Xreferat.com » Рефераты по строительству » Підсилення основ, реконструкція і ремонт фундаментів. Будівництво в умовах щільної забудови

Підсилення основ, реконструкція і ремонт фундаментів. Будівництво в умовах щільної забудови

вигляді сорочки або пояса.

Підсилення верхніх кінців залізобетонних паль і місць їх сполучення з ростверком (різні випадки ушкоджень і порушень у процесі виконання робіт, руйнування бетону і арматури при експлуатації) виконують влаштуванням залізобетонної сорочки - обойми (мал. 5.1,а) Розміри сорочки і армування приймають конструктивно; роботи виконують захватками.

Підсилення пальових фундаментів у випадку їх недостатньої несучої здатності може здійснюватися шляхом задавлювання паль до обпирання їхніх нижніх кінців на щільні ґрунти або нарощування існуючих паль додатковими секціями. Частіше за все підсилення роблять зануренням додаткових паль поза контуром споруди (виносні палі). Навантаження на виносні палі може передаватися за допомогою спеціальних опорних горизонтальних балок, які пропускають крізь ростверк або стіну будівлі, а також за допомогою нового ростверку (мал.5.1,6). Підсилення може також бути виконане за допомогою буроін’єкційних паль.

Тип додаткових паль - буронабивні, задавлювані складові, буроін’єкційні - вибираються з урахуванням конкретних умов.

Підсилення пальових фундаментів виносними палями роблять і для призупинення крену. У цьому випадку для включення в роботу виносних паль в існуючих палях вирубується верхня частина стовбура (мал. 5.1,в).


Рис 5.1 Підсилення пальових фундаментів

а - кінців паль; б - влаштування виносних паль; в - підведення додаткових паль; 1 - існуючі палі; 2 - залізобетонна обойма; 3 - ушкодження палі і ростверку; 4 - ростверк; 5 - додаткова виносна паля; 6 - новий ростверк; 7 - зв'язок додаткового ростверка з підсилюваним; 8 - сторона будівлі, по якій вирубувалися палі.


6. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, РОЗТАШОВАНИХ НА НЕСТІЙКИХ СХИЛАХ.


Найбільш ефективними заходами щодо закріплення нестійкого (зсувного) схилу з розташованими на ньому будівлями й спорудами є влаштування контрбанкетів, контрфорсів і утримуючих протизсувних конструкцій. Треба, однак, мати на увазі, що будівлі або споруди, побудовані на схилах, можуть деформуватися і незалежно від ступеня стійкості схилу. Якщо схил або укіс, на якому (або поблизу якого) зведено будівлю або споруду, стійкий, а деформації фундаментів відбуваються, то причини цих деформацій варто шукати в недостатній несучій здатності основи або міцності фундаменту. У цих випадках підсилення основ і фундаментів роблять розглянутими в п.п 3-5 способами.

Контрбанкет (мал. 6.1,а) являє собою відсипання із ґрунту, призначений для збільшення утримуючих сил у схилі під дією власної ваги. Найбільший ефект від контрбанкета досягається в тому випадку, коли він розташований над висхідною гілкою поверхні ковзання. В окремих випадках низовий укіс контрбанкета може бути підсилений підпірною стінкою або пальовою конструкцією. Основу контрбанкета часто виконують із дренуючого матеріалу (щебінь, гравій, крупний пісок) для відведення ґрунтових вод.

Для зміцнення схилів замість суцільного контрбанкета влаштовують контрфорс, що являє собою поперечний вертикальний виступ, ребро або стінку, що підсилює схил (або утримує конструкцію, наприклад, - підпірну стінку) і приймає на себе тиск ґрунту (мал.6,1.б). Контрфорси можуть бути як кам'яними, так і бетонними; кам'яні контрфорси одночасно служать для відведення з товщі схилу ґрунтових вод і їх називають контрфорсними дренажами.

Деформації будівель і споруд на зсувних схилах не завжди можна запобігти влаштуванням контрфорса або контрбанкета. У подібних випадках застосовують протизсувні утримуючі конструкції глибокого закладення. Такі конструкції найчастіше виконують із буронабивних паль, розташованих впоперек руху зсуву й поєднаних залізобетонними ростверками.(мал.6.1,в).


а) б) в)

Рис.6.1 Підсилення схилів

а - контрбанкетом; б - контрфорсом; в - утримуючими конструкціями; 1 - поверхня схилу; 2 - контрбанкет; 3 - поверхня ковзання зсуву; 4 - будівля; 5 - контрфорс; 6, 7 – верхова і низова утримуючі конструкції; 8 - буронабивні палі; 9 - анкер.


Останнім часом протизсувні утримуючі пальові конструкції стали використовувати із застосуванням анкера, що прикріплює ростверк до корінних порід. У якості анкерних пристроїв використовують похилі буроін’єкційні палі діаметром 200-300мм. Такі конструкції більш економічні, оскільки анкеровка голови конструкції істотно полегшує її роботу й дозволяє зменшити число рядів паль, їх діаметр і довжину.

7. ЗВЕДЕННЯ ФУНДАМЕНТІВ ПОБЛИЗУ ІСНУЮЧИХ БУДІВЕЛЬ


Будівництво нової споруди в умовах тісної забудови впливає на деформації основи під раніше зведеними будівлями. Додаткове осідання (іноді тріщини, нахили і перекоси) сильніше проявляються в тій частині існуючої будівлі, яка перебуває поблизу нової.

Як відомо, напружена (або деформована) зона в основі виходить за межі фундаменту, у результаті чого утворюється вирва осідання (рис 7.1,а). Взаємний вплив близько розташованих фундаментів проявляється в тім, що формується загальна вирва осідання (мал. 7.1,6, в).

Характер деформацій (осідань і кренів) при взаємному впливі фундаментів залежить від умов навантаження цих фундаментів, тобто від часу прикладення навантаження. Так, якщо завантаження основ двох фундаментів відбувається одночасно, то й будівлі отримують нахил у напрямку одна до одної. Коли фундаменти зводяться і навантажуються послідовно, то будівля, що споруджується в другу чергу (за інших рівних умов), отримає величину осідання меншу, ніж коли б вони будувалися одночасно; при цьому крен будівель і першої і другої черги виявляється спрямованим в одну сторону.


Рис 7.1 Взаємний вплив двох фундаментів а - напружені зони не перекриваються; б, в - зони напруг перекриваються;

1- зона напруг; 2 - вирва осідання.

а) б)

Рис. 7.2 Осідання поверхні ґрунту (а) і характер деформації різнононавантажених будівель (б), розташованих поблизу одна від одної: 1 - існуюча будівля; 2 – новозбудована; 3 - вирва осідання; 4 –епюра осідання поверхні ґрунту; 5 - стислива товща.


Поверхня ґрунту безпосередньо біля краю підошви жорсткого фундаменту дає осідання, близьке до осідання самого фундаменту (мал. 7.2,а), і з віддаленням від краю підошви воно інтенсивно зменшується. Ширина вирви осідання поблизу будівлі, як показують спостереження, залежно від виду ґрунту, його стисливості і типу фундаменту становить (0.8-1.0) його ширини b для стовпчастого і (1.2 -1.5) b для стрічкового.

У випадку коли поряд з існуючою будівлею будується нова, „важча” за першу, то вирва осідання від нової будівлі призводить до додаткового осідання Sad і деформації поряд існуючої будівлі (мал. 7.2,б) і інженерних комунікацій, що перебувають у межах зазначеної вирви. На відстані 0.5 b від краю фундаменту глибина вирви осідання може становити (25 - 40)% величини осідання самого фундаменту.

Утворення вирви осідання в існуючій будівлі може бути викликане однобічним привантаженням складованим матеріалом або підсипанням ґрунту при планувальних роботах.

У тих випадках, коли неможливо забезпечити розрив між суміжними фундаментами рівний 1,5 b для стовпчастого фундамента і 2,0 b - для стрічкового необхідно застосовувати спеціальні заходи: влаштування огорож з розділової стінки і застосування фундаментів з консолями.

Огороження слабкої основи існуючої будівлі (мал. 7.3,а) уздовж сторони, з якої починається будівництво нової, виконують зі шпунта, буронабивних і буроін’єкційних паль і способом «стіна в ґрунті». У вертикальному розрізі огорожа повинна прорізати стисливу товщу в слабкому ґрунті і входити в щільні шари для того, щоб переміщення огорожі було набагато меншим від величини осідання споруджуваної будівлі.


а) б) в)

Рис. 7.3 Конструктивні заходи щодо виключення взаємного впливу поряд розташованих будівель на їхні деформації:

а - захисна огорожа; б - фундаменти з консоллю при поздовжніх несучих стінах або плиті; в - при поперечних несучих стінах; 1 -існуючий фундамент; 2 - проектований будинок; 3 - захисне огородження; 4 - щільний грунт; 5 - існуючий будинок; 6 - осадовий шов; 7 - консоль; 8 - проектований фундамент; 9 - несуча стіна; 10 - монолітна частина стіни фундаменту з консоллю; 11 - зазор.

Суть використання фундаментів з консолями (мал. 7.3,6 в) полягає в наступному: фундамент нової будівлі не доводять до його торця; торцева частина будівлі опирається на консоль, виліт якої 1к визначається з розрахунку; консоль найчастіше виконується у вигляді плити.

Вибір захисного заходу залежить від конкретних умов зведення нової будівлі поблизу існуючої.

Література


1. Основания, фундаменты и подземные сооружения. Справочник проектировщика/Под, ред. Е. А. Сорочана, Ю. Г. Трофименкова. - М.:Д985-479с.

2. Механика грунтов, основания и фундаменты. Учебник / С. Б. Ухов и др. под ред. С.Б.Ухова.-М.: Изд. АСВ, 1994-527 с.

3. Далматов Б. И. Механика грунтов, основания и фундаменты. -Л.:Сройиздат, 1988 - 415с.

4. Швец В. Б., Феклин В.И., Гинзбург Л. К. Усиление и реконструкция фундаментов. -М.: Стройиздат, 1985-203с.

5. Свод правил по проектированию и строительству. Проектирование и устройство оснований и фундаментов зданий и сооружений (СП 50-101-2004 – М.: Федеральное государственное унитарное предприятие «Центр проектной продукции в строительстве», 2005 – 130 с.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: