Xreferat.com » Рефераты по безопасности жизнедеятельности » Надзвичайні ситуації природного характеру

Надзвичайні ситуації природного характеру

або повністю, на всю глибину до мінерального шару ґрунту. При цьому оголюються та обгоряють корені дерев, внаслідок чого останні гинуть. Підземні пожежі в лісах самі по собі виникають вкрай рідко. Виникнення та розповсюдження їх, звичайно, пов'язано з низовими лісовими пожежами, при яких вогонь заглиблюється у шар торфу окремими осередками на найбільш підсохлих дільницях, найбільше біля стовбурів дерев, а потім поступово розповсюджується у сторони. Горіння при підземних пожежах безполум'яне. Підземні пожежі виникають в основному у другій половині літа. Число пожеж зростає у засушливі роки, коли є достатньо просохлі торфяні шари, які залягають під лісом.

Верхові (горішні) пожежі характеризуються тим, що вогонь охоплює кроїш дерев, при цьому згорають листя, хвоя, дрібні, а іноді великі гілки. При таких пожежах полум'я розповсюджується як по ґрунту, так і по кронах дерев. Найчастіше верхові пожежі спостерігаються в гірських лісах при розповсюдженні вогню у гору по крутих схилах. У значній мірі виникненню верхових пожеж сприяє сильний вітер.

Розрізняють верхові стійкі та верхові побіжні пожежі. При стійкій верховій пожежі вогонь розповсюджується по кронах дерев в міру руху краю низової пожежі. При цьому згорає підстилка, підлісок, вогонь охоплює стовбури і крони дерев. Таку пожежу також називають повальною - після неї залишаються лише обвуглені затишки стовбурів [9].

При верховій побіжній пожежі, яка виникає тільки при сильному вітрі, вогонь розповсюджується по схилі «стрибками», інколи значно випереджаючи фронт низової пожежі. Таке розповсюдження вогню пояснюється тим що тепло від крон, які горять, піднімаючись за вітром, лише частково попадає на сусідні крони, і його недостатньо для підігріву крон та підготовки до займання. Підігрів стається в основному за рахунок тепла від низової пожежі. Під дією вітру це тепло підігріває крони передніх дерев на значній відстані, потім стається спалах крон.

При русі вогню по кронах вітер розносить іскри, гілки, які горять, що створює нові осередки низових пожеж за декілька десятків, а іноді й сотень метрів попереду основного осередку. Під час стрибка полум'я розповсюджується по кронах з швидкістю 15-20 км/год. Однак швидкість розповсюдження самої пожеж: менша, оскільки після стрибка стається затримка горіння, поки низовий вогонь не пройде ділянку, на якій крони вже згоріти.


2.4 Інфекційна захворюваність


Інфекційні хвороби — це такі хвороби, які передаються від одної людини до іншої. Поширюються вони не тільки серед людей, а й уражають тварин і рослини.

Шляхи і способи передачі інфекції різні:

- через органи дихання;

- при вживанні заражених продуктів, фуражу, води;

- після контакту із зараженими предметами;

- при контакті з хворими людьми і тваринами;

- при укусах комах і кліщів.

Інфекційні хвороби можуть набувати великого поширення і масового характеру, при цьому виникають епідемії, епізоотії, епіфітотії, а також масове поширення різних шкідників. Епідемією називається швидке і широке розповсюдження інфекційних хвороб серед людей. До них відносяться: азіатська холера, натуральна віспа, черевний тиф, висипний тиф, СНІД, грип та ін. Епізоотія — поширення хвороб серед тварин. Серед них: сибірська виразка, сап, ящур, пситакоз, туляремія, чума великої рогатої худоби, африканська чума свиней та ін. Деякі хвороби тварин небезпечні і для людей.

Епіфітотія — це захворювання рослин, яке характеризується такими хворобами: іржа хлібних злаків, пірокуларіоз рису, фітофтороз (картопляна гнилизна) та ін.

Великої шкоди сільському господарству завдає також масове поширення шкідників (сарана, колорадський жук, сибірський шовкопряд та ін.).


3 Послідовність проведення і способи виконання рятувальних робіт


Унаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру у населених пунктах країни і на підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів із рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, що не пов'язані з рятуванням людей. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності [8].

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

розвідка маршрутів, за якими вводяться або виводяться формування ЦО;

локалізація і гасіння пожеж;

пошук і рятування людей з-під завалів;

відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;

подача повітря у завалені захисні споруди;

надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;

санобробка людей та знезараження їх одягу;

знезараження місцевості, споруд, техніки.

Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться невідкладні роботи, до яких відносяться:

— прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування проїздів у завалах;

— локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв'язку та їх відновлення;

— закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

— ліквідація боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).

Керівництво проведенням усіх цих робіт у надзвичайних ситуаціях проводяться надзвичайними комісіями держави, області, міста тощо.

При аваріях на об'єктах народного господарства, установах, якщо їх наслідки не виходять за межі об'єктів захисних зон, керівництво роботами проводиться адміністрацією підприємств.

Виникнення стихійних лих, а також аварій та катастроф можна в деяких випадках прогнозувати. Ці прогнози, як правило, закладаються в плани ЦО підприємств, установ, що передбачають попереджувальні заходи, які повинні зменшити наслідки аварій і катастроф.

Характер та обсяг таких заходів залежать від виду та рівня аварії або стихійного лиха, масштабів і часу їх виникнення.

Загалом до таких заходів відносяться:

приведення в готовність засобів захисту;

перевірка готовності систем оповіщення;

підготовка і видача населенню засобів індивідуального захисту та особистої профілактики;

проведення санітарно-епідеміологічних заходів;

підготовка до евакуації або відселення та їх проведення;

вивезення матеріальних цінностей;

захист продуктів харчування, джерел води тощо;

герметизація приміщень і т.п.

Способи і послідовність проведення цих робіт залежать від обставин, що склались у районі аварії чи катастрофи, та наявності сил і засобів для проведення таких робіт.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться для відновлення роботи підприємств, організацій, навчальних закладів тощо.

При ліквідації наслідків надзвичайної ситуації природного характеру здійснюються такі заходи:

розвідка осередків надзвичайних ситуацій;

локалізація і гасіння пожеж;

відбудова споруд і шляхів сполучення;

проведення ізоляційне обмежених заходів в осередках інфекційного зараження;

проведення спецобробки населення;

дезактивація, дегазація техніки, майна, доріг, місцевості тощо.

Розвідку осередків надзвичайних ситуацій проводять сили Збройних сил, ЦО і невоєнізовані формування підприємств, організацій тощо.

Воєнізовані сили розвідки ЗС і ЦО включають підрозділи радіаційної, хімічної, біологічної та інженерної розвідок. У завдання цих підрозділів входить виявлення загального стану в осередках та визначення меж ураження, руйнування, повені і пожеж, а також виставлення спостереження на особливо важливих напрямках (станціях, переправах, перехресті доріг тощо) [8].

У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах виходу з осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств та організацій.

Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться додатково до заходів, вжитих підрозділами ЗС (Збройних Сил), ЦО (Цивільної оборони), медичних установ в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи виконує населення, яке потрапило в осередок або розміщене на шляху розширення ураженого повітря, пожежі, повені тощо. Для допомоги у проведенні цих робіт в осередки надзвичайних ситуацій направляють сили і засоби спеціальних формувань ЗС, ЦО, Мінохорони здоров'я, комунальних служб, Міністерства охорони навколишнього середовища та інші.

Локалізація і гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян. Здійснюється це протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, МВС, Мінохорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що близько проживає до осередку надзвичайної ситуації.

Відбудова споруд і шляхів сполучення здійснюється з метою поновлення роботи життєво важливих органів міста, району тощо. До них належать: телеграф, телефон, лікарні, мости, залізниця, шляхи евакуації і підвезення матеріальних засобів та інші.

Щоб запобігти поширенню епідемічних хвороб, проводять протиепідемічні заходи. До цих робіт залучають медичні заклади, санітарні дружини підприємств, навчальних закладів [5].

Усі протиепідемічні заходи в осередку організовує санепідемстанція або пересувний протиепідемічний загін. Проводять цю роботу медичні служби поліклінік, амбулаторій та інших лікувально-профілактичних заходів.

Командир формування і його штаб повинні заздалегідь вивчити і знати можливі ділянки (об'єкти) робіт у випадку виникнення стихійного лиха, сигнали і способи оповіщення про загрозу виникнення лих та інші дані, необхідні для організації і проведення робіт.

На основі даних розвідки командиром (штабом) формування складається план, у якому відбиваються завдання формування на період робіт і порядок їх виконання.

Висування формування до ділянок (об'єктів) робіт виробляється на штатних транспортних засобах (якщо є можливість, можуть залучатися ще й додаткові) безпосередньо з району збору формування після приведення його в готовність. Завдання формуванню ставляться на місці проведення робіт.

Після прибуття на ділянку (об'єкт) робіт командир формування отримує завдання, на підставі якого приймає рішення на виконання всіх заходів і доводить його до підлеглих; у рішенні визначає замисел дій, а саме: який обсяг за видами робіт необхідно виконати; ділянку (об'єкт) зосередження основних зусиль; розподіл сил і засобів; ділянки (об'єкти) робіт, завдання і порядок висування до місць робіт; порядок взаємодії; порядок порятунку і евакуації населення, місця його розміщення після виведення (вивезення) з району лиха; заходи безпеки при проведенні робіт; час початку робіт і порядок зміни; пункт збору після виконання завдання; заходи щодо організації управління і забезпечення.

Командир і штаб формування організовують: розвідку; комендантську службу; витягування людей з-під завалів, палаючих і загазованих будинків та споруд; надання постраждалим першої медичної допомоги й евакуацію їх на медичні пункти чи в лікувальні установи; збір і виведення (вивезення) населення з району лиха (аварії, катастрофи). Крім того, вони організовують і проводять необхідні санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи, постачання населення водою, продуктами харчування і предметами першої необхідності; організовують охорону матеріальних цінностей [4].

Роботи, пов'язані з порятунком людей, проводяться безупинно до повного їх завершення. У ході робіт командир і штаб формування контролюють виконання поставлених і ставлять додаткові завдання. При необхідності організовують маневр силами і засобами, зосереджуючи їх зусилля на досягнення найбільшого успіху в порятунку людей.


Висновок


Сучасний світ залишається уразливим до впливу різноманітних стихійних лих, особливо метеорологічного, гідрологічного і геофізичного походження.

Кожна держава підпадає під вплив тих чи інших лих. Наприклад, для одних країн великих проблем завдають повені, землетруси, для інших засухи, виверження вулканів, урагани та ін.

На Україні від надзвичайних ситуацій щороку гине понад 1 % населення.

Як правило, стихійні лиха одного типу і розміру в країнах, що розвиваються, в порівнянні з розвинутими, наносять більший економічний збиток і мають значні наслідки (економічні наслідки більші у 20-30 разів, а людські втрати - на 95%). Необхідно вказати, що понад 80% випадків їх виникнення пов'язано з діяльністю людини і відбувається через низький рівень професійної підготовки, порушення технологічних процесів та дії інших факторів. Все це призводить не тільки до надзвичайних ситуацій, але і до значних економічних збитків.

При ліквідації наслідків НС природного характеру проводяться такі заходи: оповіщення формувань ОГ (об`єктів господарювання) і населення про загрозливі наслідки стихійного лиха (аварії, катастрофи); ведення розвідки з метою встановлення ступеня й обсягу руйнувань, визначення розмірів зон пожеж, зараження, можливого затоплення і виявлення інших даних; встановлення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека від наслідків НС; визначення складу, чисельності сил і засобів, які залучаються до робіт; організація управління силами і засобами в районі лиха (аварії, катастрофи); організація виведення (вивезення) населення в безпечні місця і його розміщення; надання медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи, недопущення масових інфекційних захворювань, проведення медичного контролю за забезпеченням населення доброякісною водою і харчуванням, проведення санітарно-гігієнічних заходів; організація комендантської служби і підтримка громадського порядку в районах НС і прилягаючих районах; організація транспортного, матеріального, технічного і дорожнього забезпечення.


Література


Алексеев Н.А. Стихийные явления в природе. – М.: Просвещение, 1988.

Бабяк О.М. Безпека життєдіяльності. - Харків, 2000

Білявський Г.О. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М., 2000.

Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. С.В. Белова. – М.: Высшая школа, 1999.

Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. – Львів: Афіша, 1998.

Василенко Л. Основи безпеки життєдіяльності. - Харків, 2002.

Губський А.І. Цивільна оборона. – К., 19958. – 216 с.

Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона: навчальний посібник. – Л.: Афіша, 2000. – 336 с.

Джигирей В., Житецький В. Безпека життєдіяльності. - К., 2001.

Дуднікава І.І. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 268 с.

Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 320 с.

Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.

Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. Т.12. – К., 1998.

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ – 97), МОЗ України. – К., 1997.

Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: