Xreferat.com » Рефераты по радиоэлектронике » Система дистанционного контроля акустического окружения (шумомер)

Система дистанционного контроля акустического окружения (шумомер)

і впровадження за даними оптимізації нових удосконалень.


4.1 Оцінка трудомісткості науково-дослідної роботи


Для визначення трудомісткості виконання науково-дослідної роботи насамперед складається перелік всіх основних етапів і видів робіт, які повинні бути виконані. Науково-дослідні роботи містять наступні етапи: розробку технічного завдання; вибір напрямку дослідження; теоретичні й експериментальні дослідження; узагальнення й оцінку. По кожному виді робіт визначається також кваліфікований рівень виконавців.

Трудомісткість виконання НДР визначається по сумі трудомісткості етапів і видів робіт, оцінюваних експертним шляхом у робочих днях, і носить імовірнісний характер, тому що залежить від безлічі факторів, що важко врахувати.


Таблиця 4.1 – Трудомісткість виконання НДР

Вид робіт

Трудоміст-кість етапу, дн.

Трудомісткість робіт виконавця, дн.

Посада виконавця

1

2

3

4

Розробка технічного завдання (ТЗ)

1. Зіставлення й затвердження ТЗ на НДР

5

5

Старший науковий співробітник

Вибір напрямку дослідження

1. Збір і вивчення науково-технічної літератури, нормативно-технічної документації й інших матеріалів, що відносяться до теми дослідження.

20

20

Молодший науковий співробітник

2. Складання аналітичного огляду стану питань по темі.

10

10

Молодший науковий

співробітник

3. Формування напрямків рішення завдань, поставлених у ТЗ НДР й їхня оцінка.

5

5

Молодший науковий

співробітник









Продовження таблиці 4.1

1

2

3

4

4. Вибір й обґрунтування прийнятого напрямку проведення досліджень і способу рішення поставлених завдань.

5

5

Молодший науковий

співробітник

5. Розробка загальної методики проведення досліджень.

10

10

Молодший науковий

співробітник

Теоретичні дослідження

1. Розробка робочих гіпотез, побудова моделі об'єкта досліджень, обґрунтування допущень.

20

20

Молодший науковий

співробітник

2. Виявлення необхідності проведення експериментів для підтвердження окремих положень теоретичних досліджень.

5

5

Старший науковий

співробітник

3. Обробка отриманих даних.

25

15


10

Молодший науковий

співробітник, лаборант









Продовження таблиці 4.1

1

2

3

4

4. Коректування теоретичних моделей дослідження.

15

15

Молодший науковий

співробітник

Узагальнення й оцінка результатів досліджень

1. Узагальнення результатів попередніх етапів роботи. Оцінка повноти рішення поставлених завдань.

5

5

Старший науковий співробітник

2. Розробка рекомендацій з використання результатів проведення НДР.

5

5

Молодший науковий

співробітник

3. Формулювання вимог для ТЗ на наступні НДР й ДКР.

5

5

Молодший науковий

співробітник

4. Складання й оформлення звіту.

25

20


5

Молодший науковий співробітник,

кресляр

Розгляд результатів НДР і приймання роботи в цілому.

10

10

Старший науковий співробітник

Разом:

170

Старший науковий співробітник

Молодший науковий співробітник

Лаборант

Кресляр

25

130

10

5

Загальна трудомісткість виконання даного НДР за даними в таблиці 3.1 дорівнює 170 дн.

Залежно від характеру й складності НДР, ступеня попередньої пропрацьованості питань держстандарт допускає виключення або доповнення етапів й окремих видів робіт, їхній поділ або сполучення, а також уточнення змісту.

Співвідношення трудових витрат по окремих етапах НДР й ДКР наведені в таблиці 4.2.


Таблиця 4.2 – Співвідношення трудових витрат

Етапи НДІ й ДКР

Трудомісткість дослідницьких

робіт, %

Розробка технічного завдання

4,64

Вибір напрямку дослідження

42,86

Теоретичні й експериментальні дослідження

40,12

Узагальнення й оцінка результатів дослідження

12,38


4.2 Визначення планової собівартості проведення НДР


Науково-технічна продукція включає закінчені науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні й інші інноваційні науково-технічні роботи (послуги), дослідні зразки й дослідні партії виробів, виготовлені в процесі виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт відповідно до умов, передбаченими в договорі (замовлені) і прийняті замовником.

У собівартість науково технічної продукції включаються витрати, необхідні для виробництва продукції й виконання робіт, передбачених технічним завданням (програмою, методикою або аналогічним документом) і договором (замовленням) на створення (передачу) науково-технічної продукції.

Угруповання по статтях калькуляції повинна забезпечити виділення витрат, пов'язаних з виробництвом окремих видів науково-технічної продукції по конкретних договорах (замовленням), які можуть бути прямо включені в їхню собівартість.

Типове угруповання по статтях калькуляції включає:

  • матеріали;

  • витрати по роботах виконуваним сторонніми організаціями;

  • спеціальне устаткування для наукових (експериментальних) робіт;

  • витрати на оплату праці працівників, безпосередньо пов'язаних зі створенням науково-технічної продукції;

  • додаткові витрати на заробітну плату;

  • нарахування на заробітну плату;

  • інші прямі витрати;

  • накладні витрати.

Наукові організації, виходячи з необхідності точного визначення собівартості науково-технічної продукції по окремих договорах (замовленням), можуть передбачити виділення окремої статті витрати на утримання й експлуатацію науково-дослідного встаткування, установок і споруджень.

Калькуляція планової собівартості наведена в таблиці 4.

До статті «Матеріали» відносяться витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, необхідні для виконання НДР. Витрати по цій статті визначаються по діючих оптових цінах з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, величина яких становить 7-10% від оптової вартості матеріалів. Так для даного виду НДР потрібно тільки ЕОМ, то стаття «Матеріали» у витратах уважатися не буде, тому що ЕОМ відноситься до основних фондів й у статтю матеріали не попадає.

Амортизаційні відрахування, кошти на ремонт й електроенергію входять у накладні витрати й окремо не враховуються.

На статтю «Спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт» відносяться витрати на придбання або виготовлення спеціальних приладів, стендів, апаратів й іншого спеціального устаткування, необхідного для проведення конкретної НДР. Визначення витрат за цією статтею провадиться по фактичній вартості придбання, тобто за договірною ціною з урахуванням транспортно-заготівельних витрат і витрат, пов'язаних з установкою й монтажем спеціального устаткування, величина яких звичайно становить 12-15% від договірної ціни встаткування. Витрати по даній статті зведені в таблицю 4.3.


Таблиця 4.3 – Витрати на спецобладнання

Спецобладнання

Виготовлювач

(постачальник)

Кількість

Ціна за

одиницю,

грн.

Сума,

Грн.

Обґрун-тування

Демонстраційний

набір

Bruel & Kjear

1

6000

6000

Основний

об'єкт НДР

Транспортно-

заготівельні

роботи

DHL

1

300

300

Доставка

Усього:




6300



На статтю “Основна заробітна плата” ставиться основна заробітна плата наукових співробітників, інженерно-технічних працівників, лаборантів, креслярів, копірувальників і робітників, безпосередньо зайнятих виконанням НДР, а також заробітна плата позаштатного складу, залучених до її виконання. Для розрахунку візьмемо середню заробітну плату відповідних працівників Інституту кібернетики міста Києва. Середнє число робочих днів у місяці в 2005 році - 21 день. Суми основної зарплати співробітників, зайнятих на проведенні НДР наведені в таблиці 4.4.


Таблиця 4.4 – Основна заробітна плата працівників

Посада виконавця

Середня ЗП на місяць, грн.

Трудомісткість роботи виконавця, дн.

Сума,

грн.

Старший науковий співробітник

750

25

892,86

Молодший науковий співробітник

450

130

2785,71

Лаборант

290

10

138,1

Кресляр

320

5

76,19

Усього


170

3892,86


До статті “Додаткова заробітна плата” відносяться виплати, передбачені законодавством за непророблений час: оплата чергових і додаткових відпусток, оплата часу, пов'язаного з виконанням державних і суспільних обов'язків, виплати винагород за вислугу років й інших. Додаткова заробітна плата від основної заробітної плати розраховується з урахуванням всіх вихідних днів у році (104), свят (9), у підсумку одержуємо 252 робочих дня у році, оскільки відпустка становить 24 дня й 7 днів лікарняних, то додаткова заробітна плата складе 12% від основної заробітної плати: 3892,86* 0,12 = 467,14 грн..

Розмір відрахувань на нарахування на заробітну плату становить 38% від суми основної й додаткової заробітної плати працівників, що безпосередньо виконують НДР.

Вн.з/п = 0,38 * (467,14 + 3892,86) = 1656,8 грн. (4.1)

До статті “Накладні витрати” включаються витрати на керівництво й господарське обслуговування, які рівною мірою відносяться до всіх виконавців НДР. По цій статті враховується заробітна плата апарата керівництва й загальногосподарських служб, витрати на зміст і поточний ремонт будинків, споруджень, устаткування й інвентарю, амортизаційні відрахування на їхнє повне відновлення й капітальний ремонт, витрати по охороні праці, науково-технічної інформації, винахідництву й раціоналізації й так далі. У наукових установах величина накладних витрат становить 120 - 200% від основної й додаткової заробітної плати.

Інші прямі витрати, до яких ставляться витрати на придбання матеріалів спеціальної науково-технічної інформації, за використання телефонної й радіозв'язку, доступ до мережі Інтернет й інші витрати необхідні при проведенні конкретної НДР, увійдуть у накладні витрати.

Суми витрат по статтях і підсумковій собівартості НДР наведені в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 – Собівартість НДР

Стаття витрат

Сума, грн.

1. Спецобладнання для НДР

6300

2. Основна заробітна плата

3892,86

3. Додаткова заробітна плата

467,14

4. Нарахування на заробітну плату

1656,8

5. Накладні витрати

8675,21

Планова собівартість:

21000

5 ОХОРОНА ПРАЦІ


5.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочому місці оператора.


Система дистанційного контролю акустичного оточення керується та контролюються оператором ЕОМ, що розташований у звичайній кімнаті для працівників, або у спеціально відведеному для цього приміщенні підприємства.

На робочому місці оператора персонального комп'ютера присутні наступні шкідливі виробничі фактори:

Фізичні:

    • недостатня освітленість робочої зони;

    • пряма й відбита блискавичність;

    • підвищений рівень статичної електрики;

    • підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

    • підвищений рівень шуму;

    • несприятливі параметри мікроклімату.

Психофізіологічні:

    • статичні фізичні перевантаження;

    • нервовопсихічні перевантаження:

      • розумова перенапруга;

      • перенапруга аналізаторів.


5.2 Фізично небезпечні й шкідливі фактори.


Недостатня освітленість робочої зони природним світлом виникає внаслідок недостатньої площі світлових прорізів, їхнього забруднення, а також нераціонального розташування робочого стола щодо джерел природного світла.

Недостатнє освітлення негативно впливає на зір людини, стан його центральної нервової системи, знижує продуктивність праці, збільшує стомлення працівника.

Для виконання зорової роботи, пов'язаної зі сприйняттям інформації з екрана, зовсім непридатний спосіб освітлення всього приміщення. Наявний досвід створення світлової обстановки при сприйнятті інформації з екрана свідчить про те, що найбільший обсяг інформації може бути сприйнятий в темряві. Однак при необхідності реєстрації цієї інформації, яскравість робочого місця, де відбувається ця реєстрація, створювана місцевим освітленням, повинна відповідати яскравості екрана (75-100 кд/м2). При цьому варто передбачити, щоб екран ЕПТ був захищений від прямого влучення на нього світла спеціальним щитом. При відсутності такого захисту й, отже, зменшенні контрасту зображення обсяг і точність сприйманої інформації може скоротитися на 30%.

Виконання зорової роботи при недостатньому освітленні може привести до розвитку деяких дефектів ока. Дефекти ока ділять на два основних види:

    • короткозорість;

    • далекозорість.

При організації раціонального виробничого освітлення варто уникати наявності в поле зору працюючих блисткостей. Порушення зорових функцій блисткістю називається сліпимістю. Чим вище яскравість поля адаптації, тим менше ймовірність явища сліпимості

В умовах даного проекту природне освітлення є неможливим, тому що це закрите приміщення, а використовується штучне. Недостатня освітленість знижує швидкість розрізнення деталей (іноді робить це взагалі неможливим), що позначається на продуктивності праці, збільшує стомлюваність працівника й т.д.

Внаслідок цього необхідна розробка штучного освітлення робочої зони оператора.

Пряма блискість - влучення в поле зору яскравих джерел світла.

Відбита блискість виникає через високий коефіцієнт відбиття екрана.

Блискість викликає сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, потім гострота зору.

Границею дискомфортності зорового відчуття є М=40, а при М=60 виникають хворобливі відчуття.

Підвищений рівень статичної електрики. Джерелами електростатичного поля на робочому місці оператора є дисплей і периферійні пристрої. Вплив статичної електрики на людину може проявлятися у вигляді слабкого довгостроково струму, що протікає, або у формі короткочасного розряду через його тіло. Такий розряд викликає в людини рефлекторний рух, що може привести до травм. Електростатичне поле підвищеної напруженості негативно впливає на організм людини, викликаючи функціональні зміни з боку центральної нервової, серцево-судинної й іншої систем організму. Для обмеження шкідливого впливу електростатичного поля проводиться його нормування.

Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см. навколо ВДТ по електричній складовій повинна бути не більше:

    • у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц; 25 В/м

    • у діапазоні частот 2 - 400 кГц 2,5 В/м

Щільність магнітного потоку повинна бути не більше:

        • у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц; 250 нТл

        • у діапазоні частот 2 - 400 кГц. 25 нТл

Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В.

Підвищений рівень електромагнітних випромінювань. Основним джерелом електромагнітних полів на робочому місці оператора персонального комп'ютера є електронно-променева трубка дисплея.

Електромагнітні поля впливають на тканині людини як на біологічні об'єкти. Вони змінюють орієнтацію кліток або ланцюгів молекул відповідно до напрямку силових ліній електричного поля, послабляють біохімічну активність чистових молекул, порушують функції серцево-судинної системи, органів подиху, травлення й деяких біохімічних показників крові (змінюється співвідношення еритроцитів і лейкоцитів крові, виникає лейкоцитоз).

Електромагнітні поля несприятливо впливають на зір, викликають головний біль, порушення сну, зниження апетиту.

ЕПТ дисплея є джерелом електромагнітних випромінювань із частотами 10-16кгц.

Оператор персонального комп'ютера перебуває в ближній зоні (зона індукції), де ще не сформована електромагнітна хвиля, що біжить, тому цю зону можна характеризувати як електричною, так і магнітного складового електромагнітного поля.

Контроль рівнів електричного поля здійснюється за значенням напруженості електричного поля, вираженої в В/м.

Контроль рівнів магнітного поля здійснюється за значенням напруженості магнітного поля, вираженої в А/м або за значенням магнітної індукції, вираженої в Тл.

Підвищений рівень шуму. Джерелами шуму на робочому місці програміста є як самі ЕОМ, так і периферійне встаткування.

Шум - несприятливо діючі на людину звуки. Він є хаотичним сполученням звуків різної частоти й інтенсивності. Джерелом звуку в ЕОМ і периферійному встаткуванні є коливні тверді частини, до яких можна віднести системи вентиляції встаткування, дисководи, каретки й приводи принтерів. Так само джерелом високочастотних шумів може бути електронна частина ЕОМ і периферійного встаткування.

Тривалий вплив інтенсивного шуму може привести до патологічного стану слухового органа, до його стомлення й виникнення професійного захворювання - приглухуватості, тобто до втрати слуху. Шум викликає зміни у серцево-судинній системі, супроводжувані порушенням тонусу й ритму серцевих скорочень, змінюється артеріальний тиск, приводить до порушення нормальної функції шлунка. Особливо піддається впливу центральна нервова система. Відзначається зміна органів зору, вестибулярного апарата, збільшення внутрічерепного тиску, порушення обмінних процесів організму.


5.3 Психофізіологічно небезпечні й шкідливі фактори.


Статичні фізичні перевантаження. При роботі з ЕОМ застосовують клавішний ввід. Робочі цикли при роботі на клавішних апаратах, як правило, багаторазово повторюються. Велике їхнє число за робочу зміну приводить до нервово-м'язового стомлення, що може бути основним етиологічниим фактором м'язової перенапруги й виникнення професійних захворювань рук.

При статичних фізичних перевантаженнях ніг, плечей, шиї й рук довгостроково прибувають у стані скорочення. У них погіршується кровообіг. Живильні речовини надходять у м'язи недостатньо швидко, у тканинах накопичуються продукти розпаду, у результаті чого можуть виникнути хворобливі відчуття.

Оскільки кожне натискання на клавішу сполучене зі скороченням м'язів, сухожилля безупинно сковзають уздовж костей і стикаються із тканинами.

Внаслідок чого можуть виникнути запальні процеси. Розпухлі внаслідок повторюваних рухів, оболонки сухожиль можуть здавити нерв. Виникає зап'ястний синдром.

Нервовопсихічні перевантаження. Нервова перенапруга обумовлена напругою уваги. Часта й тривала перенапруга може служити джерелом ряду захворювань серцево-судинної, нервової, зорової й іншої систем організму.

Розумова перенапруга. Розумова діяльність - це діяльність, насамперед, центральної нервової системи, її вищого відділу кори головного мозку.

При розумовій роботі відбувається звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів.

Низький рівень загального обміну при розумовій діяльності не є показником малої інтенсивності обмінних процесів, навпаки, споживання кисню збільшується в 15-20 разів у порівнянні з фізичною роботою. Можливі значні зміни кров'яного тиску, пульсу, підвищення цукру в крові. Тривала розумова робота може привести до серцево-судинних захворювань.

Перенапруга аналізаторів. Центральна нервова система одержує інформацію від зовнішнього середовища за допомогою чутливих апаратів, що сприймають сигнали. Ці апарати академіком И.П.Павловим названі аналізаторами.

Основна характеристика аналізаторів – висока чутливість. При роботі з дисплеєм, яскравість сигналів значно перевищує мінімальний рівень світлового впливу. Верхня межа інтенсивності світлового сигналу, при якому ще не порушується робота аналізаторів, становить 10.000 кд/м2. Але крайні значення стомлюючі для очей. Так ознакою ненормально великої яскравості зображення на сітківці є виникнення послідовних образів. Зорова система має властивість оцінювати сприйману яскравість сигналу.

Зорова робота вимагає частого перемикання з однієї поверхні на іншу, що відбувається на тлі нерівномірних яскравостей. Результати досліджень показують, що робота в умовах постійної переадаптації до яскравостей, що розрізняються приблизно в 10 разів, викликає почуття дискомфорту вже в перші години роботи, а потім й явну перевтому. Особливо несприятливі такі перепади яскравості, які викликають сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, а потім гострота зору. При незадовільному розподілі яскравості в освітленому просторі виникає відчуття зорового дискомфорту.

Дискомфортні умови для роботи ока можуть виникнути не тільки в результаті більших яскравостей у полі зору, але й внаслідок недостатньої освітленості поля зору. Психофізіологічні досвіди показали, що різна чутливість ока досягає максимуму при освітленості білої поверхні більше 200 лк і зберігає його аж до 3000 лк. Сталість гостроти зору протягом роботи (стійкість ясного бачення) досягає максимуму приблизно при освітленості білої поверхні більше 200 лк.


5.4 Міри захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів.


Основним способом захисту від статичної електрики є заземлення периферійного встаткування, а також зволоження навколишнього повітря.

При відсутності природного освітлення використається штучне. Для загального освітлення використаються лампи денного світла, тому що їхній спектр близький до природного.

Зниження рівня шуму можна домогтися, застосовуючи демпфірування, звукоізоляцію, поглинання. Демпфірування - покриття поверхні демпферними матеріалами, що мають велике внутрішнє тертя (мастики, спеціальні види повсті, лінолеум). Звукоізоляція - зниження виробничого шуму на шляху його поширення. За допомогою звукових перегородок легко знизити рівень шуму на 30-40 дБ. Звукопоглинання - застосування звуковбирних матеріалів при обладнанні кімнати.

Для запобігання виникнення шкідливих наслідків від статичних фізичних перевантажень, необхідно обладнати місце так, щоб виключити незручні пози, тривалі напруги. Дисплей повинен бути встановлений на такій висоті й під таким кутом, щоб шия працівника не була зігнута й утримувалася в такому стані напруженими м'язами. Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб до її не потрібно було тягтися, руки не повинні бути у висячому положенні або перенапружені. Не можна довго перебувати в одній позі. Щогодини протягом 15 хв. необхідно займатися якою-небудь справою, зробити розминку.

Для запобігання перенапруги аналізаторів необхідно визначити режим яскравості. Для цього потрібно встановити рівень яскравості, співвідношення рівнів яскравості в полі зору, рівень контрасту. Оптимальною вважається така яскравість, при якій проявляється контрастна чутливість ока, гострота зору й швидкість розрізнення сигналів. Нижньою комфортною границею рівня яскравості світних сигналів можна вважати 30 кд/м2, верхня комфортна границя визначається значенням сліпучої яскравості. Яскравість об'єктів на екрані повинна бути погоджена з яскравістю фону екрана й навколишнім освітленням. При зворотному контрасті контраст яскравості повинен перебувати в межах 85-90% з можливістю регулювання яскравості об'єктів, а при прямому контрасті 75-80% з можливістю регулювання яскравості фону. Прямий контраст переважніше зворотного. Оптимальне співвідношення яскравостей між екраном, його найближчим оточенням і далеким оточенням становить 5:2:1. Відстань зчитування інформації з екрана може бути від 400мм і більше.


5.5 Розрахунок виробничого освітлення


Недостатня освітленість робочої зони оператора, усувається введенням комбінованого штучного освітлення. Для розрахунку освітлення необхідно знати розміри приміщення. Для даного виду діяльності (дистанційний контроль виробничого процесу на екрані комп'ютера) може використовуватися, будь-яка доступна площа, як правило, це закрите приміщення без доступу світла. Для розрахунку візьмемо приміщення площею 10Ч3Ч3 (довжина А = 10 м, ширина В = 3 м, висота С = 3 м) з повною відсутністю природного освітлення.

Розрахуємо освітлення. Для організації освітлення робочих місць скористаємося світильниками з люмінесцентними лампами. Знайдемо висоту підвісу над робочою площиною Н. З рис. 5.1., представленого нижче, видно, що висота робочої площини (стола) над підлогою дорівнює 0,85 м. Отже, з огляду на відстань від стелі до світильника (0,15 м), відстань від робочої площини до світильника буде приблизно дорівнювати 2 м.

Рисунок 5.1 – Габарити приміщення


Знайдемо відстань між центрами світильників l. Для люмінесцентних світильників

(5.1)

При такому значенні l можливо реалізувати тільки один ряд світильників уздовж довгої стіни.

Відстань світильників від стін дорівнює

(5.2)

Кількість світильників визначається за формулою

(5.3)

Розташування світильників умовно показане на рис. 5.2. Крапками позначені центри світильників.

Рисунок 5.2 – Розташування світильників


Для знаходження необхідного світлового потоку одного джерела необхідно попередньо знайти деякі параметри.

Коефіцієнт запасу, що враховує старіння ламп і забруднення світильників, дорівнює

,

тому що в даному приміщенні виділення пилу низьке.

Площа освітлюваного приміщення

(5.4)

Коефіцієнт мінімальної освітленості для люмінесцентних ламп

Визначимо індекс приміщення

(5.5)

Коефіцієнт відбиття стелі (свіжа побілка)

Коефіцієнт відбиття стін (голубий колір)

Коефіцієнт відбиття підлоги (коричневий колір)

.

З огляду на те, що застосовується світильник ЛСПО2, даним коефіцієнтам відбиття й індексу приміщення відповідає коефіцієнт використання світлового потоку

Знаючи тепер всі необхідні значення параметрів, обчислимо необхідний світловий потік одного джерела світла

(5.7)

Найближча по світловому потоці лампа ЛБ80-4 (6220 лм), Відхилення світлового потоку цієї лампи від розрахованого становить -5,5 %. Відхилення повинне лежати в межах (-10% - +20%), по цьому критерію лампа підходить.


    1. Електробезпечність


Для захисту від електротравм у приміщенні слід використовувати сховану, добре ізольовану електропроводку. Розподіл енергії здійснюється за допомогою розподільного щита з ізольованими кабелями і розетками, що виключають можливість короткого замикання. Розподільний щит має запобіжники, що спрацьовують при критичному режимі роботи. Персонал, що обслуговує ЕОМ, зобов'язаний пройти навчання безпечним методам роботи на робочому місці і перевірку знань правил техніки безпеки.

У мережі нейтраль джерела струму слід приєднати до заземлення за допомогою заземлюючого провідника . Цей заземлювач розташовується поблизу джерела живлення (в окремих випадках) біля стіни будинку, у якому він знаходиться. Ефективним заходом захисту в даному випадку є захисне занулення.

Захисне занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмоведучих частин, що можуть виявитися під напругою (ГОСТ 12.1.009-76). Захисна дія занулення здійснюється тим, що при замиканні однієї з фаз на занулений корпус у колі цієї фази виникає струм короткого замикання, що впливає на струмовий захист (плавкий запобіжник, автомат), у результаті чого відбувається відключення аварійної ділянки від кола. Таким чином, занулення зменшує напругу дотику й обмежує час, протягом якого людина, торкнувшись до корпуса, може потрапити під дію напруги.

ГОСТ 12.1.038-82 установлює гранично припустимі рівні напруг дотику (В), і струмів (мА), що протікають через тіло людини, призначені для проектування способів і засобів захисту людей при взаємодії з електроустановками виробничого і побутового призначення постійного і змінного струму частотою 50 і 400 Гц.

На підставі ПУЭ-85 дане приміщення по ступені небезпеки поразки електричним струмом відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки поразки електричним струмом, так як умови, що створюють підвищену небезпеку поразки електричним струмом ( вологість, струмоведучий пил, висо­­ка температура, можливість одночасного торкання до струмоведучих частин і заземлення) відсутні .

Електропроводка в приміщенні схованого типу, тому випадкове торкання проводів з напругою 220 В виключено, за умови дотримання правил техніки безпеки. Вимикачі штучного освітлення ізольовані струмонепровідним облицюванням.

Поразка електричним струмом може відбутися в результаті несправних розеток і вилок ЕОМ, а також пристроїв місцевого освітлення, короткого замикання.


5.7 Пожежна безпека


При гасінні пожеж найбільше поширення одержали наступні принципи припинення горіння:

  • ізоляція вогнища горіння від повітря чи зниження шляхом розведення повітря непальними газами концентрації кисню до значення, при якому не може відбуватися горіння;

  • охолодження вогнища горіння нижче визначених температур;

      • інтенсивне гальмування швидкості хімічної реакції в полум'ї;

  • механічний зрив полум'я в результаті впливу на нього сильного струменя газу чи води;

  • створення умов вогнеперешкодження, тобто таких умов, при яких

    Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
    Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

    Поможем написать работу на аналогичную тему

    Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
    Нужна помощь в написании работы?
    Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: