Xreferat.com » Рефераты по биологии » Вплив малих доз радiацii

Вплив малих доз радiацii

нат-

рiю. У прямих методах IФА використовують специфiчнi до

клiтинних антигенiв антитiла, коньюгуючi з флуорисцентною

мiткою. А маркування клiтин проводять як одноетапну реакцiю.

У непрямих методах IФА в якостi антитiл використовують

не мiченi антитiла до клiтинних антигенiв, а в якостi дру-

гих - мiченi флуорохромом антитiла до iмуноглобулiнiв. Мар-

кування клiтин проводять у два етапи.

Другi антитiла служать для виявлення зв'язаних з клiти-

ною перших антитiл.

Непрямi методи, як правило, чутливiшi прямих.

1. Венозну кров (7 мл) з антикоагулянтом (9.8% цитрат нат-

рiю 0.5 мл, або 25 од/мл гепарина) розбавлясмо фосфатним

буфером у спiввiдношеннi 1:1.

Склад фосфатного буферу:

КН РО 1,15 г.


Na HPO 0,2 г.


КСl 0,2 г.


NaCl 8 г.

на 1мл. дистильованоi води


До фосфатного буферу додасмо 2 г. сироватки альбумiнiв

кролика.

2. На свiжоприготовлений одноступеневий фiкол-верографiно-

вий градiснт (2 мл.) нашаровусмо за допомогою пiпетки з

грушею розбавлену ФБ (фосфатним буфером) кров у центри-

фужнiй пробiрцi.

Методика виготовлення фiкол-верографiна.

24,4 г. фiколу-400 розчиняють у теплiй дистильованiй

водi. Змiшують з 49,9 мл. 70% розчину верографiну. До-

водять об'см до 340 мл. Температура зберiгання розчину

+8 С.

3. Пробiрки з градiснтом кровi центрифугусмо протягом

20-25 хв.

4. Вiдбирасмо пiпеткою з грушею середнiй опалесцуючий

шар,що мiстить лiмфоцити у окремi пробiрки.

5. Вiдмивасмо популяцiю лiмфоциту вiд залишкiв градiснта

фосфатним буфером двiчi, за допомогою центрифугування

протягом 10 хв. Декантусмо. Вiдмивку повторюсмо 2 рази.

6. Доводимо концентрацiю мононуклеарних клiтин за допомо-

гою розведення ФБ до рiвня 1-5 х 10 кл./мл.

Контроль концентраццii проводимо вкамерi Горясва (в од-

ному великому квадратi повинно мiститись 20 лiмфатич-

них клiтин).

7. До 50 мкл одержаних клiтин добавлясмо мiкропiпеткою по

5 мкл. антисироватки LT3 - для визначення кiлькостi

зрiлих Т-клiтин у венознiй кровi (CD3), LT1 - для

зрiлих i майже зрiлих Т-лiмфоцитiв (CD5), LT4 - для

визначення Т-хелперiв (CD4), LT8 - для визначення

Т-супресорiв (CD8).

8. Iнкубусмо сумiш лiмфоцитiв з антисиворотками протягом

20-25 хв при кiмнатнiй температурi.

9. Вiдмивасмо мононуклеари вiд залишкiв не зв'язаноi АС.

Для цього у кожну пробiрку доливасмо по 2 мл ФБ з кро-

лячим альбумiном (2.5%) i центрифугусмо протягом 10

хв. Вiдмивку повторюсмо двiчi. 10. До 50 мкл отриманоi

сумiшi добавляемо по 5 мкл ФIТЦ. Iнкубусмо 20-25 хв.

11. Проводимо вiдмивку вiд флуоресцуючих антитiл мононук-

леари. Вiдмивку проводимо аналогiчно вiдмивцi вiд анти-

сивороток тричi. 12. Мононуклеари за допомогою пiпетки

наносимо на предметне скельце. 13. Скельця помiщасмо на

пiдставки у чашки Петрi з розчином формалiну i фiксус-

мо препарат у його парах на протязi 10 хв. 14. Зафiксо-

ваний препарат пiдсушують при кiмнатнiй темпера -

турi.Готовi препарати зберiгаються у холодильнiй камерi

протягом 3-х дiб. 15. Аналiз препаратiв. Пiдрахунок

проводиться шляхом перерахунку % флуоресцуючих клiтин

на 100 клiтин проглянутих у препаратi. Мiкроскопують за

допомогою мiкроскопу з люмiнiсцентною насадкою,

окуляр-7, об'сктив-90. У якостi iмерсii використовус-

ться водний розчин глiцерину.


2.3. МЕТОДИКА ПIДРАХУНКУ ЧИСЛА ЛЕЙКОЦИТIВ В КРОВI


1. Палець протерти ватою змоченою 70% розчином спитту.

2. Одноразовим стерильним скарифiкатором проколоти

палець.

3. Першу краплю кровi зтерти ватою змоченою спиртом.

4. Декiлька крапель кровi з пальця витиснути на пред-

метне скло.

5. Капiляром Салi 0,02 мл. кровi перенести в центри-

фужну пробiрку з 0,4мл. 3% розчину оцтовоi кислоти.

6. Легким посту куванням по пробiрцi перемiшати вмiст

i залишити пробiрку для руйнування еритроцитiв.

7. Притерти покривне скло до камери Горясва таким чи-

ном, щоб з'явилися Ньютоновi кiльця.

8. Пiдрахувати кiлькiсть клiтин в 25 великих квадра-

тах камери Горясва.

9. Одержаний результат перерахувати за формулою:

Х 10/20, де Х - кiлькiсть клiтин в 25 великих

квадратах.


Нормальна кiлькiсть лейкоцитiв у дорослоi людини коливас-

ться в межах 4500-10000 в 1 куб.мм.


2.4 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ДИФЕНРЕНЦIЙОВАНОI ФОРМУЛИ

ЛЕЙКОЦИТIВ.


Визначення загальноi кiлькостi бiлих кров'яних тiлець,

дас уяву проiх абсолютну кiлькiсть. Але не дас вiдомостей

про процентне спiввiдношення (диференцiйовану формулу) мiж

рiзними видами лейкоцитiв i про якiснi змiни в iх морфологii

при хворобливих станах.

Визначення диференцiйованоi формули проводиться на фар-

бованому мазку кровi.

Диференцiйована формула характерно змiнгюсться при рядi

хворобливих станiв i мас надзвичайно важливе дiагностичне i

прогностичне значення.

Нормальна диференцiйована формула дорослоi людини нас-

тупна:

молодi нейтрофiльнi клiжтини - 0%

паличкоядернi нейтрофiльнi клiтини - 0-4%

сегментоядернi нейтрофiльнi клiтини - 55-70%

лiмфоцити - 20-40%

моноцити - 2-6%

еозинофiльнi клiтини - 1-4%

базофiльнi клiтини - 0-1%

плазматичнi клiтини - 0-5%


ВИГОТОВЛЕННЯ МАЗКА КРОВI.

1.Необхiдною умовою для правильного пiдрахунку морфо-

логiчних особивостей кров'яних клiтин являсться вда-

лозроблений i добре забарвлений кров'яний мазок.

Добре зроблений мазок кровi повинен вiдповiдати наступ-

ним умовам:


а) починасться на 1 см. вiд вузького краю предметного

скла i закiнчусться на 2-3 см. вiд його другого краю.

Загальна довжина мазка повинна охоплювати 1/2 - 3/4

скла.

б) мазок повине бути рiвномiрноi товщини, а не хвили-

подiбний. Правельний мазок кровi товщий на початку, поступо-

во тоншас i закiнчусться у виглядi слiду, мов би залишеного

тонкою щiточкою.

в) мазок повинен бути вiдокремленим вiд краю.

Шар кровi не повинен доходити до другогоь краю скла.

Приготування мазкiв проводиться слiдуючим чином: пред-

метне скло, на якому буде зроблено мазок, беруть за один

кiнець великим i вказiвним пальцями правоi руки. Другий

кiнець, вiдступаючи на 1 см. вiд краю, обережно дотикасться

до свiжоiкраплi капiлярноi кровiiз пальця, нi в якому разi

не торкаючись шкiри в мiсцi проколу. Крапля кровi перехо-

дить на скло, вона повинна мати дiаметр 2-3 мм.

Предметне скло перекладають у лiву руку взявши його ве-

ликим вказiвним i середнiм пальцямитак, щоб крапля знаходил

ась зверху на предметному склi, з боку вказiвного i серед-

нього пальцiв.

Шлiфоване скло, яким буде зроблено мазок вставлясться

пiд кутом 40-45 на 1-2 мм перд краплею, придержуючи великим

i вказiвним пальцями правоi руки край шлiфованого скла i

обидва краi предметного скла. Шлiфоване скло рухають назад

так, щоб воно торкалося кровi i крапля поширювалася в кутi

мiж шлiфованим i предметним склом. потiм швидким рухом ру-

хаючи скло в зв оротньому напрямку роблять мазок.

Протягом того часу коли робиться мазок, великий iвказiвний

пальцi правоi руки ковзають по краях предметного скла i тим

створюють необхiдну опору для накладання шару кровi.


ФАРБУВАННЯ КРОВ'ЯНОГО МАЗКА.

Для якiсного дослiдження морфологii кров'яних клiтин-

фарбування кров'яного мазка мас важливе значення. Основу су-

часного фарбування кров'яних клiтин поклав петербуржський

лiкар Д.Л.Романовсьий. В 1891 роцi вiн запропонував свiй

барвник. В 1902 роцi Гiмза вдосконалив барвник Романовського.

Барвник Романовського-Гiмза складасться з лужноi i кис-

лоi частини. Лужна частина - азур 2, А кисла частина - еозин.

Азур 2 забарвлений в яскраво-синiй колiр, а еозин в роже-

во-червоний.

Щоб приготувати основний розчин барвника розчиняють 30

г. азуру 2-еозину i 0,8г. азуру 2 в 250 мл. глiцерину, наг-

рiваючи прицьому 90-120 хв. при 50 С, а потiм додають 250мл.

чистого метилового спирту. Пiсля вiдстоювання протягом 1-7

днiв при кiмнатнiй температурi фiльтрують.


ФIКСАЦIЯ КРОВ'ЯНОГО МАЗКА.

Перед фарбуванням мазок кровi фiльтрують. Це робиться

для денатурацii бiлкiв у клiтинах, при збереженнi iхжиттсвоi

структури iж для закрiплення клiтин на предметному склi. Для

фiксацii використовусться абсолютний метиловий алкоголь. Час

фiксацii - 3-5 хв.

Перед роботою ,пiсля фiксацii, препарат заливають робо-

чим розчином (розведеним) барвника Романовського-Гiмза. I

залишають на 20-40 хв. Потiм його промивають, сушать, див-

ляться пiд мiкроскопом.


ПIДРАХУНОК ДИФЕРЕНЦIЙОВАНОI ФОРМУЛИ.

Кров'янi клiтини не розподiляються рiвномiрно повсьому

препратi.На початку i в кiнцi мазка вiдкладасться бiльшiсть

великих клiтин з малою питомою вагою (моноцити,

гранулоцити), а в серединi - бiльшiсть малих клiтин, з вели-

кою питомою вагою (лiмфоцити). Порiвняно найбiльш правильне

спiввiдношення складасться на дiлянках показаних на малюнку:


┌───────┬─────┬───────────┬─────┬──────┐

│ │ ┌─┐ │ │ ┌─┐ │ │

│ │ │ │ │ │ │ │ │ │

│ └─┘ └─┘ └─┘ └─┘ │

│ │

│ ┌─┐ ┌─┐ ┌─┐ ┌─┐ │

│ │ │ │ │ │ │ │ │ │

│ │ └─┘ │ │ └─┘ │ │

└───────┴─────┴───────────┴─────┴──────┘


Тому саме на них проводиться диференцiйований пiдрахунок

кров'яних тiлець. Пiдрахунок робиться у виглядi меандрiв,

щоб уникнути повторення одних i тих же клiтин.

Пiдраховують не менше 25 клiтин (краще по 100) в 4-х

дiлянках вказаних на малюнку. РЕзультат виражають в %.

Замiсть 4-х малих меандрiв, можна без грубоi помилки,

описати 2 великих меандри, тобто злити 2 малих поля вiдцен-

тру з обох сторiн в одне велике, не роблячи розриву в сере-

динi. В такому разi в кожному з обох великих полiв пiдрахо-

вують мiнiмально по 50 клiтин (краще по 100) i результат ви-

ражають в %. Для полегшення розрахункiв використовують еле-

ментарнi механiчнi лiчильнi машини.


2.5 ВИЗНАЧЕННЯ РIВНЯ CD3+,CD4+,CD5+,CD8+ ЛIМФОЦИТIВ У

ПЕРИФЕРИЧНIЙ КРОВI.

1.Кров брали стерильно з лiктьовоi вени вранцi, до вжи-

вання iжi. Лiмфоцити видiляли з гепаринiзованоi кровi цен-

трифугуванням на градiснтi Фiкол-Вiрографiну (густина 1,077

г/мл).

2.1-0,1 млн. лiмфоцитiв в об'смi 50 мкл. вносили в цен-

трифужнi пробiрки i до клiтин додавали 5 мкл. моноклонально-

го антитiла CD8 i iнкубували 30-45 хв. при +4 С.

3.Додавали 150 мкл. розчину Хенкса i центрифугували 5

хв. при g 200.

4.Вилучали супернатант. Потiм вносили 50 мкл. розчину

Хенкса, клiтини суспендували, додавали 150 мкл. розчину Хен-

кса i центрифугували 5 хв. при g 200.

5.Вилучали супернатант. До осаду вiдмитих клiтин дода-

вали 50 мкл. F(ab)2-Фрагментiв овечих антитiл до Ig мишi,

помiчених ФIТЦ i розбавлиних 1:100. Для розведення викорис-

товували фiзрозчин, забуферений фосфатом (РВS), що мiстиь

0,5% желатину i 0,5% азиду натрiю.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: