Розширення центральної опалювальної котельні середньої потужності
VT – об'єм топкової камери, VT = 9,2 м3 (див. п. 4);
Витрата суміші:
(5.11)
Для попередження «проскоку» і «відриву» факелу допустима швидкість витікання суміші з амбразури Wc = 30–35 м/с. Площа перерізу:
– амбразури:
(5.12)
де
dAMB
– діаметр
амбразури, м;
– проходу суміші у пальнику:
(5.13)
де dK – діаметр колектора, м;
dH – внутрішній діаметр труби, м.
Швидкість суміші на виході:
(5.14)
– з пальнику
(5.15)
– швидкість повітря у змішувачі
(5.17)
5.3 Розрахунок мережевого підігрівана
На рисунку 5.2 зображено схему горизонтального мереженого підігрівача.

Рисунок 5.2 Схема горизонтального мережевого підігрівача
5.3.1 Характеристика мережевого підігрівача
Горизонтальний мережевий підігрівай являється рекуперативним (поверхневим теплообмінним апаратом.
Мережевий підігрівач – двоходовий. Поверхня І/ обертається з 20% запасом.
Продуктивність 56 кг/с;
Поверхня нагріву 30 м;
Кількість труб 312;
К-ть труб в одному ході 156;
Довжина труб 2000 мм;
Площа для переходу води в одному ході 0,024 м;
Латунні трубки діаметром 16X14 мм.
5.3.2 Розрахунок необхідної поверхні трубок мережевого підігрівача
З теплового розрахунку теплової схеми:
Витрати мережевої води М2=Мв=30 кг/с;
температура
води на вході
в підігрівач ![]()
Температура
води на виході
з підігрівача ![]()
Тиск пари на вході в підігрівач Р=1,4 МПа;
Ентальпія
пари на вході
в підігрівач ![]()
Ентальпія
конденсату ![]()
![]()
Визначаємо ентальпії води на вході і на виході підігрівача:
Ентальпія води на вхС
(5.18)
ентальпія води на виході визначається за формулою
(5.19)
Рівняння теплового балансу:
(5.20)
Де Q1 – кількість тепла, яке віддає гарячий теплоносій, кВт;
Q2 – кількість тепла, що сприймає холодний теплоносій, кВт.
ηта – коефіцієнт корисної дії теплообмінного апарату, ηта = 0,98;
Кількість тепла, яке віддає гарячий теплоносій визначаємо за формулою:
(5.21)
де М1 – витрата пари, кг/с.
Кількість тепла, що сприймає холодний теплоносій визначаємо за формулою:
(5.22)
Кількість тепла відданого гарячим теплоносієм можна визначити з формули:
(5.23)
Витрату пари визначаємо по формулі:
![]()
(5.24)
Рівняння теплопередачі:
Q = F·K·Δt, кВт (5.25)
Температурний напір:
(5.26)
де
– температурний
напір протитокового
теплообмінного
апарату;
ψ – поправочний коефіцієнт, визначається по діаграмі.
Температурний напір протитокового та визначається за формулою:
(5.27)
Де
– більша різниця
температур,
°С;
– менша різниця
температур,
°С;
Більша різниця температур визначається за формулою:
(5.28)
Визначається за формулою:
(5.29)
Визначаємо відношення температур:
(5.30)
(5.31)
При R=0, ψ = 0.
Перевіряємо режим руху теплоносіїв (рух води в трубах). Площа проходу для води
(5.32)
Швидкість води в трубах:
(5.33)
де Мв – витрата води, Мв = 30 кг/с;
ρв – густина води, ρв = 951 кг/м.
Критерій Рейнольдса:
(5.34)
де dвн - внутрішній діаметр трубок, м;
vв – в'язкість води, м /с.
Режим руху води турбулентний і коефіцієнт тепловіддачі від стінки до води визначається по формулі:
(5.35)
де В2 – числовий коефіцієнт;
Коефіцієнт тепловіддачі від сухої насиченої пари до стінки труб для горизонтального ТА:
(5.36)
де А1 – числовий коефіцієнт;
r – питома теплота пароутворення;

Виходячи з того, що:
![]()
то приймаємо розрахунок, як для тонкої стінки. Коефіцієнт теплопередачі
(5.37)
Товщина стінки
(5.38)
Коефіцієнт теплопровідності латуні:
(5.39)
За формулою (5.37) визначаємо коефіцієнт теплопередачі:

Потрібна площа поверхні труб:
(5.40)
Запас становить 3,5%.
6. Генеральний план
6.1 Генеральний план котельної
Генеральний план виконується з метою розміщення і взаємної ув'язки головних споруд, які входять до комплексу котельної, інженерних комунікацій, автомобільних та залізничних шляхів. Головними спорудами і будівлями комплексу котельної є головний корпус, паливне господарство, водопідготовка, димова труба, та інші споруди.
Генеральний план котельної зображений на рисунку 6.1.

Рисунок 6.1 Генеральний план котельної
Основні рішення по горизонтальному плануванню, показані на листі 5 «Схема генерального плану котельної», обумовлені технологічними взаємозв'язками між запроектованими будівлями і спорудами.
При компоновці генерального плану враховувалась можливість раціонального використання території дотриманням усіх вимог, а також враховувались відповідні розриви від резервуарів мазута до будівлі котельні. На ділянці котельні передбачені проїзди з асфальтним покриттям шириною 5,5 м.
Ділянка умовно прийнята горизонтальною, проект реалізації рельефа вирішується в залежності від місцевих умов.
7. Компоновка головного корпусу котельної
7.1 Загальні відомості
Розміщення котельної на генплані, котлоагрегатів і обладнання в середині самої котельні виконується відповідно до правил Держтехнагляду і Сніп 11–35–78.
Парові котельні при роботі на робочому тиску пари більш як 0,07 МПа споруджуються у вигляді окремо стоячих будівель. Від найближчих житлових і громадських будівель вони мають бути відокремлені озелененими санітарно-технічними зонами, які вибирають згідно із Сніп П-89–80. розриви між будівлями і спорудами котелень визначають санітарними і протипожежними нормами.
Будівля котельні виконана каркасною, одноповерховою з прольотами одного напрямку довжиною 6,000 м. Довжина балок ферм становить 6,000 м. Вибір визначається розмірами та компоновкою обладнання, яке встановлюється. Несучими елементами будівлі є колони, крок яких рівний 6,000 м.
Вихідні двері котельного приміщення повинні відчинятись назовні. На всіх поверхах будівлі котельні передбачається по два виходи назовні, розташованих у протилежних боках будівлі.
Компоновка і конструкції будівлі котельні передбачують можливість її розширення. Компоновка основного і допоміжного обладнання повинна забезпечувати зручність в роботі і безпеку при експлуатації, мінімальну протяжність трубопроводів, газоходів і повітреходів, мінімальні витрати на спорудження котельної, скорочення чисельності обслуговуючого персоналу, автоматизацію технологічних процесів. Вона має відповідати вимогам будівельних норм і правил, а також правил техніки безпеки, санітарних і Протипожежних норм.
Котлоагрегати в котельні повинні бути розташовані в один ряд з фронтом обслуговування, спрямованим у бік віконних прорізів, а хвостові поверхні нагрівання та допоміжне обладнання – перед кожним котлоагрегатом, або за ним. Загальне обладнання, призначене для підготовки води, насоси і теплообмінники розміщені з боку основного торця будівлі котельні. Проходи між котлами, економайзерами і стінками котельної не менш як 1,000 м, а між окремими частинами чи виступами – не менш як 0,800 м. при встановленні котлоагрегатів, які потребують обслуговування з боку (обдування, очищення газоходів, догляд за пальниковим пристроєм та ін.), ширина бічного проходу повинна бути достатньою для їх обслуговування і ремонту, але не менш як 2,000 м для котлів паропродуктивністю 4 т/год. Відстань від фронту котла, або від виступаючих частин його топок до протилежної стінки котельної при спалюванні рідкого чи газоподібного палива повинна становити 1,000 м.
Відстань від верхньої позначки (площадки) обслуговування котлів і економайзерів до нижньої частини котелень має бути не менш як 2,000 м. для зручності обслуговування і безпеки роботи проходи між агрегатами допоміжного обладнання котельної мають бути не менш як 0,700 м. Для обслуговування котів і економайзерів повинні бути встановлені постійні площадки і сходи з поручнями не менш як 1,000 м. Вільна висота над прохідними площадками і сходами повинна бути не менш як 2,000 м.
Одним з важливих принципів сучасної компоновки обладнання котельної полягає у використанні окремих блоків підвищеної заводської готовності при проектуванні, встановленні та монтажі обладнання.
7.2 План розміщення обладнання котельної
Розміщення обладнання котельної зображено на листах 6, 7. Будівля котельної одноповерхова, з влаштованими допоміжними приміщеннями, двохпролітне – два прольоти по 12,000 м, довжиною 30,000 м, крок колон 6,000 м, з висото до низу балок покриття – 6,000 м, з двома кран-Гшиками вантажопідйомністю 1 т.
На відмітці 0,000 в осях 3 – 7, А – Б розташовані побутові приміщення; в осях 1 – 3, А – Б знаходяться мазутонасосна, механічна майстерня, водомірний пункт, лабораторія ВПУ.
На площадці (відм. 3,300) розміщуються венткамера, ГРУ, приміщення щитів керування і приміщення щитів станції керування.
В котельному цеху, який знаходиться в осях 1 – 7, Б – Д, розміщені котли, водяні економайзери, димососи, газоходи котла та контрольно-вимірювальні прилади системи автоматики, блок підігрівачів сирої води та блок мережевих насосів.
На відмітці 2,860 розміщені блочна установка живлення і підживлення, а також укрупнено-блочна установка гарячого водопостачання. Конденсаційний бак розміщений на відмітці (– 1,200).
На зовні приміщення котельні розміщені атмосферний і вакуумний деаератори, баки-акумулятори, бак-газовідділювач, продувочний колодязь, бункер вологого зберігання солі та димова труба.
Для виконання ремонтних робіт в котельні передбачені крани і ручні талі.
8. Техніко-економічна частина
8.1 Розрахунок витрат на котельню
З теплового розрахунку котельні (див. п. 1.3.1) беремо наступні дані:
– встановлена
потужність
котельні
МВт;
– річний
відпуск теплоти
на опалення,
ГДж/рік;
– річний
відпуск теплоти
на гаряче
водопостачання
ГДж/рік;
– річний
відпуск теплоти
на вентиляцію
ГДж/рік;
– річна
витрата теплоти
на технологічні
потреби
ГДж/рік;
– річний
відпуск тепла
котельнею
ГДж/рік;
Річне вироблення тепла котельнею:
(8.1)
де, ηТП – Коефіцієнт теплового потоку, %;
(8.2)
Число годин використання встановленої потужності котельні:
(8.3)
Питома витрата палива на 1 Гдж відпущеної теплоти
Умовного
(8.4)
Натурального
(8.5)
де ηбр – ККД котельного агрегату, %
-
нижча теплота
згорання палива,
![]()
![]()
Річна витрата палива котельні
Умовного
(8.6)
Натурального
(8.7)
Річна витрата електроенергії на власні потреби котельні
(8.8)
де, Nycm – встановлена потужність приймачів електричної енергії, КВт;
hкom – число годин роботи котельні в рік, год/рік; hкom=8400 год/рік;
Кэл – коефіцієнт використання встановленої електричної потужності; Кэл = 0,5.
![]()
Річна витрата води на котельні:
(8.9)
де,
– витрата сирої
води, що поступає
на хім-водоочистку
при максимально
зимовому та
літньому режимах,
т/год:
;
(8.10)
Питома витрата води на 1 ГДж відпущеного тепла
(8.11)
8.2 Розрахунок собівартості відпускної теплоти від котельні
Річні витрати на паливо
(8.12)
– Ціна палива
та ціна на його
транспортування,
грн/тис. м3
![]()
Річні витрати на електроенергію
(8.13)
де Цэ - Ціна електроенергії, грн/КВтгод;
![]()
Витрати на воду:
(8.14)
Капітальні витрати на спорудження котельні:
(8.15)
де, К1, Кп – питомі капіталовкладення для вводу в експлуатацію першого та наступних котлоагрегатів, грн/МВт
К1=86000 грн/МВт;
Кп=87000 грн/МВт;
– номінальна
потужність
першого та
наступних
котлоагрегатів,
МВт
![]()
Річні амортизаційні відрахування
(8.16)
де,
– середня норма
амортизації
загально-будівельних
робіт, та будівель,
%;
=5%
– середня
норма амортизації
обладнання
з монтажем
=15%
Кстр – вартість загально-будівельних робіт, грн
Коб – вартість обладнання з монтажем, грн.
(8.17)
(8.18)
де, αcmp, αoб – доля вартості загально-будівельних робіт і обладнання;
αстр =30%, αоб=10% табл. 13.7,
Кстр =1399080 · 0,3 = 419724 грн
Коб = 0,7 · 1399080 = 979356 грн
![]()
Витрати на поточний ремонт:
грн (8.19)
Заробітна плата з нарахуваннями тільки експлуатаційного персоналу
(8.20)
Де Зср.рік – середня заробітна плата з нарахуваннями в фонд соціального страхування;
Ч – чисельність експлуатаційного персоналу котельні (за проектними даними становить 25 чол.);
![]()
Інші сумарні витрати
(8.21)
Річні експлуатаційні витрати по котельні визначаються як сума розглянутих вище статей:
(8.22)
SKOT= 2552532 + 304920 + 85701 + 167889 + 33578 + 121800 +
+ 96980 =3363400 грн
(8.23)
Паливна складова собівартості
(8.24)
Вираховуємо загальну вартість випущеної продукції
(8.25)
де, Цк – ціна тепла, яке відпускається споживачам 1 ГДж тепла, грн./ГДж;
Річний прибуток котельні
(8.26)
Рентабельність котельні, %
(8.27)
за формулою (2.27) визначаємо рентабельність:
![]()
Аналогічним чином поводимо техніко-економічні розрахунки для даних до розширення котельної. Результати розрахунків зводимо у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 Техніко-економічні показники котельні
|
№ з/п |
Найменування | Познач. | Розмірність | Показники | |
| До розширення | Після розширення | ||||
| 1 | Загальні капіталовкладення | Ккап | 10 3 грн | 1171,1 | 1399,1 |
| 2 | Питомі капіталовкладення | К | 10 3 грн/МВт | 447 | 534 |
| 3 | Вартість випущеної продукції | Sn | 10 3 гри | 3612,0 | 3981,5 |
| 4 | Річний відпуск тепла |
|
10 3 ГДж/рік | 227,4 | 245,2 |
| 5 | Річна витрата води |
|
10 3 m/pік | 45,233 | 55,291 |
| $ | Чисельність експлуатаційного персоналу | Ч | чоловік | 25 | 25 |
| 7 | Річні експлуатаційні витрати | Sкот | 10 3 грн/рік | 3010,9 | 33634 |
| 8 | Собівартість виробленої теплоти | Sq | грн/ГДж | 13,8 | 13,7 |
| 9 | Прибуток котельні | П | 10 3 грн | 601,1 | 621,1 |
| 10 | Рентабельність капіталовкладень | Рк | % | 41 | 46 |
9. Автоматизація котельної
9.1 Опис технологічного процесу
Паровим котлом називається комплекс агрегатів, призначених для одержання водяної пари. Цей комплекс складається з ряду теплообмінних пристроїв, зв'язаних між собою й пристроїв для передачі тепла від продуктів згоряння палива до води й пари. Вихідним носієм енергії, наявність якого необхідно для утворення пари з води, служить паливо.
Основними елементами робочого процесу, здійснюваного в котельній установці, є:
1) процес горіння палива;
2) процес теплообміну між продуктами згоряння або самим палаючим паливом з водою;
3) процес пароутворення, що складається з нагрівання води, її випару й перегріву отриманої пари.
Під час роботи в котлоагрегатах утворяться два взаємодіючих один з одним потоки: потік робочого тіла й потік теплоносія, що утвориться в топці.
У результаті цієї взаємодії на виході об'єкта виходить пара заданого тиску й температури.
Однією з основних задач, що