Лекции по статистике
Відповідно до варіації ознаки, варіаційні ряди розподілу можуть бути дискретними і інтервальними. В дискретному ряді розподілу кількісна ознака приймає тільки цілі значення. Коли значення варіантів ряду виражено у вигляді інтервалу, такий ряд розподілу називається інтервальним.
| Групи сімей - варіант | Кількість сімей - частота | Акумулятивна частка |
|
1 2 3 4 5 |
80 20 350 45 5 |
80 100 450 495 500 |
Накопичення часток по мірі зростання (спадання) ознаки називається акумулятивна частка.
За характером розподілу варіаційні ряди можуть бути симетричні і асиметричні.
Ряд розподілу, де частоти спочатку наростають, а потім спадають, називається симетричним. Ряд розподілу, в якому частоти розташовані несиметрично від середини, називається асиметричним або скошеним.
Графічно ряди розподілу зображаються у вигляді гістограми або полігону (де ось OY – результативна ознака, ось OX – факторна ознака):


Статистичні таблиці.
Найчастіше всі зведення і групування оформлюються у вигляді статистичних таблиць.
Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного і систематизованого викладу числових результатів зведення і обробки статистичних матеріалів
Статистичну таблицю можна порівняти з реченням: вона складається з підмета і присудка.
Підметом статистичної таблиці називається статистична сукупність або ї частина, яка характеризується числовими показниками.
Присудком називається та частина, що вміщає показники, що характеризують досліджувану сукупність та її частини (тобто підмет)
Статистична таблиця має три заголовка: один зовнішній і два внутрішніх:
|
Зовнішній заголовок розташований вверху таблиці і містить місце, час, мету досліджуваної ознаки. |
|||||
|
Підмет |
Кількість | Питома вага | Інші ознаки | ||
| 5,0 – 7,5 | 8 | 45 | |||
| 7,5 – 10,0 | 7 | 35 | |||
| 10,0 – 12,5 | 3 | 20 | |||
| 12,5 – 15,0 | 2 | 10 | |||
|
В підсумковій стрічні вказується підсумок по конкретній групі. |
20 |
100 |
|||
При оформленні курсової слід пам'ятати, що при поданні таблиць в правому кутку пишемо: "Таблиця …(номер)…", по центру – заголовок таблиці. Посилання на таблицю в тексті позначається словом "табл." + номер таблиці. При існування великої кількості розділів, при формуванні номеру таблиці вказуємо номер таблиці, потім через крапку – номер розділу, напр. "Таблиця 1.1"
Таблиці можуть бути простими, груповими і комбінаційними.
Простими називаються такі таблиці, в підметі яких міститься перелік об'єктів, адміністративних і територіальних одиниць або ряд періодів, дат, охарактеризованих числовими показниками. Прості таблиці є найбільш поширеними.
Групові таблиці – це таблиці, підмет яких містить одиниці досліджуваного об'єкту, згрупованих за певною суттєвою ознакою.
Комбінаційні таблиці – це таблиці, в яких підмет побудований за двома і більше ознаками.
Приклад комбінаційної таблиці.
|
Групування банків України за величиною статутного фонду на 1 березня 1999 року. |
||||||
| Розмір статутного фонду | Прибутковість ативів | Кількість | Питома вага | Інші ознаки | ||
| 5,0 – 7,5 |
1,5 – 2,0 2,0 – 2,5 2,5 – 3,0 |
2 1 5 |
11 23 11 |
|||
Разом |
8 |
45 |
||||
| 7,5 – 10,0 |
1,5 – 2,0 2,0 – 2,5 2,5 – 3,0 |
7 2 3 |
10 25 20 |
|||
|
Разом |
12 |
55 |
||||
В цілому по сукупності |
20 |
100 |
||||
Правила складання таблиць:
1) Таблиця повинна бути компактною і мати тільки ті вихідні дані, які безпосередньо відображають досліджуване явище.
2) Заголовок таблиці, назви граф і строчок повинні бути зрозумілими, чіткими, лаконічними і закінченими.
3) В графах допускаються скорочення тільки при необхідності.
4) Таблиця повинна бути замкнута і мати підсумкову строку. Ця підсумкова строка може знаходитись на початку таблиці.
5) Показники, що характеризують один одного, повинні міститися поруч.
6) Графи нумерують арабськими цифрами, підмет – латинськими літерами.
7) Якщо явище повністю відсутнє, то в клітинки, де має бути його кількісне значення ставиться тире. Якщо дослідник не може знайти відомості про певне явище, то в клітинку ставиться три крапки, або "н.в." – немає відомостей. Якщо дана клітинка не заповнюється, то в неї ставиться хрестик чи зірочка.
За видами групування таблиці можуть бути типологічні, структурні і аналітичні (див. минулу лекцію щодо видів групування).
Copyright © by Мазуренко В.П. Produced (p) by Gray Wolf Production Inc.
All rights reserved. Unauthorized copying, printing & publishing are strongly prohibited & punished by law.
Сторінка
Статистика 10 березня 1999 р.
Абсолютні і відносні величини
План.
1. Поняття, види і одиниці виміру абсолютних величин.
2. Поняття і одиниці виміру відносних величин.
3. Ціль, призначення і види відносних величин.
4. Способи розрахунку відносних величин.
Абсолютні величини (або абсолютні статистичні величини) виражають обсяги, розміри та рівні процесів і явищ.
Вони поділяються на індивідуальні та сумарні. Індивідуальні виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності, а сумарні характеризують величину тієї чи іншої ознаки усіх одиниць сукупності або окремих її груп, і отримуються в результаті підсумування індивідуальних значень.
Абсолютні величини можуть бути виражені в натуральному вигляді (тони, кілометри, кілометри), в умовно-натуральному (в перерахунку на якусь умовну одиницю: умовне паливо, тощо), трудові (людино-години, людино-дні), комплексні (тоно-кілометри1) і вартісний (в грошових одиницях)
Абсолютні статистичні показники можуть бути моментні і інтервальні. Моментні показники неадитивні2, а інтервальні – адитивні.
Відносні величини – це статистичні показники, які виражають кількісне співвідношення між явищами суспільного життя. Це – узагальнюючий показник, який дає міру співвідношення двох порівнювальних абсолютних величин, одна з яких береться з базового рівняння (називається базовою величиною), а ту, яку порівнюють з базовою – порівнювальна.
Якщо абсолютна величина показує, на скільки певне явище більше, то відносна величина показує в скільки разів це явище більше.
Відносна величина може бути виражена коефіцієнтом, або може бути виражена в процентах, промілях і децепромілях.
Коефіцієнт: k = а1/а2 (в скільки разів явище а1 більше/менше явища а2)
Темп зростання Тзр. = k * 100% (у відсотках)3
Темп приросту Тпр. = Тзр. – 1(або 100%)
До відносних величин відносяться: відносна величина планового завдання, відносна величина динаміки, відносна величина структури, відносна величина координації, інтенсивності розвитку і порівняння.
Промілі використовуюся переважно в демографічній статистиці. Вони розраховуються так, як і відсотки але на 1000 одиниць сукупності. Позначаються: 1000 0/00
Відносна величина планового завдання характеризує відношення величини показника, встановленої на плановий період, до величини показника, досягнутої до планового періоду або до якоїсь норми, стандарту, еталону.

Відносна величина виконання плану – це така відносна величина, Яка характеризує виконання плану за певний період.

Відносна величина динаміки – це відносна величина, яка показує відношення досягнутого рівня розвитку явища до рівня, який існував до того, або відносно еталона, норми, стандарту. Характеризує розвиток явища в часі і просторі.

Між відносними величинами планового завдання, виконання плану і динаміки існує співзалежність:

Відносними величинами структури називають такі величини, які характеризують відношення частки до цілого.

Відносні величини координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого.

Відносна величина інтенсивності розвитку4 – характеризує ступінь поширення явища в певному середовищі.
Наприклад,
коефіцієнт
смертності:
де
-середньостатистична
кількість
померлих.
Коефіцієнт
народжуваності:

Відносна величина порівняння – показує співвідношення одноіменних величин, що стосується різних об'єктів, різних територій, але за той же самий період.
Наприклад, населення м.Києва 3,5 млн. чол., населення Москви – 10,5 млн. чол. Отже населення Москви в 3 рази більше за населення Києва.
Середні величини.
Середня величина – це узагальнюючі показник, які характеризують рівень варіруючої ознаки в якісно однорідній сукупності.
Сукупність, яку ми збираємося характеризувати середньою величиною повинна бути:
1) якісно однорідною, однотипною;
2) складатися з багатьох одиниць.
Середні величини можуть бути абсолютними або відносними залежно від вихідної бази.
Середні можуть бути прості і зважені.
Найбільш простим видом середніх величин є середньоарифметична проста:
,
де n – кількість одиниць сукупності,
x – варіруюча ознака.
Вона застосовується в тому випадку, коли у нас варіруюча арифметична ознака має різні значення, і є незгруповані дані.
Якщо ж ми маємо згруповані дані, або варіруюча ознака зустрічається декілька раз, то застосовується середня арифметична зважена.
,
де x – варіруюча ознака,
f – абсолютна кількість повторення варіруючої ознаки.
Середня гармонічна (гармонійна).
|
Фірми |
Вихідні дані |
Розрахункові дані |
|
|
Середня зарплата на 1 робітника, грн. |
Фонд заробітної плати, тис. грн. |
Середня кількість робітників, чол. |
|
| 1 | 130 | 273 | 2100 |
| 2 | 150 | 330 | 2200 |
| 3 | 120 | 288 | 2400 |
|
Разом |
891 |
6700 |
|

де x – середня кількість робітників
w – середня заробітна плата.
Середня гармонійна зважена застосовується тоді, коли ми маємо загальний обсяг і індивідуальні значення, але не маємо кількості індивідуальних значень.
1 Скільки тон перевезено на 1 кілометр.
2 Адитивність – підсумування.
3 Отже, в принципі темп зростання схожий на коефіцієнт, різниця лише в тому, що темп зростання виражений в процентах (хоча можна і так, як і k).
4 Відносні величини інтенсивності виражаються переважно в промілях.
Copyright © by Мазуренко В.П. Produced (p) by Gray Wolf Production Inc.
All rights reserved. Unauthorized copying, printing & publishing are strongly prohibited & punished by law.
Сторінка
Статистика 17 березня 1999 р.
Середні величини (продовження).
Приклад №1. Використання середньої гармонічної. Автомобіль проїхав певну відстань (візьмемо її за 1) зі швидкістю 40 км/год. Назад він повертався зі швидкістю 60 км/год. Яка ж його середня швидкість?
Для розрахунку використаємо середню гармонічну просту:

Середня гармонічна – це обернена величина до середньої арифметичної, обчислена з обернених величин осереднюваних варіруючих ознак.

Середні поділяються на 2 великі класи: структурні і степеневі (сюди належать середня гармонічна, середня геометрична, середня квадратична, середня прогресивна тощо).
Середня
геометрична
розраховується
за формулою:

Приклад №2. Використання середньої арифметичної для розрахунку недискретного ряду.
-
Групування робітників за розміром зарплати Кількість робітників Фонд заробітної плати До 100 80 7200 100 – 120 250 27500 120 – 140 320 41600 140 – 160 230 34500 Понад 160 120 20400 Разом
1000
131200
Необхідно знайти середню заробітну плату робітників.
Перш за все ми повинні закрити верхні і нижні границі. Оскільки величина інтервалу в подальших групах дорівнює 20 од., перший інтервал записуємо "80 – 100", останній – "160-180". Потім знайдемо середину інтервалу:
-
Групування робітників за розміром зарплати
(x)
Кількість робітників
(f)
Середини інтервалу Фонд заробітної плати До 100 80 90 7200 100 – 120 250 110 27500 120 – 140 320 130 41600 140 – 160 230 150 34500 Понад 160 120 170 20400 Разом
1000
131200
Тоді середня арифметична зважена:

Властивості середньої (математичні).
1) Алгебраїчна сума відхилень всіх варіант від середньої дорівнює 0:

2) Якщо одну із варіант збільшити або зменшити на певну величину, то і середня зміниться на таку ж величину:

3) Якщо кожну варіанту розділити чи помножити на довільне число, то і середня збільшиться або зменшиться на те ж саме число.

4) Якщо частоти всіх варіант помножити чи поділити на довільне число, то середня не зміниться.

5) Сума квадратів відхилень варіант від середньої менша за будь-яку іншу величину:

Середні структурні.
До середніх структурних відносяться дві величини, які називаються "мода" і "медіана".
Мода (модальна величина) ряду – це така величина, яка найбільш часто зустрічається в даному розподілі.

x0 – це нижня межа модального інтервалу.
i – величина інтервалу.
f2 – частота модального інтервалу,
f1 – частота передмодального інтервалу (того, що передує модальному)
f3 – частота позамодального інтервалу (того, що йде після модального інтервалу)
Розрахуймо моду до прикладу №2.

Медіаною називається така величина, що займає серединне положення у варіаційному ряду, в якому варіанти розташовані в зростаючому або спадаючому порядку.
Для
дискретного
ряду:

Для
варіаційного
ряду (приклад
№2):

x0 – це нижня межа медіального інтервалу.
i – величина інтервалу.
Sm-1 – сума накопичених частот до медіанного інтервалу.
fm – частота медіанного інтервалу.
|
Групування робітників за розміром зарплати (x) |
Кількість робітників (f) |
Середини інтервалу | Фонд заробітної плати | Наростаючий підсумок частот (накопичені частки) |
| До 100 | 80 | 90 | 7200 | 80 |
| 100 – 120 | 250 | 110 | 27500 | 330 |
|
120 – 140 |
320 |
130 |
41600 |
650 |
| 140 – 160 | 230 | 150 | 34500 | 880 |
| Понад 160 | 120 | 170 | 20400 | 1000 |
| Разом | 1000 | 131200 |
(синім позначено медіанний інтервал: серединою кількості робітників є 500, і він належить до накопиченої частки у третьому ряду)

Структурні величини мода і медіана застосовуються для вивчення внутрішньої будови рядів розподілу, тобто їх структури.
Нормований середній бал.
Нормований середній бал застосовується для ознак рангової шкали.
Рангова шкала визначає не тільки подібність елементів, а і послідовність типу "більше-менше", "краще, ніж" тощо.
Для розрахунку нормованого середнього балу необхідно, спочатку, ранжувати значення ознаки в порядку зростання якості. Тоді:
,
де
- нормований
середній бал;
-
середньозважений
ранг;
R – різниця між максимальним і мінімальним значенням рангу.
x' – середина шкали рангів.
Приклад №3. Обстеження показало відношення населення району до медичного обслуговування:
повністю задоволені 15%
частково 50%
не задоволені 35%.
Яке ж в середньому ставлення населення до медичного обслуговування?
Проведемо ранжування: найкраще відношення – 3 бали, частково – 2 бали, не задоволені – 1 бал.

R = xmax – xmin = 3 – 1 = 2


Отже, 39% населення оцінюють медичне обслуговування як задовільне (оскільки за найвищий ранг ми взяли найкраще обслуговування)1.
Статистичне вивчення варіації.
План.
1. Суть варіації. Необхідність її статистичного вивчення.
2. Характеристики або показники варіації.
3. Методи обчислення дисперсії.
4. Види дисперсії. Правила додавання дисперсій.
5. Характеристики форми розподілу.
6. Криві розподілу.
До характеристик варіації відносяться наступні показники: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середній квадрат відхилення, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнти варіації.
Задача №1. Нехай маємо дві бригади із такою продуктивністю праці працівників:
1) 29, 31, 33, 30, 34;
2) 31, 32, 37, 27, 30.
Необхідно порівняти ці дві бригади.
Спочатку знайдемо середню продуктивну працю по кожній бригаді:


Розмах варіації становить різницю між мінімальним і максимальним значенням ознаки: R = xmax – xmin.
В нашому випадку:
R1 = 34 – 29 = 5
R2 = 37 – 27 = 10
1 Якби ми за найвищий ранг ми взяли незадоволення, то отриманий відсоток свідчив би про негативне відношення.
Copyright © by Мазуренко В.П. Produced (p) by Gray Wolf Production Inc.
All rights reserved. Unauthorized copying, printing & publishing are strongly prohibited & punished by law.
Сторінка
Статистика 14, 21 квітня 1999 р.
Ряди динаміки.
План.
1. Поняття про ряди динаміки. Види рядів динаміки.
2. Обчислення середнього рівня в рядах динаміки.
3. Аналітичні показники ряду динаміки.
4. Обчислення середніх темпів динаміки.
5. Коефіцієнти випередження.
6. Екстраполяція і інтерполяція.
Динамікою (від грецького динаміс – "сила, розвиток") називається процес розвитку явища в часі і просторі.
Для того, щоб відобразити ці процеси динаміки будують ряди динаміки (інша назва – динамічні ряди)
Динамічним рядом (рядом динаміки) називають ряд статистичних показників, що розташовані в хронологічній послідовності і характеризують зміну явища в часі.
Динамічний ряд складається з двох елементів:
1) статистичний показник (інша назва – рівень ряду) – характеризує величину явища, його розмір і найчастіше позначається через y;
2) момент часу, ряд періодів – показник, який характеризує певний час, у який дійсний відповідний статистичний показник.
-
момент часу
(ряд періодів)
статистичний показник 1990
1991
1992
1993
1994
54,2
54,1
53,9
Види рядів динаміки.
1) Ряд динаміки може бути в залежності від показників, які утворюють дану сукупність: абсолютним, відносним і середнім.
2) В залежності від часу, який визначений в динамічних рядах вони поділяються на інтервальні і моментні.
3) Залежно від відстані між рівнями ряду динаміки, ряди можуть бути рівні і нерівні (тобто з рівними і нерівними інтервалами).
4) Залежно від кількості статистичних показників: одномірний і багатомірний.
Аналітичні показники ряду динаміки.
| Роки |
Всього побудовано ЖБК1, млн.кв.м |
Абсолютний
приріст
|
Коефіцієнти або темпи зростання |
Темпи приросту (відсотки) |
Абсолютне значення одного відсотку приросту, тис.кв.м | Пункти росту, пункто-проценти | |||
| Порівняно з 1990 р. | Порівняно з попереднім роком | Порівняно з 1990 р. | Порівняно з попереднім роком | Порівняно з 1990 р. | Порівняно з попереднім роком | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1990 | 2,9 |
|
| | | | | | |
| 1991 | 2,4 |
-0,52 |
-0,5 | 0,8276 | 0,8276 | -17,24% | -17,24% | 290 | -17,24 |
| 1992 | 2,1 | -0,8 | -0,3 | 0,7241 | 0,8750 | -27,59% | -12,5% |
240 |
-10,35 |
| 1993 | 1,9 | -1 | -0,2 | 0,6552 | 0,9048 | -34,48% | -9,52% | 210 | -6,89 |
| 1994 | 1,8 | -1,1 | -0,1 | 0,6207 | 0,9474 | -38,93% | -5,26% | 190 | -3,45 |
В залежності від того, яка база взята для порівняння, розрізняють характеристики базисні і ланцюгові. Якщо база порівняння постійна, то характеристики динаміки називають базовими. Якщо база порівняння змінюється, то характеристики динаміки будуть називатися ланцюговими.
1. Одним із показників аналітичного дослідження динаміки є абсолютний приріст (зменшення). Це різниця між двома рівнями ряду динаміки. Він показує, наскільки даний рівень ряду перевищує рівень ряду, прийнятий за базу порівняння.
Для ланцюгових
показників 
Для базисних
показників 
де
– абсолютний
приріст ряду
yi – рівень періоду, що порівнюється,
yi-1 – рівень попереднього періоду
y0 – рівень базисного періоду.
2. Коефіцієнти або темпи зростання3 показує, у скільки разів збільшився або зменшився рівень ряду відносно базового.
Для базового
ряду: 
Для ланцюгового
ряду: 
де
– абсолютний
приріст ряду
yi – рівень періоду, що порівнюється,
yi-1 – рівень попереднього періоду
y0 – рівень базисного періоду.
Добуток ланцюгових темпів зростання становить базовий темп зростання.
3. Темп приросту показує, наскільки рівень ряду більший від того, з яким ми порівнюємо. Темп приросту обчислюється відношенням абсолютного приросту до базисного рівня.

4. Абсолютне значення одного відсотка дорівнює відношенню абсолютного приросту до темпу приросту за той же самий період. Цей показник розраховується для ланцюгового ряду.
Іншим шляхом цей показник можна розрахувати як 0,01 (або 1%) від базисного рівня.

5. Пункти росту використовуються в тому випадку, коли проводиться порівняння досить віддалених у часі показників. Пункт росту (або пунктопроцент) – це різниця базових темпів росту (або приросту) в процентах або коефіцієнтах двох суміжних періодів.
Середні показники динаміки.
Для дослідження інтенсивності явища використовується цілий ряд середніх показників.
1. Середній абсолютний приріст (середня швидкість росту) розраховується як середня арифметична з показників швидкості росту за певний період або за окремі проміжки часу.
Для ланцюгового
ряду:
де
-
абсолютний
приріст,
n – кількість ланцюгових темпів зростання.
Для базисного
ряду:
де n – кількість періодів
2. Середній темп росту – обраховується по формулі середньої геометричної.
Для ланцюгового
ряду:
,
де n – кількість ланцюгових темпів зростання
Для базисного
ряду: 
де n – кількість періодів
3. Середньорічний
темп приросту:
.
4. Середній рівень ряду. Обрахування середнього рівня ряду залежить від того, який це ряд (інтервальний чи моментний), а також які інтервали він утримує (рівні чи нерівні):
для інтервального ряду з рівними інтервалами середній рівень ряду обраховується через середню арифметичну просту.
для інтервального ряду з нерівними інтервалами середній рівень ряду розраховується як середня арифметична зважена:
,
де t – число періодів часу, протягом яких рівень не змінюється.
для моментного ряду з рівними інтервалами середній рівень ряду обраховується як середня хронологічна проста:

якщо ми маємо моментний ряд але нерівні інтервали, то використовується середня хронологічна зважена:

Частіше використовується середня арифметична зважена:
,
де

Розрахунок тенденції.
Т
![]()
енденція
(або тренд)
– це основний
напрям розвитку
того явища, яке
ми досліджуємо.
Існує декілька методів обчислення тренду:
метод укрупнення інтервалів. Принцип цього прийому полягає в тому, що дані динамічного ряду об'єднують в групи по періодам, і для них розраховують середній показник на період 3, 5, 10 і більше років.
Приклад.
-
Інтервал Значення ознаки 1991-1993 
1994-1996 
ІнтервалЗначення ознаки 
199150 
199248 1993 55 1994 57 
199560 1996 58
Отже маємо дві точки для побудови лінії тренду.
метод ковзної середньої. Для визначення ковзної середньої формують укрупнені інтервали, які складаються з однакового числа рівнів. Але за допомогою послідовних зсувів на одну дату (місяць, квартал, рік) абсолютні дані замінюють арифметичними за визначені періоди (тобто 3, 5, 10 років);
Приклад.
-
Значення ознаки (середня) 49 51,5 56 58,5 59
ІнтервалЗначення ознаки 








199150 1992 48 1993 55 1994 57 1995 60 1996 58
м
1992
1993 1994 1995 100 120 154 176
етод зімкнення рядів – об'єднання двох і більше рядів, що характеризують зміну одного і того є явища, використовується тоді, коли показники динамічних рядів не можуть бути співставлені. Змикання рядів проводять наступним чином: рахують відношення останнього показника першого ряду до першого показника другого ряду і визначають коефіцієнт4. Потім на цей коефіцієнт помножують всі рівні другого ряду, або ділять всі рівні першого ряду (у міжнародній статистичній практиці прийнято визначати двома горизонтальними або вертикальними рисками показники року, на базі якого були зроблені ці розрахунки);
Приклад: Нехай маємо два ряди.
-
1990 1991 1992 100 139 153
Коефіцієнт
буде дорівнювати:
.
З'єднаймо ці ряди, помножуючи значення у другому ряду на цей коефіцієнт. Отримали третій, зімкнений ряд.
-
1990 1991 1992 1993 1994 1995 100 139 -153-5
184 239 269
метод аналітичного вирівнювання (найбільш ефективний, розглянути по
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.Нужна помощь в написании работы?Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.