Охорона праці
8.4.1. Фізичні перевантаження.
8.4.2. Нервово-психічні перевантаження.
8.4.3. Підвищена напруга зору.
8.4.4. Робота в нічну зміну.
8.5. Санітарно-гігієнічні фактори.
8.5.1. Небезпека зараження інфекційними захворюваннями (у тому числі
кишковими, шкірно-венеричними).
8.5.2. Небезпека зараження гепьмитозами.
11(акт перевірки)
Державне підприємство "Черкаська ТЕЦ" розташоване в промисловій зоні південно-східній частині м.Черкаси. На півдні підприємство межує з територією ВАТ "Азот", на півночі та заході - з ВАТ "Черкаське хімволокно", зі зходу підприємство оточують виробничі будівлі та споруди інших підприємств.
Згідно СН-245-71 підприємство відноситься до другого класу з розміром санітарно-захисної зони 500м. Санітарно-захисна зона витримана, жители в межах зони не проживають. Підприємством постійно проводяться заходи щодо благоустрою та озелененню СЗЗ.
Загальний стан підприємства та території задовільний.
На підприємстві суб'єктів недержавної форми власності не виявлено.Організацію природоохоронних робіт на підприємстві здійснює відділ охорони навколишнього середовища, підпорядкований головному інженеру підприємства. У склад відділу входить 3 спеціалісти. Робота відділу обумовлена положенням про відділ охорони навколишнього середовища.
Накази по підприємству про дотримання природоохоронного законодавства в наявності та погоджені головним інженером.
Основними забруднювачами навколишнього природного середовища є дільниці:
-котло-турб;нний цех;
-об'єднаний ремонтний цех;
-ремонтно-механічний цех;
-електроцех;
-ремонтно-будівельний цех;
-цех хімічної водоочистки.
2.2.
1,2,3,4,5
6.ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ.
6.1. Протягом звітного року ТЕЦ працювала в основному по тепловому графіку електричного навантаження. Влітку 2 черга ТЕЦ (3 турбіни ПТ-50-90 і 5 енергетичних котлів) повністю виводилась в резерв. Котли 1 черги робили на природному газі протягом року. Котли 2 черги при обмеженні споживання газу в зимовий період переводились на спалювання вугілля.
Витрата газу по ТЕЦ (без врахування котельні Припортового району) становить 72,6% загальної витрати умовного палива.
Електричний максимум в 2000 р. - 125 мВт (в лютому).
Максимум теплового навантаження (ТЕЦ і котельні) -425,9Гкал/год (в січні).
В порівнянні з 1999р. виробіток електроенергії зменшився на 29,9млн.кВт, або на 6%. Відпуск теплоенергії зменшився на 106,Отис.Гкал, або на 6,5%.
Питомі витрати умовного палива в порівнянні з розрахунковими нормами і фактичними витратами 1999р. зведені в таблицю:
| Показники |
Од. виміру |
1999р факт | 2000р. | -економія +перевитрати т.у.п. | |
| Норматив | факт | ||||
| На відпущену електроенергію | Г/кВтг | 312,1 | 305,3 | 304,2 | -420 |
| На відпущену теплоенергію | Кг/ Гкал | 152,2 | 154,4 | 154 | -499 |
| В т.ч. ТЕЦ |
=11= |
151,6 | 154,1 | 153,8 | -288 |
| Котельня Припортового р-ну |
=11= |
154,6 | 155,6 | 154,9 | -211 |
Загальне заощадження палива -919 т.у.п. Питомі витрати палива близькі до розрахункових по нормативних характеристиках для фактичних умов роботи устаткування.
В порівнянні з 1999р. в 2000р. питома витрата палива на відпущену електроенергію зменшилась на 7,9г/кВтг.
1. Основна причина зменшення питомої витрати умовного палива на відпущену електроенергію - збільшення виробітку електроенергії за теплофікаційним циклом з 83,2% в 1999р до 85,1% в 2000р (на 1,9%). При цьому зменшення питомої витрати умовного палива становить - 4,8г/кВтг.
2. Зменшення споживання природного газу з 80,7% в 1999р до 76,2% - на 4,5%, що повинно збільшити питому витрату палива на відпущену електроенергію на +0,5г/кВтг. (Поправка до енергетичних характеристик -0,037% питомих витрат палива на 1% зміни витрати газу).
3. Вплив погіршення технічного стану устаткування внаслідок тривалої експлуатації. Збільшення питомої витрати умовного палива становить +0,15г/кВтг. Розрахункове зменшення питомої витрати палива на відпущену електроенергію у звітному році в порівнянні з 1999 роком становить -4,8 + 0,5 + 0,15 = -4,15г/кВтг.
Різниця між фактичним та розрахунковим зменшенням питомої витрати палива на відпущену електроенергію: 7,9 - 4,15 = 3,75 г/кВтг.
Основні причини збільшення питомої витрати умовного палива на відпущену теплоенергію:
1. Зменшення споживання природного газу на 4,5%, що збільшує питому витрату палива на відпущену теплоенергію на 0,25кг/Гкал.
2. Вплив погіршення технічного стану устаткування внаслідок тривалої експлуатації становить 0,05кг/Гкал.
3. Вплив збільшення витрати електроенергії на 0,26кВтг/Гкал на перекачку мережної води внаслідок зниження температури мережної води та зменшення відпуску теплоенергії - збільшення питомої витрати палива становить 0,06кг/Гкал.
Розрахункове збільшення питомої витрати палива на відпущену теплоенергію
0,25 + 0,05 + 0,06 = 0,36кг/Гкал
Різниця між фактичним та розрахунковим збільшенням питомої витрати палива:
1,8-0,36= 1,44кг/Гкал Збільшення питомої витрати умовного палива на теплоенергію на 1,44кг/Гкал при одночасному зменшенні витрати палива на електроенергію на 3,75г/кВтг відбулося за рахунок зміни розподілу палива при комбінованому виробництві електро- та теплоенергії у відповідності з діючою Методикою внаслідок збільшення використання водогрійного котла ТЕЦ і використання ШРОУ під час капремонтів турбін № 1 № 2.
Витрати електроенергії на власні потреби:
| Показники | Один. Виміру | 1999р. факт | 2000 рік | -економія +перевитрата, тис.кВтг | |
| План | факт | ||||
| На виробіток електроенергії | % | 9,39 | 9,92 | 9,90 | -94 |
| На відпуск теплоенергії | кВтг/Гкал | 39,79 | 40,08 | 40,05 | -47 |
В порівнянні з 1999 роком витрати електроенергії на власні потреби збільшені на виробіток електроенергії - на 0,51% і на відпуск теплоенергії - на 0,26 кВтг/Гкал.
Основні причини збільшення витрати електроенергії на власні потреби:
1. Зменшення електричного та теплового навантаження ТЕЦ відповідно на 6,0 та 6,5% в порівнянні з 1999 роком.
2. Збільшення використання вугілля на 4,5%, що призвело до відповідного збільшення витрати електроенергії на пилоприготування, тягу та дуття, на гідрозоловидалення.
3. Зміна розподілу навантаження парових котлів під час капітального ремонту турбін № 1 і № 2 в бік збільшення частки виробітку пари котлами П черги, що мають витрату електроенергії на дуття в 2 рази більшу, ніж котли 1 черги.
4. Зниження температури мережної води, що призвело до збільшення питомої витрати електроенергії на мережні насоси.
6.2. РЕЗЕРВИ ТЕПЛОВОЇ ЕКОНОМІЧНОСТІ
| № пп | Показники | Резерв теплової економічності т.у.п. | + збільшення -зменшення т.у.п. | |
| 1999 | 2000 | |||
| 1 | Питома витрата тепла на турбіни | 244 | 151 | -93 |
| 2 | Температура свіжої пари | - | 22 |
+22 - |
| 3 | Тиск свіжої пари | 27 | - 127 | +100 |
| 4 | Температура живильної води | - | - | • |
| 5 | Вакуум і температурний напір в конденсаторах | 90 | 76 | -14 |
| 6 | Непланові пуски турбін | 25 | 55 | +30 ' |
| 7 | ККД брутто котлів | 1211 | 834 | -377 |
| 8 | В т.ч. непланові пуски котлів | 40 | 55 | +15 |
| 9 | Температура відхідних газів | 517 | 381 | -136 |
| 10 | Коефіцієнт надлишку повітря | 551 | 385 | -166 |
| 11 | Присоси по газовому тракту | - | 13 | +13 |
| 12 | Хімічна та механічна неповнота згорання | 103 | - | -103 |
| 13 | Сумарний резерв теплової економічності | 1455 | 985 | -470 |
В порівнянні з 1999 роком резерви теплової економічності в сумі зменшені на 470 т.у.п. У звітному році значно (на 100 т.у.п.) збільшився резерв теплової економічності по тиску свіжої пари. Зменшення тиску і температури свіжої пари відбувалось з причини зниження тиску газу в газопроводах до ТЕЦ до 1,2-1,5 кгс/см2 ( при нормі 4-6 кгс/см2).
При зниженому тиску газу автоматика теплового навантаження парових котлів не працювала, тиск і температура пари зменшувались залежно ві,'і коливання тиску газу перед відкритими клапанами регуляторів ГРП ТЕЦ.
Зміна інших резервів теплової економічності відбулась в значній ;'.щ: через перегляд нормативних енергетичних характеристик устаткування ТЕЦ.
Основні техніко-економічні показники в порівнянні з 1999 роком зведені в таблицю:
| № пп | Показники | Один. Виміру | 1999р. | 2000р. | | |||
| 1 | Установлена потужність на кінець року | кВт | 200000 | 200000 1 | |||
| 2 | Середньорічна установлена потужність |
41= |
200000 | 200000 | | |||
| 3 | Число годин використання уст. потужності | Год | 2504,8 |
2355 » |
|||
| 4 | Виробіток електроенергії | Тис.кВтг | 500898 | 470976 ; | |||
| 5 | В т.ч. по теплофікаційному циклу | =//= | 416634 |
400843 |
|||
| 6 | Відпуск електроенергії |
=//= |
402428 | 375553 | |||
| Відпуск теплоенергії - всього | Гкал | 1625173 | 1519131 | ||||
| В тому числі | |||||||
| Від виробничих відборів турбін |
=11= |
482001 | 480987 | ||||
| Від ШРОУ |
=11= |
- | 19128 | ||||
| Від теплофікаційних відборів погіршеного вакууму |
=11= |
806794 | 700526 | ||||
| Від водогрійних котлів ТЕЦ |
=11= |
3263 | 18011 | ||||
| Від Припортової котельні |
=11= |
333115 | 300479 | ||||
| 8 | Питома витрата умовного палива на відпущену електроенергію | Г/кВтг | 312.1 | 304.2 | |||
| 9 | Питома витрата умовного палива на відпущену теплоенергію | Кг/Гкал | 152.2 | 154.0 | |||
| 10 | Витрата умовного палива на відпущену електроенергію | Т.у.п. | 125617 | 114246 | |||
| 11 | В т.ч. природного газу |
=11= |
112677 | 72263 | |||
| 12 | В т.ч. вугілля |
=11= |
12940 | 41983 | |||
| 13. | Витрата умовного палива на відпущену теплоенергію |
=11= |
247337 | 234006 | |||
| 14 | В т.ч. природного газу |
=11= |
188169 | 193269 | |||
| 15. | В т.ч. вугілля |
=//= |
59168 | 40737 | |||
| 16 | Витрата електроенергії на власні потреби на виробіток електроенергії | Тис./Квтг | 47053 | 46619 | |||
| 17 | Витрата електроенергії на власні потреби на відпуск теплоенергії |
=11= |
51417 | 48804 | |||
| 18 | Коефіцієнт використання установленої потужності | % | |||||
| Електричної | % | 28,6 | 26,8 | ||||
| Теплової (всього) | % | 12,7 | 11,9 | ||||
| В т.ч. відборів турбін | % | 22,9 | 20,8 | ||||
| Водогрійних котлів ТЕЦ | % | 0,06 | 0,31 | ||||
| Припортової котельні | % | 25,4 | 22,8 | ||||
| Енергетичних котлів ТЕЦ | % | 25,4 | 23,5 | ||||
6.3. У звітному році впровадження заходів з нової техніки не було через брак коштів з причини неплатежів споживачів електро- і теплоенергії.
6.4. У звітному році впроваджено ряд заходів для заощадження палива та електроенергії власних потреб:
6.4.1. Кислотна промивка конденсату ТГ № 1 -заощадження 300 т.у.п/рік.
6.4.2. Кислотна промивка трубних систем бойлерів 4А,Б - заощадження 160 т.у.п.
6.4.3. Обмивка конвективних поверхонь нагріву котлів №5-9 - заощадження 400 т.у.п.
6.4.4. Заміна парових калориферів для підігріву повітря перед повітропідігрівником на котлі №9 - на калорифери СО-110-02 - заощадження 50 т.у.п.
6.4.5. Ремонт соплових коробок К-5 з заміною дефектних ділянок - 40 т.у.п.
6.4.6. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною зношених ділянок - 50 т.у.п.
6.4.7. Зниження тиску в колекторі 1,2 ата шляхом відокремлення від колектору паропроводу подачі пари на калорифери котлів №5-9, що потребують підвищеного тиску пари - заощадження 380 т.у.п/рік,
6.4.8. Заміна 4-х кубів повітропідігрівника 2ст. котла №6 - заощадження -80т.у.п.
6.4.9. Переглянуті нормативні енергетичні характеристики і графіки нормативних питомих витрат палива.
6.5. На 2001 рік заплановані заходи щодо заощадження палива і електроенергії.
6.5.1. Обмивка конвективних поверхонь нагріву К-5-9 - заощадження 400 т.у.п.
6.5.2. Заміна 2-х нижніх кубів повітропідігрівника 1ст. котла №6 - заощадження 40 т.у.п.
6.5.3. Ремонт соплових коробок топкових циклонів К-б з заміною дефектних ділянок - 40 т.у.п.
6.5.4. Ремонт пиловловлювачів К-5 з контролем товщини стінки, заміною зношених ділянок - 50 т.у.п.
3.1.
1,2,3,4
8. АВАРІЙНІСТЬ.
8.1. Основні дані про кількість аварій, відмов 1 і 2 категорій на електростанції, розподіл їх за причинами та видами устаткування, аварійний недовідпуск енергії.
Аварії першої та другої категорії - відсутні.
Відмови першої категорії - відсутні.
Відмови другої категорії - 3 (три):
по тепломеханічному устаткуванню - 3.
1. Енергетичний котел ст.№7 БКЗ-220-ЮОГц аварійно відключався оперативним персоналом по причині розриву труби 03 8х4,5мм із сталі 12Х1МФ 78-го змійовика 12-20 мікроблоку 4-ої ступені пароперегрівача. Пошкоджена труба знаходилась в експлуатації 115000 годин. Ймовірною причиною пошкодження труби є ослаблення перерізу труби внаслідок розвитку корозійно-термічної втомленості тріщин на зовнішній поверхні труби.
Класифікаційна ознака технічного порушення - 5.4.6. (корозійне пошкодження - ГКД-34.08.551-99.
Класифікаційна ознака організаційного порушення - 5.5.5. (незадовільна організація технічного обслуговування).
Недовиробітку електричної і теплової енергії - немає.
Недовідпуску електричної і теплової енергії - немає.
2. Енергетичний котел ст.№4 ПК-19-2 відключився захистом по упуску води в барабані, по причині пошкодження (розриву) згину труби №61 076х5мм ст.20 заднього екрану.
Причиною розриву згину екранної труби виявилось виникнення корозійного розтріскування металу згину по нейтральній зоні з концентратором напруги повздовжній рисці, котра проходила через нейтральну зону, та сприяла інтенсивному тріщиноутворенню в процесі тривалої експлуатації.
Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.6. (корозійне пошкодження) ГКД.34.08.551-99.
Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.5. (незадовільна організація технічного обслуговування) ГКД. З 4.08.5 51-99.
Недовиробіток електричної і теплової енергії:
- на протязі 1,3 години ТЕЦ знизила потужність на ІОМВт:
ЮОООМВтх 1,3 год. = 13000 кВт/год.
Недовиробіток тепла з гарячою водою становить 48Гкал.
Недовідпуску електричної енергії - немає.
Недовідпуск тепла з гарячою водою становить 48Гкал.
3. Турбогенератор ст.№1 ПТ-25 відключався захистом по зниженню температури перегрітої пари перед ТГ-1 по причині зниження її температури при підключенні недостатньо прогрітого головного паропроводу котла №3 в магістраль.
Класифікаційна ознака технічного порушення 5.4.19 (некласифікаційні причини) ГКД 34.08.551-99.
Класифікаційна ознака організаційного порушення 5.5.1. (помилкові дії оперативного персоналу) ГКД 34.08.551-99.
Недовиробіток електричної і теплової енергії:
На протязі 1,15 год. ТЕЦ знизила потужність на 5МВт.
Недовиробіток електроенергії становить; 5000 х 1, 15 = 5700 кВт/год.
Недовиробітку тепла не було, т.як своєчасно включилася БРОУ-1.
Недовідпуску електричної і теплової енергії - не було.
8.2. Пошкодження поверхонь нагріву у 2000 році:
1. Пошкодження (розрив) шостої труби 78-го змійовика 12 мікроблоку 4 ступені пароперегрівача К-7.
Намічені заходи:
Провести обстеження стану металу мікроблоків 3 і 4 ступені пароперегрівача К-7 в капітальний ремонт 2001р.
Виконати заміну 12-го мікроблоку 4-ї ступені КІШ К-7 в капремонт 2001р. 2. Пошкодження згину труби №61 076х5мм ст.20 заднього екрану К-4.
В поточний ремонт котла №4 в 2001 році провести заміну всіх згинів заднього та фронтового екранів в місці переходу із нахильної частини у вертикальну, які знаходяться в експлуатації з моменту пуску котл
17. охорона ДОВКІЛЛЯ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ^ _
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.
17.1. Споруди для очищення стічної води Черкаської ТЕЦ:
1. Механічної очистки: відстійник промислових та зливових стоків.
2. Фізико-механічної очистки для очищення стічної води від нафтопродуктів. Потужність споруд фізико-механічної очистки становить - 1150 м^добу. У 2000 році очищено 165000м3 замаслених та замазучених вод.
17.2. Обсяги нормативно-чистих стоків становлять- 1721,1тис.м3.
17.3. Потужність системи оборотного водопостачання на кінець року становить 335,3тис.мз/добу, в тому числі циркуляційна система -О.Птис.м^добу, теплопостачання - 0,19 тис.мУдобу і оборотна система гідрозоловидалення - О.ОЗтис.м^добу.
Використання оборотної води в 1999 році становила 122500тис.м3.
17.4. Потужність установок для уловлення та знешкодження шкідливих речовин у димових газах становить 2380 тис.м^год.
17.5. Сумарні викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря за звітний рік по ТЕЦ становить: 7450,588т, в тому числі:
- твердих речовин (золи) - 670,027т
- сірчаного ангідриду - 4995,533т
- окислів азоту - 1382,922т
- окису вуглецю - 396,557т. Сумарні викиди Припортової котельні - 64,45т, в тому числі:
окислів азоту - 58,35т
окису вуглецю - б, 1т.
17.6. Характеристика газоочисного обладнання в додатку 17.1.
17.7. Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення становлять 0,748тис.грн., у тому числі:
- на охорону повітряного басейну б,088тис.грн.
- на охорону водних ресурсів 18,279тис.грн.
17.8. Середньорічна вартість основних фондів природоохоронного призначення становить 82бтис.грн.
17.9. Обсяги накопичення, виходу та використання золошлакових відходів (ЗШВ), тис.т в додатку 17.2.
17.10. Площа земель, що зайняті під діючий золовідвал - 24,48 га під діючі шлаковідвали № 1 - 0,7 га, № 2 - 7,5 га, всього - 32,68 га.
Видалення золи і шлаку на ТЕЦ роздільне. Шлак придатний для всіх видів будівельних робіт, але в останні роки попит на шлак значно зменшився.
17.11. Рекультивація земель не проводилась.
17.12. Екологічні платежі за 2000 рік становлять: усього 680724,84грн, у тому числі:
за викиди в атмосферу - б77929,47грн.
за розміщення відходів - 2795,37грн.
з них понадлімітні платежі за викиди в атмосферне повітря - 17,37грн.
Безпосередньо скиди у поверхневі водойми на Черкаській ТЕЦ відсутні. Плата за забруднення водойми здійснюється власнику каналізаційного колектору - ВАТ "Черкаське хімволокно". Сума плати за звітний період становить 1910,02грн.
17.13. Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по Черкаській ТЕЦ на звітний період № 710665 від 20.05.99р., термін дії до 31.12.2000р. погоджені Державним управлінням екобезпеки в Черкаській області.
| Забруднюючи речовини | 2000 рік (т/рік) |
| Тверді речовини (зола) | 1746,191 |
| Сірчаний ангідрид | 15097,302 |
| Окисли азоту | 4038,829 |
| Окис вуглецю | 976,1368 |
| Всього ТЕЦ | 21864,44452 |
Встановлені ліміти викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря по Припортовій котельні на звітний період № 710288 від 19.05.1999р. та на наступний рік за № 710288 від 05.12.2000р. погоджені Держуправлінням екобезпеки в Черкаській області.
| Забруднюючі речовини | 2000 рік | 2001 рік |
| Окисли азоту | 68,43 | 68,43 |
| Окис вуглецю | 7,15 | 7,15 |
| Всього | 75,58 | 75,58 |
17.15. Перелік впроваджених у звітному році заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на довкілля в додатку 17.4.
17.16. Перелік заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу на довкілля, впровадження яких передбачається у наступному році в додатку 17.4.
(5-14)
3. ОХОРОНА ВОДНИХ РЕСУРСІВ 3.1. Водоспоживання
Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелами водопостачання є:
поверхневий водозабір технічної води, розташований на Кременчуцькому водосховищі (рибогосподарська категорія);
підземний водозабір - артезіанська свердловина № 590, розташована на території підприємства.
Міськводогін - для господарське питних потреб підприємства. Водопостачання :;
міськводогону здійснюється на підставі договору з Черкаським ВУВКГ (№34/3980 від 2.02.00).
Дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2919 А/Чрк від 28.05.98р. з терміном дії до 31.12.2000 року.
Індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення розроблені та затверджені 25.03.1998р. Ліміт на забір поверхневих та підземних вод встановлено в дозволі на спеціальне водокористування.
Водозабір поверхневої води складається з 3 забірних трубопроводів: 2 трубопроводи діаметром 800 мм; 1 трубопровід діаметром 1000 мм. Оголовки трубопроводів знаходяться на. відстані 400м від берега на глибині 6-8м. Водозабір обладнаний 3 насосами 20Д-6 потужністю' 2500 м-^/год.
Технічний стан водозабору поверхневої води задовільний. В травні 2000 року проведено водолазне обстеження водозабірних оголовків. Водозабір не обладнаний спеціальними рибозахисними пристроями.
Частина технічної води, що забирається з Кременчуцького водосховища і надходить на підприємство, проходить попередню очистку в цеху хімводоочистки (дві черги), з послідуючиу глибоким знесоленням та пом'якшенням.
Артезіанська свердловина № 590 знаходиться в робочому стані (діюча), але н^ використовується, знаходиться в резерві. Графік прокачки свердловини за 2000 рік в наявності Технічний паспорт на свердловину в наявності. Глибина свердловини Н^52м, дебіт 0 = 2( м^год. На свердловині встановлений насос ЕЦВ.
Міськводогін включає водопровідну мережу на території підприємства та за йоп межами. Технічний стан водопровідної мережі задовільний.
На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план ліквідації наслідкі можливих аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано. На системах проводились поточні планоь ремонти згідно графіку ППР.
На артезіанській свердловині № 590 зона санітарної охорони винесена в натур} Територія першого поясу ЗСО огороджена і знаходиться в задовільному стані.
Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників:
- з місьководогону: на І вводі - лічильником СТВ - 80, пікала вимірювання 2-100 м /го;
клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки — листопад 2000 року); на II вводі лічильником ВТ - 80, шкала вимірювання 2,5 - 84 м'Угод, клас точності виміру 2-5% (терм:
останньої повірки - січень 1999 року); на III вводі - лічильником ВСКМ-40, шкала вимірювані:
0.16 - 16 м^год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повіркп - березень 2000 року);
- облік річкової води (берегова насосна станція) - кореляційні ультразвукові витратам і) ДРКС (3 шт.) шкала вимірювання 1-2800 м'Угод; клас точності виміру 2-5%: ДРКС-1069 (термі останньої повірки - липень 1999 року); ДРКС - 1125 (термін останньої повірки - вересень 19'' року). ДРКС - 1305 (термін останньої повірки - грудень 1999 року).
Свердловина № 590 обладнана контрольне - вимірювальною апаратурою (лічильник С 1 - 80). Паспорт в наявності, повірка проводиться раз на 2 роки, (термін останньої повіркп листопад 2000 року).
Журнали ПОД-11 ведуться окремо на місьводогін, на артезіанські свердловини, річкову воду. Журнали ПОД -11 пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою.
Споживання води вторинними водокористувачами: ВАТ "Черкаське Хімволокні товариство садівників "Рафінадник", товариство садівників "Енергетик", міське товарисі
садівників "Машбуд", ЗАТ "Черкасизеленгосп" ведеться за приладами обліку споживачів, на підставі договорів.
Щомісячно вторинні водокористувачі з ДП "Черкаська ТЕЦ" погоджують акти фактичного споживання води, які знаходяться в бухгалтерії підприємства.
В 2000 році згідно форми 2 ТП-водгосп використано річкової води:
на власні потреби ДП "Черкаська ТЕЦ" - 4730,9 тис.м3;
- ВАТ "Черкаське Хімволокно" - 8793,0 тис.м3;
товариства садівників всього -132,0 тис.м3.
Підприємство щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води.
Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп) не виявлено.
Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998-2000р.р.:
| Рік |
Річкова вода,тис. м3/ рік |
Міський водогін, | Підземна вода, | ||||||
|
тис. м3/ рік |
тис. м3/ рік |
||||||||
| ліміт | фактично | ліміт ДП | фактично | ліміт |
фактич- но |
ліміт | фактично | ||
| використан | використао з | "ЧкТЕЦ" | використано | викорис | викорис | ||||
| ня з | передачею | ДП "Чк | тано | тано | |||||
| передачею | вторинним | ТЕЦ" (згідно | (згідно | (згідно | |||||
| вторинним | водокористу | форми2ТП | форми 2- | форми 2- | |||||
| водокорис | вачам (згідно | (водгосп) | ТП | ТП | |||||
| тувачам |
форми2-ТП |
(водгосп) | (водгосп) | ||||||
| (водгосп) | |||||||||
| 1998 | 18528 | 11194,7 | 9042 |
4120,9 |
150 | 136,9 | З3О | - | |
| 1999 | 18528 | 14152,9 | 6960 | 5324,4 | 168 | 145,7 | З3О | 0,1 | |
| 2000 | 18528 | 13655,9 | 5963,3 | 4730,9 | 178 | 120,1 | 230 | ||
За використання води ДП "Черкаська ТЕЦ" в 1998-2000 р. згідно форми 2ТП-(водгосп) нараховано (грн.):
Рік |
Річкова вода |
Питна вода | Артезіанська вода | |||
| державний бюджет | Місцевий бюджет | Державний бюджет | Місцевий бюджет | Державний бюджет | Місцевий бюджет | |
| 1998 | 56374,76 | 14093,67 | 3723,49 | 931,13 | – | – |
| 1999 | 88975,98 | 22243,99 | 4751,27 | 1187,82 | 2,90 | 0,73 |
| 2000 | 90643.94 | 22660,99 | 4602,00 |
1150,50 |
– | – |
3.2. Водовідведсння
Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно". Кількість стічних вод згідно дозволу на спеціальне водокористування складає 2000 тис.м3 на рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 1600 тис.м'.
Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Черкаського ВУВК1 передбачений скид стічних вод в кількості 580 тис.м^рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 121,1 тис.м .
Контроль за якістю стічних вод здійснюється відомчою лабораторією, яка знаходиться в окремому приміщенні. Відомча лабораторія хімічними реактивами та лабораторним посудом забезпечена в достатній кількості. В 1999р. закінчився термін акредитації. Персонал відомчої лабораторії - лаборанти, ІТР - проходять навчання у вигляді технавчання на ТЕЦ, навчання в курсових комбінатах "Києвенерго" м.Києв, учбовому центрі Трипільської ТЕС м.Трипілля та Політехнічному інституті м. Києва.
Скид нормативно-чистих стічних вод проводиться в камеру 63 колектора ВАТ "Черкаське Хімволокно" згідно з розробленими обмеженнями на скид речовин, відповідно до затвердженого 30.08.99 проекту ГДС ВАТ "Черкаське Хімволокно". Згідно журналу ПОД-13 фактичні концентрації відповідно до встановлених складають:
| Найменування |
ГДК, мг/дм3 |
факт, мг/дм3 |
| БСК5 | 5,8 | 2,63 |
| Цинк | 0,09 | 0,008 |
| Хлориди | 190 | 138,1 |
| Сульфати | 204 | 87,3 |
| Азот амонійний | 0,7 | 0,36 |
| Нітрити | 0,14 | 0,03 |
| Нітрати | 40,0 | 2,5 |
| Нафтопродукти | 0,6 | 0,09 |
| Залізо | 0,9 | 0,3 |
| Завислі речовини | 45 | 21,4 |
| ХСК | 65,3 | 39,1 |
| Фосфати | 2,4 | 0,34 |
| Мінералізація | 650 | 443 |
Крім відомчої лабораторії контроль за якісним складом зворотних вод ведеться лабораторіями ВАТ "Черкаське Хімволокно", Черкаського ВУВКГ і міськсанстанції. Журнал обліку ПОД-13 ведеться, сторінки пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою.
Якісний склад зворотних вод в каналізаційну мережу Черкаського ВУВКГ обумовлено "Правилами приймання стічних вод підприємств і організацій в систему комунальної каналізації м. Черкас", затвердженими рішенням міськвиконкому від 7.02.96 №44 :
| Найменування |
ГДК, мг/дм3 |
факт, мг/дм3 ( згідно форми 2-ТП(водгосп) за 2000 р.) |
| хлориди | 350 | 20 |
| сульфати | 200 | 108 |
| завислі речовини | 206 | 33 |
| нафтопродукти | 3,0 | 0 |
| залізо | 0.8 | 0,9 |
|
сухий залишок |
550 | 384 |
Підприємство охоплене системою зливової каналізації. Зливові стічні води після відстоювання в двосекційному відстійнику направляються в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно".
Облік кількості нормагнвно-чистих вод визначається розрахунковим методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.
Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої повірки 16.02.2000р.) Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11. Перекручень статзвітності по водовідведенню не
виявлено.
Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік підприємством наданий своєчасно.
Згідно з формою статзвітності в 2000 році в колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно" скинуто 1600 тис.м стічних вод, в міську каналізацію -121,1 тис.м3.
Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000 році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3.
Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці, яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки. Один нафтовловлювач підлягає ремонту.
3.3. Охорона підземних вод
3.3.1. В результаті перевірки було обстежено 31 спостережна свердловина, розміщені на території підприємства.
З 31 свердловин - 29 свердловин розміщені на території підприємства, 2 свердловини – в районі шламонакопичувача.
Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль за змінами рівня, температурою та якістю підземних вод.
Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. За періоди роботи підприємств, погіршення якості підземних вод не спостерігалося.
Глибина спостережних свердловин змінюється від 10 м до 11м, середня 10,5м, глибина рівня підземних вод від 4 м до 9м, середня 6,5 м.
Проте в районі розміщення шламонакопичувача на протязі останніх років відмічено підвищення рівня ґрунтових вод.
Шламонакопичувач (загальною площею 24га) Черкаської ТЕЦ споруджено по проект) Київського відділення "Променергопроект" в 1966 році і призначається для складування матеріалу відходів дрібкого помелу Черкаської ТЕЦ шляхом намиву. Огороджувальна гребля шламонакопичувача насипна. Висота греблі 5-6 м ширина по основі 15-18 м, по верху 5-6