Товарознавча експертиза та митне оформлення заморожених плодоовочів
Отже, за органолептичними показниками заморожений перець даних виробників, розморожений у повітряному та рідкому середовищах, практично не відрізняються. Зразки, розморожені у мікрохвильовій печі краще зберегли консистенцію, природній зовнішній вигляд, колір та характерний аромат та смак. Це говорить, що об’ємне розморожування з використанням мікрохвиль забезпечує отримання високоякісної продукції і споживати таку продукцію можна як відразу після розморожування, так і після кулінарної обробки.
Ми проводили дослідження зміни фізико-хімічних показників, а саме масової частки розчинних сухих речовин, вологоутримуючої здатності та вмісту вітаміну С, у перці різних виробників залежно від способу розморожування. Результати наведено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7.
Фізико-хімічні показники якості розмороженого
перцю різних виробників
|
Показники |
Виробники |
||
|
"Дісконт" |
"Аскоп" |
"Дарус" |
|
|
Вологоутримуюча здатність, % Способи розморожування: об'ємний водний повітряний |
89,80 87,50 85,66 |
91,54 89,03 88,90 |
85,20 83,03 78,45 |
|
М. ч. розчинних сухих речовин, % Способи розморожування: об'ємний водний повітряний |
10,3 9,02 9,5 |
12,6 11,4 10,3 |
9,5 8,9 8,7 |
|
Масова частка вітаміну С, мг/100 г Способи розморожування: об'ємний водний повітряний |
193,3 168,9 145,5 |
195,5 170,2 175,3 |
189,8 156,4 128,9 |
З наведених у таблиці 2.7. даних видно, що вологоутримуюча здатність при розморожуванні у мікрохвильовій печі була вищою у перці усіх виробників порівняно з водним і повітряним способом розморожуванням, на 2-7% відповідно. Оскільки завдяки об'ємному способу відбувається розморожування рівномірно по всьому об'єму продукту, що значно скорочує час розморожування і продукти характеризуються мінімальною втратою соку. При повільному розморожуванню (повітряному та водному) в рослинних тканинах продовжується явище перекристалізації, яке супроводжується збільшенням кристалів льоду, що викликає додаткове травмування клітинних мембран і зростанням втрат клітинного соку.
Щодо масової частки розчинних сухих речовин, то при об'ємному розморожуванні вона була більшою у перцю ТМ"Аскоп", а у ТМ "Дарус" цей показник був менший, ніж при інших способах розморожування.
Втрати вітаміну С при розморожуванні у мікрохвильовій печі були також найнижчими порівняно з іншими способами розморожування. (приблизно на 4-7% від вмісту аскорбінової кислоти у замороженому перці). При розморожуванні у воді вони складали приблизно 15-20%, а найбільші втрати спостерігались при розморожуванні на повітрі - 40-60%.
Це вказує на зворотню залежність між тривалістю розморожування та цим показником, тобто чим менший термін розморожування, тим більша вологоутримуюча здатність продукту.
Отже, проведені дослідження показали що тривалість розморожування впливає на такі важливі показники замороженої продукції, як вологоутримуюча здатність, масова частка вітаміну С та масова частка розчинних сухих речовин. Об'ємне розморожування, яке дозволяє розморозити перець за короткий час, максимально зберігає смак, аромат, консистенцію і характеризується мінімальною втратою клітинного соку із розчинними в ньому поживними речовинами та вітамінами.
Розділ 3.Оформлення та ризики при переміщенні через митний кордон України замороженої плодоовочевої продукції
3.1. Державне регулювання імпорту продовольчих товарів в
Україну
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності суттєво впливає на формування стратегічних та тактичних планів прогнозування. Всі країни світу, без винятку, здійснюють державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, запроваджуючи в економічних відносинах з іншими країнами власну зовнішньоекономічну політику .
Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є їх комплексний характер, що виявляється у використанні різноманітних інструментів регулювання, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, а саме: економічного та адміністративного регулювання, а також валютно – фінансових заходів.
У цілому зовнішньоекономічна політика держави – це комплекс заходів, що мають на меті досягнення економікою країни певних переваг на світовому ринку і водночас захист внутрішнього ринку від конкуренції іноземних товарів. Можна сказати, що вона спрямована на стимулювання або обмеження імпорту або експорту товарів.
Головними інструментами такої політики є методи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності [47].
Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі займають центральне місце у системі реалізації державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Лібералізація зовнішньоторговельної політики як форма політики держави виявляється у зниженні тарифних ставок імпортних та експортних мит, наданні вагомих пільг щодо товарів походженням з країн, що розвиваються. Разом з тим протекціонізм як державна форма торговельної політики шляхом застосування високих імпортних ставок захищає внутрішній ринок від проникнення товарів не вітчизняного виробництва і стимулює розвиток експортного стратегічного прогнозування та планування у вітчизняних товаровиробників.
Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі комплексно впливає на обсяги сум нарахованого мита на товари, що є об’єктом експортно – імпортних операцій. Слід зазначити, що комплексність впливу тарифного регулювання проявляється у потребі визначення митної вартості товару, з якої нараховуватимуться суми мита, коду товару відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності та країни походження, що суттєво впливає на застосування окремих ставок мита до певних товарів.
Законом України “Про митний тариф України” визначено порядок формування і застосування митного тарифу України при ввезенні або вивезені товарів та обкладання їх митом. Систематизований звід ставок мита єдиний для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами[5].
Ставки митного тарифу встановлюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.
З метою розробки пропозицій з питань митно – тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому в 1994 році створено Митно – тарифну раду .
При імпорті замороженої плодоовочевої продукції нараховується ввізне (імпортне) мито (пільгова ставка – 0,2 EUR за 1кг, повна ставка – 0,4 EUR за 1кг); та сплачується ПДВ (20%).
Нетарифне регулювання як комплекс адміністративних державних заходів суттєво впливає на здійснення зовнішньоторговельних операцій та віддзеркалює реалії державної політики України стосовно товарів, які перетинають митний кордон у процесі експортно – імпортних операцій. Місце нетарифного впливу на процедуру митного оформлення визначено Митним кодексом України, де зазначено, що, крім митного, товари можуть підлягати санітарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Водночас зазначено, що митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю .
Нетарифне регулювання імпортних операцій при переміщенні замороженої продукції відбувається при виконанні таких обов’язкових умов:
1. Санітарно – епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров’я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних, реалізація та використання замороженого перцю закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно – епідеміологічної експертизи, який видається підрозділами МОЗ України та є однією з позитивних підстав для митного оформлення партії товару (Додаток Б)
2. При ввезенні товарів груп 01-24 згідно з УКТ ЗЕД представлення сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання є обов'язковою умовою для перевезення таких товарів через митний кордон. При цьому допускається ввезення в Україну у якості сировини для подальшої переробки згідно з контрактами, без надання сертифікату відповідності, за умови її перебування під митним контролем для здійснення обов'язкової сертифікації та за наявності письмового зобов'язання власника про вивезення цієї продукції за межі України у разі відмови у видачі сертифіката відповідності. Це стосується сировини, яка ввозиться безпосередньо переробним підприємством або поставляється до нього прямими посередниками на підставі відповідних Договорів (контрактів) (Додаток А).
3. Всі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що поступають з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а при необхідності - лабораторній експертизі в місці призначення. При виявленні карантинних об'єктів вантажі підлягають очистці або знезараженню, в разі необхідності -знищенню.
4. Сертифікат про походження. Заповнення сертифіката здійснюється в трьох примірниках (перший є оригіналом, другий і третій - копіями). Сертифікат повинен містити конкретні відомості про заморожений перець, на який він виданий, а саме: кількість місць і вид упаковки, опис продукції, вагу брутто й нетто. Крім того, зазначаються найменування та адреси відправника/експортера й одержувача/імпортера, засоби транспортування й маршрут прямування (наскільки це відомо), номер сертифіката; його форма; країна, що видала, і країна, для якої цей сертифікат видано найменування органу, уповноваженого відповідно до національного законодавства країни походження товару, дату видачі сертифіката, прізвище, ім'я та по батькові і підпис посадової особи, що оформила сертифікат, відбиток печатки цього компетентного органу. Форма сертифікату різних країн може відрізнятись одна від одної, але основні вище перераховані відомості містить кожний сертифікат про походження. Строк дії сертифіката форми не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката [20] (Додаток В, Г).
5. Проходження радіологічного або екологічного контролю. Радіологічний контроль здійснюється уповноваженими підрозділами Мінекоресурсів України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки “Радіологічний контроль” або відмітки “Екологічний контроль”.
6. Санітарний контроль на кордоні. Ввезення в Україну замороженої плодоовочевої продукції передбачає здійснення санітарного контролю на кордоні. У разі відсутності у пункті пропуску контрольної служби інспектор митниці викликає працівників цієї служби або робить відмітку у товаротранспортних документах про необхідність здійснення цього