Фізико-технологічні основи одержання оптичних волокон, для волоконно-оптичних ліній зв'язку
3.4 Переваги та недоліки оптоволоконної технології
Широка смуга оптичних сигналів, обумовлена надзвичайно високою частотою . Це означає, що по оптоволоконній лінії можна передавати інформацію із швидкістю порядку 1 Тбіт/с; Дуже мале загасання світлового сигналу у волокні, що дозволяє будувати волоконно-оптичні лінії зв'язку завдовжки до 100 км. і більш без регенерації сигналів [ 2 ].
Стійкість до електромагнітних перешкод з боку довколишніх мідних кабельних систем, електричного устаткування (лінії електропередачі, електрорухові установки і так далі) і погодних умов;
Захист від несанкціонованого доступу. Інформацію, що передається по волоконно-оптичних лініях зв'язку, практично не можна перехопити неруйнівним для кабеля способом. Електробезпека. Будучи, по суті, діелектриком, оптичне волокно понижує пожежо-небезпечність мережі, що особливо актуально на хімічних, нафтопереробних підприємствах, при обслуговуванні технологічних процесів підвищеного риску. Довговічність ВОЛС — термін служби волоконно-оптичних ліній зв'язку складає не менше 25 років.
Недоліки оптоволоконного типа зв'язку : відносно висока вартість активних елементів лінії, що перетворюють електричні сигнали в світло і світло в електричні сигнали; Відносно висока вартість зварки оптичного волокна. Для цього потрібне прецизійне, а тому дороге, технологічне устаткування. Як наслідок, при обриві оптичного кабелю витрати на відновлення ВОЛС вище, ніж при роботі з мідними кабелями.
Висновки
Волоконно-оптичні лінії зв'язку - це вигляд зв'язку, при якому інформація передається по оптичних діелектричних хвилеводах, відомих під назвою "оптичне волокно".
Оптичне волокно в даний час вважається найдосконалішим фізичним середовищем для передачі інформації, а також найперспективнішим середовищем для передачі великих потоків інформації на значні відстані.
Технології виробництва оптоволокна всього три десятки років. Це якщо вважати від моменту появи перших теоретичних робіт, в яких була показана принципова можливість створення світлопроводів з прийнятним, менше 20 дБ/км, загасанням. Перші зразки, що задовольняють цій вимозі, були створені на початку сімдесятих років
Переваги: широка смуга оптичних сигналів, обумовлена надзвичайно високою частотою . Це означає, що по оптоволоконній лінії можна передавати інформацію із швидкістю порядку 1 Тбіт/с; Дуже мале загасання світлового сигналу у волокні, що дозволяє будувати волоконно-оптичні лінії зв'язку завдовжки до 100 км. і більш без регенерації сигналів
Недоліки: оптоволоконного типа зв'язку : відносно висока вартість активних елементів лінії, що перетворюють електричні сигнали в світло і світло в електричні сигнали; Відносно висока вартість зварки оптичного волокна. Для цього потрібне прецизійне, а тому дороге, технологічне устаткування. Як наслідок, при обриві оптичного кабелю витрати на відновлення ВОЛС вище, ніж при роботі з мідними кабелями.
Список використаної літератури
1. Семенов А. Волоконно-оптична техніка Львів , 1993.- с.200.
2. Андрушко Л. Волоконно-оптичні лінії зв'язку під ред. Свечникова
С.- Київ ,1988- с.150.
3. Морозів О. Оптичні кабелі \ Вісник зв'язку-Київ,1993 № 3,4,7,- с.12
4. Десурвір . Світловий зв'язок п'яте покоління \ В світі науки-Харків , 1992
№ 3,- с.25
5. Сірок В. Зарубіжна техніка зв'язку \Телефонія, телеграфія, передача даних-Київ, 1991 № 11-12, - с.15
6. Бліх К.І Світлопроводи для передачі зображення Москва ,1961.-с.165.
7. Велихов А.В , Строчников К.С. Компьютерные сети. Учебное пособие по администрированию локальных сетей. 3-е издание. - Новый издательский дом Москва , 2005 . - 304 с.
8. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального комп’ютера Москва «ОЛМА - ПРЕСС», 2007 г. - 896 с.
9. Семенов А. Б. Волоконная оптика в локальных и корпоративных сетях святи Москва « Компьютер-пресс» , 2000 г. - 304 с.
10. Велихов А.В., Строчников К.С. Компьютерные сети. Учебное пособие по администрированию локальных сетей. 3-е издание Санкт-петербург, 2005 г. - 304 с.
11. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального комп’ютера Москва «ОЛМА - ПРЕСС», 2007 г. - 896 с.
23