Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Регіональний розвиток і особливості розміщення морського транспорту країн СНД

Регіональний розвиток і особливості розміщення морського транспорту країн СНД

VALIGN=TOP>1992 1995 2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Транспорт - Всього 4913 3688 3638 4284 4558 4676 4801 4915 4949
автомобільний 257 156 153 173 182 194 199 206 216
трубопроводний 2146 1899 1916 2273 2413 2474 2499 2465 2464
морський 405 326 122 85 66 60 62 65 85
Внутрішньо водний 136 91 71 81 92 87 87 86 64
повітряний 1,8 1,6 2,5 2,7 3,0 2,8 2,9 3,4 3,7

Порівняно з іншими видами транспорту Росії морський займає третє місце з вантажообороту.Можно помітити динаміу спадання починаючи з 2004 року і до 2008 року.


Таблиця 9.Пасажирооборот по видам транспорту (млрд.пасажиро-кілометрів)


1992 1995 2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Транспорту,Всього 681,2 552,3 494,4 486,6 501,8 464,5 466,7 465,5 475,9
железнодорожній 253,2 192,2 167,1 157,6 164,3 172,2 177,6 174,1 175,9
морський 0,5 0,3 0,1 0,07 0,07 0,09 0,06 0,07 0,07
повітряний 117,7 71,7 54,0 71,1 83,0 85,8 93,9 111,0 122,6

Можно помітити тенденцію спадання пасажирських перевежень морським транспортом починаючи з 1995 року яка продовжується і до сьогодні. Це повязане з розвитком та зручністю повітряного транспорту.

Найбільше море в Дальньосхідному басейні – Берінгове. Середня глибина моря – 1600 м, а біля Комчатки – до 4400 м. Взимку товщина льоду в північній частині моря досягає 3-3,5 м. Глибина в Охотському морі складає всередньому 500 метрів. Крізь Берінгів пролив, ширина якого 35-86 км та глибина 42м, морські судна прямують Північним морським шляхом до портів Дальньосхідного басейну. Такими портами є Владивосток, Находка, Східний, Ваніно, Магадан, Корсаков, Холмск, Петропавловськ-Камчатський.

Зручне географічне розташування Порта сприяє економії засобів на перевезення вантажів по залізниці. У порівнянні з іншими далекосхідними портами, залізничні тарифи до Порта Владивосток нижче. У 2004 році Владивостотський порт переробив 5 331,5 тис. тонн вантажів. Це на 57,4% більше планових обсягів і на 57,6% чи на 1 947,9 т. тонн вище результатів вантажопереробки 2002 року. Пятимілліонный рубіж останній раз був досягнутий у 1998 році (5 179,4 тис. тонн), а обсяги вантажопереробки звітного року досягнуті тільки в 1975 році (5 641,3 тис. тонн). Ріст вантажопереробки на експорт склав 165,9% у порівнянні з попереднім роком, імпорту і каботажу - 138,5% і 122,9% відповідно.

З портом співробітничає 40 компаній, з яких можна виділити таких постійних партнерів, як "Гленкор", "Транс Коммодитис", "Транс Диал", "Дюферко". Правильний вибір стратегічної лінії на роботу з декількома експедиторськими компаніями дозволив удержати більшість фірм у порту й у підсумку збільшити обсяги переробки експортних вантажів. Найбільша питома вага в поставлених у порт вантажах має компанія "Андріан Холдинг" (29%) і "Ферро Трейд" (27%).

Основний напрямок вантажопотоків – з півдня на північ. При цьому обсяг каботажних перевезень дещо переважає експортні та імпортні перевезення. Малий каботаж складає приблизно 55% обсягуперевезень, які здійснюються морським транспортом СНД в басейні. Основними вантажами тут є вуголь, ліс, руда, будівельні матеріали, нафта, зерно, сіль, риба, рибопродукти, промислові та продовольчі товари. В зовнішньоторгівельних перевезеннях (в основному в Японському морі) переважають ліс, вуголь, руда, нафта, машини, контейнерні вантажі.

З 1973 року в Татарському проливі між портами Ваніно на матеріку та Холмск на острові Сахалін діє морська залізнична паромна переправа, яка поліпшила транспортне обслуговування зв`язку з островом Сахалін.

Моря Дальньосхідного басейну виконують майже 25% всіх пасажирських перевезень морського транспорту СНД. Основні внутрішні лінії Ваніно – Холмск, Ваніно – Магадан, Владивосток – Корсаков – Петропавловськ-Камчатський, Владивосток – Анадирь – Певек. Організовуються туристичні морські круізи по Дальньому Сходу. З Владивостоку, Нахадки та Східного порта відправляються пасажирські та вантажні морські судна в міжнародних сполученнях.

Каспійський морський басейн не пов`язаний з океаном. Умови судоходства на Каспії складні та істотно відрізняються в різних його районах. Море витягнуте з півдня на північ (1155 км). Його ширина – 326 км. Більша частина узберіжжя Каспія (біля 87% його протяжності) знаходиться в межах СНД. Північна частина моря мілка, середня глибина 4 м. Море тут замерзає з листопаду до березня. В середній та південній частинах максимальні глибини сягають 790-980 м. Море взику тут не замерзає.

Вантажооборот Каспійського моря складає майже 20% обсягу роботи морського транспорту. В структурі перевезень по Каспійському морю переважають нафтові вантажі, а також зерно, ліс, хлопок, будівельні матеріали, сіль, цукор, машини та інше. На березі Каспію розташовані великі нафтопереробні райони – Магишлакський та Ембенський (на теріторії Казахстану).


4. Територіальна структура та регіональні відмінності морського транспорту країн СНД


Чорноморсько-Азовський морський басейн охоплює частину Україну, Північний Кавказ та Закавказзя. Він є закритим басейном і тільки через проливи Босфор та Дарданелли та інші моря (Мраморне, Егейське, Середземне) має вихід до Атлантичного океану, а через Суецький канал – І до Індійського океану.Великі бухти – Новоросійська, Севастопільська та Геленджикська.

Його найбільший портом є Одеса.

Загальна його характеристика.

Порт розміщений на узбережжі Чорного моря у північно-західній частині Одеського залива на штучно освіченій території площею 109.5 га (координати 46'32" північної широти, 30'54" західної довготи). Загальна довжина причальної лінії 7100 м. Робота порту не залежить від часу року та погодних умов. Внутрішня акваторія захищена системою волноломів.

Порт приймає на внутрішню акваторію судна довжиною до 240 м та осадкою до 11.5 м. Є безпечна стоянка суден на зовнішньому рейді.

Одеський порт має сім комплексів для переробки сухих вантажів, пасажирський, нафтовий та контейнерний термінали, що дозволяє переробляти у порту понад 14 млн. тон сухих вантажів і понад 24 млн. тон нафтопродуктів.

Пропускна спроможність пасажирського комплексу понад 4 млн. людей у рік. Доставка та відправлення вантажів виробляється залізницею, автомобільним та морським (річковим) транспортом.

Вхід, вихід та перешвартовка суден здійснюються цілодобово з допомогою лоцманської служби, технічні засоби якої дозволяють проводити судна в умовах обмеженої видимості.

На Азовському морі найбільшим портом є Маріуполь, який спеціалізується на відправленні донецького кам`яного вугля та прийомі чіатурської марганцевої руди із Поті, агломерата із Керчі, залізної руди із Миколаїва та Херсона ат інших вантажів. Також перевезення вантажів по Азовському морю здійснюються через порти Ростов-на-Дону, Бердянськ, Ейськ, Таганрог.

Балтійський морськой басейн охоплює обширне внутріматерикове море, що глибоко врізається в північну та середню Європу. Через проливи Ересунн, Великий та Малий Бельт, Каттегат, Скагеррак, а також Кинський канал Балтійське море має вихід в Атлантичний океан. За допомогою системи штучних каналів (Беломорсько-Балтійського, Волго-Балтійського та інших), а також річок та озер Балтійське море зв`язане з Білим, Баренцевим, Чорним і Каспійським морями.

Крупними портами в Балтійському морі є Санкт – Петербург, Калінінград та Литовські порти, що не входять до СНД.

Основним портом басейну є Санкт-Петербург, який знаходиться в уст`ї Ниви і пов`язаний з морем спеціальним судоходним каналом. В останні роки додаткового розвитку отримав і Калінінград (зерно та риба).

В Балтійському басейні виконується великий обсяг пасажирських перевезень. Санкт – Петербург зв`язан морськими міжнародними пасажирськими лініями з Нью-Йорком, Гаваною, Монреалем. Між Санкт – Петербургом та Стокгольмом, Таліном та Хельсинки діють автомобільно-пасажирські морські пароми.

Північний морський басейн

Самий крупний порт басейну – Мурманск. Він розташован на Східному березі Кольського заливу; акваторія порту знаходиться в 46 км. від відкритого моря. Порт не замерзає цілий рік. В Мурманску базується ледокольний флот, який обслуговує Північний морський шлях.

Крупним портом в Білому морі є Архангельск. Він розташован в уст`ї Північної Двіни, він спеціалізований на відвантаженні лісу та лісоматеріалів.

Через порти Північного морського басейну Російська Федерація здійснює торгові зв`язки із країнами Північної та Західної Європи. Обсяг перевезень на експорт в цих портах перебільшує 40%.

Розглянемо більш детально морський порт Вітіно.

Морський порт Вітіно створений в результаті реалізації проекту з будівництва нового портового термінального комплексу для обслуговування крупнотоннажных танкерів з використанням виробничих потужностей Біломорської нафтобази, розташованої на південно-західному березі Кандалакшської затоки Білого моря за рахунок фінансування з позабюджетних джерел.

Спеціалізується порт на збереженні і перевантаженні (перевалці) таких нафтопродуктів як мазут, дизельне паливо. Він є єдиним портом на Білому морі, що перевалює сиру нафту. Має зв'язок з Центральною частиною Росії, Чорним, Каспійським, Азовським, Балтійської морями як зовнішніми, так і внутрішніми водяними шляхами.

На акваторії морського порту Вітіно розташовано чотири причали, один із яких є глибоководним, для прийому морських танкерів, три причали для прийому судів типу "нафторудовіз". Один із причалів використовується для стоянки судів портового флоту. Підхід до причалів з моря забезпечений по каналі довжиною 18 миль із глибинами не менш 12,5 метрів (щонайнижчий теоритический рівень) при висоті припливів, що складає до 3 метрів. Канал обладнаний п'ятьма парами берегових навігаційних створів і одним навігаційним знаком кругового огляду. Плавучі застережливі знаки у виді 42 буїв обгороджують навігаційні небезпеки і крайки каналу, глибини на який, а також на акваторії порту, контролюються шляхом виконання систематичних комплексних гідрографічних робіт.

Морський порт Вітіно зв'язаний водяними магістралями з важливими постачальниками нафтопродуктів. Найбільш вигідними для побудови транспортної схеми є:

"Ярославнефтеоргсинтез" - м. Ярославль

"НОРСИ" - м. Нижній Новгород

"Нижнекамский НПЗ" - м. Нижнекамск

"Пермьнефтеоргсинтез" - м. Перм

"Башнефтехимзаводы" - м. Уфа

"Самарский вузол НПЗ" - м. Самара, м. Сизран

Дальносхідний морський басейн

Якщо більш детально розглянути морські порти Находка та Владивосток, як одні з найбільших портів, щоб уявити загальну картину морського транспорту ва цьому басейні, то можна дійти таких висновків: ця галузь хоч і в занепаді, але прибуток приносить.

В даний час порт в спромозі поставити у своїх причалів 20 судів одночасно й обробляти більш ніж 1500 крупнотоннажных судів за рік. У розпорядженні порту сучасні портальні крани грузопод`емностью до 100 тонн, автомобільні крани грузоподьемностью до 50 тонн, авто- иэлектропогрузчики різної грузоподьемности, трейлери і ролтрейлеры для перевезення генеральних вантажів і контейнерів міжнародного стандарту, мостові перевантажувачі з довжиною прольоту 50 метрів і грузоподьемностью 20 тонн, зернові пневмоперевантажники й інші перевантажувальні машини, що обладнані захвачувальними пристроями для перевантаження вантажів у стосах, рулонах, мішках, бочках, палетах, контейнерах. Для прегрузки великовагових вантажів використовуються плавучі екрани грузопід`емностю до 300 тонн.

Розгалужена мережа внутрішньопортових і під`їзних залізничих шляхів забезпечує безперебійне виробництво вантажно-розвантажувальних робіт. Усі причали универсальні, тому можуть переробляти різну номенклатуру вантажів у залежності від різномаїття коньюктури ринку. Порт перевантажує експортні й імпортні вантажі: прокат чорних металів, алюміній, зерно, хімікати, вугілля, устаткування, виробничі і інші вантажі.

Все зростаючий вантажопотік жадає від порту збільшення своїх потужностей. У цьому зв'язку порт проводить реконструкцію багатьох причалів з виносом причальної стінки на 50 метрів у море. Це дозволить значно збільшити складські площі і приймати суду з осіданням до 13 метрів. На причалі N10 уже закінчена реконструкція, у результаті якої зріс обсяг експортно-імпортних вантажів відкритого збереження.

Владивостокський Морський Торговий Порт відіграє найважливішу роль у міжнародному і прибережному морському перевезеннях на Російському Далекому Сході.

Порт розташований на березі незамерзаючої бухти Золотий Ріг з координатами 43°07' С.Ш. і 131°53' В.Д. Різниця в часі +9 годин від Гринвіча.

Глибина на підходах до порту 20-30 метрів. Підхід судів контролюється Владивостокським Радіолокаційним Центром. Позивний "Владивосток - Порт Контроль" на 67 каналі УКВ.

Порт має 17 причалів загальною довжиною 4200 метрів. Два з них здатні приймати круїзні пасажирські судна. Діючий сучасний контейнерний термінал забезпечує швидку доставку вантажів у Північно-Східний регіон Росії, країни Південно-Східної Азії і Західне узбережжя США. Його довжина - 303 метра, пропускна здатність - 70 тис. контейнерів міжнародного стандарту на рік. На інших причалах переробляються різні вантажі.

Порт спеціалізується на переробці генеральних вантажів, включаючи контейнери, насипних, навалювальних, а також лісових вантажів. Оскільки в порту немає зернового елеватора, зерно та інші насипні вантажі перевантажуються по прямому варіанту.

У районі 6-го причалу діє установка по упакуванню насипних вантажів у bіg-bag продуктивністю 60 тонн у годину.

Порт також має в розпорядженні рефрижераторний склад єм

Площа покритих складів порту 54100 кв.метрів. Відкриті площі збереження - 71700 кв.метрів. Зручне географічне положення, порівняно розвита транспортна інфраструктура, сприятливі природні умови визначають конкурентноздатність порту Владивосток по перевалці транзитних вантажів з Китаю. У власності Порта - два пасажирських термінали в центрі міста: для прийому океанських лайнерів і місцевих пасажирських судів.

Порт розвиває і підтримує побратимські зв'язки з портами Такома (США), Ниигата і Фусики-Тояма (Японія), Далянь (Китай).

Каспійський морський басейн

На Каспійському морі успішно діє (з 1962 року) морська залізнична паромна переправа Баку – Красноводськ.

Найбільший порт на Каспійському морі – Бакинський, розташований на Апширонському пів-острові. Він має глибоководну гавань, взимку не замерзає. Через цей порт здійснюється торгівля з Іраном. Другим по значенню є Астраханський порт, який водночас є і річковим портом. Через мілководдя завантаження-розвантаження суден в цьому порту часто здійснюється на рейді. Важливими портами Каспійського моря є також Красноводськ, Махочкала, Шевченко.


5. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД


Розглянемо проблеми і перспективи розвитку і розміщення морського країн СНД по черзі.

Україна

Морський транспорт займає незначне місце в структурі внутрішніх перевезень але має великий транзитний потенціал.Через морські порти відбувається експорт російської нафти до Європи, а також контейнерні перевезення. Комплекс морського транспорту складається з кораблів та морських портів. Зараз морський флот України нараховує близько 240 суден, але всі вони є морально та фізично застарілими, потребують значних капіталовкладень.Морських портів в Україні налічується 18, але прибутково з них діють не більше п'яти. Інші змушені майже щорічно ско-рочувати обсяги основних засобів виробництва. Проблеми цієї галузі:відсутність в Україні портів третього покоління не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики, порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об'єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність, скорочення обсягів контейнерних перевезень, відсутність молодого менеджментського складу.

Пропозиції щодо розв'язання проблеми

Відсутність в Україні портів третього покоління, не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики. Ця проблема є суто управлінською, оскільки не потребує великих капіталовкладень, а лише перегляду традиційного способу діяльності портів. Необхідне перш за все залучення управлінського складу, який зміг би конкурентно діяти в умовах ринкової економіки.

Порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об'єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність. Відповідно, має бути або реструктуризована структура портів, або розроблений механізм надання податкових пільг тим портам, які перебирають на себе соціальні зобов'язання держави.

Скорочення обсягів контейнерних перевезень.

Оскільки обсяги контейнерних перевезень в світі постійно зростають, цей вид транспортування вантажу є досить перспективним. Тому необхідно створити таку структуру зборів, яка б якщо не сприяла, то принаймні не заважала б розвитку цього напряму діяльності морського транспорту України.

Сучасні проблеми морського транспорту Росії

Морський флот Росії переживає нині непростий час. Це з втратою низки портів Балтійського моря (відійшли країнах Балтії), Чорного і Азовського (відійшли Україні, Грузії), Каспійського (відійшли Азербайджану, Туркменії, Казахстану).Подальший розвиток морського флоту та її бази зажадали створення нових суднобудівних заводів, виробництва устаткування , зв'язку , електроніки , автоматизації і т.п.

Основні проблеми зводяться до підвищення загального тоннажу, підвищенню одиничної грузопід’ємності деяких типів судів , спеціалізації (а ряді випадків універсалізації) флоту, підвищенню економічності силових установок, збільшення швидкостей судів, автоматизації системам управління, вдосконаленню організації вантажоперевезень.

Перспективи розвитку морського транспорта Російської Федерації

Необхідно постійно підтримувати оптимальне співвідношення між розмірами і складом флоту і числом, ємністю, обладнанням портів. При ідеальному кількісному і якісному співвідношенні флоту і портів судна мінімально необхідне час перебувати під операціями в портах і максимум часу – в корисному русі.

Через порти щорічно проходять мільйони імпортних і експортних вантажів, що впливає на зовнішню торгівлю й у кінцевому підсумку на країни. Порти є стиковsми пунктами між транспортом, де з'являються і погашаються грузопотоки.

Досвід свідчить, що портове господарство було у цілому відстає у своїй розвитку. У зв'язку з цим однією з найважливіших завдань розвитку морського транспорту є нарощування ємrості причалів, причальних глибин, вдосконалення механізації і автоматизації погрузочно – розвантажувальною техніки, розвиток портової мережі залізничного транспорту, автодоріг, конвеєрного і трубопровідного транспорту, які забезпечують найбільш раціональне взаємодія видів транспорту в транспортних вузлах, прямих вантажних операцій. Глибока спеціалізація флоту призвела до необхідності ретельної ув'язування техніки, технологій і організації работ.

Висновки


Як вже зазначалося вище без розвинутої транспортної системи не можливо уявити розвинуту країну через те, що він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв`язок між виробництвом та споживаннім, між різними галузями господарства, між крайнами та регіонами.

Він вплива на розвиток господарства і розвиток господарства впливає на нього. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. У світі в системі транспорту працює понад 100 млн чоловік. Безпосередньо з транспортом пов`язані зовнішня та внутрішня торгівля.

За часів СРСР транспортна система була настільки розвинута, що вважалась однією з найвдосконаліших у світі. Так, в 1988 році перевезення вантажів іноземних фрахтователей збільшилися до 43,9 мільйонів тон, а всього флотом Міністерства морсього флоту в закордонних плаваннях було перевезено 182,6 мільйонів тон. В цей період радянські судна, зайняті в міжнародному сполученні СРСР і здійснюючи перевезення вантажів іноземних фрахтователей, відвідують щорічно більш ніж 1400 портів 120 іноземних країн. В цей же час вітчизняні порти приймають судна 50 країн світу.

Але після розпаду СРСР єдина транспортна система країна зазнала розколу, що призвело до розриву економічних відносин в сфері транспорту. Деякі порти “нових” країн цілком залежать від транспортних сполучень інших “нових” країн (наприклад, Калінінград зовсім відірваний від загальної частини Російської Федерації).

Як зазначалось вище, всі галузі господарства впливають на стан транспортної системи країни. Тому загальне погіршення економічних станів країн СНД також відіграє не останню роль в погіршенні транспортної системи. Через те, що країни втратили стосунки з іноземними країнами, а морський транспорт в основному використовується для перевезень товарів для зовнішньої торгівлі, морський транспорт зазнав найбільших ушкоджень, порівняно з іншими видами транспорту.

Отже все це та такі негативні фактори, як:

Високий рівень зношення основних фондів, особливо це стосується суден, тому що вони найбільш піддатні впливу корозії через постійний контакт з водою;

Велика заборгованність по платежах за послуги з перевезення вантажів, з чого випливає наступний фактор нестабільності в цьому секторі;

Низька конкурентоздатність на ринку міжнародних транспортних послуг;

Зниження попиту на послуги вантажного транспорту, пов`язане з скороченням та спадом промислового виробництва;

Велика кількість пільгових пасажирів;

Неефективна інвечтиційна діяльність.

Зараз країни СНД, нарешті зрозумівши важливість транспортної системи, починають регулювати ситуацію в цій галузі на урядовому рівні. Так в Україні в 2000 році було вжито таких заходів:

Внесення змін до Кодексу торгівельного мореходства відповідно до вимог ринкових змін;

Розробка такого механізму приватизації та реструктуризації підприємств морського транспорту, який відповідає вимогам ринкових змін;

Підтримка інституціональних та цінових реформ.

Країни СНД, що мають вихід до моря, мають досить вигідне географічне положення, і морський транспорт цих країн, не дивлячись на економічну кризу в країнах, все ж таки приносять прибуток. Тому потрібно вжити всі можливі заходи для розвитку цієї галузі.

Список використаних джерел


Книги:

1. Баєв.С.М. Морской транспорт СССР-Москва,1994

2.География стран ближнего зарубежья : Белоруссия, Украина, Молдавия, Грузия, Армения, Азербайджан, Казахстан, Киргизия, Узбекистан, Таджикистан, Туркмения : [Учеб. пособие для сред. шк.]. - СПб. : Свет, 1997. - 158,[2] с.

3.Жуков Е.А. Транспортный комплекс в структуре народного господарства – Москва, 1990

4.Заставний Ф Географія України – Львів, 1994

5.Казанский Н.Н. Экономическая география транспорта – Москва, 1991

6.Качан Є. Розміщення продуктивних сил України – Київ, 1997

7.Ковалевский В. розмещение продуктивных сил – Киев, 1998

8.Краев В.И., Пантин А.А. Экономика морского транспорта – Москва, 1990

9.Масляк П. Географія – Київ, 1998

10.Хахлюк А. “Україна – транзитна держава” // Економіка України № 1, 2001.

11.Шаблій О.І. Соціальна та економічна географія світу та України. – К., 1996.

Періодика

1.Бизнес – 2001 №6, февраль, стр. 34-35

2.Економіка України – 2000 №1, ст 24

3.Мир экономики и международные отношения – 1999 № 11, стр. 72-82, 1999 №12, стр. 80-83, 1998 №9, стр.136-140.

4.Статистичний щорічник за 2008 рік.

6.Россия в цыфрах за 2009 год.

5.Щипцов О. Світовий океаг – арена плідного співробітництва. Щодо Концепції і основних напрямків морської політики України.

Інформація із мережі Internet :

1.www.ceebd.co.uk,

2.www.nesp,

3.www.seaport.spb,

4.www.port.donim,

5.www.vitino,

6. www.vladicomport,

7. www.port.odessa.

8.http:www.ukrstat.gov // офіційний інтернет-сайт Державного комітету статистики України.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: