Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Аналіз впливу різноманітних чинників на тріщиноутворення нежорстких дорожніх одягів

Аналіз впливу різноманітних чинників на тріщиноутворення нежорстких дорожніх одягів

мм Число днів з опадами більше 5мм Висота снігового покрову, см Кількість днів з грозами Число днів з хуртовинами 1 2 3 4 5 6 7 8 9 I -7,4 Сх 3,0 34 2,0 15 0,04 4 II -7,0 Сх 3,2 26 1,4 20 0 3 III -1,6 Сх 3,0 32 2,1 13 0,1 2 IV 7,1 Сх 3,0 39 2,5 0 0,8 0,2 V 15,0 Сх 2,6 49 3,2 0 4 0 VI 18,1 ПнЗх 2,3 69 4,6 0 7 0 VII 20,3 Зх 2,1 62 4,0 0 7 0 VIII 18,9 Зх 2,2 55 3,3 0 5 0 IX 13,5 Зх 2,3 35 2,0 0 1 0 X 7,2 ПдСх 2,7 43 2,7 0 0,3 0,1 XI 0,4 ПдСх 2,9 40 2,7 1 0 0,3 XII -5,2 Сх 2,9 38 2,0 7 0 3

Харківська область знаходиться за грунтово – геологічними умовами у районах ІІІР.4 (суглинок) і IVP.9 (важкий суглинок, глина). За умовами роботи асфальтобетонів вона знаходиться в районах А-3 (асфальтобетон типу А, Б, Г і бітум марки БНД 60/90, 90/130) на півночі і А-6 (асфальтобетон типу А, Б, Г і бітум БНД 40/60, 60/90) на півдні.

Конструкція дорожніх одягів на всій протяжності автомобільної дороги і міцність показана на лінійному графіку ( лист..)

По результатам обстеження ділянки автомобільної дороги Київ – Харків – Довжанський в Харківській області були одержані наступні результати на кожних 10 кілометрах обраної ділянки в відсотках від довжини, таблиця 3.2.


Таблиця 3.2 – Дані обстеження по Харківській області

Ділянка дороги Київ – Харків – Довжанський в Харківській області

КМ

Міра ураження ділянки і протяжність в % від довжини

Поперечні тріщини Сітка тріщин Повздовжні тріщини Косі тріщини

Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3
396-406 15,5 6 0 0 0 0 10,15 3,5 0 0 0 0
406-416 2,5 0 0 0 0 0 7,5 2,5 0 0 0 0
416-426 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
426-436 27 4,5 0 0 0 0 4,5 0,3 0 0 0 0
436-446 14 6 0 4,5 1 0 26,25 0 0 0 0 0

По даним обстеження можна зробити наступні висновки, що на даній ділянці автомобільної дороги в Харківській області переважають наступні види ушкоджень – поперечні і повздовжні тріщини усіх 3-х рівнів ураження. Лише на ділянці 436км-446км мають місце руйнування у вигляді сітки тріщин 1-го і 2-го рівнів ураження. Поперечні тріщини могли з’явитись у наслідок старіння асфальтобетону чи використання надто в’язкого бітуму, температурних перепадів, втомленість дорожнього одягу, неякісне ущільнення; повздовжні тріщини - порушення технології укладання асфальтобетону, втомленість дорожнього одягу; сітка тріщин - недостатня несуча здатність дорожнього одягу через недоущільнення або перезволоження хитливих ґрунтів, утома дорожнього одягу, пучиноутворення, крихкість в’яжучого.

Донецька область розташована на Пд. Сх., відноситься до У-ІІІ дорожно-кліматичної зони. Поверхня - переважно хвиляста рівнина (висота до 200 м), розчленована ярами й балками. Північно-східна частина зайнята Донецьким кряжем: до Пд. він переходить у Приазовську височину, що знижується до Азовського моря, обриваючись до нього помітним уступом (до 20 м). Клімат помірно континентальний. Середня температура січня від –7,8°С на Пн. Сх. до –5,4°С на Пд., липня відповідно 20,8°С и 22,8°С. Опадів за рік від 450 мм на Пд. до 500 мм у межах Донецького кряжа. Навесні бувають суховії, влітку посухи , іноді пилові бурі, град , взимку заметілі. Головні ріки: Сіверський Донець, Самара, Вовча, Кальмиус, Грузский Еланчик та ін. Багато річок улітку пересихають. Глибина промерзання 0,95 метра


Таблиця 3.3 Характеристики погодно-кліматичних факторів

Місяці Середньо місячна температура повітря t Переважні напрямки вітру Швидкість вітру середньо місячна, м/с Середньо місячна кількість опадів, мм Число днів з опадами більше 5мм Висота снігового покрову, см Кількість днів з грозами Число днів з хуртовинами
1 2 3 4 5 6 7 8 9
I -6,4 Сх 4,9 30 2,0 8 0 4
II -5,8 Сх 5,5 24 1,3 10 0 5
III -0,6 Сх 4,9 30 1,8 4 0,1 2
IV 8,3 Сх 4,9 34 2,5 0 0,7 0,1
V 16,0 Сх 4,4 49 3,5 0 4 0,0
VI 19,2 ПдЗх 4,0 61 3,8 0 8 0
VII 22,0 ПнЗх 3,3 58 2,9 0 8 0
VIII 20,7 ПнЗх 3,8 40 2,1 0 5 0
IX 15,4 ПнСх 4,2 34 2,3 0 1 0
X 8,6 ПнСх 4,6 31 2,3 0 0,4 0
XI 1,2 Сх 5,3 38 2,2 3 0 2
XII -3,7 ПнСх 5,3 38 2,2 3 0 2

Донецька область знаходиться за грунтово – геологічними умовами у районі IVP.10 (важкий суглинок, глина). За умовами роботи асфальтобетонів вона знаходиться в районі А-6 (асфальтобетон типу А, Б, Г і бітум БНД 40/60, 60/90).

Конструкція дорожніх одягів на всій протяжності автомобільної дороги і міцність показана на лінійному графіку ( лист..)

По результатам обстеження ділянки автомобільної дороги Київ – Харків – Довжанський в Донецькій області були одержані наступні результати на кожних 10 кілометрах обраної ділянки в відсотках від довжини, таблиця 3.4.


Таблиця 3.4 – Дані обстеження по Донецькій області

Ділянка дороги Київ – Харків – Довжанський в Донецькій області

КМ

Міра ураження ділянки і протяжність в % від довжини

Поперечні тріщини Сітка тріщин Повздовжні тріщини Косі тріщини

Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3

Рі-вень

1

Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3
647-657 10,5 9 0 0 0 0 8,5 8,5 1,5 0 0 0
657-667 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
667-677 26 19,5 0 0 0 0 10,5 7 0,3 0 0 0
677-687 19,5 14 0 0 0 0 2,5 1,5 0 0 0 0
687-697 0 0 0 0 0 0 2,5 3,5 0 0 0 0

По даним обстеження можна зробити наступні висновки, що на даній ділянці автомобільної дороги в Донецькій області переважають наступні види ушкоджень – поперечні тріщини 2-х рівнів ураження і повздовжні тріщини усіх 3-х рівнів ураження. Третій рівень ураження спостерігається лише на ділянках з 647км по 657км та 667км по 677км. Поперечні тріщини могли з’явитись у наслідок старіння асфальтобетону чи використання надто в’язкого бітуму, температурних перепадів, втомленість дорожнього одягу, неякісне ущільнення, дорожній одяг складається із шарів з різним коефіцієнтом температурного розширення; повздовжні тріщини - порушення технології укладання асфальтобетону, неякісний стик спряження двох смуг укладки асфальтобетонного покриття, втомленість дорожнього одягу.

Луганська область розташована у східній частині, відноситься до У-ІІІ дорожно-кліматичної зони. Територія області долиною Сіверського Дінця поділяється на дві частини. Північна частина – хвиляста,розчленована густою яружно-балковою сіткою рівнина, що поступово підвищується на Північ до 200м і вище. По ширині також форми рельєфу пов’язані з діяльністю людини: кургани-могильники, терикони, кар’ єри тощо. Всього в області –123 річки завдовжки понад 10км, близько 60 озер, понад 320 водоймищ і ставків. Клімат помірно континентальний з прохолодною зимою та жарким літом. Пересічна температура січня – 6,8˚, липня +22˚. Опадів 410-550мм на рік. Глибина промерзання 0,95 метра.


Таблиця 3.5 - Характеристики погодно-кліматичних факторів

Місяці Середньо місячна температура повітря t Переважні напрямки вітру Швидкість вітру середньо місячна, м/с Середньо місячна кількість опадів, мм Число днів з опадами більше 5мм Висота снігового покрову, см Кількість днів з грозами Число днів з хуртовинами
1 2 3 4 5 6 7 8 9
I -6,8 В 6,45 23 1,2 7 0 3
II -6,3 В 6,8 26 1,2 9 0 4
III -0,3 В 6,7 30 1,6 0 0,1 1
IV 8,4 В 6,0 34 2,4 0 0,7 0,1
Місяці Середньо місячна температура повітря t Переважні напрямки вітру Швидкість вітру середньо місячна, м/с Середньо місячна кількість опадів, мм Число днів з опадами більше 5мм Висота снігового покрову, см Кількість днів з грозами Число днів з хуртовинами
V 15,9 В 5,2 50 3,3 0 4 0,0
VI 19,3 З 4,5 57 3,5 0 8 0
VII 22,0 З 4,1 59 3,3 0 7 0
VIII 20,7 З 4,1 45 2,4 0 4 0
IX 14,7 В 4,2 34 2,0 0 2 0,0
X 8,3 В 5,2 34 2,3 0 0,4 0,0
XI 1,3 В 6,0 38 2,2 0 0,02 0,2
XII -4,0 В 6,3 34 1,8 3 0 2

Луганська область знаходиться за грунтово – геологічними умовами у районі IVP.11 (важкий суглинок). За умовами роботи асфальтобетонів вона знаходиться в районі А-6 (асфальтобетон типу А, Б, Г і бітум БНД 40/60, 60/90).

Конструкція дорожніх одягів на всій протяжності автомобільної дороги і міцність показана на лінійному графіку ( лист..)

По результатам обстеження ділянки автомобільної дороги Київ – Харків – Довжанський в Луганській області були одержані наступні результати на кожних 10 кілометрах обраної ділянки в відсотках від довжини, таблиця 3.6.


Таблиця 3.6 – Дані обстеження по Луганській області

Ділянка дороги Київ – Харків – Довжанський в Луганській області

КМ

Міра ураження ділянки і протяжність в % від довжини

Поперечні тріщини Сітка тріщин Повздовжні тріщини Косі тріщини

Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3 Рі-вень 1 Рі-вень 2 Рі-вень 3
760-770 8,3 2,3 0 3 0 0 0 0,5 0 0 0 0
770-780 21 25 0 11 6 0,5 1,5 0,5 0 0 0 0
780-790 15 22 0 3 0,5 0 0 0,5 0 0 0 0
790-800 13 13,5 2,3 7 8 0 3 2,5 0 3 1 0
800-810 15 9 0 12 3 0 0 0 0 0 0 0

По даним обстеження можна зробити висновок, що на даній ділянці автомобільної дороги в Луганській області переважають наступні види ушкоджень – поперечні тріщини 2-х рівнів ураження на кожній ділянці і 3-го рівня ураження на ділянці з 790км по 800км; сітка тріщин 2-х рівнів ураження на кожній ділянці і 3-го рівня ураження на ділянці з 770км по 780км. Лише на деяких ділянках мають місце руйнування у вигляді повздовжніх та косих тріщин 1-го і 2-го рівнів ураження. Поперечні тріщини могли з’явитись у наслідок старіння асфальтобетону чи використання надто в’язкого бітуму, температурних перепадів, втомленість дорожнього одягу, неякісне ущільнення, дорожній одяг складається із шарів з різним коефіцієнтом температурного розширення; повздовжні тріщини - порушення технології укладання асфальтобетону, неякісний стик спряження двох смуг укладки асфальтобетонного покриття, втомленість дорожнього одягу; сітка тріщин - недостатня несуча здатність дорожнього одягу через недоущільнення або перезволоження хитливих ґрунтів, утома дорожнього одягу, пучиноутворення, крихкість в’яжучого; косі тріщини - відбиття тріщин, що виникли в шарах із застосуванням мінеральних в’яжучих через недостатню несучу здатність ґрунтів, втомленість дорожнього одягу, неміцна основа.

Висновок: проаналізувавши данні можна зробити висновок, що на виникнення тих чи інших видів руйнувань в першу чергу будуть впливати конструкції дорожнього одягу які застосовані у даних областях, кліматичні особливості даних областей і безперечно рівень експлуатації даної ділянки дороги. Звертаючи увагу на кліматичні особливості зрозуміло, що Харківська область знаходиться північніше від двох інших і має біль прохолодний клімат (дата переходу температури через 00С навесні 21.03, а восени 16.11) тоді, як Луганська і Донецька області, знаходячись східніше, мають поступливіші умови. За умовами зволоження всі ці області знаходяться відносно у однакових умовах.

До причин виникнення тріщин у Харківській області можна віднести недостатній експлуатаційний рівень ділянки автомобільної дороги, старіння асфальтобетону та неякісний рівень проведення робіт з укладки асфальтобетону. Всі ці причини привели до виникнення поперечних і повздовжніх тріщин високого рівня ураження. На ділянці 396 – 432 км (164-189 МПа) – виявлені поперечні і повздовжні тріщини, які виникли через недостатню міцність основи та дію температурних напруг. На ділянці 432 – 446 км (181-168 МПа) – виявлені поперечні, повздовжні тріщини та сітка тріщин, які утворилися стиг же причин, але ту має місце наявність в шарах конструкції бруківки яка впливає на міцність конструкції.

Ділянка розглядаємої автомобільної дороги в Донецькій області характеризується наявністю в конструкції дорожнього одягу шарів із шлаків, які в свою чергу і привели до виникнення поперечних тріщин 2-го рівня ураження. Також мають місце ділянки з повздовжніми тріщинами високого рівня ураження, виникнення яких пов’язане з неякісним виконанням робіт по укладці асфальтобетону. На ділянці 647 – 667 км (315-274 МПа) – спостерігається достатньо висока міцність конструкції, виявлені поперечні температурні тріщини зумовлені наявністю шару із шлаку і повздовжні тріщини зумовлені товщиною асфальтобетону (8 см). На ділянці 667 – 677 (253-273 МПа) – спостерігається падіння міцності дорожнього одягу, виявлені поперечні і повздовжні тріщини, які є наслідками температурних перепадів та втомленості дорожнього одягу.

Ділянка автомобільної дороги в Луганській області характеризується наявністю в дорожній конструкції шарів із шлаків, перезволоженням ґрунтів основи та скоріше за все втомленістю дорожнього одягу. Це привело до виникнення великої кількості поперечних тріщин і сітки тріщин по всій ділянці автомобільної дороги 2-го рівня ураження. На ділянці 760 – 788 км (256-342 МПа) – спостерігається висока міцність, виявлені поперечні тріщини та сітка тріщин в наслідок температурних перепадів та втомленості дорожнього одягу. На ділянці 788 – 794 км (236-275 МПа) – виявлені поперечні тріщини, які є наслідком втомленості дорожнього одягу, перепадів температури та використання в’язкого бітуму. На ділянці 794 – 800 км (287-266 МПа) – наявність в конструкції доменного шлаку, виявлені усі види руйнувань, що є наслідком втомленості дорожнього одягу. На ділянці 800 – 810 км (239-181 МПа) – найбільш слабка ділянка, виявлені поперечні тріщини та сітка тріщин, що є наслідком температурних перепадів та втомленості дорожнього обягу.

Для більш детального аналізу потрібно встановити марку використаного для робіт бітуму та тип асфальтобетону, дослідити умови зволоження земляного полотна та дорожнього одягу в цілому.


4. Оцінка динамічного впливу транспортних засобів на тріщиноутворення


Автомобільний потік, що рухається по дорозі, являє собою складне сполучення випадкових явищ, що змінюються в часі і просторі. Під впливом цих факторів випадково змінюються характеристики руху автомобільних потоків — їхня інтенсивність, швидкість, склад та інш. Автомобільний потік характеризують по щільності руху, вимірюваної кількістю автомобілів, що приходяться на 1 км дороги, та по ступені завантаження дороги, обумовленої відношенням інтенсивності руху N до пропускної здатності.

В залежності від розмірів і чергування різних геометричних елементів дороги (повздовжні і поперечні ухили, криві в плані і повздовжньому профілі та ін.) автомобілі рухаються нерівномірно, випливаючи за їхніми змінами. Рух по покриттях з нерівностями супроводжується ударами і вертикальними коливаннями коліс, кузова й інших частин автомобіля. Розходження мікропрофілю по шляху руху лівих і правих коліс викликає поперечні коливання. При цьому виникають перемінні по величині динамічні сили, що діють як на дорожнє покриття, так і на автомобіль.

З підвищенням швидкості автомобілів час дії розтягуючого напруження в покритті скорочується, разом з цим зменшуються пошкодження від транспортних засобів. Однак це відбувається тільки на рівних покриттях. При наявності нерівностей виникають руйнування із-за динамічної дії навантаження. Горизонтальні (тангенціальні) стискаючі та розтягуючи напруження служать причиною пластичних деформацій, а також руйнувань у верхніх шарах дорожнього одягу (зсувів, хвиль, напливів і поперечних тріщин по слідам накату).Такі деформації особливо часті на тонких покриттях – товщиною менше 8 см. При великій товщині покриття зсувні деформації бувають рідше, так як напруження, викликаємі в дорожній конструкції тангенціальними зусиллями, прикладеними на поверхні покриття, порівняно швидко згасають по глибині.

В результаті прикладення навантажень від коліс автомобілів дорожній одяг прогинається, потім поступово відновлюється. При високих інтенсивностях і швидкостях руху навантаження від коліс вантажних автомобілів можуть повторюватися через кожні 1,5-6 сек. Прогин від колеса важкого вантажного автомобіля розповсюджується в усі сторони, створюючи чашу радіусом до 3-4 м, яка переміщується в напрямку руху автомобіля. Чаші прогинів частково перекривають одна одну, охоплюючи всю ширину смуги руху. При цьому в шарах дорожнього одягу виникають напруження стиску, розтягу, згину та зсуву. Надмірні напруження від транспортних навантажень приводять до виникнення деформацій, а накопичення залишкових деформацій приводить до руйнування дорожнього покриття.

Міцність дорожнього одягу є найбільш важливим показником транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги, якому необхідно регулярно оцінювати протягом усього терміну її служби.

Міцністні якості дорожнього одягу визначаються, насамперед, опірністю ґрунту, що підстилає, стиску. Дорожній одяг повинний розподіляти діючу на неї навантаження від колеса автомобіля по можливості на велику площу.

При дії тиску від колеса основа дорожнього одягу стискується в межах активної зони, як у поперечному, так і в подовжньому напрямку, у результаті чого відбувається прогин дорожнього одягу по деякій криволінійній поверхні з утворенням так називаної «чаші прогину».

Тиск, переданий на ґрунтову основу, залежить від площі, на яку розподіляється навантаження. Зі збільшенням товщини дорожнього одягу ця площа збільшується, а тиск відповідно зменшується. У весняний чи осінній періоди, коли внаслідок перезволоження знижується міцність ґрунту, існуюча товщина дорожнього одягу не забезпечує безпечний тиск, і при проїзді дуже важких автомобілів можуть виникати руйнування дорожнього одягу.

Вертикальні та дотичні сили, що виникають при русі автомобілів, викликають пружні і залишкові деформації в покриттях, у результаті яких покриття зношуються та руйнуються. Нагромадження залишкових деформацій на поверхні покриття робить останнє нерівним і непридатної для руху з високими швидкостями. При напругах і деформаціях, що перевищують припустимі межі, може відбутися повне руйнування одягу.


Аналіз впливу різноманітних чинників на тріщиноутворення нежорстких дорожніх одягів

Рисунок 4.1


а) Види деформацій і руйнувань дорожнього одягу в поперечному профілі; б) Види деформацій і руйнувань дорожнього одягу в повздовжньому профілі. 1- чаша прогину; 2 - зона стиску одягу; 3 - зона розтягання; 4 - поверхня зрізу одягу; 5 - площа передачі тиску на ґрунт; 6 - ущільнення ґрунту в основі дорожнього одягу; 7 - напрямок стиску ґрунту; 8 - напрямок випирання ґрунту;9 - тріщини в дорожньому одязі (а - повздовжні; б - поперечні): 10 - деформації дорожнього одягу.

Варто розрізняти:

а) деформації всього одягу в цілому як інженерної конструкції під дією статичних і динамічних вертикальних сил. Ці деформації виражаються в осаді і вигині одягу:

б) деформації верхніх шарів (руйнування матеріалу шару) і, зокрема, поверхневого шару внаслідок стиску, зминання, стирання і зрушення під дією вертикальних і дотичних сил.

По характері опору діючим зусиллям і по роду виникаючих деформацій дорожні одяги поділяють умовно на:

тверді одяги, що роблять опори вигину і розраховані на міцність по опорі вигину як плита на пружній основі. До таких одягів відносяться цементобетонні, а також покриття на цементобетонній основі;

нежорсткі одяги, що володіють малим опором вигину і міцність яких у більш істотному ступені залежить від опору ґрунту земляної полотнини. До них відноситься більшість розповсюджених у даний час конструкцій дорожніх одягів.

Дорожній одяг можна розглядати як інженерну конструкцію, що складається з декількох шарів, кожний з який виконує визначену функцію в роботі всього одягу.

Будівельні норми і правила (БНіП) виділяють у дорожньому одязі наступні конструктивні шари:

1) покриття — верхній шар одягу, що характеризує транспортно-експлуатаційні якості проїзної частини. Цей шар може складатися з основного покриття і періодично поновлюваного шаруючи зносу;

2) основа - несуча частина дорожнього одягу, що забезпечує стійкість конструкції одягу і передає разом з покриттям навантаження на підстильний чи шар безпосередньо на ґрунт земляної полотнини. Цей шар може складатися з декількох шарів;

3) додатковий шар основи — нижній конструктивний шар одягу, що бере участь у передачі навантаження на полотнину і виконуючий одночасно свої основні функції морозозахистного, дренуючого та вирівнюючого шару.

Конструкції застосовуваних у даний час дорожніх одягів дуже різноманітний і зазначене вище розподіл на шари витримує не у всіх випадках. Нежорсткі одяги в цілому варто розглядати як багатошарову, у тім чи іншому ступені пружну-пластичну конструкцію, окремі шари якої розрізняються по своїх властивостях. Тверді одяги при розрахунках розглядають як пружні плити, що лежать на пружній основі; напруги і деформації цих покрить можуть бути знайдені з достатнім ступенем точності по методах будівельної механіки.

Дослідження привели до висновку, що граничний стан одягу по міцності виникає унаслідок виникнення осад такої величини, при якій порушується монолітність одягу. Початок плину ґрунту і руйнування одягу залежить не тільки від величини діючої навантаження, але і від кількості її додатків і їхньої тривалості. Хоча при короткочасній дії навантаження деформації одягу менше, ніж при тривалому, але часте повторення навантажень викликає поступове нагромадження пластичних деформацій і руйнування верхнього більш твердого шару. Нагромадження внутрішніх деформацій зосереджується головним чином у найбільш слабких шарах підстави й у ґрунті, що підстилає. Величина вертикальних напруг, що передаються на ґрунт через багатошаровий одяг, залежить від твердості її шарів, характеризуємій модулем деформації.

На величину напруг у покриттях помітний вплив робить швидкість руху автомобіля, оскільки для поширення напруженого стану в пружних-грузлих системах необхідно якийсь час.

Під дією звичайних на дорогах навантажень нежорсткі одяги виявляють більш-менш явно виражені пластичні властивості. При вертикальному тиску від колеса відбувається осад одягу, що закінчується не відразу, як у пружних тіл, а поступово загасає згодом, як у грузлих і пластичних тіл. Тільки при незначних навантаженнях (1,0—2,0 кГ/см2) і міцних одягах деформації бувають цілком пружні. Після зняття навантаження одяг поступово повертається в колишнє положення. При навантаженнях, що перевищують визначену величину і недостатньо міцних для даного руху одягах, осаду цілком не зникає. Таким чином, як загальне правило, на одягах нежорсткого типу одночасно виникають пружні і пластичні (необоротні) деформації.

Під рухом коліс порушується зв’язність нежорстких покрить і на їхнє поверхні виникають вибою, і з'являється хвилястість. Ці деформації торкаються лише покриття і роблять його поверхню нерівної [4].

Деформації поверхневого шару викликаються динамічними силами як вертикальними, так і горизонтальними. Розвитку цих деформацій сприяють атмосферні фактори, що послабляють міцність і зв’язність покрить - вивітрювання, розмивання водою, видування дрібних фракцій вітром, хімічні впливи. Схеми динамічного впливу автомобіля на дорожнє покриття приведені на листі 2.


5. Оцінка зниження несучої здатності дорожніх конструкцій під впливом скрізних поперечних тріщин


Аналіз тенденцій розвитку дорожнього господарства України дозволяє зробити висновок про те, що при обмежених фінансових ресурсах на перше місце виступають роботи по збереженню мережі існуючих доріг і забезпеченню потрібного транспортно – експлуатаційного стану. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що на дорогах переважають деформації та руйнування, пов’язані з недостатньою деформативною здатністю асфальтобетонних покриттів при від’ємних температурах. В залежності від регіонів, а отже і від природно – кліматичних умов, тріщини в асфальтобетонних покриттях являються одним із основних факторів, які призводять до руйнування дорожніх покриттів. Значні температурні перепади являються однією із основних причин інтенсивного розвитку в дорожніх покриттях крізних поперечних тріщин, різко знижуючих жорсткість дорожніх одягів. З утворенням поперечних тріщин найбільш інтенсивне руйнування асфальтобетонних покриттів виникає в зоні переходу коліс автомобіля з одного краю тріщини на інший.

Іншим аспектом цієї проблеми являється негативний вплив крізних поперечних тріщин на водно-тепловий режим земляного полотна. Деструктивний характер води яка надходить через такі тріщини, проявляється перш за все у перезволожені ґрунту основи, втраті його несучої здатності і як наслідок, в руйнуванні асфальтобетонного покриття в прилеглих зонах [3].

Для прогнозування показників транспортно-експлуатаційних якостей дорожніх конструкцій необхідно знати закономірності їх зміни в залежності від концентрації на поверхні покриття крізних поперечних тріщин.

Головним навантаженням, діючим на дорожню конструкцію, являється тиск виникаючий під впливом транспортних засобів. Функція нежорстких дорожніх одягів полягає в розподілі навантажень, які передаються на підстилаючий грунт, на велику площу. При цьому загальна деформація усього дорожнього одягу являється результатом протікання наступних процесів. По-перше, ґрунтова основа дорожньої конструкції під навантаженням стискається, внаслідок чого виникає прогин дорожнього одягу по деякій криволінійній поверхні. При надмірно великій величині прогину може виникнути руйнування дорожнього одягу. З збільшенням товщини і жорсткості дорожнього одягу проходе розподіл тиску зовнішнього навантаження на велику площу, зменшується прогин і стискуюче напруження в підстилаючому ґрунті. По-друге, під навантаженням виникає стиск матеріалу верхніх шарів дорожнього одягу, а в нижній частині конструктивних шарів – розтяг. При перевищенні розтягуючими навантаженнями межі міцності матеріалу в покритті або основі виникають тріщини. По-третє, основа із незв’язних і малозв’язних матеріалів, а також підстилаючий грунт може випробовувати зони пластичного течіння, розвиток яких приводить до швидкого накопичення пластичних деформацій одягу в цілому і його руйнуванню.

Як правило, причиною руйнування асфальтобетонних покриттів являється їх недостатня тріщиностійкість. Оскільки зони по обидві сторони від тріщини сприймають напруження від навантаження і температури незалежно одна від одної без передачі поперечної сили, підвищується небезпека подальшого руйнування покриття і втрати ним рівності.

Причин виникнення тріщин в асфальтобетонних покриттях багато, наведемо деякі з них: крихкість в’яжучого при від’ємних температурах навколишнього середовища і по мірі його старіння; різниця між коефіцієнтами температурного розширення асфальтобетону та матеріалів нижчих шарів, оброблених неорганічними в’яжучими; несприятливі грунтово-гідрологічні умови, викликаючи недопустимі по величині деформації морозного пучення на поверхні покриття; неоднорідність властивостей підстилаю чого ґрунту, що призводить до нерівномірних його просідань і інш.

Умовно усі тріщини, виникаючи в асфальтобетонному покриті, можуть бути розділені на три групи:

втомленосні тріщини;

відображені тріщини;

деформативні тріщини.

Втомленосні тріщини в асфальтобетонному покритті розвиваються за рахунок впливу багаторазового прикладання навантаження, внаслідок старіння асфальтового в’яжучого і підвищення його крихкості.

Механізм утворення відображених тріщин пов’язаний з значними як горизонтальними, так і вертикальними переміщеннями нижче лежачих шарів.

Виникнення деформаційних тріщин пов’язане як з горизонтальними здвигаючими зусиллями, так і з вертикальними деформаціями морозного пучення. Такі тріщини також можуть виникати у місцях локальних деформацій основ.

Викладене вище свідчить про те, що температурні перепади призводять не тільки до виникнення великої кількості поперечних тріщин, а також до їх активного розвитку, коли збільшується ширина розкриття і руйнуються прилеглі зони. Попадання опадів в основу і земляне полотно через виникаючи пошкодження призводять до втрати несучої здатності дорожнього одягу, серйозним руйнуванням і до різкого збільшення витрат на ремонт і утримання доріг. Проникаюча через тріщини вода, замерзаючи, викликає відшарування покриття від основи в зоні тріщини і сприяє, таким чином, передчасному руйнуванню покриття і дорожнього одягу в цілому. В період боротьби із зимовою слизькістю хімічними способами утворюються водні розчини солей, які проникають через тріщини в конструктивні шари дорожнього одягу і земляне полотно, що призводить до локального додаткового зволоження даної зони соляними розчинами. Все це обумовлює виникнення неоднорідності нижніх шарів дорожнього одягу і ґрунту земляного полотна за однорідністю та щільністю, наслідком чого є зниження міцності верхньої частини земляного полотна і усієї дорожньої конструкції в зоні тріщини.

При обстеженні автомобільних доріг державного значення в Дніпропетровській і Луганській областях було виявлено, що найбільша вологість і найменша щільність ґрунту верхньої частини земляного полотна спостерігається в місцях явних крізних тріщин. Що обумовлює, в місцях тріщин, значне зниження міцності дорожньої конструкції (лист 13). В залежності від повздовжнього профілю дороги міцність в зоні тріщини змінюється від 20% до 35%, а в місцях перелому повздовжнього профілю, спостерігається зниження міцності дорожньої конструкції до 40-45%.

Зниження міцності дорожніх конструкцій залежить від властивостей ґрунту земляного полотна і матеріалу конструктивних шарів дорожнього одягу, якості ремонту тріщин, умов утримання дороги, способів боротьби із зимовою слизькістю, повздовжнього профілю, дорожньої ситуації, регіональних умов та ін. Комплексне урахування цих факторів дозволить, обґрунтовано призначити експлуатаційні заходи і прогнозувати рівень споживчих властивостей автомобільних доріг.

Для більш детального розгляду зниження несучої здатності дорожньої конструкції під впливом зволоження робочого шару через крізні поперечні тріщини був проведений розрахунок в програмі РАДОН Х40 за методикою ВБН В.2.3-218-186-2004. Метою даного розрахунку було дослідження падіння несучої здатності дорожньої конструкції при зміні характеристик ґрунту робочого шару. Для аналізу було використано дорожні конструкції на ділянках дороги Київ – Харків - Довжанський в Харківській та Донецькій областях отримані по результатам обстеження, які проводились в 2005 році ходовою дорожньою лабораторією кафедри „Будівництва та експлуатації автомобільних доріг” Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

Було визначено, що для розташування Харківської області характерним

ґрунтом для робочого шару є легкий суглинок з розрахунковою вологістю, для І категорії дороги, 70%. Для Донецької області відповідно важкий суглинок і розрахункова вологість 68%. Задавшись кроком 3% підвищення вологості отримали наступні характеристики ґрунтів, приведені в таблиці 5.1.


Таблиця 5.1 Розрахункові характеристики ґрунтів робочого шару


W, %

Характеристики

ґрунту


Суглинок легкий


Суглинок важкий

Отримані модулі пружності
70

Модуль пружності Егр, кут внутрішнього тертя φгр, коефіцієнт зчеплення Сгр

Егр=41МПа,

φгр=180,

Сгр=0,019МПа

–

282 МПа

73

Егр=35МПа,

φгр=160,

Сгр=0,016МПа

–

269 МПа

76

Егр=33МПа,

φгр=140,

Сгр=0,014МПа

–

264 МПа

68
–

Егр=47МПа,

φгр=200,

Сгр=0,022МПа


173 МПа

71
–

Егр=41МПа,

φгр=180,

Сгр=0,019МПа


164 МПа

74
–

Егр=37МПа,

φгр=160,

Сгр=0,017МПа


158 МПа


Досліджувані конструкції дорожніх одягів:

а) ділянка дороги Київ – Харків - Довжанський в Харківській області (415-422 км)


Аналіз впливу різноманітних чинників на тріщиноутворення нежорстких дорожніх одягів


б) ділянка дороги Київ – Харків - Довжанський в Донецькій області (667-673 км)

Аналіз впливу різноманітних чинників на тріщиноутворення нежорстких дорожніх одягів


По результатам розрахунку видно, що модуль пружності дорожнього одягу знижується із підвищенням вологості грунту робочого шару. Таке зниження можна дослідити на будь якому типі дорожньої конструкції.

Як зазначалося вище в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: