Розвиток та розміщенння промисловості будівельних матеріалів в Україні
|
Виробництво скла* |
( млн.м2) | |||
| Віконне | Поліроване | Армоване | Загартоване неполіроване | |
| 1985 | 50,5 | 6,4 | 3 | 1,9 |
| 1990 | 52,3 | 7,8 | 3,5 | 1,2 |
| 1995 | 22,9 | 4,2 | 0,3 | 0,2 |
| 1996 | 26,5 | 2,6 | 0,2 | 0,1 |
| 1997 | 18,6 | 2,5 | 0,3 | 0,1 |
| 1998 | 16,8 | 2,1 | 0,3 | 0,1 |
| 1999 | 18,3 | 2,8 | 0,1 | 0,04 |
| 2000 | 17,4 | 2,5 | 0,2 | 0,02 |
| 2001 | 20,1 | 4,2 | 0,1 | 0,02 |
* Статистичний щорічник України за 2002 рік С.138 Державний комітет статистики України.
Виробництво шиферу.
Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівельного шиферу. Шиферні заводи розміщені у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на привізній сировині (азбест надходить з Уралу, а цемент-з найближчих цементних районів). Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський і Здолбунівський цементно-шиферні комбінати. Основна увага приділяється виробництву азбесто-цементних листів, плоских шиферних конструкцій і рельєфних листів.
Перспективи розвитку промисловості будівельних матеріалів.
У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов’язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів попутного видобутку, вторинної сировини, неухильне підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі має вдосконалюватись з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт. Галузь потребує постійного вкладення інвестицій в основний капітал для поновлення технічної бази, розробки нових технологічних процесів та нових будівельних матеріалів пов’язаних з хімічною промисловістю.
Потреби будівництва в Україні повністю забезпечуються власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабродарити вивозяться у країни близького та далекого зарубіжжя.
Висновки :
Серед галузей, які обслуговують будівництво, насамперед слід назвати важке машинобудування, підприємства якого виробляють близько 2 тис.машин, механізмів, устаткування для виконання промислового, житлового будівництва, комунального господарства, а також для добування і виробництва будівельних матеріалів, серед них екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачі, будівельні крани тощо. В Україні ця галузь зародилась у 20-х роках. Розміщення підприємств зумовлене їх спеціалізацією, металомісткістю. Так підприємства продукція яких потребує багато металу ( крокуючі екскаватори ), розміщенв поблизу металургійних баз ( Дніпропетровська , Харківська, Запорізька, Донецька області ). А менш металомісткі підприємства розташовані у центрах з висококваліфікованими виробничими кадрами ( Одеса, Київ, Львів та інші ).
Другою надзвичайно важливою обслуговуючою будівництво галуззю є проєктно – конструкторська та пошукова діяльність. У 1990 році на території України налічувалось 315 таких організацій із загальною кількістю працюючих 141 тисяча чоловік і обсягом робіт 1159,9 млн.крб ( ціни 1990 р. ) . Без продукції цієї галузі – проектної та кошторисної документації будівництво неможливе.
У перспективі передбачається реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальша механізація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріалів, ефективних зірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва.
Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого коплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно – монтажних робіт.
Отже, Україна має потужний будівельний комплекс. Головне завдання – ефективне використання його потужностей.
ЛІТЕРАТУРА
І. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будівельному комплексі // Економіка України. — 1999. — № 7. — С. 45—47.
2. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник / За ред. П. Ф. Жердецького та ін. — К.: Вища школа, 1997. — 271 с.
3. Задорожна О. Соціальні аспекти інвестування житлового будівництва // Економіка України. — 1997. — № 3. — С. 91—93.
4. Заставний Ф.Д. Географія України ст.272 К.,-2001р
5. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил.-К.,1999р., стор.57-62.
6. Іщук С.І Промислові комплекси України.-К., 2003р., стор.122-127.
7. Кухленко О. Можливі моделі приватизації підрозділів будівельного комплексу // Економіка України. — 1998. — № 1. — С. 42—47.
8. Кухленко О. Будівельний комплекс в умовах нової інвестиційної політики // Економіка України. — 1996. — № 12. — С. 35—41.
9. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України.-К.,2001 р.стор.113-115, 220-229.
10. Мішогло Г.О. Економічна географія України з основами виробництва.-К.,1999.
11. Размещение производительных сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н. В. Копылова. — М.: Зкономика, 1994. — 589 с.
12. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 2001. — 376 С.
13. Сербія Ю. Приватизаційні процеси в будівельному комплексі // Економіка України. — 1994. — № 4. — С. 3—10.
14. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Економіка України. — 2000. — № 4. — С. 33—38.
15. Л.Г.Чернюк, Д.В.Клиновий 2002 р. Економіка регіонів України.
16. Шаблій О.І. Соціально-Економічна Географія України ст.364-369 1998
17. Державний комітет статистики України 2002р. Статистичний щорічник України, за 2002 р., за ред./ О.Д.Осауленка