Xreferat.com » Рефераты по социологии » Національно-культурні товариства угорців Закарпаття

Національно-культурні товариства угорців Закарпаття

представляє єдина загальна, організація – ТУКЗ, яка захищає їх інтереси, Товариство підтримує виключно такі прагнення, які служать перспективним інтересам нашого народу.

Товариство намагається встановити зв'язки з іншими угорськими політичними і культурними організаціями у Карпатському регіоні, воно приймає участь у роботі різноманітних узгоджувальних форумів. Товариство підтримує зв'язки з організаціями угорців Заходу, і вважає за важливе виражати свої прагнення і на міжнародних форумах. Як частина угорської нації, Товариство бере на себе роль моста, що об'єднає національності у якості майбутньої європейськості [18, с. 137].

Політична сфера діяльності Товариства в основному обмежена структурою держави, тому вона повинна базуватися на широкому політичному консенсусі, і легалізуватися конституційно, а при її формуванні не можна нехтувати національними аспектами.

ТУКЗ підтримує процес демократизації державного устрою. Умовою для цього є відповідне розмежування гілок влади та побудова відповідної структури установ парламентської системи. В якості складової частини демократичної системи необхідно створити адміністративний і конституційний суди та інститут уповноваженого з прав людини та національних меншин, а також більшу увагу треба приділити безпосереднім засобам демократії.

Щодо організаційного життя Товариства найважливішим завданням є самоорганізація. Роботу Товариства визначає компетентність, фаховість, політична поміркованість, постійний аналіз альтернатив, проведення політичної діяльності адекватно умовам. ТУКЗ підтримує створення, зміцнення і збереження угорських професійних, культурних, благодійних організацій, об'єднань і т. д.

Товариство намагається встановити конструктивні зв'язки з іншими легітимними громадськими організаціями та партіями Закарпатського регіону. Особливе значення придає Товариству зміцнення зв'язків з іншим національними організаціями Закарпаття. Товариство приймає участь у створенні місцевої влади і у її роботі. Виходячи з цього, ТУКЗ має послідовно зберігати своє політичне обличчя, свою безумовну зобов'язанність перед інтересами угорців.

Метою ТУКЗ в його культурно-політичній діяльності є створення самостійної угорськомовної системи установ, заснованої на законах України і на всеугорській культурі, яка включає в себе мережу установ національної культури і освіти.

Основу політики Товариства в області освіти представляє створення системи освіти високого професійного рівня, що об'єднує в собі універсальне і засноване на національних цінностях навчання, яка спроможна на виховання самостійно думаючої, активної, відповідальної особистості. Товариство підтримує створення самостійної мережі угорськомовних дитячих садків і шкіл, а також утворення таких органів, які ними керують. Клопочеться про створення в повному обсязі системи угорськомовної освіти на Закарпатті, включаючи професійні установи (наприклад: підвищення кваліфікації вчителів угорськомовних шкіл), методичні, обслуговуючі центри. Надає допомогу у створенні церковних і приватних навчальних закладів, у відкритті філіалів навчальних закладів Угорщини, у можливості постградуального навчання [30, с. 433].

Одним із основних якісних показників національного існування є сфера користування угорською мовою. Одним із головних завдань Товариства є розширення по можливості цієї сфери у повному обсязі суспільного існування. Це завдання ми можна розв'язати тільки за допомогою створення відповідних правових норм і максимального використання тих можливостей, які надають ці норми. Товариство виступає за відновлення багатомовності в документації, діловодстві, керівництві, у роботі рад, у публічних надписах, у топонімічних назвах, за відновлення історичних назв.

Економічне благополуччя є тією основною умовою, без якої суспільний лад є крихким, а добрі міжнаціональні відносини можуть бути легко розірваними. Звідси слідує те, що радикальна перебудова економіки є спільним інтересом для всіх народностей і національностей України.

В напрямках соціальної політики Товариство вважає за необхідне докласти зусиль для полегшення становища населених пунктів (особливо з угорським населенням) з невигідним розташуванням. Тільки так можна зберегти історично створені громади, зменшити міграцію населення, й особливо переселення молоді у міста. Завдяки цьому на місцях може виникнути сила, яка здатна зберегти і відтворити місцеву культуру.

Виходячи із мети створення добре працюючої системи соціального захисту (приділяючи особливу увагу національним меншинам), треба створити і такі установи, які були би покликані оцінювати соціальне становище населення. Треба підтримувати діяльність церков, об'єднань і приватних осіб, яка спрямована на зміцнення соціальної безпеки через служби милосердя і підтримки.

В галузі медицини і екології Товариство пропонує – вимоги до охорони навколишнього середовища мають входити до різноманітних економічних програм. Потрібно віддавати перевагу тим технологіям, які сприяють збереженню навколишнього середовища. Треба зробити обов'язковою перевірку нових проектів на їх вплив на навколишнє середовище.

Особливо треба наголосити на економіці енергії, на повторній переробці відходів, на вимогах до технічної якості транспорту, на збереженні і перевезенні небезпечних матеріалів. Треба створити сувору систему екологічного оподаткування. Потрібно перевіряти допустиму норму використання хімікатів в сільському господарстві. Треба ввести систематичний контроль продукції.

Необхідно надати перевагу тим програмам розвитку, які діють у напрямку деконцентрації населення, котрі націлені на створення відповідної комунальної інфраструктури, на відповідне якісне і кількісне водопостачання, на зменшення навантаження руху в місцевостях [30, с. 435].

Але на жаль, можливість консолідації цих національно-культурних організацій угорців України у найближчій перспективі видається сумнівною, особливо з огляду на особисту неприязнь та амбіції їх керівництва, а також прагнення стати депутатом Верховної Ради від угорської нацменшини. Обидва ці об'єднання зареєстрували на базі свого членства партії угорців України.

При цьому слід мати на увазі, що сформовані контакти політичних структур України та Угорщини (Соціал-ліберальна коаліція (УР) підтримує тісні зв'язки та контактує з Демократичною Спілкою угорців України (ДСУУ), а права коаліція (УР) – з Товариством угорської культури Закарпаття (ТУКЗ)), що об'єднують відповідно провладні та опозиційні сили, здійснюють вплив на формування ситуації в регіоні [30, с. 437].

Таке позиціонування спричиняє розвиток як позитивних, так і негативних тенденцій. Наприклад, внаслідок розбудови і посилення впливу в суспільно-політичному житті України ДСУУ угорська меншина Закарпаття зайняла більш стриману позицію у відстоюванні своїх інтересів, бо її еліта конструктивно була налаштована до співпраці з органами влади України. Водночас, застосування комплексу заходів Угорщиною щодо підтримки ДСУУ та відповідна переорієнтація місцевих органів влади Закарпаття на посилення співпраці з цією громадською спілкою, спричинили до відкритого конфлікту між чисельними угорськими організаціями краю, підштовхнули ТУКЗ до переходу на опозиційну платформу.

Вагомим чинником впливу на діяльність усіх об'єднань етнічних угорців України є факт їх фінансування праматірною країною за посередництвом Міністерства освіти, Міністерства національної культури і спадщини, Міністерства закордонних справ Угорщини, низки різноманітних угорських фондів шляхом оголошення і впровадження культурологічних, освітніх, гуманітарних та економічних програм.

Аналіз ситуації в цій сфері свідчить, що політичні й фінансові зусилля УР в регіоні спрямовуються на забезпечення домінування в середовищі угорської меншини політично вигідних їй структур. Водночас, суб'єктивізм угорської сторони у підтримці організацій угорців України сприяє конфронтації між різними громадськими об'єднаннями угорців, спричиняє загострення конфліктів між ними, шкодить національним інтересам України.

Урядові й неурядові установи та організації сусідньої країни використовують вироблений роками механізм впливу на діяльність угорських громадських організацій шляхом запровадження різноманітних програм та проектів у місцях компактного проживання етнічних угорців у регіоні, фінансування їх через різні угорські фонди. А саме: ім. Д. Iйеша, ім. Опацойі, «Уй кийзфогаш» («Нове рукостискання») та низки інших, що впродовж останнього десятиріччя стали постійними чинниками угорського впливу на суспільно-політичне життя в регіоні [12, с. 88].

При розробці концепції національної політики країни угорські експерти врахували, що економічний розвиток територій компактного проживання закордонних угорців безпосередньо впливатиме і на процес економічного росту саме Угорщини, а в перспективі сприятиме ефективному проникненню угорського капіталу в Україну.

Офіційний Будапешт виявляє зацікавленість і до соціально-політичних процесів, що відбуваються в Україні. Серед найактуальніших – перспективи вирішення проблеми територіально-адміністративного складу Закарпатської області, трансформація колишньої спеціальної економічної зони «Закарпаття» та можливість її інвестування, підтримка етнічно спорідненого угорського населення за межами краю, питання про можливе створення т.зв. угорського Притисянського району з автономічними ознаками на базі населених пунктів Берегівського, Виноградівського та частково Хустського, Тячівського районів Закарпатської області.

У цьому зв'язку не виключена ймовірність відновлення угорськими громадсько-політичними об'єднаннями вимог створити на базі територій, де в Закарпатті переважно мешкає угорське населення «Притисянського району», з наданням йому якихось форм автономного статусу.

Така тенденція обумовлена загальною ситуацією, що склалася в середовищі угорських громадсько-політичних організацій України, й особливо з парламентських виборів в Україні та Угорщині. З цих причин слід очікувати подальшого посилення впливу в регіоні Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), яким упродовж тривалого часу поширювалась ідея необхідності створення «Притисянського району», що використовується ТУКЗ для досягнення власних політичних цілей.

Отже, проаналізувавши матеріал даного розділу, ми можемо зробити висновки, що нині діяльність Товариства угорської культури Закарпаття базується на загальнолюдських, моральних та демократичних засадах. Але не зважаючи на це, все одно існує багато насамперед політичних питань та проблем у діяльності Товариства. Як ми вже зазначали вище, нині в Закарпатті за своїм статусом найбільш чисельними та впливовими є ТУКЗ та ДССУ. В політичному та культурно-соціальному аспектах, було б дуже непоганим тісне співробітництво цих організацій.


РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТОВАРИСТВ УГОРЦІВ ЗАКАРПАТТЯ


Спочатку загальним завданням усіх без винятку товариств було відродження і розвиток мови, культури, відновлення самоназв, словом культурно-просвітницька робота, пов'язана з утвердженням етнонащональної самосвідомості. Згодом культурологічно-просвітпицька діяльність стала доповнюватися елементами політичних вимог. Так, угорські національно-культурні товариства від завдань відродження і розвитку освіти, культури перейшли до вимог пропорційного представництва угорців в управлінських структурах, спрощеного переходу кордону з Угорщиною, а з 1992 р. – утворення на базі компактно заселених частин районів – угорського культурно-національного адміністративного округу з наданням його мешканцям права подвійного громадянства (України і Угорщини) [23, с. 183].

Варто нагадати про тодішні пошуки різних форм співпраці і спільних дій національно-культурних об єднань Наприклад, на базі Закарпатського, Львівського і Київського угорських товариств у жовтні 1991 р. було засновано Демократичну спілку угорців України. Проукраїнські організації створили Демократичний блок, який згодом перетворився в «круглий стіл», за який «сіли» представники ТУК (Товариство угорської культури), товариства «Рома», що стало початком зародження Демократичної ліги національностей [19, с. 20].

Українська держава прагне створити для угорської національної меншини необхідні умови для розвитку культури, збереження національної самобутності, зокрема релігії, мови, традицій та культурної спадщини. В Україні діють Берегівський угорський театр імені Д. Ійеша, ансамбль «Угорські мелодії», 82 клубні установи, 570 колективів художньої самодіяльності (18157 учасників, 7 колективів мають почесне звання «народний»), численні осередки Товариства угорської культури. В культурно-освітніх закладах організовуються тематичні вечори, концерти, виставки творів живопису та народного декоративно-прикладного мистецтва. Традиційними стали обласні фестивалі «Народні джерела», «Золота осінь» (м. Тячів), свята дружби та ін. Дні угорської культури, які щороку проводяться в різних містах і селах Закарпаття, збирають численних учасників і гостей. У місті Берегові створена і змістовно працює система дозвілля і культурних зв'язків «Глобус», що підтримує творчі контакти з партнерами 12 країн світу.

Закладам культури угорської національної меншини час від часу надає допомогу її етнічна батьківщина. За фінансової підтримки Міністерства культури та національної спадщини Угорщини відділу літератури іноземних мов обласної універсальної наукової бібліотеки надана можливість користуватися базою даних Інтернету та електронною поштою. Щорічно працівники бібліотек, які обслуговують угорське населення, беруть участь у міжнародних конференціях бібліотечних працівників [2, с. 134].

Відповідно до Державної тематичної програми випуску літератури мовами національних меншин України, угорською мовою надруковано Конституцію України, збірку віршів для малят «На лужку», угорські народні казки «Три золоті стріли», книгу «Легенди і перекази угорського населення Закарпаття», науково-популярне видання «Під одним небом. Фольклор етносів України», а також поезії відомого угорського поета Е. Кесегі угорською та українською мовами.

Велика увага приділяється задоволенню інформаційних потреб угорської національної меншини.

Угорською мовою видаються дев'ять газет і п'ять журналів, сім газет дублюються угорською мовою. Держава надає фінансову допомогу у виданні чотирьох газет.

Щодобово в ефір виходять 0,4 години телепередач і 0,9 години радіопередач угорською мовою. На всій території Закарпатської області приймаються теле- і радіопередачі з Угорщини.

За часів незалежної України встановлено значну кількість пам'ятників і пам'ятних знаків, що увічнюють пам'ять угорців - жертв сталінських репресій, зокрема: Свалявський меморіальний парк, пам'ятники у селах Галоч та Велика Добронь (Ужгородський р-н), Заставне (Берегівський р-н). За кошти держави здійснюється реконструкція пам'ятки історії та архітектури - замку у м. Мукачеві.

Практично всім населеним пунктам Закарпатської області, де компактно проживають угорці, повернуто їх історичні назви. Загалом в Україні налічується 62 відділи угорської культури в 32 державних музеях.

Віруючі угорці задовольняють релігійні потреби в 90 реформаторських і 59 римо-католицьких громадах. Продовжується робота з повернення культових споруд релігійним громадам, зокрема повернуто комплекс монастиря францисканців римо-католицькій громаді м. Виноградова. В Закарпатті, згідно з даними Угорського відомства у справах угорців, що проживають за кордоном, серед угорськомовних віруючих 100 тисяч реформатів, 65 тисяч римо-католиків, 30 тисяч греко-католиків, 2 тис. сповідують іудаїзм [7, с. 502].

Активним і масовим є культурно-національне та громадсько-політичне життя угорської меншини Закарпаття. Типологія національно-культурних товариств краю представлена дуже багатогранно:

1. Політизовані товариства

Товариство угорської культури Закарпаття;

Демократична спілка угорців України;

Сойм Підкарпатських русинов;

Народна рада Русинов Закарпаття.

Діяльність Димитрія Сидора, Євгена Жупана, Міклоша Ковача, Іштвана Гайдоша.

2. Товариства об'єднані за професійною ознакою

Спілка угорських журналістів;

Спілка угорських бібліотекарів:

У товариство працівників охорони здоров’я;

Товариство музичної культури циган Закарпаття «Лаутарі» (Музикант);

Союз русинських письменників.

3. Товариства наукового спрямування

Угорськомовне наукове товариство;

Русинське науково-освітнє товариство;

Обласне науково-культурологічне товариство ім. О.Духновича.

4. Товариства освітнього спрямування

Угорсько мовне педагогічне товариство.

5. Товариства інтелігенції

товариство угорської інтелігенції;

обласна громадська організація ромської інтелігенції «Нове Рома» (Нові Роми);

товариство словацької інтелігенції.

6. Молодіжні товариства

Угорсько мовне товариство студентів та молодих дослідників;

Угорська асоціація скаутів;

Демократична спілка угорської молоді «Гордіус»;

Обласний молодіжний клуб «Романі черхень» (Ромська зірка);

Молодіжне товариство ромів «Романі бахт» (Циганське щастя);

Товариство румунської молоді «М. Емінеску».

7. Жіночі товариства

обласне культурно-просвітнє товариство ромських жінок «Терне чая по нево дром» (Молоді жінки по новій дорозі);

обласне культурно-просвітнє товариство словацьких жінок «Довіра»;

8. «Інтегровані» товариства

три румунські товариства;

Закарпатська асоціація ромських громадських організацій «Єкгіпе» (Єдність);

Конгрес ромів «Пратіпе» (Братерство);

Товариство ромів «Романі Яг»;

«Матіца словенска» на Закарпатті;

Товариство німців «Відродження», «Німці Закарпаття»;

Товариство білорусів «Сябри»;

Товариство вірменської культури «Арарат»;

Товариство греків «Еллада»;

Товариство польської культури Закарпаття;

«Русский Дом»).

9. Мега-товариства національних меншин краю

Форум угорських організацій Закарпаття;

«Єкгіпе»;

«Праліпе»;

Сойм Підкарпатських Русинов;

Народна рада Русинов Закарпаття.

Діяльність Йосипа Адама (депутат Ужгородської міської ради). Русинські лідери.

Угорськомовні товариства етнічно неугорських спільнот краю

Товариство по захисту інтересів угорських ромів Закарпаття «Унг ромен»;

Товариство угорськомовних євреїв.

Розглянемо детальніше деякі з них. У 2003 – 2004 рр. вагому роль в інтеграції конструктивних організацій угорської меншини Закарпаття і всієї країни відіграє Демократична спілка угорців України, очолювана депутатом Верховної Ради України, головою Ради представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України І. Гайдошом [12, с. 84].

Демократична Спілка угорців України (ДСУУ), м. Київ, нараховує близько 10 тис. членів. Статус всеукраїнський. Заснована у 1993 р., до неї входять 15 організацій з різних регіонів України. Очолює народний депутат України XV скликання Іштван Гайдош. В м. Берегові діє Регіональна організація Демократичної Спілки угорців України в Закарпатській області.

Серед розмаїття національно-культурних товариств Закарпаття яскраво виділяється створене в 1989 році Товариство угорської культури Закарпаття – одне з перших її області. Правління Товариства очолює народний депутат України М. Ковач, а почесним головою Правління є його фундатор Ш. Фодо. Сьогодні Товариство об'єднує понад 100 первинних осередків, у яких налічується близько 25 тисяч членів з усіх населених пунктів області, де компактно проживають угорці

Товариство з перших днів його виникнення постійно піклується про розвиток національної культури, освіти продовження історичних традицій угорців Закарпаття.

ТУКЗ є одним з ініціаторів створення Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. відкриття у м. Берегові Закарпатського угорськомовного педагогічного інституту.

Товариство сприяє реалізації особистих і колективних прав угорців Закарпаття, вносить пропозиції до проектів законів України, що стосуються питань національних відносин, бере активну участь в організації та у відзначенні національних свят, а також історичних ювілеїв угорського народу. Воно є співзасновником обласної газети «Карпаті ігаз со» («Karpati igaz szo») та засновником власного журналу «Карпатський огляд» («Karpataljai szemle»), який виходить щомісяця, (членом Всесвітньої спілки угорців та Федеративної унії Європейських національних меншин.

Закарпатське угорськомовне наукове товариство. Створене з ініціативи Ужгородського Центру гунгарології 16 квітня 1993 року. Члени товариства – науковці-доктори та кандидати наук, які добре володіють угорською мовою і займаються питаннями гунгаристики. Від початку Товариство очолює директор Центру гунгарології, професор УжНУ П. Лизанець.

Сьогодні ЗУНТ нараховує 79 членів 36 докторів та 43 кандидати наук. Завдання ЗУНТ (крім іншого) – активізація наукового співробітництва і розширення міжнародних наукових зв'язків між Україною і Угорщиною організація та проведення наукових конференцій, симпозіумів, нарад і наукових поїздок, а також видавнича діяльність Щомісяця, першої середи засідає наукове товариство, на якому один-два члени товариства виступають з доповідями про досягнуті результати в галузі відповідної науки. Після доповідей відбуваються дискусії Доповіді та дискусії ведуться угорської 11 мовою. Друкованим органом ЗУНТ є «Вісник», чотири номери якого вже вийшли у світ.

У 1997 році створено Закарпатське угорськомовне наукове товариство студентів та молодих науковців (голова Г. Феєр), яке діє під патронатом ЗУНТ [18, с. 129].

Товариство угорської інтелігенції Закарпаття. У 1993 році майже 1,5 тисячі творчих людей угорської національності області об'єдналися і створили Товариство угорської інтелігенції Закарпаття. Його очолив директор видавництва «Інтермікс» та Центру розвитку підприємництва Д. Дупко. Товариство поставило перед собою першочергові завдання – сприяти створенню умов для творчої праці кваліфікованих кадрів та підвищенню загальноосвітнього, культурного та економічного рівня населення краю, підтримувати здібну молодь.

З цією метою успішно функціонують Агентство підтримки підприємництва, Прикордонне об'єднання органів самоврядування Закарпаття, курси підвищення кваліфікації фахівців різних галузей, що мають назву Ужгородської економічної академії. Вони діють у тісній співпраці з Фондом «Нове рукостискання» (Угорщина), сільськогосподарським інститутом м. Ніредьгаза та економічним факультетом Ужгородського національного університету. Товариство систематично проводить зустрічі населення з митцями як нашого краю, так і Угорщини, організовує виставки, конференції, семінари, виступає членом міжнародного фонду «Три кордони» та і засновником Спілки прикордонного економічного розвитку «Карпати» (Україна, Словаччина, Угорщина)

Товариство угорських бібліотекарів Закарпаття. Зареєстроване в грудні 1994 році, об'єднує понад 120 бібліотекарів Берегівського, Ужгородського, Виноградівського та Тячівського районів. Головною метою Товариства є захист правових, соціальних та професійних інтересів своїх членів, надання їм консультативно-правової допомоги, їх інформаційне забезпечення. Його діяльність перш за все спрямована на збереження і пропаганду угорськомовної літератури, сприяння підготовці та перепідготовці бібліотечних працівників, розвиткові співробітництва бібліотек України і зарубіжних країн, з цією метою товариство систематично проводить місцеві та міжнародні конференції і семінари з обімну досвідом роботи, тісно співпрацює із Спілкою бібліотекарів Угорщини.

Очолює товариство директор Берегівської районної бібліотеки Л. Ливрінц [18, с. 142].

Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство. Засновано у грудні 1991 році. Головою товариства обрано директора угорськомовного педінституту в м. Берегові І. Орос. Членами товариства є понад 1100 чоловік, переважно педагогічні працівники навчальних закладів з угорською мовою навчання.

Товариство щорічно проводить предметні олімпіади, конкурси шкільних драматичних гуртків, конференції па тему «Проблеми й перспективи угорськомовної освіти на Закарпатті», організовує літні табори відпочинку, гуртки рідної мови «Ірка» для дітей, які факультативно вивчають угорську та англійську мови, народні танці та пісні, «Абакус» – для обдарованих дітей з математики, курси підвищення кваліфікації вчителів інформатики, свято «День дитини». Товариство видає періодичний журнал для вчителів «Kozoktatas» (Освіта), дитячий журнал «Іrkа» (Зошит).

Отже, розглянувши типологію національно-культурних товариств угорців Закарпатті, ми можемо зробити висновок, що пробудження національної самосвідомості етнічних спільнот зумовило їх рух до самоорганізації, створення своїх товариств та об'єднань. З початку 90-х років вони стали генераторами етнічного і культурного відродження, засобом самопізнання, взаємодопомоги, соціального захисту представників національних меншин. На даний час, як ми бачимо, культурні та національні потреби представлені у багатьох організаціях, які сприяють збереженню національної культури та самосвідомості угорців краю.

Діяльність національно-культурних товариств сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією, іншими законодавчими актами держави прав та свобод представників етнонаціональних спільнот, задоволенню їх культурних інтересів, духовних потреб. У своїй роботі національно-культурні товариства спираються також на міжнародні правові документи, до яких приєдналася наша країна

ВИСНОВКИ


Характерною рисою діяльності національно-культурних товариств Закарпаття і України взагалі – формування толерантності в міжнаціональних відносинах, особливо в галузях освіти та інформації, розробка та реалізація спеціальних цільових програм. Організація літніх таборів толерантності для дітей та юнацтва, проведення всеукраїнських уроків толерантності в навчальних закладах усіх рівнів, круглих столів, семінарів, присвячених проблемам журналістської етики у висвітленні цієї делікатної теми, підготовка та надання пропозицій в органи державної влади щодо вдосконалення нормативно-правової бази регулювання міжетнічних відносин та забезпечення прав національних меншин.

Що стосується Закарпаття, то Закарпатська облдержадміністрація приділяє значну увагу питанням забезпечення прав національних меншин краю. Діяльність національно-культурних товариств та громадських об’єднань Закарпаття, їхні проблеми та потреби регулярно розглядаються у на зустрічах голови ОДА з керівниками об’єднань нацменшин. На сьогодні в області діє 51 громадське об’єднання національних спільнот та етнічних груп, в тому числі 11 – угорської, 15 – ромської (13 товариств і 2 асоціації), 4 – словацької, 3 - російської, 5 – русинської, 4 – румунської, 2 – німецької та 2 – єврейської.

Українська держава прагне створити для угорської національної меншини необхідні умови для розвитку культури, збереження національної самобутності, зокрема релігії, мови, традицій та культурної спадщини.

Культурно-національне та громадсько-політичне життя угорської меншини Закарпаття – одно із найактивніших з усіх нацменшин. Провідними організаціями угорської національної меншини в Закарпатській області є: Демократична спілка угорців України, Товариство угорської культури Закарпаття, Товариство угорської інтелігенції Закарпаття, Форум угорських організацій Закарпаття, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, Закарпатське угорськомовне наукове товариство, Закарпатське угорськомовне товариство студентів та молодих дослідників, Спілка угорських журналістів Закарпаття, Спілка угорських бібліотекарів Закарпаття, Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я та інші.

Найбільший вклад у захист прав та політично-культурних інтересів угорців Закарпаття внесло Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ). Засноване ще в радянські часи, Товариство майже першим заговорило о проблемах відродження рідної мови та культури угорців, що компактно проживають на території Закарпаття, а пізніше відстоювало політичні інтереси угорської спільноти.

На сучасному етапі Товариство угорської культури Закарпаття, наряду з Демократичною спілкою угорців України (яка має регіональне представництво на Закарпатті), одне із численніших та найактивніших національно-культурних об’єднань на Закарпатті. Ним реалізовано дуже багато культурних, соціальних та політичних програм для розвитку та збереження самосвідомості угорців Закарпаття.

Однак в питаннях забезпечення відповідних прав угорської національної меншини в Україні є ще ряд певних проблем.

Йдеться насамперед про необхідність узгодити позиції сторін щодо Закону УР LXII 2001 р. «Про угорців, які проживають в сусідніх країнах».

По-друге, однією із суттєвих проблем, які опосередковано пов'язані з питанням забезпечення прав угорців в Україні, є проблема повернення Угорщині боргу в розмірі 1 млн. дол. США, який був наданий у формі кредиту для завершення будівництва лікарні в м. Берегово Закарпатської області. Свого часу Закарпатська ОДА взяла на себе зобов'язання щодо повернення боргу з власних джерел. Однак катастрофічні повені, що сталися в області, не дали змоги виділити кошти на повернення боргу. Угорська сторона з розумінням поставилась до такої ситуації і запропонувала списати половину боргу, якщо сума 500 тис. дол. США буде спрямована на забезпечення функціонування культурно-освітніх закладів угорської меншини Закарпаття. На жаль, через брак коштів в обласному бюджеті реалізувати цю пропозицію не вдалося.

По-третє, у світлі вимог щодо забезпечення прав угорської меншини Закарпаття й надалі важливе місце займатимуть питання освіти та культури, зокрема: забезпечення підручниками шкіл з угорською мовою навчання та створення в них належних умов для вивчення української мови, збереження можливості складання іспитів рідною мовою для випускників угорських шкіл, брак кваліфікованих педагогів з української мови і літератури, які б володіли угорською мовою, матеріальна підтримка угорського театру в м. Берегові.

По-четверте, кардинального вирішення потребує й питання реконструкції приміщення обласного державного архіву в м. Берегово. Як відомо, там зберігаються унікальні документи, в тому числі XIV-XV ст., які стосуються історії Угорщини. Приміщення перебуває в аварійному стані і не забезпечує належного зберігання історичних документів, які в результаті можуть бути втрачені.

Ще одним із основних якісних показників національного існування угорців є сфера користування угорською мовою. Одним із головних завдань Товариства угорської культури Закарпаття є розширення по можливості цієї сфери у повному обсязі суспільного існування.

Слідкуючи за історичними подіями в Закарпатті, виконуючи складені у Статуті культурні, політичні завдання та завдання щодо захисту інтересів нацменшини, Товариство Угорської Культури Закарпаття стало фактором політичного і культурного життя закарпатських угорців та країни в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Балега Ю. Сепаратистські тенденції в сучасному Закарпатті / Юрій Балега. // Культура Український Карпат : традиції та сучасність / Матеріали міжнародної наукової конференції (Ужгород, 1-4 вересня 1993 року). – Ужгород : Гражда, 1994. – С. 65.

Бедзір В. Угорці / Володимир Бедзір. // Етнічний довідник. – Ч. 2. – Етнічні меншини в Україні. – К. : Фенікс, 1996. – С. 134-135.

Бернштейн О. Б., Зінкевич Н. А., Зінич В. Т. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / О. Б. Бернштейн, Н. А. Зінкевич, В. Т. Зінич. – К., 2001. – 530 с.

Етнополітика в Україні. Документи та матеріали / Під ред. В. Євтуха. – К., 1998. – 190 с.

Гранчак І. М. Угорці Закарпаття в післявоєнні роки: кількісний аналіз (1945-1996 рр.) / Іван Михайлович Гранчак // Матеріали науково-практичної конференції «Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті». – Ужгород : Патент, 1997. – С. 91.

Зан М. Угорці Закарпаття (епізод етнополітичних процесів поч.. 90-х рр.. ХХ ст..) / Зан Михайло Петрович // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 222.

Зінченко Ю. Угорці / Юрій Зінченко // Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К., 1993. – С. 502.

Ковач Е. Я – за демократію, проти автономії / Елимир Ковач // Закарпатська правда. – 1989. – 29 грудня. – С. 2.

Котигоренко В. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт / Віктор Олексійович Котигоренко. – К.: Світогляд, 2004. – 722 с.

Лавер О. Т., Макара М. П. Зміни демографічної та етнічної структури населення сучасного Закарпаття / О. Т. Лавер, М. П. Макара // Carpatica – Карпатика. – Випуск 2. – Ужгород, 1993. – С. 237.

Лендєл М. О. Вступ до етнополітики. Матеріали до лекційних занять / Мирослава Олександрівна Лендєл. – Ужгород, 1997. – 230 с.

Лизанець П. М. Угорська національна меншина на Закарпатті. Доповідь / Петро Миколайович Лизанець // Матеріали міжнародної конференції «Міжетнічні відносини в Закарпатській Україні. – Ужгород., 1998. – С. 84.

Макара М. П Деякі питання історії й сучасної етнополітичної ситуації в Закарпатті / Микола Петрович Макара // Зб. Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті. – Ужгород, 1997. – С. 123.

Малець О. Етнічна консолідація та само ідентифікація угорців (1944-1991) / Олександр Малець // Carpatika – Карпатика. Історія, політологія, культура: минуле і сучасне. – Ужгород : УжНУ, 2002. – Вип. 18. – С. 211.

Мигович І. І. Національні відносини в контексті сучасних реалій / Іван Іванович Мигович // Новини Закарпаття. – 1993. – 9 лютого. – С. 4.

Мигович І., Гранчак І. Угорці в України / Іван Іванович Мигович, Іван Михайлович Гранчак // Віче. – №7. – 1998 – С. 21.

Мигович І., Колібаба А. В. Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців (за матеріалами соціологічного дослідження) / І. Мигович, А, В. Колібаба. – Київ – Ужгород, 1994.

Мигович І. І., Макара М. П. Закарпатський соціум: етнологічний аспект / Іван Іванович Мигович, Микола Петрович Макара. – Ужгород : Патент, 2000. – 160 с.

Міжнаціональні відносини та задоволення етнокультурних потреб національних меншин в Україні. / Державний комітет у справах національностей та міграції. Бюро інформації Ради Європи в Україні. – К., 2002. – С. 20.

На Закарпатті у 123 школах навчають мовами нацменшин // Персонал Плюс. – 2008. – № 37 (289). – 24 - 30 вересня.

Петрів Н. Чи порушуються права нацменшин на Закарпатті? / Надія Петрів // ua-reporter/novosti/36218, 2008. – 20 серпня.

Нариси історії Закарпаття. Том ІІІ (1946-1991) / [М. І, Андрусь, М. М. Болдіжар, М. М. Вегеш та ін]. – Ужгород, 2003. – 648 с.

Національні меншини України: історія та сучасність / упоряд. І. Вінниченко, Р. Марценюк. – К.: МАУП, 2006. – 256 с.

Національні меншини України у ХХ столітті: політико-правовий аспект. – К., 2000. – С. 307.

Національний склад населення України та його мовні ознаки (за даними Всесоюзного перепису населення 2001 року). – К. : Держкомстат України,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: