Інформаційне суспільство
Глобальне інформаційне суспільство формується локально, його розвиток у кожному конкретному випадку має національно детермінований характер (модель інформаційного суспільства визначають сформовані політичні, соціально-економічні і культурні умови країни чи регіону). Наявність деяких спільних тенденцій дозволяє виокремити західну і східну моделі розвитку інформаційного суспільства, а в межах західної – американську і північноєвропейську моделі. Критерієм для даної типології може служити різне співвідношення ролі й активності в побудові інформаційного суспільства держави (комплексної державної інформаційної політики), приватного бізнесу і суспільства.
5. Глобалізаційні й інформаційні процеси зумовили появу низки різноманітних суперечливих тенденцій у технологічній, політико-правовій, економічній і соціокультурній сферах сучасного суспільства, визначальною в розвитку яких стає все зростаюча роль інформаційно-комунікаційних технологій, інформації і знання.
Проведений аналіз дозволив виокремити політико-правові, економічні і соціокультурні основи інформаційного суспільства і зробити наступні висновки.
До політико-правових основ інформаційного суспільства належать: діалектично пов’язані з його розвитком процеси демократизації і становлення громадянського суспільства, регуляторна діяльність держави, що відіграє провідну роль у формуванні нового суспільства шляхом розробки і реалізації національної і міжнародної державної інформаційної політики й інформаційного права, процеси інформатизації органів державної влади (проект “електронного уряду”), а також діяльність недержавних структур, асоціацій, об’єднань, що сприяють розвитку інформаційного суспільства.
Найважливішими економічними основами інформаційного суспільства виступають: формування інформаційної економіки, основу якої складають інформаційні засоби виробництва й інформаційні товари і послуги, сполучення індустріального і постіндустріального типів розвитку, використання інформації і знань як унікального предмета і засобу виробництва, зростання сектора послуг, заперечення трудової теорії вартості, поява транснаціональних компаній і домінування єдиного глобального ринку, технологічна й економічна конвергенція, інноваційний тип розвитку, динамічність виробництва, віртуалізація економічного простору.
Для соціокультурних основ інформаційного суспільства характерна найбільша суперечливість: посилення інтелектуалізації діяльності людини і зростання її творчого начала, криза духовності і поширення постекономічних, гуманістичних і освітніх цінностей, зростання класу “інтелектуалів”, перенесення соціальних суперечностей зі сфери власності на засоби виробництва в сферу здатності чи нездатності до інформаційного виробництва, посилення особистісного, нематеріального, інформаційного начала “соціо” у тріаді, що репрезентує людину “біо-трудо-соціо”, зростання освітнього, професійного і культурного рівня людини, розвиток соціального капіталу і посилення індивідуалістичного начала, віртуалізація соціокультурної сфери, поширення масової культури, взаємопроникнення культур в умовах глобалізації і “вибух” етнічної і національної ідентичності.
6. Становлення інформаційного суспільства в Україні виступає умовою демократичного розвитку й інтеграції країни до світового інформаційного простору. Процеси становлення і розвитку інформаційного суспільства в Україні детермінуються як глобальними тенденціями розвитку інформаційної сфери, так і специфічними умовами переходу від тоталітарної політичної системи до демократичної правової держави.
До особливостей становлення і розвитку українського інформаційного суспільства належать: транзитивний характер соціальної, політичної й економічної систем, що припускає невизначеність, суперечливість і динамічність розвитку українського інформаційного сектора; формування інформаційного суспільства в контексті демократизації суспільної системи й інтеграції країни до глобального світового співтовариства; необхідність державного регулювання; комунікативний характер соціальної структури, що передбачає вільний обмін інформацією; наявність ряду передумов (високий науковий, освітній, професійний і культурний потенціал; стійкий розвиток секторів інформаційного ринку; розширення мережі стаціонарного телефонного і мобільного зв’язку; інформатизація сфери державного керування і фінансів; формування інформаційної політики на державному рівні й ін.) і проблем при становленні і розвитку інформаційного суспільства (соціальна й економічна нестабільність, недостатній розвиток інформаційної інфраструктури, затяжний і хаотичний характер розвитку нормативно-правової бази інформаційної сфери й ін.).
7. Розвиток інформаційного суспільства в Україні можливий на основі вироблення і реалізації комплексного підходу, що включає стратегічне бачення інформатизації суспільства й узгодження з існуючими соціально-економічними, політичними і культурними умовами в країні і світі. Серед напрямків оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні можна виокремити: 1) політико-правовий, що передбачає реалізацію наступних заходів: визнання розвитку інформаційного суспільства пріоритетним напрямком державної політики, умовою виходу країни з економічної і політичної кризи; розробку й удосконалення інформаційного законодавства й інституційного забезпечення, формування і реалізацію національної стратегії розвитку інформаційного суспільства, впровадження і широке використання “електронного уряду”; 2) економічний, що передбачає створення сприятливого економічного середовища, стимулювання вироблення інформаційних товарів і послуг державної політикою, зокрема, зниженням податків і залученням інвестицій в інформаційний сектор економіки; 3) технологічний, що припускає розвиток інформаційної інфраструктури за допомогою створення і розвитку національної і регіональних інформаційних систем, мереж і електронних ресурсів; розвитку українського сегмента мережі Інтернет; створення на основі фундаментальних і прикладних досліджень новітніх конкурентноспроможних інформаційно-комунікаційних технологій, засобів інформатизації, комп’ютерних програм; поширення широкосмугових цифрових технологій; 4) соціальний, спрямований на розвиток і лібералізацію засобів масової інформації; розвиток соціального і людського капіталу, забезпечення загального доступу до інформаційних ресурсів; 5) культуротворчий, що передбачає створення загальнодоступних національних ресурсів, заощадження культурної розмаїтості й унікальної національної спадщини України шляхом створення електронних бібліотек і баз даних, а також формування етики інформаційних відносин.
Таким чином, перспективи формування інформаційного суспільства в Україні пов’язані зі створенням розвинутого інформаційного середовища як сукупності технологічних, соціально-політичних, правових, економічних і соціально-культурних компонентів, факторів і умов.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бажал Ю.М. Розвиток національної інноваційної системи як складової українського інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 87-93.
2. Береза Т.А. Україна на шляху до Всесвітнього Самміту з Питань Інформаційного Суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 14-23.
3. Береза Т.А. Поняття інформаційного суспільства, принципи його побудови та складові компоненти // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 264-273.
4. Березовець Л.В. Інституційне забезпечення // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 78-87.
5. Березовець Л.В. Розвиток соціального капіталу // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 62-67.
6. Винарик Л. С. Информатизация в аспекте социальной трансформации общества // Национальная академия наук Украины, институт экономики и промышленности – Д.: ИЗП, – 2004. – С. 50-61.
7. Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація / антиглобалізація: Пер. з англ. І. Андрущенко. – К.: К.І.С., 2004. – 180 с.
8.
9. Городенко Л. Інтернет-медіа як новий вид ЗМІ // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. − С. 55-62.
10. Григор О.О. Формування інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський Союз (державно-управлінський аспект): Автореф. дис. ... канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2003. – 20 с.
11. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1976. – 264 с.
12. Даніл’ян В.О. Глобальне інформаційне суспільство: культура і людина // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2005. – Вип. 14. − С. 67-78.
13. Даніл’ян В.О. Деякі проблеми та особливості розвитку інформаційного суспільства в Україні // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Х.: ХАІ, 2005. – №3. – С. 74-78.
14. Даніл’ян В.О. Деякі тенденції розвитку інформаційного суспільства на наприкладі провідних держав // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 3 (24). – С. 156-163.
15. Даніл’ян В.О. Інформаційне суспільство: базові концепції аналізу // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 2 (23). – С. 131-138.
16. Даніл’ян В.О. Соціально-філософський аналіз феномена інформації // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2005. – Вип. 13. − С. 79-87.
17. Делягин М. Мировой кризис: Общая теория глобализации. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 767 с.
18. Делягин М. Информационная революция, глобализация и кризис мировой экономики // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – №1. – С. 47-53.
19. Демкова М., Фігель М. Інформація, як основа інформаційного суспільства: поняття та правове регулювання // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 150-163.
20. Джон П. Барлоу. Декларация независимости киберпространства // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 349-352.
21. Дзьобань О.П. Засоби масової комунікації в контексті інформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. – Х.: ХУПС, 2005. – Вип. 2 (23). – С. 37-43.
22. Додонов О.Г., Литвиненко О.В., Янішевський С.О. Інформаційна політика органів державної влади: напрями удосконалення // Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. – С. 343-351.
23. Жарова А.К. Интернет, глобализация и международное право // Общественные науки и современность. – 2004. – № 6. – С. 97-104.
24. Иванов Д. Общество как виртуальная реальность // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. – С. 355-427.
25. Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательсво АСТ», 2004. –507 с.
26. Каландия И.Д. Концепция информационного общества и человек: новые перспективы и опасности // Человек постсоветского пространства: Сборник материалов конференции. – СПб: Санкт-Петербургское философское общество. – 2005. – Вып. 3. − С. 256-266.
27. Кастельс М. Информационная епоха: общество и культура: Пер. с англ.; под ред. О.И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
28. Колиушко І.Б. Демкова М.С. Електронне урядування − шлях до ефективності та прозорості державного управління // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 135-142.
29. Колодюк А. В. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.03 / А.В. Колодюк; Нац. академія наук України, Інститут Держави і Права імені В.М. Корецького. – К., 2005. – 20 с.
30. Колодюк А. В. Національні стратегії інформаційного суспільства: необхідність, переваги та світова практика запровадження // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 24-31.
31. Коляденко В. А. Інфокомунікаційні технології як чинник політичної модернізації: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2002. – 16 с.
32. Коновченко С.В., Киселев А.Г. Информационная политика в России: Монография. – М.: РАГС, 2004. – 528 с.
33. Копылов В.А. Информационное право: вопросы теории и практики. – М.: Юристъ, 2003. – 623 с.
34. Корнєєва Т. Права людини в інформаційному суспільстві. Комунікаційні права: Четверте покоління прав людини // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 120-125.
35. Коротков А.В. Формула успеха: М=ICE (Ирландия, Швеция) ? // Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е. Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева. – М.: ИКАР, 2004. – С. 65-82.
36. Кузнецов А. Ю. Понятие «информация» как парадигмообразующий концепт // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Х.: ХАІ, 2005. – №3. – С. 68-73.
37. Лисицький В.І. Електронний уряд України − з чого починати // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 68-77.
38. Марков Б. Человек в эпоху масс-медиа // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 452-507.
39. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд: Пер. з англ.. – К.: “К.І.С.”, 2004. – XIV с., 220 с.
40. Мельник Л.Г. Введение: На пороге информационного общества // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – С. 10-14.
41. Мельник Л.Г. Информационная экономика: Монография. – Суммы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 288 с.
42. Мельник Л.Г. Предпосылки формирования информационного общества // Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2005. – С. 60-87.
43. Місце, роль та функції національной держави в контексті сучасних глобалізаційних процесів // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. – 2004. – № 2. – С. 70-81.
44. Моисеев Н. Информационное общество: возможность и реальность // Информационное общество: Сб. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 428-451.
45. Мойсеєнко А.О. Готовність населення України до діяльності в інформаційному суспільстві // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 231-239.
46. Мойсєєв М.М. Інформаційне суспільство: Можливості та реальність // Інформаційне суспільство. Шлях України // Бібліотека інформаційного суспільства. – К.: “Відродження” та ПРООН, 2004. – С. 252-263.
47. Молодцов О. Україна на шляху до інформаційного суспільства // Аспекти самоврядування. – 2004. – № 4. – С. 7-11.
48. Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е.Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева.– М.: ИКАР, 2004. – 412 с.
49. Недбай В. В. Соціально-політичні особливості інформаційного суспільства: Автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2004. – 15 с.
50. Недопитанський М. Україна інформаційна: утопія чи реальність? // Віче. – 2003. – №2. – С. 45-46.
51. Недопитанський М. Україна інформаційна: утопія чи рельність? // Віче. – 2003. – № 3.– С. 44-48.
52. Непомящий Б. Український освітній Інтернет: Удень з вогнем // Дзеркало тижня. – 2002. – № 33. – С. 4-6.
53. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М.: Рефл–бук, К.: Ваклер, 2000. – 576 с.
54. Рейман Л.Д. Информационное общество и роль телекоммуникаций в его становлении // Вопросы философии. – 2001. – №3. – С. 3-9.
55. Рудницька Т. Інтернетизація як початковий етап входження України у світову спільноту, що глобалізується: позитиви й ризики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 1. – С. 73-88.
56. Семенченко А.І. Сфера інформаційно-комунікаційних технологій: проблеми вимірювання та методи гарантованої обробки інформації // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Збірник наукових праць / Відп. ред. О.О. Бакаєв. – К.: Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій і систем НАН та МОН України, 2002. – Вип. 4. − С. 54-60.
57. Сергієнко І. На шляху до інформаційного суспільства // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 184 (2355). – 5 жовтня. – С. 13.
58. Сеферова М.В. Информационное общество по-японски // Национальные модели информационного общества / Отв. ред. и сост. Е.Л. Вартанова, науч. ред. Н.В. Ткачева. – М.: ИКАР, 2004. – С. 211-225.
59. Скаленко О. Глобалізаційні виміри інформаційної безпеки // Економічний часопис ХХІ. – 2004. – № 1. – С. 45-48.
60. Соснін О. Для поступу на шляху інновацій. Інформаційна серцевина глобального технологічного розвитку і місце України у ньому // Політика і час. – 2003. – № 7. – С. 19-25.
61. Социальная философия: Учебник / Под общ. ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. − Киев-Харьков: Издательский центр «Единорог», 2002. – 736 с.
62. Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. –