Автомобілі з гібридною трансміссією і комбінованою енергетичною установкою
Рисунок 2.6 – Фотографія передачі з числом показаних зубців шестерень
2.1.3 Генератор
Пріус обладнаний синхронним генератором змінного струму, який може обертатись з частотою 10000 об/хв. Генератор є машиною з вісьмома полюсами і забезпечує високою потужністю зарядку батареї і живлення електродвигуна. При пуску генератор обертає сонячну шестерню в механізмі розподілу потужності і, таким чином, приводить в рух водило, що з’єднане з валом ДВЗ. Фотографія ротора генератора розміщена на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 – Ротор генератора
2.1.4 Електродвигун
Синхронний восьмиполюсний електродвигун з постійними магнітами має високий крутний момент і вихідну потужність. Він розроблений високоефективним і має характеристики двигуна постійного струму. Ротор зроблений способом накладання шарів пластин, виготовлених із електромагнітної сталі. Пази ротора виконані V-подібної форми. Крім цього при високій напрузі 500 В електродвигун здатний розвивати потужність 50 кВт. На рисунку 2.8 показано фотографію електродвигуна.

Рисунок 2.8 – Електродвигун
2.1.5 Інвертор
В автоматичний блок управління входять:
інвертор електродвигуна;
інвертор генератора;
конвертер підвищення напруги;
інвертор компресора повітряного охолодження;
12 В конвертер постійного струму.

Рисунок 2.9 – Інвертор
Складальна одиниця, зображена на рисунку 2.9, містить інвертор, який виробляє 3-фазний змінний струм, щоб вести електродвигун і включає конвертер постійного струму, який виробляє напругу 12 В для живлення допоміжного обладнання. Інвертор забезпечує два напрямки зміни напруги: конвертер підвищення напруги підвищує напругу з 200В до максимальних 500В, чи знижує її для зарядки 200 В батареї.
2.1.6 Батарея
В Пріус використовується компактний, високоефективний нікель-метал гідридний акумулятор. Батарея складається з 28-ми низьковольтних модулів (7,2 В кожний) з’єднаних послідовно, щоб виробляти номінальну напругу 201,6 В. Це забезпечує подачу енергії на електродвигун і отримання її від генератора. Вихідна потужність батареї – 21 кВт.
3. Дослідження механічних, електричних і експлуатаційних характеристик комбінованої енергетичної установки
Мета дослідження – охарактеризувати функціональні характеристики гібридної системи електроприводу і зрозуміти алгоритм побудови, використаний в конструкції основних складових, особливо тяговому електродвигуні, інверторі, генераторі і системі охолодження.
3.1 Дослідження робочих характеристик транспортного засобу
Цей розділ описує дослідження робочих характеристик на двох етапах: початкові дослідження і більш пізні дослідження, при використанні конвертера підвищення напруги.
3.1.1 Дослідження робочих характеристик
Мета: визначити експлуатаційні показники і дати кількісну оцінку корисної дії системи гібридного приводу, яка встановлена в транспортному засобі і основана на алгоритмах, що містяться в електронному контрольному приладі. Тести проводилися при передовому дослідженні трансмісії на динамічних і сталих режимах. Щоб отримати необхідні електричні дані, всі доступні точки автоматичного потоку були налагоджені для вимірювання напруги і струму. Автоматичні вимірювання були отримані між наступними елементами:
генератор і інвертор;
електродвигун і інвертор;
конвертер підвищення і батарея;
конвертер підвищення і допоміжні конвертери.
Досліджувані змінні, які були виміряні і ідентифіковані наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Перемінні величини для програми дослідження
| Тип змінної | Позначення змінної | Опис змінної |
| Потужність генератора | PГЕН | Електрична |
| Вихідна потужність електро-двигуна (до коліс) | PЕЛД | Механічна |
| Вихідна потужність інвертора (до електродвигуна) | PІНВ | Електрична |
| Підвищувальна потужність | PПІДВ | Електрична |
| Потужність батареї | PБАТ | Електрична |
Кожне дослідження проводилося з вимкненими інвертором компресора повітряного охолодження і допоміжним 12 В конвертером постійного струму. Необхідне пришвидшення і постійна швидкість в процесі дослідження встановлюється положенням педалі акселератора на відстані від установки. Бігові барабани встановлюються так, щоб була змога контролювати викиди транспортного засобу при різних циклах руху. Дослідження гібридної системи електроприводу вимагає контролю зусиль, що створюються додатковими електричними машинами, які входять до складу транспортного засобу Крім цього дослідження вимагають дуже точних силових вимірювань, щоб повністю охарактеризувати робочі характеристики КЕУ. Лабораторна установка для дослідження гібридної системи електроприводу визначає струм і напругу в різних точках системи. На рисунку 3.1 зображено схему елементарної електричної системи Пріус і розміщення встановлених давачів.

Рисунок 3.1 – Розміщення давачів при дослідженні
Залежність даних, що визначаються в процесі дослідження, від часу наведено на рисунку 3.2. Ця характеристика показує потік потужності в різних частинах гібридної системи електроприводу зі зміною швидкості транспортного засобу, вказаної на графіку. З графіка можна побачити, що потужність ДВЗ зростає, коли транспортний засіб пришвидшується до високих швидкостей і знижується, аж до нуля, коли швидкість транспортного засобу постійна, що дозволяє таким чином приводити в рух автомобіль від електродвигуна без допомоги ДВЗ. На найвищих швидкостях ДВЗ і електродвигун одночасно віддають потужність для приводу транспортного засобу. Наступне дослідження, яке мало метою показати ідентичність результатів при тих же дослідженнях, показало можливість зміщення і невідповідність даних. Тому для повного описання робочої характеристики транспортного засобу необхідні додаткові дослідження.

Рисунок 3.2 – Типові силові вимірювання при зміні швидкості

Рисунок 3.3 – Результати вимірювань при певній швидкості
Інша частина даних, які показують відношення між потужністю батареї, потужністю підвищувального конвертера і потужністю електродвигуна, показана на рисунку 3.3. Ці дані були отримані при вимкнені допоміжного обладнання, так як батарея, підвищувальний конвертер і електродвигун при цьому безпосередньо зв’язані одне з одним. З графіка видно, що підвищувальна потужність дуже близька до потужності батареї; це пояснюється низькими втратами в підвищувальному конвертері. Потужність електродвигуна повинна бути приблизно такою ж, але трохи нижчою із-за втрат в інверторі електродвигуна. З цього можна зробити певні грубі висновки, але більш детальну інформацію можна отримати при додаткових дослідженнях.
Хоча цей графік дає певні результати, але невеликі розбіжності в даних і інші фактори вказують на необхідності регулювання давачів і системи отримання і збору інформації для подальших досліджень
3.1.2 Дослідження, що характеризують роботу підвищувального конвертера
В гібридній системі електродвигун отримує більшість своєї потужності від генератора і решту від батареї через інвертор. Таким чином силова оцінка конвертера – це менше ніж половина в оцінці електродвигуна.
Цікаво те, як напруга генератора, яка збільшується із швидкістю транспортного засобу, зрівнюється з напругою конвертера, що керується електронним контрольним приладом. На рисунку 3.4. показано залежність напруги на генераторі від його швидкості обертання. Крім цього тут вказано швидкість транспортного засобу, що дає змогу зробити порівняння з попередніми дослідженнями. Відмітимо, що максимальна напруга на генераторі, яка співпадає з межами регулювання конвертера, знаходиться в межах 25-65 миль/год.

Рисунок 3.4 – Залежність напруги генератора від швидкості
При дослідженнях конвертера отримані дані, які допомогли охарактеризувати дію конвертера підвищення напруги відносно швидкості і пришвидшення транспортного засобу Дія підвищення напруги тут не показана, але зрозуміло, що функція зарядки акумуляторної батареї потребує зменшення вихідної напруги генератора і електродвигуна, оскільки їх робочі напруги є вище ніж напруга 201,6 В батареї.
Наступні дослідження проводяться за п’ятьма параметрами: вихідними напругою і струмом від конвертера, положенням педалі акселератора, положенням педалі гальма, швидкістю транспортного засобу Відмітимо, що позитивний струм обертає електродвигун і негативний струм заряджає батарею. Одиниці виключаються, так як метою є якісне порівняння. Рисунок 3.5 показує дані від їздового циклу, де транспортний засіб було пришвидшено до 31,5 миль/год, з супроводжуючими гальмуваннями. Частина осі Y розширена для кращої наглядності. Як показано на графіку, є три величини, які так чи інакше впливають на зміну підвищення напруги і вихідного струму. При максимумах пришвидшення напруга залишалась піднятою для різних періодів, а потім падала. Два взірця досліджувалися в період пришвидшення і один в кінці пришвидшення. Дані, здається, не забезпечують повну картину того, що відбувається, і це не дивно, так як алгоритм електронного контрольного приладу невідомий.
Відмітимо, що при гальмуванні відбувається підвищення напруги до максимальної 500В, що підтримує заряджання акумуляторної батареї. Так як подальші дослідження не будуть включати оцінку цього процесу, то періоди гальмувань будуть виключені із їздового циклу.

Рисунок 3.5 – Дані їздового циклу при дії конвертера підвищення напруги
На рисунку 3.6 показано другий період їздового циклу і підняття рівня напруги, яке відповідає швидкому пришвидшенню, що супроводжується розширеним проміжком часу в мінімальній напрузі (тільки вище 200В). Це приводить до висновку, що скачки напруги з невідомих причин, не мають ніякого відношення до дії системи інвертор/електродвигун.

Рисунок 3.6 – Другий набір даних їздового циклу при дії конвертера підвищення напруги

Рисунок 3.7 – Третій набір даних їздового циклу при дії конвертера підвищення напруги
На рисунку 3.7 зображено третій період їздового циклу з швидким пришвидшенням, що супроводжує рух транспортного засобу при швидкості вище 40 миль/год. Ці дані показують довготривале підвищення напруги вище 300В і максимальної напруги 500В в період пришвидшення. Ділянка показує проміжний стан підвищення напруги, що проходить в транспортного засобу при швидкості.

Рисунок 3.8 – Набір даних їздового циклу для опису підвищення напруги на високих швидкостях
Велика частина того, що показали попередні графіки, дальше пояснюється четвертою ділянкою їздового циклу, зображеною на рисунку 3.8. В цьому випадку транспортний засіб пришвидшено близько до 68 миль/год. Оскільки рівень пришвидшення різний, то підвищення напруги змінюється від мінімального до максимального кілька разів. При 28,1-49,8 миль/год максимальна напруга зростає, що випливає і із процесу пришвидшення і із швидкості, що збільшується. Між 49,8-59,7 миль/год існує мінімальна тенденція пониження напруги нижче максимального рівня. Вище 59,7 миль/год напруга залишається на максимальному рівні. Замітимо, що на графіку зображено також кутову швидкість обертання електродвигуна в заданих точках. На рисунку 3.8 зображено також зворотню ЕРС генератора, яка раніше досліджувалася в цьому розділі (рисунок 3.4). Точки швидкості, підготовлені в розрахунковому еквіваленті транспортного засобу, приближаються. Лінії з’єднань добавлені для ясності. Дані показують як рідко підвищена напруга падає нижче максимальної напруги генератора. Хоча фактичний алгоритм електронного контрольного приладу для керування підвищенням напруги невідомий, ця і попередні ділянки дають чітку картину як напругою в загальному керують в процесі пришвидшення, високих швидкостей і гальмування. Оскільки оцінка конвертера перешкоджає забезпечити якісне дослідження електродвигуна, то конвертер не використовувався в подальших дослідженнях робочих характеристик. Шість додаткових графіків даних їздового циклу при інших дослідженнях їздового циклу наводяться нижче. Ці графіки корисні при подальшій характеристиці принципу дії конвертера підвищення напруги і електронного контрольного приладу керування конвертером.
3.1.3 Ділянки їздового циклу, що характеризують роботу конвертера
Всі числа у цьому розділі характеризують ті ж самі п'ять параметрів: напруга й струм на виході від конвертера, вихідне положення педалі керування подачею палива, вихідне положення педалі гальма, і швидкість транспортного засобу. Ці п'ять параметрів ідентифіковані на кожній ділянці. Відзначимо, що позитивний струм пускає в хід електродвигун, і негативний струм заряджає батарею гібридної системи приводу. Як і у попередньому розділі, одиниці опущені для отримання якісної картини.
Рисунок 3.9 показує швидке пришвидшення і як це пришвидшення впливає на підвищення напруги до максимуму 500 В. Найвищий струм зустрічається протягом найтривалішого пришвидшення. Рисунок також показує, як щораз, коли педаль керування подачею палива на мить відпущена, негайно починається зарядка акумуляторної батареї. Гальмування в останній третині ділянки створює високий, тривалий зарядний струм, що приблизно відбиває процес, який відбувається при натисканні педалі гальма.

Рисунок 3.9 – Ділянка їздового циклу, що ілюструє швидке пришвидшення

Рисунок 3.10 – Друга ділянка їздового циклу, що ілюструє швидке пришвидшення
Рисунок 3.10 показує плавне пришвидшення, що майже безупинно підтримує підвищену напругу на максимальному рівні. Тривалий період гальмування має подібний ефект на підвищену напругу, поки швидкість транспортного засобу не стає низькою. Підготовлені дані охоплюють тільки ~30 с. Рисунок 3.11 був відібраний при змінній вихідній напрузі конвертера. Довга тривалість напруги на максимальному значенні супроводжується великими її коливаннями; тільки відпускання педалі керування подачею палива починає вирівнювати напругу. Негайно після цього й до гальмування, напруга й струм коливаються в діапазоні, що не можна повністю пояснити, використовуючи отримані дані. Напруга досягає 350 В на позначці 250-265 с при швидкості транспортного засобу 38,6-43,3 миль/год. “Зона нульового струму” може бути замічена приблизно на 270 с, де не працює ні тяговий двигун і не заряджається батарея. У тому ж самому періоді спостерігається підвищення напруги до 400 В, що визначається тільки швидкістю транспортного засобу. Зменшення кута положення педалі керування подачею палива приводить до зарядного струму в декількох випадках. Період гальмування, на останній четвертій ділянці, створює зарядний струм, пропорційний інтенсивності гальмування.

Рисунок 3.11 – Ділянка їздового циклу, що ілюструє коливання підвищеної напруги

Рисунок 3.12 – Друга ділянка їздового циклу, що ілюструє поступове пришвидшення
Рисунок 3.12 відображає неколивне і повільне пришвидшення. Повільне пришвидшення має малий ефект на підвищення напруги, набагато нижчий чим замічений у попередніх прикладах. Є багато положень педалі керування подачею палива з відповідним зворотним електричним струмом. Оскільки швидкість продовжує поступово зростати, зростає і підвищення напруги з 215 В до 315 В, і потім до 350 В. Коливання напруги не можуть бути співставленими з відповідним струмом або іншими даними, показаними на рисунку. Оскільки коливання дуже короткі щодо інших параметрів, їхні значення сумнівні. Тому, Рисунок 3.13 був зроблений, щоб порівняти швидкість транспортного засобу і підвищення напруги. Видно велике пульсування, за винятком прямих ділянок напруги на вершинах. При збільшенні швидкості на 10 миль/год пульсація була б усунена і напруга була б на рівні прямих ділянок.

Рисунок 3.13 – Крива пвдвищення напруги
Рисунок 3.14 – ділянка найдовшої тривалості даних їздового циклу, представлених у цьому дослідженні. Цей рисунок відібраний для більш довгої тривалості й безупинно змінного експлуатаційного режиму (тобто, акселератора і положення гальма). Це зробило складнішим графік, проте тенденції простежуються. Спочатку видно широку коливну підвищену напругу з багатьма дуже короткими змінами, що не дає корисної інформації. Тому на протязі часу був застосований фільтр. Як позначено вертикальними пунктирами, багато з максимумів напруги, що згладжуються, відповідають максимумам швидкості, однак, з деяким градусом зсуву. Зсув показує, що максимуми напруги забезпечували відповідні максимуми швидкості. Не дивно, що численні поточні максимуми напруги також були відповідальними за розгін транспортного засобу до максимальної швидкості.

Рисунок 3.14 – Ділянка їздового циклу, обрана, щоб ілюструвати високий рівень зміни кожного параметра

Рисунок 3.15 – Ділянка їздового циклу, що ілюструє рух із постійною швидкістю 70 миль/год
Рисунок 3.15 був відібраний для сталих умов із високою швидкістю. В основному, тільки положення педалі керування подачею палива й струм змінюються. Позитивний струм складається з маленьких стрибків, коли педаль керування подачею палива відпущена. Відсутність тривалого позитивного струму збуджує дію транспортного засобу від ДВЗ, а не від електродвигуна. Численні, короткі хвилі зарядки акумуляторної батареї спостерігаються протягом відпускання педалі подачі палива.
3.2 Робочі характеристики підсистем і дослідження їх ефективності
Гібридна система електроприводу Пріус випробовувалась при різноманітних режимах, що характеризують її електричні і механічні характеристики. Метою програми дослідження є вимірювання зворотної ЕРС електродвигуна і генератора, оцінити пускові властивості крутного моменту електродвигуна, і визначити зв’язані з коробкою передач втрати потужності при вказаній межі швидкостей вала і температури мастильних матеріалів. Для того, щоб уникнути впливу тертя на результати, ДВЗ був від’єднаний від системи під час досліджень. Для виконання мети програми дослідження гібридна система електроприводу з’єднувалась з динамометром, що володів потужністю, необхідною для забезпечення певних меж кутової швидкості. Для того щоб обидві осі коліс оберталися з рівною швидкістю, диференціал був змінений так, щоб шестерні внутрішнього зачеплення диференціала не могли обертатися. Блокуючи обертання цих шестерень стало можливим виміряти крутний момент на одній із двох осей привідного колеса. При таких змінах зменшилося передатне відношення частоти обертів електродвигуна до частоти обертів колеса, яке являється функцією числа зубів шестерень, і стало рівним 4,113. Щоб зрозуміти вплив температури оливи на втрати потужності, лабораторна установка нагрівала мастильні матеріали коробки передач до вказаної номінальної температури, яка використовувалась впродовж досліджень. При такій конфігурації були проведені наступні вимірювання:
виміряне, вирахуване і зареєстроване передатне відношення від вала електродвигуна до динамометра;
виміряні втрати потужність від тертя в зачепленнях шестерень, опору оливи і інші втрати, без збудження генератора чи електродвигуна.
Вимірювання були проведені з ротором, який вільно обертався і блокованим. Для початкового випробування, ротор електродвигуна був з’єднаний з двигуном або з динамометром, який імітує тягову силу. На протязі випробувань генератора, ротор з’єднаний з сонячною шестернею планетарної передачі. При такому випробуванні крутний момент через шестерні планетарного механізму передавався на ротор генератора. Деталі механізму розподілу потужності і блок шестерень, який з’єднує двигун і колеса показані на рисунках 2.4 і 2.5.
Забезпечити краще розуміння теплової системи керування допоможуть дані зміни зусилля мастильних матеріалів в коробці передач в залежності від температури і потоку рідини в гібридній системи охолодження двигуна, зібрані при частковому випробуванні. Схема, що показує мастильну і охолоджувальну рідини в трьох відділеннях гібридної системи представлена на рисунку 2.3. Цей рисунок також показує потік охолоджувальної рідини в гібридній системі приводу і тиск, які були присутніми під час вимірювань зусиль. Крім цього при мащенні підшипників і шестерень, олива також відбирає надлишкову температуру із передач, двигуна і генератора.
3.2.1 Дослідження електродвигуна, при блокуванні ротора
Серія досліджень електродвигуна, при блокуванні ротора виконана з метою визначити загальну тягову властивість електродвигуна. Тепер при дослідженні використано новий механізм механічної передачі, що здатний точно захоплювати ротор, принцип дії якого оснований на роботі давача положення ротора.
Рисунок 3.16 показує залежність крутного моменту електродвигуна від механічного кута повороту ротора при струмі 75, 150, 200 і 250 A, відповідно. При струмі 250 A крутний момент зростає до 400 Н∙м.

Рисунок 3.16 – Залежність крутного моменту електродвигуна від кута положення ротора при різному струмовому навантаженні
Керуючий механізм передачі використовувався, щоб захватити вал електродвигуна і обертати його з приростом в сегментах. Значення крутного моменту отримані при поставлянні синусоїдального струму в різні точки вала. Отримані дані використовувались для побудови графіка зображеного на рисунку 3.17. Струм і відповідні йому значення крутного моменту приведені в таблиці 3.2. Після випробування було підтверджено відсутність розмагнічування при нагріванні статора.
Сім значень максимального крутного моменту для різних поточних кутів показані на рисунку 3.18. Ця серія випробувань показує ефективність пускової тягової характеристики електродвигуна Пріус.

Рисунок 3.17 – Залежність крутного моменту від кута повороту вала електродвигуна (при блокуванні ротора)
Таблиця 3.2 – Залежність крутного моменту від кута повороту вала електродвигуна
| Кут повороту ротора, град. | Крутний момент ротора електродвигуна | ||||||
| 50А | 75А | 100А | 125А | 150А | 200 | 250А | |
| 90 | -1,9 | -0,6 | 3,5 | 5,3 | 3,6 | 6,0 | 10,0 |
| 92 | 0,7 | 2,4 | 0,7 | 0,0 | -7,6 | -9,6 | -10,1 |
| 94 | 1,01 | -2,8 | -8,1 | -15,0 | -25,7 | -37,6 | -43,3 |
| 96 | 0,2 | -3,0 | -9,0 | -17,0 | -24,7 | -35,4 | -46,2 |
| 98 | 1,9 | -2,3 | -5,8 | -12,0 | -17,3 | -26,7 | -33,8 |
| 100 | 7,3 | 6,1 | 6,1 | 2,0 | -3,5 | -11,7 | -16,4 |
| 102 | 14,5 | 11,8 | 10,4 | 9,0 | 7,4 | 0,0 | -1,9 |
| 104 | 19,6 | 20,8 | 22,0 | 24,0 | 25,8 | 27,0 | 31,7 |
| 106 | 25,8 | 34,0 | 41,0 | 53,0 | 54,8 | 62,0 | 78,1 |
| 108 | 34,1 | 48,3 | 61,0 | 72,0 | 83,6 | 99,2 | 114,2 |
| 110 | 45,5 | 64,0 | 82,0 | 96,0 | 109,9 | 132,0 | 158,5 |
| 112 | 48,2 | 72,4 | 95,0 | 116,0 | 127,8 | 157,0 | 181,6 |
| 114 | 55,8 | 81,9 | 109,0 | 135,0 | 151,0 | 189,2 | 222,0 |
| 116 | 63,9 | 92,6 | 125,0 | 151,0 | 177,4 | 214,3 | 255,0 |
| 118 | 73,1 | 112,5 | 149,0 | 182,0 | 208,1 | 258,6 | 302,0 |
| 120 | 74,0 | 117,7 | 157,0 | 193,0 | 223,0 | 277,0 | 324,0 |
| 122 | 70,9 | 114,1 | 158,0 | 199,0 | 229,0 | 286,1 | 337,0 |
| 124 | 59,1 | 102,1 | 149,0 | 191,0 | 223,0 | 280,4 | 332,0 |
| 126 | 50,2 | 89,0 | 136,0 | 192,0 | 221,0 | 286,6 | 339,0 |
| 128 | 47,3 | 79,0 | 120,0 | 162,0 | 198,2 | 271,2 | 331,0 |
| 130 | 38,8 | 63,5 | 98,0 | 133,0 | 159,6 | 228,2 | 287,0 |
| 132 | 19,0 | 33,0 | 59,0 | 82,0 | 99,7 | 134,2 | 175,0 |
| 134 | 3,4 | 7,1 | 20,4 | 30,0 | 25,3 | 58,3 | 87,0 |

Рисунок 3.18 – Залежність максимального крутного моменту від струму при блокованому роторі
3.2.2 Вимірювання зворотної ЕРС
Напруга зворотної ЕРС, вироблена електродвигуном і генератором виміряна при використанні трохи іншої конфігурації гібридної системи електроприводу. Випробувальні умови і розташування підсистеми для випробування електродвигуна і генератора наведені в таблиці 3.3. На протязі випробувань, осцилограф використовувався, щоб виміряти як середньоквадратичні(VСЕР) так і максимальні(VМАКС) значення напруги зворотної ЕРС.
Таблиця 3.3 – Випробувальні умови для вимірювання зворотної ЕРС
| Випробувальний елемент | Випробування двигуна | Випробування генератора |
| Границі швидкостей вала, об/хв. | 5000-6000 | 1000-6500 |
| Границі зміни температури оливи, 0С | 25-80 | 28-80 |
| Ротор двигуна | Встановлений | Встановлений |
| Масляний насос | Встановлений | Встановлений |
| Сонячна шестерня | Встановлений | Встановлений |
| Планетарна передача | Встановлений | Встановлений |
|
Обертання підодиниць -двигун -генератор - планетарна передача |
Функціонує Марний хід Марний хід |
Функціонує Функціонує Функціонує |
3.2.2.1 Випробування електодвигуна
Виміряні значення ЕРС від електродвигуна показано в таблиці 3.4 і на рисунку 3.11. Температура мастильних матеріалів в процесі випробування двигуна була рівна 250С. Необхідно відмітити, що VМАКС по відношенню до VСЕР було більшим ніж корінь квадратний з 2 із за вмісту гармоніки в зворотній ЕРС.
Таблиця 3.4 – Результати вимірювання зворотної ЕРС електродвигуна Пріус
| Частота обертання осі, об/хв. | Частота обертання ротора двигуна, об/хв. | Крутний момент на осі, Н·м | Електрична частота, Гц |
Виміряна зворотня ЕРС (VСЕР), В |
Виміряна зворотня ЕРС (VМАКС), В |
| 122 | 502 | 8,0 | 33,8 | 42,0 | 75 |
| 243 | 1000 | 8,4 | 66,5 | 85,7 | 150 |
| 365 | 1502 | 9,3 | 99,8 | 132,3 | 225 |
| 486 | 1999 | 10,2 | 134,4 | 181,6 | 300 |
| 608 | 2501 | 10,8 | 168,1 | 221,8 | 350 |
| 729 | 2999 | 11,3 | 200,2 | 269,3 | 425 |
| 851 | 3501 | 12,0 | 233,9 | 315,7 | 500 |
| 972 | 3999 | 12,6 | 265,4 | 354,6 | 575 |
| 1094 | 4501 | 13,1 | 295,7 | 405,5 | 625 |
| 1215 | 4999 | 13,6 | 333,0 | 440,4 | 700 |
| 1337 | 5500 | 14,6 | 366,3 | 503,4 | 775 |
| 1458 | 5998 | 15,6 | 401,3 | 539,8 | 850 |
Відмітимо, що випробування проводились з блокованими диференціалами при температурі оливи, рівній кімнатній.

Рисунок 3.19 – Залежність зворотної ЕРС електродвигуна від частоти обертання ротора
При 3600об/хв. зворотна ЕРС досягає 500В. Постійна напруга в Пріус може бути підвищена лише до 500 В, а не до 850 В, як це показано при 6000 об/хв. Ці величини показують, що необхідно зробити слабшою обмотку збудження або струмовий кут для досягнення високих швидкостей.
Через високі значення зворотної ЕРС виникає потреба в високоефективній ізоляції. В електродвигуні використовується пряме масляне охолодження для його провітрювання і тому олива допомагає збільшувати силу ізоляції.
На рисунку 14 зображено, як змінюється частота і амплітуда зворотної ЕРС електродвигуна від частоти обертання його ротора.

Рисунок 3.20 – Зміна частоти ЕРС електродвигуна Пріус.
3.2.2.2 Випробування генератора
Виміряні значення зворотної ЕРС генератора наведені в таблиці 3.5 і зображені на рисунку 3.12. Температура оливи на протязі цього випробування була рівною 80 0С.
Таблиця 3.5 – Результати вимірювання зворотної ЕРС генератора Прус
| Частота обертання осі, об/хв. | Частота обертання ротора генератора, об/хв. | Крутний момент на осі, Н·м | Електрична частота, Гц |
Виміряна зворотня ЕРС (VСЕР), В |
Виміряна зворотня ЕРС (VМАКС), В |
| 100 | 1070 | 8,2 | 70,0 | 31,6 | 52,5 |
| 150 | 1605 | 9,4 | 109,4 | 49,4 | 80,0 |
| 200 | 2140 | 9,6 | 141,3 | 67,0 | 110,0 |
| 250 | 2675 | 9,0 | 180,6 | 83,5 | 135,0 |
| 300 | 3210 | 9,1 | 213,3 | 96,5 | 160,0 |
| 350 | 3745 | 9,5 | 247,9 | 113,5 | 190,0 |
| 400 | 4280 | 10,2 | 287,0 | 134,5 | 210,0 |
| 450 | 4815 | 10,8 | 320,6 | 144,5 | 240,0 |
| 500 | 5350 | 11,3 | 357,9 | 167,0 | 260,0 |
| 550 | 5885 | 11,6 | 292,2 | 182,0 | 290,0 |
| 600 | 6420 | 12,2 | 230,5 | 195,0 | 320,0 |

Рисунок 3.21 – Залежність зворотної ЕРС генератора від частоти обертання його ротора
Для того, щоб генератор був зв’язаний з системою механічно – вал електродвигуна був заблокований.
3.2.3 Вимірювання втрат потужності в гібридній системі приводу
Вивчено три типи втрат потужності, які впливають на повну ефективність гібридної системи електроприводу. Ці втрати вимірювались в ватах (Вт) і включають: 1) втрати на тертя в зачепленнях шестерень; 2) втрати в роторі електродвигуна; 3) втрати в планетарній передачі і роторі генератора. Визначення значень цих втрат досягається при окремому випробуванні трьох різних конфігурацій системи гібридного приводу при різних частотах обертання вала електродвигуна і температурах мастильних матеріалів. Встановлені елементи при випробуванні кожної з конфігурацій приведені в таблиці 3.6
Таблиця 3.6 – Конфігурації системи гібридного приводу при вимірюванні втрат потужності
| Конфігурація | Конфігурація А | Конфігурація Б | Конфігурація В |
| ДВЗ | Не встановлено | Не встановлено | Не встановлено |
| Ротор електродвигуна | Встановлено | Видалено* | Видалено |
| Ротор генератора | Встановлено | Встановлено | Видалено |
| Сонячна шестерня | Встановлено | Встановлено | Видалено |
| Планетарна передача | Встановлено | Встановлено | Видалено |
| Головна передача, диференціал, ланцюгова передача | Встановлено | Встановлено | Встановлено |
* ротор електродвигуна заміняють ротором, який не дає навантаження, а лише забезпечує механічний зв’язок коробки передач і планетарної передачі.
Таблиця 3.7 – Сумарні втрати в системі гібридного приводу Пріус*
| Частота обертання осі, об/хв. | Частота обертання валу електро-двигуна, об/хв. | Втрати в передачі, Вт | Втрати в роторі електро-двигуна, Вт | Втрати в планетарній передачі, роторі генератора і сонячній шестерні, Вт | Сумарні втрати в системі гібридного приводу, Вт |
| 120 | 494 | 74,9 | 19,8 | 7,1 | 102 |
| 243 | 1000 | 158,5 | 31,6 | 23,7 | 214 |
| 366 | 1506 | 261,8 | 60,2 | 33,2 | 355 |
| 484 | 1991 | 369,8 | 109,0 | 40,5 | 519 |
| 608 | 2501 | 487,9 | 135,9 | 63,6 | 687 |
| 731 | 3007 | 617,2 | 161,7 | 84,2 | 863 |
| 851 | 3501 | 745,2 | 205,3 | 118,8 | 1069 |
| 972 | 3999 | 915,6 | 242,1 | 125,5 | 1283 |
| 1095 | 4505 | 1058,2 | 297,4 | 145,2 | 1501 |
| 1215 | 4999 | 1220,8 | 323,9 | 186,5 | 1731 |
| 1335 | 5492 | 1425,2 | 404,9 | 214,3 | 2044 |
| 1460 | 6006 | 1645,3 | 472,8 | 264,9 | 2383 |
* Випробування проводились при блокованому диференціалі і кімнатній температурі оливи
Повні втрати потужності для всієї гібридної системи приводу виміряні при випробуваннях елементів, що входять в конфігурацію А. Втрати, пов’язані з ротором електродвигуна виміряні при випробуваннях елементів, що входять в конфігурацію В. Це випробування проводилось при видаленні ротора електродвигуна і використанні його моделі(модель ротора складалася із фіктивного вала і підшипників, які використовувались, щоб утримувати в нормальному положенні інші елементи).
Для конфігурації С видалені додаткові елементи, включаючи ротор електродвигуна і генератора, сонячну шестерню і планетарну передачу, залишались лише головна передача, диференціал і ланцюгова передача.
При цьому випробуванні стало можливим визначити втрати в передачі. Це випробування, при виключенні втрат в роторі електродвигуна і шестернях з всієї системи гібридного приводу, дало можливість також визначити втрати пов’язані з