Релігійна толерантність
Нетолерантне ставлення до окремих релігійних організацій проявляється також у нерозумінні специфіки їхньої релігійної діяльності. Наприклад, журналіст Р. Костріца, назвавши свою статтю «Хасиди втопили щастя в горілці» (газета «Коммерсант-Україна», 25 вересня 2006 року, www.kommersant/doc.html?DocID=707094&IssueId=35738) наголосив на тому, що представники цього напрямку юдаїзму зловживають алкоголем, хоча йшлося про святкування Нового року за єврейським календарем в м. Умані Черкаської обл.
Преса і сайти релігійних організацій
Окремі публікації у виданнях УПЦ (МП) демонструють певним чином не таке радикальне ставлення до діяльності УПЦ КП. З уст Предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Володимира (Сабодана) в інтерв'ю «Слова «європеєць» і «християнин» повинні бути синонімами» (журнал «Православний вісник», ч.3, 2006 р., с.8-15), а при аналізі публікацій єпархіальної газети «Світло православ’я» (Львів) у досліджуваний нами період не виявлено публікацій нетолерантного змісту і взагалі не порушено конфліктних тем. Як виняток, на офіційній веб-сторінці прес-служби УПЦ (МП) 2 січня 2007 року представлено дуже велику за обсягом, 19 стандартних сторінок, публікацію В. Анісімова «Філарет як фальсифікація» (сайт «Україна православна», 1 січня 2007 року, www.pravoslavye/index.php?r_type=article&action=fullinfo&id=13740), в якій з різким осудом проаналізовано життя та діяльність Предстоятеля УПЦ КП. Злісна характеристика Предстоятеля УПЦ КП висловлена В.Анісімовим в короткій формі: «при Сталіні – сталініст, при КДБ – кадебіст, при ГКЧП – гекачепіст, при Кравчуку – «кравчукіст», при Кучмі – кучміст, при Ющенкові – оранжист. Цілком чеховська душечка!». Завершує публікацію чітке протиставлення «добра-погана релігія»: «Православ’я, наша тисячолітня віра, релігія любові, братства і правди, в переукладенні Філарета стає релігією брехні, ненависті і зради».
Діяльність УГКЦ стала також об'єктом всесторонньої критики з боку журналістів та окремих церковних достойників. Одне з інтерв'ю на сайті «Православие» було присвячено «особливостям українського уніатства» (5 жовтня 2006 року, www.pravoslavie/guest/061005191445).
Преса УПЦ КП в свою чергу реагує спокійною, неемоційною тональністю на різноманітні закиди і образливі характеристики з боку УПЦ (МП). Прикладом цього може послужити інтерв’ю з Патріархом Філаретом у журналі «Православний вісник» під назвою «Більше за визнання автокефалії нам потрібне єднання українства» (ч.7-8, с.28-31, передрук з «Українського форуму», 17 серпня 2006 року). У ньому предстоятель УПЦ КП наводить факти втручання окремих радикальних політичних сил у релігійне життя України. В тому ж числі «Православного вісника» вміщена розмова Патріарха (журнал «Інформ-століття», серпень 2006 р.) під назвою «Київ-Москва: розмови про престол» (с.31-34). Глава УПЦ КП зазначає: «я не розірвав стосунки з ними, це вони – зі мною» і далі толерантно говорить про дуже напружені взаємини з УПЦ (МП), не вдаючись до образ і навішування певних ярликів. В іншому виданні УПЦ КП – газеті «Голос православ’я» – помітна врівноважена оцінка розділеності православних Церков. Наприклад, публіцист Марк Тимофійчук у статті «Про поділи, розколи та питання церковної єдності» (ч.19, с.5) вживає слово «конфесії» стосовно двох інших православних Церков – УПЦ (МП) та УАПЦ.
Третя за чисельністю українська православна деномінація – УАПЦ, хоча була майже непомітною в рамках нашого дослідження, у своїх пресових виданнях небайдужа до суперечливих питань українського православного простору. Одне з найвпливовіших – часопис «Наша віра» – демонструє відкритість для авторів з інших антагоністичних до УАПЦ конфесій. Так, у ч. 8 вміщена публікація священика УПЦ (МП) А. Дудченка «Виклик секуляризації в Україні та наша можлива відповідь». В ч. 11 в статті «Страсті довкола Катерининського храму» прот. О. Морозов та А. Щербина аналізують в толерантному дусі конфлікт у Чернігові у зв’язку з передачею згаданого храму громаді УПЦ КП, який набув більше політичного забарвлення. Найгостріше автори висловилися про «Союз православних громадян України» – це «маргінальна політична партія».
Підсумовуючи, потрібно зазначити, що складні і суперечливі процеси в українському релігійному житті відобразилися на змісті аналізованих в рамках нашого проекту матеріалів та публікацій. Виникає логічне запитання: якими критеріями керуються працівники ЗМІ, коли пишуть про розколи українського православного простору, коли вони дають відповідну оцінку діяльності окремих релігійних організацій та їхніх керівників і т.д.? На жаль, здебільшого переважає емоційний чинник, проявляються симпатії окремих журналістів до певної конфесії, розпалюється нетерпимість до представників інших релігійних організацій, вибудовуються не завжди логічні геополітичні візії на церковному полі, а окремі ЗМІ з допомогою своїх працівників в нетолерантний спосіб переконують свою аудиторію у перевазі тієї чи іншої конфесії.
Використана література
Віртуальна бібліотека: www.4uth.gov/tolerance/.
Журнал «День».
Сайт: www.edu.playex
Центр Дослідження Правого Руху - Указ толерантності: www.cdpr
Сайт: www.risu
Паламар А. О. Мудрость общения.- М.: Мол. гвардія, 1990.
Титаренко М. Т. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності.- К.: Либідь, 2003