Карта умов праці лікаря-рентгенолога
3.9. Мікроклімат у приміщенні.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Таблиця 8
| Період року |
Категорія роботи |
Температура, °С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/с | |||||
| Опт. | Допустима | Опт. | Опт. | Допуст. | |||||
| Верхня межа | Нижня межа | ||||||||
| п.р.м. | н.р.м. | п.р.м. | н.р.м. | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
|
Холод-ний |
Iа |
22-24 | 25 | 26 | 21 | 18 |
40-60 |
0,1 | Ј 0,1 |
|
Iб |
21-23 | 24 | 25 | 20 | 17 | 0,1 | Ј 0,2 | ||
|
IIа |
18-20 | 23 | 24 | 17 | 15 | 0,2 | Ј 0,3 | ||
|
IIб |
17-19 | 21 | 23 | 15 | 13 | 0,2 | Ј 0,4 | ||
|
III |
16-18 | 19 | 20 | 13 | 12 | 0,3 | Ј 0,5 | ||
|
Теплий |
Iа |
23-25 | 28 | 30 | 22 | 20 |
40-60 |
0,1 | 0,1-0,2 |
|
Iб |
22-24 | 28 | 30 | 21 | 19 | 0,2 | 0,1-0,3 | ||
|
IIа |
21-23 | 27 | 29 | 18 | 17 | 0,3 | 0,2-0,4 | ||
|
IIб |
20-22 | 27 | 29 | 16 | 15 | 0,3 | 0,2-0,5 | ||
|
III |
18-20 | 26 | 28 | 15 | 13 | 0,4 | 0,2-0,6 | ||
Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.
Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення для теплого та холодного періодів року попадає в допустимий діапазон відмічаю позначкою «Доп.»/«Доп.».
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих
приміщень у холодну пору року.
Таблиця 9
| Показник | Клас умов праці | ||
|
Оптимальний 1 |
Допустимий 2 |
Шкідливий 3 | |
| Швидкість руху повітря, м/с | За СН | За СН | Вимоги відсутні |
| Відносна вологість повітря, % | Див. примітку | ||
Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0,2 °С.
3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.)
Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у процесі роботи на заданому робочому місці.
Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у мм.
Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение” (таблиця 11), визначаю, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці.
Норми освітлення.
Таблиця 10
| Ступінь точності зорової праці | Найм. розмір об’єкта розрізнення, мм |
Зорова праця |
Контраст відмінності об'єкта з фоном |
Характеристика фона | Освітленість | ||||||
| Розряд | Під-розряд | Штучне | Природнє | Сумісне | |||||||
| Комб | Загал. | Верх. | Бок. | Верх. | Бок. | ||||||
| лк | КПО, енІІІ % | КПО, енІІІ % | |||||||||
| Дуже висока | 0,15-0,3 | II |
а б в г |
Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий |
Темний Середній Темний Світлий Темний Світлий Світлий Середній |
4000 3000 3000 2000 2000 2000 1000 1000 1000 |
1250 750 750 500 500 500 300 300 300 |
7 |
2,5 |
4,2 |
1,5 |
Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписуємо нормативне значення КПО - енІІІ (%) – 2,5 %
Розрахувуємо нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:
![]()
енІV = 2,5·0,9·0,775=1,74
m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;
C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).
Порівнюємо енІV з фактичним значенням КПО .
Далі визначаємо характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. табл. 12) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2).
У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).
Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 11
| Колір | Коефіцієнт ρ | Колір | Коефіцієнт ρ |
|
Білий Світло-жовтий Світло-бежевий Світло-голубий Світло-зелений Бежевий |
0,9 0,75 0,69 0,45 0,42 0,38 |
Жовто-коричневий Коричневий Темно-зелений Темно-сірий Темно-червоний Темно-синій Чорний |
0,25 0,23 0,16 0,15 0,1 0,1 0,04 |
Далі визначаємо контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.
Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна” - 1250
Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13.
Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.
Таблиця 12
Класи умов праці залежно від параметрів
світлового середовища виробничих приміщень.
|
Фактор виробничого середовища |
Клас умов праці | ||
|
Допустимий 2 |
Шкідливий 3 | ||
|
1 ступінь 3.1 |
2 ступінь 3.2 |
||
| Природне освітлення (КПО,%) | Норма | Недостатньо | Відсутнє |
|
Освітленість робочої поверхні (Е, лк) |
Норма | 0,5 Ен - Ен | <0,5 Ен |
3.11. Іонізуюче випромінювання.
Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15
Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань
Таблиця 13
|
Річна ефективна Доза Е |
Клас умов праці |
||||||
|
Оптимальний 1 |
Допустимий 2 |
Шкідливий 3 |
Небезпечний 4 |
||||
|
1 ступінь 3.1 |
2 ступінь 3.2 |
3 ступінь 3.3 |
4 ступінь 3.4 |
||||
|
Ефективна доза на рік, мЗв • рік-1 |
Е<1,0 | 1,0<ЕЈ2,0 | 2,0<ЕЈ10,0 | 10,0<ЕЈ14 | 14,0<ЕЈ20 | 10<ЕЈ50 | Е>50 |
В графу 3 “Карти умов праці” вносимо оптимальний та допустимий діапазони з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 14 визначаємо ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.
3.12 Важкість праці.
Для визначення важкості праці визначаю, що на заданому робочому місці працює чоловік. Його робота не потребує значного фізичного навантаження, тому є оптимальною для даного фактора трудового процесу по всих показниках.
3.13 Напруженість праці
Робота лікаря-рентгенолога вимагає значного інтелектуального, сенсорного та емоційного напруження, оскільки від його уважності та професійних якостей залежить здоров”я, а інколи і життя людей. Разом з тим він повинен достеменно володіти навиками експлуатації та технічного обслуговування медичного обладнання, що є в його користуванні, оскільки воно може становити небезпеку для життя. Робота лікаря-ренгенолога, несе значне навантаження на зоровий аналізатор тому, що необхідно розрізняти найменше відхилення від норми на ретгенівських знімках.