Xreferat.com » Рефераты по социологии » Людина в культурному просторі
Людина в культурному просторі
черевичок,
то в бік туфельок,
а справа закінчиться
істерикою.
Буриданів осел
у такій соціальній
ситуації, як
відомо, помер
з голоду. Вільний
вибір - дуже
важка справа
для людини.
„Спокій і навіть
смерть людини,
- писав Достоєвський,
- дорожчі, ніж
вільний вибір
пізнання добра
й зла". Щоб не
було істерик
ні в дитинстві,
ні в житті, людина
або вчиться
володіти даром
волі, або добровільно
від неї відмовляється.
Воля, як і мораль
у цілому, мають
одну унікальну
особливість,
що, втім, є дуже
характерним
для простору
культури. Вони
не утилітарні.
Дійсно, ні з
волі, ні, тим
більше, із совісті
борщу не звариш.
Кант розумів
двосвітову
природу людини.
Він розумів,
що людина одночасно
здійснює у
своєму житті
й емпіричне
- феноменальне,
і надчутливе
- ноуменальне.
Це ми інтерпретуємо,
як єдність
зовнішньої
й внутрішньої
людини. Між
ними завжди
йде діалог або
суперечка: куди
йти? Зовнішня
людина говорить:
іди, куди зручніше
й вигідніше,
і вибір при
цьому не пов'язаний
з муками совісті,
вибір здійснюється
на поклик задоволення
та інших, почуттєвих
насолод. Але
таке занурення
в цивілізацію
є одночасно
зануренням
у світ твердого
детермінізму,
у світ причинно-наслідкових
відносин. Власне
кажучи, - це світ,
у якому воля
як сутність
людини перетворюється
в інструмент
отримання
задоволення.
Це начебто
людина вирвала
в себе серце,
щоб прибити
цвях і на нього
повісити якусь
дрібничку. У
фізичному світі
щодо зовнішньої
людини це, звичайно,
не відбувається,
хіба що у випадку
з горьківським
Данко, а от зі
своєю внутрішньою
людиною, вживаючись
у цивілізацію,
ми дуже часто
діємо саме так.
Тому що серце
внутрішньої
людини є воля,
воля як така.
Воля не як засіб,
а як спосіб
життя, воля не
для чогось, а
воля сама по
собі - „нагая
воля". Тому
в будь-якій
формі взаємодія
двох людей,
навіть, здавалося
б, у реальності
чистого й абсолютного
простору цивілізації,
у взаємодії
людей із, здавалося
б, чисто утилітарно
практичною
метою, завжди
більшою або
меншою мірою
відчутно є
присутньою
в житті в іншому
просторі - просторі
культури. Інколи
зненацька
прокинеться
совість у невизначену
годину, і скаже
своє вагоме
слово внутрішня
людина. Саме
це, на нашу думку,
дало можливість
С.А. Левицькому
написати: „Ніяка
особистість
не може свідомо
служити злу.
Свідомо можна
служити лише
позитивним
цінностям".
Механізми моральності дуже часто дають збій у тому випадку, якщо в них потрапляє „пісок утилітарності". Тому для запобігання аварій з цим найважливішим людським механізмом дуже важливо, щоб людина виробила в собі вміння й потребу жити безкорисливо, - вони і є єдиний і надійний заслін „піску утилітарності", і формуються вони в такому найважливішому просторі культури, як система естетичних відносин.
Література
1. Бергсон А. Два джерела моралі й релігії. - К., 2000
2. Бубер М. Проблема человека. - М., 1999
3. Ісаєв В.Д. Людина в просторі цивілізації й культури. - К., 2003
4. Шінкарчук В.І. Філософія і сучасні історичні реалії // Філософська і соціологічна думка. - 1992. №2.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.