Перехiднi процеси в лiнiйних електричних колах. Класичний метод аналізу перехідних процесів
Тодi
.
(8)
Для визначення сталої A складемо систему рiвнянь:
.
Згiдно
з законом комутацiї
.
Тодi
,
.
Отже, за нульових
початкових
умов маємо
(рис.3а):
;
;
.

а) б)
Рисунок 3
4.3 Вiльнi коливання у колi RL
Розв'яжемо
задачу аналiзу
вiльних коливань
у колi RL (рис.1б) за
начальної умови
.
Згiдно з другим
законом Кiрхгофа
;
.
(9)
Рiвняння
(9) аналогiчне
рiвнянню
(5) i дуальне
до останнього
вiдносно
шуканої змiнної.
Вiдповiдне
характеристичне
рiвняння
має єдиний
корiнь
(
),
який є дiйсним
вiд'ємним числом.
Тому загальний
розв’язок (9)
матиме вигляд:
.
(10)
Значення
сталої A отримуємо
з початкових
умов i рiвняння
(10):
,
,
тоді
.
Отже,
;
;
.
Стала часу t має той же змiст, що i у колi RC (рис.3б).
4.4 Увiмкнення джерела постiйної напруги до кола RL (рис.4а)
Початковi
умови нульовi:
.
Згiдно з другим
законом Кiрхгофа
(пiсля переведення
перемикача
до положення
”1”) виконується
рівність:
.
(11)
За класичним методом розв’язок (11) шукаємо у виглядi
.
Записуємо характеристичне рiвняння:
,
.
Вiльна складова збiгається з (10):
![]()
Оскiльки
при t®Ґ
струм у колi
(для постiйного
струму iндуктивнiсть
еквiвалентна
короткому
замиканню), то
.
Тодi
.
Визначаємо A:
;
;
.
Отже, маємо:
;
;
.
Вiдповiднi графiки зображено на рис.4б.
Тривалiсть перехiдного процесу практично оцiнюється за тими самими критерiями, що й у колi RC.

а) б)
Рисунок 4
4.5 Увiмкнення джерела синусоїдної дiї до кола RC
Розв'яжемо
задачу аналiзу
коливань для
кола RC (рис.5а) при
синусоїднiй
дiї
.
У положеннi 2
перемикача
S визначаються
початковi умови:
;
у положенні
1 коло замикається.

а) б)
Рисунок 5
Згiдно з другим законом Кiрхгофа
;
;
;
.
(12)
За класичним методом розв’язок (12) шукаємо у виглядi:
;
;
;
![]()
.
Оскiльки дiя є синусоїдною, вимушена складова визначається методом комплексних амплiтуд:

;
.
Перейдемо вiд комплексної амплiтуди до миттєвого значення
,
де
;
.
Отже,
.
Коефiцiєнт A визначається з початкових умов:
;
;
.
Визначивши A, маємо:
.
(13)
Згiдно
з (13), напруга на
ємностi дорівнює
сумі двох складових,
при цьому
залежить вiд
величини
.
Розглянемо
два характерних
випадки.
1. Припустимо,
що в момент
увiмкнення
джерела миттєве
значення вимушеної
складової
дорiвнює нулю.
Це можливо,
якщо
.
Тодi
,
,
нiяких перехiдних
процесiв не
виникає, i у колi
вiдразу встановлюється
стацiонарний
режим.
2. Загалом,
коли
;
,
спад напруги
на ємностi, як
це видно з (13), може
суттєво вiдрiзнятися
вiд напруги
вимушених
коливань
.
Найхарактернішим
є перехiдний
процес, який
спостерiгається
при
(рис.6а). У нульовий
момент часу
сума напруг
.
Потiм виникає
перехiдний
процес, який
закiнчується
через промiжок
часу 4,6t.
При
вiльна складова
прямує до нуля,
i графiк
збігається
з кривою
.
Як бачимо,
максимальна
напруга на
ємностi може
бути бiльшою
нiж амплiтуда
синусоїдної
дiї майже у два
рази (особливо,
якщо стала часу
велика).
а) б)
Рисунок 6
4.6 Увiмкнення джерела синусоїдної дiї до кола RL
Розв'яжемо
задачу аналiзу
коливань для
кола RL
(рис.6б) при синусоїднiй
дiї
,
виключаючи
етап складання
диференцiйного
рiвняння,
за нульових
початкових
умов. Тоді
запишемо:
.
Вимушену складову знайдемо за допомогою методу комплексних амплiтуд:
,
де
;
;
;
.
Тодi
.
Коефiцiєнт
A визначимо з
початкових
умов:
;
;
.
Визначивши
A, знайдемо
перехідний процес лінійне електричне коло
.
(14)
Аналогiчно з попереднiм підроздiлом маємо два характерних випадки.
1.
Вiдсутнiсть
перехiдного
процесу, коли
.
2.
У загальному
випадку вимушена
складова струму
у початковий
момент вiдрiзняється
вiд
нуля, i
у колi
спостерiгається
перехiдний
процес (рис.6б).
Максимальні
значення струму
у колi,
як це виходить
з (14), спостерiгаються
за умови
або
.
Якщо стала часу
велика, то на
iнтервалi,
де
,
максимуми
струму наближаються
до
.
Размещено на