Розрахунок економічного ефекту від виробництва і використання нової машини
Вихідні дані
№ групи Найменування групи машин Марка машини Кількість
1. Катки ущільнюючі причіпні кулачкові важкого типу з тракторами кл. 15 т ДУ-3Б 65
2. Катки ущільнюючі пневмоколісні середнього типу з тракторами кл. 10 т ДУ-30 125
3. Катки ущільнюючі пневмошинні масою 6 т ДУ-16 130
4. Автогрейдери легкого типу ДЗ-40А 15
5. Автогрейдери середнього типу ДЗ-31 120
Всього 455
1 Розрахунок річних режимів роботи машини
За річним режимом роботи машини розподіляємо річний календарний час на робочий та неробочий, тобто коли вона не працює з тих чи інших причин.
Розробляємо річні режими роботи на середньоспискову машину по кожній групі машин для визначення терміну їх робочого часу протягом року.
Річний режим роботи машин встановлюємо у годинах робочого часу.
Розраховуємо кількість годин роботи машини за рік за формулою:
, (1.1)
де
–
кількість
робочих днів
машини за рік;
–
тривалість
зміни, год. (у
розрахунках
приймаємо 8
годин);
–
коефіцієнт
змінності
(додаток 4);
–
коефіцієнт
внутрізмінного
використання
робочого часу
машини (додаток
4).
Кількість робочих днів машини за рік визначаємо із рівняння:
,
(1.2)
де
–
календарна
кількість днів
за рік ( приймаємо
365);
–
кількість
святкових та
вихідних днів
за рік (114);
–
кількість
днів з несприятливими
метеорологічними
умовами.
Перерви у
роботі машини
,
пов'язані з
несприятливими
метеорологічними
умовами, визначаємо
за даними районних
управлінь
гідрометеослужби
(додаток 2). При
цьому враховуємо:
а) дощові та холодні дні – для одноківшевих екскаваторів із ковшем місткістю більше ніж 0,15м3, бульдозерів, тракторів, кущорізів, стрілових кранів та інших машин, які розраховані на роботу в мерзлих ґрунтах;
б) дощові дні й дні промерзання ґрунту – для одноківшевих екскаваторів із ковшем місткістю 0,15м3, багатоківшевих екскаваторів, скреперів, автогрейдерів, планувальників, каналокопачів та інших машин, які не розраховані на роботу з мерзлими ґрунтами.
Так як частина
простоїв із
метеорологічних
причин припадає
на вихідні та
святкові дні,
то величину
приймаємо з
урахуванням
поправкового
коефіцієнта,
який відповідно
до нормативної
літератури
рівний 0,7. Крім
того, частину
машин можна
використовувати
і в ці несприятливі
дні на інших
видах робіт,
що враховується
коефіцієнтом
.
Тоді кількість
неробочих днів
машини через
несприятливі
метеорологічні
умови для Одеської
області буде
дорівнювати:
дн;
дн.
Визначаємо
величину простоїв
через організаційні
(непередбачені)
причини
на основі фактичних
даних про перерви
у роботі машини
за звітний
період. Намічаємо
організаційно-технічні
заходи, проведення
яких дасть
змогу у році,
що планується,
зменшити кількість
днів із простоями
з організаційних
причин. При
розрахунку
планових річних
режимів роботи
значення
приймаємо
рівним 1,5...5% загальної
кількості
календарних
днів за рік,
тобто
;
(1.3)
дн.
Час dпб, що витрачається на перебазування машини, приймаємо рівним 5 днів.
Час
,
що витрачається
на технічні
обслуговування
та ремонт, визначаємо
за формулою:
,
(1.4)
Де pr – ремонтний коефіцієнт, являє собою кількість днів, що припадає на ТО і Р на 1 годину роботи машини:
,
(1.5)
де
– середньоплановий
час перебування
машини відповідно
у капітальному
та поточному
ремонтах, періодичних
ТО-2, ТО-1 і сезонному
технічному
обслуговуваннях,
днях (додаток
3);
– відповідно
кількість
поточних ремонтів,
планових ТО-2,
ТО-1, СО за міжремонтний
цикл (додаток
3);
Пк – періодичність проведення капітального ремонту, год.
Проводимо розрахунок для катків ДУ-3Б:
;
дн;
дн;
год.
Аналогічно проводимо розрахунок для інших груп машин. Усі розрахунки зводимо в таблицю 1.
Таблиця 1 — Річний режим роботи машини
|
№ п/п |
Найменування групи машин |
Кількість календарних днів |
Кількість неробочих днів |
Кількість днів роботи Dp |
КЗМ | КВ | Кількість годин роботи tp | ||||
dсв |
dм |
dо |
dпб |
dтор |
|||||||
| 1. | Катки ущільнюючі причіпні кулачкові важкого типу з тракторами кл. 15т | 365 | 114 | 35 | 15 | 5 | 39 | 157 | 1,6 | 0,85 | 1708 |
| 2. | Катки ущільнюючі пневмоколісні середнього типу з тракторами кл. 10т | 365 | 114 | 35 | 15 | 5 | 33 | 163 | 1,5 | 0,85 | 1663 |
| 3. | Катки ущільнюючі пневмошинні масою 6т | 365 | 114 | 35 | 15 | 5 | 15 | 181 | 1,4 | 0,8 | 1622 |
| 4. | Автогрейдери легкого типу | 365 | 114 | 35 | 15 | 5 | 22 | 174 | 1,3 | 0,8 | 1448 |
| 5. | Автогрейдери середнього типу | 365 | 114 | 35 | 5 | 23 | 25 | 171 | 1,3 | 0,85 | 1512 |
2 Розрахунок річної кількості технічного обслуговування та ремонту машин
Для розрахунку по кожній групі машин середньорічної кількості планових ремонтів та технічних обслуговувань, що виконуються підприємствами, попередньо визначаємо кількість капітальних ремонтів і списання машин за рік:
,
(2.1)
де
–
кількість
однотипних
машин у групі;
Пк – періодичність проведення капітального ремонту, м-год. (додаток3);
–
планова
кількість годин
роботи однієї
машини даної
групи (таблиця
1).

Проведення капітальних ремонтів складних машин в умовах ремонтно-експлуатаційної бази, як правило, не допускається, тому в подальших розрахунках бази ці ремонти враховуватися не повинні.
Середньорічну кількість інших планових заходів визначаємо за формулами:
;
(2.2)
;
(2.3)
;
(2.4)
,
(2.5)
де
–
кількість
поточних ремонтів
за рік для машин
даної групи;
,
,
–
кількість
технічних
обслуговувань
за рік;
–
кількість
однотипних
машин у групі;
,
,
–
періодичність
ТО та поточного
ремонту (додаток3).
Результати кожного розрахунку перед підстановкою в наступну розрахункову формулу округлюємо до цілого числа в сторону зменшення незалежно від дробової частини.
Проводимо розрахунок для машин першої групи ДУ-3Б:
;
;
;
![]()
Аналогічно проводимо розрахунок для інших типів машин.
Необхідність у щомісячних технічних обслуговуваннях (ЕО) та їх трудомісткість не визначаємо, оскільки вони виконуються машиністами і їх помічниками за рахунок робочого часу й ураховані єдиними нормами і розцінками (ЄНіР) у заробітній платні машиністів та їх помічників.
Усі дані з розрахунку кількості ТО та Р заносимо в таблицю 2.
Таблиця 2 — Річна кількість ТО і Р
|
№ п/п |
Найменування машини | Кількість машин | Річна кількість | ||||
| КР | ПР | ТО-2 | ТО-1 | СО | |||
| 1. | ДУ-3Б | 65 | 19 | 96 | 347 | 1388 | 130 |
| 2. | ДУ- 30 | 125 | 36 | 180 | 650 | 2598 | 250 |
| 3. | ДУ-16 | 130 | 36 | 183 | 659 | 2636 | 260 |
| 4. | Д3-40А | 15 | 3 | 19 | 68 | 272 | 30 |
| 5. | ДЗ-31 | 120 | 27 | 162 | 567 | 2268 | 240 |
Виконані вище розрахунки дають можливість визначити загальну кількість ТО та Р по всій групі машин, а відповідно і загальну трудомісткість без урахування конкретної машини.
Для складання ж річних планів і місячних план-графіків ТО та Р необхідно визначити їх кількість для кожної машини окремо з урахуванням фактичного напрацювання на початок поточного періоду.
Для розроблення річного плану використовуємо дані про фактичне напрацювання на початок поточного року від часу проведення відповідного виду ТО або Р, а також заплановане напрацювання машини на рік і показники періодичності ТО та Р.
Кількість ТО і Р кожного виду які повинні бути проведені за поточний рік для відповідної машини, визначаємо за формулою
,
(2.6)
де
–
фактичне напрацювання
машини на початок
запланованого
року від часу
проведення
останнього,
аналогічно
розрахунковому,
виду ТО, Р або
початку експлуатації
у мото-годинах.
У розрахунках
можна приймаємо,
що частина
машин нові, а
інші пропрацювали
по 3-4 роки з напрацюванням
щорічно
,
що наведено
у таблиці 1;
–
планова
кількість годин
праці у розрахунковому
році однієї
машини даної
групи (табл.
1);
–
періодичність
виконання
відповідного
типу ТО або Р,
за яким ведеться
розрахунок,
мото-годин.
(додаток 3);
–
кількість
всіх видів ТО
та Р із періодичністю,
більшою ніж
періодичність
того виду, за
яким ведеться
розрахунок
(при розрахунку
капітального
ремонту
=
0).
Спочатку
визначаємо
кількість
капітальних
ремонтів, потім
поточних ремонтів,
а наприкінці,
планових ТО-2
і ТО-1. Числові
значення
завжди округлюємо
до цілого числа
в сторону зменшення
незалежно від
дробової частини.
Значення
на початок
поточного року
з дня проведення
відповідного
ТО або Р визначаємо
як залишок,
отриманий від
ділення напрацювання
з початку
експлуатації
на періодичність
того виду ТО
або Р, за яким
ведеться розрахунок.
Так, якщо машина
напрацювала
з початку
експлуатації
5124 мото-год., а
періодичність
проведення
поточного
ремонту та ПР
складає 960 мото-год.,
то в такому
випадку
=
324 мото-год.
Як приклад проводимо розрахунок катка ДУ-3Б, що пропрацював 3 роки:
;
;
;
.
На основі проведених розрахунків складаємо для кожної групи машин річний план технічних обслуговувань та ремонтів за формою, що наведена у додатку 6. Даний план приведений у графічній частині даної пояснювальної записки.
Місяць року, в якому повинен проводитися капітальний ремонт машини, визначаємо за формулою
,
(2.7)
де
–
порядковий
номер місяця,
в якому повинен
проводитися
капітальний
або поточний
ремонт;
–
періодичність
виконання
капітального
та поточного
ремонту, мото-год.;
–
фактичне
напрацювання
машини від
попереднього
капітального
чи поточного
ремонту або
з початку
експлуатації
(якщо капітальний
ремонт не проводився)
до початку
поточного року,
мото-год.
При розрахунку порядкового місяця для проведення поточного ремонту (другий раз на рік) періодичність ПР при підстановці у формулу визначення порядкового номера місяця, в якому повинен проводитися капітальний або поточний ремонт, подвоюємо і т.д. Числові значення завжди округлюємо у сторону зменшення незалежно від дробової частини.
;
.
Місячний план-графік ТО та ремонту машин включає в себе всі види робіт, що виконуються в організації по ТО або Р і вказана тривалість їх простою.
Порядковий
номер робочого
дня місяця
(початок
проведення
ТО або Р) визначаємо
за формулою
,
(2.8)
де
–
кількість
робочих днів
у місяці, що
планується;
–
фактичне
напрацювання
машини на початок
поточного
місяця за час
проведення
останнього
ТО та Р, визначаємо
з урахуванням
використання
машин по кварталах
(додаток 8) або
з початку
експлуатації,
мото-год.;
–
напрацювання,
що планується
в розрахунковому
місяці, мото-год.
Значення
визначаємо
за календарем
відповідно
до встановленого
в даній організації
режиму роботи,
а значення
-
за формулою
(1.1), але