Xreferat.com » Рефераты по психологии » Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві

Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві

акт співбесіди пацієнта з лікарем не здатний актуалізуватися до ступеня пануючої домінанти.

3. Зниження самооцінки, виникнення відчуття невпевненості в собі, ідеї винності і самоприниження. Подібні міркування хворих - про власну неспроможність і винність - природний наслідок суб'єктивної оцінки хворим свого стану. Вони дійсно нічого не можуть через панування процесів гальмування, зниження активності, нездатності сформувати діяльну домінанту. Відчуття винності під час депресії, за даними різних досліджень, більшою мірою характерні для американців. Слов’яни ж переживають почуття провини досить своєрідно, навіть будучи депресивними хворими: швидше можна було б говорити про незручність або, в крайньому випадку, сором, ніж про винність в її чистому вигляді.

4. Похмуре і песимістичне бачення майбутнього. Цей симптом також описової властивості. У якомусь сенсі пацієнтові з депресивним розладом просто важко думати про майбутнє, воно не вимальовується - на це не вистачає ні енергії, ні бажання. Хворому бракує інтенції жити, щоб думати про майбутнє, тим паче, що всяка невідомість лякає, а налякати депресивного хворого - означає посилити депресію, в черговий раз підкресливши її роль “поглинача тривоги”. У поєднанні ж з самопринижуючою оцінкою всякі перспективи дійсно здаються хворими марними. Те, що все буде погано - це тільки думка, симптомом воно стає у випадках, коли подібна думка починає визначати поведінку людини. Особливо цей симптом характерний для депресивних реакцій на гострий і важкий стрес, депресивних невротичних проявів у пацієнтів з хронічною психотравмуючою ситуацією, а також при класичних формах маніакально-депресивного психозу.

Розділ ΙΙ. Методи та методики дослідження


2.1 Методика Рівню невротизації Л.І. Вассермана


Інструкція: «Проверьте себя: ознакомьтесь с приведенными ниже суждениями и ситуациями, выбирая ответ «да» или «нет»».

Стимульний матеріал:

В различных частях своего тела я часто чувствую жжение, покалывание, ощущение мурашек, онемение.

Я редко задыхаюсь, и у меня не бывает сильных сердцебиений.

Раз в неделю или чаще я бываю очень возбуждена или взволнованна.

Голова у меня болит часто.

Два-три раза в неделю по ночам меня мучают кошмары.

В последнее время я себя чувствую хуже, чем когда-либо.

Почти каждый день случается что-нибудь, что пугает меня.

У меня бывали периоды, когда из-за волнения теряла сон.

Обычно работа стоит мне большого напряжения.

Иногда я бываю так возбуждена, что это мешает мне заснуть.

Большую часть времени я испытываю неудовлетворенность жизнью.

Меня постоянно что-нибудь тревожит.

Я стараюсь реже встречаться со своими знакомыми и друзьями.

Жизнь для меня почти всегда связана с напряжением.

Мне трудно сосредоточиться на какой-либо задаче или работе.

Я очень устаю за день.

Я верю в будущее.

Я часто предаюсь грустным размышлениям.

Временами мне кажется, что моя голова работает медленнее, чем обычно.

Самая трудная борьба для меня – это борьба с самой собой.

Я почти всегда о чем-нибудь или о ком-нибудь тревожусь.

У меня мало уверенности в себе.

Я часто чувствую неуверенность в себе.

Несколько раз в неделю меня беспокоят неприятные ощущения в верхней части живота (под ложечкой).

Иногда у меня бывает такое чувство, что передо мной выросло столько трудностей, что одолеть их просто невозможно.

Раз в неделю или чаще я без видимой причины внезапно ощущаю жар во всем теле.

Временами я изматываю себя тем, что слишком много на себя беру.

Я очень внимательно отношусь к тому, как я одеваюсь.

Мое зрение ухудшилось в последнее время.

В отношениях между людьми чаще всего торжествует несправедливость.

У меня бывают периоды такого сильного беспокойства, что я даже не могу усидеть на месте.

Я с удовольствием танцую, когда есть возможность.

По возможности я стараюсь избегать большого скопления людей.

Мой желудок сильно беспокоит меня.

Должна признаться, что временами я волнуюсь из-за пустяков.

Часто сама огорчаюсь, что я такая раздражительная и ворчливая.

Несколько раз в неделю у меня бывает такое чувство, что должно случиться что-то страшное.

Мне кажется, что близкие меня плохо понимают.

У меня часто бывают боли в сердце или груди.

В гостях я обычно сижу где-нибудь в стороне или разговариваю с кем-нибудь одним.

Обробка даних: Потрібно підрахувати число позитивних відповідей. Чим більший отриманий результат, тим вищий рівень невротизації.

Інтерпретація рівнів невротизації.

Високий рівень невротизації свідчить про виражену емоційну збудливість, в результаті чого з'являються негативні переживання (тривожність, напруженість, неспокій, розгубленість, дратівливість); про безініціативність, яка формує переживання, пов'язані з незадоволеністю бажань; про езопову особистісну спрямованість, що призводить до іпохондричної фіксації на соматичних відчуттях і особистісних недоліках; про труднощі в спілкуванні; про соціальну боязкість і залежність.

Низький рівень невротизації свідчить: про емоційну стійкість; про позитивні переживання (спокій, оптимізм); про ініціативність; про почуття власної гідності; незалежності, соціальної сміливості; про легкість у спілкуванні.

Високий рівень невротизації від 20 і вище

Середній рівень-від 10 до 19

Низький рівень - від 1до 9.


2.2 Методика диференційної діагностики депресивних станів Зунге, адаптована Т.Н. Балашовою


Опитувальник розроблений для диференційної діагнос ¬ тики депресивних станів і станів, близьких до депресії, для скринінг-діагностики при масових дослідженнях і з метою попередньої, долікарської діагностики.
Повне тестування з обробкою займає 20-30 хв. Досліджуваний зазначає відповіді на бланку.

Ніколи або рідко – 1,

Іноді – 2,

Часто – 3,

Майже завжди або постійно – 4.

Я чувствую подавленность

Утром я чувствую себя лучше всего

У меня бывают периоды плача или близости к слезам

У меня плохой ночной сон

Аппетит у меня не хуже обычного

Мне приятно смотреть на привлекательных женщин, разговаривать с ними, находиться рядом

Я замечаю, что теряю вес

Меня беспокоят запоры

Сердце бьется быстрее, чем обычно

Я устаю без всяких причин

Я мыслю также ясно как всегда

Мне легко делать то, что я умею

Чувствую беспокойство и не могу усидеть на месте

У меня есть надежды на будущее

Я более раздражителен, чем обычно

Мне легко принимать решения

Я чувствую, что полезен и необходим

Я живу достаточно полной жизнью

Я чувствую, что другим людям станет лучше, если я умру.

20.Меня до сих пор радует то, что радовало всегда.

Рівень депресії (РД) розраховується за формулою:


РД = Епр. + Еобр.,


де Епр. - Сума закреслених цифр по «прямим» висловлюванням № 1,3,4,7,8,9,10,13,15,19;

Еобр. - Сума цифр «зворотних», закреслених, висловлювань № 2,5,6,11,12,14,16,17,18,20.

Наприклад: у висловлювання № 2 закреслена цифра 1, ми ставимо в суму 4 бали; у висловлювання № 5 закреслено відповідь 2, ми ставимо в суму 3 бали;

у висловлювання № 6 закреслено відповідь 3 - ставимо в суму 2 бали;

у висловлювання № 11 закреслити відповідь 4 - ставимо в суму 1 бал і т.д.

У результаті отримуємо РД, який коливається від 20 до 80 балів.

Якщо РД не більше 50 балів, то діагностується стан без депресії.

Якщо РД більше 50 балів і менше 59 балів, то робиться висновок про легку депресію ситуативного чи невротичного генезу.

При показнику РД від 60 до 69 балів діагностується субдепресивний стан або маскована депресія.

При РД більш ніж 70 балів діагностується справжній депресивний стан.


Розділ ΙΙΙ. Психотерапія депресивних розладів у ранньому юнацтві


3.1 Результати проведених досліджень


За результатами проведеної методики діагностики рівню невротизації Л.І. Вассармана ми бачимо, що серед вибірки із 23 учнів 10-го класу низький рівень невротизації у 8 учнів, що означає емоційну стійкість, позитивні переживання, ініціативність, почуття власної гідності, незалежності, соціальну сміливість, легкість у спілкуванні.

Середній рівень невротизації у 13 учнів.

Високий рівень невротизації у 2-ох учнів,це говорить про виражену емоційну збудливість, негативні переживання, безініціативність, про езопову емоційну спрямованість, про соціальну боязкість та залежність.

За результатами методики диференційної діагностики депресивних станів Зунге, адаптований Т.Н.Балашовой ми бачимо, що у 1-го учня простежується субдепресивний стан або маскована депресія, у 3-ох учнів легка депресія ситуативного або невротичного генезу, у 19-ти учнів діагностується стан без депресії.


3.2 Психотерапія депресії


Літературні дані щодо нефармакологічної терапії афективних розладів у дітей та підлітків, з одного боку, посилаються на результати досліджень, у яких брали участь дорослі пацієнти, а з іншого – підкреслюють первинне значення для цілісності терапевтичного процесу всебічної оцінки актуального стану дитини, характеру та природи її особистісних, внутрішньосімейних та соціальних проблем.

Для детального дослідження історії розвитку депресивних симптомів у дитини для виявлення найважливіших сфер майбутньої терапевтичної корекції необхідно передусім вивчити дитину як особистість із властивим їй способом реагування, а також особливості її сімейного й соціального функціонування. Наприклад, якщо депресивна реакція дитини адекватна до певної життєвої ситуації, а сама депресія помірної інтенсивності, регулярні зустрічі з родиною, які носять одночасно освітній та підтримуючий характер і спрямовані на формування адекватних уявлень про хворобу та пов'язаний з нею стан дитини й надання психологічної підтримки родині, можуть виявитися цілком достатнім втручанням.

Такі прості інтервенції, особливо поєднані з використанням релаксаційних методик, часто є достатніми для редукції основних проявів депресії.

В інших випадках, особливо, коли депресія глибока і супроводжується появою суїцидальних думок, показані більш диференційовані форми лікування, а часом і госпіталізація.

Попри те, що нашим завданням є розробка терапевтичних стандартів для максимальної структуралізації системної допомоги дітям із депресією (що, на нашу думку, допоможе зробити її більш ефективною), найважливішим і надалі залишається підбір терапії з урахуванням конкретних потреб даної дитини, а не лише дотримання жорстких процедурних стандартів незалежно від того, в яких умовах (стаціонарних чи амбулаторних) проводиться лікування.

Наявність у дітей із депресією різноманітних проблем лише підкреслює важливість чіткого окреслення терапевтичних цілей, що дозволить зробити терапевтичний контракт із дитиною та її родиною зрозумілим і реалістичним.

Зменшення глибини депресивних проявів – основна мета лікування. Однак будь-які терапевтичні зусилля не повинні бути відокремлені від інших проблем дитини, зокрема таких, як труднощі в ініціації контакту з однолітками або високий рівень родинної дезорганізації з неадекватним сприйняттям стану дитини та загальним рівнем вимог до неї, що можуть підтримувати депресивні прояви . Тому всебічний терапевтичний підхід повинен бути «золотим стандартом» у терапії депресій в дітей та підлітків.

Під час обговорення ефективності специфічних психотерапевтичних втручань у молодих пацієнтів із афективними розладами багато аргументів додають спостереження та результати досліджень, проведені на популяції дорослих пацієнтів. На жаль, на сьогоднішній день існує недостатня кількість досліджень, проведених серед більш молодих вікових груп. Вивчені лише нечисленні групи протягом короткого часу спостереження.

У ході більшості досліджень визначали ефективність когнітивно-біхевіоральної терапії. Дослідження, проведені на популяції дорослих пацієнтів, вказують на високу ефективність (іноді співвідносну з ефективністю фармакотерапії) когнітивно-біхевіоральної терапії у редукції ознак афективних розладів, а дослідження когнітивних особливостей дітей та підлітків з афективними порушеннями виявляють у них спотворені пізнавально-когнітивні схеми.

У дітей та підлітків із депресією відмічається значно занижена самооцінка, а також пов'язане з нею голотимне сприйняття минулих і теперішніх подій. Діти з афективними розладами надмірно узагальнюють ефекти негативних подій, очікуючи трагічних наслідків. Вони зосереджені виключно на негативних сторонах і почувають себе відповідальними за них. Через почуття недостатньої компетентності та втрати контролю (передусім зовнішнього) такі діти не здатні отримувати задоволення від результатів власних дій, що в свою чергу призводить до формування та прогресування порушень мотиваційної сфери. Внаслідок цього утворюється порочне коло дисфункціональних ідей та уявлень, так званий когнітивний дальтонізм: життєва невдача (зовнішня активуюча подія) – думка про нездатність подолати проблему (ідея) – бездіяльність або пасивність у її вирішенні (форма поведінки) – розчарування у власних силах (емоційні наслідки дезадаптивних ідей) – когнітивне переформування ідеї про власну неспроможність у статично негативне уявлення про себе, не пов'язане з актуальними подіями.

Висновок


Депресія - психічне захворювання, що як правило виникає після негативних подій в житті людини, але часто розвивається без якої-небудь видимої причини.

Є порушенням афекту. Як психічне захворювання, депресія добре піддається лікуванню, більш ніж в 80 % випадків наступає повне одужання, проте, в даний час саме депресія - найбільш распространненоє психічне захворювання. Як правило, людина, страждаюча депресією, починає зловживати алкоголем (або іншими препаратами, що впливають на ЦНС), йде «з головою» в роботу.

З матеріалу курсової роботи та з результатів досліджень ми бачимо, що депресивні стани можуть проявлятись навіть у маленьких дітей, а тим більше у ранньому юнацтві. У 8.7% досліджуваних високий рівень невротизації, у 4.3% субдепресивний стан або маскована депресія.

Отож, бережімо себе! Ведемо здоровий образ життя і депресія не зможе нас здолати.


Список використаної літератури


Музика О.Л. Курсові роботи з психології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2007. – 104 с.

Лэнге А. Дотянуться до жизни…Экзистенциальный анализ депрессии. – М.: Генезис,2010.

Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. - М., 1999.

Леви В. Везет же людям… М.,1988.

Оржеховська В.М. Крок до себе. - К., 1995

Скотт Дж.Г. Сила розуму. - К., 2001.

Томан І. Як удосконалювати самого себе. - К., 2004.

Вацлавик П. Як стати нещасним без сторонньої допомоги. - К., 2000.

М.В.Савчин, Л.П. Василенко. Вікова психологія. - К., 2005.

Изард К.Э.психология эмоций. – СПб.:Питер, 2009. – 464 с.

Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике.3-е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 688 с.

Вікова психологія/За ред.Г.С.Костюка. – К.: Рад.школа, 1976.

Краткий психологический словарь/Под ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1985.

Общая психодіагностика. М.: Изд-во Моск.ун-та,1987.

Возрасная и педагогическая психология Под ред. М.В.Гамезо. – М., 1984.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: