Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства "Ратнівський молокозавод"
Трудоохоронні заходи, що плануються і запроваджуються щодо сфери їхнього застосування належать до трьох рівнів:
- макрорівень — у масштабах держави;
- мезорівнів - галузі, великі фірми, корпорації;
- мікрорівень — підприємства, цехи, робочі місця.
Тут будуть розглядатися заходи в основному рівня підприємств, організацій (мікрорівень).
,
де
— коефіцієнт
рівня додержання
правил охорони
праці;
,
— кількість
працюючих, які
додержуютйся
правил, А —
загальна
кількість
працюючих1);
— коефіцієнт
технічної
безпеки обладнання:
—
кількість
технічно справних
і відповідаючих
вимогам охорони
праці одиниць
обладнання;
— загальна
кількість
одиниць обладнання
на підприємстві);
- коефіцієнт
виконання
планових робіт
з охорони праці:
![]()
-
кількість
фактично виконаних
заходів з охорони
праці;
m — кількість запланованих на розглядаємий період часу заходів з охорони праці).
На основі Єдиної державної системи показників обліку умов і безпеки праці визначення цього коефіцієнту виконується комісією в кінці аналізованого періоду часу.
При оцінці ефективності заходів щодо охорони праці користуються сукупністю чотирьох груп показників:
1) показники зміни стану умов праці;
2) соціальні показники;
3) економічні показники;
4) соціально-економічні показники.
Зміна стану умов праці оцінюється на робочих місцях відповідно до ГОСТу 12.0.003.74 «ССБТ Опасные и вредные производственные фактори. Классификация». При цьому враховуються наступні фактори виробничого середовища:
- зміна кількості машин і механізмів, виробничих приміщень, що відповідають вимогам стандартів безпеки праці й інших норма тивних актів;
- поліпшення санітарно-гігієнічних показників;
- зниження вмісту шкідливих речовин у повітрі;
- поліпшення метеоумов;
- зниження, рівня шуму і вібрації;
- поліпшення освітлення й ін;
- поліпшення психофізіологічних показників;
- зниження підвищених фізичних навантажень;
- зниження нервово-психічних навантажень;
- поліпшення естетичних показників;
- раціональна організація робочих місць;
- благоустрій приміщень і територій;
- естетичність оформлення інтер'єрів.
Зміна стану умов праці за факторами оцінюється різницею їхньої абсолютної величин до і після впровадження заходів чи різницею досягнутих або прогнозованих результатів, а також зіставленням відносних показників, що характеризують ступінь, відповідності тих чи інших факторів граничне припустимим концентраціям (ГПК), граничне припустимим рівням (ГПР) чи заданим значенням.
Комплексна оцінка зміни умов праці виробляється з урахуванням приросту числа робочих місць, на яких умови праці приведеш у відповідність з нормативними вимогами.
До соціальних належать наступні показники, що характеризують трудову діяльність:
- фізіологічні, що характеризують зміни функціонального стану організму людини під впливом виробничої діяльності;
- психологічні, що характеризують особливості психічної діяльності й особистості людини в процесі праці;
- генетичні, що характеризують вплив умов праці на відтворення робочої сили;
- трудова активність, що характеризує ступінь віддачі виробництв працівником у процесі його професійної діяльності фізичних, інтелектуальних і психологічних здібностей;
- рівень професійної і загальної захворюваності, пов'язаної з не сприятливими умовами праці;
- чисельність зайнятих на робочих місцях, що відповідає нормативним вимогам (як у комплексі, так і за окремими факторами), і скорочення чисельності працюючих у несприятливих умовах праці;
- плинність кадрів через незадоволеність умовами праці;
- пільги і компенсації по скороченню (ослабленню) результатів впливу на працюючих несприятливих виробничих факторів, підтримці і відновленню нормального функціонування фізіологічних систем організму при особливих навантаженнях на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці;
- ступінь задоволеності працею;
- престижність професії.
До економічних показників реалізації заходів щодо поліпшення стану охорони праці належать:
- пільги і компенсації особам, зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці;
- витрати на лікування виробничо-обумовлсннх і професійних захворювань, а також травм, отриманих на виробництві;
- допомога при хворобах, виробничо-обумовлених чи професійних захворюваннях, а також потерпілим у результаті нещасних випадків на виробництві;
- пенсії інвалідам;
- витрати на перепідготовку кадрів через їхню плинність, викликану несприятливими умовами праці;
- зниження випуску продукції, обумовлене тимчасовою непрацездатністю працівників.
Соціально-економічні показники носять економічний характер і виражаються у вигляді економії чи запобігання втрат живої й упредметненої праці в народному господарстві, на підприємствах і в сфері особистого споживання.
2.2 Визначення соціальної ефективності працеохоронних заходів
Важливим елементом діяльності в області охорони праці є її ефективність. Оцінка ефективності планованих і здійснюваних заходів щодо охорони праці передбачає сполучення соціальних, соціально-економічних, інженерних (технічних) і економічних показників, що характеризують виробниче середовище до і після здійснення заходів. Ці показники мають відносну самостійність і тому тільки в комплексі дозволяють установити ефективність зробленої чи планованої роботи. Найважливішим показником при цьому є соціальний. Економічні показники конкретизують об'єктивну оцінку ефективності заходів, однак для робіт в області охорони праці економічна ефективність є важливої, але не головною. Навіть при відсутності економічного ефекту актуальність заходів в охороні праці визначається насамперед їхньою соціально-оздоровчою значимістю [12, c. 63].
Оцінка соціальної ефективності від реалізованих чи планових заходів щодо поліпшення охорони праці передбачає використання наступних показників:
1. Відсоток скорочення числа робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів по безпеці виробництва:
,
де
— число робочих
місць, що не
відповідають
вимогам санітарних
норм відповідно
до і після реалізації
заходу, шт.;
К — загальна кількість робочих місць, шт.
2. Відсоток скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарних норм:
,
де
— чисельність
працівників,
що працюють
в умовах, які
не відповідають
санітарним
нормам, відповідно
до і після реалізації
заходу, чол.;
Ч — середньосписочна чисельність працівників за рік, чол.
3. Відсоток збільшення числа машин і механізмів приведених у відповідність з вимогами нормативних актів, що регулюють питання охорони праці:
,
де
— число випадків
виробничого
травматизму
до і після
реалізації
заходу шт.;
М – загальна кількість машин і механізмів, шт.
4. Відсоток збільшення кількості виробничих приміщень, приведених у відповідність вимогам актів, що регулюють питання охорони праці:
,
де
- кількість
виробничих
приміщень,
умови роботи
в яких не відповідають
нормам по безпеці
виробництва
відповідно
до і після реалізації
заходів, шт.;
Б – загальна кількість виробничих приміщень, шт.
5. Зменшення коефіцієнта частоти виробничого травматизму:
,
де
- число випадків
виробничого
травматизму
до і після реалізації
заходу.
6. Зменшення коефіцієнта важкості травматизму:
,
де
— загальна
кількість днів
непрацездатності
через травматизм
відповідно
до і після реалізації
заходів за рік.
7. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці:
,
де
- кількість
випадків професійних
захворювань
через незадовільні
умови праці
відповідно
до і після реалізації
заходів.
2.3 Визначення витрат на заходи щодо охорони праці
Витрати на здійснення заходів щодо охорони праці включають капітальні інвестиції і поточні витрати.
До капітальних інвестицій належать одноразові витрати:
- на створення основних фондів для поліпшення охорони праці (склад цих фондів відповідає основним напрямкам проведених чи планованих заходів);
- на удосконалювання техніки і технології виробництва з метою підвищення рівня охорони праці.
Поточні витрати включають витрати на зміст і обслуговування основного технологічного устаткування, викликані його удосконалюванням з метою поліпшення охорони праці.
При здійсненні багатоцільових заходів визначення суми капітальних інвестицій і поточних витрат, зв'язаних з поліпшенням охорони праці, робиться розрахунковим шляхом з використанням даних про вартість відповідних робіт у проектах-аналогах, укрупнених розцінок, нормативів витрат.
При економічному обгрунтуванні заходів щодо поліпшення охорони праці витрати на їхнє здійснення визначаються як сукупні поточні витрати і капітальні інвестиції, приведені до року з урахуванням фактора часу (інфляції).
Варто розрізняти витрати на здійснення заходів:
- результати від реалізації яких будуть отримані в короткостроковому чи довгостроковому періоді з приблизно рівними значеннями річних поточних витрат і капітальних інвестицій за роками розрахункового періоду;
- результати від реалізації яких будуть отримані через тривалий термін (наприклад, заходи, спрямовані на зниження захворюваності), а величина поточних витрат і капітальних інвестицій змінюються в часі (перемінні за роками) [14, c. 111].
Фінансування заходів щодо поліпшення охорони праці може здійснюється на багатоцільовій і одноцільовій основі. При багатоцільовому фінансуванні, коли заходу щодо поліпшення умов праці і підвищення рівня безпеки виробничих процесів, технологій, устаткування, машин і механізмів є складовою частиною реконструкції, модернізації, упровадження нових способів виробництва, кошти входять у капітальні інвестиції на відновлення виробництва й окремо на охорону праці не виділяються. Одноцільове фінансування передбачає фінансування лише трудо-охоронних заходів.
У загальному вигляді короткочасні (до одного року) витрати на проведення заходів (одноцільове фінансування) визначаються як сума капітальних інвестицій і поточних річних витрат:
,
де
— поточні
(експлуатаційні)
витрати на
охорону праці
за рік, грн.;
— капітальні
інвестиції
на реалізацію
заходів щодо
охорони праці,
грн.
Витрати на довгострокові заходи необхідно дисконтувати, що дозволяє врахувати інфляцію і визначити дійсний рівень витрат.
Джерелами фінансування заходів щодо поліпшення охорони праці на підприємстві можуть бути:
- власні кошти підприємств;
- кредити;
- бюджетів засоби держави;
- благодійні внески і пожертвування.
Власні засоби підприємства на охорону праці формуються за рахунок чистого прибутку.
Віднесеная витрат до валових витрат виробництва регламентується актами законодавства.
Рішення про використання частини прибутку для поліпшення умов і безпеки праці приймає менеджер підприємства.
Кредити як джерело фінансування заходів щодо поліпшення охорони праці використовується за умови економічного обгрунтування їх доцільності а урахуванням терміну погашення, плата за кредит і очікуваний ефект.
Бюджетні засоби держави у вигляді пільгових кредитів, пільг по оподатковуванню і прямих субсидій для поліпшення стану охорони праці надаються і використовуються відповідно до нормативних документів держави.
Показники соціальної і соціально-економічної ефективності витрат на охорону праці розраховуються як відносини величин соціальних або соціально-економічних результатів до витрат, не обхідних на їхнє здійснення (або навпаки), і використовуються для визначення і порівняння фактичного рівня питомих витрат, необхідних для зниження частки працюючих у несприятливих умовах праці, рівня травматизму, захворюваності, плинності кадрів на різних підприємствах і в галузях.
Розрахунок економічної ефективності впровадження ходів щодо поліпшення охорони праці на підприємстві робиться з цілями:
- визнанення фактичної еюномічної ефективності здійснених заходів;
- економічного обгрунтування планованих заходів, у тому числі вибору оптимального варіанта проектних рішень;
- розрахунку нормативів витрат на приведення умов арапі на робочих місцях у відповідність з вимогами ССБП, БНіП, СЛМ (відповідно, систем стандартів безпеки праці, будівельних норм і правил, системи людина — машина чи виробниче середовище).
Показник ефективності витрат підприємства на заходи щодо охорони праці.

де Ер — річна економія поточних витрат від поліпшення охорони праці на підприємстві (прибуток чи зменшення збитків), грн.;
Зо.п. — загальні витрати підприємства на охорону праці, грн.
Визначення ефективності поточних витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних видів економії від поліпшення охорони праці» що можуть бути розраховані за:
- економічними показниками, обов’язковими для обліку і статистичної звітності — форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-ТНВ й ін.;
- показниками, що отримані в результаті поточного обліку основних соціально-еюномічних результатів за визнанений час (зниження рівня виробничого травматизму і захворюваності, суми пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах, скороченні плинності кадрів та ін).
Висновок до 2 розділу:
Для постійної підтримки висого рівня безпеки робіт, забезпечення їхньої нешкідливості і сприятливості умов праці необхідно здійснювати заходи, що дозволяють оцінювати стан охорони праці у всіх галузях народного господарства і на всіх рівнях виробничої діяльності, корегувати їх у необхідних випадках. Виконання цих функцій покладається на органи нагляду і контролю в області охорони праці.
Державний нагляд за дотриманням законів й інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
- спеціально уповноважений орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці;
- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної небезпеки;
- спеціально уповноважений державний орган з питань поженої безпеки;
- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать у своїй діяльності від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
У своїй діяльності органи державного нагляду керуються положеннями про відповідні служби. Їхні функції здійснюються спеціально уповноваженими на це структурами й інспекціями в межах своїх повноважень, визначених Законами “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення” й іншими регламентуючими документами.
РОЗДІЛ 3. Організація охорони праці на прикладі закритого акціонерного товариства “Ратнівський молокозавод”
3.1 ЗАТ Ратнівський молокозавод та заходи по охороні праці на даному підприємстві
Завод створено у 1958 році. Закрите акцiонерне товариство "Ратнiвський молокозавод", розташоване на території Волинської області, форма власності – колективна.
Галузь – масло обробна, сировинна і молочна промисловість (крім виробництва молочних консервів).
Вид економічної діяльності - виробництво молочних продуктiв (молочна промисловiсть).
Одиниця виміру: тис. грн.
Адреса смт. Ратно, вул. Шевченка, 47.
Згідно СН-245-71 підприємство відноситься до другого класу з розміром санітарно-захисної зони 500м. Санітарно-захисна зона витримана, жителі в межах зони не проживають. Підприємством постійно проводяться заходи щодо благоустрою та озелененню СЗЗ.
Загальний стан підприємства та території задовільний.
На підприємстві суб'єктів недержавної форми власності не виявлено. Організацію природоохоронних робіт на підприємстві здійснює відділ охорони навколишнього середовища, підпорядкований головному інженеру підприємства. У склад відділу входить 3 спеціалісти. Робота відділу обумовлена положенням про відділ охорони навколишнього середовища.
1. Основні обов'язки працівників ЗАТ Ратнівського молокозаводу:
- дотримання заданих умов молокопостачання споживачів;
- підтримка нормальної якості молока, що відпускається;
- дотримання оперативно-диспетчерської дисципліни;
- зміст устаткування будинків і споруджень у стані експлуатаційної готовності;
- забезпечення максимальної економічності і надійності молоковиробництва;
- дотримання вимог вибухо- і пожежобезпечності в процесі експлуатації устаткування;
- виконання вимог гігієни і безпеки праці;
- зниження шкідливого впливу виробництва на людей і навколишнє середовище.
2. ЗАТ Ратнівський молокозавод, очолюваний директором містить у собі наступні структурні підрозділи: керування, цех теплової автоматики і вимірів, об'єднаний ремонтний цех, ремонтно-будівельний цех, ремонтно-механічний цех, транспортний ділянка, котельню припортового району, їдальню і допоміжні служби (ЖКО турбази, пральню, зелене господарство).
3. ЗАТ Ратнівський молокозавод, як підприємство має особливості:
- безупинний технологічний процес;
- високі вимоги до якості продукції, що випускається;
- технологічні процеси ведуться при високих параметрах середовища.
Характеристика потужності, стан устаткування
Робоча потужність по місяцям і за 2000р. зведена в таблицю
Таблиця
| Період року | 1999р. факт | 2000р. | ||
| План | Факт | % виконання | ||
| Січень | 190,7 | 117,8 | 118,1 | 100,3 |
| Лютий | 189,4 | 122,5 | 124,4 | 101,6 |
| Березень | 166,7 | 122,5 | 125,0 | 102,0 |
| Квітень | 140,9 | 122,5 | 125,0 | 102,0 |
| Травень | 154,4 | 94,8 | 98,1 | 103,5 |
| Червень | 142,7 | 34,0 | 35,0 | 102,9 |
| Липень | 140,5 | 21,7 | 22,1 | 101,8 |
| Серпень | 26,4 | 43,4 | 44,1 | 101,6 |
| Вересень | 189,9 | 35,3 | 37,3 | 105,7 |
| Жовтень | 194,7 | 41,9 | 42,6 | 101,7 |
| Листопад | 172,8 | 73,5 | 75,0 | 102,0 |
| Грудень | 114,1 | 74,3 | 75,4 | 101,5 |
| За рік | 151,5 | 75,3 | 76,7 | 101,9 |
Зменшення робочої потужності в порівнянні з 1999 роком відбулося з причини вилучення з величини робочої потужності резерву по відсутності.
На заводі мають місце небезпечні і шкідливі фактори, що підрозділяються на фізичні, хімічні, психофізичні і санітарно-гігієнічні.
Фізичні фактори:
- рушійні машини і механізми, перівироби, що рухаються, заготівлі і матеріали;
- підвищена запиленість повітря;
- підвищена температура поверхонь устаткування, матеріалів;
- підвищеним рівень шуму на робочому місці;
- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
- підвищена яскравість світла;
- підвищений рівень вібрації;
- підвищений рівень ультразвуку;
- знижений рівень освітленості;
- незахищені (необгороджені) рухливі елементи устаткування;
- відхилення від оптимальним норм температури, відносної вологості швидкості повітря в робочій зоні;
- іонізуюче випромінювання;
- робота поблизу необгороджених перелазів по висоті на 1,3 м вище;
- небезпека обвалення матеріалів, майна, інструмента і пристосування, складених з порушенням норм охорони праці.
Хімічні фактори:
- Зниження вмісту кисню в ємкостях;
- наявність в робочій зоні шкідливих хімічних речовин.
Психофізичні фактори:
- фізичні перевантаження;
- нервово-психічні перевантаження;
- підвищена напруга зору;
- робота в нічну зміну.
Санітарно-гігієнічні фактори:
- небезпека зараження інфекційними захворюваннями (у тому числі кишковими, шкірно-венеричними);
- небезпека зараження гепьмитозами.
Техніко-економічні показники
Загальне заощадження палива - 919 т.у.п. Питомі витрати палива близькі до розрахункових по нормативних характеристиках для фактичних умов роботи устаткування.
Таблиця Витрати електроенергії на власні потреби
| Показники | Один. Виміру | 1999р. факт | 2000 рік | Економія +перевитрата, тис. кВтг | |
| План | факт | ||||
| На виробіток ектроенергії | % | 9,39 | 9,92 | 9,90 | -94 |
| На відпуск теплоенергії | кВтг/Гкал | 39,79 | 40,08 | 40,05 | -47 |
В порівнянні з 1999 роком витрати електроенергії на власні потреби збільшені на виробіток електроенергії - на 0,51% і на відпуск теплоенергії - на 0,26 кВтг/Гкал.
Таблиця Резерви теплової економічності
| № пп | Показники | Резерв теплової економічності т.у.п. | + збільшення -зменшення т.у.п. | |
| 1999 | 2000 | |||
| 1 | Питома витрата тепла на турбіни | 244 | 151 | -93 |
| 2 | Температура свіжої пари | - | 22 | +22 - |
| 3 | Тиск свіжої пари | 27 | - 127 | +100 |
| 4 | Температура живильної води | - | - | - |
| 5 | Вакуум і температурний напір в конденсаторах | 90 | 76 | -14 |
| 6 | Непланові пуски турбін | 25 | 55 | +30' |
| 7 | ККД брутто котлів | 1211 | 834 | -377 |
| 8 | В т.ч. непланові пуски котлів | 40 | 55 | +15 |
| 9 | Температура відхідних газів | 517 | 381 | -136 |
| 10 | Коефіцієнт надлишку повітря | 551 | 385 | -166 |
| 11 | Присоси по газовому тракту | - | 13 | +13 |
| 12 | Хімічна та механічна неповнота згорання | 103 | - | -103 |
| 13 | Сумарний резерв теплової економічності | 1455 | 985 | -470 |
У звітному році впровадження заходів з нової техніки не було через брак коштів.
У звітному році впроваджено ряд заходів для заощадження палива та електроенергії власних потреб: заміна парових калориферів для підігріву повітря перед повітропідігрівником на котлі №9 - на калорифери СО-110-02 - заощадження 50 т.у.п.
Аварійність
Основні дані про кількість аварій, відмов 1 і 2 категорій, розподіл їх за причинами та видами устаткування, аварійний недовідпуск енергії.
Аварії першої та другої категорії - відсутні.
Відмови першої категорії - відсутні.
Відмови другої категорії - 3 (три):
- по тепломеханічному устаткуванню - 3.
Причиною розриву згину екранної труби виявилось виникнення корозійного розтріскування металу згину по нейтральній зоні з концентратором напруги повздовжній рисці, котра проходила через нейтральну зону, та сприяла інтенсивному тріщиноутворенню в процесі тривалої експлуатації.
Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів
Споруди для очищення стічної води молокозаводу:
1. Механічної очистки: відстійник промислових та зливових стоків.
2. Фізико-механічної очистки для очищення стічної води. Потужність споруд фізико-механічної очистки становить - 1150 м2 добу.
Обсяги нормативно-чистих стоків становлять - 1721,1тис. м3.
Потужність системи оборотного водопостачання на кінець року становить 335,3 тис.м3/добу.
Використання оборотної води в 1999 році становила 122500 тис.м3.
Витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення становлять 0,748 тис.грн., у тому числі:
- на охорону повітряного басейну 0,088 тис.грн.;
- на охорону водних ресурсів 18,279 тис.грн.
Середньорічна вартість основних фондів природоохоронного призначення становить 826 тис.грн.
Площа земель, що зайняті під діючий золовідвал - 24,48 га під діючі шлаковідвали № 1 - 0,7 га, № 2 - 7,5 га, всього - 32,68 га.
Рекультивація земель не проводилась.
Екологічні платежі за 2000 рік становлять: усього 680724,84грн, у тому числі:
- за викиди в атмосферу - 677929,47грн.
- за розміщення відходів - 2795,37грн.
- з них понадлімітні платежі за викиди в атмосферне повітря - 17,37грн.
Охорона водних ресурсів
Водоспоживання
Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелами водопостачання є:
- підземний водозабір - артезіанська свердловина № 590, розташована на території підприємства;
- міськводогін - для господарське питних потреб підприємства. Водопостачання:
- дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-2919 А/Чрк від 28.05.98р. з терміном дії до 31.12.2000 року;
- індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення розроблені та затверджені 25.03.1998р. Ліміт на забір поверхневих та підземних вод встановлено в дозволі на спеціальне водокористування.
Водозабір поверхневої води складається з 3 забірних трубопроводів: 2 трубопроводи діаметром 800 мм; 1 трубопровід діаметром 1000 мм. Оголовки трубопроводів знаходяться на відстані 400м від берега на глибині 6-8м. Водозабір обладнаний 3 насосами 20Д-6 потужністю 2500 м2/год.
Технічний стан водозабору поверхневої води задовільний. В травні 2000 року проведено водолазне обстеження водозабірних оголовків. Водозабір не обладнаний спеціальними рибозахисними пристроями.
Артезіанська свердловина № 590 знаходиться в робочому стані (діюча), але не використовується, знаходиться в резерві. Графік прокачки свердловини за 2000 рік в наявності Технічний паспорт на свердловину в наявності. Глибина свердловини Н=52м, дебіт 0 = 2 м2год. На свердловині встановлений насос ЕЦВ.
Міськводогін включає водопровідну мережу на території підприємства та за його межами. Технічний стан водопровідної мережі задовільний.
На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план ліквідації наслідкі можливих аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано.
Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників:
- з місьководогону: на І вводі - лічильником СТВ - 80, пікала вимірювання 2-100м/го;
- клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки — листопад 2000 року); на II вводі лічильником ВТ - 80, шкала вимірювання 2,5 - 84 м/год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки - січень 1999 року); на III вводі - лічильником ВСКМ-40, шкала вимірювані:
- 0.16 - 16 м2год, клас точності виміру 2-5% (термін останньої повірки - березень 2000 року);
- облік річкової води (берегова насосна станція) - кореляційні ультразвукові витратам і ДРКС (3 шт.) шкала вимірювання 1-2800 м/год; клас точності виміру 2-5%: ДРКС-1069 (термі останньої повірки - липень 1999 року); ДРКС - 1125 (термін останньої повірки - вересень 1999року). ДРКС - 1305 (термін останньої повірки - грудень 1999 року).
Свердловина № 590 обладнана контрольне - вимірювальною апаратурою (лічильник С 1 - 80). Паспорт в наявності, повірка проводиться раз на 2 роки, (термін останньої повіркп листопад 2000 року).
Журнали ПОД-11 ведуться окремо на місьводогін, на артезіанські свердловини, річкову воду. Журнали ПОД -11 пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою.
ЗАТ "Ратнівський молокозавод" щоквартально звітується по формі 2-ТП (водгосп). Згідно із звітом кількість використаної води не перевищує ліміт використання води.
Розбіжностей даних в журналах первинного обліку і форми 2-ТП (водгосп) не виявлено.
Згідно з розрахунками затверджені ліміти використання води на 1998-2000р.:
За використання води ЗАТ "Ратнівський молокозавод" в 1998-2000р. згідно форми 2ТП - (водгосп) нараховано (грн.):
| Рік | Річкова вода | Питна вода | Артезіанська вода | |||
| Державний бюджет | Місцевий бюджет | Державний бюджет | Місцевий бюджет | Державний бюджет | Місцевий бюджет | |
| 1998 | 56374,76 | 14093,67 | 3723,49 | 931,13 | - | - |
| 1999 | 88975,98 | 22243,99 | 4751,27 | 1187,82 | 2,90 | 0,73 |
| 2000 | 90643.94 | 22660,99 | 4602,00 | 1150,50 | - | - |
Водовідведення
Кількість стічних вод згідно дозволу на спеціальне водокористування складає 2000 тис.м3 на рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 1600 тис.м2.
Згідно договору №34/3980 від 2.02.00 в каналізаційну мережу Ратнівського ВУВК1 передбачений скид стічних вод в кількості 580 тис. м2рік. В 2000 році згідно форми 2-ТП(водгосп) скинуто 121,1 тис.м.
Згідно журналу ПОД-13 фактичні концентрації відповідно до встановлених складають:
| Найменування | ГДК, мг/дм3 | факт, мг/дм3 |
| БСК5 | 5,8 | 2,63 |
| Цинк | 0,09 | 0,008 |
| Хлориди | 190 | 138,1 |
| Сульфати | 204 | 87,3 |
| Азот амонійний | 0,7 | 0,36 |
| Нітрити | 0,14 | 0,03 |
| Нітрати | 40,0 | 2,5 |
| Нафтопродукти | 0,6 | 0,09 |
| Залізо | 0,9 | 0,3 |
| Завислі речовини | 45 | 21,4 |
| ХСК | 65,3 | 39,1 |
| Фосфати | 2,4 | 0,34 |
| Мінералізація | 650 | 443 |
Облік кількості нормативно-чистих вод визначається розрахунковим методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.
Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої повірки 16.02.2000р.). Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11. Перекручень статзвітності по водовідведенню не виявлено.
Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік ЗАТ "Ратнівський молокозавод" наданий своєчасно.
Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000 році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3.
Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці, яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки. Один нафтовловлювач підлягає ремонту.
Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе:
- шнекові транспортери гранульованого шлаку;
- шлакові канали І і II черги;
- багерні насосні № 1,2,3;
- смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів;
- золоуловлювачі;
- шламову насосну і шламовий канал;
-