Проектування ущільнення ґрунтів насипу земляного полотна
(3.3)
Приймаємо
значення кутів
для
![]()
Для
визначення
точки В на кресленні
відкладаємо
від лівої кромки
підошви насипу
вниз розмір,
який дорівнює
висоті насипу
,
а потім по
горизонталі
в сторону насипу
відкладаємо
розмір
і наносимо
точку В.
З’єднуємо прямою лінією точки А і В та отримуємо лінію, на якій лежить центр радіусу кривої сповзання О.
3.6 На прямій АВ графопобудовою знаходять центр радіусу кривої сповзання О.
Спочатку намічена в верхній частині насипу точка кривої сповзання з’єднується прямою лінією з лівою кромкою підошви насипу.
Потім з середини цієї лінії проводимо перпендикуляр до перетину з прямою АВ і на перетині отримуємо центр радіуса кривої сповзання.
3.7 З центра проводимо криву, радіус якої визначаємо графічно.
3.8 В межах кривої сповзання розбиваємо тіло насипу включаючи і шар ґрунту еквівалентного навантаження, на рівні вертикальні відсіки шириною по 5м.
3.9 На кривій сповзання всередині кожного відсіку наносимо точки з цифровим позначенням, і для кожної точки в межах відсіку находимо кути нахилу відрізків кривих сповзання до вертикалі за формулою:
(3.4)
де: Хі – відстань від і-ї точки до вертикальної прямої, проведеної через цент радіуса кривої сповзання
Ri – радіус і-й кривої сповзання, який вимірюється по кресленню
3.10
По розрахованим
визначаємо
кути
та
та представляємо
в формі таблиці
Таблиця
3.1 – Розрахунок
,
,
![]()
| Номер точки |
|
|
|
| 1 | 0,8349 | 6°37ґ | 0,5502 |
| 2 | 0,7160 | 45°ґ | 0,6981 |
| 3 | 0,5995 | 36°50ґ | 0,8004 |
| 4 | 0,4733 | 28°15ґ | 0,8809 |
| 5 | 0,3344 | 20°45ґ | 0,9351 |
| 6 | 0,2330 | 13°28ґ | 0,9725 |
| 7 | 0,1359 | 7°49ґ | 0,9907 |
| 8 | -0,0728 | -4°10ґ | 0,9973 |
| 9 | -0,1262 | -7°15ґ | 0,9920 |
| 10 | -0,2476 | -14°20ґ | 0,9689 |
| 11 | -0,3544 | -20°45ґ | 0,9351 |
3.11 Графічним вимірюванням визначаємо площі кожного відсіку, причому, різні шари ґрунтів з різною потрібною щільністю обчислюємо окремо, так як подальше визначення ваги ґрунту у відсіках буде залежати від потрібної щільності ґрунту.
3.12 Визначаємо вагу ґрунту кожного відсіку з урахуванням різної площі шарів та потрібної щільності
(3.5)
Таблиця 3.2 – Розрахунок площ та ваги ґрунту у відсіках
| Номер відсіку |
Потрібна
щільність
ґрунту з урахуванням
вологості
|
Площі відсіку
|
Вага ґрунту по шарам відсіку
|
Сумарна вага ґрунту відсіку
|
| 1,95 | 8,65 | 16,87 | ||
| 2,1 | 3,8 | 7,98 | ||
| 1,95 | 20,25 | 39,49 | ||
| 1,95 | 8,65 | 16,87 | ||
| 2,1 | 4 | 8,4 | ||
| 1,95 | 50 | 97,5 | ||
| 1,95 | 3,46 | 6,75 | ||
| 2,1 | 2,08 | 4,37 | ||
| 1,95 | 71,24 | 138,92 | ||
| 2,02 | 1,7 | 3,43 | ||
| 1,95 | 64,5 | 125,77 | ||
| 2,02 | 12,5 | 25,25 | ||
| 1,95 | 50 | 97,5 | ||
| 2,02 | 22,25 | 44,96 | ||
| 2,02 | 3,2 | 36,46 | ||
| 1,95 | 35 | 68,25 | ||
| 2,02 | 21 | 42,42 | ||
| 2,02 | 11 | 22,22 | ||
| 1,95 | 22,75 | 44,36 | ||
| 2,02 | 21 | 42,43 | ||
| 2,02 | 15,0 | 30,3 | ||
| 2 | 0,5 | 1 | ||
| 1,95 | 11,52 | 22,47 | ||
| 2,02 | 21 | 42,42 | ||
| 2,02 | 15 | 30,3 | ||
| 2 | 2 | 4 | ||
| 1,95 | 2,08 | 4,06 | ||
| 2,02 | 20,52 | 41,46 | ||
| 2,02 | 15 | 30,3 | ||
| 2 | 0,25 | 0,5 | ||
| 2,02 | 12,5 | 25,25 | ||
| 2 | 10,65 | 21,21 | ||
| 2,02 | 3 | 6,06 | ||
| 2 | 2,67 | 5,25 |
3.13
Визначаємо
нормальні
та дотичні
напруження
у всіх точках
на кривій сповзання
за формулами:
(3.6; 3.7)
Таблиця 3.3– Розрахунок нормальних та дотичних напружень
| Номер відсіку |
|
|
| 1 | 35,40 | 53,72 |
| 2 | 85,71 | 87,90 |
| 3 | 122,84 | 92,00 |
| 4 | 133,03 | 71,48 |
| 5 | 139,26 | 52,78 |
| 6 | 129,24 | 30,96 |
| 7 | 116,99 | 16,05 |
| 8 | 98,92 | -7,22 |
| 9 | 72,71 | -9,63 |
| 10 | 45,02 | -11,50 |
| 11 | 10,58 | -4,01 |
3.14 Креслимо остаточну схему розрахунку стійкості насипу, яка показана на рисунку 1.1
3.15 Виконується розрахунок коефіцієнта стійкості за формулою:
(3.8)
де:
–
розглядаємо
як суму, яка
складається
по шарам
– довжина
кривої сповзання
по кресленні
– сумарна
величина дотичних
сил з урахуванням
знаків "+" та
"-"
3.16Визначаємо
допустимий
коефіцієнт
стійкості з
умови:
![]()
де:
– коефіцієнт,
який ураховує
надійність
даних про
характеристиці
грунтів, які
залежать від
кількості
випробуваних
зразків, приймається
в межах 1,0-1,1
– коефіцієнт,
який враховує
категорію
дороги
– коефіцієнт,
який враховує
ступінь шкоди
для народного
господарства
в разі аварії
спорудження
– коефіцієнт,
який враховує
відповідність
розрахункової
схеми природнім
інженерно-геологічним
умовам.
–
коефіцієнт,
який враховує
вид ґрунту та
його роботу
в спорудженні
Таблиця 3.4 – Розрахункові параметри третього розділу
|
Шари ґрунтів насипу для кривої сповзання h, м |
Радіус кривої сповзання R, м | Потрібна щільність з урахуванням вологості для кожного шару ґрунту потр. W, т/м3 | Ni для кожного шару, тс/м2 | Ті для всієї кривої сповзання, тс/м | tgni для кожного шару | Спі для кожного шару | L довжина кривої сповзання, м | Коефіцієнт стійкості Кст. | Коефіцієнт стійкості допустимий Кдоп. |
| 1,73 | 1,95 | 26,472 | 0,445 | 3,1 | |||||
| 0,8 | 2,1 | 13,754 | 0,839 | 0,3 | |||||
| 14,8 | 1,95 | 539,977 | 0,445 | 3,1 | |||||
| 4,2 | 2,02 | 264,308 | 0,455 | 3,4 | |||||
| 3 | 2,02 | 140,794 | 0,441 | 2,98 | |||||
| >3 | 2,00 | 5,476 | 0,431 | 2,68 |
Висновок: Розрахункові параметри третього розділу зведені в таблиці 3.4, при яких забезпечується стійкість насипу земляного полотна, так як коефіцієнт стійкості вище допустимого коефіцієнта стійкості.
4. Розрахунок осідання природної ґрунтової основи під високим насипом
Осаду ґрунтової основи під високим насипом і її зміна негативна впливають на рівність дороги. .
Згідно СНиП 2.02.01-83 "Основи будівель і споруд" розрахунок повного осідання ґрунтової основи виконується по стискаючих напругах для точок, розташованих уздовж осі Z по формулі теорії пружності:
(4.1)
где
– безрозмірний
коефіцієнт,
який приймається
по СНиП
– товщина
і-го шару ґрунту
основи
– модуль
деформації
і-го шару ґрунту
основи, який
приймається
по СНиП 2.02.01-81 в
залежності
від розрахункових
показників
консистенції
та пористості
ґрунтів
![]()
–
число шарів,
на які розбивається
товща основи,
яка стискається
– середнє
значення додаткових
вертикальних
нормативних
напружень в
і-м шарі ґрунту
основи
4.1 Вихідні дані
| Висота еквівалентного шару насипу: | h0=1,73м |
| Границя текучості ґрунту тіла насипу: | WT=33,3% |
| Число пластичності ґрунту тіла насипу: | Jp=12% |
| Відносна вологість ґрунту тіла насипу: | Wвідн=0,72 |
| Висота першого шару основи: | h=3м |
| Границя текучості першого шару основи: | WT=33,3% |
| Число пластичності першого шару основи: | Jp=12% |
| Щільність частинок ґрунту першого шару основи: | s=2,73г/см3 |
| Висота другого шару основи: | h>3м |
| Границя текучості другого шару основи: | WT=35,4% |
| Число пластичності другого шару основи: | Jp=13% |
| Щільність частинок ґрунту другого шару основи: | s=2,73г/см3 |
4.2 Визначаємо ширину підошви насипу:
(4.2)
4.3 Назначаємо товщини шарів ґрунтів основи:


4.4 Визначаємо природну вологість шарів ґрунтової основи:
(4.3)
![]()
![]()
4.5 Визначаємо оптимальну вологість для кожного шару ґрунту основи:
(4.4)
![]()
![]()
4.6 Визначаємо вологість на границі розкочування для кожного шару грунту основи:
(4.5)
(4.6)
![]()
![]()
4.7 Визначаємо показник консистенції для кожного шару ґрунту основи:
(4.7)
![]()
![]()
4.8 Визначаємо щільність сухого ґрунту для кожного шару основи:
(4.8)
![]()
![]()
4.9 Визначаємо коефіцієнт пористості для всіх ґрунтів основи:
(4.9)
![]()
![]()
4.10
Визначаємо
модуль деформації
для кожного
шару ґрунтів
основи по СНиП
2.02.01-83 (беремо значення
в дужках) з переводом
із кгс/см2 в
тс/м2(множимо
на 10)
Е1=2100тс/м2
Е2=1850тс/м2
4.11 Визначаємо щільність ґрунту з урахуванням природної вологості:
(4.10)
![]()
![]()
4.12 Визначаємо напруження від власної ваги ґрунту основи на глибині і-й границі шару:
(4.11)
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
4.13 Визначаємо середні напруження від власної ваги ґрунту основи в і-м шарі:
(4.12)
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
4.14 Визначаємо відносні глибини основи:
(4.13)

4.15
Приймаємо по
СНиП 2.02.01-83 методом
інтерполяції
значення коефіцієнтів
,
який залежить
від відносної
глибини основи
та виду фундаменту.
В нашому випадку
приймаємо
стрічковий
фундамент.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
4.16 Визначаємо вагу стовпа ґрунту насипу для кожного і-го шару, включаючи і еквівалентний шар ґрунту:
(4.14)

4.17 Виконуємо розрахунок середнього тиску під підошвою насипу:
(4.15)
4.18 Визначаємо додатковий тиск на основу на і-х межах шарів, доки не з’являться від’ємний результат:
(4.16)

4. 19 Визначаємо додаткові напруження від постійного та тимчасового навантаження насипу на глибині Zі для кожної і-ї межі шарів ґрунтів основи:
(4.17)