Xreferat.com » Рефераты по социологии » Індустріальна соціологія в Німеччині

Індустріальна соціологія в Німеччині

і характеризуються високим рівнем емпіричних досліджень, обговоренням методичних тонкощів програми, хорошою теоретичною базою, частими зверненнями до робіт Маркса і|та| Вебера, "політичною ангажованістю" дослідника. Прикладом служить Дослідницький інститут фонду "Фрідріх Эберт". Його керівник В. Фрикке дотримується "акціоністської| соціології". Він спробував в проекті "Динамічній соціології" (розробленому у рамках урядової програми "Гуманізація праці"), задіювати в дослідницький процес як його учасники самих робітників.

Якщо спробувати коротко визначити переважаючу тематичну орієнтацію основних інститутів цього типу, то вийде наступна картина. Головна для усіх тема - раціоналізація праці у дусі Маркса і Вебера. У рамках загальної орієнтації Мюнхенський інститут зосереджений на аналізі підприємства. Франкфуртський розвиває теорію реального підпорядкування праці капіталу, Геттингенський орієнтований на виробничо-кваліфікаційний потенціал працівників, фонд "Фрідріх Эберт" займається індустріальною соціологією, "орієнтованою на працівників". Методологічні відмінності виражаються в наступному: Мюнхенський інститут вважає за краще використовувати як основний інструмент "монографічне вивчення окремого підприємства", Геттингенський - "спостереження за окремими робітниками місцями", фонд Эберта близький до методу "акціоністського| дослідження".

Разом з Дослідницьким інститутом фонду "Фрідріх Эберт" Франкфуртський інститут соціальних досліджень - один із старих німецьких центрів, що займаються емпіричними дослідженнями. Традиції інституту, створеного в 1923 р., сходять до критичної теорії Хоркхаймера і Адорно. Кардинальною точкою в розвитку німецької індустріальної соціології стала робота співробітника цього інституту Ф. Півока "Клімат на підприємстві" (1956), присвячена проблемам автоматизації. Для інституту характерний міждисциплінарний характер досліджень, що поєднує економічні, соціально-психологічні, філософські і соціологічні аспекти.

Після смерті в 1969 р. директора інституту Адорно увага співробітників перемкнулася на питання політики підприємства у сфері оплати (1973), стосунків між працею і капіталом, тарифної політики в кризових умовах (1976), комп'ютеризації трудового процесу (1978), комп'ютеризованого виробництва (1983). У теорії домінують принцип заощадження часу і|та| системний підхід. Нині інститут працює над програмою в області соціології техніки, робляться спроби повернутися до традиційної проблематики, орієнтованої на проблеми громадського характеру праці, взаємозв'язки техніки і культури.

У числі інших форм інституціоналізації індустріальної соціології потрібно назвати групу досліджень, що проводяться громадськими об'єднаннями. Вони чітко орієнтовані на практичне застосування і в науковому плані найчастіше дуже слабо організовані. Їх мета інша - прямо впливати на формування думки уряду і громадськості. До інститутів, що займаються "політикою інтересів", можна віднести Інститут німецького господарства (ИНХ), заснований в 1951 р., і Господарський соціально-науковий інститут Німецького об'єднання профспілок (ХСНИ), заснований в 1946 р.

ИНХ вільний від наукових претензій, своє завдання він бачить у формуванні громадської думки. ХСНИ ж дотримується досить серйозних критеріїв наукової методики. ИНХ майже не займається науковими дослідженнями, обмежуючись громадською діяльністю і "вторинним аналізом". У ХСНИ проводяться індустріально-соціологічні дослідження, але|та| вони концентруються на гуманізації праці, поліпшенні якості життя, скороченні робочого часу, впливі технічних новацій на робітників і профспілки, представництві інтересів сторін на підприємстві. 30 співробітників ХСНИ проводять величезне число емпіричних досліджень в області трудової зайнятості, участі в управлінні, професійних і політичних шансів різних груп працівників.

Інші організації, зокрема Інститут прикладних досліджень в Карлсруэ, спеціалізуються або на впровадженні персональних комп'ютерів в системі освіти, або, як це роблять проектні групи по соціальних науках (ПГСН) в Мюнхені і Берліні (склад 3-4 людини, керівник професор Ф. Вельтц), займаються впровадженням текстооброблювальних автоматів в управління і питаннями організаційної комунікації.

Підводячи підсумки, відмітимо услід за авторами книги, що в 80-і роки індустріальна соціологія в Німеччині переживала справжній ренесанс. Пройшов час, коли тон в цій області задавали США. Сьогодні більшість теоретичних і методологічних новацій доводяться на Європу, особливо на Німеччину. Традиції, закладені Марксом і Вебером, продовжені Хоркхаймером і Адорно, нині успішно розвиваються молодим поколінням індустріальних соціологів, у тому числі Лутцем, Фрикке, Шмидтом і іншими.

У Німеччині відмінні традиції фундаментальної науки, але через низку обставин (вплив американської соціології, потреби бізнесу і виробництва) відбувається все більший поворот в практичну і прикладну сферу. Небезпідставно фахівці висловлюють побоювання: комерціалізація науки знижує рівень професіоналізму, робить користувачів і виробників соціологічної інформації невимогливими до її наукової якості. Термін досліджень стає все коротше, а це ознака поверхневого вивчення проблеми. В результаті зростає вірогідність допустити помилку при розробці практичних рекомендацій і в процесі впровадження.

В той же час різноманіття форм організації наукової діяльності - університетською і позауніверситетською - дозволить якимсь чином компенсувати негативні тенденції, внести необхідну долю методологічного плюралізму. Отже, помилки, допущені на одному полюсі континууму розвитку науки, будуть урівноважені досягненнями, отриманими на іншому.


Список використаної літератури


1.Алисова Л. Н., Голенкова 3. Т. и др. Политическая социология. –М.,2000.–460с.

2.Соціологія: підручник для вузів За ред.С.О.Макеева.–К.,1999.–344с.

3.Соціологічне дослідження серед студентської молоді у 5-ти містах України, проведені ГО „Молодіжна альтернатива”. від 13.10.2004.

4.Методология и методы социологических исследований. М., 1996.– 340с.

5.В.Н. Минина. Методы социального программирования.–СПб., 2001.–60с.

6.Шаповал М. Соціологія українського відродження. – К., 1994.–220с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: