Xreferat.com » Рефераты по таможенной системе » Митна політика України на сучасному етапі

Митна політика України на сучасному етапі

виробництва шпалер.

Підвищення ставок мита на імпорт хімікатів, що необхідні для захисту рослин, також матиме негативні наслідки для сільського господарства, оскільки вітчизняна продукція не задовольняє вимог сільгоспвиробників.

У 2004 році виключили тарифну квоту на ввезення в Україну протягом 2005 року пляшок для напоїв місткістю понад 0,33 л., але не більше 1 л. з безбарвного скла в обсязі 200 млн. шт. на рік за пільговою нульовою ставкою.

Це забезпечить скасування пільгової нульової ставки ввізного мита на ввезення пляшок на 2005 рік та збільшення надходжень до Державного бюджету України.

При співставленні рівнів ставок ввізного мита на товари, встановленому в Митному тарифі з їх граничним рівнем із Концепції переформування митного тарифу України на 1996-2005 роки, то можна зазначити, що:

  1. дорівнюють граничному рівню – 13%;

  2. перевищують граничний рівень - 34%;

  3. нижче граничного рівня – 53%.

За результатами порівняння можна стверджувати про тенденцію зменшення митних бар’єрів, що є одним з методів боротьби з тіньовим сектором, який є нагальною проблемою для України та суттєве пожвавлення легальної діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.


2.2 Застосування митних пільг


Особливо актуальним на даному етапі трансформації економіки України є питання надання пільг під час митного оформлення товарів та інших предметів, що перетинають митний кордон України, і вплив таких пільг на формування дохідної частини державного бюджету.

В Україні надання митних пільг передбачено розділом ІІІ Закону України «Про єдиний митний тариф», що стосується звільнень від спати мита та інших митних податків.

В 1994-1998 роках найбільшу вагу в умовних нарахуваннях мита становили товари, які ввозяться в Україну у межах певних урядових угод, а також згідно із законом України «Про Єдиний митний тариф» та «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах». Що ж стосується загальної суми умовно нарахованого мита в 1998 році, то для їх оцінки можна навести суму мита, що була нарахована за 1997 рік – 579420,5 тис. гривень, та суму, нараховану за 1999 рік, - 1466306,1 тис. гривень. На основі цих цифр можна стверджувати, що була тенденція до постійного зростання кількості пільг щодо сплати мита та випадків умовного нарахування мита. Тобто з кожним роком державний бюджет недотримував щораз більше коштів.

З метою запобігання нецільовому використанню пільг Державною митною службою України посилено контроль і впроваджено аналіз інноваційних проектів технологічних парків. Було прийнято постанову стосовно обмеження використання імпортних сільськогосподарських товарів під час реалізації інвестиційних проектів, що сприятиме переорієнтації інвесторів на організацію виробництва на сировинній базі України. Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів тимчасово призупинено митне оформлення з наданням пільг на ввезення товарів деяких інноваційних проектів.

Незважаючи на те, що тепер відповідними законодавчими актами та іншими нормативно-правовими документами завеликий пільговий режим щодо імпортних операцій, який діяв упродовж останніх років, здебільшого скасовано, обсяг пільг при митному оформленні залишається значним і відчутним. Більше того, триває зростання у вартісному виразі. Зауважимо, що у 2002 році державний бюджет недоотримав близько 11 млрд. гривень, що були умовно нараховані Державною митною службою України.

На сьогодні стабільною є питома вага митних пільг, що позаторік і торік становило 27,8% у загальному обсязі умовних нарахувань. Та в цілому по Україні сума умовних нарахувань при митному оформленні все ще зростає: з 2002 року цей показник уже зріс на 13,3%. А відтак зростає й абсолютне значення митних пільг. У 2002 році бюджет недоотримав за рахунок надання таких пільг 2,9 млрд. гривень доходів, у 2003 році планувалося недоотримання на 427 млн. гривень більше, тобто сума втрат – близько 3,5 млрд. гривень. Для порівняння зазначимо, що у доходах бюджету 2003 року надходження мита було заплановано на рівні близько 2,8 млрд. гривень, тобто законодавчо надається обсяг митних пільг, що перевищує обсяг бюджетних митних доходів.

На жаль, в Україні нині переважає такий спектр умовних нарахувань мита, який характерний для всіх країн, де відбуваються трансформаційні процеси в економіці. Маємо на увазі звільнення від сплати мита окремих товарів та предметів, що перетинають митний кордон, передовсім з метою підтримки окремих галузей економіки та захисту найнезабезпеченіших верств населення країни.

Найбільший обсяг таких пільг надається на підставі міжурядових угод України з країнами СНД та Балтії і з Республікою Македонія про вільну торгівлю й Закону України «Про митний тариф». Так, умовні нарахування у 2002 році за цими законодавчими актами відповідно становили 1,3 та 1,1 млрд. гривень. На мікрорівні такий обсяг митних пільг є необґрунтованим, економічно недоцільним. На момент розроблення чинного у цій сфері законодавства передбачалося, що втрати бюджету від запровадження таких значних пільг будуть компенсовані. Очікується, що за рахунок пільг у митному оподаткуванні відбудеться розширення виробництва, і серед інших позитивних ефектів від такого розширення зростуть податки на прибуток та на доходи фізичних осіб, що надходять до бюджету. Проте прогнозованого розширення виробництва не відбувається, а в умовах пільгового режиму оподаткування в Україну ввозяться товари широкого вжитку, готова продукція, яка має оподатковуватися на кордоні на рівних умовах з іншими подібними товарами.

Характерним для країн, що розвиваються, є також наявність у переліку умовних нарахувань частки, що формується за рахунок угод з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Так, наприклад, у межах угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між ЄБРР як розпорядником коштів, наданих відповідно до гранту з рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією від 14.06.1999 року згідно з розділом 7.01. до бюджету не надійшло 4855,2 тис. гривень. У межах цього кредиту, наданого ЄБРР Україні, товари, закуплені з використанням коштів з рахунка ядерної безпеки та імпортуються в Україну в рамках угоди про грант, ввозяться без сплати мита та інших митних платежів. Таким чином, розвинені країни, котрі є засновниками цього рахунка, фактично отримують додаткові ринки збуту для своєї продукції, яка ввозиться без сплати митних платежів, що значно підвищує їх конкурентоспроможність. Водночас вони отримують можливість втручатися в економічну політику України. Так, частка умовно нарахованого мита в рамках угод з ЄБРР у загальному обсязі умовних нарахувань останніми роками зросла з 0,2% до 0,3%.

В Україні падає питома вага умовно нарахованого мита в рамках міжурядових угод (переважно з розвиненими країнами) – з 0,5% у 2002 році до 0,2% у 2003 році. До того ж в економічно розвинених країнах цей показник має тенденцію до зростання та свідчить про участь держави у процесі глобалізації й високий рівень її інтеграції до світового економічного простору.

Отже, внаслідок прийняття Верховною Радою України чисельних пільг у митному законодавстві останніми роками був порушений належний зв'язок між показниками розвитку економіки й показниками зростання доходів бюджету.

Однією з умов сталого збільшення обсягів надходжень від митних платежів до бюджету є економічно обґрунтований та законодавчо визначений обсяг пільг, що надаються державою суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.

На жаль, на нинішньому етапі свого розвитку Україна повинна відмовитися від діючого широкого кола пільг при митному оформленні. Аналіз стану умовних нарахувань за останні десять років свідчить, що митні пільги в державі не виконують свого економічного призначення. Це відбувається через такі особливості митної політики пільгового оподаткування:

  • надвисока частка умовних нарахувань у загальному обсязі платежів, що нараховані при митному оформленні товарів, спричиняє значні втрати державного бюджету;

  • не спрацьовує передбачений законодавством механізм компенсації втрат бюджету від пільгового митного оподаткування надходженнями від прямих податків;

  • розвиток перспективних галузей, яким надаються пільги, відбувається нижчими від очікуваних темпами або взагалі не відбувається;

  • нецільове використання наданих пільг суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, активізація тіньового сектору економіки.

З огляду на вище викладене пропонується значне скорочення обсягу пільг, які надаються при митному оформленні товару, що перетинає митний кордон України.


3. Шляхи вдосконалення національної митної політики


3.1 Шляхи подолання проблем в митній політиці України


Питання сучасної митної політики України залишаються актуальними в наш час, тому відповідно до Програми діяльності уряду України поступово проводяться заходи, які спрямовані на розробку нової редакції Єдиного митного тарифу України, в якому передбачається:

    1. введення диференційованого підходу до рівня митного оподаткування залежно від того, виробляється в країні на недостатньому, достатньому чи надлишковому рівні;

    2. застосування односторонніх обмежень імпорту, включаючи підвищення ставок ввізного мита;

    3. широке застосування специфічних (на фізичну одиницю товару) та комбінованих ставок мита на товари так званого некритичного імпорту;

    4. введення заходів митно-тарифного захисту сільськогосподарського виробництва України, в тому числі шляхом застосування сезонних ставок;

    5. скорочення переліку країн, які користуються пільгами ;

    6. встановлення межі в 30% для імпортних ставок і розробка графіків поступового зниження рівнів митного оподаткування імпорту з доведенням протягом 5-7 років до рівнів, обумовлених двомовностями в рамках ГАТТ;

    7. введення єдиного порядку сплати акцизів та ПДВ для товарів як вітчизняного, так й імпортного виробництва (з застосуванням податкового векселя);

    8. зміна механізму начислення акцизу та ПДВ на імпортні товари;

Всі ці заходи спрямовані на адаптацію законодавства України в області митно-тарифної політики з нормами і правилами, закріпленими системою ГАТТ та поступове входження України в міжнародне торгове співтовариство.

Також необхідно забезпечити максимальне використання нетарифних засобів регулювання (передовсім антидемпінгових, компенсаційних), що застосовуються у країнах-членах ГАТТ/СОТ, але не застосовуються в Україні.

Вирішення проблем нетарифного регулювання потребує удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Для усунення недоліків у нормативно-правовій сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно прийняти нормативно правовий акт, який би містив:

    • перелік методів нетарифного регулювання, пов’язаних з дозвільною системою державних органів;

    • перелік законодавчих актів, якими регулюється дозвільна система;

    • суми витрат на здійснення цих заходів підприємствами.

Цей документ має стати свого роду комплексним документом, що регулюватиме митну дозвільну систему та охоплюватиме основні питання щодо дозвільного нетарифного регулювання.

Було б доцільнішим з боку держави створити більш сприятливі умови підприємствам для використання переваг фінансового лізингу поряд з придбанням основних засобів та надати їм права за угодами фінансового лізингу застосувати порядок документального оформлення об’єктів основних засобів відповідно до митного режиму тимчасового ввезення майна одночасно звільнивши їх від справляння мита та ПДВ.

Також значної уваги потребують системи контролю й аудиту в Митній службі України. Нині питання організації фінансового митного контролю є досить актуальним, але ще мало вивчені й недостатньо висвітлені в спеціальній літературі.

Створення в організаційно-управлінській структурі ДМСУ контрольно-аудиторського підрозділу, який буде підпорядковуватися безпосередньо Голові митної служби України та здійснюватиме як зовнішній аудит, так і внутрішній контроль, є необхідним. Створення такого підрозділу та комплексний підхід щодо організації його роботи дозволить створити цілісну та ефективну систему зовнішнього та внутрішнього контролю в митних органах та посилить роль митних органів у забезпеченні захисту економічної безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх загроз під час здійснення зовнішньоекономічних операцій.

З 1 січня 2004 року почав працювати новий Митний Кодекс України. І це є знаковою подією як для України, так і для Європейської спільноти в цілому. Оскільки приведення у відповідність до світових стандартів національного законодавства у галузі митної справи стане відчутним кроком у досягненні поставленої мети з гармонізації та уніфікації законодавства нашої держави, тобто розширення вітчизняного правового поля у контексті розвитку міжнародного права, як того вимагають норми добросусідства.


3.2 Інтеграція України в СОТ в митній справі


Митна служба грає важливу роль в стратегічному розвитку міжнародної торгівлі та світового ринку.

Вступ України до Світової організації торгівлі став об’єктом розгляду в Верховній Раді, Кабінеті Міністрів України, темою дискусій в наукових та ділових кругах. За оцінкою Уряду України, вступ до СОТ дозволить збільшити ВВП на 2% і принесе до бюджету до 1,5 млрд. доларів США; скорочення митних пільг – ще на 1 млрд. грн.

Важливим позитивним моментом для розвитку українського бізнесу стане спрощення митних процедур. Всі торгові партнери України відмічають, що процедури митного оформлення імпорту являються одним з основних нетарифних бар’єрів в торгівлі. Зменшення рівня ввізного мита практично на всі види імпортної продукції підвищить конкурентоспроможність підприємств, які використовують імпортні комплектуючі. З іншого боку, об’єктивно неминучі проблеми в деяких галузях української економіки, зростання безробіття, та прийняття «тяжких та непопулярних» рішень.

В сфері електроенергетики головна вимога СОТ - приведення тарифів у відповідності з собівартістю плюс прибуток для розвитку виробництва. Це обернеться значним подорожчанням електроенергії. В машинобудівній галузі передбачається ввіз в Україну машин неперервного розливу сталі, під’ємно-транспортного обладнання для вугільних шахт. За оцінкою експертів, тільки в перший рік членства в СОТ це може знизити обсяги вітчизняного виробництва на 10-15%. В результаті виробники машинобудівної продукції можуть лишитися своїх пільг і ринків. На підприємствах хімічної промисловості буде тяжке становище зі збутом лаків, фарб. Не виключно, що закриються підприємства з виробництва електроніки, які не в змозі розробляти нову продукцію.

Враховуючи, що вступ до СОТ передбачає обмеження протекціоністських заходів, субсидій і дотацій, найбільші втрати понесуть підприємства, які працюють неефективно або з використанням різних пільгових умов. Це призведе до закриття збиткових підприємств, а також тих, у яких немає фінансових ресурсів для модернізації виробництва, що в свою чергу, може загострити ситуацію на ринку праці.

В першу чергу це стосується вугільної промисловості, реструктуризація якої проходить відповідно до програми «Український вугіль». Тому вугільна галузь потребує особливого підходу в переговорному процесі.

Автомобільна галузь України функціонує завдяки державній підтримці. Зокрема, Закон України «Про стимулювання автомобільного виробництва в Україні» надав низку переваг компанії «Деу – АвтоЗаз», що прямо суперечить Угоді про субсидії та компенсації, діючої в рамках СОТ. Україна, у випадку СОТ повинна привести автомобільне виробництво в режим у відповідності з нормами світової торгівлі. Таким чином, вартість вітчизняних автомобілів зросте в 1,5-2 рази і вони не зможуть конкурувати з імпортними машинами, які мають більш високі якісні показники.

Особливо тяжка ситуація в сільському господарстві, яке не готове до нових правил гри, визначених СОТ. Так, наприклад, на ввіз в Україну тросникового цукру, по рішенню країн – членів Робочої групи по прийняттю України до СОТ, встановлена щорічна тарифна квота в обсязі 200-260 тис. тон. За оцінкою багатьох експертів баланс білого цукру на 2002-2003 маркетинговий рік показує, що без підвищення обсягу імпорту тросникового цукру в Україні виникає дефіцит цього продукту.

Сьогодні на ринку харчових продуктів України 93% продуктів українського походження, в той час як в європейських країнах частина власних продуктів 50-60%. Очікуваний приток імпорту не буде значним, але частина імпортної продукції все ж збільшиться приблизно на 20%.

Стратегічною метою діяльності СОТ є зниження трогових бар’єрів та полегшення економічного обміну товарами та послугами між країнами. При цьому слід виходити з: 1) повного використання можливості захисту українських товаровиробників, які офіційно закріплені в документах СОТ; 2) розробка доповнюючи до цих положень заходів по захисту українського товаровиробника, виходячи з національних інтересів України.

Рішення задач торгово-економічної політики держави об’єктивно поставило питання про входження України в міжнародні торгові організації та розширення зв’язків з Радою митного співробітництва (РМС). Більш того, механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України не виключає, а припускає точне знання всіх ричагів впливу на зовнішньоекономічну кон’юнктуру і, в першу чергу, митної справи.

Дуже важливим є якісно нове визначення стратегії і тактики зовнішньоекономічної діяльності та місце в них митних органів як однієї з умов економічного росту та забезпечення платоспроможності країни.

Одним з найважливіших напрямків робіт у зв’язку зі вступом України с СОТ є вдосконалення законодавчої бази та її приведення у відповідність до норм цієї організації. Використання власних національних правил, які відрізняються від загальноприйнятих, в сучасних умовах навряд виправдане.

Слід відмітити, по правилам СОТ передбачена наявність пільг, та категорично заборонена адресна допомога окремим підприємствам. Надання пільг повинно проходити незалежно від того, чи є виробник резидентом чи ні.

Вступ до СОТ потенційно покращує позиції країни, проти якої ініціюються антидемпінгові розслідування, але не повністю усуває їх загрозу.

За даними Міністерства економіки та по питанням європейської інтеграції проти українських експортерів зараз здійснюється 25 антидемпінгових та спеціальних заходів з 1992 по 2002 роки українські виробники втратили близько 2 млрд. доларів, і майже 1,2 млрд. доларів припадає на останні два роки. Саме тому, що Україна не є членом СОТ, в ході антидемпінгових розслідувань багато країн застосовують до неї свавільні правила замість правил, встановлених СОТ.

Країни-учасниці СОТ повинні захищати свою економіку тільки за допомогою митної політики. Рівень митного оподаткування повинен поступово зменшуватись шляхом взаємних переговорів (тарифні поступки), дотримуючись принципів взаємних поступок та взаємних вигод, представлення різного роду преференцій (митні переваги та пільги).

Митні відносини в рамках нетарифного регулювання передбачають заходи для регулювання зовнішньої торгівлі за виключенням мита. До цієї категорії відносять різні заходи фінансової, технічної, адміністративної, кредитної та торгової практики ( заборони, квотування, ліцензування, сертифікація, санітарні, ветеринарні та фітосанітарні обмеження, валютний контроль за експортом та імпортом). У зв’язку з недоліками тарифного та нетарифного регулювання, зміни, які відбудуться в економіці підприємств у зв’язку зі вступом України до СОТ, потребують коректив діяльності органів митної служби.

Став членом СОТ, Україна буде зобов’язана відмовитись від субсидіювання галузей економіки, ліквідувати вільні економічні зони, податкові пільги. Серед умов до кандидатів, які вступають до СОТ є вимога, щоб рівень середньої місячної заробітної плати в Україні становив не менше 1 тис. доларів США.

Неможна не помітити та не до оцінити тих труднощей, з якими пов’язаний вступ України до СОТ:

  1. плата за членство в СОТ є дуже високою;

  2. низька конкурентноздатність української економіки потребує посилення підтримки вітчизняних виробників з боку держави;

  3. не вливаються в прості стандарти СОТ період повільного реформування та стагнації економіки. Звужена мінерально-сировинна база української економіки. Повільно відновлюється інвестиційний потенціал України. Продовжується відтік золотих рук та розумів.

Слід усвідомити, що неможливо діяти в системі міжнародної торгівлі поза рамками СОТ, тому що СОТ виконує роль міжнародного форуму для торговельних переговорів, вирішує торговельні суперечки і здійснює нагляд за широким спектром торговельно-політичних угод.

Членство України в системі ГАТТ/СОТ є необхідною передумовою інтеграції у світову економіку.


Висновки


Кожна держава проводить певну політику у галузі зовнішньої торгівлі . Методами її здійснення є різні обмежееня у вигляді тарифів, податків, акцизів та інших зборів, а також нетарифні бар'єри у вигляді кількісних обмежень імпорту .

Якщо в кінці Х1Х ст. за рахунок ипортного мита формувалась половина бюджетних надходжень, то на сьогодні їх частка в бюджеті країн значно скоротилась. У розвинених країнах це джерело поповнення бюджету втратило свою роль.

Митне оподаткування відіграє неоднозначну роль у регулюванні економічних і соціальних процесів у державі, оскільки уряд завжди має збдлднсовувати внутрішні й зовнішні інтереси країни. Окрім того, неоднаковим є рівень впливу експортного та імортного мита на економічні і соцідльні процеси в державі, позаяк вони мають рівне призначення. З огляду на це необхідно нагадати, що існування мита на сьогодні пояснюється не так фіскальною необхідністю, як потребою для вирівнювання інтернаціональних витрат виробництва, які виникають унаслідок конкуренції на основі національних витратвиробництва профільної продукції, що постачається на світовий ринок провідними виробниками, котрі, без сумніву, волдіють перевагами насамперед в освітній та професійній підготовці кадрів, рівні техніки і технології, організації виробництва, що, у свою чергу, ще й підкріплюється значними обсягами виробництва. Саме ці переваги дають змогу підтримувати низький рівень витрат, а відтак формувати більш низький рівень як національних (для країн виробника), так і світових цін порівняно з національними витратами та цінами на аналогічні товари, що реалізуються на національних ринках країн-імпортерів. Відповідно важливу роль відіграє ввізне мито, тоді як вивізне мито, як правило, зістосовується у більшості країн до обмеженого кола продукції.


Список використаних джерел


  1. Митний Кодекс України: 1 січня 2004 року – Українська інвестиційна газета.

  2. Закон України „Про митний тариф України”.

  3. Баширов И.Х. Введение в таможенное дело – Донецк: Донецкий государственній университет экономики и торговли им. Туган-Барановского, 2004.- 214 с.

  4. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. – Львів: ”Новий світ – 2000”, 2004.

  5. Данилькевич М.І. Проблеми інтеграції України в світове господарство: полярність української інтеграції – ЄС чи ЄЕП?// Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2003. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2003. – 256 с.

  6. Деміденко Л.М. Мито і митна політика в умовах глобалізації.// Фінанси України. – 2004. - №1. – С. 63-69.

  7. Каленьський М.М. Роль митного оподаткування в регулюванні економічних і соціальних процесів у державі // Фінанси України – 2004- №7, С. 3-12.

  8. Криварникова І.Ю., Чабаненко Ж.М. Проблеми та шляхи удосконалення державного регулювання в Україні //Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2003. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2003. – 256 с.

  9. Літовчинко Б.В. Сучасний стан та основні проблеми митно-тарифного регулювання України на шляху до євроінтеграції// Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2003. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2003. – 256 с.

  10. Макуха С. Регулювання зовнішньої торгівлі України: методи і тенденуії.//Економіка . – 2002. - №7. – С. 124-126.

  11. Полонський О.Ю. До історії митного оподаткування в Україні.//Фінанси України. – 2004. - №7. – С. 144-146.

  12. Петренко М.О. Соціально-економічні наслідки застосування митних пільг в Україні// Фінанси України – 2004 - № 8, С. 84-90.

  13. Пісьмаченко Л.М. Напрямки удосконалення системи аудиту в митній службі та її роль у забезпеченні економічної безпеки України. // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення. Матеріали науково-практичної конференції 20-21 листопада 2003. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2003. – 256 с.

  14. Пилипчук М.М. До Дня митника //Митний брокер. – 2004. – №1. – С.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: