Міфи давнього Єгипту

налітав сухий, піщаний вітер з пустелі, то вважалося, що це злоститься Сет.

Культ воскреслого Озіріса став основою заупокійного культу. В стародавньому Єгипті вперше з'явилася ідея про відплату по ділах людини, яка потім стала стрижневою у світових релігіях. Над покійним Озіріс, разом з іншими богами, вершить загробний суд (йому присвячений 125-ий розділ «Книги мертвих»). Померлий вимовляв «Сповідь заперечення» що включала 42 пункти, а потім відбувалась психостасія: зважування серця померлого на терезах, урівноважених істиною (зображенням богині Маат або її символами). Якщо рівновага терезів не порушувалася, душа отримувала виправдання (оживлення для щасливого життя на полях Іалу), якщо серце виявлялося важчим, то його пожирало чудовисько Аммат (лев з головою крокодила).

Виправданим на суді Озіріса міг бути лише тільки покірний і терплячий у земному житті, той, хто не крав, не зазіхав на храмове майно, не повставав, не говорив зла проти царя і т.ін., а також «чистий серцем» («Я чистий, чистий, чистий» - стверджує померлий на суді).

Бог Тот завжди був присутній у сценах суду над душами, тому його зображення досить часто зустрічається на надгробних пам'ятниках. Він часто зображувався з богинею-левицею Пахт, яка мала гострозорі очі й гострі пазури. Пахт — богиня правосуддя, тому для грішників вона набувала образу злісної левиці, для праведників — ласкавої кішки. Бог Тот записував дані - вагу добра і зла, а Озіріс виносив вирок.

Проте високоморальну ідею про відплату за діла людини єгиптяни сповідували непослідовно. В «Книзі мертвих» знаходимо поради, як можна обдурити Озіріса й здобути вічне блаженство попри весь тягар земних гріхів.

Третій основний цикл міфів Прадавнього Єгипту пов'язаний з Озірісом (землеробські міфи). Культ Озіріса пов'язаний з поширенням землеробства в Єгипті. Він бог продуктивних сил природи (в «Книзі мертвих» він названий зерном, в «Текстах пірамід» - богом виноградної лози), в’янучої та воскресаючої рослинності. Так, сіяння вважалося похороном зерна - Озіріса, поява сходів сприймалася як його відродження, а зрізання колосся під час жнив – як умертвіння бога. Гора ж порівнювали з сонячним світлом, яке дає життя (сокіл був одночасно символом і Гора і сонця).

Пов'язані з Озірісом міфи знайшли відбиття в численних обрядах. Наприкінці останнього зимового місяця «хойяк» - початку першого місяця весни «тібі» відбувалися містерії Озіріса, під час яких у драматичній формі відтворювались основні епізоди міфу про нього. Жриці в образах Ізіди й Нефтиди зображували пошуки, оплакування й поховання бога. Потім відбувався «великий бій» між Гором і Сетом. Драма завершувалася встановленням присвяченого Озірісу стовпа «джед», що символізував відродження бога, і, опосередковано, - усієї природи. В додинастичний період свято закінчувалось боротьбою двох груп учасників обряду: одна з них представляла літо, а інша – зиму. Перемогу завжди брало літо (воскресіння природи). Після об'єднання країни під владою правителів Верхнього Єгипту характер обряду міняється. Тепер борються дві групи, одна з яких в одязі верхнього Єгипту, а інша – Нижнього. Перемога, природно, залишається за групою, що символізує Верхній Єгипет. У дні містерій Озіріса справлялися також драматизовані обряди коронації фараонів. Під час обряду молодий фараон виступав у ролі Гора – сина Ізіди, а померлий цар зображувався Озірісом, що сидить на троні.

Характер Озіріса, як бога рослинності, відбився й в іншому циклі обрядів. У спеціальному приміщенні храму ставилась зроблена із глини подоба фігури Озіріса, яка засівалася зерном. До свята Озіріса його зображення покривалося зеленими сходами, які символізували відродження бога. На малюнках нерідко зустрічається мумія Озіріса із пророслими з неї сходами, які поливає жрець.

Зі створенням рабовласницької держави єгиптяни стали обожнювати фараона, який вважався живим богом на землі. Це був прояв царського культу. Вважалося, що безмежну владу фараонові могли дати лише боги, тому до тронного ім'я фараона долучали й ім'я бога. Померлий фараон прирівнювався до Озіріса, який знаходить вічне життя. Правлячого фараона вважали живим богом, Гором у плоті, сином Ра. Такі уявлення мали реальну основу: влада фараона була абсолютною, йому підкорявся величезний аппарат чиновників, йому належали всі землі в державі, золоті рудники і копальні срібла, в його особисте розпорядження надходили податки. Єгиптяни вірили, що влада фараона поширюється навіть на сили природи.Уявлення про Озіріса, як про бога родючості, було перенесено й на фараона, який вважався магічним осередком родючості країни й тому приймав участь у всіх основних обрядах землеробського характеру: з настанням часу підйому Нілу кидав у ріку папірус – указ, в якому наказував річці розлитися; першим урочисто починав підготовку ґрунту для посіву; зрізав перший сніп на святі жнив, за всю країну приносив вдячну жертву богині врожаю Рененутет і статуям померлих фараонів після закінчення польових робіт.

Фараон, як нащадок творця й володаря світу (в кінці Стародавнього Царства) має владу над усім космосом. Саме цей монументальний аспект давньоєгипетської влади втілений в статуї фараонів раннього періоду, й найперший, найвищий шедевр серед них – піраміда Хефрена. Владний, незворушний, з очима, спрямованими за далекий горизонт, де царює його батько Ра, фараон власною особою зберігає рівновагу світу, якому кожний момент часу загрожує поверненням хаосу.

Простим людям заборонялося промовляти вголос не тільки ім'я фараона, але навіть його царський титул – це вважалося тяжким гріхом. Про нього говорили: «...той, хто своєю могутністю підкоряє Всесвіт» або «...той, хто затьмарює своєю величчю зірки». Фараон – це алегорія, яка збереглася в Біблії (в перекладі – великий будинок, тобто – той, який живе у великому будинку). В написах ім'я фараона захищалося – обводилося особливою рамкою – картушем (цей звичай допоміг у свій час розшифрувати ієрогліфи).

Нечуване обожнення фараона і його влади зміцнювало рабовласницьку державу.

У єгипетських міфах знайшли відбиття особливості світосприймання жителів долини Нілу, їх уявлення про походження світу і його влаштування, які склалися протягом тисячоріч, що ідуть своїм коріннями в первісні часи. Тут і спроби знайти джерела буття в біологічному акті створення богів, пошуки споконвічної субстанції, уособленої божественними парами, - зародок пізніших вчень про першоелементи світу, і, нарешті, як одне з вищих досягнень єгипетської теологічної думки – прагнення пояснити походження світу, людей і всієї культури як результат творчої сили, втіленої в слові бога.

З єгипетських міфів, у їхній нерозривній єдності з ритуалами, магічними заклинаннями, із загальною системою релігійних уявлень, ми черпаємо відомості не тільки про духовне життя єгиптян, але й про окремі сторони їх повсякденного буття, починаючи від трудових турбот хлібороба і пастуха й кінчаючи сферою державної політики.

Без знайомства з міфами ми не можемо скласти повну картину єгипетської літератури, тому що саме міфологія була джерелом літературних творів. Залучення міфологічного матеріалу необхідно й при розгляді історії Єгипту, особливо прадавніх її періодів; необхідна вона й при розумінні ряду проблем єгипетського мистецтва. Але значення єгипетських міфів ще ширше – вони дають коштовний матеріал і для порівняльного вивчення релігійних уявлень на Прадавньому Сході, і для дослідження ідеології греко-римського світу, і для історії виникнення й розвитку християнства.

Релігія та міфологія стародавніх єгиптян істотно вплинули на духовний світ інших стародавніх народів Передньої Азії, насамперед східно-середземноморських. Зокрема, жителі фінікійського міста Бібл вшановували культ Озіріса, а стародавні євреї влаштовували похорони на єгипетський лад, їхній племінний бог Яхве, як і єгипетський Птах, створив світ за допомогою божественного слова. Античний світ також зазнав впливу єгипетської релігії, особливо в плані вшанування культу Ізіди, храми якої існували в ряді міст Греції та Риму, а також у Галлії, Іспанії та Британії. Деякі вчені вважають, що й християнське вчення про воскресіння після смерті, про страшний суд, про Трійцю тощо також має єгипетське походження.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: