Xreferat.com » Рефераты по социологии » Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики

Місце соціальної психології в системі наукового знання і суспільної практики

потреби, установки сформувалися в даної особистості, якою мірою все це залежить від групи, в умовах якої ця особистість діє і так далі.

Таким чином, сфера власних інтересів соціальної психології є видимою досить чітко, що і дозволяє відмежувати її як від проблем соціології, так і від проблем загальної психології. Це, проте|однак|, не додає аргументації на користь точнішого виявлення статусу соціальної психології між двома вказаними дисциплінами, хоча і дає підстави|заснування| для визначення областей дослідження. Що ж до статусу, то спори про нього йдуть до цих пір і в західній соціальній психології. Французькі дослідники Пенто і Гравітц так тлумачать основну лінію цієї полеміки... До виникнення соціальної психології були дві лінії розвитку проблематики особистості і суспільства: психологія аналізувала природу людини, соціологія аналізувала природу суспільства. Потім виникла самостійна наука - соціальна психологія, яка аналізує відношення людини до суспільства (Пенто, Гравітц, 1972. С. 163). Ця схема можлива лише щодо такої психології, яка аналізує природу людини у відриві від природи суспільства. Але тепер уже важко відшукати такого роду психологічні теорії, хоча багато хто з них, визнаючи факт "впливу" суспільства на людину, не знаходить коректного вирішення проблеми про способи цього впливу. Розуміння предмету соціальної психології і її статусу в системі наук залежить від розуміння предметів як психології, так і соціології (Соціальна психологія: саморефлексія маргінальності, 1995).


2.3 Завдання соціальної психології і проблеми суспільства


Настільки величезна дискусія з приводу предмету соціальної психології - доля більшості наук, що виникають на стику різних дисциплін. Так само і підсумки дискусій у всіх цих випадках не обов'язково приводять до вироблення точної дефініції. Протее вони все одно надто необхідні тому, що, по-перше, допомагають обкреслити коло завдань, що вирішуються цією наукою, і, по-друге, ставлять невирішені проблеми чіткіше, заставляючи попутно усвідомлювати свої власні можливості і засоби. Так, дискусія про предмет соціальної психології не може вважатися цілком закінченою, хоча база досягнутої згоди цілком достатня, щоб проводити дослідження. Разом з тим залишається безперечним, що не всі крапки над "i" поставлені. Як відомий компроміс склалося таке положення, що практично в нашій країні зараз існують дві соціальні психології: одна, пов'язана переважно з більш "соціологічною", інша - переважно із "психологічною" проблематикою. У цьому сенсі ситуація виявилася схожою із тією, яка склалася і у ряді інших країн. Так, наприклад, в США соціальна психологія офіційно існує "двічі": її секція є всередині Американської соціологічної асоціації і всередині Американської психологічної асоціації; у передмовах до підручників зазвичай вказується, чи є автор соціологом або психологом за освітою. У 1954 р. в США за пропозицією відомого соціального психолога Т. Ньюкома в одному з університетів був поставлений цікавий експеримент: курс соціальної психології читався половині студентів одного курсу в першому семестрі лектором-соціологом, другій половині в другому семестрі - лектором-психологом. Після закінчення курсів студентам було запропоновано провести дискусію по проблемах соціальної психології, але вона не вийшла, оскільки студенти були в повній упевненості, що прослухали цілком різні курси по абсолютно різних дисциплінах (Беккер Р., Боськов А., 1961). Виданий в США в 1985 р. підручник К. Стефан и В. Стефан так і називається "Дві соціальні психології". Звичайно, така подвійність викликає ряд незручностей. Вона може бути допустима лише на якомусь етапі розвитку науки, користь від дискусій про її предмет повинна полягати, між іншим, і в тому, щоб сприяти однозначному рішенню питання.

Гострота проблем соціальної психології диктується, однак, не лише деякою невизначеністю її положення в системі наук і навіть не переважно цією її особливістю. Дуже важливою і суттєвою межею соціально-психологічного знання є його включеність (більшою мірою, чим інших областей психології) в соціальну і політичну проблематику суспільства. Звичайно, це стосується в особливому ступені таких проблем соціальної психології, як психологічні характеристики великих соціальних груп, масових рухів і так далі Але і традиційні для соціальної психології дослідження малих груп, соціалізації або соціальних установок особистості пов'язані з тими конкретними завданнями, які вирішуються суспільством певного типу. У теоретичній частині соціально-психологічного знання безпосередньо вплив конкретних соціальних умов, традицій культури. У певному значенні слова можна сказати, що соціальна психологія сама є частиною культури. Звідси виникають принаймні два завдання для дослідників. [2;86]

По-перше, завдання коректного ставлення до зарубіжної соціальної психології, перш за все до змісту її теоретичних концепцій, а також методів і результатів досліджень. Як про це свідчать багаточисельні західні роботи, більшість практично орієнтованих досліджень в соціальній психології були викликані до життя абсолютно конкретними потребами практики. Отже, сама орієнтація цих досліджень має бути уважно вивчена під кутом зору завдань, свого часу поставлених практикою. Сучасні наукові дослідження не можуть здійснюватися без певної системи їх фінансування, а система ця сама по собі диктує і мету, і певне "забарвлення" основного напряму роботи. Тому питання про ставлення до традиції соціальної психології будь-якої іншої країни не має однозначного вирішення: нігілістичне заперечення чужого досвіду тут настільки ж недоречно, наскільки і просте копіювання ідей і досліджень. Не випадково в сучасній соціальній психології запроваджувати поняття "Соціального контексту", тобто прихильності дослідження до певної соціальної практики.

По-друге, завдання ретельного відробітку проблеми прикладного дослідження в соціальній психології. Дослідження, що проводяться безпосередньо в різних ланках суспільного організму, вимагають не лише високої професійної майстерності, але і громадянської відповідальності дослідника. Спрямованість практичних рекомендацій і є та сфера, де соціальна психологія безпосередньо "вторгається" в суспільне життя. Отже, для соціального психолога дуже гостро коштує не лише питання про професійну етику, але і про формулювання своєї соціальної позиції. Французький соціальний психолог С. Моськовієй справедливо відмітив, що завдання для соціальної психології задає саме суспільство, воно диктує їй проблеми (Московієй, 1984). Але це означає, що соціальний психолог повинен розуміти ці проблеми суспільства, уміти чуйно уловлювати їх, усвідомлювати, якою мірою і в якому напрямі він може сприяти вирішенню цих проблем. "Академізм" і "професіоналізм" в соціальній психології повинні органічно включати і відому соціальну чуйність, розуміння суті соціальної "ангажованої" цієї наукової дисципліни.

У сучасному суспільстві розкриваються багаточисельні сфери застосування соціально-психологічних знань.

Специфіка соціальної психології, що склалася в нашій країні в конкретних історичних умовах, а саме в період існування соціалістичних буд, природно, породила і нову проблематику. Звичайно, багато хто із відкритих в традиційній соціальній психології явищ має місце в будь-якому типі суспільства: міжособові стосунки, комунікативні процеси, лідерство, згуртованість - все це явища, властиві будь-якому типу громадської організації. Проте, констатуючи цей факт, потрібно мати на увазі дві обставини. По-перше, навіть і ці, описані в традиційній соціальній психології, явища набувають в різних соціальних умовах деколи абсолютно іншого змісту. Формально процеси залишаються тими ж: люди спілкуються один із одним, у них формуються певні соціальні установки і так далі, але яке зміст різних форм їх взаємодії, якого роду установки виникають по відношенню до певних суспільних явищ - все це визначається змістом конкретних суспільних стосунків. Значить, аналіз всіх традиційних проблем набуває нових граней. Методологічний принцип приєднання саме змістовного розгляду соціально-психологічних проблем продиктований у тому числі і суспільними потребами.

По-друге, нова соціальна реальність народжує деколи і необхідність нових акцентів при дослідженні традиційних для даного суспільства проблем. Так, період радикальних економічних і політичних перетворень, що відбуваються сьогодні, вимагає особливої уваги, наприклад, до проблем етнічної психології (особливо у зв'язку із загостренням міжнаціональних конфліктів), психології підприємництва (у зв'язку із становленням нових форм власності) і ін. Ідея про те, що суспільство диктує проблеми соціальної психології, має бути доповнена ідеєю про те, що обов'язок соціального психолога - уміти виявити ці проблеми.

Окрім завдань загальнотеоретичного плану суспільство ставить перед соціальною психологією і конкретні прикладні завдання. Прикладні дослідження не можуть чекати вирішення теоретичних питань, вони висуваються буквально зі всіх сфер суспільного життя. Ряд найважливіших напрямів прикладних досліджень визначається сьогодні завданнями, пов'язаними з тими змінами в масовій свідомості, які обумовлені саме радикалізмом соціальних перетворень. Тут же кореняться і нові можливості для діяльності соціального психолога-практика.


2.4 Висновки розділу


Суспільство ставить перед соціальною психологією конкретні прикладні задачі. Прикладні дослідження не можуть чекати вирішення теоретичних питань, вони висуваються буквально зі всіх сфер суспільного життя. Ряд найважливіших напрямів прикладних досліджень визначається сьогодні задачами, пов'язаними з тими змінами в масовій свідомості, які обумовлені саме радикалізмом соціальних перетворень. Тут же кореняться і нові можливості для діяльності соціального психолога-практика. Тенденція розвитку соціальної психології пов'язана з розширенням і поглибленням властивих нею функцій, особливо ідеологічною.

Соціальна психологія, вставши на шлях самостійного розвитку, інтенсивно розробляє прикладні галузі: політичну психологію, економічну, психологію управління, психологію пропаганди і ін. Розробка прикладних галузей є в сучасних умовах однієї з тенденцій розвитку соціальної психології і важливим засобом її твердження як соціально-психологічній науки, одній і фундаментальних наук в системі сучасного суспільствознавства.


Висновок


Соціальна психологія - це важливий компонент підсистеми наук про духовне життя суспільства. Духовна сфера суспільного життя, пов'язана з виробництвом суспільної свідомості, його поширенням, засвоєнням духовних цінностей, обумовлює потреба в пізнанні такого компоненту свідомості суспільства, як суспільна психологія, у виявленні суспільних механізмів всієї духовної сфери, а отже, і в розробці соціальної психології як науки.

Тенденцією розвитку соціальної психології обумовлено всезростаючою роллю духовної сфери в житті суспільства. У міру розвитку всіх сфер духовного життя розвиватиметься і відповідна система обществознания, у тому числі і соціальна психологія.

Б.Ф. Поршнев був прав, відстоюючи ідею про те, що соціальна психологія не є психологією «другого порядку», що соціальній психології належить велике майбутнє!

Тенденція розвитку соціальної психології пов'язана з розширенням і поглибленням властивих нею функцій, особливо ідеологічною.

Соціальна психологія, вставши на шлях самостійного розвитку, інтенсивно розробляє прикладні галузі: політичну психологію, економічну, психологію управління, психологію пропаганди і ін. Розробка прикладних галузей є в сучасних умовах однієї з тенденцій розвитку соціальної психології і важливим засобом її твердження як соціально-психологічній науки, одній і фундаментальних наук в системі сучасного суспільствознавства.


Список використаних джерел


Андреева Г. М. Социальная психология. М.: Аспект Пресс. 2000.

Андреева Г.М.. Богомолов Н.Н. Петровская Л.А. Зарубежная социальная психология в XX столетии. М.. 2001.

Артемов В.А. Введение в социальную психологию. М., 1927.

Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и развитии. Пер. с англ. М., 1961.

Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология // Избранные работы по социальной психологии. М, 1994.

Блонский П.П. Очерк научной психологии. М., 1924.

Будилова Е.Л. Философские проблемы в советской психологии. М., 1971.

Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса. Собр. соч. М., 1982, т. 1.

Выготский Л.С. История развития высших психических функций. Собр. соч. М., 1983, т. 3.

Ковалев А.Г. О предмете социальной психологии. "Вестник ЛГУ", 1959, № 11.

Mайерс Д. Социальная психология. СПб., 1997.

Московией С. Общество и теория в социальной психологии // Современная зарубежная социальная психология. Тексты. М., 1984.

Основы социально-психологической теории. М., 1995.

Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. М., 1971.

Парыгин Б.Д. Социальная психология. Проблемы методологии и теории. СПб., 1999.

Петровский А. В., М. Г. Ярошевский. "психология". Словарь. - м. : политиздат, 1990.

Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. Пер. с франц. М., 1972.

Рейснер М.А. Проблемы социальной психологии. Ростов-на-Дону, 1925.

Социальная психология в трудах отечественных психологов. СПб.: Изд-во «Питер», 2000.

Социальная психология. / Под ред. Е.С. Кузьмина, В Е. Семенова. Л.: ЛГУ, 1975.

Социальная психология: саморефлексия маргинальности. Хрестоматия. М., 1995.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: