Дизайн інтер’єрів дитячого садка
Меблі й великогабаритна іграшка
Різні іграшки, ігри, інструменти, функціональне устаткування, що представляють собою предметне оточення дитини, здійснюють зв'язок дитини із середовищем і є елементами цього середовища.
Традиційні форми речей не завжди відповідають вимогам, пред'явленими фізіологами до дитячого устаткування. Японським фахівцем були проведені дослідження устаткування дитячих установ, у результаті виявилося, що дитячий стілець, наприклад, є зменшеною копією дорослого. Такий стілець не враховує особливості будови дитячого хребта, адже в дітей до 3-х років хребет практично без вигинів, а остаточно формується тільки до 14-ти років.
У конструюванні меблів для дітей особливо важлива вимога до пристосування до швидкого росту дітей і зміні з віком їх потреб і інтересів. Дитячі меблі повинні рости й змінюватися разом з дітьми. Віковими особливостями дитини визначається як кількість предметів, необхідних для устаткування приміщень, так і їх номенклатура.
Один з основних принципів проектування дитячих меблів – рухливість і гнучкість конструктивних систем. Набори меблів для дітей являють собою, як правило, комплекти уніфікованих елементів, з яких можуть бути залишені різні композиції як в об’ємі, так і на площині. Ця особливість найбільш вдало використовується в корпусних дитячих меблях.
Характерні риси, що відрізняють дитячі корпусні меблі від дорослої, - заокруглені кути, відсутність виступаючої фурнітури, велика кількість дрібних ємностей, а також обробка, що дозволяє робити вологе прибирання.
Збірно-розбірні меблі, задовольняючи потребу в самостійному перетворенні світу, перетворюється в меблі-конструктор і перестає бути власне меблями в традиційному змісті цього слова. Коли меблі виступає в ролі конструктора, головним завданням роботи над художньо-конструкторським рішенням стає вузол з'єднання й кріплення. Вдале з'єднання цих вузлів стає, як би, ізюминкою проекту, несе декоративне навантаження й, залучаючи увагу дитини, стимулює потребу в збиранні й розібранні.
Дитячі меблі перебувають в експлуатації обмежену кількість часу – кілька років, а меблі для дошкільників і того менше. Ця здатність дитячих меблів змушує звертатися до різних конструктивних матеріалів, іноді зовсім несподіваних. Для виготовлення дитячих меблів часто застосовуються: картон, полімерні матеріали та ін.
У розвитку проектування дитячих меблів можна виділити два основні напрямки: меблі-конструктор і меблі-іграшка.
Гігієнічні вимоги до якості та безпеки іграшок та ігор (фізико-гігієнічні показники)
1. Ігри не повинні мати тріщин, задирок, сколів. Нефункціональні гострі пружини, крайки, ребра та кути повинні бути притуплені.
2. Гострі кінці кріпильних деталей, використаних при виробництві ігор, повинні бути закриті. Цвяхи, шурупи, крім декоративних, повинні бути у рівень або утоплені.
3. Деталі, які використовуються для з'єднання частин м'якої іграшки, не повинні мати гострих країв та виступів. Спіральні пружини повинні бути захищені, якщо відстань між двома послідовними витками (в неробочому стані) більше 3,0 мм або може стати рівним чи більше 3,0 мм при дії на пружину сили 40,0 Н.
4. Деталі ігор для дітей до 3-х років, виготовлені із металу, дерева або інших твердих матеріалів, повинні бути закріплені таким чином, щоб вони не могли бути роз'єднані або розірвані.
5. Ігри, які складаються з двох та більше частин, з'єднаних за допомогою петельок та мають проміжок між краями деталей, повинні бути виготовлені таким чином, щоб проміжок був менше 5,0 мм або більше 12 мм в залежності від кута відкриття петельки.
Відстань між колесами та корпусом іграшки, який являється несучим та може витримати масу дитини, повинен бути менше 5,0 мм або більше 12,0 мм.
6. Збірно-розбірні ігри для дітей до 3-х років (піраміди, набори кілець, кульки на стержнях і т.п.) не повинні мати деталей діаметром менше 30,0 мм.
7. Міцність кріплення деталей ігор типу брязкалець повинна витримувати навантаження не менше 25,0 Н.
8. Наповнювачі для брязкалець повинні мати діаметр не менше 5,0 мм.
9. Шнурки для ігор на колесах або роликах повинні бути товщиною не менше 2,0 мм та мати на кінці ручку у вигляді циліндру і т.п.
10. Надувні ігри, великогабаритні (розміром більше 350,0 мм), призначені для гри на воді, повинні бути:
- виготовлені із плівок (гумових, латексних, полімерних) товщиною не менше 0,25 мм;
- мати не менше двох ізольованих камер;
- мати ширину зварного шва не менше 1,5 мм;
- зварний шов та фіксована пробка на клапані ігор повинні витримувати навантаження не менше 300,0 Н.
10.1 Надувні ігри малогабаритні повинні мати клапан з міцно фіксованою щільно литою пробкою, здатною витримати навантаження 50,0 Н.
11. Механізм керування великогабаритними іграми повинен бути безпечним при експлуатації та відповідати зросту і віку дітей.
12. Мікроелектродвигуни в іграх повинні мати напругу - для дітей віком до 7 років - 12,0 В, а старше 7 років - 18,0 В.
Не дозволяється використання автотрансформаторів.
13. В калейдоскопах світлорозсіювальне скло повинно мати коефіцієнт світлопропускання - 0,5.
13.1. Конструкція калейдоскопів повинна виключати доступ дітей до наповнювача. Скло або шматочки пластмаси повинні мати яскраве забарвлення.
14. Пофарбовані дерев'яні ігри повинні бути покритті безкольоровим лаком, який дозволений МОЗ України.
15. Ігри, що імітують холодну зброю (шпага, ніж і т.п.), не повинні мати гострих кінців та різальних кромок.
Державні будівельні норми України
Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів(ДБН В.2.2-4-97)
Державні будівельні норми «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків дошкільних закладів загального типу (дитячих ясел, садків, ясел-садків), комплексів дошкільних закладів, будинків дитини і дитячих будинків для дошкільників, а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей, що входять до складу будинків іншого призначення.
Ці норми обов'язкові для організацій та підприємств, які здійснюють проектну, будівельну та інвестиційну діяльність на території України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.
При проектуванні дитячих дошкільних закладів поряд з положеннями цих норм слід також керуватися вимогами інших діючих нормативно-інструктивних документів. Список основних нормативних документів, на які є відповідні посилання в цих нормах, наведений у додатку 7.
1 Загальні положення
1.1 До дошкільних закладів загального типу можуть входити групи з різним режимом роботи: денні, цілодобові, скороченого перебування, а також оздоровчі (реабілітаційні) для ослаблених, часто воріючих дітей, логопедичні тощо.
1.2 Розрахункова кількість дітей у вікових групах дошкільних акладів та групах короткочасного перебування дітей дошкільного віку приймається згідно з обов'язковим додатком 1. Кількість і співвідношення вікових груп слід приймати за завданням на проектування.
1.3 Місткість дошкільних закладів загального типу не повинна превищувати 280 місць (14 груп), будинків дитини і дошкільних дитячих будинків - не більше ніж 200 місць. Місткість та організаційна структура комплексів дошкільних закладів має визначатися завданням на проектування за узгодженням з рганами освіти та охорони здоров'я. Кількість місць у кожному будинку (корпусі) з приміщеннями дитячих групових осередків не повинна перевищувати 280.
1.4 Дошкільні заклади загального типу місткістю до 160 місць озволяється об'єднувати з початковими або основними школами, а в елищах міського типу і сільській місцевості при місткості до 120 місць - з квартирою для обслуговуючого персоналу.
1.5 На літній період допускається збільшення кількості місць у дошкільних закладах за рахунок будівництва літніх павільйонів. Для закладів на 60 і менше дітей кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати кількість місць в основному будинку. Для закладів більшої місткості загальна кількість місць у павільйонах не повинна перевищувати 50% місткості основного будинку і бути не більше 100. Літні павільйони повинні проектуватися неопалюваними місткістю на 1-2 групи (до 40 місць). Склад і площі приміщень харчоблоку і пральні слід визначати з розрахунку максимальної кількості місць у дошкільному закладі на літній період.
1.6 Приміщення для груп короткочасного (до 3 годин) перебування дітей дошкільного віку дозволяється передбачати у перших поверхах житлових будинків та громадських центрів житлових утворень. Кількість груп має визначатися згідно з місцевими умовами і узгоджуватися з органами охорони здоров'я та освіти.
1.7 Будинки дошкільних закладів слід проектувати із матеріалів, які дозволені для будівництва дитячих закладів Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України).
3. Об’ємно-планувальне рішення
3.1 Дошкільні заклади слід розміщувати, як правило, в будинках, що стоять окремо. Найбільшу кількість поверхів будинків слід приймати в залежності від кількості місць і ступеня вогнестійкості, вказаних у таблиці 1.
Комплекси дошкільних закладів, які (формуються з розташованих окремо, або із зблокованих корпусів, повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнестійкості. Місткість корпусів з приміщеннями дитячих групових осередків дозволяється приймати не більше наведеної у таблиці 1.
Таблиця 1
| Кількість місць | Ступінь вогнестійкості не менше | Кількість поверхів |
| До 50 | ІV, V, ІІІ | 1 |
| До 100 | ІІІ | 1 |
| До 150 | ІІІ | 2 |
| До 280 | ІІ | 2, 3 (див.п.3.3) |
3.2 Опалювані переходи між корпусами, а також веранди, прибудовані навіси, тераси, галереї слід проектувати того самого ступеня вогнестійкості, що і основні будинки. Допускається приймати вогнестійкість прибудованих до будинків навісів і веранд на один ступінь нижче, ніж вогнестійкість основного будинку за умови відокремлення їх протипожежними стінами 1 типу.
3.3 Триповерхові будинки дошкільних закладів дозволяється проектувати у найзначніших, значних та великих містах несейсмічних районів з щільністю населення забудови понад 400 люд/га за умови додержання спеціальних протипожежних заходів, а також в інших поселеннях на ділянках, що мають складний рельєф, за умови влаштування безпосередніх виходів з 1-го та 2-го поверхів на рівень планувальної відмітки землі. Триповерхові будинки повинні бути не нижче ІІ ступеня вогнестійкості незалежно від кількості місць і проектуватися згідно з пунктами 3.6, 3.12, 3.22 даних норм.
3.4 При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою ступінь вогнестійкості слід приймати відповідно до таблиці 1 за загальною кількістю місць, а при влаштуванні протипожежної стіни 1-го типу між дошкільним закладом і школою - за кількістю місць у кожній частині будинку окремо.
3.5 Допускається прибудова дошкільних закладів загального типу не нижче ІІ ступеня вогнестійкості місткістю до 160 місць до глухих торців житлових будинків І-ІІ ступеня вогнестійкості, а також розміщення в нижніх поверхах житлових будинків кабінету завідуючого, методкабінету, гардеробу і туалетів персоналу вбудовано-прибудованих закладів загального типу місткістю до 120 місць того самого ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення дошкільних закладів повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, мати виходи назовні, відокремлені від входів до житлових будинків.
3.6 Висота надземних поверхів будинків дитячих дошкільних закладів від підлоги до підлоги наступного поверху повинна прийматися не менше 3,3 м. У надземних поверхах слід розміщувати приміщення дитячих груп, зали для музичних і фізкультурних занять, медичні приміщення, кухню. На третьому поверсі допускається розташовувати приміщення для старших груп, зали, ігротеку-комп'ютерний клас, кабінет завідуючого, методкабінет, кімнату завгоспа, комори; в цокольному поверсі - службово-побутові приміщення, крім кабінету завідуючого та методичного кабінету, а також пральню, охолоджувальні камери та комори; в підвальному поверсі - охолоджувальні камери, овочесховище, комори (за винятком комори сухих продуктів), столярно-слюсарну майстерню. У будинках дошкільних закладів, що розміщуються на радононебезпечних ділянках, рекомендується на першому поверсі розташовувати приміщення з обмеженим перебуванням дітей (службово-побутові, медичні, харчоблок, пральню тощо) і посилювати герметизацію перекриттів над підвалом. Висоту підвального поверху та технічного підпілля слід приймати за нормами проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2).
3.7 Об'ємно-планувальне рішення будинків дошкільних закладів для будівництва у ІІв, ІІІб та ІІІв кліматичних зонах необхідно приймати, як правило, централізованим або блоковим. Будинки, які розміщуються у степових районах цих зон, можуть мати замкнуті або напівзамкнуті конфігурації та дахи, що вентилюються. Для будівництва на територіях, які розташовані над гірничими виробками, на просадних грунтах і зонах з сейсмічністю 7 балів і вище повинні прийматися блокові рішення, які забезпечують розрізку будинку деформаційними швами на відсіки. У ІІІб, ІUв кліматичних зонах на територіях з уклоном рельєфу більше 35% допускаються ярусні та галерейні рішення. Влаштування неопалюваних переходів між блоками не допускається.
3.8 У будинках дошкільних закладів слід передбачати зовнішні входи до приміщень для дітей, а також центральний (службовий) вхід у будинок. Центральний вхід допускається об'єднувати із входом до приміщень для дітей дошкільного віку. Зовнішні входи до приміщень для дітей ясельного віку повинні бути, як правило, самостійними. Загальні входи допускається проектувати з розрахунку не більше ніж на 2 ясельні або 4 дошкільні групи в дошкільних закладах загального типу, не більше ніж на 4 ясельні групи в будинках дитини та не більше ніж на 6 груп в дошкільних дитячих будинках. При зовнішніх входах допускається проектувати хол-вестибюль на 2-4 групи із розрахунку 6 м2 на кожну, а на одну групу - шлюз площею не менше 4 м . При холах-вестибюлях і шлюзах дозволяється передбачати дитячі туалети із розрахунку один унітаз і один умивальник на 2-4 групи.
3.9 Зовнішній вхід до вестибюлю, холу або коридору будинків дошкільних закладів слід проектувати з вхідним тамбуром. Зовнішні входи, які ведуть безпосередньо до приміщень дитячих групових осередків, слід проектувати з одним тамбуром для ІUв кліматичної зони та з двома тамбурами в решті кліматичних зон.
3.10 Шляхами евакуації є коридори, сходові клітки, веранди. Допускається також використовувати переходи по плоскій експлуатованій покрівлі, що ведуть до сходових кліток. Ширина коридорів, евакуаційних проходів повинна бути не менше 1,4 м. Шляхи евакуації мають відповідати вимогам пожежної безпеки, викладеним у нормах проектування громадських будинків та споруд (додаток 7, п.2) і діючих протипожежних нормах. При розміщенні дошкільного закладу в одному будинку зі школою або квартирою персоналу (див. п. 1.6) приміщення дошкільного закладу повинні мати відокремлені виходи назовні, а шляхи евакуації з приміщень іншого призначення не повинні проходити через приміщення дошкільного закладу. Внутрішні стіни та перегородки (у тому числі з світлопрозорих матеріалів), що розділяють шляхи евакуації, слід передбачати з негорючих матеріалів, які мають межу вогнестійкості не менше 0,75 години.
3.11 3 кожного поверху будинків дошкільних закладів, а також з кожного дитячого осередку повинно бути передбачено не менше двох розосереджених виходів. Як другий евакуаційний вихід з другого поверху будинки дошкільних закладів ІІ ступеня вогнестійкості допускається використовувати зовнішні відкриті металеві сходи з уклоном не більше 45 град. Ширина маршів зовнішніх відкритих сходів і дверей на їх площадки має бути розрахована на число осіб, які евакуюються, але не менше 0,8 м, а ширина суцільних проступів їх сходинок - не менше 0,2 м.
3.12 Триповерхові будинки дошкільних закладів повинні мати не менше двох внутрішніх сходів, що розміщуються в сходових клітках 1-го типу з шириною маршів не менше ніж 1,2 м. Сходові клітки, що використовуються для евакуації, слід проектувати згідно з нормами по проектуванню громадських будинків та споруд і протипожежними нормами (додаток 7, п.п. 2 і 4).
3.13 На шляхах евакуації опорядження стін і стелі, покриття підлог в сходових клітках і холах-вестибюлях повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Для утеплення стін будинків дошкільних закладів слід використовувати неорганічні матеріали.
3.14 Поручні та огорожа у будинках дошкільних закладів мають відповідати таким вимогам: висота огорожі сходів, якими користуються діти, повина бути не менше 1,3 м; вертикальні елементи в огорожі повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м, горизонтальне членування не допускається ; - поручні для дорослих повинні розташовуватись па висоті 0,85 м, а для дітей - біля стін або на огорожі сходів - на висоті 0,5 м; висота огорожі ганків, що розміщені на рівні 0,45 м і більше від землі, повинна бути не менше 0,8 м; на засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати на висоту не менше 1,2 м. Встановлювати грати на вікнах приміщень, де знаходяться діти, не допускається.
3.15 Орієнтацію вікон приміщень по сторонах горизонту слід приймати за таблицею 2.
Таблиця 2
| Найменування приміщень | Орієнтація вікон приміщень | |||
| північніше 48 пн.ш. | 45-48 пн.ш. | |||
| Опт. | Допустим. | Опт. | Допустим. | |
| Ігрова | Пд. | 65-295 | Пд. | 85-275о |
| Спальня | Сх. | Будь-яка | Сх. | Будь-яка |
| Зали, палати, ігротека,кімната ручної праці | Пд. | Будь-яка | Пд. | Будь-яка |
| Кухня, заготівельний цех | Пн. | Будь-яка | Пн. | Крім170-230 |
| Медкабінети | Сх. | Будь-яка | Сх. | Будь-яка |
| Комп'ютерний клас | Пн. | 95-265 | Пн. | 115-245 |
| Зал басейну | Пд. | Будь-яка | Пд. | Будь-яка |
3.16 Природне освітлення приміщень і коридорів дошкільних закладів слід проектувати відповідно до діючих норм (додаток 7, п.6) і передбачати переважно пряме бічне освітлення.
Освітлення другим (непрямим) світлом допускається для приміщень персоналу (гардеробної), мийної кухонного посуду, роздягальнях при басейні. Для освітлення другим світлом слід використовувати перегородки із склоблоків, фрамуги та засклені двері суміжних приміщень, які мають пряме бічне освітлення.
Допускається не передбачати природного освітлення в буфетних, коморах (включаючи комору чистої білизни при наявності у будинку кастелянської), а також душових при ізоляторі та басейні, туалетах персоналу та технічних приміщеннях.
3.17 Для обмеження перегріву приміщень необхідно передбачати стаціонарні або такі, що трансформуються, сонцезахисні пристрої на вікнах ігрових, спалень, залів для музичних та фізкультурних занять, палат ізолятора, залу кухні, заготівельного цеху і пральні при орієнтації вікон на сектор горизонту 130 град. - 275 град для районів, які розташовані північніше 48 град. пн.ш., і на сектор горизонту 90 град. - 200 град. для районів 45 град. - 48 град. пн.ш.
Сонцезахисні пристрої на вікнах повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і не перешкоджати евакуації дітей і персоналу з будинку.
3.18 Структуру будинків дошкільних закладів слід створювати на основі функціонально об'єднаних груп приміщень: дитячих осередків; приміщень для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор; медичних; службово-побутових приміщень; харчоблоку; пральні.
Приміщення дитячих груп
3.19 Кожна вікова група дітей в дошкільних закладах загального типу повинна розміщуватись у приміщеннях групового осередку, у будинках дитини і дошкільних дитячих будинках - у приміщеннях житлового осередку. Груповий (житловий) осередок, призначений для дітей даного віку, має бути ізольований від решти дитячих осередків і повинен мати зручні зв'язки з функціональними групами інших приміщень.
В дошкільних закладах загального типу допускається використання групових осередків універсального типу: для дітей ясельного або дошкільного віку.
3.20 Групові осередки для дітей ясельного віку, як правило, повинні розташовуватись на першому поверсі у безпосередньому зв'язку з земельною ділянкою. У будинках дитини житлові осередки для дітей старших одного року допускається розміщувати на другому поверсі.
Під дитячими осередками забороняється розміщувати комори, столярно-слюсарну майстерню, майстерні з ремонту взуття та одягу, а також приміщення, у яких є джерела шуму та вібрацій.
3.21 Евакуація людей із дитячого групового або житлового осередку через приміщення іншого забороняється. Другий (евакуаційний) вихід із приміщень групового осередку дошкільних закладів загального типу, житлового осередку будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід передбачати із ігрової; допускається - із спальні.
Евакуаційний вихід повинен проектуватися з відчиненням назовні, ширина дверей приймається за розрахунком, але не менше 0,8 м.
3.22 У триповерхових будинках з кожного групового або житлового осередку, розміщеного на другому та третьому поверхах, повинні бути запроектовані розосереджені виходи на дві сходові клітки 1-го типу. Коридори, що сполучають сходові клітки, слід розділяти протипожежними дверима 2-го типу за умови забезпечення виходу із кожного дитячого осередку в різні відсіки коридору. Вхідні двері дитячих осередків повинні бути обладнані ущільненням притворів.
3.23 Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору або холу, має бути розрахована не більше ніж на 80 чоловік. Відстань по коридору від виходу з дитячого осередку до виходу назовні або у сходову клітку необхідно визначати за таблицею 3, приймаючи щільність людського потоку при евакуації понад 5 чол/м2.
Таблиця З
| Розташування виходу із дитячого осередку | Ступінь вогнестійкості будівель | Відстань до виходу назовні або на сходи, м |
| Між сходовими клітками або зовнішніми виходами | ІІ-ІІІ | 20 |
| ІІІб, ІV | 15 | |
| ІІІа, V | 10 | |
| Вихід у тупиковий коридор або хол | ІІ-ІІІ | 10 |
| ІІІб, ІV | 7 | |
| ІІІа, V | 5 |
3.24 У приміщення групи короткочасного перебування дітей (див. п. 1.6) слід передбачати відокремлений вхід та самостійний евакуаційний вихід. При розміщенні приміщень груп у громадських будинках допускається передбачати входи із вестибюлів або загальних коридорів.
3.25 Мінімальний склад приміщень для груп короткочасного перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну, гардеробну з туалетом та душовою для персоналу, підсобне приміщення із розрахунку не менше 5,5 м загальної площі на одне місце.
3.26 Групові осередки дошкільних закладів загального типу повинні складатися з роздягальні, ігрової, спальні, туалетної, буфетної. Склад та площі приміщень дитячих осередків, які проектуються у сільських дошкільних закладах для змішаних ясельно-дошкільних груп, приймаються як для дошкільних груп.
Для житлових осередків будинків дитини додатково передбачається кімната вихователя (відпочинку персоналу), приміщення для сушіння одягу, кімната для зберігання особистих сезонних речей, комора, ванно-душове приміщення.
У дитячих житлових осередках дошкільних дитячих будинків, крім того, передбачається приміщення для приймання їжі (їдальня).
У літніх павільйонах для кожної групи дітей потрібно передбачати роздягальню, ігрову, спальню, туалетну, буфетну та комору.
3.27 Площі приміщень дитячих осередків дошкільних закладів загального типу, будинків дитини та дошкільних дитячих будинків слід приймати не меншими ніж наведені у таблиці 4.
Таблиця 4
| Найменування приміщень | Одиниця виміру | Дошкільні заклади загального типу | Будинки дитини | Дитячі будинки | |
| ясельні групи | дошкільні групи | ясельні групи | дошкільні групи | ||
| Роздягальня | М.кв. на 1 місце | 1,2 | 0,9 | 1,4 | 1,2 |
| Ігрова | М.кв. на 1 місце | 3,3 | 2,5 | 3,6 | 3,3 |
| Їдальня | М.кв. на 1 місце | 1,8 | 1,8 | 1,8 | 1,8 |
| Спальня | М.кв. на 1 місце | 2,4 | 2,5 | 2,4 | 2,4 |
| Веранда | М.кв. на 1 місце | - | - | 2,4 | - |
| Туалетна | М.кв. на 1 місце | 1,1 | 1,0 | 1,2 | 0,9 |
| Ванно-душова | М.кв. на 1 місце | - | - | - | 0,5 |
| Буфетна | М.кв. на 1 місце | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 5,0 |
| Комора | М.кв. на 1 місце | - | - | 6,0 | 6,0 |
| Кімнатаперсоналу | М.кв. на 1 місце | - | - | 9,0 | 9,0 |
| Приміщення: сушіння одягу | М.кв. на 1 місце | - | - | 4,0 | 4,0 |
| зберігання колясок | М.кв. на 1 місце | - | - | 6,0 | 6,0 |
| зберігання сезонних речей | М.кв. на 1 місце | - | - | 4,0 | 4,0 |
3.28 Приміщення роздягальні в дошкільних закладах загального типу обладнується персональними шафами для зберігання і сушіння одягу та взуття дітей (див. п.4.10). Для будинків дитини та дошкільних дитячих будинків суміжно з роздягальнями передбачаються приміщення для сушіння верхнього одягу та взуття, забезпечені гарячою водою та обладнані витяжною вентиляцією, а також комори для зберігання колясок, санчат та іншого інвентаря.
3.29 Приміщення ігрової повинно бути придатним для внутрішнього перепланування та просторового виділення функціональних зон. Ігрова кімната для змішаної ясельно-дошкільної групи може бути розділена на зони заскленою перегородкою (з межею вогнестійкості 0,25 год.) заввишки 1,8-2,0 м.
3.30 У групових осередках для дітей дошкільного віку дитячих закладів загального типу допускається об'єднання ігрової та спальні в єдиний простір за допомогою розсувної перегородки з межею вогнестійкості 0.6 години.
3.31 Розміщувати ігрову слід з урахуванням наскрізного або кутового провітрювання. Допускається влаштовувати провітрювання ігрових через спальні.
3.32 Вікна ігрових не допускається розташовувати над вікнами кухні, пральні, плавального басейну. Не менше 50% вікон ігрових повинні обладнуватися верхніми фрамугами із щитками та важільними пристроями. Підвіконня слід встановлювати на висоті 0,6 м від рівня підлоги.
3.33 Спальні повинні розміщуватись, як правило, суміжно з ігровими кімнатами і мають бути обладнані шафами для зберігання запасу чистої білизни та спальних речей. В будинках дитини та дошкільних дитячих будинках слід проектувати декілька спалень не більше ніж на 10 місць кожну.
3.34 Скорочення площі спалень при реконструкції будинків дошкільних закладів загального типу допускається не більше ніж до 2,1 м /місце. Якщо в дитячому осередку передбачається декілька спальних приміщень, то допускається збільшення норми площі до 2,7 м/місце.
3.35 Їдальня - окреме приміщення для приймання їжі передбачається у складі житлового осередку дошкільних дитячих будинків, їдальня не може бути прохідною, повинна мати окремий вхід і розміщуватись суміжно з буфетною.
3.36 Туалетні в дитячих осередках слід проектувати як єдине приміщення з природним освітленням, яке складається із зон вбиральні та умивальної. Ванно-душову для дитячих будинків необхідно виділяти вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення. Для старшої та підготовчої груп слід передбачати відокремлені вбиральні для хлопчиків та дівчаток. У зоні вбиральні повинні розміщуватись в кабінах розміром 0,75 х 0,80 м дитячі унітази і в окремій кабіні - унітаз для дорослих. Екрани-перегородки між кабінами слід виконувати з негорючих матеріалів, а їх висота повинна бути 1,2 м (від підлоги). Злив (відуар) і дитячі унітази для старшої ясельної групи можуть встановлюватись без кабін. В зоні умивальної слід передбачати умивальники для дітей та дорослих, рушникосушильник, а в туалетних без ванни - душовий піддон, який повинен мати підходи з трьох боків. У ванно-душовій встановлюються душові піддони, ванна зі змішувачем, ногомийка (ванночка для миття ніг).и Для дитячих групових осередків універсального типу слід передбачати встановлення обладнання що забезпечує функціонування туалетної для дітей як ясельного, так і дошкільного віку.
3.37 Підлога у приміщеннях дитячих осередків повинна бути з матеріалів, дозволених для використання МОЗ України, і має бути вологостійкою. Підлога в роздягальнях, ігрових і спальнях повинна мати утеплену основу. Для підлоги в туалетних і ванно-душових слід використовувати керамічні плитки.
3.38 Стіни приміщень дитячих осередків повинні бути гладенькими, вологостійкими, і забезпечувати можливість прибирання вологим способом, коефіцієнт відбиття світла повинен бути 50 - 70%. Стіни в туалетній, ванно-душовій, буфетній слід облицьовувати глазурованною плиткою на висоту не менше 1,5 м. Опорядження стін решти приміщень дитячих осередків у будинках ІІ, ІІІ, ІІІ, ІІІб ступенів вогнестійкості повинно виконуватись із негорючих матеріалів. Приміщення для музичних, фізкультурних, навчальних занять та ігор
3.39 Кількість залів для музичних та фізкультурних занять у дошкільних закладах повинна визначатися завданням на проектування, але бути не меншою одного універсального залу в закладі з двома дошкільними або старшими ясельними групами та не меншою двох залів (музичного та фізкультурного), коли старших ясельних і дошкільних груп 8 і більше. При кожному залі необхідно передбачати комори по 6 м .
3.40 Зали не повинні бути прохідними. При наявності у будинку окремих залів для музичних та фізкультурних занять допускається об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки, що забезпечує нормативну звукоізоляцію.
3.41 Площа залів розраховується на проведення навчальних занять одночасно з однією групою. Площа залу для музичних занять у дошкільних закладах загального типу приймається із розрахунку не менше ніж 3,7 м.кв. на одне місце в дошкільній групі, залу для фізкультурних занять і універсального залу - не менше 5 м.кв.. У закладах на 2 групи, а також при реконструкції будинків площу універсального залу допускається приймати 4 м.кв. на місце в дошкільній групі. У будинках дитини та дошкільних дитячих будинках площу залів слід приймти не меншою 5 м.кв. на місце в ясельній або дошкільній групі.
3.42 Приміщення ігротеки у будинках місткістю 90 і більше місць, а також кімнату занять з технічними засобами навчання (ТЗН) або комп'ютерний клас у будинках понад 160 місць для дошкільних закладів загального типу та дошкільних дитячих будинків допускається передбачати площею не менше 50 м.кв. кожне. Кімнату для ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м.кв. і логопедичний кабінет площею не менше 12 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю 90 і більше місць, а також у дошкільних закладах загального типу місткістю понад 200 місць. Приміщення для індивідуальних музичних занять площею не менше 9 м.кв. допускається передбачати у дошкільних дитячих будинках місткістю понад 90 місць.
3.43 Криті плавальні басейни для дошкільників слід проектувати з розрахунку одночасної пропускної спроможності: 2-4 дитини - для будинків дитини; 10 дітей