Xreferat.com » Рефераты по социологии » Соціологічна думка на Україні (кінець ХІХ - поч. ХХ)

Соціологічна думка на Україні (кінець ХІХ - поч. ХХ)

племенў. Формуїться влада та соцўальнў верстви, яким вона належить, - вўйськова аристократўя, цивўльнў та релўгўйнў авторитети.

Процеси розкладу племўнно-родово∙ органўзацў∙ неминуче приводять до формування класово∙ держави, що й знаменуї собою наступ третьо∙ стадў∙ розвитку суспўльностў.

У теоретичнўй спадщинў М.С.Грушевського становлять значний ўнтерес ўде∙ та концепцў∙, що тўсно пов'язанў з його громадсько-полўтичною дўяльнўстю. Умовно можна окреслити ∙х як "полўтична соцўологўя" Грушевського. У сво∙й полўтичнўй соцўологў∙ М.Грушевський з неупередженўстю й терпўнням ученого ў водночас ўз практичним досвўдом полўтика дослўджуї ў визначаї тў предумови, обставини й перспективи, за яких розвивалося й буде розвиватись укра∙нське суспўльство. В цўлковитўй вўдповўдностў з методом свої∙ "генетично∙ соцўологў∙" вўн виводить генезис ўде∙ укра∙нсько∙ державностў, починаючи з найдавнўших часўв Ки∙всько∙ Русў й кўнчаючи проголошенням Укра∙нсько∙ держави у 1917 р.

М.Грушевський виконуї величезнў за сво∙м значенням завдання - обгрунтовуї ўсторично, теоретично та юридично право укра∙нського народу на власну державу, довўвши, що цей народ ўснуї як окремий ўсторичний, культурний та етнўчний суб'їкт. "Це людина, яка встановила науковў, точнў пўдстави нашо∙ державностў", - сказав про нього В.Винниченко.

Займаючись питанням укра∙нсько∙ нацўонально-культурно∙ осўбностў, М.С.Грушевський розробляв деякў загальнў методологўчнў проблеми теорў∙ соцўально∙ та нацўонально∙ ўдентичностў. Зокрема, становить ўнтерес розроблена ним система факторўв формування нацўонально-культурно∙ ўдентичностў та нацўонально∙ самосвўдомостў. Серед головних факторўв такого роду вчений видўляї, крўм спўльного ўсторичного шляху розвитку, етнўчне походження, мову та самоусвўдомлення своїў принадлежностў до певно∙ культурно-етнўчно∙ спўльноти. Теоретичнў пўдстави концепцў∙ М.Грушевського збўгаються у сво∙й основў з провўдними сучасними розробками цўї∙ проблематики.

Концепцўя нацўонального миру, що ї кўнцевою метою етнополўтики 5;1

- 13 - М.С.Грушевського, органўчно доповнюї його теорўю укра∙нсько∙ соцўально∙ гармонў∙. Наочним втўленням ў соцўальним забезпеченням останньо∙ мало стати нове уявлення про громадянськўсть ў громадянство - "державу-громаду", за висловом самого вченого, - "подўбне за означенням новўй релўгў∙ для народу".

Демократичнў за своїю суттю принципи нацўонально∙ полўтики Укра∙ни, якў були розробленў в сво∙х основах М.С.Грушевським, безумовно, вимагали й вимагають для свої∙ повно∙ реалўзацў∙ створення демократичних умов ў розвитку демократичного громадянського суспўльства.


Перетворити соцўологўю в справжню науку про суспўльство було одним ўз найважливўших завдань у сферў соцўальних наук видатного укра∙нського теоретика права, фўлософа, соцўолога, полўтичного дўяча Богдана Олександровича Кўстякўвського (1868-1920).

В сво∙й дисертацў∙ "Суспўльство ў особистўсть" вўн дотримувався позицў∙ соцўально-психологўчного напряму в соцўологў∙, з точки зору якого суспўльство - результат психологўчно∙ взаїмодў∙ мўж ўндивўдами. За тако∙ взаїмодў∙ мўж ўндивўдами встановлюїться спўльнўсть почуттўв, бажань та ўдей, що перетворюї групу ўндивўдумўв у соцўальне формування ў, нарештў, в суспўльство. "Дўя суспўльства, - писав у цўй працў Костякўвський, - полягаї не лише в кўлькўснўй ў ўнтенсивнўй змўнў десь уже ўснуючих однакових почуттўв у ўндивўдўв, якў складають суспўльство, але так само, в значнўй мўрў, в створеннў цўї∙ спўльностў почуттўв у ўндивидўв, якў первўсно не мають нўчого спўльного, або в створеннў суспўльних рухўв ў прагнень у замкнених суспўльних колах. Кожний зокрема ўснуї передусўм просто як ўндивўд, або, вживаючи розмовний вислўв, як приватна особа: вўн куї, кравцюї, шиї чоботи ў т.ўн. ў цўлком поглинутий приватними заняттями та ўнтересами. Якщо ж цў приватнў особи хочуть брати участь у суспўльному життў, то вони повиннў, в кожному разў, однаково вўдчувати й бажати. Ця однорўднўсть у почуттях ў бажаннях з'являїться лише завдяки взаїмодў∙ мўж особистостями ў отже, маї бути створена якўсною змўною ўндивўдуальних психўчних станўв".

На думку Кўстякўвського, перетворення соцўологў∙ в строгу науку вимагаї виконання наступних умов. Перша умова стосуїться понятўйного апарату соцўально∙ науки. Критично повиннў бути проаналўзованў основнў соцўально-науковў поняття, такў як суспўльство, держава, право ў т.д. 5;1

- 14 - Згўдно з цим Кўстякўвський дўлить свою монографўю "Соцўальнў науки ў право" на чотири великў роздўли: "Суспўльство", "Право", "Держава", "Культура".

Другою важливою умовою ї застосування причинних вўдносин у сферў соцўальних явищ. Застосування поняття причинностў вимагаї вирўшення питань про необхўднўсть ў випадковўсть соцўальних процесўв, можливўсть ў дўйснўсть. У сферў явищ важливо визначити рўвень аналўзу, на якому можна простежити причиннў й необхўднў зв'язки.

Третьою умовою, що даї змогу вирўшити питання про науково строгу соцўальну науку, ї проблема цўнностей. Кўстякўвський визначаї ∙∙ як проблему норм. Норми, за Кўстякўвським, - це певнў цўннўснў регулятиви, що впливають на соцўальне життя.

На переконання Кўстякўвського, соцўальна наука може працювати лише при певному рўвнў рўвнў узагальнення дўйсностў, який фўксуїться в науково-соцўальних поняттях.

У працў "Соцўальнў науки ў право" Кўстякўвський не вўдокремив критику соцўологўчних понять у самостўйний роздўл. Як зазначив сам учений, "мої завдання не побудувати систему, а пўдготувати шляхи ў засоби, якў допоможуть здобувати ў створювати наукове знання".

У вченнў про право, найбўльш опрацьованўй частинў теоретично∙ спадщини Кўстякўвського, конкретизуються тў принципи пўзнання соцўальних явищ, якў вўн виробив, дослўджуючи загальнў питання соцўологў∙.

Дво∙ста природа права: з одного боку, це сфера чисто∙ належностў, зовнўшня форма ўснування справедливостў ў свободи, з ўншого - воно належить до сфери соцўальних вўдносин, вўдносин мўж окремими ўндивўдами ў соцўальними групами, являючи собою суму норм, що встановлюють компромўс мўж рўзними вимогами, - вимагаї вўд учених дво∙стого методу, своїрўдного методологўчного плюралўзму в дослўдженнў.

З точки зору Кўстякўвського, неправильнў тў вчення про право, якў розглядають його лише з одного боку; так, соцўологўчний пўдхўд до права забуваї про його цўннисний характер, але цўннисний пўдхўд також маї пам'ятати про те, що ўдея права завжди втўлюїться в конкретному суспўльствў, яке складаїться з певних соцўальних груп з рўзними, часто суперечливими ўнтересами. Згўдно з такою сутнўстю права Кўстякўвський видўляї чотири пўдходи до його аналўзу: соцўологўчний, психологўчний, 5;1

- 15 - догматичний ў нормативний. Першў два пўдходи розглядають право як реальне причиново-зумовлене явище, яке входить в структуру ўснуючих соцўальних зв'язкўв. Якщо соцўологўчний пўдхўд спрямований на аналўз права як явища природного порядку, на вивчення законўв його розвитку й виникнення, то психологўчний пўдхўд пов'язаний з вивченням того, що в сучаснўй термўнологў∙ описуїться поняттям правосвўдомостў.

Догматичний (юридичний) пўдхўд до права вивчаї систему правових норм або правовий порядок, що дўї в ўсторично визначеному суспўльствў.

Останнўй пўдхўд до вивчення права - нормативний або телеологўчний - припускаї, що в правў реалўзуються "трансцендентальнў" цўлў: рацўональнў та етичнў. Рацўональна мета в правў полягяї в тому, що ∙й завжди притаманне прагнення до максимально∙ повноти логўчно завершеного цўлого, позбавленого суперечностей. Етична природа права, на думку Кўстякўвського, полягаї в його спроможностў висловлювати ўде∙ свободи ў справедливостў. Право - це справедливўсть ў свобода в ∙х зовнўшнўх, зумовлених суспўльним середовищем формах. "Право рухаїться ў зумовлюїться рўзними етичними цўлями: воно ї одночасно носўїм свободи ў справедливостў. Право прагне втўлити в собў свободу ў справедливўсть якомога повнўше ў досконалўше".

Серед властивого росўйськўй ўнтелўгенцў∙ на рубежў столўть правового нўгўлўзму дўяльнўсть Кўстякўвського як фўлософа ў теоретика права важко переоцўнити. В сво∙х працях ў публўчних виступах вўн закликав кожного громадянина до участў в створеннў, застосуваннў ў втўленнў права, пўдпорядковуючи цьому завданню творче натхнення, запити розуму, напруження почуттўв ў зусилля волў.


В ўсторў∙ соцўологўчно∙ думки Укра∙ни до недавнього часу було невўдомим ўм'я одного з видатних ∙∙ представникўв, котрий чимало зробив як для ўнституцўалўзацў∙ укра∙нсько∙ соцўологў∙, так ў для ∙∙ розвитку - Микити Шаповала. Головною причиною замовчування його наукового доробку була примўтна роль цього вўдомого полўтичного дўяча в ўсторў∙ укра∙нсько∙ держави - Центральнўй Радў та УНР.

Микита Шаповал як полўтичний дўяч ў учений один з перших укра∙нських науковцўв зрозумўв практичне значення соцўологў∙ як науки, без теорў∙ ў методўв яко∙ неможливо вирўшувати прагматичнў соцўальнў, економўчнў, полўтичнў та ўншў проблеми, що постають перед Укра∙ною у 5;1

- 16 - зв'язку з потребами ∙∙ вўдродження пўсля втрати незалежностў. Виходячи з глибокого переконання про тўсний зв'язок "науки ў життя", М.Шаповал пўдкреслюї, що "полўтика може наукою стати лише на грунтў соцўологў∙ ў соцўографў∙", бо вўдродження укра∙нського народу неможливе без "серйозно∙ органўзацў∙ соцўологўчних студўй", оскўльки народ, що "йтиме помацки, що не бачитиме перспектив, що не розбиратиметься в супўльних справах, впаде жертвою могутньо∙ механўки мўжнародного й суспўльного життя".

Задум створення Укра∙нського ўнституту громадознавства в Празў виникаї у його засновника з внутрўшнього переконання в необхўдностў "глибокого аналўзу" соцўальних процесўв, чого не може дати зовнўшнї ∙х спостереження та описання. У зв'язку з цим Шаповал розробляї план органўзацў∙ соцўологўчного ўнституту, котрий займався б глибоким дослўдженням соцўальних явищ ў процесўв насамперед укра∙нського життя.

Ўнститут громадознавства був створений у Празў при пўдтримцў уряду ЧСР в листопадў 1924 р. В ньому ўснували три вўддўли: народознавства, господарства ў технўки, соцўологў∙ ў полўтики. Вўддўл народознавства займався загальними проблемами народознавства, дослўдженням розвитку форм "людських органўзацўй" (суспўльств, народўв), вивченням витворўв духовно∙ дўяльностў, суспўльно∙ свўдомостў та ўн. Вўддўл господарства (економўки) ў технўки провадив дослўдження економўчних структур ў процесўв, вивчав економўку Укра∙ни та ∙∙ сусўдўв, систему економўчних зв'язкўв тощо, а вўддўл соцўологў∙ й полўтики зосередився на дослўдженнях соцўально∙ статистики, рўзноманўтних форм життїдўяльностў суспўльств ў соцўальних процесўв, аналўзў процесўв виникнення ў розвитку суспўльних форм органўзацў∙ та управлўння суспўльним життям та ўн.

У липнў 1927 р. при Ўнститутў було вўдкрито Укра∙нський робўтничий унўверситет. Тут викладався курс громадознавства (теоретична соцўологўя), студенти набували знання з "суспўльно∙ полўтики" (про соцўальнў процеси, суспўльнў чинники, соцўальну генетику), оволодўвали ўсторўїю соцўологў∙, соцўальною педагогўкою, концепцўями соцўального контролю та ўн. Читалися лекцў∙ з укра∙нознавства та соцўографў∙ Укра∙ни, де всебўчно висвўтлювались питання географў∙, населення, ўсторў∙ укра∙нського письменства, мистецтва, господарства, вўдродження, революцў∙. Програма з проблем сучасно∙ политики включала такў питання, як робўтнича, земельна, селянська, нацўональна, вўйськова справи, свўтове господарство, взаїмовўдносини Росў∙ й Укра∙ни та ўн. Спўвпрацўвниками цього 5;1

- 17 - ўнституту було опублўковано або пўдготовлено до друку багато цўкавих праць, бўльша частина котрих мало або зовсўм невўдома в Укра∙нў сьогоднў. Серед виданих були працў С.Бородаївського "Ўсторўя кооперацў∙", М.Ю.Шаповала "Вўйсько з соцўологўчного погляду", "Органўзацўя укра∙нських соцўологўчних студўй", "Укра∙нська соцўологўя", а серед пўдготовлених до друку наприкўнцў 1927 р. були працў Л.Бўлецького "Соцўологўчний метод в лўтературнўй критицў", Т.Гриба "Соцўологўчна теорўя нацў∙", В.Петрўва "Соцўологўчна теорўя оборони нацў∙" та ўн.

Микитў Шаповалу належить прўоритет в укра∙нськўй соцўологў∙ у розробцў системи загально∙ соцўологўчно∙ теорў∙. Мова йде про його фундаментальну працю "Загальна соцўологўя", написану як курс лекцўй для студентўв Укра∙нського робўтничого унўверситету при Ўнститутў громадознавства в Празў. Учений розглядаї тут соцўологўю як практичну науку про життя суспўльства, котру потрўбно знати, щоб "не блукати потемки в громадських справах, а свўдомо розбўратись в ∙х ў керувати ними", бо укра∙нцям "нема ўншого виходу, як взятися до вивчення суспўльства: або ми пўзнаїмо його науково ў станемо активними, дўяльними, творчими, або ... будемо лише скўглити вўд болю рабства ў не зрушимось з мўсця, не визволимось з неволў". Усвўдомлення ролў ў значення наукового розумўння суспўльства на основў глибокого знання законўв його розвитку та функцўонування червоною ниткою проходить крўзь усў соцўологўчнў працў М.Шаповла.

Предметом спецўального аналўзу в соцўологў∙ М.Шаповала ї характеристика складних соцўальних чинникўв, котрў детермўнують ўндивўдуальну ту групову дўяльнўсть. Ўндивўд дўї не сам по собў, а в об'їднаннў з ўншими. Така взаїмодўя утворюї новў об'їднання людей, новў соцўальнў групи, системи, а тому такў спўльностў синтезують ўндивўдуальне та загальне, утворюючи "комплекси сил, збўрникўв ∙х, якў ми сприймаїмо як окремў сполученў, складнў їдностў", котрў називаються колективами, або соцўальними силами. Соцўальнў сили М.Шаповал розглядаї як спосўб поїднання, зв'язку людей, як чинник, що "утворюї всяку вза∙мочиннўсть мўж людьми".

М.Шаповал вважаї необхўдним створення "соцўологў∙ мови", котра розкривала б ∙∙ соцўальнў функцў∙ в суспўльствў, що поглибило б наше знання супўльного життя. У цьому ж значеннївому контекстў вўн розглядаї письмо як знакову систему, що допомагаї закрўплювати нагромадженвй люд5;1

- 18 - ський досвўд, передавати його наступним генерацўям, ў як така вона безпосередньо впливаї на поведўнку й життїдўяльнўсть людських скупин та на ∙х ўсторичну долю.

Соцўологўчна спадщина М.Шаповала маї велике значення не лише в ўсторико-соцўологўчному аспектў, вона актуальна й сьогоднў, оскўльки чимало ўдей ў рекомендацўй в умовах розбудови ново∙ Укра∙ни набувають практичного значення, застерўгають проти повторення трагўчних помилок минуло∙ ўсторў∙ нашо∙ кра∙ни.


ЗАКЛЮЧЕННЯ


Ўсторўя розвитку соцўологўчно∙ думки в Укра∙нў вўдтворюї не лише загальнў закономўрностў становлення системи соцўологўчного знання безвўдносно до ўсторичного простору й часу, а й вўддзеркалюї всю складнўсть економўчних, полўтичних, соцўальних, пўзнавально-наукових процесўв, проблем, умов, тенденцўй, що матерўалўзувалися в конкретних ўдеях, вченнях концепцўях, проблема та уявленнях вўтчизняних мислителўв. Саме цей змўстовно-проблемний аспект, а не якўсь особливў форми знання чи мислення дають пўдстави вўдокремити укра∙нську соцўологўю як специфўчну форму соцўально∙ саморефлексў∙ нашого етносу, як елемент теоретичного самоусвўдомлення ним сво∙х специфўчних ў загальнолюдських соцўокультурних рис та особливостей.

КУльтура, соцўальна структура, багатоманўтнўсть соцўальних вўдносин, норм, цўнностей, традицўй, символўв тощо, усвўдомлених ў вўдтворених у суспўльнўй свўдомостў, - все це утворюї той специфўчний соцўокультурний колорит, котрий в системў наукового соцўологўчного знання уособлюїться не лише в загальновизнаних принципах, ўдеях, теорўях, методах, якў стають загальнолюдським надбанням, а й вўдбивають специфўчнў особливостў розвитку соцўологўчного знання в рўзних кра∙нах (Соцўологўя США, Францў∙, Нўмеччини тощо).

На Укра∙нў склалися необхўднў передумови для ўнституцўалўзацў∙ соцўологў∙. Укра∙нське суспўльство потребувало об'їктивного наукового знання про власну природу, про свої мўсце й роль у всесвўтнўй та ївропейськўй ўсторў∙ ў культурў. Доказом цього ї багата спадщина, оригўнальнў, глибокў ўде∙, проблеми й концепцў∙ в творчостў М.Костома5;1

- 19 - рова, М.Драгоманова, Ў.Франка, М.Грушевського, Б.Кўстякўвського, М.Шаповала та ўн.

Ўнституцўалўзацўя соцўологў∙ в СРСР, незважаючи на суворий контроль за ∙∙ розвитком з боку партўйно-адмўнўстративно∙ системи, сприяла розвитку соцўологўчних дослўджень ў в Укра∙нў. Першими паростками цього процесу тут стали так званў лабораторў∙ конкретних соцўологўчних дослўджень, створенў на початку 60-х рокўв. Така лабораторўя почала функцўонувати в 1961 р. в Ки∙вському державному унўверситетў ўм.Шевченка при кафедрў фўлософў∙. Подўбнў лабораторў∙ були вўдкритў у Львўвському, Харкўвському унўверситетах, а згодом ў в ўнших вузах Укра∙ни.

Ўз започаткуванням соцўологўчно∙ освўти розгорнулася пўдготовка соцўологўчних кадрўв вищо∙ квалўфўкацў∙. Було вўдкрито набўр до аспўрантури зў спецўальностў "соцўологўя". В груднў 1979 р. в Ки∙вському унўверситетў була створена перша в його ўсторў∙ кафедра соцўологў∙, в 1986 р. - вўддўлення соцўологў∙, а з квўтня 1991 р. - факультет соцўологў∙. Соцўологўчнў факультети чи вўддўлення були створенў також у Харкўвському, Львўвському, Одеському, Днўпропетровському, Волинському унўверситетах. В Укра∙нў в 1968 р. в структурў Ўнституту фўлософў∙ АН органўзований соцўологўчний вўддўл, на базў якого восени 1990 р. створено Ўнститут соцўологў∙ Академў∙ наук Укра∙ни.

Дослўдження та вирўшення актуальних соцўальних ў теоретико-методологўчних проблем дасть змогу поставити згодом нашу соцўологўчну науку поряд з авторитетними школами ў течўями в свўтовўй сучаснўй соцўологў∙.


5;1

- 20 -


ВИКОРИСТАНА ЛЎТЕРАТУРА


1. Шаповал М. "Укра∙нська соцўологўя"

Прага, 1927 р. 2. Шаповал М."Соцўологўя укра∙нського вўдродження"

Ки∙в, 1994 р. 3. Грушевський М. "На порозў ново∙ Укра∙ни"

Ки∙в, 1991 р. 4. Довгич В.А. "Укра∙нська ўдея в полўтичнўй теорў∙ М.Драгоманова"

Ки∙в, 1991 р. 5. Франко Ў. "Мислў о еволюцў∙ в ўсторў∙ людьськостў"

Твори. Ки∙в, 1956 р. Т.19. 6. Франко Ў. "Найновўшў напрямки в народознавствў"

Твори. Ки∙в, 1956 р. Т.19. 7. Франко Ў. "Потреби аграрно∙ статистики"

Твори. Ки∙в, 1956 р. Т.19. 8. Франко Ў. "Наука ў ∙∙ становище щодо працюючих класўв"

Твори. Ки∙в, 1956 р. Т.19. 9. Франко Ў. "Лист до Ольги Рошкевич 20 вересня 1878р."

Твори. Ки∙в, 1956 р. Т.20. 10. Кистяковский Б.А. "В защиту права (Интеллигенция и правосознание)"

Вехи М.,1991 г. 11. Депенчук Л.П. "Кистяковский: жизненный путь и философия"

Филос. и социол. мысль. М.,1992. N 1.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: