Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень
Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області (додаток 7).
НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи — районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) — заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначити диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та масштабами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76).
До другої групи — районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський район, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник). До наступної групи —районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський. До четвертої групи — районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів — Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи — районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Ново-троїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами — м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними — Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський.
За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонується розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм.
3.8. Розробка бізнес-плану суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок»
Аналіз основних тенденцій міжнародного туристичного ринку свідчить про підвищення популярності екологічного туризму і стрімкий розвиток цього прибуткового виду туризму. Херсонщина не використовує у повній мірі існуючий потенціал провадження екологічного туризму у всіх його різновидах. Цьому підтвердженням є відсутність у буферних зонах національних парків і заповідників баз відпочинку, початкова стадія водного туризму та інші чинники. Проведений аналіз цілей іноземного туризму свідчить про збільшення відсотку іноземців, що приїздять до Херсонської області з метою ознайомлення з українською культурою та побутом, історією та архітектурою Херсонщини. Ефективної організації потребує дитячий та молодіжний туризм. Раціональне використання об'єктів природно-заповідного фонду та мисливських угідь дозволить отримувати стабільний дохід від організації полювання та рибалки не тільки в якості додаткових послуг, а й у вигляді окремо розроблених турів.
У дипломній роботі в якості