Xreferat.com » Рефераты по безопасности жизнедеятельности » Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій

Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій

небезпека - поняття складне з багатьма ознаками, то таксономування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати її природу небезпеки. (Таксономія - наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять і об'єктів.)

На сьогоднішній день повної таксономії небезпек ще не існує. Можна гово­рити про часткову класифікацію:

за походженням небезпеки бувають природні, техногенні, антропогенні,
екологічні, змішані (згідно офіційних стандартів небезпеки поділяються на
фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні);

за часом дії негативних наслідків поділяються на імпульсні і кумулятивні;

за локалізацією пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, кос­мосом;

за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні
випадки;

за збитками, які можуть бути соціальними, технічними, екологічними тощо;

- за сферою прояву - побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі. військові тощо;

за структурою (будовою) бувають прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;

за характером дії на людину поділяються на активні і масивні (останні активуються за рахунок енергії, носієм якої є саме людина, що наражається на гострі, колючі, ріжучі нерухомі елементи, нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо).

Враховуючи, що життєдіяльність людини здійснюється в системі «людина природа - техніка», ми подаємо класифікацію небезпек стосовно їхнього поход­ження. При вивченні людських чинників увагу потрібно звертати на фізіологічну надійність людини, зокрема на аналізаторі і (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вісцеральний), за допомогою яких здійснюється контакт з довкіллям, а також психологічну надійність (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля характер, темперамент, соромливість тощо). Важливо також знати фактори, які знижують працездатність людини (конфлікти, захворювання, втома і а перевтома алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія тощо), та ті, що її підвищують (аеробна підготовка, медико-біологічні методи, професійний відбір та вища освіта).

Вивчаючи середовище проживання, необхідно враховувати специфічні фактори (сонячне випромінювання, магнітні бурі, парниковий ефект, кріологічні ритми); геофізичні фактори (землетруси, вулканічні виверження, обпали і обру­шення гірських порід.

До технічних факторів слід в першу чергу віднести надійність техніки (конструктивні недоліки, технологічні і експлуатаційні порушення, катастрофічне руйнування деталей машин, особливо із зварними з'єднаннями, Під дією корозійної втоми і корозійного розтріскування), організацію служби безпеки життєдіяльності (документація, стандартизація, праж ті норми, методи навчання тощо), а також санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях та на робочому місці (шкідливі речовини в робочій зоні, промислове освітлення шум, вібрація, світлові, електромагнітні, радіоактивні випромінювання тощо).

Правильні дії населення при землетрусі. При землетрусі ґрунт починає з відчутно коливатися впродовж незначного проміжку часу - тільки декілька секунд, найбільше - хвилину - при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати острах, але у вас немає іншого вибору, крім як чекати їх закінчення. Тому дуже важливо зберігати спокій і самовладання. Якщо ви будете діяти спокійно і свідомо, у вас більше шансів залишитися неушкодженим. Більше того, інші люди будуть брати з вас приклад і тільки виграють від цього.

1. Якщо ви відчули струс ґрунту або будови, реагуйте негайно, пам'ятаючи, що найбільша небезпека походить від предметів, які падають. Не бентежтеся, якщо прийдеться заховатися під стіл. Люди, які зволікають, частіше стають жертвами предметів, що падають - частин стелі і стін. Залишайтеся спокійними і не робіть нічого, що порушує спокій інших людей (наприклад, не кричіть, бігайте).

Якщо ви знаходитесь в приміщенні, негайно займіть безпечне місце. Заберіться під стіл чи ліжко. Встаньте в просвіт внутрішніх дверей або у внутрішньому кутку кімнати. Пам'ятайте, що частіше обвалюються зовнішні стіни будівлі. Тримайтеся подалі від вікон, пічок і важких предметів, наприклад - холодильників, які можуть перекинутися або зсунутися з місця.

Не вибігайте з будівлі. Уламки, які падають попід стінами, становлять серйозну небезпеку. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і лише дочекавшись його закінчення, перейти в безпечне місце.

Якщо ви знаходитесь всередині багатоповерхової будівлі, не спішіть до ліфтів чи сходів; поблизу виходів скоріше всього буде стовпотворіння, а ліфти не будуть працювати. Крім того, сходові прогони і ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

Не дивуйтесь, якщо вийде з ладу електрика або зазвучать сигнали пожежної тривоги, охоронної сигналізації чи спрацює система пожежогасіння. Будьте готові почути дзвін побитого скла, стін, що тріскають, і предметів, які падають.

Якщо ви знаходитеся в неукріпленій одно- чи двоповерховій цегляній
будівлі, можливо, буде безпечніше покинути будівлю, ніж залишитися в ній. Виходьте з будівлі якомога швидше, але будьте обережні, остерігаючись частин цегляної кладки, проводів та інших небезпечних предметів.

Не стрибайте з вікна без крайньої необхідності. Пам'ятайте, це може привести до травми, навіть при повному збереженні цілості будівлі.

Перебуваючи на тротуарі поблизу високої будівлі, ввійдіть в під'їзд чи
йдіть на відкрите місце, щоб уникнути уламків, які падають.

Перебуваючи в автомобілі, що рухається, плавно загальмуйте подалі від високих будівель, мостів і естакад. Залишайтесь в машині до закінчення поштовхів.

10. Не дивуйтесь, відчувши повторні поштовхи. Після першого струсу, звичайно наступає пауза, після якої може статися повторний поштовх. Це викликано надходженням різноманітних сейсмічних хвиль від одного і того ж землетрусу. Крім того, може мати місце і так званий афтершок - поштовх, який виникає за основним. Афтершоки можуть виникнути через декілька хвилин, годин чи навіть з після основного поштовху. Інколи афтершоки викликають пошкодження чи чування конструкцій будівель, вже послаблених основним поштовхом.

Коли струси ґрунту припиняться, ви, можливо, виявите суттєві руйнування і потерпілих. При цьому особливо важливо, зберігаючи спокій, негайно розпочати допомагати потерпілим і пораненим. Друга за важливістю справа - гасіння пожеж, які виникли. Після цього можна приступити до оцінки збитків і відновлювальних робіт.

Зберігайте спокій, уважно оцініть обстановку.

Допоможіть пораненим. Надайте їм першу медичну допомогу, накрийте ковдрою, щоб не допустити охолодження. Направте до них лікаря.

Постарайтесь виявити осередок пожежі, якщо можливо, погасіть її.

4. Огляньте комунікації на предмет пошкодження. Перекрийте газові вентилі, якщо є небезпека витікання. Визначайте витікання газу за запахом, ніколи не користуйтесь для цього сірниками чи свічкою. Якщо є небезпека пошкодження проводки відключіть електрику. Якщо виявилось пошкодження водопровідних труб, перекрийте воду.

Не користуйтесь автомобілями, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки чи для надання допомоги.

Не користуйтесь телефоном, крім як для виклику допомоги, повідомлень про серйозні пригоди, поранення чи злочини. Перевантаження телефонних ліній знижує ефективність роботи аварійних служб, і було б легковажністю користуватися телефоном для особистих потреб чи задля цікавості. Коли напруга спаде, зв’яжіться з рідними і друзями, щоб повідомити їх, що ви в безпеці.

Не вирушайте розглядати місцевість і не заходьте в райони руйнувань, якщо тільки та не потрібна ваша допомога.


6. Безпека життєдіяльності людини в екстремальних умовах природного середовища та сфері проживання (туберкульоз)


Туберкульоз - інфекційне захворювання, збудник якого відноситься до широко розповсюдженого в природі мікобактеріям. Захворювання викликається мікобактеріями людського чи бичачого типу.

Відмінною рисою мікобактерій туберкульозу є їхня висока стійкість до впливів хімічних і фізичних факторів: кислотам, лугам, спиртам, сонячним променям і т.д. Вони тривалий час можуть зберігати патогенність у мокротинні, у пилу на предметах. Однієї з форм мінливості мікобактерій туберкульозу є можливість розвитку лікарської стійкості до туберкулостатичних препаратів, що може зберігатися тривалий час.

У патогенезі туберкульозу немаловажну роль грають шляху зараження. Найчастіше вхідними воротами інфекції служать дихальні шляхи (аерогений шлях зараження); при цьому може мати місце як повітряно-краплинна, так і повітряно-пилова інфекція. Джерелом зараження, як правило, є хвора людина, що виділяє мікобактерій туберкульозу (БК) з мокротинням і слизом при кашлі, чханні і розмові. У поширенні туберкульозної інфекції мають значення і тварини, хворі туберкульозом. У таких випадках зараження відбувається частіше через молочні продукти (аліментарний шлях зараження). Можливий і контактний шлях: через шкіру, слизуваті оболонки. У дуже рідких випадках установлена можливість черезплацентарного зараження.

Різноманіття клінічних проявів при туберкульозі визначає не тільки збудник. Вирішальну роль грають стан організму хворого, його реактивність і опірність, що може знижуватися при різних несприятливих умовах праці і побуту і т.п.

Імунітет, тобто стійкість організму, обумовлений сукупністю спадкоємних і придбаних факторів. Людина має природну стійкість до туберкульозу. Істотну роль грає і придбаний, інфекційний чи вакцинальний імунітет, що при туберкульозі є нестерильним і обумовлений наявністю в організмі збудника при відсутності клінічних проявів хвороби. Однак цей імунітет з часом слабшає і може втрачатися, тому необхідна ревакцинація.

У результаті розвитку інфекційного імунітету виникає специфічна алергія, тобто чутливість до повторного впровадження мікобактерій чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ця особливість використовується у фтизіатричній практиці для визначення інфікованності населення чи ступеня алергії в хворих туберкульозом. Як алерген застосовують туберкулін. Алергія може підсилюватися чи слабшати, нормалізуватися. Стерилізація організму супроводжується втрачанням алергії - "позитивною анергією". Однак специфічна алергія залежить і від загальної реактивності організму. Тому при важких формах захворювання можуть бути відсутні реакції на туберкулін - "негативна анергія" як результат виснаження захисних сил організму Клінічні ознаки туберкульозу - найчастіше уражаються легені. Раннє виявлення туберкульозу - одна з найважливіших задач, тому що в даний час лікування можливе в більшості хворих. Оскільки первинне інфікування переважно відбувається в дитяче – підлітковому і юнацькому віці, необхідно знати особливості клінічних проявів туберкульозу хворих цих груп.

Першими і найбільш частими ознаками захворювання є симптоми загальної туберкульозної інтоксикації організму (дратівливість, підвищена стомлюваність, порушення сну й апетиту, підвищення температури тіла, пітливість і т.д. ). У цей же період може бути відзначене збільшення лімфатичних вузлів, частіше шийних. Нерідко первинна інтоксикація супроводжується захворюванням очей, ушей, суглобів (пара специфічні реакції).

При розвитку туберкульозного процесу в легких чи внутрігрудних лімфатичних вузлах клінічна картина може нагадувати грип, пневмонію. У дорослих хвороба частіше протікає з дуже убогою симптоматикою. У більшості з них туберкульоз виявляється при профілактичній флюорографії. Менша частина хворих звертається зі скаргами невизначеного характеру, обумовленими інтоксикацією, чи з більш вираженими симптомами, що нагадують картину бронхіту, катару верхніх дихальних шляхів, чи грипу пневмонії. У деяких захворювання починається з захриплості голосу, хворій у горлі, обумовлених поразкою гортані. Іноді першим симптомом може бути кровохаркання.

Місцеві симптоми (біль у груд, кашель, задишка) можуть бути виражені в різному ступені і залежать від форми, фази і поширеності процесу.

Обстеження хворого. Анамнез. Починати обстеження хворого необхідно з з'ясування факторів, що сприяли інфікуванню організму. Особливе значення має контакт із хворим туберкульозом легень, його характер і тривалість. Найбільш небезпечний сімейний контакт. Можливий контакт виробничий. Важливо з'ясувати характер і вага захворювання людини, з яким обстежуваний був у контакті. Необхідно враховувати й умови життя, а також стан обстежуваного в період контакту. Несприятливий вплив на організм роблять погані побутові умови, нерегулярне харчування, професійні шкідливості, шкідливі звички і ряд інших факторів.

Огляд. При початкових формах туберкульозу зовнішній огляд порівняно рідко виявляє ознаки захворювання. Хронічні, прогресуючі процеси можуть змінювати зовнішній вигляд хворого: спостерігаються блідість шкірних покривів і слизуватих оболонок, зміна форми грудної клітки, акроціаноз, зміна нігтевих фаланг, нігтів. При огляді грудної клітки можна спостерігати асиметрію, обмеження екскурсії при подиху, западання над- і підключичних ямок.

При пальпації можна виявити симптоми рефлекторного захисту: хворобливість і напруга м'язів грудної чи клітки плечового пояса. При стуканні по грудині іноді відзначається хворобливість.

За допомогою перкусії, особливо порівняльної, удається виявити локалізацію, а також певною мірою визначити характер патологічних змін. Інтенсивне скорочення легеневого звуку частіше обумовлено масивним ущільненням легеневої тканини чи плевральним потом. Тимпанічний характер звуку може бути обумовлений пневмотораксом чи великою порожниною розпаду в легені. За допомогою аускультації виявляють зміна характеру подиху і хрипи.

Дослідження крові. Найбільш характерні невеликий лейкоцитоз (8- 10 o 109/л), збільшення числа палочкоядерних нейтрофілов (до 10-15 %), лімфоцітоз (рідше лімфопенія) і моноцитоз, а також помірне підвищення СОЭ (до 20-25 мм/ч). Має значення також і дослідження білкових фракцій крові, тому що запальний процес викликає, як правило, збільшення грубодисперсних білків. Цей тест використовують як специфічний, якщо він виникає у відповідь на пробу Коха. Рентгенологічні методи обстеження хворого туберкульозом включають: рентгеноскопію, рентгенографію в різних положеннях. Переважно використовують рентгенографію. Для більшої контрастності зображення знімки роблять звичайно на висоті вдиху в прямої і бічний проекціях. Прицільні знімки роблять у положенні, при якому досліджувана ділянка видна особливо чітко.


7. Соціальні та політичні небезпеки і заходи щодо їх попередження - тероризм


Головне, що лежить в основі терористичних акцій і, насамперед , політичного (і державного) тероризму, - це ідеологія. Жорстока, кривава боротьба за верховенство переконань, ідеалів. Росія XІ - XX вв. була своєрідним полігоном, абеткою тероризму: "Йду працювати в терор", - говорили Дмитро Каракозов, "народовольці", Олександр Ульянов і інші. Плеяда людей, поза сумнівом, мужніх і чесних, здавалося б, світлими помислами, але не бачать іншого способу досягнення своїх цілей була ввергнута в жорстоку таємну "війну". Основоположник теорії тероризму німецький філософ Карл Гейнцен ще в 1848 р. доводив: заборону убивства не застосуємо в політичній боротьбі, а фізична ліквідація сотень і тисяч людей може бути виправдана, виходячи з вищих інтересів людства. Концепція ця одержала подальший розвиток у теоріях Бакунина і Кропоткина, що висували доктрину "пропаганди дією". Суть її в тім, що тільки терористичні дії здатні спонукати маси до тиску на уряд. Однак терористичні акції анархістів мали стихійний характер і були порівняно нечисленні.

Розробка вимог до системи фізичного захисту починається з визначення параметрів ймовірної погрози. Так називана модель базової погрози виробляється за результатами аналізу злочинної антиядерної діяльності усередині країни і за рубежем і містить у собі такі характеристики як розмір терористичної групи, використовуване зброя і спорядження, тактика дій, і т.д. Модель постійно переглядається. Наприклад, у США, після прориву вантажівки на територію АЕС Три-Майл-Айлэнд (березень 1993 р.), Комісією з ядерного регулювання (NRC) було прийняте рішення про внесення в модель можливості прориву начинених вибухівкою транспортних засобів. Відповідно, заходу для захисту від такого прориву були прийняті на атомних станціях країни.

Необхідно відзначити, що організація фізичного захисту ядерних об'єктів припускає обстановку відносного порядку і відсутність бойових дій. Зокрема , рейд чеченських бойовиків на місто Будьонівск у червні 1995 р. далеко виходить за рамки моделі базової погрози. Відповідальність по захисту від атак подібного масштабу лежить не на атомних станціях, а на силових державних структурах.

У Росії застосування моделі базової погрози почалося порівняно недавно (у минулому, основною метою мір охорони АЕС було запобігання розкрадань матеріальних цінностей і захист станцій у випадку війни). У її складанні беруть участь фахівці 2-го ГУ Мінатома, ФСБ і інших відомств. Унаслідок відсутності інформації про методології підходу і структурі моделі, оцінка ефективності її застосування не представляється можливої.

Наступним кроком проектування систем захисту АЕС є аналіз її життєво важливих елементів і можливих шляхів їхньої поразки. Список критичного устаткування, обумовлений у тісній взаємодії з працівниками АЕС і фахівцями конструкторсько-проектних організацій, звичайно включає сховище відпрацьованого палива і критичні елементи реакторної установки - центральний зал керування, основні і запасні системи охолодження (насоси, трубопроводи), системи електропостачання (розподільні щити, кабельні магістралі, дизель генератори) (10). На цьому етапі здійснюється інтеграція аспектів технічної безпеки реактора і фізичного захисту. У ході аналізу виявляються можливі маршрути просування терористів і відповідні витрати. Час є критичним параметром. Конфігурація системи захисту, її приладове оформлення, вимога до сил охорони визначаються таким чином, щоб удержати супротивника до підходу основних сил.

В Україні, до недавнього минулого погроза диверсії на АЕС не розглядалася, концепції життєво важливих зон і системного аналізу по розробці фізичного захисту є відносно новими. Ці роботи проводяться фахівцями СНПО у взаємодії з атомними станціями. Їхнє виконання гальмується відсутністю засобів в АЕС. Взаємодія з АЕС за межами України також ускладнюється відсутністю налагодженого механізму обміну секретною інформацією.

Реальна охорона АЕС забезпечується системою інженерних бар'єрів, технічними засобами і персоналом охорони. Задача технічних систем периметра станцій (включаючи подвійне огородження, висвітлення, систему датчиків для виявлення спроби проникнення і телекамери) складається в наданні повної і своєчасної інформації про напад, на основі якої організується оборона і викликається підкріплення. Критичними факторами є дії і виучка збройної охорони, її забезпеченість оборонними позиціями і технічними засобами. Без активної протидії охорони, по оцінках експертів США, терористам, оснащеним компактними вибуховими пристроями (камуфлетними, лінійними, поверхневими і т.д.) і гранатометами типу РПГ-7, може знадобитися усього лише півтори хвилини для проникнення в життєво важливі зони реактора і руйнування критичного устаткування.

Велика увага в США приділяється питанням нейтралізації можливої допомоги терористам з боку співробітника(ків) станції. Звичайними мірами є перевірка благонадійності, контроль споживання алкоголю і наркотиків, захист інформації. Здійснюється строгий контроль доступу на територію АЕС і в її життєво важливі зони.

Організація фізичного захисту ядерних об'єктів у сусідній Росії зустрічається зі значними складностями. Атомні станції проектувалися і будувалися без обліку вимог фізичного захисту. Великі території площадок АЕС ускладнюють контроль зовнішнього периметра. Далекі від досконалості технічні системи. Практично не використовуються стандартні для західних станцій відеокамери, інфрачервоні і мікрохвильові детектори. Недостатнє використання металевих детекторів на контрольно-пропускних пунктах. У центральних вартових станціях відсутні сучасні системи відображення й аналізу інформації. Приміщення охорони не укріплені і легко уразливі при поразці стрілецькою зброєю; відсутні загородження проти прориву автотранспорту. Великою проблемою є відсутність сучасних засобів зв'язку: основним засобом внутріоб'єктного і зовнішнього зв'язку як і раніше залишаються незахищені телефонні лінії. Існують випадки неукомплектованості забезпечуваної внутрішніми військами МВС охорони. (Необхідно відзначити, що по чисельності персоналу охорони на ядерних об'єктах Росія значно перевершує США й інші країни Заходу). Нарешті, залишається неповної система законодавства, що регулює організацію і застосування фізичного захисту на ядерних об'єктах, існують проблеми в організації діючого контролю ефективності систем физзащиты з боку Держатомнагляду.

Загострення бойових дій у Чечні узимку і навесні 1995 р., червневий рейд загону Басаєва на Будьонівск і січневий напад Радуєва на Кизляр змусили російський уряд підсилити оборону ядерних об'єктів. Додаткові групи тактичного реагування з'явилися на атомних станціях. Відбулося посилення режиму в закритих містах Мінатома. Однак робота зі створення високоефективної й економічної системи безпеки ядерного комплексу далека від завершення. Має бути освоїти нові методики, створити матеріальну базу і сучасні навчальні центри, розробити відповідне законодавство і створити сприятливі умови для його виконання.

Як основну проблему часто указується висока вартість захисту ядерного комплексу. Дійсно, забезпечення безпеки об'єктів міністерства енергетики США щорічно обходиться американським платникам податків у 600 мільйонів доларів. Однак існують шляху зниження витрат. Відсутність дорогих технічних засобів може бути компенсовано використанням персоналу охорони. Витрати засобів і часу можуть бути також значно скорочені за допомогою співробітництва з країнами Заходу. Необхідно також пам'ятати про те, що фінансова і соціально-політична ціна ліквідації наслідків успішного акта ядерного тероризму може набагато перевищити вартість превентивних мір захисту.


8. Перша медична допомога при обмороженні

Обмороження характеризуються ушкодженням тканин організму в результаті впливу на них низьких температур.

Вони можуть виникати навіть при температурі вище 0° С, особливо при періодично наступаючих відлигах. Обмороженню сприяють мокре і тісне взуття, тривале перебування в нерухомому положенні на холодному повітрі, у снігу, під холодним дощем. Частіше піддаються обмороженню кінцівки, особливо нижні. Спочатку при дії холоду спостерігається поколювання, печіння, потім настає збліднення чи шкіри вона здобуває синюшне фарбування і втрату чутливості. Кінцівка нездатна до активних рухів. Щиру глибину і площу ушкодження можна визначити тільки після припинення дії холоду, іноді через кілька днів (на ділянці обмороження розвивається набряк, чи запалення некроз - омертвіння тканин).

У залежності від глибини поразок тканин розрізняють чотири ступені обморожень: легку (І), середньої ваги (ІІ), важку (ІІІ) і украй важку (ІV).

При низьких температурах, особливо у вітряну погоду, треба закривати відкриті ділянки шкіри. Знаходячись на сильному морозі, періодично варто перевіряти чутливість відкритих ділянок обличчя. Застосування різних мазей для профілактики обморожень необґрунтовано.

При наданні першої медичної допомоги потерпілого переводять у тепле приміщення, кладуть у ванну з теплою водою, а якщо такої можливості ні, те захищають його від холоду на місці, дають йому гарячий чай, кава. Мокрий одяг і взуття по можливості заміняють сухий. Якщо ще не наступили зміни в тканинах (міхури на шкірі, ділянки омертвіння), то обморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і ніжно розтирають ватяним чи тампоном вимитими сухими руками до почервоніння шкіри.

У тих випадках, коли в потерпілого маються зазначені вище зміни в тканинах, ушкоджені ділянки протирають спиртом і накладають на них стерильну пов'язку. Не рекомендується при обмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені ділянки шкіри снігом. Це може привести до погіршення стану потерпілого.


Висновки


Ознайомивши зі спеціальною літературою, вивчивши відповідні питання, можна зробити висновок про те, що навіть, якщо запобігти цілком надзвичайне нещастя людству не можливо, те населенню під силу зменшити наслідку сили, що руйнує, і полегшити страждання, збитки.

І тільки правильні дії, побудовані на знаннях можуть полегшити страждання моральні і заподіяний фізичний збиток. Приведемо деякі тези, які необхідно запам'ятати:

- повені можна прогнозувати: установити час, характер, очікувані його розміри і вчасно організувати запобіжні заходи, що значно знижують збиток, створити сприятливі умови для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт;

- більшість потенційних зсувів можна запобігти, якщо вчасно провести й організувати протизсувний режим: пристрій постійних водостоків, дренажів, тимчасових снігових канав і валів для поверхневого стоку поталих і зливових вод;

- планування поверхні стоку з вирівнюванням бугрів, заповненням канав, закладенням тріщин;

- при бурах і ураганах проводяться попереджувальні, рятувальні й аварійно-відбудовні роботи. У районах, де найбільше часто виникають урагани, будинки і спорудження будують з найбільш міцних матеріалів, з найменшою парусністю, ставлять найбільш міцні опори електропередач і зв’язку, для укриття людей зводять спорудження.

Таким чином, ціль роботи виконана, розглянуті основні надзвичайні ситуації і способи захисту населення.


Список використаної літератури


Алтунин А. Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. М., 1978.

Галахов С.С. Криминальные взрывы. Основы оперативно-розыскной деятельности по борьбе с преступлениями террористического характера. М., 2002. С. 25.

Гражданская оборона: Учебное пособие Под ред. А. Алтунина, М., 1985.

Гурьянова Т. Вирус страха. Случайной жертвой может стать каждый / Версия. 2001. № 12 (136). С. 26.

Действие ядерного оружия / Пер. с англ.: Под ред. П. С. Дмит­риева. М., 1965.

Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В. Е. Мясиикова. М., 1984.

Кондрашов А. Когда остановят машину смерти? / Аргументы и факты. 2001. № 13. С. 6.

Липченко В. Я., Атлас нормальной анатомии человека. – М.: Медицина, 1983. – 206с.

Международное руководство по оказанию медицинской помощи ан судах. – Женева: ВОЗ

Подробнее см.: Иванов Н.Г. Мотив преступного деяния. М., 1997; Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. М., 1991.

Радиационная стойкость материалов радиотехнических конструк­ций: Справочник. М., 1979.

Рикетс Л. У. и др. Электромагнитный импульс и методы защиты.
М., 1979.

Руководство для врачей скорой медицинской помощи. Медицина, 1990

Справочник по анестезиологии и реанималогии / Под ред. Бунягина. – 1982

Ширшев Л. Г. Ионизирующие излучения и электроника. М., 1969.

Ядерный Контроль №17 (Обозрение по проблемам оружия массового уничтожения в России и новых независимых государствах)

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: