Xreferat.com » Рефераты по транспорту » Оцінка ефективності використання рухомого складу

Оцінка ефективності використання рухомого складу

складу" width="200" height="69" align="BOTTOM" border="0" />


б) дисперсія


Оцінка ефективності використання рухомого складу


Відносні показники варіації(коефіцієнти варіації):

а) лінійний


Оцінка ефективності використання рухомого складу


б) квадратичний


Оцінка ефективності використання рухомого складу


1) Проведемо розрахунок середніх показників та показників варіації за кількісною ознакою – час автомобіля у русі. Для цього нам необхідно використати структурне групування:

Середні показники:

Оцінка ефективності використання рухомого складу = (43,49*5 + 45,56*4 +51,6*3 + 57,64*3 + 63,68*5)/20 = 52,29

Середній коефіцієнт часу у русі становить 52,29 год.

Модальним інтервалом є інтервал 36,5 – 42,54.

Мо = 36,5 + 6,04*Оцінка ефективності використання рухомого складу = 66,7

Найчастіше зустрічається такий час у русі як 66,7.

Медіанним інтервалом є інтервал 42,54 – 48,58.

Ме = 42,54 + 6,04*Оцінка ефективності використання рухомого складу = 50,09

50% автомобілів мають час у русі більший за 50,09год.,а 50% автомобілів – менше 50,09 год.

Показники варіації:

Rх = 66,7 – 36,5 = 30,2

Кількість показників часу у русі змінюються в межах 30,2

Оцінка ефективності використання рухомого складу =7,3

В середньому індивідуальні значення кількісної ознаки – час у русі відхиляються від середнього значення на 7,3.

σ2 =6165,9 год.

σ = Оцінка ефективності використання рухомого складу = 78,5 год.

Відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – час у русі від середнього значення в квадраті становить 78,5 год.

Квадратичне відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – час у русі від середнього значення становить 6165,9 год.

Коефіцієнти варіації:

Оцінка ефективності використання рухомого складу

Оцінка ефективності використання рухомого складу

Вважаючи, що якщо коефіцієнт варіації більше 30% то сукупність неоднорідна.

2) Проведемо ще один розрахунок середніх показників та показників варіації за кількісною ознакою – коефіцієнт використання вантажопідйомності. Дані беремо з таблиці структурного групування:

Оцінка ефективності використання рухомого складу = ( 0,79 * 4 + 0,86 * 6 + 0,93 * 6 + 0,99 * 2 + 1,07 * 2) /20 = 0,98

Середній коефіцієнт використання вантажопідйомності становить 0,98.

Модальним інтервалом є інтервал 0,89 – 0,96.

Мо = 0,89 + 0,07*Оцінка ефективності використання рухомого складу = 0,89

Найчастіше зустрічається такий коефіцієнт використання вантажопідйомності 0,89.

Медіанним інтервалом є інтервал 0,82 – 0,89.

Ме = 0,82 + 0,07*Оцінка ефективності використання рухомого складу = 0,89

50% автомобілів мають коефіцієнт використання вантажопідйомності більший за 0,89, а 50% автомобілів – менше 0,89.

Показники варіації:

Rх = 1,11 – 0,75 = 0,36

Кількість показників коефіцієнту використання вантажопідйомності змінюються в межах 30,2.

Оцінка ефективності використання рухомого складу = 0,1

В середньому індивідуальні значення кількісної ознаки – коефіцієнт використання вантажопідйомності відхиляються від середнього значення на 0,1

σ2 =0,2622.

σ = Оцінка ефективності використання рухомого складу = 0,51 год.

Квадратичне відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – коефіцієнт використання вантажопідйомності від середнього значення становить 0,2622 як в одну так і в іншу сторону.

Відхилення індивідуальних значень коефіцієнт використання вантажопідйомності від середнього значення в квадраті становить 0,51.

Коефіцієнти варіації:

Оцінка ефективності використання рухомого складу

Оцінка ефективності використання рухомого складу

Вважаючи, що якщо коефіцієнт варіації менше 30% то сукупність однорідна.

3) Проведемо ще один розрахунок середніх показників та показників варіації за кількісною ознакою – обсяг перевезень. Дані беремо з таблиці структурного групування:

Оцінка ефективності використання рухомого складу = ( 546,1 * 5 + 598,3 * 6 + 650,5 * 1 + 702,7 * 4 + 754,9 * 4) /20 = 640,06

Середній обсяг перевезень становить 640,06.

Модальним інтервалом є інтервал 624,4 – 676,6.

Мо = 624,4 + 52,2*Оцінка ефективності використання рухомого складу = 657,03

Найчастіше зустрічається такий обсяг перевезень 657,03.

Медіанним інтервалом є інтервал 520 – 572,2.

Ме = 520 + 52,2*Оцінка ефективності використання рухомого складу = 563,5

50% автомобілів мають обсяг перевезень більший за 563,5, а 50% автомобілів – менше 563,5. Показники варіації:

Rх = 781 - 520 = 261

Кількість показників коефіцієнту використання вантажопідйомності змінюються в межах 30,2.

Оцінка ефективності використання рухомого складу = 72,04

В середньому індивідуальні значення кількісної ознаки – обсяг перевезень відхиляються від середнього значення на 72,04.

σ2 =6599,56.

σ = Оцінка ефективності використання рухомого складу = 81,24.

Квадратичне відхилення індивідуальних значень кількісної ознаки – обсяг перевезень від середнього значення становить 6599,56 як в одну так і в іншу сторону.

Відхилення індивідуальних значень обсяг перевезень від середнього значення в квадраті становить 81,24.

Коефіцієнти варіації:

Оцінка ефективності використання рухомого складу

Оцінка ефективності використання рухомого складу

Вважаючи, що якщо коефіцієнт варіації менше 30% то сукупність однорідна.


3. Ряди розподілу


Ряди розподілу характеризуються коефіцієнтом асиметрії та коефіцієнтом ексцесу. Коефіцієнт асиметрії показує скошеність кривої нормального закону розподілу вправо чи вліво відносно осі ОХ.


Оцінка ефективності використання рухомого складуОцінка ефективності використання рухомого складу


де Оцінка ефективності використання рухомого складу   середнє значення ознаки;

МО – модальне значення ознаки;

s   середньоквадратичне відхилення.

Якщо А<0, то скошеність буде лівостороння.

Якщо А>0, то скошеність буде правосторонньою.

Якщо А=0 – розподіл симетричний.

Коефіцієнт ексцесу характеризує гостровершність вершини розподілу, скупченість варіантів навколо середньої арифметичної.


Оцінка ефективності використання рухомого складу


де s   середньоквадратичне відхилення;

m   центральний момент розподілу.


Оцінка ефективності використання рухомого складу


деОцінка ефективності використання рухомого складу   середнє значення ознаки;

Xi – індивідуальне значення ознаки;

Оцінка ефективності використання рухомого складу- загальна сума частот усіх інтервалів.

Якщо Е>3, то вершина кривої розподілу – гостроверха.

Якщо Е»3 – нормальна крива.

Якщо Е<3   вершина кривої розподілу – туповершинна.

Для нормального розподілу характерним є те, що середня арифметична, мода і медіана рівні між собою. Для асиметричного розподілу характерні деякі розбіжності:

при правосторонній асиметрії Оцінка ефективності використання рухомого складу>ME>Mo;

при лівосторонній асиметрії Оцінка ефективності використання рухомого складу< ME<Mo.

Побудуємо криву розподілу для показника часу у русі:

А = (52,29-66,7) / 78,5 = - 0,18

Оскільки А = - 0,18 , тобто А<0, то крива розподілу буде скошена вліво відносно осі ОХ.

Для того, щоб розрахувати ексцес розрахуємо спочатку m4 та s4:

Оцінка ефективності використання рухомого складу = 11389,0075

s4 = 78,54 = 37973325,0625

Е = 11389,0075 / 37973325,0625 = 2,9992126002279024153338191754774e-4

Оскільки Е = 2,9992126002279024153338191754774e-4, тобто Е<3, то крива розподілу – туповершинна.

Побудуємо криву розподілу для показника часу у русі.


Рис. 6.

Оцінка ефективності використання рухомого складу


Побудуємо криву розподілу для показника коефіцієнт використання вантажопідйомності

А = (0,98 – 0,89) / 0,51 =0,18

Оскільки А = - 0,18 , тобто А<0, то крива розподілу буде скошена вправо відносно осі ОХ.

Для того, щоб розрахувати ексцес розрахуємо спочатку m4 та s4:

Оцінка ефективності використання рухомого складу =0,0004

s4 = 0,514 = 0,06765201

Е = 0,0004 / 0,06765201 = 0,0059

Оскільки Е = 0,0059, тобто Е<3, то крива розподілу – туповершинна.

Побудуємо криву розподілу для показника коефіцієнт використання вантажопідйомності.


Рис. 7.

Оцінка ефективності використання рухомого складу


Побудуємо криву розподілу для показника обсяг перевезень

А = (640,06 – 657,03) / 81,24 = - 0,21

Оскільки А = - 0,21 , тобто А<0, то крива розподілу буде скошена вправо відносно осі ОХ.

Для того, щоб розрахувати ексцес розрахуємо спочатку m4 та s4:

Оцінка ефективності використання рухомого складу = 58263521,8

s4 = 81,244 = 43559176

Е = 58263521 / 43559179 = 1,34

Оскільки Е = 0,0059, тобто Е<3, то крива розподілу – туповершинна.

Побудуємо криву розподілу для показника обсяг перевезень.


Рис. 8.

Оцінка ефективності використання рухомого складу


4. Перенос результатів вибіркового спостереження на генеральну сукупність


До цієї частини курсової роботи ми мали справу лише з вибірковим спостереженням. Чому ми використовували вибіркове спостереження:

економія часу;

зведення до мінімуму порчі одиниць сукупності;

необхідність детального вивчення кожної одиниці сукупності;

правильний розрахунок помилок реєстрації.

До задач вибіркового спостереження належать:

визначення помилки репрезентативності;

визначення об’єму вибірки, що необхідна для даної ознаки.

Для випадкового без повторного відбору середня помилка репрезентативності становить:


mх = (s2/n *(1 - n/N))1/2


де s2 – дисперсія, квадрат середньоквадратичного відхилення;

n – кількість одиниці вибіркової сукупності;

N   кількість одиниці генеральної сукупності.

Гранична помилка репрезентативності, яка залежить від коефіцієнту довіри t:


Dх = t*mх,


де t = 1, t = 2, t = 3, що відповідає вірогідності р = 0,683, р = 0,954, р =0,997 відповідно.

Розповсюдження результатів безповторного вибіркового спостереження на генеральну сукупність здійснюється методом прямого перерахування, коли узагальнюючий показник вибіркової сукупності множиться на кількість одиниць генеральної сукупності.

Для кількісної ознаки – час у русі за 8 днів, середня помилка репрезентативності становить:

mх1 = (6165,9 / 20 * (1 – 20 / 173))1/2 = 16,5

Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=2, з ймовірністю 0,954:

Dх = 2 * 16,5 = 33

Тобто, враховуючи заданий рівень вірогідності, можна сказати, що із генеральної сукупності 173 автомобілів в 165 індивідуальні значення отриманий дохід буде змінюватися в межах:

52,29-33 год< Оцінка ефективності використання рухомого складу < 52,29+33 год

19,29< Оцінка ефективності використання рухомого складу <85,29

Загальний час у русі за звітний період (8 днів) для парку рухомого складу 173 автомобілів:

Час у русі = Оцінка ефективності використання рухомого складу * N;

Час у русі = 52,29*173 = 9046,17 (год)

Для кількісної ознаки – коефіцієнт використання вантажопідйомності за 8 днів, середня помилка репрезентативності становить:

mх2 = (0,2622 / 20 * (1 – 20 / 173))1/2 = 0,1

Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=2, з ймовірністю 0,954:

Dх = 2 * 0,1=0,2

Тобто, враховуючи заданий рівень вірогідності, можна сказати, що із генеральної сукупності 173 автобусів в 165 індивідуальні значення отриманого коефіцієнта використання вантажопідйомності буде змінюватися в межах:

0,98 – 0,2 < k < 0,98 +0,2

0,78< k <1,18

Загальний коефіцієнт використання вантажопідйомності за звітний період ( 8 днів) для парку рухомого складу 173 автомобілів:

K = 0,89

Для кількісної ознаки – обсяг перевезень за 8 днів, середня помилка репрезентативності становить:

mх3 = (6599,56 / 20 * (1 – 20 / 173))1/2 = 17,04

Гранична помилка репрезентативності при заданому коефіцієнті довіри t=2, з ймовірністю 0,954:

Dх = 2 * 17,04 = 34,08

Тобто, враховуючи заданий рівень вірогідності, можна сказати, що із генеральної сукупності 173 автомобілів в 165 індивідуальні значення отриманий дохід буде змінюватися в межах:

640,06-34,08 < Оцінка ефективності використання рухомого складу< 640,06+34,08

605,98<Оцінка ефективності використання рухомого складу <674,14

Загальний дохід за звітний період ( 8 днів) для парку рухомого складу 173 автомобілів:


Qт = Qт * N;


Qт = 640,06*173 = 110730,38


5. Показники ряду динаміки


Всі явища суспільного життя знаходяться у неприривному розвитку. Зміна суспільних явищ в часі статистика вивчає за допомогою створення і аналізу ряду динаміки. Ряд даних, що характеризують зміну явищ у часі, називається рядом динаміки.

Кожний ряд динаміки складається з двох граф: одна вміщує періоди часу, друга числову характеристику явища чи ознаки.

Ряди динаміки можуть бути інтервальні і моментні. В інтервальном ряду данні характеризують стан явища за даний період часу. Ці дані можна сумувати і отримувати нові числові значення,що відносяться до більш довгих періодів часу. Моментний ряд динаміки складається з показників, що характеризують стан явища на конкретні моменти часу. Ці дані складати не можна, так як одиниці, які сумують послідовно повторюються в різних рівнях ряду, тому сума не буде мати ніякого змісту.

Показники ряду динаміки:

Абсолютний приріст – показує наскільки в абсолютному виражені рівень звітного періоду більше рівня, прийнятого за базу: Пт = Уі – У0 (базисний); Пі = Уі – Уі-1 (ланцюговий), де Уі – рівень, що аналізуємо; У0 – базисний рівень.

Темп росту – показує в скільки разів збільшується чи зменшується аналізуємий рівень порівняно з базисним: Тpt = Уі / У0 (базисний); Тpі = Уі / Уi-1 – (ланцюговий).

Темп приросту – показує наскільки % збільшується чи зменшується аналізуємий рівень порівняно з базисним: Тпpt = Тpt - 100% (базисний); Тпpі = Тpі – 100% (ланцюговий);

Абсолютне значення 1 % приросту – показує вартість або ціну 1%: А = Уо / 100.

Середні показники ряду динаміки:

Середній рівень – середнє значення для всієї сукупності:Оцінка ефективності використання рухомого складу = SУі /n.

Середній абсолютний приріст – показує середнє абсолютне значення певної ознаки: Оцінка ефективності використання рухомого складу = SПі / n .

Середній темп росту – показує швидкість зміни рівні ряду за одиницю часу: : Оцінка ефективності використання рухомого складур = (Тр 1 * Тр2 * Трп)Оцінка ефективності використання рухомого складу

Середній темп приросту – показує швидкість зміни ряду у % за одиницю часу: Оцінка ефективності використання рухомого складупpt = Тpt 100.

Необхідні дані знаходяться у таблиці 3.

Визначимо показники ряду динаміки по часу у русі. За базовий період приймемо 08.06.09:

1) Абсолютний приріст:

базисний:

П09.06.09 = 127,6 – 128,4 = - 0,8 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 на 0,8 год порівняно з 08.06.09.

П10.06.09 = 127,4 – 128,4 = - 1 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 на 1 год порівняно з 08.06.09.

П11.06.09 = 128,1 – 128,4 = - 0,3 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 11.06.09 на 0,3 год порівняно з 08.06.09.

П12.06.09 = 126,6 – 128,4 = - 1,8 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 на 1,8 год порівняно з 08.06.09.

П13.06.09 = 127,5 – 128,4 = - 0,9 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 13.06.09 на 0,9 год порівняно з 08.06.09.

П14.06.09 = 127,6 – 128,4 = - 0,8 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 14.06.09 на 0,8 год порівняно з 08.06.09.

П15.06.09 = 128,3 – 128,4 = - 0,1 (год)- витрата часу у русі зменшилась за 15.06.09 на 0,1 год порівняно з 08.06.09.

ланцюговий:

П09.06.09 = 127,6 – 128,4 = - 0,8 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 09.06.09 на 0,8 год порівняно з 08.06.09.

П10.06.09 = 127,4 – 127,6 = - 0,2 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 10.06.09 на 0,2 год порівняно з 09.06.09.

П11.06.09 = 128,1 – 127,4 = - 0,7 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 11.06.09 на 0,7 год порівняно з 10.06.09.

П12.06.09 = 126,6 – 128,1 = - 1,5 (год) – витрата часу у русі зменшилася за 12.06.09 на 1,5 год порівняно з 11.06.09.

П13.06.09 = 127,5 – 126,6 = 0,9 (год) – витрата часу у русі збільшилася за 13.06.09 на 0,9 год порівняно з 12.06.09.

П14.06.09 = 127,6 – 127,5 = 0,1 (год) – витрата часу у русі збільшилася за 14.06.09 на 0,1 год порівняно з 13.06.09.

П15.06.09 = 128,3 – 127,6 = 0,7 (год) – витрата часу у русі збільшилася за 15.06.09 на 0,7 год порівняно з 14.06.09.

2) Темп зростання:

базисний:

Т зр.09.06.09 = 127,6 / 128,4 = 0,9937 – витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 08.06.09.

Т зр.10.06.09 = 127,4 / 128,4 = 0,9922 – витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 у 0,9922 рази порівняно з 09.06.09.

Т зр.11.06.09 = 128,1 / 128,4 = 0,9978 – витрата часу у русі зменшилась за 11.06.09 у 0,9978 рази порівняно з 10.06.09.

Т зр.12.06.09 = 126,6 / 128,4 = 0,9859 – витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 11.06.09.

Т зр.13.06.09 = 127,5 / 128,4 = 0,9929 – витрата часу у русі зменшилась за 13.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 12.06.09.

Т зр.14.06.09 = 127,6 / 128,4 = 0,9937 – витрата часу у русі зменшилась за 14.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 13.06.09.

Т зр.15.06.09 = 128,3 / 128,4 = 0,9992 – витрата часу у русі зменшилась за 15.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 14.06.09.

ланцюговий:

Т зр.09.06.09 = 127,6 / 128,4 = 0,9937 – витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 08.06.09.

Т зр.10.06.09 = 127,4 / 127,6 = 0,9984 – витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 у 0,9984 рази порівняно з 09.06.09.

Т зр.11.06.09 = 128,1 / 127,4 = 1,0054 – витрата часу у русі збільшилась за 11.06.09 у 1,0054 рази порівняно з 10.06.09.

Т зр.12.06.09 = 126,6 / 128,1 = 0,9882 – витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 у 0,9882 рази порівняно з 11.06.09.

Т зр.13.06.09 = 127,5 / 126,6 = 1,0071 – витрата часу у русі збільшилась за 13.06.09 у 1,0071 рази порівняно з 12.06.09.

Т зр.14.06.09 = 127,6 / 127,5 = 1,0008 – витрата часу у русі збільшилась за 14.06.09 у 1,0008 рази порівняно з 13.06.09.

Т зр.15.06.09 = 128,3 / 127,6 = 1,0055 – витрата часу у русі збільшилась за 15.06.09 у 0,9937 рази порівняно з 14.06.09.

3)Темп приросту:

базисний:

Т пр.09.06.09 = 99,37% - 100% = - 0,63% - витрата часу у русі зменшилась за 09.06.09 на 0,63% порівняно з 08.06.09.

Т пр.10.06.09 = 99,22% - 100% = - 0,78% - витрата часу у русі зменшилась за 10.06.09 на 0,78% порівняно з 09.06.09.

Т пр.11.06.09 = 99,78% - 100% = - 0,22% - витрата часу у русі зменшилась за 11.06.09 на 0,22% порівняно з 10.06.09.

Т пр.12.06.09 = 98,59% - 100% = - 1,41% - витрата часу у русі зменшилась за 12.06.09 на 1,41% порівняно з 11.06.09

Т пр.13.06.09 = 99,29% - 100% = - 0,71% -

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: