Xreferat.com » Рефераты по таможенной системе » Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні

Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні

13].

Результатом вивчення й аналізу набутого досвіду роботи телефону довіри став новий наказ ДМСУ „Про затвердження Порядку роботи з повідомленнями, що надходять за телефоном довіри Держмитслужби України”. Він заклав правове підґрунтя для більш продуктивної роботи телефону довіри, зокрема, визначив перелік повідомлень, які можуть бути прийняті за телефоном довіри; закріпив порядок спілкування з громадянами, визначив перелік інформації, яка може бути в них запитана і яка повинна бути їм повідомлена; чітко розмежував права і обов'язки всіх сторін, що задіяні у процесі опрацювання повідомлення.

Роботу телефону довіри ДМСУ забезпечує інформаційний відділ Департаменту внутрішньої безпеки.

Відповідно до інформації про підсумки роботи телефону довіри Державної митної служби в грудні 2007 року, розміщених на відомчому сайті, протягом грудня місяця 2007 року до інформаційного відділу Департаменту внутрішньої безпеки за багатоканальним телефоном довіри ДМСУ надійшло 105 повідомлень від фізичних та юридичних осіб з проблемних питань, що виникали у громадян і підприємців при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В зазначений період більшість повідомлень з загальної кількості звернень надійшла від юридичних осіб, всього 77. Від фізичних осіб надійшло 28 повідомлень, 5 громадян відмовились надати інформацію про себе.

Таким чином, у митних органах України діє інформаційна мережа, яка здатна забезпечити інформаційні потреби митних органів. І хоча вона потребує вдосконалення та детальнішого правового регулювання, на сьогоднішній день вона є дієвою і постійно вдосконалюється.


2.2 Робота інформаційних служб в митних органах України


Кінцевою метою інформаційної роботи в органах державної влади є оперативне надання кінцевому користувачеві необхідного об’єму достовірної інформації. У системі органів державної влади таким користувачем є, як правило, особа, яка приймає рішення, а до зовнішніх користувачів можуть належати практично любі суб’єкти суспільних відносин, зацікавлені в інформації даного органу державної влади.

Як правило названі функції покладаються на наступні органи:

- прес-служби;

- служби (управління) інформації та громадських зв’язків;

- інформаційні та інформаційно-аналітичні управління;

- апарати консультантів (експертів, помічників);

- управління (відділи) інформатизації та комп’ютеризації [2; 202].

Таким чином для організації належної інформаційної роботи в митних органах повинна функціонувати злагоджена система органів, які реалізують інформаційну політику, а також їх робота повинна бути належним чином нормативно врегульована.

Наказом ДМСУ „Про створення Регіональної інформаційної митниці та припинення Департаменту інформаційних технологій та митної статистики” було створено з 09.10.06 Регіональну інформаційну митницю з місцерозташуванням в м. Київ.

Наказом ДМСУ „Про затвердження Положення про Регіональну інформаційну митницю Державної митної служби України” визначено, що Регіональна інформаційна митниця є регіональною митницею з впровадження та розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій, у тому числі системи електронного документообігу, формування митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі.

Регіональній інформаційній митниці оперативно підпорядковуються структурні підрозділи митних органів України, що забезпечують функціонування елементів і підсистем ЄАІС ДМСУ, відомчої телекомунікаційної мережі (далі — ВТМ), мереж зв’язку, апаратно-програмних засобів і забезпечують захист інформації.

Основними завданнями Регіональної інформаційної митниці саме в сфері інформаційної політики визначені:

1. Розробка й проведення єдиної науково-технічної політики ДМСУ при створенні та розвитку ЄАІС, ВТМ, мереж зв’язку, оснащенні митної служби України перспективними апаратно-програмними засобами, засобами телекомунікацій та захисту інформації.

2. Супроводження, удосконалення й розвиток інформаційного та статистичного забезпечення в митній службі України на основі єдиної науково-технічної політики.

3. Розвиток міжнародного митного співробітництва шляхом забезпечення інформаційної взаємодії митної служби України з митними органами інших країн в межах міжнародних угод.

4. Ведення митної статистики шляхом організації збору, формування, узагальнення та розповсюдження даних митної статистики зовнішньої торгівлі України.

5. Забезпечення інформаційної взаємодії митної служби України з правоохоронними органами та іншими органами державної влади України в межах двосторонніх угод або спільних наказів про обмін інформацією тощо.

В системі митних органів діє Управліня інформаційного забезпечення та митної мтатистики, діяльність якого регулюється наказом ДМСУ „Про затвердження Положення про Управління інформаційного забезпечення та митної статистики”.

Управління є спеціалізованою митною установою, що входить до системи органів ДМСУ, контролює та несе відповідальність за функціонування ЄАІС та ведення митної статистики у відповідності з повноваженнями, делегованими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Управління, як і Регіональна інформаційна митниця, безпосередньо підпорядковується одному із заступників Голови Служби, що курує напрямок роботи, пов’язаний з діяльністю Управління.

Основні завдання Управління саме в галузі інформаційної політики:

1. Інформаційне забезпечення та ведення митної статистики ДМСУ.

2. Управління функціонуванням ЄАІС у цілому та її складових частин.

3. Забезпечення розвитку й модернізації ЄАІС, інформаційного, технічного, телекомунікаційного, програмного та статистичного забезпечення функціонування ДМСУ.

4. Організаційне забезпечення завдань керування системою захисту інформації в автоматизованих системах.

5. Інформаційна взаємодія ДМСУ з іншими органами державної влади України в межах двосторонніх угод, протоколів до цих угод або спільних наказів.

6. Розроблення інформаційної, програмної, методичної та матеріальної бази для впровадження автоматизованих експертних митних систем.

7. Моніторинг діяльності митних органів у галузі інформаційного та статистичного забезпечення діяльності ДМСУ та доведення його результатів до керівництва ДМСУ для можливості оперативного прийняття управлінських рішень тощо.

Відповідно до статті 4 Митного кодексу України до принципів митного регулювання, під якими розуміються основні ідеї, які пронизують всю митну систему і є визначаючими при здійсненні митної політики України - відноситься принцип гласності і прозорості. Цей принцип має на увазі відвертість і доступність інформації для широкого кола громадськості про основні напрями діяльності митних органів України як по реалізації митної політики, так і по здійсненню митної справи (митні органи інформують громадськість про свою службову діяльність і про її наслідки). Відповідно до вказаного вище, а також для формування в українському суспільстві позитивного іміджу митної служби нашої держави і роботі з національними засобами масової інформації для створення інформаційно - пропагандистського забезпечення функціонування митної служби - на початку 2002 року в структурі Центрального апарату ДМСУ була створена (як окремий підрозділ) прес - служба.

Прес - службою регулярно готуються інформаційні повідомлення і прес-релізи щодо найважливіших подій в митних органах, які подаються в провідні інформаційні агентства, на телебачення, радіо, в періодичні видання. Для систематичного регулярного освітлення актуальних питань діяльності митних органів Прес - служба затверджує орієнтовний план виступів в засобах масової інформації керівного складу ДМСУ на певний часовий період. До освітлення тем, вказаних в цих планах, Прес - службою залучаються журналісти провідних засобів масової інформації, а підготовлені печатні матеріали виступів фахівців центрального апарату ДМСУ публікуються в рейтингових загальноукраїнських печатних виданнях.

Особливості висвітлення в засобах масової інформації роботи митних оргаінв зводиться насамперед до таких аспектів:

- організація ефективної співпраці з печатними мас-медіа;

- підготовка і проведення прес-конференцій, „круглих столів”, брифінгів;

- підготовка прес-релізів;

- проведення фото- і відеозйомки тощо [11; 55].

В подальшому (у 2005 році) Прес - служба ДМСУ була реорганізована у Відділ з питань взаємодії із засобами масової інформації і зв'язкам з громадськістю Державної митної служби України, діяльність якого регламентується Наказом ДМСУ „Про затвердження Положення про Відділ з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (Прес-службу) Державної митної служби України”. Це Положення визначає правовий статус Відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю (Прес-служби) ДМСУ, а саме його компетенцію (права, завдання, функції), і організаційну структуру. Відділ є структурним підрозділом ДМСУ й безпосередньо підпорядкований заступнику Голови Служби, який курує його роботу.

Основними завданнями відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю є:

1. Забезпечення висвітлення в засобах масової інформації діяльності ДМСУ.

2. Запобігання спробам спотворити в засобах масової інформації офіційну позицію ДМСУ.

3. Координація та контроль роботи, що проводиться митними органами із засобами масової інформації.

4. Інформаційне забезпечення діяльності керівництва ДМСУ тощо.

Також важливою віхою, направленою на забезпечення реалізації інформаційної політики митних органів та участі громадськості у формуванні і реалізації державної політики у сфері митної справи, став наказ "Про створення Громадської ради при Держмитслужбі України" ДМСУ та наказ ДМСУ „Положення про Громадську раду при Державній митній службі України”. Ці накази, по суті, дали можливість підприємцям, громадянам і представникам громадських об'єднань брати безпосередню участь в розробці ДМСУ нормативних документів, зрівнюючи тим самим "правила гри" двох сторін (митних органів і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності) процесу митних процедур.

Громадська рада при ДМСУ є консультативно-дорадчим органом, створеним з метою здійснення координації заходів, пов'язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування і реалізації державної політики у галузі митної справи.

Положення про Громадську раду передбачало проведення ДМСУ консультацій з громадськістю. Це, перш за все, попереднє публічне обговорення проектів нормативно-правових актів, що розробляються фахівцями ДМСУ. Діяльність суспільної ради при ДМСУ сприяла налагодженню системного діалогу, підвищенню якості підготовки і ухвалення рішень по митній справі, створенню прозорішої і ефективнішої нормативної бази у сфері митної справи.

Основними завданнями Ради при ДМСУ є:

- сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;

- координація роботи громадських рад при регіональних митницях, митницях;

- надання методологічної допомоги громадським радам при митницях з питань, пов'язаних з організацією проведення консультацій з громадськістю та виробленням за їх результатами узгоджених пропозицій щодо формування та реалізації митної політики тощо.

Склад Ради при ДМСУ формується з делегованих представників громадських рад при митницях, а також громадських організацій, асоціацій та юридичних осіб (далі - організація). Члени Ради при ДМСУ здійснюють свою діяльність на громадських засадах.

Для висвітлення діяльності Ради був створений сайт www.myto.

Але як би не називалася структурна одиниця ДМСУ по взаємодії із засобами масової інформації, її правовий статус не зазнав істотних змін - освітлення діяльності митних органів, вивчення громадської думки про функціонування ДМСУ, оперативне реагування на публікації і заяви в засобах масової інформації, які недостовірно висвітлюють діяльність митної служби України.


2.3 Основні напрями роботи інформаційних служб митних органів України


Серед основних напрямків діяльності інформаційних служб в галузі митної справив у цілому можна виділити такі:

а) у сфері взаємодії з електронними засобами масової інформації (ЗМІ):

- підготовка і випуск на телебаченні й радіо передач, відеосюжетів про митну службу; випуск телепрограми "Зелений коридор";

- наповнення інформацією про митні правила, тарифи, прес-релізи і новини WEB - сервера ДМСУ в мережі Інтернет;

б) у галузі взаємодії з друкованими ЗМІ:

- аналіз запитів ЗМІ, відповіді на питання стосовно митних формальностей у газетах і журналах;

- видання відомчого інформаційно-аналітичного журналу "Митниця";

в) організаційно-методичні заходи:

- проведення прес-конференцій (консультацій);

- тиражування друкованих видань із символікою митної служби;

- підготовка та видання науково-документальної серії книг "Митна служба: історія та сучасність".

г) в галузі взаємодії з громадянами:

- інформування та консультування з питань митної справи;

- робота зі зверненнями громадян.

д) також можна виділити два напрями роботи, які стосуються обігу інформації в митних органах України взагалі:

- моніторинг інформації;

- ведення статистики.

Два останні напрями є дуже важливими у функціонуванні інформаційної системи митних органів, тому на них доцільно зупинитись детальніше.

Поінформованість кожного громадянина про митні формальності, про правила переміщення через митний кордон України цінностей, валюти, транспортних засобів та інших речей для власних потреб, є запорукою запобігання порушенням цих правил. Із зростанням рівня інформованості громадян про чинні в державі митні правила зменшуються випадки заведення справ про порушення митних правил, пов'язаних з приховуванням від митного контролю і недекларуванням (як усним, так і письмовим) громадянами предметів та цінностей (зокрема, незначних сум валюти), зменшується рівень напруженості під час митного контролю, незадоволення громадян діяльністю митних органів, що в цілому сприяє зміцненню економічної безпеки України. Актуальність зазначеної проблеми зумовлює необхідність активної діяльності уповноважених на те митних органів, спрямованої на популяризацію митних правил серед громадян.

У ст. 30 Митного кодексу України зазначено, що митні органи зобов'язані інформувати заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Інформування зацікавлених осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України можна умовно поділити на дві категорії:

1) Попереднє інформування - інформування до початку здійснення зовнішньоекономічної операції, або до перетину митного кордону. Попереднє інформування здійснюється уповноваженими підрозділами митниць за місцем акредитації суб'єкта ЗЕД, або за місцем проживання зацікавленої особи. Митні органи інформують громадськість про зміни у митному законодавстві та про правила переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України через засоби масової інформації. Для цього підрозділи (особи), відповідальні за зв'язки зі ЗМІ, спільно з іншими підрозділами митних органів, готують прес-релізи для ЗМІ, а також організовують проведення прес-конференцій, брифінгів, семінарів тощо.

2) Оперативне інформування — інформування у процесі здійснення зовнішньоекономічної операції, або у процесі перетину митного кордону. Оперативне інформування здійснюється безпосередньо за місцем проведення митного контролю та митного оформлення. Основним засобом оперативного інформування зацікавлених осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, є друкована інформація, розміщена на інформаційних стендах у митних органах [10; 55].

Митні органи інформують заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України шляхом:

- опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;

- опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;

- безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи в інший спосіб);

- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;

- оголошення її під час публічних виступів посадовців.

Інформація, що надається посадовими особами митних органів у письмовому або усному вигляді, повинна містити посилання на чинні нормативні документи.

Стаття 31 Митного кодексу України регламентує, що інформація про нормативно-правові акти з питань митної справи (назва акта, його основні положення, інформація про опублікування) безоплатно надається митними органами заінтересованим особам за їх запитами. Правова інформація щодо основних положень законодавства України з питань митної справи розміщуються для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів. Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань[4; 90].

Також, відповідно до ст. 32 Митного кодексу України митні органи, спеціалізовані митні установи та організації можуть надавати заінтересованим особам, у тому числі на платній основі, консультації з питань митної справи, а також тексти опублікованих нормативно-правових актів із зазначених питань.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України, про що зазначено у ст. 33 Митного кодексу України.

Стаття 32 закону України „Про інформацію” регулює питання інформаційного запиту щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації

Зокрема під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні.

Під запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань. Громадяни України, державні органи, організації і об’єднання громадян подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов’язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб. У разі надходження письмового запиту від зацікавлених осіб щодо митних правил, процедур тощо уповноважений начальником митного органу підрозділ готує відповідь, яка повинна містити повний перелік чинних нормативних документів, що регулюють питання, порушені у запиті, а також інформацію про основні положення та дати опублікування цих документів. Крім того, митні органи проводять регулярний аналіз отриманих запитів, розміщують на своїх інформаційних стендах довідки з питань та розміщують на своїх інформаційних стендах довідки з питань, які найчастіше фігурують у запитах.

Під постійною увагою керівництва ДМСУ завжди перебуває робота зі зверненнями громадян. Забезпечений жорсткий контроль за дотриманням встановлених законодавством вимог щодо цього виду роботи митних органів. Право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення закріплено ч.1 ст.1 закону України „Про звернення громадян”. На виконання цього закону у ДМСУ виданий наказ „Про роботу зі зверненнями громадян”, у якому визначено, що розгляд письмових звернень i особистий прийом громадян є важливою ділянкою роботи Держмитслужби України, інших митних органів, спецiалiзованих митних установ i органiзацiй , засобом отримання iнформацiї про недоліки в дiяльностi цих органів, формами зміцнення й розширення зв’язків iз широкими верствами населення, дійовим засобом розвитку й удосконалення митної справи в Україні.

Звернення громадян, що надходять до митних органів, підлягають обов'язковому класифiкуванню за видами, а саме: на iнформацiйнi запити, пропозицiї, заяви й скарги.

Рішення, дії (бездiяльнiсть) у сфері управлінської дiяльностi митних органiв можуть бути оскаржені, якщо:

- порушено права й законні інтереси чи свободи громадянина;

- створено перешкоди реалiзацiї громадянином його прав i законних iнтересiв чи свобод;

- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до вiдповiдальностi.

Наказом визначені правила розгляду звернень громадян, особистого прийому громадян, узагальнення, аналіз письмових i усних звернень громадян та забезпечення контролю за їх розглядом, висвітлення в засобах масової iнформацiї роботи зi зверненнями громадян. Керівники митних органів i їх структурних пiдроздiлiв при розгляді звернень громадян зобов’язані дотримуватися такого порядку розгляду, який би забезпечував найбільш об'єктивне та якісне їх вирішення. Рішення, якi приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими й ґрунтуватися на нормах чинного законодавства.

На відомчому WEB – сайті постійно розміщуються звіти по роботі зі зверненнями громадян, щомісяця здійснюється моніторинг ефективності роботи митних органів зі зверненнями громадян. На жаль станом на 22 березня 2008 року розміщена інформація лише за 2007 рік, тому прослідкувати тенденцію звернень громадян за 3 місяці 2008 року неможливо. Протягом 2007 року до митних органів надійшло на 27,5% письмових звернень менше, ніж протягом 2006 року (2007 рік – 1676 звернень, 2006 рік –2 310). З них 812 – до ДМСУ, 794 – до інших митних органів, 70 – до Академії митної служби України, тобто відбулося поступове зменшення кількості звернень громадян до Державної ДМСУ і митних органів.

У цілому зменшення кількості звернень громадян пояснюється налагодженою роботою та вдосконаленням її методів у напрямі забезпечення конституційних прав громадян на звернення, а саме роз’яснювальною роботою й наданням консультацій з митної справи безпосередньо працівниками структурних підрозділів ДМСУ та інших митних органів, співпрацею з засобами масової інформації й проведення „телефонних гарячих ліній”, функціонуванням „телефону довіри”.

Оскільки значна і все більш зростаюча частина необхідної інформації стосовно діяльності митних органів породжується суб'єктами діяльності, що здійснюють відкриту інформаційну діяльність і циркулює у відкритих компонентах інформаційного простору, інформаційні служби митних органів України повинні здійснювати їх постійний моніторинг, з метою узагальнення та аналізу усієї інформації.

Моніторинг засобів масової інформації (ЗМІ) - відстеження повідомлень ЗМІ, відповідно заданої тематики. Моніторинг використовується для аналізу сформованого ЗМІ «портрета» організації, оцінки суспільного резонансу тієї або іншої дії тощо.

Як правило, моніторинг ЗМІ включає наступні фази:

Спостереження за рядом потенційних джерел (телеканал, радіостанція, періодичне друкарське видання і т. п.);

Збереження знайденого матеріалу;

Фільтрація і категоризація;

Передача зібраного матеріалу для подальшого аналізу.

У разі використання інформаційних матеріалів засобів масової інформації при моніторингу доцільно відстежувати наступні об'єкти :

Одиниці інформаційного простору, що генерують інформацію: у ЗМІ - редакції, лідери громадської думки (політики, лідери економіки, представники культурної еліти і ін.); експерти (інтерпретатори) - спеціалісти, що активно і професіонально працюють з інформацією, від чиїх коментарів залежать характер і форма інформаційних потоків (радники, політологи, економісти, соціологи) і ін.

Канали комунікацій: формовані ЗМІ (печатні, електронні і інші носії), зокрема спеціалізовані професійні видання, Інтернет.

Така кількість об'єктів моніторингу вимагає ретельної фіксації і класифікації параметрів джерел інформації при формуванні на користь споживачів інформації матеріалів, перш за все, для адекватного віддзеркалення поточної ситуації. Для цього необхідно указувати точні посилання на джерело, звідки одержана інформація - найменування і інші необхідні реквізити суб'єкта інформаційної діяльності - наприклад, ЗМІ (газета, журнал, інформаційне агентство, WЕВ - сайт), зокрема номер випуску, сторінку, Інтернет - адресу, державну приналежність і т. п.; дату публікації інформації або дату її виявлення в інформаційному просторі; посилання на аналогічну інформацію тощо.

Доцільно також складати (у електронному вигляді) підбірки (архів) інформаційних зведень, зокрема з використанням баз даних і систем інформаційного пошуку по запитах. Це необхідно для реконструкції (аналітичним шляхом) змін в діяльності структур, що є суб'єктами суспільно-політичних, економічних і інших відносин, які актуалізують свої інтереси в інформаційному просторі, зокрема використовуючи в цих цілях засоби і системи масового інформування.

Виконання цих вимог дає інформаційним службам можливість стежити за динамікою змін характеру і інтенсивності інформаційних повідомлень різних суб'єктів інформаційної діяльності відносно певної теми. [2;212]

На сьогоднішній день фахівці, що готують і поширюють матеріали по моніторингу певної ситуації, проблеми або сфери діяльності, повинні враховувати, що їх інформаційно-аналітичні матеріали роблять істотний вплив на ухвалення рішень. Тому при моніторингу інформаційного простору необхідно перевіряти матеріали на актуальність, достовірність і повноту, приводити вичерпний список джерел інформації, а також обмежуватися зваженими оцінками при аналітичній обробці інформації для досягнення необхідної об'єктивності аналізу

З результатами моніторингу ЗМІ в митних органах можна ознайомитись на відомчому сайті у вкладці „Прес-Центр – ЗМІ про Держмитслужбу”. На жаль переважно міститься інформація про моніторинг з мережі Інтернет, а наявна інформація з центральних друкованих видань подана лише у вигляді стислого переказу повідомлень в пресі.

Інформація за результатами діяльності митних органів України необхідна для формування митної статистики, інформаційно-аналітичної діяльності, здійснення ефективного контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, за переміщенням товарів та інших предметів між митницями України, оперативного реагування у разі виникнення ускладнень чи непередбачених ситуацій під час такого переміщення тощо [14; 31] .

З 1993 року митні органи України розпочали формування бази свідчень та ведення митної статистики.

Після збору відомостей для формування відомчої статистики, здійснюється їх узагальнення та подальший аналіз з метою визначення основних тенденцій, зміни показників з прив’язкою їх до змін у митному та загальнодержавному законодавстві. На підставі такого аналізу отриманих свідчень створюються інформаційно-аналітичні довідки за певний період, які ілюструються діаграмами та супроводжуються таблицями, що містять основні показники роботи митних органів. Наприклад, одним із основних показників роботи митниць є кількість оформлених вантажних митних декларацій. Цей показник різнобічно досліджується з різних точок зору, наприклад, напрями переміщення вантажів – експорт, імпорт чи транзит переважає на цій митниці за конкретний проміжок часу.

Аналітичну роботу проводять митні органи на рівні митниць, які аналізують діяльність своєї митниці та подають свідчення митниці, якій вони підпорядковані. Інформація для ведення митної статистики використовується переважно у електронному вигляді. Митна електронна інформація класифікується за ступенем конфіденційності, правилами її використання, збереження та розповсюдження, а також відповідальністю осіб, які мають право доступу до неї під час обробки та використання в митній установі. Ця класифікація розповсюджується на будь-яку інформацію, яку обробляє ЄАІС ДМСУ.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави” визначає обов'язковий для всіх центральних органів виконавчої влади порядок обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, магнітних та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Переліки конфіденційної інформації, що є власністю держави і якій надається гриф обмеження доступу "Для службового користування", розробляються і вводяться в дію центральними органами виконавчої влади, в яких утворюються або у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають ці відомості. У разі потреби на державних підприємствах, в установах і організаціях з урахуванням особливостей їхньої діяльності розробляються та за погодженням з міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого вони належать, вводяться в дію переліки конкретних видів документів у відповідній сфері діяльності.

Контроль за нерозголошенням відомостей, що містяться у документах з грифом "Для службового користування", здійснюється режимно-секретними підрозділами організацій.

Співробітники організацій, які працюють з документами з грифом "Для службового користування", в обов'язковому порядку підлягають ознайомленню під розписку із цією та відповідними відомчими інструкціями, їм забороняється повідомляти усно або письмово будь-кому відомості, що містяться у цих документах, якщо це не викликано службовою потребою. Інструкцією визначається порядок обігу: облік, прийняття, реєстрації, передачі. Документи з грифом "Для службового користування" повинні зберігатися у службових приміщеннях і бібліотеках у шафах (сховищах), які надійно замикаються та опечатуються. Про факти втрати документів з грифом "Для службового користування" або розголошення відомостей, що містяться в них, терміново доводиться до відома керівника організації, керівників режимно-секретного підрозділу та канцелярії.

Джерелом митної інформації є власна інформація ДМСУ, яка виробляється в результаті безпосередньої діяльності митних органів, а саме:

зміст митних документів (декларації, відомості тощо);

внутрішня інформація митних органів (накази, нормативні документи, правила тощо).

Додатково митна інформація може надходити від інших міністерств і відомств, від учасників зовнішньоекономічної діяльності та з інших джерел.

Інформація, одержана з різних джерел, підлягає обробці за допомогою засобів електронно-обчислювальної техніки митних органів.


2.4 Роль юридичних підрозділів у реалізації інформаційної політики митних органів України


Діяльність юридичних підрозділів митних органів по реалізації інформаційної політики митних органів України регулюється Постановою Кабінету Міністрів України „Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації” та Наказом ДМСУ „Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації”.

У Постанові вказано, що у міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, на державному підприємстві, в установі, організації залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи утворюється, як правило, в формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада юрисконсульта відповідної категорії (далі - юридична служба). Основним завданням юридичної служби визначена організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерством, підприємством, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

Діяльність юридичної служби по всіх напрямках роботи пов’язана насамперед з отриманням інформації, як внутрішньої так і зовнішньої (наприклад, одержання від посадових осіб митного органу довідок, розрахунків, інші матеріалів, необхідних для виконання покладених на юридичну службу завдань), а також з передачею інформації іншим структурним підрозділам, особам, організаціям тощо (наприклад, інформування керівника митного органу про випадки покладення іншими посадовими особами на юридичну службу завдань, не передбачених Положенням). Тобто лише після обробки певної інформації юридичні служби можуть виконувати свої обов’язки:

1. Організовувати та забезпечувати правильне застосування законодавства в службовій, господарській і соціальній сферах діяльності митного органу. Консультувати керівництво митного органу з правових питань.

2. Перевіряти відповідність законодавству проектів актів нормативного та розпорядчого характеру, що подаються на підпис керівникові митного органу, і візувати їх після погодження керівниками заінтересованих підрозділів.

3. Готувати разом з іншими структурними підрозділами пропозиції про скасування чи внесення змін до виданих митним органом актів нормативного та розпорядчого характеру, які втратили актуальність або суперечать вимогам законодавства.

5. Забезпечувати облік і зберігання актів законодавства та відомчих нормативно-правових актів, а також актів нормативного та розпорядчого характеру, виданих митним органом, підтримувати їх у контрольному стані.

6. Давати правову оцінку проектам господарських договорів (контрактів), що укладаються митним органом, брати участь в їх укладенні та контролі за їх виконанням.

7. Організовувати претензійну й вести позовну роботу. Представляти в установленому законодавством порядку інтереси митного органу в судових та інших органах під час розгляду правових питань і спорів.

8. Аналізувати результати й наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, практику укладення та виконання договорів (контрактів). За наслідками аналізу подавати керівництву митного органу пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення службової та господарської діяльності митного органу.

10. Сприяти захисту трудових прав працівників митного органу, брати участь у підготовці та укладенні колективного договору, консультувати виборні органи трудового колективу з правових питань, що стосуються їх діяльності тощо.

Відповідно до Наказу ДМСУ „Про Розподіл структурних підрозділів Держмитслужби, відповідальних за ведення WEB-сервера”, Управління правової роботи відповідальне за такі рубрики: Нормативно-правові засади діяльності, Нормативно-правові документи, Конфіскат (рубрика)- спільно з Управлінням фінансів та бухгалтерського обліку.

Юридичні служби повинні забезпечувати своєчасною правовою інформацією підрозділи та осіб, які цього потребують для виконання своєї професійної діяльності, а також зацікавлених громадян, підприємства, установи, організації.

Юридичні служби також здійснюють представництво у судах по справам про захист честі, гідності працівників та ділової репутації митних органів та їх працівників. Це також пов’язано з обігом певної інформації. Стаття 7 Цивільного кодексу України закріплює право на честь, гідність та ділову репутацію, а також встановлює, що громадянин або

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: