Оцінка ефективності використання рухомого складу
б) дисперсія

Відносні показники варіації(коефіцієнти варіації):
а) лінійний

б) квадратичний

1) Проведемо розрахунок середніх показників та показників варіації за кількісною ознакою – час автомобіля у русі. Для цього нам необхідно використати структурне групування:
Середні показники:
= (43,49*5 + 45,56*4 +51,6*3 + 57,64*3 + 63,68*5)/20 =
52,29
Середній коефіцієнт часу у русі становить 52,29 год.
Модальним інтервалом є інтервал 36,5 – 42,54.
Мо = 36,5 + 6,04*
= 66,7
Найчастіше зустрічається такий час у русі як 66,7.
Медіанним інтервалом є інтервал 42,54 – 48,58.
Ме = 42,54 + 6,04*
= 50,09
50% автомобілів мають час у русі більший за 50,09год.,а 50% автомобілів – менше 50,09 год.
Показники варіації:
Rх = 66,7 – 36,5 = 30,2
Кількість показників часу у русі змінюються в межах 30,2
=7,3
В середньому індивідуальні значення кількісної ознаки – час у русі відхиляються від середнього значення на 7,3.
σ2 =6165,9 год.
σ
=
= 78,5 год.
Відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – час у русі від середнього значення в квадраті становить 78,5 год.
Квадратичне відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – час у русі від середнього значення становить 6165,9 год.
Коефіцієнти варіації:
![]()
![]()
Вважаючи, що якщо коефіцієнт варіації більше 30% то сукупність неоднорідна.
2) Проведемо ще один розрахунок середніх показників та показників варіації за кількісною ознакою – коефіцієнт використання вантажопідйомності. Дані беремо з таблиці структурного групування:
= ( 0,79 * 4 + 0,86 * 6 + 0,93 * 6 + 0,99 * 2 + 1,07 *
2) /20 = 0,98
Середній коефіцієнт використання вантажопідйомності становить 0,98.
Модальним інтервалом є інтервал 0,89 – 0,96.
Мо = 0,89 + 0,07*
= 0,89
Найчастіше зустрічається такий коефіцієнт використання вантажопідйомності 0,89.
Медіанним інтервалом є інтервал 0,82 – 0,89.
Ме = 0,82 + 0,07*
= 0,89
50% автомобілів мають коефіцієнт використання вантажопідйомності більший за 0,89, а 50% автомобілів – менше 0,89.
Показники варіації:
Rх = 1,11 – 0,75 = 0,36
Кількість показників коефіцієнту використання вантажопідйомності змінюються в межах 30,2.
= 0,1
В середньому індивідуальні значення кількісної ознаки – коефіцієнт використання вантажопідйомності відхиляються від середнього значення на 0,1
σ2 =0,2622.
σ
=
= 0,51 год.
Квадратичне відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – коефіцієнт використання вантажопідйомності від середнього значення становить 0,2622 як в одну так і в іншу сторону.
Відхилення індивідуальних значень коефіцієнт використання вантажопідйомності від середнього значення в квадраті становить 0,51.
Коефіцієнти варіації:
![]()
![]()
Вважаючи, що якщо коефіцієнт варіації менше 30% то сукупність однорідна.
3) Проведемо ще один розрахунок середніх показників та показників варіації за кількісною ознакою – обсяг перевезень. Дані беремо з таблиці структурного групування:
= ( 546,1 * 5 + 598,3 * 6 + 650,5 * 1 + 702,7 * 4 +
754,9 * 4) /20 = 640,06
Середній обсяг перевезень становить 640,06.
Модальним інтервалом є інтервал 624,4 – 676,6.
Мо = 624,4 + 52,2*
= 657,03
Найчастіше зустрічається такий обсяг перевезень 657,03.
Медіанним інтервалом є інтервал 520 – 572,2.
Ме = 520 + 52,2*
= 563,5
50% автомобілів мають обсяг перевезень більший за 563,5, а 50% автомобілів – менше 563,5. Показники варіації:
Rх = 781 - 520 = 261
Кількість показників коефіцієнту використання вантажопідйомності змінюються в межах 30,2.
= 72,04
В середньому індивідуальні значення кількісної ознаки – обсяг перевезень відхиляються від середнього значення на 72,04.
σ2 =6599,56.
σ
=
= 81,24.
Квадратичне відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – обсяг перевезень від середнього значення становить 6599,56 як в одну так і в іншу сторону.
Відхилення індивідуальних значень обсяг перевезень від середнього значення в квадраті становить 81,24.
Коефіцієнти варіації:
![]()
![]()
Вважаючи, що якщо коефіцієнт варіації менше 30% то сукупність однорідна.
3. Ряди розподілу
Ряди розподілу характеризуються коефіцієнтом асиметрії та коефіцієнтом ексцесу. Коефіцієнт асиметрії показує скошеність кривої нормального закону розподілу вправо чи вліво відносно осі ОХ.

![]()
де
середнє значення
ознаки;
МО – модальне значення ознаки;
s середньоквадратичне відхилення.
Якщо А<0, то скошеність буде лівостороння.
Якщо А>0, то скошеність буде правосторонньою.
Якщо А=0 – розподіл симетричний.
Коефіцієнт ексцесу характеризує гостровершність вершини розподілу, скупченість варіантів навколо середньої арифметичної.

де s середньоквадратичне відхилення;
m центральний момент розподілу.

де
середнє значення
ознаки;
Xi – індивідуальне значення ознаки;
-
загальна сума
частот усіх
інтервалів.
Якщо Е>3, то вершина кривої розподілу – гостроверха.
Якщо Е»3 – нормальна крива.
Якщо Е<3 вершина кривої розподілу – туповершинна.
Для нормального розподілу характерним є те, що середня арифметична, мода і медіана рівні між собою. Для асиметричного розподілу характерні деякі розбіжності:
при правосторонній
асиметрії
>ME>Mo;
при лівосторонній
асиметрії
<
ME<Mo.
Побудуємо криву розподілу для показника часу у русі:
А = (52,29-66,7) / 78,5 = - 0,18
Оскільки А = - 0,18 , тобто А<0, то крива розподілу буде скошена вліво відносно осі ОХ.
Для того, щоб розрахувати ексцес розрахуємо спочатку m4 та s4:
= 11389,0075
s4 = 78,54 = 37973325,0625
Е = 11389,0075 / 37973325,0625 = 2,9992126002279024153338191754774e-4
Оскільки Е = 2,9992126002279024153338191754774e-4, тобто Е<3, то крива розподілу – туповершинна.
Побудуємо криву розподілу для показника часу у русі.
Рис. 6.

Побудуємо криву розподілу для показника коефіцієнт використання вантажопідйомності
А = (0,98 – 0,89) / 0,51 =0,18
Оскільки А = - 0,18 , тобто А<0, то крива розподілу буде скошена вправо відносно осі ОХ.
Для того, щоб розрахувати ексцес розрахуємо спочатку m4 та s4:
=0,0004
s4 = 0,514 = 0,06765201
Е = 0,0004 / 0,06765201 = 0,0059
Оскільки Е = 0,0059, тобто Е<3, то крива розподілу – туповершинна.
Побудуємо криву розподілу для показника коефіцієнт використання вантажопідйомності.
Рис. 7.

Побудуємо криву розподілу для показника обсяг перевезень
А = (640,06 – 657,03) / 81,24 = - 0,21
Оскільки А = - 0,21 , тобто А<0, то крива розподілу буде скошена вправо відносно осі ОХ.
Для того, щоб розрахувати ексцес розрахуємо спочатку m4 та s4:
= 58263521,8
s4 = 81,244 = 43559176
Е = 58263521 / 43559179 = 1,34
Оскільки Е = 0,0059, тобто Е<3, то крива розподілу – туповершинна.
Побудуємо криву розподілу для показника обсяг перевезень.
Рис. 8.

4. Перенос результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність
До цієї частини курсової роботи ми мали справу лише з вибірковим спостереженням. Чому ми використовували вибіркове спостереження:
економія часу;
зведення до мінімуму порчі одиниць сукупності;
необхідність детального вивчення кожної одиниці сукупності;
правильний розрахунок помилок реєстрації.
До задач вибіркового спостереження належать:
визначення помилки репрезентативності;
визначення об’єму вибірки, що необхідна для даної ознаки.
Для випадкового без повторного відбору середня помилка репрезентативності становить:
mх = (s2/n *(1 - n/N))1/2
де s2 – дисперсія, квадрат середньоквадратичного відхилення;
n – кількість одиниці вибіркової сукупності;
N кількість одиниці генеральної сукупності.
Гранична помилка репрезентативності, яка залежить від коефіцієнту довіри t:
Dх = t*mх,
де t = 1, t = 2, t = 3, що відповідає вірогідності р = 0,683, р = 0,954, р =0,997 відповідно.
Розповсюдження результатів безповторного вибіркового спостереження на генеральну сукупність здійснюється методом прямого перерахування, коли узагальнюючий показник вибіркової сукупності множиться на кількість одиниць генеральної сукупності.
Для кількісної ознаки – час у русі за 8 днів, середня помилка репрезентативності становить:
mх1 = (6165,9 / 20 * (1 – 20 / 173))1/2 = 16,5
Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=2, з ймовірністю 0,954:
Dх = 2 * 16,5 = 33
Тобто, враховуючи заданий рівень вірогідності, можна сказати, що із генеральної сукупності 173 автомобілів в 165 індивідуальні значення отриманий дохід буде змінюватися в межах:
52,29-33 год<
< 52,29+33 год
19,29<
<85,29
Загальний час у русі за звітний період (8 днів) для парку рухомого складу 173 автомобілів:
Час у русі
=
* N;
Час у русі = 52,29*173 = 9046,17 (год)
Для кількісної ознаки – коефіцієнт використання вантажопідйомності за 8 днів, середня помилка репрезентативності становить:
mх2 = (0,2622 / 20 * (1 – 20 / 173))1/2 = 0,1
Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=2, з ймовірністю 0,954:
Dх = 2 * 0,1=0,2
Тобто, враховуючи заданий рівень вірогідності, можна сказати, що із генеральної сукупності 173 автобусів в 165 індивідуальні значення отриманого коефіцієнта використання вантажопідйомності буде змінюватися в межах:
0,98 – 0,2 < k < 0,98 +0,2
0,78< k <1,18
Загальний коефіцієнт використання вантажопідйомності за звітний період ( 8 днів) для парку рухомого складу 173 автомобілів:
K = 0,89
Для кількісної ознаки – обсяг перевезень за 8 днів, середня помилка репрезентативності становить:
mх3 = (6599,56 / 20 * (1 – 20 / 173))1/2 = 17,04
Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=2, з ймовірністю 0,954:
Dх = 2 * 17,04 = 34,08
Тобто, враховуючи заданий рівень вірогідності, можна сказати, що із генеральної сукупності 173 автомобілів в 165 індивідуальні значення отриманий дохід буде змінюватися в межах:
640,06-34,08 <
<
640,06+34,08
605,98<
<674,14
Загальний дохід за звітний період ( 8 днів) для парку рухомого складу 173 автомобілів:
Qт = Qт * N;
Qт = 640,06*173 = 110730,38
5. Показники ряду динаміки
Всі явища суспільного життя знаходяться у неприривному розвитку. Зміна суспільних явищ в часі статистика вивчає за допомогою створення і аналізу ряду динаміки. Ряд даних, що характеризують зміну явищ у часі, називається рядом динаміки.
Кожний ряд динаміки складається з двох граф: одна вміщує періоди часу, друга числову характеристику явища чи ознаки.
Ряди динаміки можуть бути інтервальні і моментні. В інтервальном ряду данні характеризують стан явища за даний період часу. Ці дані можна сумувати і отримувати нові числові значення,що відносяться до більш довгих періодів часу. Моментний ряд динаміки складається з показників, що характеризують стан явища на конкретні моменти часу. Ці дані складати не можна, так як одиниці, які сумують послідовно повторюються в різних рівнях ряду, тому сума не буде мати ніякого змісту.
Показники ряду динаміки:
Абсолютний приріст – показує наскільки в абсолютному виражені рівень звітного періоду більше рівня, прийнятого за базу: Пт = Уі – У0 (базисний); Пі = Уі – Уі-1 (ланцюговий), де Уі – рівень, що аналізуємо; У0 – базисний рівень.
Темп росту – показує в скільки разів збільшується чи зменшується аналізуємий рівень порівняно з базисним: Тpt = Уі / У0 (базисний); Тpі = Уі / Уi-1 – (ланцюговий).
Темп приросту – показує наскільки % збільшується чи зменшується аналізуємий рівень порівняно з базисним: Тпpt = Тpt - 100% (базисний); Тпpі = Тpі – 100% (ланцюговий);
Абсолютне значення 1 % приросту – показує вартість або ціну 1%: А = Уо / 100.
Середні показники ряду динаміки:
Середній
рівень – середнє
значення для
всієї сукупності:
= SУі /n.
Середній
абсолютний
приріст – показує
середнє абсолютне
значення певної
ознаки:
= SПі / n .
Середній
темп росту –
показує швидкість
зміни рівні
ряду за одиницю
часу: :
р
= (Тр 1 * Тр2 * Трп)![]()
Середній
темп приросту
– показує швидкість
зміни ряду у
% за одиницю
часу:
пpt
= Тpt 100.
Необхідні дані знаходяться у таблиці 3.
Визначимо показники ряду динаміки по часу у русі. За базовий період приймемо 08.06.09:
1) Абсолютний приріст:
базисний:
П09.06.09 = 127,6 – 128,4 = - 0,8 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 на 0,8 год порівняно з 08.06.09.
П10.06.09 = 127,4 – 128,4 = - 1 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 на 1 год порівняно з 08.06.09.
П11.06.09 = 128,1 – 128,4 = - 0,3 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 11.06.09 на 0,3 год порівняно з 08.06.09.
П12.06.09 = 126,6 – 128,4 = - 1,8 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 на 1,8 год порівняно з 08.06.09.
П13.06.09 = 127,5 – 128,4 = - 0,9 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 13.06.09 на 0,9 год порівняно з 08.06.09.
П14.06.09 = 127,6 – 128,4 = - 0,8 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 14.06.09 на 0,8 год порівняно з 08.06.09.
П15.06.09 = 128,3 – 128,4 = - 0,1 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 15.06.09 на 0,1 год порівняно з 08.06.09.
ланцюговий:
П09.06.09 = 127,6 – 128,4 = - 0,8 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 09.06.09 на 0,8 год порівняно з 08.06.09.
П10.06.09 = 127,4 – 127,6 = - 0,2 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 10.06.09 на 0,2 год порівняно з 09.06.09.
П11.06.09 = 128,1 – 127,4 = - 0,7 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 11.06.09 на 0,7 год порівняно з 10.06.09.
П12.06.09 = 126,6 – 128,1 = - 1,5 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 12.06.09 на 1,5 год порівняно з 11.06.09.
П13.06.09 = 127,5 – 126,6 = 0,9 (год) – витрата часу у русі збільшилася за 13.06.09 на 0,9 год порівняно з 12.06.09.
П14.06.09 = 127,6 – 127,5 = 0,1 (год) – витрата часу у русі збільшилася за 14.06.09 на 0,1 год порівняно з 13.06.09.
П15.06.09 = 128,3 – 127,6 = 0,7 (год) – витрата часу у русі збільшилася за 15.06.09 на 0,7 год порівняно з 14.06.09.
2) Темп зростання:
базисний:
Т зр.09.06.09 = 127,6 / 128,4 = 0,9937 – витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 08.06.09.
Т зр.10.06.09 = 127,4 / 128,4 = 0,9922 – витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 у 0,9922 рази порівняно з 09.06.09.
Т зр.11.06.09 = 128,1 / 128,4 = 0,9978 – витрата часу у русі зменшилась за 11.06.09 у 0,9978 рази порівняно з 10.06.09.
Т зр.12.06.09 = 126,6 / 128,4 = 0,9859 – витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 11.06.09.
Т зр.13.06.09 = 127,5 / 128,4 = 0,9929 – витрата часу у русі зменшилась за 13.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 12.06.09.
Т зр.14.06.09 = 127,6 / 128,4 = 0,9937 – витрата часу у русі зменшилась за 14.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 13.06.09.
Т зр.15.06.09 = 128,3 / 128,4 = 0,9992 – витрата часу у русі зменшилась за 15.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 14.06.09.
ланцюговий:
Т зр.09.06.09 = 127,6 / 128,4 = 0,9937 – витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 08.06.09.
Т зр.10.06.09 = 127,4 / 127,6 = 0,9984 – витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 у 0,9984 рази порівняно з 09.06.09.
Т зр.11.06.09 = 128,1 / 127,4 = 1,0054 – витрата часу у русі збільшилась за 11.06.09 у 1,0054 рази порівняно з 10.06.09.
Т зр.12.06.09 = 126,6 / 128,1 = 0,9882 – витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 у 0,9882 рази порівняно з 11.06.09.
Т зр.13.06.09 = 127,5 / 126,6 = 1,0071 – витрата часу у русі збільшилась за 13.06.09 у 1,0071 рази порівняно з 12.06.09.
Т зр.14.06.09 = 127,6 / 127,5 = 1,0008 – витрата часу у русі збільшилась за 14.06.09 у 1,0008 рази порівняно з 13.06.09.
Т зр.15.06.09 = 128,3 / 127,6 = 1,0055 – витрата часу у русі збільшилась за 15.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 14.06.09.
3)Темп приросту:
базисний:
Т пр.09.06.09 = 99,37% - 100% = - 0,63% - витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 на 0,63% порівняно з 08.06.09.
Т пр.10.06.09 = 99,22% - 100% = - 0,78% - витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 на 0,78% порівняно з 09.06.09.
Т пр.11.06.09 = 99,78% - 100% = - 0,22% - витрата часу у русі зменшилась за 11.06.09 на 0,22% порівняно з 10.06.09.
Т пр.12.06.09 = 98,59% - 100% = - 1,41% - витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 на 1,41% порівняно з 11.06.09
Т пр.13.06.09 = 99,29% - 100% = - 0,71% -