Захист інформації у колах, що проводять струм
2. Для виконання
даного завдання потрібно розв’язати рівняння залежності модулів
електромагнітних зв`язків
та
від ємнісних та індуктивних зв’язків
і
(див. додаток).
3. На основі одержаних розрахунків зробити висновки про ступінь захищеності інформації у схемі і розробити пропозиції щодо його підвищення.
ІV. Критерії оцінки результатів виконання роботи
Оцінка за виконання роботи виставляється, виходячи з наступних критеріїв:
відмінно - завдання виконане повністю; розрахунки правильні; оформлення відповідає вимогам ЄСКД; висновки по роботі обґрунтовані і викладені логічно і послідовно; на додаткові питання при захисті дані правильні відповіді;
добре – завдання виконане повністю; розрахунки правильні; оформлення роботи в основному відповідає вимогам ЄСКД, але є суттєві помилки; висновки по роботі обґрунтовані, але є неточності у їх викладенні; у відповідях на додаткові питання при захисті допущено непринципові помилки;
задовільно – завдання виконане повністю, але у розрахунках допущено суттєві помилки, що вплинули на якість і повноту висновків; оформлення роботи в основному відповідає вимогам ЄСКД, але є принципові помилки; висновки по роботі недостатньо обґрунтовані, є помилки у їх викладенні; у відповідях на додаткові питання при захисті допущено непринципові помилки і неточності, в ході уточнення яких студентом було надано позитивні відповіді;
незадовільно – не виконані вимоги для позитивних оцінок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ю. М. Ратманов. Теоретические основы защиты информации от утечки за счет побочных электромагнитных излучений и наводок. Учебник. 1986 г.
2. Н. М. Терещук. Справочник радиолюбителя. К.: Техніка. 1988 р.
3. Конспект лекцій з дисципліни "Основи інформаційної безпеки".
Додаток
Основні положення теорії витоку інформації колами, що проводять струм
Взаємний вплив між кабельними колами. Параметри взаємного впливу
Траси кабельних мереж телефонного, телеграфного, телекодового зв`язку, систем звукопідсилення, телебачення та ін., призначених для передачі інформації, в тому числі і конфіденційної, прокладаються, як правило, в одній кабельній каналізації спільно з кабелями допоміжних слабкострумових систем, що мають вихід за межі контрольованої зони. В умовах підприємств, установ, організацій кабельні лінії слабкострумових систем ТЗПІ прокладаються на (у) стінах приміщень спільно з кабелями міської телефонної мережі, міської радіотрансляційної мережі, систем охоронної і пожежної сигналізації та іншими кабелями, що також виходять за межі контрольованої зони. Таким чином, на трасі спільної прокладки кабелів можуть мати місце ділянки паралельного пробігу кабелів, що несуть конфіденційну інформацію, та кабелів, що виходять за межі контрольованої зони.
При передачі кабельними ланцюгами (колами) частка електромагнітної енергії розсіюється у самій лінії, головним чином на теплові втрати у провідниках і діелектриках; частка надходить у навантаження, а частка переходить на сусідні ланцюги (рис.1). Перехід електромагнітної енергії з одного ланцюга на інший є одним з можливих шляхів витоку інформації, в тому числі і конфіденційної, тобто з`являється технічний канал витоку інформації.
Розглянемо
фізичну сутність взаємного впливу між колами, що проводять струм, з метою
подальшої кількісної оцінки можливостей витоку інформації за його рахунок у
колах різного конструктивного виконання (симетричними, несиметричними плоскими,
коаксіальними, скрученими тощо). Візьмемо два паралельні ланцюги з довжиною
паралельного пробігу
, навантажені кожне на своє узгоджене навантаження
і
відповідно (рис.2).
Джерелом інформації є генератор Г, який працює на навантаження першого
ланцюга.
При аналізі взаємного впливу перехід електромагнітної енергії на сусідні ланцюги розглядається умовно, як результат сумарного впливу електричного та магнітного полів. У відповідності з цим явище виникнення потенціалів та струмів у 2-му ланцюгу під впливом електричного поля 1-го ланцюга називають електричним впливом, а магнітного (за рахунок струму 1-го ланцюга) – магнітним впливом.
Кількісні характеристики цих впливів є суто електричні та магнітні зв`язки, що визначаються відповідними коефіцієнтами:
(1)


Рис. 2. Взаємний вплив між колами, що проводять струм
де
,
- струм та напруга в
ланцюгу, що впливає;
- струм та електрорушійна сила наведеного
сигналу у ланцюгу, на який впливають.
У загальному
випадку величини
і
є
комплексними величинами:
(2)
де
- активна складова електричного зв`язку;
- ємнісний зв`язок;
- активна складова магнітного зв`язку;
- індуктивний зв`язок.
Ці параметри є первинними параметрами впливу.
У відповідності з введеними визначеннями величина електричного зв`язку залежить від напруги у ланцюгу, що впливає, а величина магнітного зв`язку – від струму у цьому ланцюгу. Тому чим більша напруга в лінії і чим менший в ній струм, тобто чим більший хвильовий опір, тим сильнішою є дія електричних зв`язків та менше магнітних, і навпаки. Так, у низькочастотних ланцюгах, які мають порівняно великий хвильовий опір (порядку 600 Ом), переважають електричні зв`язки, а у високочастотних кабелях з відносно низьким хвильовим опором дія електричних та магнітних зв`язків приблизно однакова.
Поняття про первинні параметри впливу справедливе для електрично коротких ділянок взаємновпливаючих ланцюгів, в яких можна не враховувати зміни амплітуди та фази струму на цьому відрізку лінії. Це можливо при довжині ділянок L значно менших чверті довжини хвилі (L << λ/4).
У ланцюгах для передачі низькочастотних сигналів значення первинних параметрів можна використовувати для ділянок в декілька сотень метрів, а для високочастотних сигналів – одиниць і десятків метрів, що практично відповідає реальним відстаням паралельного пробігу взаємновпливаючих ланцюгів.
Для оцінки взаємного впливу використовують поняття перехідного затухання А, яке характеризує затухання сигналу при переході з першого ланцюга на другий:
(3)
де
- потужність сигналу на початку впливаючого
ланцюга;
- потужність сигналу, наведеного у ланцюгу,
який знаходиться під впливом іншого ланцюга.
Під час аналізу впливу між двома ланцюгами (рис. 2) розрізняють перехідне затухання на ближньому кінці ланцюга:
(4)
і на дальньому кінці:
(5)
де
- потужність, напруга та струм на початку
ланцюга, що впливає;
- потужність, напруга та струм на початку
ланцюга, на який впливають;
- потужність, напруга та струм в кінці
ланцюга, на який впливають;
- хвильовий опір взаємновпливаючих ланцюгів;
- коефіцієнти електромагнітного впливу на
ближньому і дальньому кінцях ланцюга відповідно.
Коефіцієнти
та
характеризують
відношення струмів у взаємновпливаючих ланцюгах на іх кінцях та визначаються за
наступними виразами:
![]()
(6)
![]()
Підставимо вираз (6) у вирази (4) і (5) та після нескладних математичних підстановок і перетворень отримаємо залежність перехідних затухань на ближньому та дальньому кінцях від електромагнітних впливів:
![]()

(7)

Модулі електромагнітного
зв`язку між двохпровідними ланцюгами (для низькочастотних високоомних кабелів)
на ближньому та дальньому кінцях можуть бути визначені за наступними
відношеннями:
![]()
(8)
![]()
Підставляючи ці значення у вирази (7) та враховуючи, що для нескручених ланцюгів взаємний вплив між ними пропорційний довжині паралельного пробігу, отримаємо:
![]()
(9)
![]()
Наведені вище формули отримані у припущенні, що ланцюги навантажені на свої узгоджені хвильові опори. Якщо ж опір навантаження не узгоджений з хвильовим опором ланцюгів, то перехідне затухання буде визначатися з наступного виразу: