Розрахунок і конструювання сталевої стропильної ферми покриття промислового будинку
Міністерство аграрної політики України
Херсонський Державний Аграрний Університет
Кафедра Будівництва
Методичні рекомендації до курсового проекту
з дисципліни “Сталеві конструкції”
для студентів заочної форми навчання зі спеціальності
7.092.101 “Промислове та цивільне будівництво”
Розрахунок і конструювання сталевої стропильної ферми покриття промислового будинку
Янін О.Є.
Херсон 2005
УДК 626.422.24
Методичні рекомендації до курсового проекту рекомендовано до видання рішенням науково-методичної ради будівельно-гідромеліоративного факультету (протокол № 5 від 12 січня 2005р.)
Рецензент:
Доцент, к.т.н. Кириченко В.Л.
Янін О.Є.
Розрахунок і конструювання сталевої стропильної ферми покриття промислового будинку– Херсон: РВВ “Колос” ХДАУ, 2005.- 28с.
Вступ
Методичні рекомендації призначені для використання студентами будівельно-гідромеліоративного факультету при виконанні курсових та дипломних робіт.
Загальні відомості
У рамках курсового проекту треба розрахувати і сконструювати сталеву стропильну ферму з паралельними поясами для покриття промислового будинку.
Метою розрахунку і конструювання ферми є:
1) підбір розмірів поперечного перерізу стержнів виходячи із забезпечення нормативних вимог по міцності, стійкості, граничній гнучкості;
2) розробка конструкцій і розрахунок вузлів ферми виходячи із забезпечення надійної передачі зусиль від одного стержня до другого.
Розрахунок і конструювання ферми повинні виконуватись на основі нормативних документів [1], [2]. В них викладені основні вимоги, виконання яких треба забезпечити при проектуванні.
Курсовий проект складається з:
1) пояснювальної записки на листах стандартного формату А-4;
2) графічної частини, яка виконується на одному листі стандартного формату А-1 або на двох листах стандартного формату А-2.
Графічна частина включає в себе[3]:
1) геометричну схему і схему зусиль ферми;
2) детальне креслення ферми;
3) схеми розташування основних елементів (ферм, прогонів або панелей покриття, горизонтальних в’язей по верхнім і нижнім поясам ферм);
4) таблиці, специфікації.
1. Вибір геометричної схеми ферми
Проектування ферми треба починати з розробки геометричної схеми. Її утворюють осьові лінії, які проходять через центри ваги стержнів. Осьові лінії усіх стержнів, що сходяться у вузлі, повинні пересікатись в однієї точці – центрі вузла.
Геометричну схему ферми треба приймати у відповідності з вимогами уніфікації. При застосуванні рулонної покрівлі в основу уніфікації покладені
1) модуль прольоту промислового будинку, що кратний 6м
2) довжина панелі верхнього поясу d=3м
3) уклін покрівлі і верхнього поясу і=1,5% (при виконанні розрахунків цей уклін можна не враховувати)
4) трикутна решітка зі стійками
5) висота ферми:
3150мм – якщо стержні виконані з парних кутиків (по зовнішнім граням поясів)
2900мм; 3500мм; 3600мм - якщо стержні виконані з круглих труб і ГЗП (гнуто-зварних профілів).
Уніфіковані геометричні схеми ферм для різних прольотів і форм поперечних перерізів стержнів наведені на рис.1.1.
а)

б)

а) для ферм з парних кутиків
б) для ферм з круглих труб і ГЗП
Рис.1.1 Уніфіковані геометричні схеми стропильних ферм
У відповідності з вказаними у завданні на проектування прольотом ферми L і типом поперечного перерізу стержнів, необхідно обрати відповідну геометричну схему за рис.1.1 і навести її у пояснювальній записці до курсового проекту.
2. Вибір розрахункової схеми ферми і збір навантажень
У розрахунковій схемі розкісної стропильної ферми треба прийняти шарнірне сполучення усіх стержнів у вузлах. Ферма спирається на колони у двох крайніх вузлах нижнього поясу.
Покриття по стропильних фермах буває двох типів:
1) прогонне
2) безпрогонне.
При прогонному типі, на верхні пояси стропильних ферм у вузлах встановлюють прогони у вигляді балок або легких наскрізних конструкцій. Вони розташовані в напрямку, перпендикулярному площині ферми. На прогони зверху укладають:
- дрібнорозмірні елементи (як правило, у вигляді сталевого профільованого настилу)
- ізоляційні шари конструкцій покрівлі та шари, що вирівнюють.
При безпрогонному типі покриття, на верхні пояси стропильних ферм укладають крупнорозмірні залізобетонні ребристі панелі покриття, довжиною, рівний кроку ферм (6 або 12м) і шириною 3м. Поздовжні ребра панелей розташовані у напрямку, перпендикулярному площині ферми. Відстань між ними відповідає ширині панелі і складає 3м. Оскільки відстань між вузлами верхнього поясу також дорівнює 3м, то поздовжні ребра залізобетонних панелей спираються на верхні пояси стропильних ферм у вузлах. На панелі покриття зверху укладають ізоляційні шари конструкцій покрівлі та шари, що вирівнюють.
Тип покриття при виконанні курсового проекту треба прийняти у відповідності із завданням.
На ферму діють такі навантаження:
1) постійне від власної ваги конструкцій покриття (покрівлі, ферми, в’язей)
2) тимчасове снігове.
При обох типах покриття, несучі елементи спираються на верхній пояс ферми у вузлах. Тому, навантаження на ферму від елементів покриття та снігу можна представити у вигляді вертикальних зосереджених сил, прикладених до вузлів верхнього поясу (див. рис.2.1). Для їх визначення вводяться поняття вантажної площі ферми і вантажної площі вузла.
Вантажна площа ферми – частина площі покриття, навантаження з якої передається на дану ферму.
Вантажна площа вузла – частина вантажної площі ферми, навантаження з якої передається на даний вузол (рис.2.1).

Рис.2.1 До визначення вантажних площ ферм і вузлів
Вертикальні зосереджені сили, прикладені до вузлів (вузлові сили) треба обчислювати як добуток постійного і тимчасового розрахункових навантажень, що діють на 1м2 покриття (поверхневих навантажень), на вантажну площу відповідного вузла.
Збір постійних навантажень виконується на підставі розділу №2 [1]. Поверхневі постійні навантаження на 1м2 покриття зручно підраховувати у табличній формі (таблиці 2.1 і 2.2). Таблицю 2.1 треба заповнювати при прогонному типі покриття, а таблицю 2.2 – при безпрогонному.
В обох таблицях послідовно переліковуються усі елементи покриття зверху униз, включаючи ферму. При цьому умовно прийнято, що власна вага ферм, прогонів, панелей покриття рівномірно розподілена по площі у плані.
Власна вага різних слоїв покрівлі обчислюється за формулою
,
(2.1)
де γ, кН/м3 – питома вага матеріалу
t, м – товщина шару.
При виконанні курсового проекту покрівлю прийняти утепленою. Вид, питому вагу (γутепл) і товщину (tутепл) утеплювача треба прийняти у відповідності із завданням на проектування. При заповненні строки №4 таблиць 2.1 і 2.2 треба знайти gн(утепл)=γутепл·tутепл і записати отримане значення у стовпчик №3.
Власна вага елементів покриття і покрівлі прийняті на основі даних, що наведені у літературі (стор.149 [4]), (стор.320 [5]).
Коефіцієнти надійності за навантаженням γf для стовпчика №4 прийняті за таблицею 1 [1]. Значення γf(утепл) для утеплювача треба прийняти рівним:
1,2 – якщо утеплювач виконується у заводських умовах (мінераловатні, фібролітові плити)
1,3 - якщо утеплювач виконується на будівельному майданчику (пінобетон).
Розрахункове навантаження для стовпчика №5 треба для кожної строки обчислювати за формулою
g=gн·γf . (2.2)
Поверхневі постійні навантаження від власної ваги 1м2 покриття прогонного типу
Таблиця 2.1
Номер наван-тажен-ня |
Склад навантажень і розрахунок їх нормативних значень |
Норма-тивне наванта-ження gн,кПа (кН/м2) | Коефіці-єнти надійно-сті за на-ванта-женням γf | Розра-хункове наванта-ження g,кПа (кН/м2) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Захисний шар із бітумної мастики з утопленим гравієм, γ=21кН/м3; t=0,02м; gн=γ·t=21·0,02=0,42кН/м2 | 0,42 | 1,3 | 0,546 |
| 2. | Гідроізоляція з 4-х шарів руберойду | 0,16 | 1,3 | 0,208 |
| 3. | Цементна (або асфальтова) стяжка, γ=18кН/м3; t=0,02м; gн=γ·t=18·0,02= =0,36кН/м2 | 0,36 | 1,3 | 0,468 |
| 4. | Утеплювач з (вказати вид або матеріал утеплювача згідно із завданням), gн(утепл)=γутепл·tутепл | gн(утепл) | γf(утепл) | gн(утепл)· ·γf(утепл) |
| 5. | Пароізоляція у вигляді одного шару пергаміну або руберойду | 0,04 | 1,3 | 0,052 |
| 6. | Сталевий профільований настил | 0,12 | 1,05 | 0,126 |
| 7. | Прогони | 0,08 | 1,05 | 0,084 |
| 8. | Стропильні ферми з в’язями | 0,24 | 1,05 | 0,252 |
| Разом | gн= | g= |
Поверхневі постійні навантаження від власної ваги 1м2 покриття безпрогонного типу
Таблиця 2.2
Номер наван-тажен-ня |
Склад навантажень і розрахунок їх нормативних значень |
Норма-тивне наванта-ження gн,кПа (кН/м2) | Коефіці-єнти надійно-сті за на-ванта-женням γf | Розра-хункове наванта-ження g,кПа (кН/м2) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Захисний шар із бітумної мастики з утопленим гравієм, γ=21кН/м3; t=0,02м; gн=γ·t=21·0,02=0,42кН/м2 | 0,42 | 1,3 | 0,546 |
| 2. | Гідроізоляція з 4-х шарів руберойду | 0,16 | 1,3 | 0,208 |
| 3. | Цементна (або асфальтова) стяжка, γ=18кН/м3; t=0,02м; gн=γ·t=18·0,02= =0,36кН/м2 | 0,36 | 1,3 | 0,468 |
| 4. | Утеплювач з (вказати вид або матеріал утеплювача згідно із завданням), gн(утепл)=γутепл·tутепл | gн(утепл) | γf(утепл) | gн(утепл)· ·γf(утепл) |
| 5. | Пароізоляція у вигляді одного шару пергаміну або руберойду | 0,04 | 1,3 | 0,052 |
| 6. | крупнорозмірні залізобетонні ребристі панелі покриття |
1,4 (при кроці ферм 6м) 1,9 (при кроці ферм 12м) |
1,1 |
1,54 (при кроці ферм 6м) 2,09 (при кроці ферм 12м) |
| 7. | Стропильні ферми з в’язями | 0,4 | 1,05 | 0,42 |
| Разом | gн= | g= |
Примітка: Крок ферм (6 або 12м) вказаний у завданні на проектування.
Після заповнення таблиці необхідно знайти суми усіх значень по стовпчикам №3 і №5 та записати їх у строку “разом”. Ці суми позначені відповідно gн і g. Збір снігового навантаження виконується на підставі розділу №5 [1]. Розрахункове поверхневе снігове навантаження на 1м2 горизонтальної проекції покриття
p=so·μ·γf(cн), (2.3)
де so - нормативне поверхневе снігове навантаження на 1м2 горизонтальної поверхні землі
μ – коефіцієнт переходу від снігового навантаження на землі до снігового навантаження на покриття
γf(cн) - коефіцієнт надійності за сніговим навантаженням
Величина so залежить від географічного району будівництва. Для її визначення необхідно на карті (рис.2.2) знайти вказаний у завданні на проектування географічний пункт, у якому зводиться будинок.
Потім треба визначити номер снігового району для цього пункту. Границі районів на карті показані суцільними лініями. Номери снігових районів позначені римськими цифрами (І,ІІ,ІІІ,ІV …). Для знайденого району за таблицею 2.3 треба визначити відповідне значення so.
Нормативні снігові навантаження на 1м2 горизонтальної поверхні землі so
Таблиця 2.3
| Номер снігового району по карті (рис.2.2) | I | II | III | IV | V | VI |
| Значення so, кПа (кН/м2) | 0,5 | 0,7 | 1,0 | 1,5 | 2,0 | 2,5 |
Наприклад: для м. Херсона маємо сніговий район – І. За таблицею2.3 для цього району so=0,5кПа. Коефіцієнт μ для покриття по фермах паралельними поясами треба прийняти рівним одиниці (див. додаток 3, схему №1, стор.17 [1] ). Коефіцієнт γf(cн) у відповідності з п.5.7 [1] треба прийняти рівним:
1,4
– при

1,6
- при
.
Розрахункові вертикальні зосереджені сили від повного навантаження (постійного і тимчасового), прикладені до середніх вузлів (див. рис.2.1)
P=(g+p)·b·d, (2.4)
де b,м – крок ферм згідно із завданням
d=3м – довжина панелі верхнього поясу ферми.
Розрахункові вертикальні зосереджені сили від повного навантаження (постійного і тимчасового), прикладені до крайніх вузлів
Pкр=(g+p)·b·0,5·d=0,5·Р. (2.5)
У розрахунковій схемі розкісної ферми треба прийняти, що стержні у вузлах з’єднані шарнірно (див.рис.3.1). Тоді при вузловому навантаженні у всіх стержнях виникають тільки поздовжні сили (N).
3. Визначення поздовжніх сил у стержнях ферми (статичний розрахунок)
Поздовжню силу у кожному стержні ферми від повного розрахункового навантаження треба обчислювати за формулою
N=N1·P, (3.1)
де N1 – поздовжня сила у стержні при завантаженні ферми одиничними вузловими силами (рис.3.1).


Рис.3.1 Розрахункові схеми ферм, завантажених одиничними вузловими силами
Стержні верхнього поясу, нижнього поясу, розкосів і стійок позначені відповідно буквами: В, Н, Р, С. Пронумеровані вони зліва направо до осі симетрії порядковими номерами. Наприклад, третій зліва розкіс позначений Р3. Перший розкіс Р1, що йде від опори будемо називати опорним. Ось симетрії ферми знаходиться посередині прольоту L і на рис.3.1 позначена штрих-пунктирною лінією.
Значення N1 треба визначати за таблицею 3.1 у залежності від прольоту ферми L і форми поперечних перерізів стержнів (парні кутики, круглі труби, ГЗП) при відповідному номері схеми за рис 3.1. Цей номер повинен відповідати уніфікованій геометричній схемі ферми, обраній у розділі 1.1.
Поздовжні сили у стержнях N1 при завантаженні ферми одиничними вузловими силами згідно з (рис.3.1).
Таблиця 3.1
| Елемент | Позначення стержня за рис.3.1 | Ферма з парних кутиків, прольотом L,м | Ферма з круглих труб і ГЗП, прольотом L,м | ||||||
| 18 | 24 | 30 | 36 | 18 | 24 | 30 | 36 | ||
| Номер схеми на рис.1.1 і рис 3.1 | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
| Верхній пояс | В1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
| В2 |
-3,81 |
-5,714 |
-7,619 |
-9,524 |
-4,138 |
-6,207 |
-6,857 |
-8,333 |
|
| В3 |
-3,81 |
-5,714 |
-7,619 |
-9,524 |
-4,138 |
-6,207 |
-6,857 |
-8,333 |
|
| В4 |
- |
-7,619 |
-11,43 |
-15,24 |
- |
-7,759 |
-10,29 |
-13,33 |
|
| В5 |
- |
- |
-11,43 |
-15,24 |
- |
- |
-10,29 |
-13,33 |
|
| В6 |
- |
- |
- |
-17,14 |
- |
- |
- |
-14,58 |
|
| Нижній пояс | Н1 |
2,381 |
3,333 |
4,286 |
5,238 |
2,586 |
3,621 |
3,857 |
4,583 |
| Н2 |
4,286 |
7,143 |
10,0 |
12,86 |
4,655 |
7,759 |
9,0 |
11,25 |
|
| Н3 |
- |
- |
11,91 |
16,67 |
- |
8,276 |
10,714 |
14,583 |
|
| Н4 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
15 |
|
| Розкоси | Р1 |
-3,452 |
-4,833 |
-6,214 |
-7,595 |
-3,597 |
-5,036 |
-5,927 |
-7,159 |
| Р2 |
2,071 |
3,452 |
4,833 |
6,214 |
2,158 |
3,597 |
4,61 |
5,858 |
|
| Р3 |
-0691 |
-2,071 |
-3,452 |
-4,833 |
-0,719 |
-2,158 |
-3,293 |
-4,556 |
|
| Р4 |
- |
0,691 |
2,071 |
3,452 |
- |
-0,719 |
1,976 |
3,254 |
|
| Р5 |
- |
- |
-0,691 |
-2,071 |
- |
- |
-0,659 |
-1,953 |
|
| Р6 |
- |
- |
- |
0,691 |
- |
- |
- |
-0,651 |
|
| Стійки | С1 |
-0,5 |
-0,5 |
-0,5 |
-0,5 |
-0,5 |
-0,5 |
-0,5 |
-0,5 |
| С2 |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
|
| С3 |
- |
-1,0 |
-1,0 |
-1,0 |
- |
0,5 |
-1,0 |
-1,0 |
|
| С4 |
- |
- |
- |
-1,0 |
- |
- |
0,5 |
||
Обчислення поздовжніх сил у стержнях ферми від повного розрахункового навантаження N за формулою 3.1 зручно виконувати у табличній формі (табл.3.2).
Визначення поздовжніх сил у стержнях ферми від повного розрахункового навантаження
Таблиця 3.2
| Елемент | Позначення стержня за рис.3.1 |
Поздовжні сили у стержнях N1 при завантаженні ферми одиничними вузловими силами (з табл.3.1) |
Поздовжні сили у стержнях N від повного розрахункового навантаження |
| Верхній пояс | В1 | ||
| В2 | |||
| В3 | |||
| В4 | |||
| В5 | |||
| В6 | |||
| Нижній пояс | Н1 | ||
| Н2 | |||
| Н3 | |||
| Н4 | |||
| Розкоси | Р1 | ||
| Р2 | |||
| Р3 | |||
| Р4 | |||
| Р5 | |||
| Р6 | |||
| Стійки | С1 | ||
| С2 | |||
| С3 | |||
| С4 |
У пояснювальній записці до курсового проекту треба навести обрану розрахункову схему ферми у відповідності з рис.3.1.
4. Підбір поперечних перерізів стержнів ферми
Підбір треба виконувати виходячи із забезпечення нормативних вимог [2]. Загальний вигляд поперечних перерізів різних типів стержнів наведений на рис.4.1.

Рис.4.1 Типи (види) поперечних перерізів стержнів ферми.
Через центри ваги перерізів проведені головні осі інерції Х-Х і У-У. Тип перерізу треба обирати у відповідності із завданням на курсовий проект.
Переріз з двох рівнополичних кутиків (рис.4.1а) позначають: 2L b Ч t,
де b,мм – ширина полиці
t,мм – товщина полиці.
Наприклад: 2L 100 Ч 8.
Переріз з круглих труб (рис.4.1б) позначають: Тр. D Ч t,
де D,мм – зовнішній діаметр
t,мм – товщина стінки.
Наприклад: Тр. 83 Ч 3.
Переріз з квадратних ГЗП (рис.4.1в) позначають: ڤ h Ч t,
де h,мм – висота (ширина) профілю
t,мм – товщина стінки.
Наприклад: ڤ 80 Ч 5.
В фермах, прольотом 18 і 24м пояси можна прийняти постійного перерізу за всією довжиною.
При прольоті L=18м за схемами №1 і №5 (див.рис.3.1) переріз верхнього поясу підбирається по поздовжній силі N у стержні В3, а нижнього поясу по поздовжній силі N у стержні Н2.
При прольоті L=24м за схемою №2 переріз верхнього і нижнього поясів підбирається по поздовжнім силам N відповідно у стержнях В4 і Н2.
При прольоті L=24м за схемою №6 переріз верхнього і нижнього поясів підбирається по поздовжнім силам N відповідно у стержнях В4 і Н3.
В фермах, прольотом 30 і 36м переріз поясів за довжиною доцільно змінювати.
При прольоті L=30м за схемами №3 і №7
- переріз стержнів верхнього поясу В4 і В5 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні В5
- переріз стержнів верхнього поясу В1,В2 і В3 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні В3
- переріз стержнів нижнього поясу Н2 і Н3 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні Н3
- переріз стержня нижнього поясу Н1 треба підбирати по зусиллю, що у ньому діє.
При прольоті L=36м за схемою №4:
- переріз стержнів верхнього поясу В4, В5 і В6 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні В6
- переріз стержнів верхнього поясу В1,В2 і В3 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні В3
- переріз стержнів нижнього поясу Н1 і Н2 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні Н2
- переріз стержня нижнього поясу Н3 треба підбирати по зусиллю, що у ньому діє.
При прольоті L=36м за схемою №8:
- переріз стержнів верхнього поясу В4, В5 і В6 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні В6
- переріз стержнів верхнього поясу В1,В2 і В3 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні В3
- переріз стержнів нижнього поясу Н2 і Н3 можна підбирати по поздовжній силі N у стержні Н3
- переріз стержнів нижнього поясу Н1 і Н4 треба підбирати по зусиллям, що діють у них.
Для усіх схем поперечний переріз опорного розкосу Р1 можна прийняти таким, як і у стержня верхнього поясу В2 (якщо буде забезпечена стійкість розкосу). Стійки (С1,С2...) можна прийняти одного поперечного перерізу. Підбирати його треба по поздовжній силі N у стержні С2.
Усі розкоси, що працюють на розтяг, доцільно виконати однаковими. Для підбору їх поперечного перерізу необхідно у таблиці 3.2 знайти розкос, у якому діє максимальна поздовжня сила з позначкою “+”. По цій поздовжній силі треба виконувати підбір перерізу.
Стиснуті не опорні розкоси також можна прийняти одного поперечного перерізу. Для їх підбору необхідно у таблиці 3.2 знайти розкос, у якому діє максимальна поздовжня сила з позначкою “-”. По цій поздовжній силі треба виконувати підбір перерізу.
Щоб стержні не скривлялися від випадкових впливів та на провисали від власної ваги, їх гнучкість обмежується. У відповідності з п.6.15 і 6.16 [2] граничні (максимально припустимі) гнучкості складають:
- для стиснутого поясу і опорного розкосу – λlim=120
- для решти стиснутих стержнів - λlim=150
- для розтягнутих стержнів - λlim=400.
Оскільки ферма є симетричною відносно середини прольоту, то при проектуванні достатньо підібрати перерізи стержнів лівої половини прольоту.
4.1 Підбір поперечних перерізів стиснутих стержнів ферми
У відповідності з даними статичного розрахунку (див. розділ №3) на стиск працюють:
1) верхній пояс
2) стійки (за винятком стержнів С3 за схемою №6 і С4 за схемою №8)
3) висхідні розкоси (якщо розглядати ліву половину прольоту ферми до осі симетрії).
Розкос називають висхідним, якщо його лівий кінець нижче правого.
При досягненні поздовжньою силою деякого критичного значення, стиснутий стержень втрачає стійкість. Це означає, що прямолінійна форма рівноваги перестає бути стійкою, а стійкою буде криволінійна форма. Спостерігається випинання (витріщання) стержня. Воно може відбуватись
1) у вертикальній площині, яка співпадає з площиною ферми (у площині ферми)
2) у горизонтальній площині, яка перпендикулярна до площини ферми (з площини ферми).
У першому випадку згин стержня відбувається відносно осі Х-Х (див. рис.4.1) і він втрачає стійкість у площині ферми. У другому випадку згин стержня відбувається відносно осі У-У (див. рис.4.1) і він втрачає стійкість з площини ферми.
З урахуванням цього у відповідності з нормами [2] підбір розмірів поперечного перерізу стиснутого стержня треба виконувати виходячи із забезпечення:
1) його стійкості у площині та з площини ферми (відносно головних осей інерції Х-Х і У-У) як центрально-стиснутого елементу
2) виконання вимоги по обмеженню гнучкості, яке розглянуте вище.
Умови стійкості центрально-стиснутого стержня у площині та з площини ферми відповідно мають вигляд:
;
,
(4.1)
де N – розрахункова поздовжня стискаюча сила (за абсолютною величиною) з таблиці 3.2
А– площа поперечного перерізу стержня
Ry - розрахунковий опір сталі стиску, розтягу згину по межі текучості
γc – коефіцієнт умов роботи.
φх і φу – коефіцієнти поздовжнього згину відповідно у площині та з площини ферми
γn – коефіцієнт надійності за призначенням (див. завдання).
Якщо умови (4.1) не виконуються, то випинання стержня не відбувається, і він є стійким.
Для визначення Ry необхідно обрати марку сталі для ферми за табл.50* [2]. Можна прийняти, що ферма працює при статичному навантаженні і відноситься до другої групи за цією таблицею. Тоді її можна виготовити зі сталі марки ВСт3пс6-1 за ТУ 14-1-3023-80. За табл.51* [2] для фасонного прокату, виконаного з цієї марки, при товщині t=4-20мм - Ry=240МПа=24кН/см2.
У фермах з кутиків коефіцієнт γc треба прийняти рівним:
0,95 – для верхнього і нижнього поясів, опорного розкосу (Р1 – див.рис.3.1) розтягнутих спадних (на лівій половині довжини ферми) розкосів
0,8 – для стиснутих стійок та неопорних розкосів.
Розкос називають спадним, якщо його лівий кінець вище правого.
У фермах з круглих труб і ГЗП коефіцієнт γc треба прийняти рівним:
0,95 – для нижнього розтягнутого поясу, розтягнутих розкосів
1,0 – для решти стержнів.
Коефіцієнт поздовжнього згину φх(φу) визначається за табл.72* [2] по інтерполяції у залежності від:
1) гнучкості стержня λх(λу)
2) розрахункового опору сталі Ry.
Фрагмент таблиці 72* [2] наведений у табл.4.1.
Коефіцієнти поздовжнього згину φ
Таблиця 4.1
|
Гнучкість λ |
Коефіцієнти φ при Ry, МПа |
||
| 200 | 240 | 280 | |
| 10 | 0,988 | 0,987 | 0,985 |
| 20 | 0,967 | 0,962 | 0,959 |
| 30 | 0,939 | 0,931 | 0,924 |
| 40 | 0,906 | 0,894 | 0,883 |
| 50 | 0,869 | 0,852 | 0,836 |
| 60 | 0,827 | 0,805 | 0,785 |
| 70 | 0,782 | 0,754 | 0,724 |
| 80 | 0,734 | 0,686 | 0,641 |
| 90 | 0,665 | 0,612 | 0,565 |
| 100 | 0,599 | 0,542 | 0,493 |
| 110 | 0,537 | 0,478 | 0,427 |
| 120 | 0,479 | 0,419 | 0,366 |
| 130 | 0,425 | 0,364 | 0,313 |
| 140 | 0,376 | 0,315 | 0,272 |
| 150 | 0,328 | 0,276 | 0,239 |
Значення гнучкості стержня визначається за формулою
,
(4.2)
де lef,x i lef,у – розрахункові довжини стержня відповідно у площині та з площини ферми
іx i іу – радіуси інерції поперечного перерізу стержня відповідно відносно осей Х-Х і У-У.
Значення lef,x i lef,у визначаються за табл.11[2]. На її основі складена табл.4.2.
Розрахункові довжини стержнів ферми
| Напрямок поздовжнього згину | Форма (тип) поперечного перерізу стержня |
розрахункові довжини lef |
|
| поясів і опорних розкосів | решти елементів решітки (стійок і розкосів) | ||
| у площині ферми | парні кутики (див. рис.4.1а) | l | 0,8l |
| Круглі труби і ГЗП (див. рис.4.1б,в,г) | l | 0,9l | |
| з площини ферми | парні кутики (див. рис.4.1а) | l1 | l1 |
| Круглі труби і ГЗП (див. рис.4.1б,в,г) | l1 | 0,9l1 | |
Позначення, прийняті у таблиці:
l – геометрична довжина стержня, яка дорівнює відстані між центрами вузлів
l1 - відстань між вузлами, які закріплені від зміщення з площини ферми.
Значення l треба знаходити по геометричній схемі ферми, прийнятій на основі рис.1.1 при відомій висоті ферми h і довжині панелі верхнього поясу d=3м. Наприклад, довжина розкосу Р2 (див. схему№1 не рис 1.1 і 3.1)
.
Для стержня верхнього поясу l=d=3м, для стійок l=h.
Для стержня нижнього поясу l=2·d=6м.
Значення l1 для верхнього поясу треба приймати рівним (див стор.221-222[5]):
l1=2·l – при прогонному типі покриття
l1=l – при безпрогонному типі покриття.
Для елементів решітки l1=l.
Підбір розмірів поперечного перерізу стиснутого стержня починають з визначення потрібної площі поперечного перерізу із умови стійкості
.
(4.2а)
Значення сили N з табл.3.2 треба підставляти у формулу (4.2а) по абсолютній величині.
Коефіцієнт поздовжнього згину φ залежить від невідомих розмірів поперечного перерізу. Тому, для обчислення Aпотр його треба прийняти у першому наближенні у межах 0,5-0,8. Це приводить до необхідності вирішувати задачу підбору перерізу стержня методом послідовних наближень.
Вимогу по обмеженню гнучкості, викладену на початку розділу №4, математично можна записати таким чином:
,
. (4.3)
Тоді
,
, (4.4)
де іx,min i іу,min – мінімальні радіуси інерції поперечного перерізу стержня відповідно у площині і з площини ферми, що відповідають граничній гнучкості. Їх значення треба розрахувати за формулою (4.4).
При підборі перерізу стержня з парних кутиків (див.рис.4.1а) треба мати на увазі, що знайдене значення Aпотр відповідає площі перерізу двох кутиків, а у сортаменті наведені площі для одного кутика. Потрібна площа перерізу одного кутика складає 0,5·Aпотр.
У фермах з парних кутиків стержні поясів і решітки з’єднують у вузлах за допомогою фасонних листів (фасонок), які пропускають у зазор “δ” між кутиками (див.рис.4.1а). Тоді, товщина фасонки буде дорівнювати “δ”. Цю величину треба визначати за табл.4.3 у залежності від поздовжньої сили у опорному розкосі Р1.
Товщини фасонок, що рекомендуються
| Поздовжня сила у опорному розкосі Р1, кН (за абсолютною величиною) | до 150 | 160-250 | 260-400 | 410-600 | 610-1000 | 1010-1400 | 1410-1800 | Більше 1800 |
| Товщина фасонки, мм | 6 | 8 | 10 | 12 | 14 | 16 | 18 | 20 |
Радіус інерції поперечного перерізу стержня з двох кутиків (рис.4.1а) відносно осі У-У (іу) залежить від товщини фасонки “δ” , і це потрібно враховувати при виборі калібру профілю.
При визначених Aпотр, іx,min i іу,min необхідно за сортаментом прийняти конкретний калібр профілю, вид якого вказаний у завданні (парні кутики, круглі труби, ГЗП). При цьому, для нього повинні виконуватись умови (4.4), а фактична площа поперечного перерізу повинна бути близькою до Aпотр. Значення A, іx i іу для кожного калібру профілю вказані у сортаменті.
При прийнятому перерізі стержня необхідно перевірити його стійкість. Це пов’язане з тим, що коефіцієнт поздовжнього згину φ був прийнятий приблизно, і його значення не обов’язково співпаде з фактичним, що відповідає прийнятому калібру профілю.
Для перевірки стійкості треба
1) з сортаменту виписати значення A, іx i іу для прийнятого калібру профілю
2) знайти гнучкості стержня за формулами (4.2)
3) з двох знайдених гнучкостей обрати максимальне значення – λmax
4) за табл.4.1