі слова з подальших слів першого ряду.
Зауваження: Перед прочитанням другого і подальших рядів слів експериментатор повинен нагадати дитині знайдені слова, щоб вона не забувала сенс шуканих слів.
Оцінка результатів:
Якщо дитина правильно знайшла значення від 40 до 50 слів, то він у результаті отримує 10 балів.
Якщо дитина змогла правильно знайти значення від 30 до 40 слів, то йому нараховується 8-9 балів.
Якщо дитина змогла правильно знайти значення від 20 до 30 слів, то він отримує 6-7 балів.
Якщо в ході експерименту дитина правильно об’єднала в групи від 10 до 20 слів, то його підсумковий показник в балах дорівнюватиме 4-5.
Нарешті, якщо дитині вдалося об’єднати по сенсу менше ніж 10 слів, то його оцінка в балах складатиме не більше 3.
Висновки про рівень розвитку:
10 балів – дуже високий;
8-9 балів – високий;
4-7 балів – середній;
0-3 бали – низький.
Методика №3. Визначення активного словникового запасу.
Дитині пропонується будь-яка картинка, на якій зображені люди і різні предмети (наприклад, зображення на малюнку №1). Його просять протягом 5 хвилин як можна детальніше розповісти про те, що змальоване і що відбувається на цій картинці.

Мал. №1. Зразкова картинка до методики, призначеної для визначення активного словникового запасу дитини молодшого шкільного віку.
Мовлення дитини фіксується в спеціальному протоколі, форма якого приводиться в таблиці №1, і потім аналізується.
| П№ | Ознаки мови, що фіксуються | Частота вживання цих ознак дитиною |
| 1 |
Іменники |
|
| 2 |
Дієслова |
|
| 3 |
Дієприкметники |
|
| 4 |
Дієприслівник |
|
| 5 |
Прикметники в початковій формі |
|
| 6 |
Прикметники в порівняльному ступені |
|
| 7 |
Прикметники в найвищому ступені |
|
| 8 |
Прислівники |
|
| 9 |
Займенники |
|
| 10 |
Сполучники |
|
| 11 |
Прийменники |
|
| 1 | Числівники | |
|
Складні речення та конструкції |
Таблиця № 1. Форма протоколу до методики оцінки активного словникового запасу молодших школярів.
У цьому протоколі наголошується частота вживання дитиною різних частин мови, складних пропозицій зі сполучниками і ввідними конструкціями, що свідчить про рівень розвитку її мовлення. Під час проведення психодіагностичного експерименту всі ці ознаки, включені у форму протоколу, відмічаються в його правій частині.
Оцінка результатів:
10 балів дитина отримує в тому випадку, якщо в його мовленні (розповіді по картинці) зустрічається не менше 10 з перерахованих в протоколі ознак;
У 8-9 балів його мовлення оцінюється тоді, коли в ньому виявляється не менше 8-9 різних протокольних ознак;
6-7 балів за своє мовлення дитина заробляє за наявності 6-7 різних ознак;
Оцінка в 4-5 балів їй дається за присутність в мовленні 4-5 різних ознак;
2-3 бали – в мовленні присутні 2-3 ознаки;
0-1 бал – розповіді немає або в ній є 1-2 слова, що являють собою одну єдину частину мови.
Висновки про рівень розвитку мовлення молодших школярів:
10 балів – дуже високий;
8-9 балів – високий;
4-7 балів – середній;
2-3 бали – низький;
0-1 бал – дуже низький.
Методика №4. Методика виявлення ригідності словникового запасу.
Для визначення ригідності словникового запасу учнів 4-А класу, було взято тексти мовних зразків, тобто твори на певну тему.
Було взято твору від 11 жовтня 2000 року на тему «Що я люблю».
Потім було підраховано:
Загальна кількість слів в мовленнєвому зразку.
Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.
Після цього визначили ригідність словникового запасу (вокабуляра) досліджуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі:
ВР = Р/О;
де Р – кількість спожитих слів в тексті, О – загальна кількість слів.
2.2. Аналіз результатів дослідження рівня розвитку мовлення в молодших школярів в процесі навчання.
Результати дослідження за визначенням понять.
При проведенні дослідження визначення понять учнями 4-А класу по вищеописаній методиці отримали наступні результати, занесені в таблицю №2.
| № визначення | Досліджувані учні (кількість балів за кожне визначення) | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 5 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0,5 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 6 | 0,5 | 1 | 1 | 0 | 0,5 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 7 | 0,5 | 0,5 | 1 | 1 | 0,5 | 0,5 | 1 | 0,5 | 1 | 0,5 |
| 8 | 1 | 1 | 1 | 0,5 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0,5 | 1 |
| 9 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| 10 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| ВСЬОГО | 9 | 9,5 | 10 | 8,5 | 8 | 7 | 10 | 8,5 | 9,5 | 9,5 |
Таблиця №2. Результати дослідження визначення понять.
У результаті експерименту було підраховано суму балів отриманих випробовуваними за визначення всіх 10 слів з вибраного набору.
Слід зазначити, що результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку мовлення, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку мовлення і 4 – 7 балів – про середній рівень.
Таким чином за даними таблиці можна зробити висновок, що у 50% опитаних (тобто 5-ти чоловік) дуже високий рівень розвитку мовлення, у 40% – високий і лише у 10% (тобто 1 людини) – середній.
В ході даного дослідження відмічено, що деякі ускладнення викликали визначення таких слів, як герой, гойдатися, з'єднуватися, крутитися, спотикатися, деякі з учасників дослідження взагалі не змогли точно охарактеризувати ці слова.
Загалом із завданням учні справилися легко, швидко і правильно, визначення даних понять не викликало особливих ускладнень.
Результати з'ясування пасивного словникового запасу.
Результати дослідження пасивного словникового запасу учнів четвертого класу занесені в таблицю № 3.
Таблиця №3. Результати дослідження пасивного словникового запасу
| № слова | Досліджувані учні (кількість правильна підібраних поняття до даного слова) | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 1 | 3 | 3 | 5 | 3 | 2 | 0 | 5 | 0 | 2 | 0 |
| 2 | 2 | 4 | 5 | 3 | 0 | 0 | 5 | 3 | 3 | 2 |
| 3 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 3 | 3 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 5 | 4 | 5 | 5 | 2 | 2 | 3 | 4 | 4 | 5 | 5 |
| 6 | 3 | 3 | 5 | 3 | 3 | 0 | 3 | 3 | 2 | 5 |
| 7 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 8 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 3 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 9 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
| 10 | 5 | 5 | 5 | 4 | 3 | 0 | 5 | 2 | 5 | 5 |
| ВСЬОГО | 42 | 45 | 50 | 40 | 33 | 24 | 47 | 37 | 42 | 42 |
| Бали | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 | 6,5 | 10 | 8 | 9 | 9 |
Оцінка результатів відбувалася по наступній системі: якщо випробовуваний знаходив правильно значення
від 40 до 50 слів, то у результаті отримує 10 балів;
від 30 до 40 слів – 8 – 9 балів;
від 20 до 30 слів – 6 – 7 балів;
від 10 до 20 слів – 4 – 5 балів;
менше 10 слів – не більше 3 балів.
Результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку пасивного словникового запасу, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку і 4 – 7 балів – про середній рівень.
За даними звітної таблиці можна зробити наступні висновки: у 40% опитаних (тобто 4 чоловік) дуже добре розвинений пасивний словниковий запас, у 50% - словниковий запас розвинений добре і лише у 1-го випробовуваного пасивний словниковий запас розвинений на середньому рівні.
Слід зазначити, що на початку дослідження в деяких учнів виникали труднощі. Окрім цього деякі труднощі у окремих досліджуваних викликали в таких групах слів як:
Велосипед, літак, автомобіль, автобус, мотоцикл;
Цвях, кнопка, шуруп, скріпка, прищіпка;
Хутро, пір'я, луска, пухнуло, шкура;
Герой, друг, боягуз, ябеда, ворог;
Гострий, тупий, колючий, ріжучий, шорсткий.
Дане дослідження викликало у досліджуваних учасників деякі труднощі, проте при докладнішому поясненні, при повторах деяких рядів слів, учні зрозуміли і справилися із завданням, що нам дає право судити про їх високий рівень розвитку мовлення.
Результати визначення активного словникового запасу.
Результати фіксації усної мови досліджуваних, під час їх розповіді по картинці (див. мал №1), занесли в таблицю № 4. З якої добре видно, наявність і частота вживання дітьми різних частин мови, граматичних форм і конструкції.
|
Ознаки мови досліджуваних, що фіксуються |
Частота вжитку цих ознак різними випробовуваними |
|||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
| 1. Іменники | 17 | 20 | 35 | 19 | 23 | 18 | 28 | 22 | 24 | 21 |
| 2. Дієслова | 8 | 7 | 24 | 8 | 11 | 7 | 12 | 10 | 9 | 10 |
| 3. Дієприкметники | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 4. Дієприслівники | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 5. Прикметники в початковій формі | 4 | 3 | 6 | 3 | 4 | 2 | 8 | 4 | 4 | 3 |
| 6. Прикметники в порівняльному ступені | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 0 | 1 | 1 |
| 7.Прикметники в вищому ступені | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 8. Прислівники | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | 2 | 3 |
| 9. Займенники | 1 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 5 | 3 | 2 | 1 |
| 10. Сполучники | 2 | 1 | 3 | 0 | 4 | 2 | 7 | 2 | 3 | 2 |
| 11. Прийменники | 3 | 6 | 9 | 1 | 5 | 4 | 8 | 5 | 5 | 6 |
| 12. Числівники | 1 | 2 | 3 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | 1 | 2 |
| 13. Складні речення та конструкції | 0 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 3 | 0 | 0 | 0 |
|
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ СЛІВ |
37 |
44 |
88 |
37 |
50 |
35 |
78 |
48 |
51 |
49 |
|
Бали |
8 |
9 |
10 |
8 |
7 |
6 |
10 |
8 |
9 |
9 |
Далі аналізується результат в таблиці, де наголошується оцінка результатів:
10 балів - В мові дитини зустрічаються не менше десяти приведених в таблиці фрагментів мовлення;
8-9 балів - 8-9 фрагментів мовлення;
6-7 балів - 6-7 фрагментів мовлення;
4-5 балів - 4-5 фрагментів мовлення;
2-3 бали - 2-3 фрагменти мовлення;
0-1 бал - не більш за один фрагмент мовлення.
Висновки про рівень розвитку активного словникового запасу учнів 4-А класу:
10 балів - Дуже високий рівень розвитку мовлення;
8-9 балів - високий рівень;
4-7 балів - середній рівень;
2-3 балів - низький рівень;
0-1 балу - дуже низький рівень.
Проаналізувавши дані протоколу оцінки дослідження активного словникового запасу досліджуваних прийшли до наступних висновків:
20% досліджуваних (тобто 2 людини) з дуже високим рівнем розвитку мовлення.
60% – (тобто 6 чоловік) – з високим рівнем розвитку мовлення.
20% – (тобто 2 людини) з середнім рівнем розвитку мовлення.
У мовленні учнів переважають іменники і дієслова (хлопці, хлопчики, велосипед, ліпили, зламався і так далі), вони складають більше половини всіх слів. Крім того зустрічаються прикметники в початковій формі (снігова, великий, маленький і ін.), займенники (він, вони, вона і так далі) вживаються учнями досить часто. У мовленні учнів було виявлено багато прийменників (до, у, на, та ін.) і сполучників, особливо часто вживається сполучний союз “і”. Рідше зустрічаються прислівники (дружно, весело, добре і так далі), числівники (один, двоє, троє) і прикметники в порівняльному ступені (більше, менше, краще). У мовленні учнів абсолютно відсутні дієприкметники, дієприслівники і прикметники в найвищому ступені. Лише у трьох досліджуваних були присутні складні пропозиції і конструкції, а також був згаданий один фразеологічний зворот (протягнув руку допомоги).
Таким чином учні справилися з даним завданням, проте тут ми вже помічаємо деякі недоліки в розвитку мовлення учнів 4-го класу.
Результати визначення ригідності словникового запасу.
Для визначення ригідності словникового запасу досліджуваних учнів було використано тексти мовних зразків, тобто творів на тему «Що я люблю», написаних учнями на початку навчального року, тобто 11 жовтня 2000 року.
Один з досліджуваних учнів твір не писав, оскільки цього дня був відсутній на уроках, внаслідок хвороби. Тому досліджуваних творів лише 9.
По вищеописаній методиці в творах було підраховано:
Загальну кількість слів в мовленнєвому зразку.
Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.
Після цього було визначено ригідність словникового запасу (вокабуляра) досліджуваних, тобто встановлено індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі:
ВР = Р/О;
де Р – кількість слів спожитих одного дня
О – загальна кількість слів.
Всі дані цього дослідження занесені в таблицю №5.
Таблиця №5. Результати визначення ригідності словникового запасу.
| Досліджувані учні | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Р | 27 | 51 | 28 | 38 | 38 | 18 | 41 | – | 46 | 26 |
| О | 63 | 96 | 51 | 87 | 102 | 54 | 70 | – | 102 | 58 |
| ВР | 0,43 | 0,53 | 0,55 | 0,44 | 0,37 | 0,33 | 0,59 | – | 0,45 | 0,45 |
З даних таблиці ми бачимо, що троє досліджуваних в своїх творах використовують більше 50% нових слів, коефіцієнт ригідності словникового запасу коливається у них від 0,53 до 0,59.
У творах четверо учнів використали слів, що не повторюються, трохи менше 50%, коефіцієнт ригідності словникового запасу коливається у них від 0,43 до 0,45.
І лише у двох учнів в творах слів, що не повторюються, близько 30%, коефіцієнт ригідності словникового запасу коливається у них від 0,33 до 0,37.
Проаналізувавши текстові зразки мовлення учнів було відзначено, що загальна кількість слів коливається від 51 до 102. Проте більше використання слів не позначає кращого результату і меншого повторення одних і тих же слів. Окрім цього в роботах присутні стилістичні і граматичні помилки, подекуди обривки фраз і пропозицій.
У зведеній таблиці №6 ми побачимо у кого з досліджуваних мовлення розвинене краще.
Таблиця №6. Зведена таблиця результатів дослідження.
| Досліджувані учні | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Визначення понять | 9 | 9,5 | 10 | 8,5 | 8 | 7 | 10 | 8,5 | 9,5 | 9,5 |
| Пасивний словарний запас | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 | 6,5 | 10 | 8 | 9 | 9 |
| Активний словарний запас | 8 | 9 | 10 | 8 | 7 | 6 | 10 | 8 | 9 | 9 |
| Коефіцієнт ригідності словникового запасу | 0,43 | 0,53 | 0,55 | 0,44 | 0,37 | 0,33 | 0,59 | – | 0,45 | 0,45 |
Дослідження показало, що у 20% досліджуваних (учні №3 і №7) дуже високий рівень розвитку мовлення, у 60% досліджуваних (учні №1, №2, №4, №8, №9, №10) відносно високий рівень розвитку мовлення і лише у 20% досліджуваних (учні №5и №6) середній рівень розвитку мовлення.
Висновок до розділу 2.
Все життя людини проходить в спілкуванні з іншими людьми. Мовлення є одним з обов'язкових і незамінних компонентів спілкування людей.
Розвиток мовлення у дитини є процес оволодіння рідною мовою, умінням користуватися мовленням як засобом пізнання оточуючого світу, засвоєння досвіду, накопиченого людством, як засобом пізнання самого себе і самоусвідомлення, як могутнього засобу спілкування і взаємодії людей.
У результаті проведеного дослідження учнів четвертого класу Овруцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 імені Андрія Сабурова ми прийшли до висновку, що до кінця молодшого шкільного віку мовлення учнів в процесі навчальної діяльності досягає високого рівня розвитку.
Висновок
Розвиток мовлення у молодших школярів є складним процесом, який залежить від соціокультурного контексту. Діти набувають основ мовлення, взаємодіючи з батьками, братами, сестрами, вчителями, однолітками, а також у процесі навчальної діяльності. Характер цих взаємодій і їх роль у розвитку мовлення школяра може бути різним. Батьки найбільше долучаються до цього процесу завдяки постійному спілкуванню з дітьми, а не тільки завдяки спеціальним заняттям з ними. Якщо педагог допомагає дитині в процесі організації навчання набуття нових знань і навичок, необхідних для того, щоб навчитися читати та писати, то взаємодія з однолітками дає змогу в невимушеній обстановці обговорювати проблеми, ділитися своїми думками, переживаннями. Працюючи з однокласниками, учні молодшого шкільного віку більше розмовляють, ніж під час роботи з учителем. Загалом, соціальні взаємодії дітей створюють більше передумов для підвищення рівня розвитку мовлення, ніж спеціальне оволодіння елементами усного та писемного мовлення.
Опанування письма і читання у початкових класах відкриває додаткові можливості для подальшого розвитку лексичного, граматичного і стилістичного аспектів мовлення дитини. У молодшому шкільному віці інтенсивно розвивається внутрішнє мовлення, яке є важливим механізмом розумової діяльності. Виявляється воно під час розв'язання різноманітних завдань, мислення, планування, запам'ятовування тощо.
Величезний вплив в даному процесі надає навчальна діяльність дітей і дія мовлення вчителя на учнів. Саме від вчителя залежить формування і успішний розвиток мовлення дітей в молодшому шкільному віці. На практиці вчитель постійно вирішує двоєдине завдання:
Як донести знання, щоб їх якнайкраще зрозуміли учні;
Піднімати рівень розвитку мовлення учнів.
Потрібно одночасно привчати учнів користуватися цими словами при вирішенні конкретних навчальних завдань, оскільки пасивний словниковий запас є всього лише підмогою для пасивного мовлення, для розуміння, а активний словниковий запас допомагає висловлювати думки. Для цього слід давати можливість учням частіше висловлюватися, застосовувати активні форми ведення занять (бесіди, дискусії). Особливу увагу при цьому треба звертати на мовчазних, замкнутих учнів, на тих хто сумнівається в своїх знаннях, в здатності сказати що-небудь цікаве, нове. Таким чином розвиток мовлення учнів – одне з найважливіших завдань діяльності вчителя.
Під час проведення дослідження було виявлено, що розвиток мовлення учнів молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності досягає досить високого рівня. Учні інтенсивно засвоюють мовлення вчителя і з відносною легкістю, усвідомлено відтворюють його.
Під час проведення даного курсового дослідження була підтверджена гіпотеза дослідження, що особливості вивчення рівня розвитку мовлення молодших школярів в процесі навчальної діяльності проявляються у комплексі індивідуальних, особистісних та суб’єктивних якостей учнів.
Список використаної літератури
Блонський П. Психология молодшого школяра. – М., 1997.
Венгер Л. А., Мухина Ст З. Психология. – М., 1988.
Вікова і педагогічна психологія. / Під. редакцією Гамезо М. Ст, Матюхиной М. Ст, Міхальчик Т. З. – М., 1984.
Вігодський л.с. Міслення і мова. – М.,1982.
Дьяченко М. І., Кандібовіч Л. А. Психологія. Словарь-справочник. – Мінськ, 1998.
Жукаускене Р. Радісна психологія. – Відень., 1996.
Зеньковський Л. Психология дитинства. – М., 1996.
Казакова Ст Р., Кондратьева Л. Л. Психологія. – М., 1989.
Карпова С.Н., Труве Е.І. Психологія мовного розвитку дитини. - Ростов-на-Дону, 1987.
Кулагина І. Ю. Возрастная психологія. – М., 1998.
Люблінська психологія А. А. Детськая. – М., 1971.
Немов Р.С. Психологія. Книга 1 – 3. – М.,1995.
Новоторцева Н.В. Розвіток мови дітей. – М., 1995.
Обухова А.Ф. Дітяча психологія. – М., 1995.
Піаже Ж. Мова і мислення дитяті. М., 1994.
Психологія. Словник. Під общ. ред. А.В. Петровського. – М., 1990.
Селезнева Е.П. Розвіток мови дітей. – М., 1984.
Тіхєєва. Е.І. Розвіток мови дітей. – М., 1985.
33