Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма



На кресленні
№4 проводимо
міжосьову
відстань
і отримуємо
центри коліс,
точки О1
та О2
, з яких
проводимо кола
радіусами
.
Проводимо
загальну дотичну
до основних
кіл. Відмічаємо
точки дотику
А та В. Визначаємо
теоретичну
лінію зачеплення
АВ. Проводимо
початкові кола
,
вони повинні
перетнутися
в точці W, точці
перетину лінії
зачеплення
і лінії центрів.
Проводимо
кола радіусами
.
Відрізок AW ділимо
на чотири частини
і отримуємо
точки 1, 2, 3, 4, які
зносимо на коло
і отримуємо
точки 1’,2’,3’,4’,
з яких проводимо
дотичні до кола
і зносимо на
відповідні
дотичні відрізки
W0,
W1,
W2,
W3,
W4 .
З’єднуємо точки
і отримуємо
профіль зубця.
Проводимо вісь
симетрії S1/2
і по закону
симетрії добудовуємо
іншу сторону
зубця. Потім
округлюємо
зубець радіусом
округлення
ρ. Аналогічно
будуємо зубець
і для другого
колеса. Робимо
шаблони і добудовуємо
ще по два зубця.
4.4 Визначаємо величини параметрів якості.
Визначаємо коефіцієнт перекриття:


де: ab – практична лінія зачеплення
Визначимо коефіцієнти відносного ковзання:

де: Х – відстань від точки А до точки зачеплення
U1,2 – передаточне відношення
Визначаємо передаточне відношення:

Таблиця №5
Х мм |
0 | 20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | 140 | 166 |
|
λ1 |
-∞ | -4,38 | -1,32 | -0,3 | 0,21 | 0,51 | 0,72 | 0,86 | 1 |
|
λ2 |
1 | 0,81 | 0,57 | 0,23 | -0,26 | -1,06 | -2,54 | -6,31 | -∞ |
4.5 Проектування планетарної передачі.
4.5.1 Вихідні данні.
U1Н - -0,36 (передаточне відношення);
К - 3 (кількість сателітів).
Схема механізму (мал.8)
Z2 Z3
![]()


![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Z1 Z4
(мал. 8)
4.5.2 Розрахунок параметрів планетарної передачі.
Визначаємо кількість зубців:





Перевіряємо умову одноосності:

умова виконується
перевіряємо умову правильного зачеплення:

умова виконується
Перевіряємо умову сусідства:

умова виконується
Визначаємо діаметри ділильних кіл зубчастих коліс:




Визначаємо міжосьові відстані:

4.5.3 Побудова планів лінійних і кутових швидкостей.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:

На кресленні №4 будуємо схему планетарного механізму у масштабі.



На схемі механізму відмічаємо точку А, полюс зачеплення коліс 1-2, точку В, та полюс зачеплення коліс 3-4. А також точку Н – центр колеса 3. Ці точки переносимо на базову лінію плану швидкостей.
Визначаємо лінійну швидкість точки А:

По горизонталі від базової лінії відкладаємо відрізок АА’.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:

З’єднуємо точку А’ з полюсом Р, і отримуємо трикутник швидкості для колеса 1. З точки Н проводимо відрізок РН під кутом ΨН , отримуємо точку Н’ на перетині горизонталі проведеної з точки Н і відрізка Н’, з’єднавши яку з точкою А’ отримуємо трикутник швидкостей коліс 2 та 3.
Визначаємо кут ΨН:

Проводимо горизонталь на відстані КР, довільно беремо полюс і через нього проводимо промені паралельно відрізкам А’Р, АВ, РН’. На перетині їх з горизонталлю отримуємо а1, а2,3, аН, що і є планом лінійних швидкостей. Відрізок Ка1 є графічним зображенням кутової швидкості колеса 1.
Визначаємо масштабний коефіцієнт:

Визначаємо кутову швидкість коліс 2,3 і водила Н:


5. Використана література.
Левітська О.Н., Левітський Н.И. «Курс теорії механізмів та машин», - М.: Висш. шк., 1985. – 279 с., іл.
Кореняко А.С. та ін., «Курсове проектування по теорії механізмів та машин», - К.: Вища шк., 1970. – 332 с.
Артоболевський .І.І., «Теорія механізмів та машин», - М.: Наука, 1988. – 640 с.
Методичні вказівки.
