Xreferat.com » Рефераты по социологии » Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи

Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи

потребує її, наприклад, у силу того, що він занадто старий, хворий або бідний і немає іншої людини або соціального інституту, здатного взяти на себе турботу про нього.

Важливу роль у наданні допомоги відіграє здатність людини до співпереживання (емпатії): чим більше вона схильна до нього, тим з більшою готовністю допомагає іншим людям. Деякі вчені вважають, що здатність до емпатії лежить в основі всіх інших форм альтруїстичної поведінки.

На думку Дж. Келлі, людина специфічно інтерпретує дійсність за допомогою особистісних конструктів, які певним чином спрямовують аналіз фактів дійсності, що сприймаються. При цьому люди відрізняються за кількістю конструктів, які вони „будують” протягом життя. Особи, які мають більшу кількість конструктів, є „когнітивно складними”, здатними сприймати світ у багатьох вимірах, в усіх його нюансах і відтінках, на відміну від „когнітивно простих” особистостей [20].

О. Леонтьєв указує на те, що психологія побудови образу є конкретно науковим знанням про те, яким чином у процесі своєї діяльності індивіди будують образ світу, світу, у якому вони живуть, діють, який перетворюють; це також знання про особливості функціонування образу світу, що опосередковує людську діяльність в об’єктивно реальному світі [21]. При цьому образ світу виявляється одночасно і в якості вихідного пункту пізнавального процесу (оскільки він визначає пізнавальну активність індивіда, вказуючи, що „взяти” і що „відкинути”), і як результат цього процесу і залежить від взаємодії особистості та соціального середовища [22].

У взаїмодії між представниками групи виокремлюють: 1) суб’єкт сприймання; 2) об’єкт сприймання; 3) власне процес сприймання; 4) безпосередній результат цього процесу – сенсорний образ чи уявлення про об’єкт.

Для суб’єкта сприймання головне полягає не в тому, як, за допомогою яких засобів відбувається цей процес, а в тому, що одержується в результаті цього процесу. В реальному світі визначеність певної речі виступає через її зв’язки з іншими речами, тому становлення перцептивного образу припускає спільність його елементів — єдність, відповідну цілісність якостей предмета, що презентують його зв’язки в реальному світі.

У результаті, згідно з теорією Л. Леві, поведінка людини розгортається не тільки у відповідності з зовнішніми, об’єктивними, доступними для зовнішнього спостерігача матеріальними умовами, але й залежить від такої реальності, як психологічна картина діяльності, у відповідності з якою і поводиться індивід [23].

Специфічною сферою перцепції є сприймання так званих соціальних об’єктів (особистостей, груп, ширших спільнот, суспільства в цілому), яке позначають терміном „соціальна перцепція”. У цьому випадку соціальну перцепцію розглядають як сприймання, розуміння і оцінку людьми соціальних об’єктів – інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот тощо [24].

Отже, в процесі сприймання соціального об’єкта перцептивне завдання полягає в інтерпретації на основі зовнішніх ознак внутрішніх якостей соціального об’єкта. Тому, очевидно, Г. Андреєва й Г. Тажіурі підкреслюють умовність цього терміна, адже закономірності процесу формування образу соціального об’єкта виходять за межі традиційного розуміння перцептивного процесу в силу того, що за сприйманням зовнішнього образу інших людей стоїть формування уявлення про їхні психологічні характеристики, особливості поведінки тощо, на основі якого суб’єкт сприймання будує свою взаємодію з іншими .

Не випадково дослідники цього поняття використовують ряд термінів, щоб визначити в понятійному контексті сутність феномена: judging the people (англ.) — судження про людей; social evaluation (англ.) – соціальне оцінювання; social cognition (англ.) – соціальне пізнання тощо. Більше того, в останні роки активно заявляє про себе психологія соціального пізнання, яка своє основне завдання вбачає в розкритті механізмів, завдяки яким людина усвідомлює себе частиною соціальної реальності, в якій вона живе і діє, а також усю сукупність соціальних факторів, що обумовлюють ці процеси. В межах цього підходу вважають за доцільне звернутися до ширшого кола соціальних об’єктів і, відповідно, до аналізу соціальної взаємодії в різноманітних соціальних „середовищах” (не тільки в конкретних соціальних групах, але й у середовищі як природному або штучному місці проживання, в мовному середовищі як символічній репрезентації дійсності тощо)

У будь-якому випадку зрозуміло, що під час сприймання соціальних об’єктів перцептивне сприймання має свою специфіку, яка полягає в тому, що дається одночасна оцінка і об’єктивно, і суб’єктивно значущим зовнішнім і внутрішнім характеристикам об’єктів сприймання. У зв’язку з цим Г. Андреєва зазначає, що образ, як „результат” соціально-перцептивного процесу, функціонує далі у всій системі взаємин людей. При цьому іноді „образи” іншої людини, групи, будь-якого соціального явища в якості „орієнтувальної основи поведінки” є більш значущими в цих взаєминах, ніж самі об’єкти [с. 12].


Висновки до розділу 1

особистість у групі не є пасивною, не байдужою до того, хто його сприймає;

тут виявляється так звана „подвійна суб’єктність” — взаємне сприймання і пізнання, коли для побудови стратегії взаємодії беруться до уваги не тільки потреби, мотиви та настанови власні, але й інших представників групи;

особистість як представник певної групи прагне трансформувати уявлення про себе в сприятливий для своїх цілей бік;

сприймання соціальних об’єктів характеризується більшою злитістю пізнавального і емоційного компонентів, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури суб’єкта, що сприймає;

міжособистісне сприймання визначають через сприймання зовнішніх ознак людини (зовнішності, фізичних якостей, експресивних реакцій, особливостей поведінки), співвіднесення їх з її особистісними характеристиками і прогнозування на цій основі її вчинків [5; 7; 8; 17; 18].

Важливе значення має мотивація, що сприяє об’єднанню людей у групу чи колектив для досягнення певної життєвої мети.


РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКЕТРИСТИК ТОВАРИСЬКОЇ ГРУПИ


2.1 Соціально-психологічні дослідження товариських груп (з групи)


Ми визначили, що для створення товариської групи важливе значення має демократичний стиль деякі автори називають колегіальним, товариським. Його характерна межа — активне спілкування між лідером та іншими представниками групи25.

В дослідженні прийняли участь представники 3 товариських груп по 8 осіб, їх члени належать до різних соціальних та товариських груп.

До першої групи входять представники науково-дослідного інституту – інженери та науковці.

До другої групи входять представники заводу «Серп і Молот»– робітники.

До 3 групи входять представники машинобудівного технікуму – викладачі (два спільники і чотири «наївних»).

У 30-і роки ХХ сторіччя на основі широкого використання психоаналітичного методу і гештальт-теорії виникла нова галузь, що отримала назву соціометрії. Засновником її по праву вважається той, що емігрував з Румунії в США учень З. Фрейда Джекоб Моренно (1892-1974). “Соціометрична техніка, - указує Дж. Моренно, - повинна бути побудована відповідно до підготовленості даного населення до социометрической угрупування і винна соответствовав його зрілості і відношенню до тесту, яке може змінюватися різні моменти”. Тому вибір соціометричного інструментарію завжди упирається в правильно сформульовані соціометричні критерії. Їх сенс повинен бути зрозумілий кожному членові групи, а зміст повинен зачіпати важливі для групи сторони життєдіяльності. Цього можна досягти після попереднього знайомства з об'єктом дослідження.

Вибір соціометричних критеріїв - основний етап розробки програми соціометричних вимірювань. Розрізняють декілька типів соціометричних критеріїв. Все їх можна розбити на два основні класи: перший - комунікативні критерії, мета яких - відобразити реальні або уявні відносини в групі, і другий - критерії гностик, що мають на меті відобразити, як сприймають і розуміють члени груп свої взаємини.

У зарубіжній літературі перший клас критеріїв називають соціометричним тестом, другий - тестом соціальної перцепції.

Комунікативні критерії (соціометричний тест)

Правильно сформульований комунікативний критерій повинен давати випробовуваному уявлення про той, кого і навіщо вибирати для спільної діяльності. Щоб у випробовуваних не виникло нерозуміння або припущень про якусь каверзу в питанні, комунікативний критерій повинен задовольняти загальним вимогам, що пред'являються до формулювання питань в будь-якому опитуванні (анкетний опит, інтерв'ю, соціометрія і ін.).

Загальні вимоги можна сформулювати таким чином:

1) питання повинно бути конкретним, недовгим, зрозумілим;

2) питання повинне указувати час, місце і контекст, які необхідно враховувати при відповіді;

3) питання не повинне мати слів з подвійним значенням;

4) питання повинне указувати на всілякі альтернативи (позитивні, негативні вибори);

На відміну від питань для анкетного методу або інтерв'ю у формулюванні социометрических критеріїв потрібно керуватися наступними особливими правилами:

1) социометрический критерій повинен вимагати від суб'єкта вибору (або відкидання) іншого члена групи на основі заданого завдання спільної діяльності;

2) критерій не повинен накладати обмежень на те, хто з членів групи може бути вибраним або знехтуваним в межах групи, але суб'єкт повинен ясно розуміти природу і межі цієї групи;

3) використовувані критерії повинні бути доведені до рівня розуміння членів груп, вони повинні цікавити якщо не всіх, то більшість членів групи;

4) критерій повинен бути сформульований так, щоб у суб'єкта була конкретна підстава для вибору або відкидання інших членів, для цього питання потрібно побудувати на конкретних ситуаціях діяльності - це досягається посиленням критерію;

5) пропозиція до вибору або відкидання членів групи потрібно формулювати в термінах психологічних і емоційних відносин: “Кого ви хотіли б вибрати?”, “Кого бажаєте (бажали б) вибрати?”, “Хто вам більше (менше) подобається?” і так далі Всі варіанти таких термінів повинні уміщатися в континуумі емоційно-психологічних відносин, моральний зміст яких - виражати любов або ненависть;

6) критерій повинен давати зрозуміти, що за бажання відповідають група може бути реорганізована відповідно до характеру відповідей, що даються ними;

7) критерій не повинен обмежувати суб'єкта в числі і свободі виборів з (N - 1) можливостей. Якщо необхідно ввести обмеження виборів або порядок в перевазі здійснюваних виборів, то вказівки на це повинні формулюватися особливо (у питанні або в інструкції до анкети).

Залежно від того, яку структуру міжособових відносин необхідно “сфотографувати”, комунікативні критерії підрозділяються на офіційних (формальні) і неофіційних (неформальні) і так далі

Офіційні критерії - індикатори міжособових відносин на рівні робочо-функціональної (формальною) структури групи і всіх похідних відносин, пов'язаних з діловими, офіційними контактами при вирішенні офіційних групових або службових завдань.

Неофіційні критерії - індикатори міжособових відносин на рівні соціально-психологічних (неформальних) структур дії в групі. Вони “фотографують” взаємини за статевим, віковим, національним, особовим, психологічним принципом. На вибір тут впливає ціла сукупність моральних і психологічних установок особи, потреб, що виявляються на фоні, звичок, характеру, темпераменту і так далі

Соціометричні факти стають змістовнішими, якщо до позитивного формулювання критерію доданий варіант, що дозволяє не тільки вибрати, але і відкинути. Така форма можливих відповідей на социометрические питання дозволяє точніше визначити особливості структурної організації взаємин. Критерій, що формулюється для вибору-відкидання, називається дихотомічним.

Дихотомічні (альтернативні) критерії - індикатори позитивних і негативних, напружених, взаємин в групі. Вони завжди складаються з двох питань: один вимагає позитивного вибору - позитивний критерій, інший вимагає негативного вибору - негативний критерій. Приклад дихотомічного неофіційного критерію: “Якби ви вирішили відсвяткувати свій день народження в крузі товаришів по роботі, то кого цього дня ви хотіли б запросити?”, “Кого б ви не хотіли запрошувати на свій день народження?”

При організації груп з педагогічною метою часто застосовуються так звані ролеві критерії вибору, що ставлять випробовуваних в умовах прожективної ситуації.

Ролеві критерії дозволяють виявити особливості взаємин в групі на основі вказаної ролевої поведінки. Наприклад: “Кого б ви хотіли вибрати своїм найближчим помічником, якби були бригадиром?”, “Якби тренер команди поставив вас центральним нападаючим, то кого ви хотіли б вибрати своїм правим і лівим партнером?”

Критерії гностики

Ці критерії призначені для визначення перцептивних відносин членів групи в тих же ситуаціях, в яких діють і комунікативні критерії. Суб'єкта просять вказати, хто, на його думку, вибере або відкине його персону по тому або іншому приводу. Це індикатори не реальних, а уявних відносин. Формулюються по загальних правилах з гностиками.

На основі вибраних критеріїв складається соціометричний тест. Зовнішній вигляд і якість оформлення тесту – важливі чинники, які впливають на відношення випробовуваних до опитування. Це доведено експериментом. Недбало оформлені тести — без інструкції, що вимагають обов'язкової вказівки імені і прізвищу що заповнює, без гарантій на збереження таємниці відповідей - пригноблююче діють на опитуваних.

Вимоги до оформлення тесту:

Повинен мати чітку структуру:

а) звернення до випробовуваного;

б) прохання про участь в опитуванні або експерименті з вказівкою в популярній формі його сенсу (обов'язково);

в) інструкцію для заповнення (шифр і правила користування шифром);

г) перелік питань — критеріїв з відповідними графами для відповідей;

д) прохання вказати свій шифр (можна до відповідей на критерії);

е) гарантії про збереження таємниці експерименту і використанні відповідей в наукових цілях; же) подяка установи, провідної опит, за участь в експерименті.

2. Повинен бути віддрукований будь-яким технічним способом і уміщений на одному листі з використанням і оборотній частині (при необхідності).

3. У нім повинне міститися не більше 7—8 критеріїв. Критерії розташовуються у міру зростання їх складності. Всі питання другорядною плану (про вік, стать, професію опитуваного і ін.) бажано не включати в анкету, а якщо це необходимо—поместить їх в кінці.

Нижче дається зразковий зразок тесту. Критерії ранжирування— комунікативні.


ШАНОВНИЙ ТОВАРИШ!

З метою вироблення рекомендацій для тренера по комплектуванню основного складу команди для ігор на першість міста, просимо Вас відповісти на питання.

Прочитайте список членів Вашої групи. Відповідаючи на питання, указуйте номер тих членів групи, яких Ви вибираєте або відкидаєте. Ваші відповіді будуть використані тільки в наукових цілях і обговоренню в колективі не підлягають.

1. З ким би Ви бажали разом грати в команді в іграх на першість міста?

В першу чергу ... У другу.. У третю...

2. З ким би Ви не бажали разом грати в команді в іграх на першість міста?

В першу чергу ... У другу.. У третю...

3. ..

Перевірте правильність Ваших відповідей.

Вкажіть шифр—номер свого прізвища за списком .....

Дякуємо Вам!

Розрізняють декілька загальновживаних способів обробки результатів соціометричного опитування: соціограму, соціоматрицю, метод індексів і коефіцієнтів.

Найбільш наочним і доступним є метод соціограм. Проте побудова соціограми значно спрощується, якщо заздалегідь всі результати соціометричного опитування рознесені в спеціальну таблицю — соціоматрицю. Тому, перш ніж висловлювати прийоми графічної інтерпретації даних, слід вивчити як будується соціоматрицяа і які відомості і виводи можна почерпнути з її аналізу. Соціоматриця є основою для подальшого розрахунку індексів, побудови соціограм і графіків.

Соціоматриця — таблиця, в якій в горизонтальних рядках указується, хто вибирає (j-члени), а у вертикальних столбцах — кого вибирають (i-члени).

Підсумок результатів у рядках показує, скільки разів кожен член групи вибрав або відкинув в опитуванні інших членів. Підсумки за стовпцями показує, скільки разів кожен з членів групи вибраний або знехтуваний іншими.

Приведемо приклад матриці за наслідками опитування в групі з 8 осіб. Подібна матриця складається за наслідками відповіді на кожен критерій окремо.


Матриця

№ п/п Хто вибирає (j) Кого вибирають (і) Число відданих виборів


А Би У Г Д Е Же З + -

Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи

1 А 0 + 0 0 - - 0 + 2 2 4
2 Б + 0 + + 0 - 0 0 3 1 4
3 У 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
4 Г + + 0 0 0 - 0 0 2 1 3
5 Д 0 + 0 0 0 - 0 - 1 2 3
6 Е 0 + 0 + + 0 0 + 4 0 4
7 Ж 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
8 З 0 + 0 0 + - 0 0 2 1 3
Кількість отриманих виборів + 2 5 1 2 2 0 0 2 14


- 0 0 0 0 1 5 0 1
7

Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групи

2 5 1 2 3 5 0 3

21

Числа в правих підсумкових стовпцях на матриці - персональні величини, що характеризують ступінь активності випробовуваних в опитуванні по даному критерію. У цих числах зафіксована міра емоційної експансивності членів групи в спілкуванні один з одним на основі ситуації по критерію виборів. Перший ряд цифр в правих підсумкових стовпцях указує на міру позитивної експансивності, тобто на потребу вибрати, другий ряд - на міру негативної експансивності, тобто на потребу відкинути, третій ряд – підсумковий. Найбільша позитивна експансивність спостерігається у члена Е. Найменша позитивна експансивність – у членів В і Ж. Найбільша негативна експансивність спостерігається у членів А і Д.

У підсумкових рядках матриці знаходяться три ряди цифр. Це показники соціометричного статусу членів групи. Перший ряд – числа, що характеризують ступінь розвитку позитивного соціометричного статусу, тобто здатність члена групи виступати об'єктом вибору для інших. Другий ряд – числа, що характеризують протилежну здатність, - виступати як об'єкт негативного вибору, тобто такого, з яким можливі конфлікти. Це показники негативного статусу членів групи. Третій ряд – підсумковий.

За даними матриці видно, що найбільший позитивний статус у члена Б з 1 групи. Він отримав 5 позитивних виборів.

У представника з 2 групи – лідером є член В.

У представника 3 групи лідером є член А.

Таким чином, на основі соціоматриці можна якісно описати систему взаємин в даній товариській групі та визначити лідера, побудуваши соціограму.


2.2 Методи дослідження


Структура особистості темперамент, характерні риси, типи реакцій

А.Г. Ковальов (1981) в структурі особи виділив її спрямованість, здібності, характер та систему управління (саморегуляції).

У дослідженні спираючись на систематизацію А.Г. Ковальова, ми виділяємо серед компонентів структури особи спрямованість темпераменту та характер, здібності та саморегуляцію.

Перший компонент – спрямованість особи, її відношення до дійсності. Особистісний напрямок багато в чому зумовлюється мотивацією вищих досягнень, про що мовилося вище.

У ряді дослідження розуміння майстерності – зв'язок між мотивацією досягнень і такою властивістю особистістю. На його досягнення впливає тривожність – відносно стійка схильність особи відповідати на загрожуючи ситуації емоційними поляганнями тривоги або страху. У межах групи мають прояви:

соціальна тривожність (властивості особи)

психодинамічна тривожність (властивість темпераменту).

Перша у сам перед визначає - життєвим досвідом, а друга – природженими особливостями людини.

Тривожність може також бути «антиципірованою» (тобто виникати задовго до початку екстремальної ситуації, як результат прогнозу майбутніх труднощів і «символічною» (небезпека не обов'язково зачіпає життєві інтереси, а викликана проблемами самооцінки.

Інтенсивність прагнення до ефективної діяльності (сила мотиву) визначає полягання тривоги. Фіксуючись, таке полягання сприяє розвитку тривожності. Чим сильніше сила мотиву, тим тривожніше спортсмен.

Другим компонентом системи особи є характер.

Насамперед це - прагнення бути першим, завзято та наполегливо йти до мети, бажання «захистити себе». Найяскравішою рисою вдачі вважають емоційну витриманість, зайняти позицію лідера, бажання ризикнути та бути обачним, новаторство, самоконтроль, колективні співвідношення.

Багатогранну роль відіграють для особисті можливості, які відображенні у динаміці особистості, її темперамент.

Розглянемо окремі властивості темпераменту докладніше.

Інтроверсія – екстраверсія – схильність в переживаннях «йти в себе» або на зовні. Основні відмінності цих двох властивостей темпераменту:

а) інтроверти сприймають явища оточуючого середовища більш суб'єктивно, ніж екстраверти;

б) у інтровертів пристосування до середовища відбувається переважно у активізації інтелектуальній діяльності;

в) рівень самоконтролю і здатність регулювати своє бажання у інтровертів значно вище ніж у екстравертів.

Проведемо дослідження сили нервової системи

Мета дослідження: визначити тип нервової системи за допомогою тестування.

Матеріали і устаткування: бланки, стандартні аркуші, що є, папери, розділені на шість розташованих про три в два ряди квадратів, олівець, секундомір, протокол дослідження.

Процедура дослідження

Дослідження складається з двох етапів. Його проводять в парі дослідник та особа, представник групи. Випробовуваного питають про самозадоволення та прохають зручно розташуватися за добре освітленим столом, узяти бланк та олівець.

Перший етап

На першому етапі випробовуваному пропонують проставляти олівцем крапки в бланку правою рукою. По сигналу експериментатора він повинен переходити до розстановки крапок з одного квадрата в іншій.

Співпадіння психологічних характеристик членів товариської групиІнструкція випробовуваному: «За моїм сигналом починайте проставляти олівцем крапки у кожному квадраті даного бланка. Треба прагнути проставити якомога більше крапок і переходити з одного квадрата на іншій тільки по команді та лише за рухом годинникової стрілки. Тепер візьміть у праву руку олівець і за сигналом „Розпочали!” проставляйте крапки. Перевіривши правильність розуміння інструкції, експериментатор дає сигнал Почали! І через кожних 5 секунд командує: «Перейти в інший квадрат!» Після закінчення 5 секунд роботи в шостому квадраті він говорить: «Стоп!»

Другий етап

Він починається услід за першим після прочитання інструкції з пропозицією узяти олівець в ліву руку і проставляти крапки на новому бланку лівою рукою. Інструкція і порядок проведення дослідження на другому такі ж, як і на першому.

Обробка результатів

Мета обробки результатів — визначити характер працездатності випробовуваного під час виконання завдання тесту. Для цього необхідно підрахувати кількість крапок, розставлених випробовуваним за кожних 5 секунд в квадратах першого і другого бланків, та записати результати у вигляді таблиці.

Потім будуються графіки працездатності окремо для правої та лівої рук. Для цього на осі абсцис потрібно відкласти п'ятисекундні проміжки часу, а на осі ординат — кількість точок у кожному квадраті.

Аналіз результатів

Сила нервової системи діагностується на підставі аналізу графіка працездатності формою кривій згідно із критеріями.

1. Графік працездатності за типом опуклий: темп роботи випробовуваного наростає в перших 10-15 секунд роботи а в подальшому до 25-30 секунд він може знизитися нижче за попередній рівень. Тип нервової системи випробовуваного — сильний.

2. Графік працездатності за типом рівний, максимальний темп утримується випробовуваним приблизно на одному рівні протягом всього часу роботи. Тип нервової системи у випробовуваного середньої сили.

3. Графік працездатності за типом низхідний: максимальний темп знижується вже з другого 5-ти секундного відрізання часу і залишається на пониженому рівні протягом решти всієї роботи. Це свідчить про слабкість типу нервової системи випробовуваного.

4. Графік працездатності за типом проміжний: темп роботи знижується в цьому випадку після перших 10-15 секунд; або за типом увігнутий: первинне зниження максимального темпу змінялося потім короткочасним зростанням темпу до початкового рівня. Тип нервової системи в цьому випадку середньо слабкий. При аналізі результатів спочатку зіставляються графіки працездатності лівої і правої рук. В більшості випадків по характеру вони однакові. У правші — працездатність правої руки вища за працездатність лівші, а у лівші — навпаки. У разі значних розбіжностей графіків досліди бажано повторити через деякі проміжки часу.

Важливо порівняти силу нервової системи з особливостями темпераменту випробовуваного. На цій підставі можна дати діагноз працездатності і продумати рекомендації по її підвищенню.

Емоційна збудливість. На протязі всього спортивного шляху спортсменів формуються індивідуальні шляхи адаптації до умов діяльності. Тільки завдяки здатності пристосування до умов, що змінюються, спортсмен стає стійким до стресу. Одночасно це вимагає емоційної збудливості, тобто остаточно швидких емоційних реакцій навіть на несильні дії.

Тривожність. Було встановлено, що У видах спорту циклічного характеру, які відрізняються великою інтенсивність» навантажень, тривожність у висококваліфікованих спортсменів менше ніж у спортсменів низької кваліфікації.

Невротичність. Ця властивість визначається як емоційна нестійкість поведінкових реакцій особи.

Невротичність виражається в підвищеній емоційній реактивності, частіше всього у вигляді реакції «тривожного очікування» і реакції протесту. Остання виявляється в небажанні, а можливо, і нездатності спортсмена зважати на які-небудь зауваження тренера або партнерів.

Однією з особливостей психічної регуляції діяльності є пластичність (протилежна властивість – ригідність) поведінки.

Конфліктні ситуації спортивного змагання часто ставлять його учасників перед необхідністю відмовитися від звичного способу дії, який в даному випадку не приносить успіху. Уміння гнучко користуватися різноманітними тактичними навичками слід розглядати як одну з сильних сторін діяльності спортсмена. Нездатність змінити характер дій, коли це об'єктивно необхідне, указує на ригідність людини.

Дослідження типів темпераменту

Мета дослідження: визначити рівні екстраверсії, емоційній стійкості і тип темпераменту.

Матеріал і устаткування: тест-опитувальник Г.Айзенка, що складається з 60 питань, бланк для відповідей, ручка або олівець.

Процедура дослідження

Дослідження типу темпераменту можна проводити і з одним Випробовуваним, і з невеликою групою. У останньому випадку повинна бути строга самостійність відповідей учасників тестування.

Інструкція: «Вам пропонується ряд питань про особливості Вашої поведінки. Якщо Ви відповідаєте на питання ствердно («згоден»), то поставте знак «+», якщо негативно («незгодний»), То знак «-». Відповідайте на питання швидко, не роздумуючи, оскільки важлива перша реакція».

Опитувальник

Чи любиш ти шум і суєту навколо себе?

Чи часто ти потребуєш друзів, які могли б тебе підтримати або утішити?

Ти завжди знаходиш швидку відповідь, коли тебе про що-небудь питають, якщо це не на уроці?

Чи буваєш ти іноді сердитим, дратівливим, злишся?

Чи часто у тебе міняється настрій?

Тобі більше подобається бути одному, чим зустрічатися з іншими хлоп'ятами?

Чи буває так іноді, що тобі заважають заснути різні думки?

Чи завжди ти робиш так, як тобі говорять?

Чи любиш ти пожартувати над ким-небудь?

Ти коли-небудь відчував себе нещасним, хоча для цей не було справжньої причини?

Ти весела людина?

Ти коли-небудь порушував правила поведінки в школі?

Чи багато що дратує тебе?

Тобі подобається така робота, де треба робити все швидко?

Ти переживаєш із-за всяких страшних подій, які трохи не відбулися, хоча все закінчилося добре?

Тобі можна довірити будь-яку таємницю?

Чи можеш ти розвеселити хлоп'ят, що занудьгували?

Чи буває так іноді, що без всякої причини сильне б'ється серце?

Чи робиш ти перший крок для того, щоб з ким-небудь потоваришувати?

Ти коли-небудь говорив неправду?

Чи сильно ти засмучуєшся, якщо люди знаходять недоліки в роботі, яку ти зробив?

Чи любиш ти розповідати смішні історії, жартувати з друзями?

Ти часто відчуваєш себе втомленим?

Ти завжди робиш спочатку уроки, а потім все останнє?

Ти зазвичай веселий і всім задоволений?

Чи образливий ти?

Ти дуже любиш спілкуватися з іншими хлоп'ятами?

Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу по господарству?

У тебе бувають запаморочення?

Чи буває, що твої дії і вчинки ставлять інших людей в ніякове положення?

Ти часто відчуваєш, що тобі все набридло?

Чи любиш ти хвалитися?

Ти часто сидиш і мовчиш, коли потрапляєш в товариство не знайомих людей?

Чи хвилюєшся ти іноді так, що не можеш усидіти на місці"

Ти зазвичай швидко ухвалюєш рішення?

Ти ніколи не шумиш в класі, навіть коли немає вчителя?

Тобі часто сняться страшні сни?

Чи можеш ти дати волю своїм відчуттям і повеселитися у колі друзів?

Легко тебе засмутити?

Чи траплялося тобі погано говорити про кого-небудь?

Чи вірно, що ти зазвичай говориш і дієш швидко, не затримуючись особливо для обдумування?

Якщо ти опиняєшся в дурному положенні, чи довго потім переживаєш?

Тобі дуже подобаються веселі ігри? Ти завжди їси те, що тобі подають?

Тобі важко відповісти «ні», коли тебе про щось просять?

Ти любиш часто ходити в гості?

Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?

Чи був ти коли-небудь грубий з батьками?

Чи вважають тебе веселою і живою людиною?

Ти часто відволікаєшся, коли робиш уроки?

Ти частіше сидиш і дивишся, чим береш активну участь?

Тобі зазвичай буває важко із-за різних думок?

Чи буваєш ти абсолютно упевнений, що зможеш справитися із справою, яку повинен виконати?

Чи буває, що ти відчуваєш себе самотнім?

Ти соромишся заговорювати з незнайомими людьми?

Ти часто спохвачуєшся, коли вже пізно що-небудь виправляти?

Коли хто-небудь кричить на тебе, ти теж кричиш у відповідь?

Чи буває, що ти іноді відчуваєш себе веселим або сумним без всякої причини?

Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від жвавої компанії?

Тобі часто доводиться хвилюватися через те, що зробив що-небудь, не подумавши?

Тобі вистачає сміливості подолати свій страх?

Код опитувальника

За кожну відповідь, співпадаючу з кодом опитувальника, нараховується один бал. Обробка починається з шкали брехні, оскільки вона використовується для визначення щирості випробовуваного. Якщо за шкалою особа набирає 5-6 балів, її протокол вважається недійсним. Айзенк вважав, що показники даної шкали можуть бути використані для характеристики особи (приклад: рівень самооцінки).

Екстраверсія-інтроверсія:

Відповіді «та» (« + ») на питання 1, 3, 9, 11,14, 17, 19, 22, 25, 27, МП, 35,38,41,43,46,49,53,57.

Відповіді «ні» («-») на питання 6, 33, 51, 55, 59

Нейротизм-стабільність:

Відповіді «так» на питання 2, 5, 7,10,13,15,18, 21, 23, 26, 29, 31, .44, 37, 39, 42, 45, 47, 50, 52, 54, 56, 58, 60.

Шкала брехні:

Відповіді «та» (+») на питання 8, 16, 24, 28, 44

Відповіді «ні» («-») на питання 4,12, 20, 32, 36, 40,48

За шкалою брехні показник в 4-5 балів розглядається як критичний.

Оціночна таблиця для шкал екстра-інтроверсії


Інтроверсія Екстраверсія
значна помірна
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: