Техника и электроника СВЧ (Часть 1)
,

.
Проінтегрувавши
обидві рівності
по всьому об’єму
та врахувавши
властивості
векторного
добутку, отримаємо:
,
.
Враховуючи,
що
та позначивши
маємо лінійну
однорідну
систему відносно
з коефіцієнтами
та
:
.
Система має
нетрівіальні
розв’язки якщо
;
.
Тоді
,
тобто
.
Таким чином
маємо ортонормованість
власних функцій
резонатора
з нормою
,
яку легко знайти.
Знайдемо поля
та
всередині
резонатора
при наявності
струмів.
- рівняння
Максвела.
Псевдовектор
в математиці
– вектор, що
змінює свій
напрямок при
інверсії системи
координат
(напрямок, векторний
добуток). У фізиці
псевдовектор
змінює напрямок
при інверсії
часу
.
Наприклад, при
інверсії часу
електрон починає
обертатися
в протилежному
напрямку, а
відповідно
змінює і напрямок
МП.
Таким
чином, МП –
псевдовектор,
ЕП – вектор.
Звідси можна
зробити висновок,
що гамільтоніан
не може містити
(щоб він був
інваріантний
до інверсії
часу). Ще один
висновок – що
немає магнітного
п’єзоефекту.
І
снує
іще одна класифікація:
соленоїдальні та потенціальні.
Потенціальний (поздовжній):
- немає
вихорів.
С
оленоїдальний
(поперечний):
- немає
вузлів.
Записавши
ми зробили
помилку, бо не
врахували
потенційні
поля, пов’язані
з електростатичними
полями зарядів,
що збуджують
струми.
Отже,
,
,
де
,
.
Взагалі то,
,
бо магнітних
зарядів не
існує. Проте,
є припущення
про існування
магнітних
зарядів – монополь
Дірака;
тоді
.
,
.
Підставимо
в рівняння
Максвела:
.
Прирівнявши
відповідні
коефіцієнти
при базисних
функціях
та
,
одержимо
- з рівняння
а). Оскільки
,
то
.
.
;
.
Таким
чином, для
гармонічних
полів:
.
Тоді
.
Використаємо
,
.
,
бо
.
Таким чином,
довели строге
рівняння Пуансона
для електростатичної
частини полів.
Проінтегруємо
по
,
попередньо
помноживши
на
:


.
В результаті
отримаємо:
,
маємо систему
двох рівнянь
з двома невідомими.
Амплітуда
.
Ми отримали
формулу для
резонансного
збудження. Тут
не враховано
дисипацію,
тому можливо
.
Якщо дисипацію
врахувати
наступним
чином:
,
то отримаємо
Лоренцівську
резонансну
криву:
.
Лекція 19
Неоднорідності у хвильоводі.
Неоднорідності є в будь-якому хвильоводі, вони мають різний характер. Для цих систем поля можна розбити на:
Дальню зону (де не відчувається неоднорідність).
Ближню зону (неоднорідність відчувається суттєво).
Наприклад, якщо буде заклепка на стінці хвильовода, то:

По хвильоводу
буде розповсюджуватися
лише одна хвиля
за рахунок
вибору розмірів.
Отже, біля
неоднорідності
буде зона з
енергією, яка
не розповсюджується.
Тому це деякий
еквівалент
індуктивності
або ємності.
Нам необхідно:
Розв’язати рівняння Максвела і знайти Г (коефіцієнт відбиття) і Т (коефіцієнт прозорості), далі в позначеннях
та
.
,
де
- лінія,
-
перешкода,
тобто отримуємо
знаючи
.
.
Розглянемо неоднорідність яка називається Діафрагма. Вона може бути індуктивна чи ємнісна у залежності від опору.

Діафрагма.
Ми розглянемо лише індуктивну діафрагму, для іншої – аналогічно.

Припущення:
діафрагма нескінченно тонка і розташована у площині
.Симетрія задачі така, що крім хвилі Н інших хвиль не існує.
Тоді можна
записати, що
при
:
,
тобто хвиля
є сумою прямої,
відбитої (р –
коефіцієнт
відбиття) хвилі
та вищих хвиль,
що виникають
на діафрагмі.
Всі інші компоненти
розраховуються
за допомогою
системи рівнянь
Максвела:


Таким
чином, ми маємо
всі компоненти
поля зліва від
діафрагми.
Тепер запишемо
хвилю справа
:
,
де
- коефіцієнт
пропускання
(діафрагма
генерує в обох
напрямках).


Таким
чином ми розв’язали
рівняння Максвела,
не розв’язуючи
їх. (Зауваження:
ми не враховували
електростатичних
полів).
Тепер зашиємо
розв’язки
справа та зліва,
наклавши граничні
умови при
(всі поля повинні
бути неперервні):
.
Розглянемо:
Граничні умови для
:
,
помножимо це
рівняння на
і проінтегруємо
від 0 до
,
в результаті
одержимо:
,
.
Роблячи те
саме для поля
справа від
діафрагми
,
одержимо:
,
.Підставляючи
,
,
в рівняння для
і провівши
аналогічні
розрахунки
, отримаємо
наступне рівняння
:
.
Таким чином,
маємо систему
інтегральних
рівняннь (*) та
(**), можемо знайти
та
.
;
;
де
;
.
.
Фізичні
міркування:
повинна бути
чи
в межах діафрагми.

З
найдемо
:
оскільки
;
то буде
;
.
Таким чином, це дійсно індуктивна діафрагма.
Лекція 2
Класифікація електромагнітних явищ
Існують загальні підходи для спрощення:
Рівняння стаціонарного електромагнітного поля. Інколи можна розглядати постійні струми. При цьому в рівнянні (*) зникають похідні:
Приклад
використання:
розрахунок
наводок.Розглянемо систему рівнянь у вакуумі, де
.
Рівняння
магнітостатики:
,
рівняння
електростатики:
.
Рівняння
магнітостатики
має місце і
там, де
.Рівняння
Максвела нехвильове.
Хвильовим воно
стає в однорідному
ізотропному
середовищі.
Звідси
тобто
звідки одержуємо
рівняння Лапласа:
(з
урахуванням
заряду), Пуасона:
(без).Квазістатичне наближення:
,
-
розмір об’єкту.
Тоді рівняння
Максвела
спрощуються.
Розглянемо
метал: там
просторові
переходи дуже
швидко зростають
(швидке затухання)
тобто частинними
похідними
можна знехтувати.Для монохроматичного лінійного поля можна використати метод комплексних амплітуд: позбавляємося частинних похідних тобто спрощуємо рівняння Максвела. Рівняння ЕМП в комплексній формі будемо розглядати лише для лінійних рівнянь, хоча існує метод і для нелінійних. Розглянемо рівняння:
.
Зробимо наступну
заміну:
,
та аналогічно
.
Підставивши
отримаємо:
,
прирівнявши
коефіцієнти
отримуємо:
-
ми спростили
рівняння. Для
того, щоб записати
лінійне ДР у
комплексних
амплітудах,
потрібно: а)
замість дійсних
змінних записати
комплексні
змінні; б) замість
похідних по
часу треба
записати
.
Для того щоб
знайти розв’язок
рівняння, потрібно
розв’язати
спрощене рівняння,
а потім знайти
реальну частину
від одного з
виразів:
або
.
Часто рівняння
записують з
урахуванням
того, що хвильовий
вектор
,
де
.
Надалі ми будемо
працювати в
комплексних
амплітудах.
Було б зручно звести рівняння Максвела до хвильових, але це можна зробити лише у деяких випадках, які і розглянемо.
Плоскі хвилі
Розглядатимемо плоскі хвилі в однорідному ізотропному середовищі.
Задача: знайти характеристики плоскої хвилі в такому середовищі.

Розв’язок:
Обираємо декартову систему координат;
Рівняння Максвела:
;
де
.
У плоскої хвилі
на хвильовому
фронті амплітуда
і фаза однакова.
Нехай хвиля
розповсюджується
в напрямку
,
то
.
Отримаємо
(з
).
Розв’язок
отриманог
рівнянння
осцилятора:
.
Перейдемо
до справжньої
компоненти
поля:
де
-
рівняння хвильового
фронту (фаза
).
Цей фронт
розповсюджується
зліва направо.
Якби ми взяли
замість
компоненту
,
то одержали
б
-
фронт, що рухається
справа наліво.
Розглянемо
.
.
;
,
тобто маємо
дійсно праву
трійку
.
Оскільки
,
то
.
Таким
чином у плоскій
хвилі
і
залежні
величини: якщо
одне з них задане,
то друге визначається
лише серидовищем
(див. *). Це в СГСЕ,
в інших системах
по іншому. Наприклад,
в СІ у вакуумі
377
(Ом) – опір вільного
простору (хвильовий
опір простору).
Затухання електромагнітних хвиль (ЕМХ).
Нехай
вздовж осі
розповсюджується
ЕМХ:
;
тут
.
Розглянемо
в середовищі,
де
,
(найрозповсюдженіший
випадок);
.
Тоді
.
З’явилася
дійсна величина
в
експоненті.
Тобто кожна
хвиля затухає.
Лекція 3
Затухання у металі, скін – шар.
У попередньому
пункті ми записали
ЕМХ як
,
для металу
,
тоді маємо
.
Оскільки
,
то
.
В металі хвиля
затухає як
.
Глибина, на
якій хвиля
спадає в
раз
називається
скін – шаром.
.
Для постійного
поля
.
Перехід хвилі з одного середовища в інше.
Р
озглянемо
такий випадок:
(див. Мал.)
Це – гранична задача електродинаміки.
Для її розв’язку необхідно:
Розв’язати рівняння Максвела у кожному середовищі.
Прирівняти розв’язки на границі.
З отриманих алгебраїчних рівнянь одержати всі характеристики ЕМП.
Спочатку
обираємо повну
систему рівнянь
Максвела, однак
оскільки обидва
середовища
– однорідні
ізотропні,
можна використати
векторне рівняння
Максвела:
.
Межа – пряма,
тому обираємо
декартову СК:
.
У даних середовищах
буде:

Нехай
,
тоді
.
З
апишемо
граничні умови:
Підставивши
одержимо:
-
система несумісна.
Ми не врахували
те, що існує
також відбита
хвиля у середовищі
(1):
.
При відбитті
трійка векторів
залишається
правою, тому
напрямок вектора
змінюється,
тому у виразі
для
- мінус:
.
Підставивши одержимо:

Таким чином,
найбільша
(повна) передача
енергії в друге
середовище
при
-
коефіцієнт
відбиття
.
По аналогії
з електротехнікою
величини
називають
опорами.
Лекція 4
Узагальнена плоска хвиля.
Для рівняння
загальний
розв’язок
(можна
перевірити
підстановкою).
Таким чином
хвиля розповсюджується
в багатьох
напрямках:
-
хвиля в напрямку
.
-
хвиля в напрямку
.
Задача:
Нехай хвиля
падає під кутом
до поверхні
середовища,
знайти характеристики
відбитої хвилі
та заломленої.
![]()
![]()
![]()